Формування соціальної парадигми розвитку промислового регіону (на прикладі Дніпропетровської області)
В статті розглянуто особливості формування соціальної регіональної політики. Здійснено аналіз і надано оцінку соціально-економічного стану промислового регіону на прикладі Дніпропетровської області. Визначено пріоритети розвитку соціальної політики в регіоні. В статье рассмотрены особенности формиро...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Вісник економічної науки України |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45757 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Формування соціальної парадигми розвитку промислового регіону (на прикладі дніпропетровської області) / І.В. Багрова, О.О. Гетьман, Т.С. Яровенко // Вісник економічної науки України. — 2011. — № 1 (19). — С. 9-13.— Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860252985689374720 |
|---|---|
| author | Багрова, І.В. Гетьман, О.О. Яровенко, Т.С. |
| author_facet | Багрова, І.В. Гетьман, О.О. Яровенко, Т.С. |
| citation_txt | Формування соціальної парадигми розвитку промислового регіону (на прикладі дніпропетровської області) / І.В. Багрова, О.О. Гетьман, Т.С. Яровенко // Вісник економічної науки України. — 2011. — № 1 (19). — С. 9-13.— Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник економічної науки України |
| description | В статті розглянуто особливості формування соціальної регіональної політики. Здійснено аналіз і надано оцінку соціально-економічного стану промислового регіону на прикладі Дніпропетровської області. Визначено пріоритети розвитку соціальної політики в регіоні.
В статье рассмотрены особенности формирования социальной региональной политики. Осуществлен анализ и дана оценка социально-экономического состояния промышленного региона на примере Днепропетровской области. Определены приоритеты развития социальной политики в регионе.
The article describes peculiarities of forming of social regional policy. The analysis and estimation of social and economical conditions of industrial region by example of Dnepropetrovsk’ region are considered. Priorities of social policy development in this region are identified.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:45:53Z |
| format | Article |
| fulltext |
2011/№1 9
Актуальність досліджень. Розробка ефективної стра-
тегії розвитку регіонів передбачає необхідність поперед-
нього здійснення глибоких наукових обґрунтувань. В
умовах посилення економічної самостійності регіонів
зростає потреба дослідження проблем управління соц-
іально-економічними процесами не тільки на мак-
рорівні, а й з точки зору просторового аспекту розвитку,
тобто з позицій стратегічного управління і планування
їх діяльності.
Проблемні питання розробки і реалізації стратегії
економічного розвитку регіону актуалізуються сьогодні
на основі геоекономічних та геополітичних особливос-
тей, адекватних новій парадигмі їх розвитку.
Постановка мети. Відтак, метою нашого досліджен-
ня є обґрунтування напрямків і принципів формування
дієвого механізму соціально орієнтованого розвитку
промислового регіону (на прикладі Дніпропетровської
області).
Аналіз публікацій за темою дослідження. Ефективність
впроваджуваної соціальної політики на державному рівні
залежить, передусім, від усвідомлення суспільством пріо-
ритетності і послідовності вирішення соціальних про-
блем, а також від вже існуючої системи державних соц-
іальних стандартів і гарантій. Це, в свою чергу, визначає
напрям формування регіональної соціальної політики,
прискорює практичні кроки у напрямку децентралізації
функцій виконавчої влади, делегування значної частини
таких повноважень регіонам, підкріплення їх само-
стійності та відповідальності за стан справ у соціальній
сфері. Проте, незважаючи на зусилля, що докладаються
законодавчою та виконавчою владою для удосконалення
та поліпшення передумов реалізації регіональної політи-
ки, диференціація регіонів за показниками соціально-
економічного розвитку не зменшується, а за деякими з
них (зокрема, за рівнем зайнятості та безробіття, за ди-
ференціацією доходів, за забезпеченістю населення соц-
іальними послугами тощо) посилюється.
Все це є запорукою для пошуку методів удоскона-
лення управління регіональною політикою.
