До проблеми оцінки ефективності науково-освітньо-виробничої інтеграції
У статті запропоновано якісно-кількісний підхід до проведення оцінки ефективності науково-освітньо-виробничої інтеграції на основі системного виділення основних цілей функціонування інтегрованої структури з формуванням критеріїв (індикаторів) ступеня їх досягнення. В статье предложен качественно-кол...
Saved in:
| Published in: | Вісник економічної науки України |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45792 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | До проблеми оцінки ефективності науково-освітньо-виробничої інтеграції / І.Ю. Підоричева // Вісник економічної науки України. — 2011. — № 1 (19). — С. 108-112.— Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859475541158002688 |
|---|---|
| author | Підоричева, І.Ю. |
| author_facet | Підоричева, І.Ю. |
| citation_txt | До проблеми оцінки ефективності науково-освітньо-виробничої інтеграції / І.Ю. Підоричева // Вісник економічної науки України. — 2011. — № 1 (19). — С. 108-112.— Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник економічної науки України |
| description | У статті запропоновано якісно-кількісний підхід до проведення оцінки ефективності науково-освітньо-виробничої інтеграції на основі системного виділення основних цілей функціонування інтегрованої структури з формуванням критеріїв (індикаторів) ступеня їх досягнення.
В статье предложен качественно-количественный подход к проведению оценки эффективности научно-образовательно-производственной интеграции на основе системного выделения основных целей функционирования интегрированной структуры с формированием критериев (индикаторов) степени их достижения .
The article offers a quantitative-quality approach to realization of estimation a science-education-production integration efficiency which is based on the system selection of primary purposes in functioning of the integration structure and formation of the degree of their achievement criteria (indicators).
|
| first_indexed | 2025-11-24T11:37:15Z |
| format | Article |
| fulltext |
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ108
Постановка проблеми. Стратегічний вектор соціаль-
но-економічних перетворень в Україні, який передба-
чає перехід країни на інноваційну модель структурної
перебудови економіки вимагає поглибленого вивчення
теоретичних і науково-практичних аспектів розвитку
ефективних організаційних форм інтеграції наукових
організацій, освітніх установ і підприємств виробничо-
го комплексу. Разом з підтримкою різноманіття діючих
форм інтеграції, які довели свою результативність за
роки існування (договори співробітництва для спільної
підготовки висококваліфікованих фахівців, проведення
наукових досліджень, випуску колективних монографій
і підручників; базові кафедри і філіали; навчально-нау-
кові і навчально-науково-виробничі комплекси; наукові
підрозділи подвійного підпорядкування — спільні нау-
ково-методичні центри і лабораторії та інші) зростає
необхідність формування і впровадження в реальну
практику нових перспективних варіантів науково-осві-
тньо-виробничого співробітництва.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Досліджен-
ню питань інтеграції науки, освіти і виробництва, ана-
лізу існуючих форм і механізмів їх взаємодії приділяєть-
ся значна увага як російскими, так і українськими вче-
ними, про що свідчать роботи А. Авдулова, А. Кулькіна
[1], О. Амоші, А. Землянкіна, Г. Моісеєва [2, 3, 9], О. Го-
ліченко [4], О. Коростишевської [5], Т. Кузнєцової [6, 7],
Ю. Левицького [8], В. Макарова [10].
В той же час рівень вивчення проблеми науково-
освітньо-виробничої інтеграції недостатній. В еко-
номічній літературі досі малодослідженими залишають-
ся питання розробки і використання нових прогресив-
них форм інтеграції наукових організацій з вищою шко-
лою і виробництвом, практично відсутні роботи з оцін-
ки ефективності взаємодії учасників інтеграції.
Мета дослідження — розробити методологічні реко-
мендації з оцінки ефективності науково-освітньо-вироб-
ничої інтеграції, втіленої у формі програмно-проектно-
го науково-освітньо-виробничого комплексу.
