Розв’язнiсть оберненої задачi для параболiчного рiвняння з невiдомим молодшим коефiцiєнтом в областi з вiльною межею

We established the conditions of existence and uniqueness of a solution to the inverse problem for a one-dimensional parabolic equation with unknown time dependent minor coefficient in a domain with free boundary.

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2008
1. Verfasser: Снiтко, Г.А.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2008
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/4581
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Розв’язнiсть оберненої задачi для параболiчного рiвняння з невiдомим молодшим коефiцiєнтом в областi з вiльною межею / Г.А. Снiтко // Доп. НАН України. — 2008. — № 5. — С. 36-43. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-4581
record_format dspace
spelling Снiтко, Г.А.
2009-12-08T10:18:53Z
2009-12-08T10:18:53Z
2008
Розв’язнiсть оберненої задачi для параболiчного рiвняння з невiдомим молодшим коефiцiєнтом в областi з вiльною межею / Г.А. Снiтко // Доп. НАН України. — 2008. — № 5. — С. 36-43. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
1025-6415
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/4581
517.95
We established the conditions of existence and uniqueness of a solution to the inverse problem for a one-dimensional parabolic equation with unknown time dependent minor coefficient in a domain with free boundary.
uk
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
Математика
Розв’язнiсть оберненої задачi для параболiчного рiвняння з невiдомим молодшим коефiцiєнтом в областi з вiльною межею
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Розв’язнiсть оберненої задачi для параболiчного рiвняння з невiдомим молодшим коефiцiєнтом в областi з вiльною межею
spellingShingle Розв’язнiсть оберненої задачi для параболiчного рiвняння з невiдомим молодшим коефiцiєнтом в областi з вiльною межею
Снiтко, Г.А.
Математика
title_short Розв’язнiсть оберненої задачi для параболiчного рiвняння з невiдомим молодшим коефiцiєнтом в областi з вiльною межею
title_full Розв’язнiсть оберненої задачi для параболiчного рiвняння з невiдомим молодшим коефiцiєнтом в областi з вiльною межею
title_fullStr Розв’язнiсть оберненої задачi для параболiчного рiвняння з невiдомим молодшим коефiцiєнтом в областi з вiльною межею
title_full_unstemmed Розв’язнiсть оберненої задачi для параболiчного рiвняння з невiдомим молодшим коефiцiєнтом в областi з вiльною межею
title_sort розв’язнiсть оберненої задачi для параболiчного рiвняння з невiдомим молодшим коефiцiєнтом в областi з вiльною межею
author Снiтко, Г.А.
author_facet Снiтко, Г.А.
topic Математика
topic_facet Математика
publishDate 2008
language Ukrainian
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
format Article
