Споживчий ринок плодоягідної продукції: стан та перспективи розвитку
У статті розглянуто стан та перспективи розвитку сучасного споживчого ринку продукції садівництва, вивчено закономірності його розвитку. Визначено комплекс організаційно-економічних заходів щодо розвитку галузі та удосконалення діяльності сільськогосподарських підприємств, що стосуються задоволення...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Вісник економічної науки України |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45798 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Споживчий ринок плодоягідної продукції: стан та перспективи розвитку / В.С. Уланчук, Г.Ю Аніщенко // Вісник економічної науки України. — 2011. — № 1 (19). — С. 156-161.— Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860119820187467776 |
|---|---|
| author | Уланчук, В.С. Аніщенко, Г.Ю |
| author_facet | Уланчук, В.С. Аніщенко, Г.Ю |
| citation_txt | Споживчий ринок плодоягідної продукції: стан та перспективи розвитку / В.С. Уланчук, Г.Ю Аніщенко // Вісник економічної науки України. — 2011. — № 1 (19). — С. 156-161.— Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник економічної науки України |
| description | У статті розглянуто стан та перспективи розвитку сучасного споживчого ринку продукції садівництва, вивчено закономірності його розвитку. Визначено комплекс організаційно-економічних заходів щодо розвитку галузі та удосконалення діяльності сільськогосподарських підприємств, що стосуються задоволення потреб ринку за рівнем якості та асортименту пропонованої продукції, розвитку збутової сфери виробників.
В статье рассмотрено состояние и перспективы развития современного потребительского рынка продукции садоводства, изучено закономерности его развития. Определено комплекс организационно-экономических мероприятий, касающихся развития отрасли и совершенствования деятельности сельскохозяйственных предприятий на основании удовлетворения потребностей рынка по уровню качества и ассортимента предлагаемой продукции, развития сбытовой сферы производителей.
he modern consumer market of horticultural products are considered, laws of its development are studied. The complex of the organizational-economic actions, concerning the development of branch and improvement of activity of the agricultural enterprises that satisfactions of requirements of the market on a degree of quality and assortment of offered production, development of marketing sphere of manufacturers concern is defined.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:38:19Z |
| format | Article |
| fulltext |
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ156
дуктів) і буде сприяти захисту навколишнього середо-
вища від шкідливих викидів.
Одночасно слід проаналізувати можливість викори-
стання барди спиртового виробництва із розчину цукру
на корм сільськогосподарських тварин.
Розв’язання поставлених проблем, пов’язаних з вико-
ристанням потужностей цукрової промисловості (а не її
знищення) приведе для збільшення виробництва цукрових
буряків, а значить і зростання трудової зайнятості сільсько-
го населення і відповідно розвитку тваринництва, буде спри-
яти суттєвому розвитку сільського господарства та зростан-
ню прибутку в агропромисловому секторі України.
Для вирішення цієї комплексної проблеми необхідно
відповідним органам створити висококваліфіковану ком-
ісію з представників цукрової, спиртової галузей перероб-
ної промисловості та фахівців сільського господарства. До
складу комісії повинні обов’язково увійти економісти та
енергетики. Комісія має підготувати економічно обґрун-
товані матеріали і організувати експериментальне вироб-
ництво спирту відповідно до запропонованої технології і
визначити собівартість 1 т цукру, що міститься в розчині
після випарної станції (вміст сухих речовин 65–70 %; вода,
патока — 30 %) і співставити із собівартістю 1 т цукру за
існуючою технологією. В подальшому визначити вихід
спирту і його собівартість; скласти калькуляцію біопали-
ва, виготовленого з використанням цього спирту. За умо-
ви позитивних результатів реалізації такого проекту мож-
на очікувати досить суттєві аспекти розвитку економіки в
агропромисловому секторі України [6, 8].
Тематичні висновки.
Для поліпшення системи трансформації у агропро-
мисловому секторі України, забезпечення розвитку аг-
ропромислового комплексу необхідно:
— удосконалити державну підтримку трансформації
у агропромисловому секторі шляхом створення єдиної
спеціалізованої державної структури з метою надання
конкретної інформації про можливості інвестування,
пошук потенційних інвесторів (українських, іноземних);
— створити належну систему захисту прав інвесторів;
— розширити застосування небанківських і фінан-
сово-кредитних інвестицій;
— підвищити ефективність державних інвестицій
шляхом цільових державних програм;
— програми розвитку агропромислового сектора
повинні розроблятися урядом України з АПК на науко-
во-практичній основі відповідно до інвестиційної пол-
ітики, реалізуватися і фінансуватися із центрального
бюджету під контролем Міністерства фінансів України;
— надати необхідні житлово-комунальні та побутові
послуги населенню села шляхом формування мережі
підприємств, установ та організацій з метою, в першу
чергу, заохочення молоді до роботи і проживання в
сільській місцевості;
— відновити розвиток цукрової промисловості та
інших галузей;
— зміцнити кормову базу, розвиток комбікормової
промисловості, поліпшити якісний склад поголів’я
з метою підвищення продуктивності худоби і птиці;
— поліпшити розвиток аграрної науки і освіти.
Література
1. Закон України «Про стимулювання розвитку
сільського господарства на період з 2001–2004 років» від
18.01.2001 р. №2238 (із змінами і доповненнями).