Основні результати дослідження. Аналізуючи розви-
ток інтеграційних процесів взаємодії науки, вищої осв-
іти і виробництва в Україні, виявлено, що для збережен-
ня і примноження науково-освітнього й інноваційно-
виробничого потенціалів необхідно змінювати парадиг-
му інтеграції, розвивати механізми функціонування на-
укової сфери, виходячи з умов інноваційної економіки,
зокрема маркетинг інновацій, тобто переходити від уяв-
лення про співробітництво зазначених сфер діяльності
не просто на основі використання наукових результатів,
а як реакції на потреби виробництва у вигляді платосп-
роможного попиту.
Таку інтеграцію доцільно втілювати у формі про-
грамно-проектного науково-освітньо-виробничого
комплексу (НОВК) — відкритої по складу і динамічної
по статусу багатокомпонентної системи, орієнтованої
на те, щоб на основі рівноправного співробітництва за-
безпечити баланс інтересів всіх учасників. Програмно-
проектний НОВК представляє собою організаційну
форму інтеграції і координації зусиль наукових установ,
ВНЗ і виробництва для спільних дій у науково-освітній
та інноваційно-виробничій областях. Комплекс висту-
пає так би мовити «платформою», на базі якої встанов-
люються тісні взаємозв’язки між незалежно діючими
(зацікавленими у співробітництві) організаціями для
виконання наукових, освітніх та інноваційних замов-
лень в межах компетенції кожного учасника. В основу
діяльності комплексу закладена домінанта взаємовиг-
ідного конструктивного партнерства, яке дозволяє
формувати паритетні відносини між сторонами і вра-
ховувати індивідуальні інтереси при досягненні єдиної
мети спільної діяльності.
Аналіз існуючих методів і підходів до оцінки ефек-
тивності діяльності підприємств і організацій (вимір
показників ефективності, які зазвичай ґрунтуються на
протиставленні ефекту, результату, і витрат, що зумови-
ли його отримання; розробка і використання системи
збалансованих показників діяльності підприємства; роз-
рахунок ефективності інвестиційних проектів підприє-
мства) показав, що значною мірою вони не можуть бути
застосовані до оцінки ефективності функціонування
програмно-проектного НОВК, який поєднує юридично
незалежних учасників зі своїми цілями, джерелами ре-
сурсів і складом потенціалу. Проте, деякі з них заслуго-
вують на увагу, а саме:
1. Ефективність діяльності будь-якого підприємства
повинна виражати отримані ним корисні результати,
відповідні заданим цілям функціонування, і витрачені
на отримання цих результатів ресурси.
2. Для оцінки ефективності необхідно використо-
вувати узагальнюючий інтегральний показник, який би
відбивав результати діяльності підприємства і показував
умови підвищення її ефективності.
3. При оцінці ефективності роботи підприємства
важливого значення набуває його потенціал, рівень
використання потенціалу, врахування системи екзоген-
них (зовнішніх) факторів, у середовищі яких функціо-
нує підприємство.
Отже, оцінка ефективності діяльності НОВК по-
винна будуватися, виходячи з таких основних положень.
Ефективність діяльності комплексу визначається його
потенціалом по виконанню функцій, які забезпечують
реалізацію заданих цілей (П), рівнем використання по-
тенціалу (Р
п
), величиною витрат на діяльність комплек-
су (В), спільною дією чинників макросередовища (Ч
м
)
при прагненні до максимальної реалізації цілей (Ц
новк
),
тобто:
( , , , ) maxНОВК П М НОВКЕ f П Р В Ч Ц= → ;
при мінімізації невикористаних можливостей і вит-
рат комплексу; потенційних ризиків, пов’язаних з дією
макрочинників (Рч
м
):
І.Ю. Підоричева
м. Донецьк
ДО ПРОБЛЕМИ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ
НАУКОВО�ОСВІТНЬО�ВИРОБНИЧОЇ ІНТЕГРАЦІЇ
ПІДОРИЧЕВА І.Ю.
2011/№1 109
( ), , min
МП ЧП Р В Р− → .
