Механізм державного регулювання конкурентоспроможності національної економіки на засадах кластерної політики
У статті розглянуто механізм державного регулювання конкурентоспроможності національної економіки на принципах кластерної політики. Позначені основні функції органів влади в політиці кластеризації, визначені основні бар’єри в політиці кластеризації і вказані загальні шляхи їх подолання. В статье рас...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Вісник економічної науки України |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45784 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Механізм державного регулювання конкурентоспроможності національної економіки на засадах кластерної політики / Я.О. Тішкіна // Вісник економічної науки України. — 2011. — № 1 (19). — С. 148-150.— Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859850313272393728 |
|---|---|
| author | Тішкіна, Я.О. |
| author_facet | Тішкіна, Я.О. |
| citation_txt | Механізм державного регулювання конкурентоспроможності національної економіки на засадах кластерної політики / Я.О. Тішкіна // Вісник економічної науки України. — 2011. — № 1 (19). — С. 148-150.— Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник економічної науки України |
| description | У статті розглянуто механізм державного регулювання конкурентоспроможності національної економіки на принципах кластерної політики. Позначені основні функції органів влади в політиці кластеризації, визначені основні бар’єри в політиці кластеризації і вказані загальні шляхи їх подолання.
В статье рассмотрен механизм государственного регулирования конкурентоспособности национальной экономики на принципах кластерной политики. Обозначены основные функции органов власти в политике кластеризации, определены основные барьеры в политике кластеризации и указаны общие меры их преодоления.
In the article considered mechanism of government control of competitiveness of national economy on principles of cluster policy. The bases functions of organs of power are marked in the policy of cluster, bases barriers are certain in the policy of cluster and the general measures of their overcoming are indicated.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:41:06Z |
| format | Article |
| fulltext |
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ148
31. Рiчний звiт ДКЦПФР за 2008 рiк: [Електронний
ресурс] — Режим доступу: http://www. ssmsc. gov. ua/
UserFiles/File/annual_report/2008/Zvitt_2008. zip.
32. Рiчний звiт ДКЦПФР за 2009 рiк: [Електронний
ресурс] — Режим доступу: http://www. ssmsc. gov. ua/
UserFiles/File/annual_report/2009–2. zip.
33. Регулювання діяльності учасників ринку цінних
паперів: [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://
www.readbookz.com/book/129/3596.html
34. Регулятивна інфраструктура фондового ринку:
[Електронний ресурс] — Режим доступу: http://
pravoznavec. com. ua/books/142/9775/32/
35. Розкриття інформації на ринку цінних паперів
(досвід США, Росії, України): [Електронний ресурс] —
Режим доступу: http://avalon. ssmsc. gov. ua:8080/1/3/
2005–02–24_files/2005–02–24_experience. pdf.
36. Розвиток фондового ринку і небанківських фінан-
сових інститутів в Україні: ключові перешкоди і пріори-
тетні напрями подальшого реформування: [Електронний
ресурс] — Режим доступу: http://www. capitalmarkets. kiev.
ua/download/capmarkets_ conferencepaper_sept2007_ukr. pdf.
37. Стратегія розвитку фінансового сектора України
до 2015 року (проект) 2008 р.: [Електронний ресурс] —
Режим доступу: www. kbs. org. ua/files/proektda1232. pdf.
38. Федосов В. М. Інституційна фінансова інфраст-
руктура України: сучасний стан та проблеми / В. М. Фе-
досов, В. М. Опарін, С. В. Льовочкін // Фінанси Украї-
ни. — 2008. — № 12. — С. 8.
39. Циганова Н. В. Потенціал розвитку вітчизня-
ного ринку спільного інвестування / Н. В. Циганова,
А. С. Шпанко // Фінанси України. — 2007. — № 8. —
С. 101–103.
Постановка проблеми. Важливим засобом забезпе-
чення ефективності стратегії зростання національної
економіки є можливість формування якісної корпора-
тивної стратегії розвитку та максимальне уникнення
конфлікту стратегічних та тактичних завдань на всіх
рівнях. Економічний ефект від відновлення економіч-
ного зростання в галузях, орієнтованих переважно на
споживчий ринок та експортної орієнтації, має бути
використаний для первинного генерування фінансових
ресурсів та поступового відновлення відтворювального
процесу на підприємствах та в народному господарстві
загалом, відбудови економічно обґрунтованого механі-
зму, визначення ефективності виробництв та забезпечен-
ня їхньої конкурентоспроможності. Критеріями успіш-
ності економічної стратегії на даному етапі є: зближен-
ня рівнів прибутковості виробничого та торгівельно-
фінансового капіталів, достатнє ресурсне забезпечення
відтворювальних процесів, зниження фіскального тис-
ку на реальний сектор економіки, нормалізація платіж-
ної дисципліни та процесів ціноутворення.