2. Статистичний щорічник України за 2006 рік. Київ,
консультант. 2007. — 552 с.
3. Статистичний щорічник України за 2007 рік / За
ред. О. Г. Осауленка. — К: ДКСУ, 2008. — 572 с.
4. Стратегія економічного і соціального розвитку
України (2004–2015 роки) «Шляхом європейської
інтеграції» /Авт. кол.: А. С. Гальчинський, В. М. Геєць
та ін.; Нац. Ін-т стратег. дослідж., Ін-т екон. Прогно-
зування НАН України, М-во економіки з питань
Європ. Інтегр. України. — К.: ІВЦ Держкомстату Ук-
раїни, 2004. — 416 с.
5. Господарський Кодекс України. 16 січня 2003 р.
№436-ІV /Нове законодавство України. — К. : Махаон,
2003. — С. 69–144.
6. Н. М. Ткаченко, д. е. н., професор кафедри обліку
і аудиту. Національний університет харчових технологій.
Проблеми розвитку АПК в умовах вступу України до
СОТ. — Ж. «Облік і фінанси АПК», №1, 2009, с. 120–122.
7. Постанова Кабінету Міністрів України «Про регу-
лювання ринку цукру та цукрових буряків» №63 від
04.02.2009 р.
8. Н. М. Ткаченко, д. е. н., професор, О. О. Ткаченко,
к. т. н., доцент. Національний університет харчових тех-
нологій. Шляхи подолання кризових явищ у цукровій
промисловості. Ж. Економіка АПК. Міжнародний нау-
ково-виробничий журнал — 8’2009 (178). — С. 46–50.
Актуальність теми. З метою формування національ-
ного продовольчого комплексу та безпеки держави особ-
ливе значення відводиться галузям аграрного виробниц-
тва, що задовольняють потреби населення у продуктах
харчування. Важливе місце в такій системі належить
садівництву. Свіжі фрукти — це незамінний продукт
харчування та цінна сировина для плодопереробної га-
лузі. За період реформування аграрного сектору еконо-
міки значно скоротилось споживання плодів та ягід
населенням. Причинами цього є слабкі конкурентні
В.С. Уланчук
академік АЕН України,
Г.Ю. Аніщенко
м. Умань
СПОЖИВЧИЙ РИНОК ПЛОДОЯГІДНОЇ ПРОДУКЦІЇ:
СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
УЛАНЧУК В.С., АНІЩЕНКО Г.Ю.
2011/№1 157
позиції вітчизняних виробників. Через це продовольчий
ринок активно заповнюється імпортною продукцією
садівництва. Лише за останнє десятиліття імпорт плодів
до України зріс в три рази, а по ягодах — у десятки разів.
Навіть унікальні природно-кліматичні умови для розвит-
ку садівництва не забезпечують українському плодояг-
ідному комплексу належного місця на власному ринку.
Причинами такого стану є недосконалість митного ме-
ханізму, зміна ставок ввізного мита та слабкість фінан-
сового забезпечення суспільного сектору в подоланні
ринкових трудностей, а тому вітчизняний виробник
поступово втрачає свої позиції на ринку. Порівняно з
іншими галузями аграрного сектору економіки, які
пройшли етап встановлення ринкових відносин, ринок
продукції садівництва перебуває на етапі формування.
Постановка проблеми. Без комплексного вирішен-
ня виробничих, збутових проблем важко вести мову про
повноцінну участь садівницьких підприємств на спец-
іалізованому ринку та побудову конкурентного середо-
вища на споживчому ринку плодоягідної продукції. З
метою вирішення цих завдань першочерговим є розви-
ток економічно ефективного садівництва в сільськогос-
подарських підприємствах, яке забезпечувало б вироб-
ництво конкурентоздатної продукції для задоволення
потреб споживачів на внутрішніх та зовнішніх ринках.
При цьому варто зважити на те, що взаємозв’язки усіх
елементів системи ринкового плодоягідного підкомплек-
су АПК проходять у послідовності: фізіологічна потре-
ба людини у продукції садівництва та формування по-
треб споживання фруктів всього населення; платоспро-
можний попит; необхідність забезпечення населення
плодами і ягодами; пропозиція відповідних товарів; обіг;
споживання.
Аналіз останніх досліджень. Економічним аспектам
функціонування плодоягідного комплексу АПК України,
питанням економічної ефективності виробництва у садів-
ництві підприємств різних організаційно-правових форм,
галузевому маркетингу присвячено праці відомих вчених-
економістів О. Ю. Єрмакова [1], А. М. Кандиби, Л. В. Рома-
нової, В. А. Рульєва [2, 3], О. М. Шестопаля [4], А. І. Шумей-
ка [5], В. В. Юрчишина. Значний внесок у розробку даних
проблем зробили Л. О. Барабаш, Л. А. Костюк, В. С. Куш-
нірук. Серед проблем функціонування ринку плодоягідної
продукції безмовно першочерговою є необхідність підви-
щення конкурентоспроможності галузі у сільськогоспо-
дарських підприємствах, проте не менш важливими, проте
маловивченим є питання споживчого аспекту встановлен-
ня садівництва та його подальшого розвитку.
