Позиковий капітал як інтегрований об’єкт бухгалтерського обліку

Розглянуто існуючі підходи до виділення та класифікації об’єктів бухгалтерського обліку; обґрунтовано характеристику позикового капіталу як об’єкту бухгалтерського обліку; визначено характер взаємодії позикового капіталу як об’єкту бухгалтерського обліку з іншими об’єктами; уточнено зміст та послідо...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Вісник економічної науки України
Date:2011
Main Authors: Чижевська, Л.В., Зеленіна, О.О
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут економіки промисловості НАН України 2011
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45795
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Позиковий капітал як інтегрований об’єкт бухгалтерського обліку / Л.В. Чижевська, О.О Зеленіна // Вісник економічної науки України. — 2011. — № 1 (19). — С. 164-169.— Бібліогр.: 23 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-45795
record_format dspace
spelling Чижевська, Л.В.
Зеленіна, О.О
2013-06-18T15:10:48Z
2013-06-18T15:10:48Z
2011
Позиковий капітал як інтегрований об’єкт бухгалтерського обліку / Л.В. Чижевська, О.О Зеленіна // Вісник економічної науки України. — 2011. — № 1 (19). — С. 164-169.— Бібліогр.: 23 назв. — укр.
1729-7206
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45795
Розглянуто існуючі підходи до виділення та класифікації об’єктів бухгалтерського обліку; обґрунтовано характеристику позикового капіталу як об’єкту бухгалтерського обліку; визначено характер взаємодії позикового капіталу як об’єкту бухгалтерського обліку з іншими об’єктами; уточнено зміст та послідовність етапів процесу бухгалтерського обліку, визначено їх вплив на позиковий капітал.
Рассмотрены существующие подходы к выделению и классификации объектов бухгалтерского учета; обоснованна характеристика заемного капитала как объекта бухгалтерского учета; определен характер взаимодействия заемного капитала как объекта бухгалтерского учета с другими объектами; уточнено содержание и последовательность этапов процесса бухгалтерского учета, определенно их влияние на заемный капитал.
The existing approaches to the selection and classification of accounting objects have been considered; the characteristic of loan capital as an accounting object has been grounded; the nature of the interaction of loan capital as an accounting object with other objects has been identified; the content and sequence of stages in the process of accounting have been specified, their influence on the loan capital has been identified.
uk
Інститут економіки промисловості НАН України
Вісник економічної науки України
Наукові статті
Позиковий капітал як інтегрований об’єкт бухгалтерського обліку
Заемный капитал как интегрированный объект бухгалтерского учета
Loan capital as the integrated accounting object
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Позиковий капітал як інтегрований об’єкт бухгалтерського обліку
spellingShingle Позиковий капітал як інтегрований об’єкт бухгалтерського обліку
Чижевська, Л.В.
Зеленіна, О.О
Наукові статті
title_short Позиковий капітал як інтегрований об’єкт бухгалтерського обліку
title_full Позиковий капітал як інтегрований об’єкт бухгалтерського обліку
title_fullStr Позиковий капітал як інтегрований об’єкт бухгалтерського обліку
title_full_unstemmed Позиковий капітал як інтегрований об’єкт бухгалтерського обліку
title_sort позиковий капітал як інтегрований об’єкт бухгалтерського обліку
author Чижевська, Л.В.
Зеленіна, О.О
author_facet Чижевська, Л.В.
Зеленіна, О.О
topic Наукові статті
topic_facet Наукові статті
publishDate 2011
language Ukrainian
container_title Вісник економічної науки України
publisher Інститут економіки промисловості НАН України
format Article
title_alt Заемный капитал как интегрированный объект бухгалтерского учета
Loan capital as the integrated accounting object
description Розглянуто існуючі підходи до виділення та класифікації об’єктів бухгалтерського обліку; обґрунтовано характеристику позикового капіталу як об’єкту бухгалтерського обліку; визначено характер взаємодії позикового капіталу як об’єкту бухгалтерського обліку з іншими об’єктами; уточнено зміст та послідовність етапів процесу бухгалтерського обліку, визначено їх вплив на позиковий капітал. Рассмотрены существующие подходы к выделению и классификации объектов бухгалтерского учета; обоснованна характеристика заемного капитала как объекта бухгалтерского учета; определен характер взаимодействия заемного капитала как объекта бухгалтерского учета с другими объектами; уточнено содержание и последовательность этапов процесса бухгалтерского учета, определенно их влияние на заемный капитал. The existing approaches to the selection and classification of accounting objects have been considered; the characteristic of loan capital as an accounting object has been grounded; the nature of the interaction of loan capital as an accounting object with other objects has been identified; the content and sequence of stages in the process of accounting have been specified, their influence on the loan capital has been identified.