Потенціал комплексу характеризується його внут-
рішніми можливостями по досягненню намічених цілей
і адаптації діяльності комплексу до умов зовнішнього
середовища й складається з трьох блоків:
ресурсів (трудових, фінансових, матеріально-техн-
ічних, технологічних, інформаційних), їх якості, стану
й достатності;
організаційної структури управління: типа структу-
ри, стиля керівництва, адекватності структури цілям
комплексу;
організаційної культури: системи базових цінностей,
норм і правил поведінки, традицій і звичок, властивих
комплексу, які відображають його індивідуальність і доз-
воляють всім учасникам рухатися в одному напрямку.
Потенціал комплексу і повноту його використання
рекомендується визначати відносно кожної мети, для
досягнення якої організується і функціонує комплекс.
Для виміру рівня використання потенціалу по кожному
з виділених блоків визначаються окремі показники (за
ряд років), що відбивають ефективність використання
їх функціональних складових, необхідних для досягнен-
ня цілей комплексу; виділяють їх максимальні
(мінімальні) значення. Далі, зіставивши показник поточ-
ного періоду з його максимальною або мінімальною
величиною, отримують рівень використання потенціа-
лу по окремих показниках. Серед одержаних значень
визначають середню величину (за допомогою середньої
арифметичної), отримуючи таким чином показник рівня
використання потенціалу по досягненню однієї з основ-
них цілей комплексу. Визначення потенціалу та рівня
його використання не по НОВК в цілому, а по цілях
функціонування, дозволить виявити області діяльності,
що містять резервну частину потенціалу, необхідного для
стійкого розвитку інтегрованої структури.
На основі аналізу літературних джерел і логіки дос-
лідження науково-освітньо-виробничої інтеграції визна-
чено перелік чинників макросередовища, що впливають
на процес організації та функціонування НОВК, а саме:
економічні чинники (стан економіки країни, еко-
номічна політика держави — структурна, інвестиційна,
науково-технічна, фінансово-кредитна, податкова
тощо);
політико-правові чинники (політична ситуація в
країні, рівень її стабільності, законодавство, діяльність
органів державної влади);
соціально-демографічні чинники (демографічні
структури населення, тривалість і рівень життя, дос-
тупність і рівень освіти населення);
інноваційні чинники (інноваційний потенціал краї-
ни, стан інноваційної інфраструктури, система підтрим-
ки інновацій, система трансферу технологій).
Запобіжне передбачення можливостей та реальних
обмежень, спричинених зазначеними чинниками, дозво-
лить скоригувати компетенції комплексу; встановити
найімовірніші ризики, які можуть вплинути на ефек-
тивність інтеграційного процесу та мінімізувати їх прояви.
З цього виходить, що для оцінки ефективності діяль-
ності пропонованого програмно-проектного НОВК не-
обхідно не просто зіставляти результати з витратами, а
враховувати всю сукупність економічних, науково-техн-
ічних, виробничих і освітніх результатів комплексу. Для
цього скористаємося однією з центральних категорій
системного підходу — метою, досягнення якої визна-
чається як результат діяльності системи, бажаний її стан.
Цілі виступають найважливішими характеристиками си-
стеми, а цілеспрямованість системи — одним з головних
принципів методології системного підходу. Відправною
точкою для визначення генеральної мети є визначення
сукупності поточних цілей, з яких будується «дерево
цілей». Дерево цілей формується шляхом конкретизації і
деталізації основних цілей системи і являється ієрархією
цілей і підцілей, яка характеризує їх взаємозв’язки і
співпорядкованість. При структуризації цілей важливо
врахувати усі деталізуючі підцілі, але в той же час потрібно
недопустити надмірного розростання дерева цілей, вик-
лючаючи з розгляду незначні підцілі. Завдання полягає в
тому, щоб виділені цілі нижчого рівня дозволяли відбити
суть цілей вищого порядку. У представлених нижче схе-
мах показано два рівні деталізації цілей. Залежно від спе-
цифіки і особливостей досліджуваного об’єкту рівнів
деталізації може бути більше.
Оскільки об’єктом дослідження виступають проце-
си науково-освітньо-виробничої інтеграції, представ-
ляється доцільним виділення чотирьох основних цілей:
економічної, науково-технічної, виробничої та освітньої
за наявності головної мети — отримання ефекту синергії
завдяки встановленню ефективних зв’язків між учасни-
ками комплексу.