Загальновідомо, що засновниками інституціонально-
го соціального напряму економічної теорії є Дж. Гелбрейт,
Є. Масуд, Дж. Нейсбіт, У. Ростоу, Е. Тофлер, М. Портер,
М. Крамер, Ф. Котлер, Д. Гендерсон інші. Теоретичне об-
ґрунтування сутності і складу соціальної політики, її цілей
і завдань знайшло відображення в працях Р. Грінстейна,
Т. Дж. Томпсона, Г. Беккера, Т. Майєра, А. Ларсона, інших.
Розгляд соціальної політики в аспекті глобалізації диску-
тується в роботах Б. Дікона, П. Стабса, М. Халса. Дослід-
ження ролі соціальної політики у розвитку суспільства та
окремого індивіда, аналіз її структурних компонентів і
механізмів реалізації було висвітлено в працях відомих
російських вчених Л. Берестової, В. Бобкова, Т. Богатирь-
ової, Н. Волгіна, А. Котляра, В. Лєвашова, Б. Ракітського,
інших. Зростання інтересу до проблем побудови і впровад-
ження ефективної соціальної політики на регіональному
рівні спостерігається також і в українському науковому се-
редовищі. Вагомий теоретичний внесок в обґрунтування
дієвих напрямків розвитку соціальної регіональної політи-
ки внесли такі вчені, як П. Бєлєнький, Д. Богиня, І. Бон-
дар, В. Геєць, З. Герасимчук, М. Долішній, Т. Драгунова,
М. Карліна, Е. Лібанова, В. Павлова, Н. Павліха,
О. Палій, С. Пирожков, В. Скуратівський, В. Симоненко,
М. Хвесик, Л. Чвертко, інші. Водночас з визначенням на-
уково-теоретичних основ регіональної соціальної політи-
ки значна увага приділялась визначенню шляхів реалізації
її окремих напрямків і завдань. Зокрема, в працях І. Баг-
рової, М. Долішнього, Ю. Краснова, Л. Шевчука проана-
лізовано процес становлення регіональних ринків праці,
методи та шляхи регулювання зайнятості, напрямки зни-
ження рівня безробіття в регіонах; в працях І. Багрової, Д. -
Богині, Е. Лібанової досліджено демографічні та міграційні
процеси в регіонах; в роботах Н. Борецької, П. Шевчука
висвітлено проблеми соціального захисту населення у за-
гальнодержавному і регіональному контексті; в роботах
О. Грішнової, В. Новікова, А. Колота, Н. Балабанової,
О. Мірошниченка, О. Петровського, І. Дубровського роз-
глянуто питання партнерства у соціально-трудовій сфері.
Розгляду особливостей сучасного стану і перспектив розвит-
ку корпоративної соціальної відповідальності в нашій дер-
жаві присвятили свої публікації В. Апопій, Ю. Привалов, В. -
Шаповал, В. Валіков, Д. Коник, С. Мельник, М. Олійник,
В. Костюк.
Але незважаючи на глибокий науковий інтерес до
проблеми розробки дієвої соціальної регіональної пол-
ітики та різносторонню теоретичну обґрунтованість
принципів її побудови, незаперечною є необхідність
подальших досліджень щодо удосконалення теоретичних
основ реалізації адаптивної моделі впровадження регіо-
нальної соціальної політики, адекватної умовам сього-
дення. Також важливим напрямком досліджень мають
стати теоретичні обґрунтування і розробка програм соц-
іального розвитку регіонів; питання наповнення змістов-
ності механізмів управління соціальним розвитком на
регіональному рівні, а також практична розробка засобів
інформатизації і пакетів прикладного програмного та
методико-методологічного забезпечення для здійснен-
ня регіональної соціальної політики. З огляду на це,
надзвичайно актуальним є з’ясування ступеня відповід-
І.В. Багрова
д�р екон. наук
О.О. Гетьман
канд. екон. наук
Т.С. Яровенко
канд. екон. наук,
м. Дніпропетровськ
ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ПАРАДИГМИ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОГО РЕГІОНУ
(НА ПРИКЛАДІ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)
БАГРОВА І.В., ГЕТЬМАН О.О., ЯРОВЕНКО Т.С.