issn 1729-7206
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45795
citation_txt Позиковий капітал як інтегрований об’єкт бухгалтерського обліку / Л.В. Чижевська, О.О Зеленіна // Вісник економічної науки України. — 2011. — № 1 (19). — С. 164-169.— Бібліогр.: 23 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT čiževsʹkalv pozikoviikapítalâkíntegrovaniiobêktbuhgaltersʹkogooblíku
AT zelenínaoo pozikoviikapítalâkíntegrovaniiobêktbuhgaltersʹkogooblíku
AT čiževsʹkalv zaemnyikapitalkakintegrirovannyiobʺektbuhgalterskogoučeta
AT zelenínaoo zaemnyikapitalkakintegrirovannyiobʺektbuhgalterskogoučeta
AT čiževsʹkalv loancapitalastheintegratedaccountingobject
AT zelenínaoo loancapitalastheintegratedaccountingobject
first_indexed 2025-11-25T20:42:25Z
last_indexed 2025-11-25T20:42:25Z
_version_ 1850527791098888192
fulltext ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ164 Література 1. Бланк И. А. Управление финансовой стабилизаци- ей предприятия [Текст] / И. А. Бланк. — К. : Ника- Центр, Эльга, 2003. — 246 с. 2. Ковалёв В. В. Введение в финансовый менеджмент [Текст] / В. В. Ковалёв. — М. : Финансы и статистика, 2006. — 768 с. 3. Лігоненко Л. О. Антикризове управління підприєм- ством: теоретико-методологічні засади та практичний інструментарій [Текст] : моногр. / Л. О. Лігоненко. — К. : Київ. нац. торг-екон. ун-т, 2001. — 580 с. 4. Лігоненко Л. О. Управління грошовими потоками [Текст] : навч. посіб. / Л. О. Лігоненко, Г. В. Ситник. — К. : КНТЕУ, 2005. — 255 с. 5. Лытнев О. Н. Основы финансового менеджмента [Текст] : учеб. пособие / О. Н. Лытнев. — Калининград : Калинингр. гос. ун-т, 2000. — Ч. 1. — 119 с. 6. Поддєрьогін А. М. Фінансовий менеджмент [Текст] : підручник / А. М. Поддєрьогін. — К. : КНЕУ, 2005. — 536 с. 7. Поддєрьогін А. М. Ефективність управління грошо- вими потоками підприємства [Текст] / А. М. Поддєрь- огін, Я. І. Невмержицький // Фінанси України. — № 11. — 2007. — С. 119–127. 8. Савчук В. П. Управление финансами предприятия [Текст] / В. П. Савчук. — М. : БИНОМ, Лаборатория знаний, 2003. — 480 с. 9. Бабенко А. В. Система управління фінансовими потоками промислового підприємства [Текст] : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.04.01 «Фінанси, грошовий обіг і кредит» / А. В. Ба- бенко. — Донецьк, 2006. — 20 с. 10. Зуб А. Т. Стратегический менеджмент: Теория и практика [Текст] : учеб. пособие для вузов / А. Т. Зуб. — M. : Аспект Пресс, 2002. — 415 с. 11. Харченко В. А. Оптимізаційна модель управл- іння грошовими потоками вугільних шахт [Текст] / В. А. Харченко // Уголь Украины. — 2009. — № 9. — С. 8–11. Постановка проблеми. Ринкові відносини вимагають підвищеної уваги до розробки теоретичних, організацій- них та методичних аспектів бухгалтерського обліку та економічного аналізу з метою наближення їх до реально- го стану відображення всіх фактів та явищ господарсько- го життя, одним з яких є позиковий капітал. Виділення даного проблемного питання зумовлене відсутністю єдності позицій науковців на визначення об’єктів бухгал- терського обліку; недостатнім висвітленням сутності та особливостей позикового капіталу як об’єкту бухгалтерсь- кого обліку; відсутністю комплексної методики бухгал- терського обліку позикового капіталу підприємства. Аналіз останніх публікацій. Питання сутності та складу об’єктів бухгалтерського обліку є дискусійним в науковій літературі. Зокрема, одні вчені в якості об’єктів бухгалтерського обліку виділяють три великі групи: ак- тиви організації, пасиви організації та господарські опе- рації. Такої позиції дотримується В. Р. Захар’їн [1, с. 70– 71] та Г. О. Партин [7, с. 23]. Ряд науковців, наприклад, Ю. А. Бабаєв та ін. [5, с. 29], Ф. Ф. Бутинець [2, с. 64], В. Ф. Голов [22], А. Т. Головізні- на, О. І. Архипова [9, с. 12], Є. П. Козлова, Т. Н. Бабченко, Є. Н. Галаніна [4, с. 17], Ю. Н. Лачінов [3, с. 41], Н. М. Ма- люга [23], Л. М. Осмятченко, В. С. Шевчук [6, с. 30], В. Г- . Швець [8, с. 37] серед об’єктів спостереження бухгалтерсь- кого обліку виділяють основні групи: господарські засоби підприємства, джерела їх формування і господарські про- цеси. Думку щодо того, що об’єктами бухгалтерського об- ліку є господарські засоби, які відображаються в бухгал- терському обліку за їх функціональною роллю в процесі відтворення, за джерелами створення, а також господарські процеси, розділяють В. Ф. Палій, Я. В. Соколов [10, с. 42]. На думку Н. М. Ткаченко, об’єкти бухгалтерського обліку поділяються на активи, пасиви, витрати, доходи та результати діяльності [11, с. 17]. Своєрідною є позиція В. П. Астахова. Він вважає, що об’єктами бухгалтерсько- го обліку виступають необоротні, оборотні активи, влас- ний та позиковий капітал, а також господарські операції, що характеризують процес їх кругообігу [12, с. 50]. В українському законодавстві, зокрема в Законі України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» № 996-XIV від 16 липня 1999 р. відсутнє виз- начення сутності об’єктів бухгалтерського обліку, що підсилює дискусійність винесеного проблемного питан- ня, а саме обґрунтування сутності позикового капіталу як об’єкту бухгалтерського обліку. Мета дослідження. На основі аналізу наукових по- зицій дослідників визначити належність позикового капіталу до об’єктів бухгалтерського обліку; обґрунту- вати його взаємовідносини з іншими об’єктами обліку; окреслити етапи облікового процесу та місце у ньому позикового капіталу як об’єкту бухгалтерського обліку. Викладення основного матеріалу. Першим кроком в досягненні визначення об’єктів є їх класифікація засно- вана на загальному явищі єдності протилежностей. Для характеристики загального переліку явищ та ре- чей, які підлягають відображенню в бухгалтерському об- ліку, застосовують поняття «об’єкт обліку». В перекладі з латинського об’єкт означає предмет. У філософському розумінні об’єкт відображає те, що протистоїть суб’єкту в його практичній та пізнавальній діяльності. Об’єкти Л.В. Чижевська академік АЕН України О.О. Зеленіна м. Житомир ПОЗИКОВИЙ КАПІТАЛ ЯК ІНТЕГРОВАНИЙ ОБ’ЄКТ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ЧИЖЕВСЬКА Л.В., ЗЕЛЕНІНА О.О. 2011/№1 165 бухгалтерського обліку існують як елементи господарсь- кої діяльності, проте не всі її елементи можуть бути відображені в бухгалтерському обліку [10, с. 42]. Об’єкти бухгалтерського обліку виражаються в єдиному грошо- вому вимірнику, а в тих випадках, коли це необхідно і в інших вимірниках. Погоджуючись з думкою Ю. Н. Лачінова [15, с. 11], вважаємо, що об’єкти кожного класу визначаються влас- ними характеристиками (табл. 1). Різними є позиції науковців, щодо класифікації об’єктів (рис. 1): 1. За економічним змістом та призначенням: — об’єкти, що забезпечують господарську діяльність підприємства (господарські засоби — оборотні, необо- ротні; джерела утворення господарських засобів — власні, позикові, залучені); — об’єкти, що утворюють господарську діяльність (господарські процеси (придбання, виробництво і реа- лізація), результати господарських процесів — перевит- рати, економія, прибуток, збиток). 2. За функціональним призначенням в процесі ви- робництва: — засоби виробництва (засоби праці — будівлі, споруди, машини і обладнання, транспортні засоби, інвентар тощо, предмети праці — сировина і матеріали, паливо, напівфабрикати, незавершене виробництво) — засоби в сфері обігу (готова продукція та товари, грошові кошти, кошти в розрахунках); — засоби невиробничої сфери. 