Мета досліджень полягає в опрацюванні засад щодо
функціонування споживчого ринку продукції садівниц-
тва та розробки практичних пропозицій для ефективного
та конкурентоспроможного ведення садівництва в рин-
кових умовах.
Основні результати. Черкаській області належить
одне з провідних місць у розвитку садівництва Централь-
ної частини України, де зосереджено багатий досвід та
традиції. Завдяки садівникам Черкащини щороку валові
збори плодів та ягід Лісостепового регіону поповнюють-
ся на 4–10 % на зосереджених тут 10 % площ садів. За
період реформування аграрного сектору відбулось ряд
структурних зрушень у розвитку галузі на користь
дрібного садівництва та втрату позицій підприємств
суспільного сектору. Цей процес супроводжувався ката-
строфічним скорочення обсягів виробництва продукції
галузі, площ закладки під багаторічними насадженнями,
старінням існуючих садів, зменшенням продуктивності
та ефективності їх використання. Незважаючи на прий-
няті державні програми розвитку галузі, які покликані
подолати спад виробництва [6–8], передбачають бюд-
жетну фінансову підтримку [9–10] та створюють пере-
думови для підвищення конкурентоспроможності ви-
робленої продукції [11–13], для більшості цінних поло-
жень вони залишились задекларованими на папері.
Обсяги виділених коштів за рахунок одновідсоткового
збору недостатні порівняно з реальною потребою в них
[3, С. 5]. В окремих випадках використання бюджетних
коштів за галузевими програмами створення садів не-
ефективне (насадження закладались без проектної до-
кументації, з недотриманням технології, відсутністю
документального підтвердження здійснених витрат).
Нині найбільші площі насаджень залишились у
небагатьох підприємствах: ДП «ДГ Інститут помології ім.
Л. П. Симиренка УААН» (201га), Яснозірська філія ТОВ
ім. Шевченка Черкаського району (58га), СТОВ
«Дніпро» Чорнобаївського району (19 га ягідників). При
цьому суспільний сектор садівництва характеризується
низьким рівнем продуктивності садів. Садівництво об-
ласті спеціалізується на вирощуванні зерняткових куль-
тур, на які припадає 49 % валових зборів та 65 % площ
усіх плодоягідних насаджень. На другому місці — кісточ-
кові, які займають 19 % садів та 32 % зібраної продукції.
Зовсім мало насаджень горіхоплідних культур.
Аналіз динаміки виробництва плодоягідної про-
дукції та рівня забезпеченості нею населення (рис. 1)
свідчить, що споживання плодів і ягід на Черкащині за
період з 1990 р. досягло найнижчого значення у 1995,
1998–1999 та 2001 роках, коли виробництво в розрахун-
ку на 1 особу було найменшим (8–16 кг) і скоротилось
вдвічі від максимально досягнутого рівня. Лише з 2003 р.
поступово відбулось відновлення втрачених позицій за
споживанням продукції садівництва (40 кг на особу за
останні два роки), проте обсяг виробництва залишився
на низькому рівні (20 кг за аналогічний період).
При цьому рівень фактичного споживання за 1995–
2006 рр. не досягав навіть половини рекомендованої
потреби в них (22–40 %). За 2007–2009 рр. фактичне
споживанні 1 особою на рік 40 кг забезпечено власним
виробництвом на 51–54 %. Крім того, в харчовому рац-
іоні жителів області фруктів на 15,9 % менше, ніж у
пересічного громадянина України.
Рис. 1. Динаміка виробництва та споживання плодів і ягід
населенням Черкащини
[Розраховано авторами за даними Державного комітету
статистики України]
УЛАНЧУК В.С., АНІЩЕНКО Г.Ю.
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ158
Недостатня потужність плодоягідного комплексу
Черкащини стала гостро відчутною, починаючи з 2003 р.,
коли встановилася стабільна тенденція відставання влас-
ного виробництва від фактичного споживання в серед-
ньому за останнє п’ятиріччя на 13,4 кг. Задоволення
потреби жителів у плодоягідній продукції забезпечує не
лише внутрішнє обласне виробництво, а й міжрегіональ-
на торгівля вітчизняними та імпортними фруктами. При
чому втрата позицій власного садівничого комплексу на
ринку регіону є загрозливою, адже різниця рівнів спо-
живання та виробництва в розрахунку на одну особу
щороку значно зростає: за відносно короткий проміжок
часу з 12,5 % у 2003 р. до 48,2 % у 2009 р. Саме тому перед
галуззю садівництва постає завдання — забезпечити
населення плодоягідною продукцією в достатній
кількості.
Відзначимо, що недостатній рівень виробництва
плодоягідної продукції в сільськогосподарських підприє-
мствах став основною причиною зростання його в гос-
подарствах населення. Адже головна орієнтація цієї ка-
тегорії господарюючих суб’єктів — самозабезпечення.
Дослідження забезпеченості населення фруктами за
видовим складом продукції садівництва показало, що най-
повніше задовольняються потреби населення в ягодах,
горіхах, плодах вишень та абрикосу — на 74,2–83,9 %. Така
висока частка забезпечення фруктами власного виробниц-
тва обумовлюється вирощуванням відповідних культур в
особистих підсобних господарствах сільських жителів та на
присадибних ділянках а також у садово-огородніх коопе-
ративах міських жителів. Щорічно дефіцит яблук власно-
го виробництва становить 83,1 %, сливи — 71,6 % та че-
решні — 64,3 %. Якщо потреба в останніх задовольняється
плодами, завезеними з Південних областей України, то
ніша ринку для продажу кісточкових культур (черешня,
персик) є практично вільною. Для подолання нестачі у
фруктах вітчизняного виробництва найкращі перспекти-
ви має вирощування зерняткових (яблук, груші) та кісточ-
кових (сливи) порід плодових насаджень.