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ10
ності вже здійснюваної регіональної соціальної політи-
ки об’єктивним соціальним потребам розвитку певної
території, а також встановлення ступеня її відповідності
завданням забезпечення ефективного управління соц-
іальним розвитком у нових умовах господарювання. Для
визначення такої відповідності розглянемо сучасний
механізм побудови соціальної політики відповідно до
основних напрямків і пріоритетів її здійснення в сучас-
них умовах (рис. 1).
Результати досліджень. Як показує схематичне зоб-
раження побудови сучасного механізму соціальної пол-
ітики на загальнодержавному рівні, вона включає чоти-
ри основні змістовні блоки, диференційовані та систе-
матизовані за різними напрямками.
Пріоритетною складовою соціальної політики є
створення умов для функціонування та розвитку соц-
іально-трудових відносин.
Як видно з переліку основних завдань соціальної
політики, вона має бути спрямованою на формування
багатогранних соціальних зв’язків в системі соціально-
трудових відносин з метою підтримання й посилення їх
упорядкованості.
Отже, метою соціальної політики як чинника роз-
витку соціальних відносин є створення адекватних умов
для оптимального самовідновлюваного процесу соціо-
динаміки соціальної сфери життєдіяльності суспільства
для якомога всебічної самореалізації особистістю влас-
ного соціального потенціалу.
Відтак, слід зазначити, що сучасна соціальна пол-
ітика в Україні частково відображає сформульовані со-
ціальні пріоритети.
Досі значна кількість деструктивних процесів і явищ
у соціальній сфері залишається без належної уваги. Їх
ліквідація є нагальною потребою і вимагає залучення
масштабних фінансових, трудових, інтелектуальних й
інших ресурсів як на державному, так і на регіонально-
му рівнях.
Але, як зазначалося вище, існують деякі супереч-
ності між формуванням загальнодержавної та регіональ-
ної соціальної політики.
Такі суперечності обумовлені передусім адміністра-
тивно-територіальними особливостями поділу в системі
державного регулювання економки, а також галузевою
структурою розвитку певної території.
Безумовно, кожний регіон в Україні матиме свої
особливості побудови і розвитку соціальної політики з
урахуванням вказаних особливостей. Але безумовним
також буде і той факт, що кожна регіональна політика
має відображати і логічно вписуватися в загальнодер-
жавні пріоритети розвитку суспільства на засадах соц-
іальної справедливості і соціальних гарантій.
Розглянемо особливості ринку праці на прикладі
промислово розвиненого регіону — Дніпропетровської
області — як основу для створення, розробки і обґрун-
тування основних напрямків впровадження соціальної
політики в промислово розвиненому регіоні. І для ана-
лізу скористаємося статистичними показниками, які
відображають соціально-економічний стан розвитку
регіону протягом 2000–2009 рр. (табл. 1–2).
Основні показники динаміки ринку праці, викла-
дені на статистичному сайті Головного управління ста-
тистики у Дніпропетровській області [1, 2, 3], демонст-
рують наступну картину:
1) кількість економічно активного населення у віці
15–70 років протягом означеного часу коливалось в
межах 63,7 % (2000 р.) до 64,2 % (2009 р.) при досягнутій
стабільності цього показника для груп працездатного
віку в 74,9 %;
2) динаміка зайнятого населення зросла від 56,3 %
в 2000 р. до 59,3 % в 2009 р. при збереженні такої ж тен-
денції для сегмента населення працездатного віку від
65,6 % в 2000 р. до 68,8 % в 2009 р.;
3) ступінь безробіття в 2009 р. в порівнянні з 2000 р.