3. За функціональним призначенням в процесі ви- робництва: — оборотні (в сфері обігу — готова продукція, то- вари, незавершене виробництво, грошові кошти; в сфері виробництва — виробничі запаси, сировина, матеріали, паливо тощо); — необоротні (виробничі, невиробничі — основні засоби, нематеріальні активи, інші необоротні матеріальні активи, довгострокові фінансові інвестиції, капітальні інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість) — вилучені (платежі за рахунок прибутку, відраху- вання від прибутку, збиток) 4. За джерелами утворення господарських засобів: — власний капітал (статутний капітал, додатковий капітал, пайовий капітал, резервний капітал, нерозпод- ілений прибуток / непокритий збиток); — залучений капітал (зобов’язання за розрахунка- ми з кредиторами, з оплати праці та за податками і платежами); — позиковий капітал (кредити банків, позики, інші види позикового капіталу). 5. За відношенням до об’єктів економіки: — майнові об’єкти благ (актив); — немайнові об’єкти (пасив). Таким чином, на думку Ю. Н. Лачінова, вся сукупність об’єктів бухгалтерського обліку складається з протилежних класів — благ (майна чи господарських засобів), господарсь- ких відносин з приводу цих благ та господарських процесів. Єдність цих протилежностей фіксується та спостерігається за допомогою бухгалтерського обліку [15, с. 79]. Проаналізувавши дані класифікаційні ознаки, вва- жаємо їх виділення недостатньо повним та обґрунтова- ним. Зазначимо, що ряд загальних об’єктів розкладають- ся на складові, що в свою чергу формується з певних елементів (наприклад, позиковий капітал як джерело формування активів формується з окремих елементів, таких, як кредити, позики тощо) які об’єднуючись, скла- дають даний об’єкт. Дані явища можна назвати система- тизацією або інтеграцією. Систематизація та інтеграція — процеси, близькі за своєю сутністю. «Система» у перекладі з грецької означає «ціле, складене з частин», а «інтегра- ція» з латинської — «об’єднання в ціле будь-яких частин». Вважаємо, що об’єкти бухгалтерського обліку, складові яких сформовані з окремих елементів можна визначити як інтегровані об’єкти бухгалтерського обліку. Тому про- понуємо наступну класифікаційну ознаку: За рівнем складеності: — прості (господарські процеси, активи, результа- ти господарських процесів); — інтегровані (розкладаються на складові елементи). За даною класифікацією позиковий капітал інтег- рованим об’єктом бухгалтерського обліку. Оскільки позиковий капітал відноситься до об’єктів бухгалтерського обліку, які належать до пасиву підприєм- ства, можемо визначити його специфічну характеристику як об’єкта бухгалтерського обліку виходячи із характери- стики об’єктів обумовлених сутністю цього поняття і його роллю у фінансово-господарській діяльності підприємства (адресність, причинність, вартість об’єкту) (рис. 2). Таблиця 1 Характеристика об’єктів бухгалтерського обліку Рис. 1. Класифікація об’єктів бухгалтерського обліку ЧИЖЕВСЬКА Л.В., ЗЕЛЕНІНА О.О. ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ166 Рис. 2. Визначення особливостей позикового капіталу як об’єкту бухгалтерського обліку Рис. 3. Взаємозалежність між господарськими засобами підприємства та позиковим капіталом Як об’єкт бухгалтерського обліку, позиковий капітал взаємодіє з іншими об’єктами. Тобто, позиковий капітал знаходиться в прямій залежності з господарськими засо- бами підприємства — необоротними і оборотними акти- вами, виступаючи в якості джерела їх утворення (рис. 3). Вихідною точкою побудови взаємозалежності між об’єктами бухгалтерського обліку не є початок системи координат, оскільки частина активів підприємства може бути сформована також за рахунок власного та залуче- ного капіталу (під залученим капіталом розуміємо кре- диторську заборгованість, безповоротну фінансову до- помогу, заборгованість підприємства з оплати праці, за податками і платежами). Інша ж частина господарських засобів може бути сформована за рахунок позикового капіталу. Причому зростання господарських засобів, сформованих за рахунок позикового капіталу, є пропор- ційним зростанню самого позикового капіталу. Зазначимо, що взаємозалежність між позиковим та залученим капіталом є оберненою та однобічною (рис. 