description We established the conditions of existence and uniqueness of a solution to the inverse problem for a one-dimensional parabolic equation with unknown time dependent minor coefficient in a domain with free boundary.
issn 1025-6415
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/4581
citation_txt Розв’язнiсть оберненої задачi для параболiчного рiвняння з невiдомим молодшим коефiцiєнтом в областi з вiльною межею / Г.А. Снiтко // Доп. НАН України. — 2008. — № 5. — С. 36-43. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT snitkoga rozvâznistʹobernenoízadačidlâparaboličnogorivnânnâznevidomimmolodšimkoeficiêntomvoblastizvilʹnoûmežeû
first_indexed 2025-11-25T21:00:23Z
last_indexed 2025-11-25T21:00:23Z
_version_ 1850544768364314624
fulltext Таким чином, на основi умови розв’язностi (18) роботи [1] дослiджено i доведено iсну- вання π-перiодичних i 4π-перiодичних розв’язкiв крайової ω-перiодичної задачi. 1. Митропольський Ю.О., Хома-Могильська С. Г. Умови iснування розв’язкiв крайової перiодичної задачi для неоднорiдного лiнiйного гiперболiчного рiвняння другого порядку. I // Укр. мат. журн. – 2005. – 57, № 7. – С. 912–921. 2. Митропольський Ю.О., Хома Н. Г. Перiодичнi розв’язки квазiлiнiйних гiперболiчних рiвнянь дру- гого порядку // Там же. – 1995. – 47, № 10. – С. 1370–1375. 3. Домбровський I.В. Iснування гладкого розв’язку квазiлiнiйного гiперболiчного рiвняння другого по- рядку // Наук. вiстi НТУУ “КПI”. – 2000. – № 6 (14). – С. 136–141. Надiйшло до редакцiї 11.09.2007Iнститут математики НАН України, Київ Тернопiльський нацiональний економiчний унiверситет УДК 517.95 © 2008 Г.А. Снiтко Розв’язнiсть оберненої задачi для параболiчного рiвняння з невiдомим молодшим коефiцiєнтом в областi з вiльною межею (Представлено членом-кореспондентом НАН України Б. Й. Пташником) We established the conditions of existence and uniqueness of a solution to the inverse problem for a one-dimensional parabolic equation with unknown time dependent minor coefficient in a domain with free boundary. У роботi дослiджено обернену задачу визначення залежного вiд часу коефiцiєнта при не- вiдомiй функцiї в параболiчному рiвняннi другого порядку загального вигляду в областi з вiльною межею. Зазначимо, що в працi [1] встановлено умови однозначного визначення залежних вiд часу коефiцiєнтiв a(t), q(t) у параболiчному рiвняннi ut = a(t)uxx + q(t)u + f(x, t), (x, t) ∈ (0, h) × (0, T ). У [2] розглянуто задачу визначення q(t) у рiвняннi, коли старший коефiцiєнт вiдомий, a(t) = = 1, а додаткова умова має вигляд s(t) ∫ 0 u(x, t)dx = E(t), t ∈ [0, T ], 0 < s(t) 6 h. Задача з вiльною межею з iнтегральною умовою перевизначення дослiджена в [3]. В областi ΩT = {(x, t) : 0 < x < h(t), 0 < t < T} з невiдомою межею x = h(t) розглядаємо параболiчне рiвняння з невiдомим коефiцiєнтом