суттєво скоротилася і склала 7,8 %. Але в порівнянні з
динамікою 2006–2008 рр. вона суттєво зросла від 5,0–
5,1 % зі збереженням такої ж динаміки за сегментом
працездатних осіб;
4) як видно, середня тривалість безробіття протя-
гом періоду 2000–2007 рр. скорочувалась, але відсутність
показників 2008–2009 рр. демонструє зворотній шлях
цього процесу, що пояснюється фінансовою кризою, що
торкнулася всіх сфер і галузей;
5) рівень зареєстрованого безробіття був значно
менший за методологією МОП, що свідчить про зрос-
таючі в економіці тенденції «тіньової зайнятості»;
6) динаміка працевлаштованого населення демон-
струє скорочення активності державних служб зайня-
тості в 2009 р порівняно з періодом 2006–2008 рр. і
майже відтворює показники її активності в 2000 р.;
7) попит на робочу силу також демонструє зменшені
порівняно з періодом 2006–2008 рр. тенденції, тобто
лише 6,5 тис. осіб в 2009 р. при 5 осіб навантаження на
одне вільне робоче місце;
Рис. 1. Основні складові елементи побудови і впровадження
соціальної політики на загальнодержавному рівні
БАГРОВА І.В., ГЕТЬМАН О.О., ЯРОВЕНКО Т.С.
2011/№1 11
Таблиця 1
Основні показники ринку праці в Дніпропетровській області
1 Інформацію наведено за адміністративними даними державної служби зайнятості.
2 Дані щодо кількості працівників та середньомісячної заробітної плати наведено без урахування працівників статистично
малих підприємств та зайнятих у громадян - підприємців. Більш детальні дані та методологія розрахунку показників заро-
бітної плати наведені у розділі «Доходи населення».
Таблиця 2
Соціальний захист населення від безробіття (за даними державної служби зайнятості, річні дані)
кількість зареєстрованих безробітних за причинами незайнятості у 2000–2009 рр.
(на кінець звітного періоду; осіб)
8) протягом 2008–2009 рр. спостерігається незначне
зростання середнього розміру допомоги по безробіттю як
відносно до мінімальної заробітної плати, так і відносно
до динаміки зростання до попереднього року, що свідчить
про «вдавану активність» уряду щодо впровадження
дієвих заходів регулювання зайнятості населення;
9) динаміка показників зайнятих у суспільному
виробництві та їх середньомісячної заробітної плати
свідчить про поступове скорочення штату «активного
трудового потенціалу» (коефіцієнт обороту робочої сили
по прийому робочої сили склав лише 21,8 % порівняно
з коефіцієнтом обороту робочої сили по звільненню в
БАГРОВА І.В., ГЕТЬМАН О.О., ЯРОВЕНКО Т.С.
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ12
28,3 % в 2009 р.). Такі деструктивні явища невідповід-
ності прийому-звільнення пояснюються деструктивни-
ми явищами в самому суспільному виробництві. Що
стосується рівня середньомісячної заробітної плати та-
кої категорії зайнятих, слід констатувати її номінальне
зростання. Але враховуючи зміни на міжнародних рин-
ках, інфляційні процеси та кризові явища, її реальний
рівень демонструє стрімке скорочення до 89,1 % в 2009 р.
(у відсотках до попереднього року);
10) факторний аналіз безробіття, наведений в табл.
2, демонструє зростання вивільнених осіб у зв’язку зі
змінами в організації виробництва та військовослуж-
бовців, звільнених за скороченням чисельності або шта-
ту без права на пенсію (понад 2 рази порівняно з 2008 р.);
зростання безробіття серед випускників навчальних зак-
ладів (в 1,4 рази порівняно з 2008 р.). Така тенденція є
досить невтішною, особливо щодо «молодіжного безро-
біття», яка демонструє відсутність попиту щодо моло-
дих спеціалістів.