Промислове садівництво Черкащини представлено
виробництвом зерняткових, кісточкових, горіхоплідних та
ягідних всього за 10-ма видами плодоягідних культур.
Виробництво продукції в межах регіону зосереджено
відповідно до спеціалізації садівничих підприємств. У
різних адміністративних районах по-різному забезпе-
чується товарний асортимент за плодоягідною групою
сільськогосподарської продукції. В останні роки найкращі
позиції в рейтингу районів за асортиментним складом
належать Городищенському, Черкаському районам, з яких
вирощується по 7 видів плодоягідних культур, Корсунь-
Шевченківському та Чорнобаївському районах — 9 та 10
видів відповідно. Решта садівничих підприємств мають
вужчу спеціалізацію виробництва. Оскільки галузь пло-
доягідного виробництва є досить ризикованою залежно
від впливу абіотичних факторів (природної дії), тому 80 %
сільськогосподарських підприємств з вирощування плодів
і ягід намагаються достатньо диверсифікувати власне
виробництво. Свідченням цього є високе значення в них
коефіцієнта товарної диверсифікації виробництва. Лише
в Золотоніському та Лисянському районах характерне ви-
рощування трьох породних груп, представлених 6 вида-
ми садових культур: яблуня, слива, черешня та смороди-
на та додатково для першого із зазначених районів — аб-
рикос і суниця, а другого — груша, вишня. Крім того,
диверсифікація виробництва в межах кожного породно-
го складу дозволяє сформувати достатній товарний асор-
тимент. Таким чином, досконалою за всіма показниками
є товарна спрямованість виробництва 6-ти районів (Чер-
каський, Городищенксий, Корсунь-Шевченківський,
Чорнобаївський, Золотоніський та Лисянський), які є
найбільшими товаровиробниками садівничої продукції в
регіоні. В їх асортименті передусім переважає вирощуван-
ня яблуні та смородини, в середньому валовий збір за
якими у 2005–2008 р. становив 83,5 і 11,0 % відповідно.
Для сільськогосподарських підприємств актуальним
також є питання розширення пропозиції плодоягідної
продукції не лише за кількістю, а й представленням
ширшої номенклатури фруктів на ринку та найкращого
забезпечення населення у продукції садівництва особ-
ливо плодами груші, вишні, малини та аґрусу.
Саме потреба у повноцінному харчуванні та незамін-
них елементах життєзабезпечення формує бажання люди-
ни (споживача) придбати певні товари з плодоягідного
асортименту, тобто попит. Рівень життя населення визна-
чає його купівельну спроможність, місткість ринку про-
дукції садівництва. Збільшення цього рівня певною мірою
впливає на обсяги реалізації та її споживання. На відміну
від потреби попит можна стимулювати рядом економіч-
них чинників: рівнем роздрібних цін, рівнем життя насе-
лення та його доходів, рекламою та іншим детермінанта-
ми. Кожен споживач індивідуально визначає суму видатків
з власного бюджету на придбання продуктів харчування та
їх видову структуру (в тому числі фруктів).
Вивчення джерел забезпеченості при споживанні
фруктів у домогосподарствах Черкащини показало, що при
відносній стабільності споживання плодів і ягід всіма до-
могосподарствами даний показник значно відрізняється за
ознаками: адміністративно-територіальної приналежності,
наявності власного виробництва (особистих підсобних
господарств), складу сім’ї, її доходів. Пересічно за 2000–
2008рр. більший рівень споживання фруктів характерний
міським домогосподарствам (3,6 кг на одну особу проти
2,3 кг у сільській місцевості), у сім’ях з однією дитиною
(3,2 кг проти 1,7 кг у багатодітних родинах) та середньоду-
шовими доходами за місяць понад 1740 грн.
При врахуванні споживчого аспекту розвиток рин-
ку плодів і ягід має орієнтуватись на споживачів міст,
оскільки рівень їх самозабезпеченості є низьким, а тому
решту фруктів необхідно їм купувати. При чому, протя-
гом 2000–2008рр. саме за рахунок купівлі фруктів відбу-
лось розширення споживання у міських і сільських до-
могосподарствах на 16,0 та 18,4 кг відповідно (рис. 2).
Відносно останньої групи споживачів зазначимо, що їм
характерне краще забезпечення продукцією садівницт-
ва через наявність власного виробництва, але в серед-
ньому у 1,5 рази менший рівень вживання плодів і ягід
порівняно з міськими домогосподарствам. Відображені
тенденції джерел споживання фруктів дають підстави для
розвитку торгівлі даними видами товарів на ринку.
Значно змінюються обсяги споживання фруктів і
ягід залежно від складу сім’ї, оскільки наявність влас-
ного виробництва та його переважання протягом 2000–
2004рр. були притаманні багатодітним сім’ям. За останні
два роки ситуація кардинально змінилась, позначившись
на суттєвому превалюванні купівлі продукції садівниц-
УЛАНЧУК В.С., АНІЩЕНКО Г.Ю.