4). Тобто при збільшенні позикового капіталу об- сяг залученого може зменшуватися, наприклад, в резуль- таті погашення частини зобов’язань перед кредиторами за рахунок позикового капіталу (вексельного кредиту). Як зазначає Бахтурина Ю. І. [16, с. 51], взаємодія між таким об’єктом бухгалтерського обліку як позико- вий капітал з іншими об’єктами бухгалтерського обліку проявляється в процесі бухгалтерського обліку, який складається з декількох етапів. Деякі науковці наводять досить вузьке трактування сутності облікового процесу. Зокрема, В. Р. Захар’їн [1, с. 16] та Н. П. Кондраков [17, с. 5] вважають, що процес Рис. 4. Взаємозалежність між залученим капіталом підприємства та позиковим капіталом бухгалтерського обліку включає систему збору, реєстрації та узагальнення інформації в грошовому вираженні. Та- кої ж позиції в своїх дослідженнях дотримується Ю. А. Ба- баєв [18, с. 11]. Проте доповнює власне твердження тим, що дані етапи виражаються в документальному відобра- женні всієї господарської діяльності. Вважаємо виділен- ня наступних етапів облікового процесу недостатньо повним, оскільки даний підхід не дає цілковитого розу- міння його безперервності та основних відмінностей від інших видів обліку. Стверджуємо, що виділення стадії документального відображення не є обґрунтованою, ос- кільки власне процес реєстрації вже передбачає докумен- тальне відображення господарської діяльності. Недостатньо повною вважаємо позицію Ю. Ю. Ко- рольова, який пропонує розділити обліковий процес на такі стадії як спостереження, вимірювання, реєстрацію та узагальнення [19, с. 20]. Після проведення реєстрації даних необхідно їх привести до єдиної системи (систе- матизувати), а вже після цього узагальнити. Законом України «Про бухгалтерський облік і фінан- сову звітність» визначено, що процес бухгалтерського об- ліку включає виявлення, вимірювання, реєстрацію, нако- пичення, узагальнення, зберігання та передачу інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім ко- ристувачам для прийняття рішень. Н. М. Ткаченко [20, с. 9] та В. Г. Швець [21, с. 16] в своїх дослідженнях також керу- ються запропонованими в Законі етапами облікового про- цесу. Проте, вважаємо, що виділення етапу накопичення є невдалим. Оскільки реєстрація інформації вже передба- чає її накопичення. Крім того, погоджуючись з Ю. І. Бах- туриною [16, с. 51] поділяємо її позицію щодо назви етапу ЧИЖЕВСЬКА Л.В., ЗЕЛЕНІНА О.О. 2011/№1 167 передачі інформації. Вважаємо, що назва цього етапу не- точна, оскільки свідчить про механічний рух інформації до користувачів, виходить за границі власне облікового процесу. Астахов В. П. виділяє чотири стадії облікового процесу: документальне та взаємопов’язане спостережен- ня, реєстрація, узагальнення та контроль за господарською діяльністю організації з метою розрахунку та оцінки по- казників [12, с. 11]. Враховуючи результати дослідження науковців, може- мо визначити наступні етапи процесу бухгалтерського об- ліку: спостереження, вимірювання, реєстрація, системати- зація та узагальнення інформації в грошовому вимірнику. Відповідно до узагальнених завдань бухгалтерського обліку науковцями [13, с. 12; 20, с. 16; 2, с. 24–25] та етапів обліко- вого процесу визначимо завдання бухгалтерського обліку позикового капіталу та виявимо вплив кожного з них на об’єкт нашого дослідження — позиковий капітал (рис. 5). На етапі спостереження господарська операція зна- ходить своє відображення у документі, що є підтверд- женням її здійснення. Тобто в результаті спостереження можна стверджувати, що подія відбулася; дати їй назву, наприклад, «отримано обладнання за договором лізин- гу», «погашено кредит наданий банком» тощо; вказати час та місце здійснення операції та інші необхідні дані 19, с. 18]. Проте такі дані не дають достатньої інформації про об’єкт и не можуть задовольнити управління. Для формування більш достовірної