У зв’язку з тим, що економічне зростання є, зреш-
тою, процесом розширеного відтворення національно-
го капіталу, ним має передбачатися розбудова усіх ла-
нок ланцюга відтворення, а саме — виробництва, роз-
поділу, обміну та споживання.
Таким чином, реалізація стратегії зростання націо-
нальної економіки повинна спиратися на комплекс
відповідних стратегій на рівні суб’єктів господарюван-
ня яки є елементами цього ланцюга, та можуть стати
учасниками виробничого кластеру. Саме формування
дієздатних та конкурентоспроможних суб’єктів господа-
рювання стає головним з визначальних критеріїв ефек-
тивності економічної політики.
Метою написання статті є обґрунтування форму-
вання кластерної політики в стратегії регіонального та
національного розвитку, та визначення мети державного
регулювання в процесі утворення кластерної політики.
Виклад основного матеріалу. Відзначимо, що кластер-
на політика на сучасному етапі успішно впроваджується
практично в усіх країнах світу і майже в усі галузі еконо-
міки. Однак в Україні бракує розуміння форм і методів
управління кластерами упродовж їхнього існування, чіткої
методології оцінки ефекту від діяльності кластеру в рам-
ках стратегічного розвитку регіону та національної еко-
номіки загалом. Створення найбільш сприятливих умов
для можливості якнайповнішого розкриття потенціалу
кластерної політики залежить від розуміння органами
влади своєї ролі та меж відповідальності.
Узагальнюючи праці вітчизняних вчених та норма-
тивних документів України [1–4] доходимо до виснов-
ку, що загалом влада виступає у ролі координатора діяль-
ності, створюючи сприятливі умови для результативної
кластерної співпраці. Але ж якщо держава має у своєму
розпорядженні можливості для стимулювання утворен-
ня кластерів, планує стратегічний розвиток країни на
засадах формування та розвитку кластерів, що володі-
ють потенціалом економічного розвитку та можуть ви-
ступити в ролі відправних центрів росту регіону та на-
ціональної економіки загалом, то стає доцільним задія-
ти відповідні механізми державного управління.
Органи влади, що діють на муніципальному, регіо-
нальному та національному рівнях мають забезпечувати
нові функції в процесах кластеризації. Зазначимо, що
пасивну роль наглядача мають змінити функції забезпе-
чення кластеру поставкою вихідних ресурсів високої
якості, а саме кваліфікованими кадрами і виробничою
інфраструктурою. Наявність у регіоні критичної маси
відповідних людських ресурсів є пріоритетом номер
один для кластеризації. При цьому необхідно врахову-
вати високу міжгалузеву мобільність людських ресурсів.
Держава повинна встановлювати правила конкуренції,
наприклад, захищаючи інтелектуальну власність і посилю-
ючи антимонопольне законодавство так, щоб продук-
тивність і інновації визначали економічний успіх регіону.
Я.О. Тішкіна
м. Донецьк
МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ
НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ НА ЗАСАДАХ КЛАСТЕРНОЇ ПОЛІТИКИ
ТІШКІНА Я.О.
2011/№1 149
Враховуючи той факт, що Україна сьогодні знахо-
диться на перетині подвійного переходу від тоталітар-
ної системи до демократії та від централізованої еконо-
міки до ринкової, необхідно оптимізувати мету і завдан-
ня управління в економічній сфері через державний
вплив, контроль органів управління щодо дотримання
законності (рис.1).
Нова роль уряду повинна кардинально відрізняти-
ся від традиційної промислової політики, що означає
визначення пріоритетних галузей і надання ним тієї чи
іншої підтримки. Кластерна політика складається в по-
силенні розвитку всіх кластерів регіону. Уряду не слід
віддавати переваги тим чи іншим кластерам. Кожен
кластер може розвивати високу продуктивність і висо-
кий рівень оплати праці. Кожен кластер не тільки вно-
сить вклад у регіональну продуктивність, але і впливає
на продуктивність інших кластерів.