2011/№1 159
тва над власним виробництвом для забезпечення себе і
членів своєї сім’ї вітамінною продукцією.
Стримуючим фактором споживання фруктів в Чер-
каській області є низькі доходи населення та, відповідно,
розмір витрат, які вони здатні здійснити на придбання
товарів продуктової групи. Продукція садівництва сприй-
мається не як першочерговий продукт харчування, а як
продукт лікувально-профілактичної дії. Стимулювати
обсяги продажу фруктів і ягід важко без забезпеченості
населення життєво необхідними групами товарів, таких
як хліб та хлібобулочні вироби, крупи, картопля й овочі,
молоко, м’ясо, яйця, риба, олія, цукор. Досвід перекон-
ливо свідчить, що поліпшення благополуччя позитивно
впливає на збільшення споживання, адже сума середнь-
одушових сукупних витрат та значення досліджуваного
показника добре корелюють між собою (за 2003–2008рр.
R2 змінюється за роками від 0,73 до 0,90).
Аналіз зміни вартості рекомендованої норми
фруктів для споживання населенням та її частки у струк-
турі витрат на придбання товарів, робіт і послуг за 2001–
2008рр. вказує, що, незважаючи на подорожчання річної
потреби у фруктах у три рази, збільшення середніх вит-
рат, які здійснює одна особа на придбання товарів (робіт,
послуг), в шість разів, створює передумови для зростан-
ня споживання продукції садівництва саме вітчизняно-
го виробництва та свідчить про зростання платоспро-
можного попиту населення.
Вплив ринкової ціни на плоди і ягоди, грн. за 1 т
(x
1
), частки господарств населення у виробництві про-
дукції садівництва, % (x
2
), рівня доходів жителів Черка-
щини, грн. за рік (x
3
) на обсяги споживання фруктів, кг
на одну особу (y
xi
) виражено кореляційно-регресійною
моделлю (1).
1 2 3( ) 41,6315 0,0044 0,2352 0,0027 , 0,909y x x x x R= − − + = , (1)
Розрахунки показали, що рівень доходів населення
має стимулюючу дію на збільшення обсягів споживан-
ня, тоді як ціна на фрукти, що встановлена на ринку,
стримує зростання результативної ознаки. Негативною
також виявилась дія фактору частки господарств насе-
лення у валовому зборі плодоягідної продукції, що до-
датковий раз підтверджує вичерпність можливостей да-
ної категорії виробників у забезпеченні населення фрук-
тами в достатній кількості.
Досліджуючи механізм забезпечення населення в
регіоні плодоягідною продукцією (рис. 3), встановлено,
що споживання фруктів населенням є широко диверси-
фікованим. При чому основна частка формування фонду
споживання належить організації власного виробництва
(особисте присадибне, підсобне, садово-городнє), що
дозволяє на 61,5 % гарантувати плодоягідні ресурси де-
сертного спрямування. Крім того, при само забезпечую-
чому характері виробництва досить значними є обсяги
продукції про запас, які складають 7,3 тис. т або 12,0 % у
структурі всіх надходжень плодоягідної продукції.
Очевидно, що сільськогосподарські підприємства на
сьогодні неспроможні повністю покрити потребу населен-
ня у плодах і ягодах, а тому це створює передумови для
розвитку торгівлі імпортними фруктами. Порівнюючи
обсяги придбання продукції садівництва населенням та її
реалізації сільськогосподарськими виробниками за балан-
сами руху плодоягідної продукції протягом 2005–2009рр.,
нами встановлено, що завезення до регіону плодів і ягід
(враховуючи імпортну продукцію) перевищує власне ви-
робництво у 14 раз. Це вказує на необхідність активізації
власного виробництва в області з максимальним покрит-
тям потреб населення у споживанні.
У формуванні загального обсягу пропозиції фруктів
значне місце посідає частка імпорту. У 2008 р. внутрішній
ринок Черкащини поповнився за даним каналом на 156,8
т вартістю 65,4 тис. дол. США. При чому відсутність
розвитку вітчизняного виробництва продукції садівниц-
тва лише сприяє збільшенню обсягів завезення інозем-
ної продукції, тоді як експортні операції розвиваються
повільно та носять нетривалий характер (виключно за
рахунок поставок горіхів очищених та у шкаралупі). Ос-
новними імпортерами фруктів є країни Європи: Польща,
Німеччина та Нідерланди, а серед країн СНД — Грузія.
Для формування пропозиції в регіоні завозяться яблука,
які становлять основу споживання плодової продукції
Черкащини, на які припадає 87,6 % в структурі придба-
них фруктів за зовнішніми операціями та свідчать про
відтік валютної виручки за кордон. Розширення асорти-
ментного складу номенклатурної групи продукції садів-
ництва у складі імпорту фруктів і ягід до Черкаської об-
ласті відбувається зі зростанням у структурі частки сухо-
фруктів (сумішей плодів та горіхів, цукатів), а також
фруктів у замороженому чи консервованому вигляді.