Спочатку розглянемо економічну мету, яка являєть-
ся результуючою в роботі НОВК, і полягає, по-перше, в
отриманні економічних результатів від науково-техніч-
ної, освітньої й впроваджувальної діяльності як для всьо-
го комплексу загалом, так і для кожного окремого учас-
ника інтеграційного утворення. По-друге, у підвищенні
ефективності діяльності НОВК на основі стійкого, ста-
більного розвитку. Основними напрямками досягнення
економічної мети являються: забезпечення конкурентос-
проможних результатів діяльності комплексу (у вигляді
техніки, технології, продукції тощо), підвищення доходів
і зниження ризиків. Вони представляють собою підцілі
першого рівня. На наступному рівні деталізації представ-
лені підцілі більш низького рівня (рис. 1), які не явля-
ються остаточними і від яких можуть бути побудовані
ієрархічні структури нижчестоящих підцілей.
Основна науково-технічна мета полягає у створенні
комплексом сучасних науково-технічних продуктів і
технологій, поліпшенні параметрів техніки і технології,
удосконаленні виробів, що використовуються та виго-
товляються на підприємствах і організаціях — учасни-
ках НОВК. Зміст науково-технічної мети НОВК по
рівнях ієрархії наведений на рис. 2.
Основною виробничою метою НОВК являється
підвищення цінності продукції, створеної підприєм-
ством — учасником комплексу за допомогою висококва-
ліфікованих кадрів і науково-технічних розробок (рис. 3).
Головна освітня мета комплексу полягає у
здійсненні кадрової підготовки під проект (програму).
Загальна структура освітньої мети з виокремленням
підцілей першого і другого рівнів наведена на рис. 4.
З представленого вище матеріалу бачимо, що про-
понований НОВК являється складною багатоцільовою
системою. Досягненню сукупності взаємопов’язаних
ПІДОРИЧЕВА І.Ю.
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ110
цілей системи має бути підпорядкована вся діяльність
по регулюванню розвитку комплексу, як з боку органів
державної влади, так і з боку керівників підприємств і
організацій, що входять до складу комплексу.
Важливо відмітити, що проблему оцінки ефектив-
ності розвитку НОВК слід розглядати, передусім, як
проблему визначення рівня досягнення цілей, що сто-
ять перед ним. Тому для оцінки результатів функціону-
вання комплексу запропоновано індикатори (критерії),
за допомогою яких можна було б відбити ступінь досяг-
нення цілей, тобто визначити прогнозовані результати
розвитку інтегрованої структури. Формуванням відпов-
ідних значень таких критеріїв повинна закінчуватися
побудова дерева цілей. Під критеріями (індикаторами)
досягнення цілей НОВК розуміємо вимірювані парамет-
ри відповідності характеристик отриманого результату з
відповідними вимогами, які спільно виробляються
організаціями-учасниками інтегрованої структури. У
табл. 1, як приклад, наведено перелік індикаторів (кри-
теріїв) досягнення підцілей економічної мети НОВК.
Наведений вище комплекс критеріїв показує на-
явність кількісних (формалізованих) і якісних (змісто-
вих) оцінок наслідків інтеграції. При цьому якісним
оцінкам в такому багатогранному і складному процесі,
як науково-освітньо-виробнича інтеграція слід відводи-
ти домінуючу роль. В той же час, в ході оцінки ефектив-
ності інтеграції виникатимуть і кількісні показники.
Тому оцінювати науково-освітньо-виробничу інтеграцію
необхідно, використовуючи якісно-кількісний підхід.
Виходячи з цього, пропонуємо ті критерії (індика-
тори), які піддаються достатньо об’єктивній економічній
або технічній оцінці, визначати кількісно. Тобто по кож-
ному такому критерію розраховувати відповідність його
фактичного значення заплановому з формуванням
відносних відхилень за такою формулою (позначення
приводяться для критеріїв економічної мети):
Рис. 1. Економічна гілка дерева цілей програмно�проектного НОВК
Рис. 2. Науково�технічна гілка дерева цілей функціонування і розвитку програмно�проектного НОВК
ПІДОРИЧЕВА І.Ю.