Таким чином ліквідація бар’єрів та обмежень у ряді
випадків є достатньою умовою для активізації процесу кла-
стеризації. Тому стає цілком закономірним і необхідним
розглядання основних бар’єрів щодо розвитку держаних
механізмів управління в процесі кластеризації. На думку
автора такі бар’єри можна поділити за основними типами:
1. бар’єри правового характеру:
відсутність загальної національної політики та про-
грами щодо регламентування відносин між державою,
органами державного управління (регіонального, муні-
ципального) та підприємств, що входять до складу кла-
стерів, зокрема спеціального законодавства про основні
засади й окремі аспекти формування кластерів та ураху-
вання інтересів як держави так і учасників кластерів;
потреба запровадження переліку проектів на заса-
дах кластерного розвитку в рамках стратегічних і про-
грамних документів розвитку країни (наприклад, у рам-
ках регіональних стратегій розвитку) з визначеними
цілями кластерних утворень та прорахованим ефектом
для регіону, держави;
нестача типових документів для створення й управ-
ління кластерними формами;
2. бар’єри інституційного характеру:
нестача політичної волі на національному рівні
влади щодо активного впровадження політики сприян-
ня кластерним формам розвитку;
політична нестабільність в Україні, зокрема часта
зміна уряду, керівного складу регіональних органів вла-
ди, що перешкоджає зростанню довіри до укладання
довгострокових контрактів між учасниками кластеру;
мінливі умови для ведення підприємницької діяль-
ності в Україні, що в умовах тривалості дії партнерських
договорів створює додаткові ризики для партнерів в
кластері;
неузгодженість дій урядових та профільних інсти-
туцій, спільна дія яких призведе до сприятливих умов
щодо залучення іноземних інвестицій до різних сфер
української економіки;
нетривала практика бюджетного планування в Ук-
раїні, що не сприяє розроблення системи гарантовано-
го бюджетування в різні сфери економіки України, та
неможливість зіставлення різниці між фінансуванням та
ефектом від цих вливань;
нестача управлінських навичок щодо формування
й управління кластерними проектами (укладання дого-
ворів, розподіл відповідальності, ризиків, моніторинг та
оцінка реалізації цих проектів);
недостатній рівень поширення сучасних управлінсь-
ких методик, що можуть бути використані при створенні
та управлінні кластерними формами.
3. бар’єри фінансово-економічного характеру:
відсутній механізм фінансової підтримки кластер-
них ініціатив з боку держави (насамперед фінансується
галузь, а не кластер та розглядаються проблеми галузе-
вих рівнів, що не є сприятливим до проведення клас-
терної політики);
відсутність широкої інформації про наявність ре-
сурсів, порядку і умовах доступу до них, що обмежує
конкуренцію і створює умови для «тіньових угод»;
низький рівень розвитку субконтрактів і аутсорсингу.
Багато дослідників сходяться в думці, що ключові
проблеми країни сконцентровані саме в економічній
сфері. Зосередження функцій державного управління
(регулювання) і господарської діяльності в базових га-
лузях, стимулювання процесів формування найбільших
корпоративних утворень за участю державної форми
власності, збільшення присутності держави у великих
холдингових структурах, сформованих у процесі прива-
тизації піднімає на новий рівень проблему врахування
державних інтересів, удосконалення управління власн-
істю — з одного боку, і дотримання інтересів економіч-
них учасників господарського обороту — з іншого, з
метою забезпечення стабільного економічного росту.
На сучасному етапі реформування власності існує
гостра необхідність у створенні нових правових і орган-
ізаційно-економічних умов для розкриття синергетич-
Рис. 1. Концепція державного регулювання в процесі
розробки КНЕ на засадах кластерної політики.
ТІШКІНА Я.О.
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ150
ного потенціалу крупних інтегрованих корпоративних
структур (кластерів) як найбільш перспективних інсти-
туційних перетворень для сполучення економічних інте-
ресів ефективних власників. Побудова суспільного ви-
робництва як раціональної структури власності учас-
ників, що функціонують на принципах самофінансуван-
ня, самопланування і самоврядування, у сполученні з
організаціями різного масштабу виробництва (великий
і малий бізнес) дозволить прискорити соціально-еконо-
мічний розвиток країни.