Цінові співвідношення, які складаються на світовому
та внутрішньому ринках продукції садівництва, суттєво
перешкоджають розвитку галузі в регіоні. Відкритість на-
ціональної економіки країни, з одного боку, сприяє напов-
ненню ринку фруктами для поліпшення споживання їх
населенням, з іншого — вказує на неспроможність вітчиз-
Рис. 2. Рівень споживання плодоягідної продукції
населенням Черкаської області за напрямами надходження,
кг на 1 особу в рік [Розраховано за даними Головного
управління статистики в Черкаській області]
Рис. 3. Рух плодоягідної продукції в системі забезпечення
населення фруктами на Черкащині*
УЛАНЧУК В.С., АНІЩЕНКО Г.Ю.
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ160
няних виробників конкурувати навіть на власному ринку.
Це стосується рівня цінових показників, які створюють
загрози для розвитку плодівництва та виробництва яблук
зокрема. Динаміка вартості виробництва 1 т зерняткових,
вирощених сільськогосподарськими підприємствами Чер-
кащини, вказує на низьку конкурентоспроможність їх
продукції. Ціна імпортних яблук протягом 2005–2006рр.
та 2008 р. була менша навіть за собівартість вирощених
сільськогосподарськими підприємствами плодів на 40,5 та
11,1 % відповідно. Щоб досягти цінових переваг даним суб-
’єктам господарювання необхідно здійснювати комплекс
заходів щодо підвищення продуктивності багаторічних
насаджень та, відповідно, зниження рівня собівартості
продукції. Тривала відсутність окупного виробництва ста-
вить під загрозу існування галузі садівництва.
На основі вивчення думки споживачів фруктів у
Черкаській області встановлено, що при купівлі продукції
садівництва ключовими факторами при виборі даного
товару є ціновий фактор, товарний вигляд, попередній
досвід щодо обрання конкретних сортів (рис. 4).
Встановлено, що найбільша привабливість тих чи
інших показників продукції садівництва залежить від
цільової групи споживачів: при свідомому виборі перше
місце займає критерій сортового складу представлених
фруктів, враховуючи їх зовнішній вигляд та категорію
виробника; на імпульсивну купівлю фруктів найбільше
впливає зовнішній вигляд та ціновий фактор, а спожи-
вачі пошукової групи здійснюють свій вибір, спираючись
не лише на зовнішні, а й цінові параметри. Виходячи з
цього, в торгових точках збуту продукції садівництва
першочерговим заходом є забезпечення продукцією з
найкращим товарним виглядом, широкої сортової номен-
клатури та вартісної пропозиції, що дозволить максималь-
но врахувати потреби покупців та реалізувати їх платос-
проможний попит. Крім того, на долю таких критеріїв
якості як безпека продукції, відповідність стандартам,
інформаційне забезпечення про продукт припала наймен-
ша частка серед оцінок споживачів.
З метою сприяння розвитку вітчизняного споживчо-
го ринку плодоягідної продукції необхідно здійснити ком-
плекс організаційно-економічних заходів, покликаних:
1) підвищити продуктивність багаторічних насад-
жень та створити виробничу базу на промисловій основі
інтенсивного типу для максимального забезпечення
населення фруктами власного виробництва з поетапним
доведенням площі садів у 2020 р. до 4,4 тис. га насад-
жень інтенсивного типу зі структурою площ під: плодові
сади (86,6 %), насадження горіхоплідних культур (4,5 %)
та ягідники (8,9 %);
2) удосконалити існуючий порядок стандартизації
плодоягідної продукції за принципами побудови систе-
ми сертифікації плодоягідного виробництва, а не гото-
вої продукції, а також безпосереднього залучення вироб-
ника до процесу інспектування вирощування фруктів та
формування високої якості;
3) розвивати збутову сферу сільськогосподарських
виробників через їх співпрацю та їх об’єднання на основі
виробничо-торгової інтеграції, що сприятиме на взаємо-
вигідній основі між учасниками такого об’єднання еко-
номити кошти на дослідження ринку, розвитку об’єктів
інфраструктури ринку, формувати та просувати товар на
ринку, у тому числі й за зовнішніми поставками.
Висновки. Низький рівень виробництва та самозабез-
печення плодоягідної продукції в розрахунку на одного
жителя області сприяє збільшенню обсягу імпорту.
Відкритість національної економіки країни, з одного боку,
створює умови наповненню ринку плодовою продукцією
для збільшення обсягів споживання фруктів населенням,
але з іншого — вказує на неспроможність вітчизняних
сільськогосподарських підприємств конкурувати навіть на
власному ринку. Для встановлення економічно стабіль-
ного садівництва для вітчизняних аграріїв, досягнення
цінових переваг необхідно здійснювати комплекс заходів
щодо підвищення продуктивності багаторічних насаджень
та, відповідно, зниження рівня собівартості продукції.
Серед пріоритетних напрямів ефективного функціонуван-
ня споживчого плодоягідного ринку та діяльності вироб-
ників є розширення асортименту продукції садівництва
та забезпечення високої її якості.
Література
1. Єрмаков О. Розвиток агропромислового комбіну-
вання садівницьких підприємств регіону / О. Єрмаков,
В. Кушнірук, І. Єрмаков // Бухгалтерія в сільському
господарстві. — 2009. — № 15–16. — С. 42–48.
2. Рульєв В. А. Економічні проблеми розвитку садів-
ництва України / В. А. Рульєв — К.: ННЦ ІАЕ, 2004. —
360 с.