інформації не- обхідно застосувати кількісні характеристики об’єкта. Це можна зробити на етапі вимірювання. Це вартісне відоб- раження фактів та явищ господарської діяльності в бух- галтерському обліку в єдиному грошовому вимірнику за допомогою оцінки і калькуляції. Вимірювання позико- вого капіталу здійснюється в грошових одиницях з ви- користанням різних методів оцінки. При чому такий елемент методу бухгалтерського обліку як калькулюван- ня не застосовується до позикового капіталу. Облікова інформація передається в просторі і в часі. У зв’язку з цим виникає необхідність фіксувати та збер- ігати відомості, отримані за допомогою спостереження і вимірювання. Тому наступною стадією є реєстрація, яка полягає у фіксації даних про кількісні і якісні характери- стики фактів і явищ господарської діяльності підприєм- ства, тобто результатів спостереження та вимірювання. Реєстрація здійснюється шляхом запису даних на па- пері або за допомогою технічних засобів. Це необхідно для довгострокового збереження та документального підтверд- ження фактів господарського життя [19, с. 20]. На цьому етапі дані про позиковий капітал зазначаються в договорах, в платіжних документах, в бланках цінних паперів тощо. В результаті систематизації забезпечується накопичен- ня даних про факти і явища, розкриття їх взаємозв’язку, виявлення закономірностей їх взаємодії, групування відо- мостей про позиковий капітал на синтетичних та аналітич- них рахунках та в регістрах бухгалтерського обліку [16, с. 53]. Останнім етапом є узагальнення отриманих даних та формування їх у зручному для розуміння та аналізу вигляді. Тобто на даному етапі формується система по- казників звітності підприємства, визначаються ознаки об’єктів обліку, які відображаються в цих показниках. В діючих формах звітності розмір позикового капіталу не виокремлюється в окремий показник, що, на нашу дум- ку, є недоліком з точки зору визначення та характерис- тики джерел формування активів підприємства. Проте кожен з визначених нами складових позикового капіта- лу знаходить своє відображення в звітності (рис. 6). Зокрема, на рис. 6. схематично зображено відобра- ження позикового капіталу в рядках Форми № 1 «Баланс». Узагальнення інформації про позиковий капітал як об’єкт бухгалтерського обліку відбувається також в показ- никах інших форм звітності. Так, у формі № 3 «Звіт про рух грошових коштів» узагальнюється інформація про рух позикового капіталу. Зокрема, у рядку 100 зазначається інформація про рух поточних зобов’язань, про їх збільшення, зменшення та сплату відсотків. У рядках 320 та 340 зазначаються дані про отримані позики та їх пога- шення відповідно. Загальну інформацію про рух елементів позикового капіталу за звітний період можна отримати на основі показників форми №5 «Примітки до річної фінансової звітності». Таким чином, існуюча методика бухгалтерського обліку передбачає складність збору інформації, що є суттєвим недоліком для прийняття ефек- тивних рішень. Зокрема тих, що залежать від розрахунку Рис. 5. Завдання бухгалтерського обліку позикового капіталу як об’єкту бухгалтерського обліку ЧИЖЕВСЬКА Л.В., ЗЕЛЕНІНА О.О. ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ168 аналітичних показників діяльності підприємства та роз- рахунку плати за користування позиковим капіталом. Висновки та перспективи подальших досліджень. Позиковий капітал є інтегрованим об’єктом бухгалтерсь- кого обліку, який відповідає таким характеристикам як адресність, причинність, вартість об’єкту. Проведене дослідження дозволяє зробити висновки про не- обхідність розробки напрямів їх розвитку та удоскона- лення організації бухгалтерського обліку і обліково-ана- літичного забезпечення позикового капіталу. Література 1. Захарьин В. Р. Теория бухгалтерского учета : учебник / В. Р. Захарьин. — М. : ИНФРА-М: ФОРУМ, 2003. — 304 с. 2. Бутинець Ф. Ф. Теорія бухгалтерського