За даними державної служби зайнятості в Дніпро-
петровській області, у 2010 р. її послугами скористалися
84,5 тис. не зайнятих трудовою діяльністю громадян [1].
На обліку цієї установи за станом на 1 січня 2011 р.
перебувало 34,4 тис. незайнятих громадян, що шукали
роботу, з яких 56,9 % становили жінки, 44,2 % — особи у
віці до 35 років. Офіційного статусу безробітних на зазна-
чену дату набули 97,1 % незайнятих громадян, з них 61,1 %
отримували допомогу по безробіттю. Серед кожних 100
безробітних 46 осіб раніше були робітниками, 39 осіб —
службовцями, решта — не мали професійної підготовки.
Кількість зареєстрованих безробітних порівняно з
відповідною датою минулого року зменшилась на 5,1 % і за
станом на 1 січня 2011 р. склала 33,4 тис. осіб. Рівень зареє-
строваного безробіття в цілому по області на 1 січня 2011 р.
становив 1,6 % від кількості населення працездатного віку,
що на 0,1 в. п. менше, ніж на відповідну дату 2010 р. При
цьому показник серед сільського населення перевищував
рівень зареєстрованого безробіття для мешканців міських
поселень та складав 2,8 % проти 1,4 % відповідно.
У містах найвищий рівень зареєстрованого безроб-
іття спостерігався у Жовтих Водах (5,4 %), найменший —
у Першотравенську (0,7 %). Серед районів найбільшим
цей показник був у Юр’ївському (6,5 %), найнижчим —
у Дніпропетровському (1,2 %).
За повідомленнями підприємств, установ та органі-
зацій, кількість вільних робочих місць і вакантних посад
упродовж грудня 2010 р. зменшилась на 976 одиниць і на
кінець місяця становила 7,6 тис. одиниць (на відповідну
дату 2009 р. — 6,5 тис. одиниць). Найбільшим попитом
на ринку праці області користувалися громадяни робіт-
ничих професій, для яких призначалось 40,1 % загальної
кількості вільних місць, ще 31,5 % — особам без спеціаль-
ної підготовки, решта — фахівцям і спеціалістам.
Навантаження незайнятого населення, яке зверну-
лося за сприянням у працевлаштуванні до державної
служби зайнятості, на кінець грудня 2010 р. становило 5
осіб (на кінець листопада — 4 особи) на одне вільне ро-
боче місце. У м. Павлограді цей показник дорівнював 1
особі, у той час як в Апостолівському районі на одне
вільне робоче місце (вакансію) претендували 129 осіб.
За сприяння державної служби зайнятості у 2010 р.
було працевлаштовано 44,8 тис. осіб. Серед працевлаш-
тованих громадян 44,4 % складають жінки, трохи більше
половини (52,3 %) — особи у віці до 35 років.
Рівень працевлаштування незайнятих громадян у
2010 р. становив 37,2 %. У містах зазначений показник
знаходився в межах від 54,1 % — в Орджонікідзе до
23,8 % — у Новомосковську, у районах — від 56,3 % — у
Дніпропетровському до 24,3 % — у Криничанському.
Із Фонду загальнообов’язкового державного соц-
іального страхування на випадок безробіття у грудні
2010 р. на допомогу по безробіттю було витрачено 17,6
млн. грн. Середньооблікова кількість безробітних, які її
отримували, становила 20,4 тис. осіб. Середній розмір
допомоги у грудні 2010 р. у порівнянні з відповідним
місяцем попереднього року збільшився на 17,8 % та
склав 865 грн., проте, це на 6,2 % менше законодавчо
встановленого з 1 грудня 2010 р. (922 грн.) рівня
мінімальної заробітної плати.
Номінальна середня заробітна плата штатного пра-
цівника у грудні 2010 р. становила 2629 грн., що на
11,7 % більше ніж у попередньому місяці та на 20,1 %
більше ніж у грудні 2009 р. За 2010 р. середньомісячна
заробітна плата штатного працівника склала 2239 грн. і
зросла на 20,0 % проти 2009 р.