2011/№1 111
1 100%плi фактi
плi
x x
x
−
− ×
,
де плix — заплановане значення i-го індикатора (кри-
терія) економічної мети;
фактix — фактична кількісна оцінка i-го індикато-
ра (критерію).
Підсумовуючи одержані значення і розділивши цю
величину на кількість оцінюваних критеріїв, отримаємо
ступінь (рівень) досягнення економічної мети, визначе-
ну на основі кількісних індикаторів. Аналогічно прово-
диться розрахунок по науково-технічній, виробничій та
освітній цілям.
У разі істотних відмінностей даних між плановими
і фактичними значеннями індикаторів рекомендується
Рис. 3. Виробнича гілка дерева цілей програмно�проектного НОВК
Рис. 4. Освітня гілка дерева цілей програмно�проектного НОВК
проводити аналіз чинників, що лімітують розвиток
інтегрованої структури. За результатами факторного
аналізу визначаються можливості подолання негативної
дії чинників; при необхідності обґрунтовується зміна
цілей, складу і значень критеріїв (індикаторів), а також
витрат на діяльність НОВК.
Проте частина найважливіших індикаторів не мо-
жуть бути виражені конкретним числовим значенням,
втім дають чітку характеристику певних аспектів функ-
ціонування комплексу. У зв’язку з цим визначення їх
параметрів необхідно здійснювати, використовуючи
спеціальні методи, зокрема експертних оцінок, соціоло-
гічного опитування, аналізу інформації, графічні мето-
ди.
Висновки. Підсумовуючи викладене вище, зазначи-
мо, що реалізація запропонованого нового методологі-
чного підходу до проведення оцінки ефективності нау-
ПІДОРИЧЕВА І.Ю.
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ112
ково-освітньо-виробничої інтеграції у формі програм-
но-проектного НОВК дозволяє системно підійти до
дослідження результатів функціонування комплексу на
основі виділення економічної, науково-технічної, ви-
робничої і освітньої цілей і формування відповідних
критеріїв (індикаторів) ступеня їх досягнення. При цьо-
му оцінка ефективності науково-освітньо-виробничої
інтеграції не обмежується використанням тільки
кількісних показників, а передбачає застосовування
якісних факторів, що дає можливість усебічно проана-
лізувати цей складний процес.
Література
1. Авдулов А. Н. Наука и производство: век интеграции
(США, Западная Европа, Япония) / А. Н. Авдулов ; отв.
ред. A. M. Кулькин. — М. : Наука, 1992. — 168 с.
2. Амоша О. Підґрунтя інноваційного розвитку (Про-
блеми і перспективи взаємодії академічної науки й ос-
віти) / О. І. Амоша, А. І. Землянкин, Г. В. Моісеєв //
Вісник Національної академії наук України. — 2006. —
№ 10. — С. 3–16.
3. Амоша О. І. Сучасні підходи щодо здійснення взає-
модії академічної науки, освіти і промислового вироб-
ництва / О. І. Амоша, А. І. Землянкін, Г. В. Моісеєв //
Економіка та держава. — 2007. — № 3. — С. 4–7.
4. Голиченко О. Г. Высшее образование и наука: ин-
теграция или партнерство? / О. Г. Голиченко // Эконо-
мика и математические методы. — 2005. — Т. 41, № 1. —
С. 119–127.
5. Коростышевская Е. М. Научно-производственная ин-
теграция: политико-экономический аспект / Е. М. Корос-
тышевская. — СПб. : Наука, 1998. — 164 с.
6. Кузнецова Т. Е. Интеграция образования и науки
в России: поиск эффективных форм и механизмов /
Т. Е. Кузнецова // Вопросы образования. — 2007. — №
1. — С. 118–132.
7. Кузнецова Т. Е. Российская практика интеграции
науки и образования / Т. Е. Кузнецова // Информаци-
онное общество. — 2006. — № 4. — С. 36–43.
8. Левицкий Ю. В. Интеграция образования, науки и
производства в информационном обществе / Ю. В. Ле-
вицкий. — Новосибирск : Наука, 2002. — 164 с.