обліку : підруч- ник для студентів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит» вищих навчальних закладів / Ф. Ф. Бутинець. — 3-є вид., доп. і перероб. — Житомир : ПП «Рута», 2003. — 444 с. 3. Лачинов Ю. Н. Бухгалтерия экономики : междис- циплинарное учебное пособие для студентов / Ю. Н. Ла- чинов. — М. : Компания Спутник+, 2002. — 124 с. 4. Козлова Е. П. Бухгалтерський учт в организациях / Е. П. Козлова, Т. Н. Бабченко, Е. Н. Галанина. — 3 изд., пе- рераб. и доп. — М. : Финансы и статистика, 2003. — 752 с. 5. Бухгалтерский учет : учебник для студентов вузов / Ю. А. Бабаев, И. П. Комиссарова, В. А. Бородин ; под ред. проф. ЮА Бабаева, проф. И. П. Комиссаровой.— 2-е изд., перераб. и доп. — М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2005. — 527 с. 6. Осмятченко Л. М. Бухгалтерський облік : навчаль- ний посібник для студентів вищих навчальних закладів освіти / Л. М. Осмятченко, В. С. Шевчук — Львів : «Маг- нолія 2006», 2008. — 196 с. 7. Партин Г. О. Бухгалтерський облік: основи теорії та практики : навчальний посібник / Г. О. Партин. — К. : Т-во «Знання», КОО, 2000. — 245 с. 8. Швець В. Г. Теорія бухгалтерського обліку : підруч- ник / В. Г. Швець. — 2-ге вид., переоб. і доп. — К. : Знання, 2006. — 525 с. 9. Головизина А. Т. Теория бухгалтерского учета : курс лекцій / А. Т. Головизина, О. И. Архипова. — М. : ТК Велби, 2004. — 168 с. 10. Палий В. Ф. Теория бухгалтерского учета : учебник / В. Ф. Палий, Я. В. Соколов. — 2-е изд., перераб. и доп. — М. : Финансы и статистика, 1988. — 279 с. 11. Ткаченко Н. М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування, звітність : підручник / Н. М. Ткаченко. — 3-тє вид. допов. і перероб. — К. : Алерта, 2008. — 926 с. 12. Астахов В. П. Теория бухгалтерского учета : учеб- ное пособие / В. П. Астахов. — Москва : ИКЦ «МарТ», 2005. — 576 с. 13. Сумцов А. И. Теория бухгалтерського учета и бух- галтерський учет в промышленности / А. И. Сумцов. — М., «Статистика», 1975. — 416 с. 14. Галкин А. Ф. Теория бухгалтерского учета : учеб. пособие для с-х. вузов. / А. Ф. Галкин, Изд. 2-е и доп. И перераб. — М., «Статистика», 1976. — 335 с. 15. Лачинов Ю. Н. Понять экономику. Путь к надеж- ному освоению экономики как науки: метод, практичес- кие рекомендации и новейшие открытия / Ю. Н. Лачи- нов. — М. : КомКнига, 2005. — 96 с. 16. Бахтурина Ю. И. Бухгалтерский учет и докумен- тальный контроль заемного капитала коммерческих организаций / Ю. И. Бахтурина. Дис…. канд. экон. наук — Воронеж, 2001 — 176 с. 17. Кондраков Н. П. Бухгалтерський (финансовый, управленческий) учт : учеб. / Н. П. Кондраков. — М. : ТК Велби, Изд-во Проспект, 2006. — 448 с. 18. Бабаев Ю. А. Теория бухгалтерского учета : учеб- ник для вузов / Ю. А. Бабаев. — 2-е изд. — М. : ЮНИ- ТИ-ДАНА, 2001. — 304 с. Рис. 6. Узагальнення інформації про позиковий капітал в показниках чинної Форми № 1 «Баланс» ЧИЖЕВСЬКА Л.В., ЗЕЛЕНІНА О.О. 2011/№1 169 19. Королев Ю. Ю. Теория бухгалтерського учета : учеб. пособие / Ю. Ю. Королев. — Мн. : Новое знание, 2007. — 304 с. 20. Ткаченко Н. М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування, звітність : підручник / Н. М. Ткаченко. — 3-тє вид. допов. і перероб. — К. : Алерта, 2008. — 926 с. 21. Теория бухгалтерского учета : учебник для вузов / С. И. Шульман, А. К. Марченко, П. А. Костюк и др. ; под общ. ред. Б. И. Гаврилова. — Мн. : Высшая школа, 1979. — 272 с. 22. Голов С. Ф. Бухгалтерський облік в Україні: аналіз стану та перспективи розвитку : монографія / С. Ф. Го- лов. — К. : Центр учбової літератури, 2007. — 522 с. 23. Малюга Н. М. Бухгалтерський облік в Україні: те- орія й методологія, перспективи розвитку : монографія / Н. М. Малюга. — Житомир : ЖДТУ, 2005. — 548 с. Постановка проблеми. Проблема оцінки сукупного потенціалу промислових підприємств є дуже складною і слабо вивченою. Загальна помилка всіх існуючих на сьогоднішній день