c = c(t) ut = a(x, t)uxx + b(x, t)ux + c(t)u + f(x, t), (x, t) ∈ ΩT , (1) 36 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2008, №5 початкову умову u(x, 0) = ϕ(x), x ∈ [0, h(0)], (2) крайовi умови u(0, t) = µ1(t), u(h(t), t) = µ2(t), t ∈ [0, T ], (3) та додатковi умови h(t) ∫ 0 u(x, t)dx = µ3(t), h(t) ∫ 0 xu(x, t)dx = µ4(t), t ∈ [0, T ]. (4) Вводячи нову змiнну y = x/h(t), зводимо задачу (1)–(4) до оберненої стосовно невiдомих h(t), c(t), v(y, t), де v(y, t) = u(yh(t), t), в областi QT = {(y, t) : 0 < y < 1, 0 < t < T}: vt = a(yh(t), t) h2(t) vyy + b(yh(t), t) + yh′(t) h(t) vy + c(t)v + f(yh(t), t), (y, t) ∈ QT , (5) v(y, 0) = ϕ(yh(0)), y ∈ [0, 1], (6) v(0, t) = µ1(t), v(1, t) = µ2(t), t ∈ [0, T ], (7) h(t) 1 ∫ 0 v(y, t)dy = µ3(t), h2(t) 1 ∫ 0 yv(y, t)dy = µ4(t), t ∈ [0, T ]. (8) Теорема 1. Припустимо, що виконуються умови: A1) a, b, f ∈ C1,0([0,∞) × [0, T ]), ϕ ∈ C1[0,∞), µi ∈ C1[0, T ], i = 1, 4; A2) a(x, t) > 0, f(x, t) > 0, (x, t) ∈ [0,∞) × [0, T ], ϕ(x) > ϕ0 > 0, x ∈ [0,∞), µi(t) > 0, i = 1, 4, t ∈ [0, T ]; A3) ϕ(0) = µ1(0), ϕ(h(0)) = µ2(0). Тодi можна вказати таке число T0 : 0 < T0 6 T , яке визначається вихiдними даними, що iснує розв’язок (h, c, v) ∈ C1[0, T0] × C[0, T0] × C2,1(QT0 ) ⋂ C(QT0 ), h(t) > 0, t ∈ [0, T ], задачi (5)–(8). Доведення. З умов (2), (4) та припущень теореми 1 випливає iснування єдиного зна- чення h(0) = h0, яке задовольняє рiвняння h(0) ∫ 0 ϕ(x)dx = µ3(0). Зведемо задачу (5)–(8) до еквiвалентної системи рiвнянь. Тимчасово припустимо, що функцiї h(t), c(t) вiдомi. Введемо позначення p(t) = h′(t), w(y, t) = vy(y, t). Пряма зада- ча (5)–(7) еквiвалентна рiвнянню v(y, t) = v0(y, t) + t ∫ 0 1 ∫ 0 G1(y, t, η, τ) ( ηp(τ) h(τ) w(η, τ) + c(τ)v(η, τ) ) dηdτ, (y, t) ∈ QT , (9) ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2008, №5 37 де v0(y, t) є розв’язком рiвняння vt = a(yh(t), t) h2(t) vyy + b(yh(t), t) h(t) vy + f(yh(t), t), (10) який задовольняє умови (6), (7), а G1(y, t, η, τ) — функцiя Грiна першої крайової задачi для рiвняння (10). Випишемо задачу для знаходження w(y, t). Продиференцiювавши (5), (6) за y та вико- риставши (7), одержимо wt = a(yh(t), t) h2(t) wyy + ax(yh(t), t) + b(yh(t), t) + yh′(t) h(t) wy + + ( bx(yh(t), t) + h′(t) h(t) + c(t) ) w + h(t)fx(yh(t), t), (y, t) ∈ QT , w(y, 0) = h0ϕ ′(yh0), y ∈ [0, 1], wy(0, t) = h2(t) a(0, t) [ µ′ 1(t) − b(0, t) h(t) w(0, t) − c(t)µ1(t) − f(0, t) ] , t ∈ [0, T ], wy(1, t)= h2(t) a(h(t), t) [ µ′ 2(t)− b(h(t), t)+h′(t) h(t) w(1, t)−c(t)µ2(t)−f(h(t), t) ] , t ∈ [0, T ]. (11) Задача (11) у випадку довiльних неперервних на [0, T ] функцiй h(t), p(t), c(t) еквiвалентна рiвнянню w(y, t) = w0(y, t) + t ∫ 0 1 ∫ 0 [ G2(y, t, η, τ)c(τ) − G2η(y, t, η, τ) b(ηh(τ), τ) + ηp(τ) h(τ) ] × × w(η, τ)dηdτ, (y, t) ∈ QT , (12) де G2(y, t, η, τ) — функцiя Грiна другої крайової