9. Майбутнє України: стратегія поступу : моногра-
фія. — Д. : ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2008. — 304 с.,
С. 144–147.
10. Наука и высокие технологии России на рубеже
третьего тысячелетия (социально-экономические аспек-
ты развития) / Руководители авт. коллектива В. Л. Ма-
каров, А. Е. Варшавский. — М. : Наука, 2001. — 636 с.
Таблиця 1
Перелік індикаторів (критеріїв) ступеня досягнення
підцілей другого рівня програмно�проектного НОВК
Актуальність теми. В умовах ринкових відносин
механізм стимулювання продуктивності праці підлягає
суттєвій трансформації. Необхідно створити новий мо-
тиваційний механізм трудової активності виробничого
персоналу на промислових підприємствах. Основною
метою ринкового механізму стимулювання є забезпечен-
ня високих темпів росту продуктивності праці і дифе-
ренціація доходів виробничого персоналу у відповідності
з трудовим вкладом окремих працівників в ріст продук-
тивності. При цьому система економічного стимулюван-
ня продуктивності праці повинна бути активною, орі-
єнтувати виробничий персонал на постійний пошук і
реалізацію резервів росту продуктивності, підвищення
якості, зниження собівартості продукції.
Б.А. Писаренко
канд. техн. наук
Н.Б. Проценко
канд. техн. наук,
м. Житомир
МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РИНКОВОГО МЕХАНІЗМУ ОПЛАТИ ПРАЦІ
ПИСАРЕНКО Б.А., ПРОЦЕНКО Н.Б.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-45792 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1729-7206 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-24T11:37:15Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Підоричева, І.Ю. 2013-06-18T15:06:16Z 2013-06-18T15:06:16Z 2011 До проблеми оцінки ефективності науково-освітньо-виробничої інтеграції / І.Ю. Підоричева // Вісник економічної науки України. — 2011. — № 1 (19). — С. 108-112.— Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45792 У статті запропоновано якісно-кількісний підхід до проведення оцінки ефективності науково-освітньо-виробничої інтеграції на основі системного виділення основних цілей функціонування інтегрованої структури з формуванням критеріїв (індикаторів) ступеня їх досягнення. В статье предложен качественно-количественный подход к проведению оценки эффективности научно-образовательно-производственной интеграции на основе системного выделения основных целей функционирования интегрированной структуры с формированием критериев (индикаторов) степени их достижения . The article offers a quantitative-quality approach to realization of estimation a science-education-production integration efficiency which is based on the system selection of primary purposes in functioning of the integration structure and formation of the degree of their achievement criteria (indicators). uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Наукові статті До проблеми оцінки ефективності науково-освітньо-виробничої інтеграції К проблеме оценки эффективности научно-образовательно-производственной интеграции On the problem of estimation a scientificeducational-production integration efficiency Article published earlier |
| spellingShingle | До проблеми оцінки ефективності науково-освітньо-виробничої інтеграції Підоричева, І.Ю. Наукові статті |
| title | До проблеми оцінки ефективності науково-освітньо-виробничої інтеграції |
| title_alt | К проблеме оценки эффективности научно-образовательно-производственной интеграции On the problem of estimation a scientificeducational-production integration efficiency |
| title_full | До проблеми оцінки ефективності науково-освітньо-виробничої інтеграції |
| title_fullStr | До проблеми оцінки ефективності науково-освітньо-виробничої інтеграції |
| title_full_unstemmed | До проблеми оцінки ефективності науково-освітньо-виробничої інтеграції |
| title_short | До проблеми оцінки ефективності науково-освітньо-виробничої інтеграції |
| title_sort | до проблеми оцінки ефективності науково-освітньо-виробничої інтеграції |
| topic | Наукові статті |
| topic_facet | Наукові статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45792 |
| work_keys_str_mv | AT pídoričevaíû doproblemiocínkiefektivnostínaukovoosvítnʹovirobničoííntegracíí AT pídoričevaíû kproblemeocenkiéffektivnostinaučnoobrazovatelʹnoproizvodstvennoiintegracii AT pídoričevaíû ontheproblemofestimationascientificeducationalproductionintegrationefficiency |