Реальна заробітна плата у грудні 2010 р. порівняно
з попереднім місяцем зросла на 10,6 %, порівняно з
груднем 2009 р. — на 10,5 %. У 2010 р. порівняно з 2009 р.
реальна заробітна плата зросла на 10,2 %. Загальна сума
заборгованості з виплати заробітної плати упродовж
грудня 2010 р. зменшилась на 9,2 % і склала на 1 січня
2011 р. 1218,1 млн. грн. У 2010 році заборгованість із
виплати заробітної плати зменшилась на 17,3 %. Забор-
гованість із виплати заробітної плати працівникам еко-
номічно активних підприємств упродовж грудня 2010 р.
зменшилась на 14,9 % і на 1 січня 2010 р. склала 646,4
млн. грн. У 2010 р. порівняно з 2009 р. сума боргу із
виплати заробітної плати працівникам економічно ак-
тивних підприємств зменшилась на 32,4 %.
У структурі боргу із виплати заробітної плати пра-
цівникам економічно активних підприємств, як і рані-
ше, найбільшими залишаються частки, що припадають
на промисловість (49,2 %), будівництво (17,9 %), опе-
рації з нерухомістю (15,1 %), діяльність транспорту та
зв’язку (6,9 %).
За підсумками соціально-економічної діяльності
регіону було розроблено Програму соціально-економі-
чного та культурного розвитку області на 2011 рік, в
основу якої покладено необхідність забезпечення підви-
щення рівня і якості життя населення на основі сталого
економічного зростання.
Враховуючи підсумки діяльності Дніпропетровської
області в 2010 році, а також результати аналізу проблем,
що стримують регіональний розвиток, можливих шляхів
їх вирішення головними пріоритетами економічного і
соціального розвитку області в 2011 році є [4]:
1) зростання доходів населення;
2) зростання конкурентоспроможності регіональної
економіки;
3) підвищення ефективності енергоспоживання;
4) реалізація пріоритетних інвестиційних проектів
соціально-економічного розвитку області;
5) розв’язання екологічних проблем найбільш тех-
ногенно навантажених регіонів;
БАГРОВА І.В., ГЕТЬМАН О.О., ЯРОВЕНКО Т.С.
2011/№1 13
6) формування сприятливого інвестиційного іміджу
області;
7) надійне функціонування систем життєзабезпе-
чення населення, реформування і розвиток житлово-
комунального господарства;
8) підвищення якості соціальних послуг;
9) модернізація системи охорони здоров’я;
10) підвищення якості загальної середньої освіти;
11) створення належних умов для всебічного та
повноцінного розвитку дітей;
12) забезпечення розвитку культури і культурного
розмаїття;
13) соціальне відродження села та підвищення до-
ходів селян, створення умов для розвитку аграрного
сектору;
14) публічність і прозорість діяльності місцевих
органів влади.
Висновки. Як показали проведені дослідження, стан
соціально-економічного розвитку регіону значно покра-
щився. Але впроваджувана таким чином соціальна пол-
ітика все ще має ряд не доопрацювань відповідно до
соціального стану регіону.
По-перше, слід пам’ятати, що Дніпропетровська
область є крупним промисловим регіоном, відтак, пе-
ревага має надаватися промисловим орієнтирам в побу-
дові соціально-економічної моделі розвитку регіону.
По-друге, в Дніпропетровській області переважає
міське населення і процеси урбанізації відбуваються підви-
щеними темпами. Отже, на цьому фоні не слід забувати про
пропорційність соціального простору і надавати певної уваги
районам на рівні адміністративного регулювання.