задачi для рiвняння wt = a(yh(t), t) h2(t) wyy + ax(yh(t), t) h(t) wy, а w0(y, t) має вигляд w0(y, t) = h0 1 ∫ 0 G2(y, t, η, 0)ϕ′(ηh0)dη − t ∫ 0 G2(y, t, 0, τ)(µ′ 1(τ) − c(τ)µ1(τ) − f(0, τ))dτ + + t ∫ 0 G2(y, t, 1, τ)(µ′ 2(τ) − c(τ)µ2(τ) − f(h(τ), τ))dτ + + t ∫ 0 1 ∫ 0 G2(y, t, η, τ)h(τ)fx(ηh(τ), τ)dηdτ. 38 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2008, №5 З умови (8) одержимо h(t) = µ3(t) 1 ∫ 0 v(y, t)dy , t ∈ [0, T ]. (13) Продиференцiювавши умови (8) за t i використавши рiвняння (5), матимемо c(t)= [ 1 ∫ 0 ((1−y)h(t)(ax(yh(t), t)−b(yh(t), t))−a(yh(t), t))w(y, t)dy+a(0, t)w(0, t)− −h2(t) 1 ∫ 0 (1−y)f(yh(t), t)dy+h(t)µ′ 3(t)−µ′ 4(t) ] (µ3(t)h(t)−µ4(t)) −1, t ∈ [0, T ], (14) p(t) = [ 1 ∫ 0 ((yh(t)µ3(t) − µ4(t))(ax(yh(t), t) − b(yh(t), t)) + + µ3(t)a(yh(t), t))w(y, t)dy − a(0, t)µ4(t) h(t) w(0, t) − − (µ3(t)h(t) − µ4(t))a(h(t), t) h(t) w(1, t) + µ′ 4(t)µ3(t) − µ4(t)µ ′ 3(t) − −h(t) 1 ∫ 0 (yh(t)µ3(t)−µ4(t))f(yh(t), t)dy ] (µ2(t)(µ3(t)h(t)−µ4(t))) −1, t ∈ [0, T ]. (15) Зауважимо, що µ3(t)h(t) − µ4(t) = h2(t) 1 ∫ 0 (1 − y)v(y, t)dy. Згiдно з принципом максимуму [4] для розв’язку задачi (5)–(7) матимемо v(y, t) > C1 min {min [0,h0] ϕ(x),min [0,T ] µ1(t),min [0,T ] µ2(t)} ≡ M1 > 0, (y, t) ∈ QT . Отже, µ3(t)h(t) − µ4(t) 6= 0, t ∈ [0, T ]. Таким чином, задачу (5)–(8) зведено до еквiвалентної системи iнтегральних рiвнянь (9), (12)–(15) з невiдомими h(t), p(t), c(t), v(y, t), w(y, t). Для дослiдження системи застосуємо теорему Шаудера про нерухому точку цiлком неперервного оператора. Встановимо апрiорнi оцiнки розв’язкiв системи рiвнянь. З (13) отримаємо h(t) 6 max [0,T ] µ3(t) M1 ≡ H1 < ∞, t ∈ [0, T ]. За принципом максимуму [4] для розв’язку задачi (5)–(7) одержимо v(y, t) 6 C2 max { max [0,h0] ϕ(x),max [0,T ] µ1(t),max [0,T ] µ2(t), max [0,H1]×[0,T ] f(x, t) } ≡ M2 < ∞, ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2008, №5 39 i згiдно з (13) маємо h(t) > min [0,T ] µ3(t) M2 ≡ H0 > 0, t ∈ [0, T ]. Позначимо W (t) = max y∈[0,1] |w(y, t)|. Тодi з (14), (15) отримаємо |c(t)| 6 C3 + C4W (t), |p(t)| 6 C5 + C6W (t). (16) Згiдно з (16) та оцiнками функцiї Грiна [4] з (12) отримаємо нерiвнiсть W (t) 6 C7 + C8 t ∫ 0 W (τ) + W 2(τ)√ t − τ dτ. Метод розв’язування останньої нерiвностi подано в [5]. Таким чином, матимемо оцiнку W (t) 6 M3 < ∞, t ∈ [0, T0], де T0, 0 < T0 < T , визначається сталими C7, C8. Використавши це в (16), одержимо |c(t)| 6 C9 < ∞, |p(t)| 6 C10 < ∞, t ∈ [0, T0]. Отже, апрiорнi оцiнки розв’язкiв системи (9), (12)–(15) знайдено. Подамо систему (9), (12)–(15) у виглядi операторного рiвняння ω = Pω, де ω = (h(t), c(t), p(t), v(y, t), w(y, t)), а оператор P визначається правими частинами рiв- нянь (9), (12)–(15). Позначимо N = {(h, c, p, v, w) ∈ (C[0, T0]) 3 × (C(QT0 ))2 : H0 6 h(t) 6 6 H1, |c(t)| 6 C9, |p(t)| 6 C10,M1 6 