3. Рульєв В. А. Якою має бути стратегія розвитку га-
лузі? / В. А. Рульєв // Сад, виноград і вино України. —
2007. — № 3. — С. 4–6.
4. Шестопаль О. М. Нарощування виробництва плодів
і ягід: економічний та соціальний аспекти / О. М. Шес-
топаль // Економіка АПК. — 2006. — № 2. — С. 22–25.
5. Шумейко А. Ринок фруктів і винограду: поточна кон’-
юнктура і прогноз / А. Шумейко, С. Кондратенко, А. Гри-
горенко // Пропозиція. — 2006. — № 11. — С. 42–47.
6. Програма розвитку садівництва України на період
до 2025 року [Електронний ресурс]: наказ Міністерства
аграрної політики України від 21.07.2008 р. № 444/74. —
Режим доступу: http://www. minagro. gov. ua/page/?7528.
7. Про державну підтримку розвитку садівництва,
виноградарства, розсадництва та виноробної промисло-
вості на період до 2005 року [Електронний ресурс]: по-
станова Кабінету Міністрів України від 04.04.1994 р. №
220. — Режим доступу: http://www. uazakon. com/
document/tpart05/isx05298. htm.
8. Про заходи щодо подальшого розвитку садівницт-
ва та городництва [Електронний ресурс]: Указ Президен-
Рис. 4. Значимість критеріїв зовнішньої оцінки якості
плодоягідної продукції при їх придбанні, %
[Розраховано за даними проведеного опитування]
УЛАНЧУК В.С., АНІЩЕНКО Г.Ю.
2011/№1 161
та України від 23.09.1999 р. № 1204/99 [Електронний
ресурс]. — Режим доступу: http://zakon. nau. ua/doc/
?uid=1082.4361.0.
9. Про затвердження нормативів витрат на проведен-
ня відповідних робіт, в межах яких проводиться компен-
сація суб’єктам господарювання у виноградарстві, сад-
івництві і хмелярстві [Електронний ресурс]: наказ
Міністерства аграрної політики України від 04.03.2008 р.
№ 117. — Режим доступу: http://zakon. nau. ua/doc/
?code=v0117555–08.
10. Про збір на розвиток виноградарства, садівницт-
ва і хмелярства [Електронний ресурс]: закон України від
09.04.1999 р. № 587–XIV (зі змінами і доповненнями від
05.03.2009 р. № 1067-VI). — Режим доступу: http://zakon.
rada. gov. ua/cgi–bin/laws/main. cgi? nreg=587–14.
11. Про безпечність та якість харчових продуктів
[Електронний ресурс]: закон України від 23.12.1997 р. №
771 (зі змінами і доповненнями від 06.07.2010 р. № 2436-
VI). — Режим доступу: http://zakon. rada. gov. ua/cgi-bin/
laws/main. cgi? page=1&nreg=771 %2F97-%E2 %F0.
12. Про заходи щодо підвищення якості вітчизняної
продукції: Указ Президента України від 23.02.2001 р. №
113/2001 // Урядовий кур’єр. — 2001. — 6 берез. — С. 10.
13. Про заходи щодо розвитку аграрного ринку: Указ
Президента України від 30 серпня 2004 р. № 1021/2004 //
Урядовий кур’єр. — 2004. — 3 верес. — С. 5.
Постановка проблеми. Грошові потоки в системі
управління фінансово-господарською діяльністю про-
мислових підприємств займають провідне місце: аналіз
їх стану є важливою складовою оцінки фінансового ста-
новища, планування розміру вхідних і вихідних потоків
пов’язане з узгодженням операційних, інвестиційних і
фінансових стратегій розвитку. Від ефективності управ-
ління грошовими потоками залежить реалізація поточ-
них і довгострокових цілей і завдань підприємства, ви-
конання зобов’язань перед кредиторами, стабільність
виробничої діяльності, фінансова стійкість у перспек-
тиві. Для оптимізації чистого грошового потоку, збалан-
сованості руху коштів, синхронності їх формування
потрібно впровадження дієвої системи управління гро-
шовими потоками на підприємствах.
Аналіз останніх публікацій. Управлінню грошовими
потоками присвячено наукові праці таких відомих уче-
них-економістів, як І. О. Бланк [1], В. В. Ковальов [2],
Л. О. Лігоненко [3, 4], О. М. Литнєв [5], А. М. Под-
дєрьогін [6, 7], В. П. Савчук [8], Г. В. Ситник [4]. Фор-
мування політики управління грошовими потоками як
сукупності етапів з аналізу коштів, дослідження впливу
факторів на їх генерування, обґрунтування типу політи-
ки управління грошовими потоками, їх оптимізації,
планування і контролю пропонує І. О. Бланк [1, с. 66].