Тому виникає нагальна потреба в розробці рекомен-
дацій органам влади щодо запровадження механізму уп-
равління в процесі кластеризації. Такі рекомендації ма-
ють бути направлені на врегулювання та координацію
відносин в кластерних об’єднаннях із державою, та по-
винні будуватися за принципом обмеження централізму.
1. Рекомендації правового характеру:
розробити і затвердити Національну програму кон-
курентоспроможності на основі кластерної моделі (та-
кож по кожному регіону) та закон про пріоритетні на-
прями кластеризації економіки, з урахуванням регіо-
нальних та галузевих програм розвитку;
створити Державний Комітет з кластерної політи-
ки (з координаційними центрами і філіалами по всіх
регіонах);
розробити пакет типових документів (про процеду-
ру складання договорів вступу до кластеру, зокрема кри-
терії підбору партнерів, форми запиту відносно інтере-
су, запиту стосовно кваліфікації, запиту стосовно про-
позицій; типового договору про оцінки ефективності
реалізації проектів та можливі ризики) для створення й
управління кластерними об’єднаннями;
розробити систему гарантій та визначити систему
фінансування програм з боку держави;
2. Рекомендації інституційних змін:
розробити систему визначення державних пріори-
тетів у сфері партнерств та співпраці учасників українсь-
ких кластерів з партнерами ЄС та СНД;
визначити державні пріоритети у сфері економічно-
го розвитку короткострокової і середньострокової перс-
пективи на засадах аналізу конкурентоспроможності ре-
гіонів за допомогою кластерного підходу, з переліком
конкретних проектів із визначеними строками реалізації
та відповідальних організацій у державних, регіональних
стратегічних і програмних документах розвитку;
надати широкі повноваження запропонованому
органу державної влади (Державний Комітет з кластер-
ної політики) з впровадження ефективних важелів та
інструментів кластерної політики, зокрема у питаннях:
координації і відповідальності за зобов’язання дер-
жави у діяльності кластерів;
реєстрів договорів про створення кластерів;
формування довгострокових партнерств із надан-
ням зобов’язань з боку держави у пріоритетних для дер-
жави сферах соціально-економічного розвитку, зокрема,
щодо проектів, які мають суспільне значення;
сприяти формуванню інфраструктури інноваційно-
го розвитку та інститутів підтримки кластерів;
створити єдину інформаційно-аналітичну систему
для учасників кластерних об’єднань;
контроль і моніторинг реалізації галузевих ініціатив
у сфері промислової політики (тих, які можуть спотво-
рити відносні ціни, наприклад, стратегії прискореного
формування промислових груп і конгломератів);
орієнтація на сприяння реформуванню економіки
і полегшення доступу на ринки для всіх суб’єктів госпо-
дарювання (горизонтальна промислова політика);
в університетах ввести програми підготовки
фахівців в кластерних об’єднаннях;
3. Рекомендації фінансово-економічних змін:
резервувати у державному і місцевих бюджетах ре-
сурси для створення Державного Комітету з кластерної
політики для ініціювання і контролю над реалізацією
проектів кластерних об’єднань;
розробити критерії надання і методики обрахуван-
ня пільг для учасників кластерних об’єднань які будуть
діяти у пріоритетно важливих для держави сферах соц-
іально-економічного розвитку країни;
розробити єдину загальнонаціональну систему по-
казників ефективності діяльності кластерів на розвиток
регіональної і національної економіки.
Висновки. Таким чином, надані рекомендації з фор-
мування стратегії кластеризації в загальній структурній
перебудові економіки країни дозволить отримати бага-
тогалузевий високотехнологічний народногосподарсь-
кий комплекс, адаптований до ринкових умов, здатний
задовольнити власні потреби й брати більшу участь у
світогосподарських зв’язках на взаємовигідних умовах.
Однак потрібно пам’ятати, що в нинішніх умовах
відкритої економіки така структурна перебудова не може
орієнтуватися на повільні та незначні заходи, тут
потрібні ривок, вагома концентрація політичної волі та
орієнтація на великомасштабний економічний маневр.
На сьогоднішній день в Україні назріла гостра не-
обхідність формування цілісної організаційної системи з
питань розвитку кластерної політики діяльність якої буде
направлена на дійсну підтримку стратегії економічного
розвитку на національному і регіональному рівнях.