По-третє, за проаналізованих умов подальша роз-
будова ефективної моделі соціального розвитку промис-
лового регіону має залежати від того, наскільки успіш-
ним буде пошук інноваційних механізмів реалізації її
соціальної політики. Інноваційний пошук шляхів реал-
ізації соціальної політики в поєднанні з регіональними
пріоритетами вибудовує комплексне завдання застосу-
вання нових організаційно-адміністративних та соціаль-
но-економічних підходів до її здійснення.
Література
1. Соціально-економічне становище Дніпропетровсь-
кої області за 2010 рік: Повідомлення Головного управ-
ління статистики у Дніпропетровській області / http://
www. dneprstat. gov. ua/public/2010/public_m12. htm
2. Соціально-економічне становище Дніпропетровсь-
кої області за 2009 рік: Повідомлення Головного управ-
ління статистики у Дніпропетровській області / http://
www. dneprstat. gov. ua/public/2009/public_m12. htm
3. Основні показники ринку праці в Дніпропет-
ровській області / http://www. dneprstat. gov. ua/statinfo/
rp/rp2. htm
4. Програма соціально-економічного та культурного
розвитку на 2011 рік / http://www. adm. dp. ua/OBLADM/
Obldp. nsf/ (DOCWEB) /6С6AE94A4BF948D5C225781
4005975A8?OpenDocument.
5. Барсуков А. В. Регіональна соціальна політика:
інформаційне забезпечення її формування та реалізації:
Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.09.01 / НАН Украї-
ни; Інститут регіональних досліджень. — Львів, 2006. —
20 с.
Постановка проблеми. Керівники всіх підрозділів
підприємства повинні приймати участь у процесі пла-
нування інвестиційної діяльності. Але, які б фахівці не
притягувалися до розробки окремих параметрів інвес-
тиційної стратегії організації, її реалізацію повинні за-
безпечувати підготовлені фахівці — інвестиційні менед-
жери. Слід зазначити, що ця категорія спеціалістів виз-
начається сьогодні досить розмито, молодість ринку
призводе до плутанини з назвами посад. Одні й ті самі
позиції в різних компаніях часто називаються по-різно-
му. Західна термінологія посад в Україні не надто при-
жилася. Приміром, інвестиційний менеджер може на-
зиватися і «керуючий проектами», і Equіty sales manager,
і «фахівець з приватного розміщення». Частково така
ситуація пояснюється тим, що роль, завдання і функції
інвестиційного менеджера істотно різняться у разі пор-
тфельного і проектного інвестування.
У першому випадку менеджер самостійно визначає
склад і структуру інвестиційного портфеля, вибирає час
і умови здійснення операцій у рамках встановлених інве-
стором обмежень. Іноді портфельний менеджер має
право приймати рішення щодо форм і способів фінан-
сування інвестиційної діяльності. У другому випадку
менеджер є, або технічним представником інвестора, що
здійснює контроль над процесом здійснення проекту,
або має повноваження з прийняття рішень щодо вибо-
ру проекту і способів його фінансування.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Широке
коло питань, пов’язаних з дослідженням різних аспектів
управління інвестиційною діяльністю, знайшли своє
відображення в роботах відомих вітчизняних і закордон-
них економістів (С. С. Аптекаря, І. А. Бланка, А. Ф. Гой-
ко, Т. В. Майорової, А. С. Музиченко, А. А. Пересади,
Д. М. Черваньова, Л. Г. Червової, М. Г. Чумаченко,
І. Ансоффа, Н. В. Ігошиної, А. Б. Ідрисова, В. В. Коссо-
ва, І. В. Липсица, М. І. Римера, У. Шарпа та ін.).