v(y, t) 6 M2, |w(y, t)| 6 M3}. Очевидно, що множина N задовольняє умови теореми Шаудера. Цiлком неперервнiсть операторiв, що утворюють P, доводиться аналогiчно як i в [5]. Тодi за теоремою Шаудера iснує неперервний розв’язок (h(t), c(t), p(t), v(y, t), w(y, t)) сис- теми рiвнянь (9), (12)–(15), а отже, i розв’язок задачi (5)–(8) (h, c, v) ∈ C1[0, T0]×C[0, T0]× × C2,1(QT0 ) ⋂ C(QT0 ). Теорема 2. Нехай a, b, f ∈ C2,0([0,∞) × [0, T ]), a(x, t) > 0, f(x, t) > 0, (x, t) ∈ [0,∞) × × [0, T ], ϕ(x) > ϕ0 > 0, x ∈ [0,∞), µi(t) > 0, i = 1, 3, t ∈ [0, T ]. Тодi розв’язок (h, c, v) ∈ ∈ C1[0, T ] × C[0, T ] × C2,1(QT ) ⋂ C(QT ), h(t) > 0, t ∈ [0, T ], задачi (5)–(8) єдиний. Доведення. Нехай (hi(t), ci(t), vi(y, t)), i = 1, 2, — розв’язки задачi (5)–(8). Позначимо h′ i(t) hi(t) = si(t), i = 1, 2, s(t) = s1(t) − s2(t), c(t) = c1(t) − c2(t), v(y, t) = v1(y, t) − v2(y, t). Функцiї s(t), c(t), v(y, t) задовольняють задачу vt = a(yh1(t), t) h2 1(t) vyy + ( b(yh1(t), t) h1(t) + ys1(t) ) vy + c1(t)v + + ( a(yh1(t), t) h2 1(t) − a(yh2(t), t) h2 2(t) ) v2yy+ ( b(yh1(t), t) h1(t) − b(yh2(t), t) h2(t) + ys(t) ) v2y + + c(t)v2 + f(yh1(t), t) − f(yh2(t), t), (y, t) ∈ QT , (17) 40 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2008, №5 v(y, 0) = 0, y ∈ [0, 1], (18) v(0, t) = v(1, t) = 0, t ∈ [0, T ], (19) 1 ∫ 0 v(y, t)dy = µ3(t) ( 1 h1(t) − 1 h2(t) ) , 1 ∫ 0 yv(y, t)dy = µ4(t) ( 1 h2 1(t) − 1 h2 2(t) ) , t ∈ [0, T ]. (20) За допомогою функцiї Грiна G∗ 1(y, t, η, τ) першої крайової задачi для рiвняння vt = a(yh1(t), t) h2 1(t) vyy + ( b(yh1(t), t) h1(t) + ys1(t) ) vy + c1(t)v функцiю v(y, t) подамо у виглядi v(y, t) = t ∫ 0 1 ∫ 0 G∗ 1(y, t, η, τ) [( a(ηh1(τ), τ) h2 1(τ) − a(ηh2(τ), τ) h2 2(τ) ) v2ηη(η, τ) + + ( b(ηh1(τ), τ) h1(τ) − b(ηh2(τ), τ) h2(τ) + ηs(τ) ) v2η(η, τ) + c(τ)v2(η, τ) + + f(ηh1(τ), τ) − f(ηh2(τ), τ) ] dηdτ. (21) Оскiльки (hi(t), ci(t), vi(y, t)), i = 1, 2, — розв’язки задачi (5)–(8), то для h′ i(t), ci(t), i = 1, 2, справджуються рiвностi, аналогiчнi (14), (15). Звiдси матимемо c(t) = [ 1 ∫ 0 ((1 − y)h1(t)(ax(yh1(t), t) − b(yh1(t), t)) − a(yh1(t), t))vy(y, t)dy + + 1 ∫ 0 ((1 − y)(h1(t)(ax(yh1(t), t) − ax(yh2(t), t) − b(yh1(t), t) + b(yh2(t), t)) + + (h1(t) − h2(t))(ax(yh2(t), t) − b(yh2(t), t))) − a(yh1(t), t) + + a(yh2(t), t))v2y(y, t)dy − 1 ∫ 0 (1 − y)(h2 1(t)(f(yh1(t), t) − f(yh2(t), t)) + + (h2 1(t) − h2 2(t))f(yh2(t), t))dy + a(0, t)vy(0, t) + (h1(t) − h2(t))µ ′ 3(t) ] × × (µ3(t)h1(t) − µ4(t)) −1 − [ a(0, t)v2y(0, t) + 1 ∫ 0 ((1 − y)h2(t)(ax(yh2(t), t) − − b(yh2(t), t)) − a(yh2(t), t))v2y(y, t)dy + h2(t)µ ′ 3(t) − ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2008, №5 41 − h2 2(t) 1 ∫ 0 (1 − y)f(yh2(t), t)dy − µ′ 4(t) ] µ3(t)(h1(t) − h2(t)) × × (µ3(t)h1(t) − µ4(t)) −1(µ3(t)h2(t) − µ4(t)) −1, (22) s(t) = [ 1 ∫ 0 ((yh1(t)µ3(t) − µ4(t))(ax(yh1(t), t) − b(yh1(t), t)) + + µ3(t)a(yh1(t), t))vy(y, t)dy + 1 ∫ 0 ((yh1(t)µ3(t) − µ4(t))(ax(yh1(t), t) − − ax(yh2(t), t) − b(yh1(t), t) + b(yh2(t), t)) + yµ3(t)(h1(t) − h2(t)) × ×(ax(yh2(t), t)−b(yh2(t), t))+µ3(t)(a(yh1(t), t)−a(yh2(t), t)))v2y(y, t)dy− −a(0, t)µ4(t) ( 1 h1(t) vy(0, t) + ( 1 h1(t) − 1 h2(t) ) v2y(0, t) ) − µ3(t)h1(t) − µ4(t) h1(t) × × a(h1(t), t)vy(1, t) − ( (µ3(t)h1(t) − µ4(t)) (( 1 h1(t) − 1 h2(t) ) a(h1(t), t) + + 1 h2(t) (a(h1(t), t)−a(h2(t), t)) ) + µ3(t)(h1(t)−h2(t))a(h2(t), t) h2(t) ) v2y(1, t)− − h1(t) 1 ∫ 0 (yh1(t)µ3(t) − µ4(t))(f(yh1(t), t) − f(yh2(t), t))dy − − 1 ∫ 0 (y(h2 1(t) − h2 2(t))µ3(t) − (h1(t) − h2(t))µ4(t))f(yh2(t), t)dy ] × × (µ2(t)h1(t)(µ3(t)h1(t) − µ4(t))) −1− [ 1 ∫ 0 ((ax(yh2(t), t) − b(yh2(t), t)) × × (yh2(t)µ3(t) − µ4(t)) + µ3(t)a(yh2(t), t))v2y(y, t)dy − − (µ3(t)h2(t)−µ4(t))a(h2(t), t) h2(t) v2y(1, t)− a(0, t)µ4(t) h2(t) v2y(0, t)+µ′ 4(t)µ3(t)− − µ4(t)µ ′ 3(t) − h2(t) 1 ∫ 0 (yh2(t)µ3(t) − µ4(t))f(yh2(t), t)dy ] × × (µ3(t)(h 2 1(t) − h2 2(t)) − µ4(t)(h1(t) − h2(t)))(µ2(t)h1(t)h2(t) × × (µ3(t)h1(t) − µ4(t))(µ3(t)h2(t) − µ4(t))) −1. (23) 42 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2008, №5 Використаємо таке перетворення: f(yh1(t), t) − f(yh2(t), t) = y(h1(t) − h2(t)) 1 ∫ 0 fx(y(h2(t) + σ(h1(t) − h2(t))), t) dσ. (24) Виразивши hi(t) через si(t), отримаємо 1 h1(t) − 1 h2(t) = − 1 h0 t ∫ 0 s(τ) dτ 1 ∫ 0 exp ( − t ∫ 0 (σs1(τ) + (1 − σ)s2(τ)) dτ ) dσ, (25) де h1(0) = h2(0) = h0. Використавши (24), (25) i пiдставивши (21) в (22), (23), одержимо систему однорiдних iнтегральних рiвнянь Вольтерра другого роду вiдносно невiдомих c(t), s(t). З єдиностi розв’язкiв однорiдних рiвнянь Вольтерра другого роду випливає, що c(t) = 0, s(t) = 0, t ∈ [0, T ], а отже, c1(t) = c2(t), s1(t) = s2(t), h1(t) = h2(t), t ∈ [0, T ]. Звiдси знаходимо, що v1(y, t) = v2(y, t), (y, t) ∈ QT , що завершує доведення теореми. 1. Пабирiвська Н.В. Оберненi задачi з iнтегральними умовами перевизначення // Мат. методи та фiз.- мех. поля. – 2000. – 43, № 1. – С. 51–58. 2. Cannon J.R., Lin Y., Wang S. Determination of a control parameter in a parabolic partial differential equation // J. Austral. Math. Soc. Ser. B. – 1991. – 33. – P. 149–163. 3. Iванчов М. I. Обернена задача з вiльною межею для рiвняння теплопровiдностi // Укр. мат. журн. – 2003. – 55, № 7. – С. 901–910. 4. Ладыженская О.А., Солонников В.А., Уральцева Н.Н. Линейные и квазилинейные уравнения пара- болического типа. – Москва: Наука, 1967. – 736 с. 5. Ivanchov M. Inverse problems for equations of parabolic type // Math. Studies: Monograph. Ser. – Lviv: VNTL Publishers, 2003. – Vol. 10. – 238 с. Надiйшло до редакцiї 31.08.2007Iнститут прикладних проблем механiки i математики iм. Я.С. Пiдстригача НАН України, Львiв ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2008, №5 43