Л. О. Лігоненко досліджує грошовий оборот підприєм-
ства в рамках антикризового управління і доводить, що
комплексна діагностика стану системи управління кош-
тами складається з: підрозділу, що здійснює управління,
аналізу, нормування залишків, організації і контролю за
дотриманням нормативу, планування руху коштів, форм
та методів розрахунків, інструментів управління (пере-
несення термінів платежів, банківського накопичення
тощо) [3, с. 220]. Концепція грошових потоків, запро-
понована В. В. Ковальовим при реалізації інвестицій-
них проектів, передбачає оцінку впливових факторів і
ризику [2, с. 63]. В. П. Савчук розглядає повсякденне уп-
равління коштами як оперативне бюджетування пла-
тежів, раціональне погашення рахунків клієнтів, вико-
ристання системи електронних переказів і кредитних
карток [8, с. 289]. А. В. Бабенко досліджує систему уп-
равління фінансовими потоками, в якій виділено управ-
ління документообігом, облік, аналіз, планування, оп-
тимізацію фінансових потоків і контроль за їх форму-
ванням і напрямом руху [9, с. 6]. Однак, незважаючи на
вагомі наукові результати, потребує подальшого розвит-
ку узагальнений підхід щодо управління грошовими
потоками підприємства як системою.
Метою статті є теоретичне узагальнення системи
управління грошовими потоками підприємства.
Основний матеріал. Термін «система» у звичайному
розумінні означає деяку кількість взаємозв’язаних і взає-
мозалежних частин, об’єднаних у єдине ціле. Система
управління передбачає поєднання елементів управлін-
ня (цілей, задач, структури, технології, персоналу) у
механізм для досягнення цілей і прийняття ефективних
рішень [10].
Система управління грошовими потоками, як будь-
як інша система, передбачає наявність входу, трансфор-
маційного процесу і виходу. На рис. 1 подано графічне
представлення системи управління рухом коштів про-
мислового підприємства.
Як видно з інформації, наведеної на рис. 1, процес
управління відбувається під впливом факторів, які вик-
ликані динамікою внутрішнього і зовнішнього середо-
вища підприємства. Зовнішні фактори впливають на
В.А. Харченко
канд. екон. наук,
м. Донецьк
СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ГРОШОВИМИ ПОТОКАМИ ПІДПРИЄМСТВА
Рис. 1. Схема системи управління грошовими потоками
підприємства
ХАРЧЕНКО В.А.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-45798 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1729-7206 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:38:19Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Уланчук, В.С. Аніщенко, Г.Ю 2013-06-18T15:15:03Z 2013-06-18T15:15:03Z 2011 Споживчий ринок плодоягідної продукції: стан та перспективи розвитку / В.С. Уланчук, Г.Ю Аніщенко // Вісник економічної науки України. — 2011. — № 1 (19). — С. 156-161.— Бібліогр.: 13 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45798 У статті розглянуто стан та перспективи розвитку сучасного споживчого ринку продукції садівництва, вивчено закономірності його розвитку. Визначено комплекс організаційно-економічних заходів щодо розвитку галузі та удосконалення діяльності сільськогосподарських підприємств, що стосуються задоволення потреб ринку за рівнем якості та асортименту пропонованої продукції, розвитку збутової сфери виробників. В статье рассмотрено состояние и перспективы развития современного потребительского рынка продукции садоводства, изучено закономерности его развития. Определено комплекс организационно-экономических мероприятий, касающихся развития отрасли и совершенствования деятельности сельскохозяйственных предприятий на основании удовлетворения потребностей рынка по уровню качества и ассортимента предлагаемой продукции, развития сбытовой сферы производителей. he modern consumer market of horticultural products are considered, laws of its development are studied. The complex of the organizational-economic actions, concerning the development of branch and improvement of activity of the agricultural enterprises that satisfactions of requirements of the market on a degree of quality and assortment of offered production, development of marketing sphere of manufacturers concern is defined. uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Наукові статті Споживчий ринок плодоягідної продукції: стан та перспективи розвитку Потребительский рынок плодоягодной продукции: состояние и перспективы развития Consumer market of the horticultural products: state and prospects of the development Article published earlier |
| spellingShingle | Споживчий ринок плодоягідної продукції: стан та перспективи розвитку Уланчук, В.С. Аніщенко, Г.Ю Наукові статті |
| title | Споживчий ринок плодоягідної продукції: стан та перспективи розвитку |
| title_alt | Потребительский рынок плодоягодной продукции: состояние и перспективы развития Consumer market of the horticultural products: state and prospects of the development |
| title_full | Споживчий ринок плодоягідної продукції: стан та перспективи розвитку |
| title_fullStr | Споживчий ринок плодоягідної продукції: стан та перспективи розвитку |
| title_full_unstemmed | Споживчий ринок плодоягідної продукції: стан та перспективи розвитку |
| title_short | Споживчий ринок плодоягідної продукції: стан та перспективи розвитку |
| title_sort | споживчий ринок плодоягідної продукції: стан та перспективи розвитку |
| topic | Наукові статті |
| topic_facet | Наукові статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45798 |
| work_keys_str_mv | AT ulančukvs spoživčiirinokplodoâgídnoíprodukcíístantaperspektivirozvitku AT aníŝenkogû spoživčiirinokplodoâgídnoíprodukcíístantaperspektivirozvitku AT ulančukvs potrebitelʹskiirynokplodoâgodnoiprodukciisostoânieiperspektivyrazvitiâ AT aníŝenkogû potrebitelʹskiirynokplodoâgodnoiprodukciisostoânieiperspektivyrazvitiâ AT ulančukvs consumermarketofthehorticulturalproductsstateandprospectsofthedevelopment AT aníŝenkogû consumermarketofthehorticulturalproductsstateandprospectsofthedevelopment |