досліджень в галузі розробки методів оцінки потенціалу промислового підприємства полягає в тому, що автори використовують стандартні показни- ки, розглядаючи стандартні залежності, надаючи їм лише нову форму і не змінюючи методологічної суті. Також дуже часто в якості оцінки потенціалу викорис- товують методи оцінки конкурентоспроможності, виз- начаючи їх як «методи оцінки сукупного потенціалу підприємства». Формування цілей статті. Якщо виходити із суті са- мого поняття потенціалу промислового підприємства і саме його закладати в систему аналізу, то на перший план виходять не одиничні оцінки якихось граней складного поняття, а саме розуміння сутності взаємозв’язків, спря- мованості трансформацій окремих змінних і виявлення найбільш перспективних напрямків розвитку комплек- сного та складного поняття — сукупний потенціал про- мислових підприємств. Важливо відзначити специфіч- ну особливість в теорії систем, яка є методологічною основою аналізу формування показників потенціалу підприємства та оцінки ефективності виробничо-госпо- дарської діяльності промислових підприємств — цілісність, тобто організація взаємодії окремих підсис- тем і елементів і різноманіття реакцій і напрямків роз- витку системи і окремих її змінних. Аналіз останніх публікацій. Управління потенціалом як напрям наукового пошуку притаманний лише вітчизняним авторам і західна наука про управління системно його не вивчає та не використовує. Потенціал як поняття в закор- донній літературі зустрічається дуже рідко й іноді автори використовують його лише для лексичного збагачення тексту. Проблеми формування, оцінки та розвитку потен- ціалу промислового підприємства як економічної системи розглядалися в працях вітчизняних та російських науковців В. Авдеєнко [1], Я. Берсуцького [2], В. Герасимчук [3], І. Іванова [4], Отенко И. П. [5], М. Лепи [6], В. Ткаченко [7], Р. Тяна [8], М. Чумаченко [10] та ін. Виклад основного матеріалу. Дослідження показу- ють, що сучасне промислове підприємство характери- зуються великим набором взаємопов’язаних факторів, для яких характерні такі особливості як: практична не- можливість точного вимірювання початкових коорди- нат системи; відсутність стабільної структури та пері- одичність системоутворюючих процесів; асин- хронність, неритмічність впливу зовнішніх факторів і як наслідок нерегулярність прояви властивостей; відсутність чіткого критерію функціонування; мож- ливість зміни заданої мети руху системи; імовірнісний характер процесів, що робить неможливим формаліза- цію процесів; відсутність стаціонарності внутрішніх і зовнішніх характеристик процесів. Найбільш простий спосіб аналізу сукупного потен- ціалу підприємства через показники: 1. Річна виробнича потужність; 2. Річний валовий обсяг продукції, робіт, послуг (виручка); 3. Величина доданої вартості, умовно-чистої або кінцевої продукції; 4. Чистий річний дохід / обсяг виробленої чистої продукції; 5. Річний балансовий прибуток від основної діяль- ності при можливих варіантах цінової стратегії підприє- мства; 6. Чистий прибуток після сплати податків тощо. Загалом представлені показники дають загальну оці- нку сукупного потенціалу промислових підприємств, оск- ільки є інтегральним відображенням якості всієї сукупності внутрішніх процесів на підприємстві, однак такий підхід не дає відповідь на два принципових питання: 1. За рахунок чого було досягнуто або не досягнуто такі показники? 2. Які найбільш перспективні шляхи формування або реалізації сукупного потенціалу промислового підприємства та багато іншого. Крім того, дослідження показують, що виходячи з потреби формування дієвої системи управління, такий підхід не є ефективним, оскільки не розкриває всього С.І. Чимшит канд. екон. наук Л.Д. Чалапко канд. екон. наук І.Л. Окуневич м. Дніпропетровськ МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА ЧИМШИТ С.І., ЧАЛАПКО Л.Д., ОКУНЕВИЧ І.Л.