Як свідчить світова практика, оздоровлення та
підйом економіки неможливі без зростання ролі держа-
ви, її інститутів, особливо в періоди соціально-економ-
ічних перетворень, ускладнення виробничих і науково-
технічних перетворень, ускладнення виробничих і нау-
ково-технічних завдань. Тому лише радикальна рефор-
ма структур виконавчої влади не лише у кількісному, а
насамперед на якісному рівні дозволить ліквідувати
невиправдане адміністративне втручання у розвиток
бізнесу і адміністративні перепони, що стримують ак-
тивізацію підприємництва.
Література
1. Закон України «Про державне прогнозування та
розроблення програм економічного і соціального роз-
витку України» від 23 березня 2000 р. № 1602-ІІІ // Відо-
мості Верховної Ради. — 2000. — №25. — С. 195–219.
2. Послання Президента України до Верховної Ради.
Європейський вибір: концептуальні засади стратегії еко-
номічного та соціального розвитку України на 2002–2011
роки / Урядовий кур’єр, 2002. — № 100. — С. 5–12.
3. Конкурентоспроможність національної економіки /
за ред. д-ра екон. наук Б. Є. Кваснюка. — К. : Фенікс, 2005.
4. Економіка України: стратегія і політика довгостро-
кового розвитку / за ред. акад. НАН України В. М. Гей-
ця. — К. : Ін-т екон. прогноз., 2003. — 1008 с.
ТІШКІНА Я.О.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-45784 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1729-7206 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:41:06Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Тішкіна, Я.О. 2013-06-18T14:55:03Z 2013-06-18T14:55:03Z 2011 Механізм державного регулювання конкурентоспроможності національної економіки на засадах кластерної політики / Я.О. Тішкіна // Вісник економічної науки України. — 2011. — № 1 (19). — С. 148-150.— Бібліогр.: 4 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45784 У статті розглянуто механізм державного регулювання конкурентоспроможності національної економіки на принципах кластерної політики. Позначені основні функції органів влади в політиці кластеризації, визначені основні бар’єри в політиці кластеризації і вказані загальні шляхи їх подолання. В статье рассмотрен механизм государственного регулирования конкурентоспособности национальной экономики на принципах кластерной политики. Обозначены основные функции органов власти в политике кластеризации, определены основные барьеры в политике кластеризации и указаны общие меры их преодоления. In the article considered mechanism of government control of competitiveness of national economy on principles of cluster policy. The bases functions of organs of power are marked in the policy of cluster, bases barriers are certain in the policy of cluster and the general measures of their overcoming are indicated. uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Наукові статті Механізм державного регулювання конкурентоспроможності національної економіки на засадах кластерної політики Механизм государственного регулирования конкурентоспособности национальной экономики на основе кластерной политики Mechanism of state adjusting of competitiveness of national economy on principles of cluster policy Article published earlier |
| spellingShingle | Механізм державного регулювання конкурентоспроможності національної економіки на засадах кластерної політики Тішкіна, Я.О. Наукові статті |
| title | Механізм державного регулювання конкурентоспроможності національної економіки на засадах кластерної політики |
| title_alt | Механизм государственного регулирования конкурентоспособности национальной экономики на основе кластерной политики Mechanism of state adjusting of competitiveness of national economy on principles of cluster policy |
| title_full | Механізм державного регулювання конкурентоспроможності національної економіки на засадах кластерної політики |
| title_fullStr | Механізм державного регулювання конкурентоспроможності національної економіки на засадах кластерної політики |
| title_full_unstemmed | Механізм державного регулювання конкурентоспроможності національної економіки на засадах кластерної політики |
| title_short | Механізм державного регулювання конкурентоспроможності національної економіки на засадах кластерної політики |
| title_sort | механізм державного регулювання конкурентоспроможності національної економіки на засадах кластерної політики |
| topic | Наукові статті |
| topic_facet | Наукові статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45784 |
| work_keys_str_mv | AT tíškínaâo mehanízmderžavnogoregulûvannâkonkurentospromožnostínacíonalʹnoíekonomíkinazasadahklasternoípolítiki AT tíškínaâo mehanizmgosudarstvennogoregulirovaniâkonkurentosposobnostinacionalʹnoiékonomikinaosnoveklasternoipolitiki AT tíškínaâo mechanismofstateadjustingofcompetitivenessofnationaleconomyonprinciplesofclusterpolicy |