Дослідженню компетенцій менеджерів, факторів,
які забезпечують їх професійне становлення, приділяєть-
Г.В. Баранець
канд. екон. наук,
м. Дніпродзержинськ
РОЛЬ ТА КОМПЕТЕНЦІЇ ЕФЕКТИВНОГО ІНВЕСТИЦІЙНОГО МЕНЕДЖЕРА
БАРАНЕЦЬ Г.В.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-45757 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1729-7206 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:45:53Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Багрова, І.В. Гетьман, О.О. Яровенко, Т.С. 2013-06-18T11:19:52Z 2013-06-18T11:19:52Z 2011 Формування соціальної парадигми розвитку промислового регіону (на прикладі дніпропетровської області) / І.В. Багрова, О.О. Гетьман, Т.С. Яровенко // Вісник економічної науки України. — 2011. — № 1 (19). — С. 9-13.— Бібліогр.: 5 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45757 В статті розглянуто особливості формування соціальної регіональної політики. Здійснено аналіз і надано оцінку соціально-економічного стану промислового регіону на прикладі Дніпропетровської області. Визначено пріоритети розвитку соціальної політики в регіоні. В статье рассмотрены особенности формирования социальной региональной политики. Осуществлен анализ и дана оценка социально-экономического состояния промышленного региона на примере Днепропетровской области. Определены приоритеты развития социальной политики в регионе. The article describes peculiarities of forming of social regional policy. The analysis and estimation of social and economical conditions of industrial region by example of Dnepropetrovsk’ region are considered. Priorities of social policy development in this region are identified. uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Наукові статті Формування соціальної парадигми розвитку промислового регіону (на прикладі Дніпропетровської області) Формирование социальной парадигмы развития промышленного региона (на примере Днепропетровской области) Forming of social paradigm of development for industrial region (by example Dnepropetrovsk’ region) Article published earlier |
| spellingShingle | Формування соціальної парадигми розвитку промислового регіону (на прикладі Дніпропетровської області) Багрова, І.В. Гетьман, О.О. Яровенко, Т.С. Наукові статті |
| title | Формування соціальної парадигми розвитку промислового регіону (на прикладі Дніпропетровської області) |
| title_alt | Формирование социальной парадигмы развития промышленного региона (на примере Днепропетровской области) Forming of social paradigm of development for industrial region (by example Dnepropetrovsk’ region) |
| title_full | Формування соціальної парадигми розвитку промислового регіону (на прикладі Дніпропетровської області) |
| title_fullStr | Формування соціальної парадигми розвитку промислового регіону (на прикладі Дніпропетровської області) |
| title_full_unstemmed | Формування соціальної парадигми розвитку промислового регіону (на прикладі Дніпропетровської області) |
| title_short | Формування соціальної парадигми розвитку промислового регіону (на прикладі Дніпропетровської області) |
| title_sort | формування соціальної парадигми розвитку промислового регіону (на прикладі дніпропетровської області) |
| topic | Наукові статті |
| topic_facet | Наукові статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45757 |
| work_keys_str_mv | AT bagrovaív formuvannâsocíalʹnoíparadigmirozvitkupromislovogoregíonunaprikladídnípropetrovsʹkoíoblastí AT getʹmanoo formuvannâsocíalʹnoíparadigmirozvitkupromislovogoregíonunaprikladídnípropetrovsʹkoíoblastí AT ârovenkots formuvannâsocíalʹnoíparadigmirozvitkupromislovogoregíonunaprikladídnípropetrovsʹkoíoblastí AT bagrovaív formirovaniesocialʹnoiparadigmyrazvitiâpromyšlennogoregionanaprimerednepropetrovskoioblasti AT getʹmanoo formirovaniesocialʹnoiparadigmyrazvitiâpromyšlennogoregionanaprimerednepropetrovskoioblasti AT ârovenkots formirovaniesocialʹnoiparadigmyrazvitiâpromyšlennogoregionanaprimerednepropetrovskoioblasti AT bagrovaív formingofsocialparadigmofdevelopmentforindustrialregionbyexamplednepropetrovskregion AT getʹmanoo formingofsocialparadigmofdevelopmentforindustrialregionbyexamplednepropetrovskregion AT ârovenkots formingofsocialparadigmofdevelopmentforindustrialregionbyexamplednepropetrovskregion |