Мас-спектрометричні дослідження молекули глюкози
By using a domestic mass-spectrometer MK7304 A, we have studied the yield of ions due to the ionization, including the dissociative one, of molecules of glucose at various temperatures. In the energy region of incident electrons from 5 to 30 eV, we have determined both the energy dependences of the...
Gespeichert in:
| Datum: | 2008 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2008
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/4589 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Мас-спектрометричні дослідження молекули глюкози / О.Б. Шпеник, А.Н. Завілопуло, А.С. Агафонова, Л. Г. Романова // Доповіді Національної академії наук України. — 2008. — № 5. — С. 96-101. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-4589 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-45892025-02-23T18:02:21Z Мас-спектрометричні дослідження молекули глюкози Шпеник, О.Б. Завілопуло, А.Н. Агафонова, А.С. Романова, Л.Г. Фізика By using a domestic mass-spectrometer MK7304 A, we have studied the yield of ions due to the ionization, including the dissociative one, of molecules of glucose at various temperatures. In the energy region of incident electrons from 5 to 30 eV, we have determined both the energy dependences of the cross-sections of creation of ion-fragments and the thresholds of their creation. 2008 Article Мас-спектрометричні дослідження молекули глюкози / О.Б. Шпеник, А.Н. Завілопуло, А.С. Агафонова, Л. Г. Романова // Доповіді Національної академії наук України. — 2008. — № 5. — С. 96-101. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1025-6415 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/4589 539.188 537.186 uk application/pdf Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Фізика Фізика |
| spellingShingle |
Фізика Фізика Шпеник, О.Б. Завілопуло, А.Н. Агафонова, А.С. Романова, Л.Г. Мас-спектрометричні дослідження молекули глюкози |
| description |
By using a domestic mass-spectrometer MK7304 A, we have studied the yield of ions due to
the ionization, including the dissociative one, of molecules of glucose at various temperatures. In the energy region of incident electrons from 5 to 30 eV, we have determined both the energy dependences of the cross-sections of creation of ion-fragments and the thresholds of their creation. |
| format |
Article |
| author |
Шпеник, О.Б. Завілопуло, А.Н. Агафонова, А.С. Романова, Л.Г. |
| author_facet |
Шпеник, О.Б. Завілопуло, А.Н. Агафонова, А.С. Романова, Л.Г. |
| author_sort |
Шпеник, О.Б. |
| title |
Мас-спектрометричні дослідження молекули глюкози |
| title_short |
Мас-спектрометричні дослідження молекули глюкози |
| title_full |
Мас-спектрометричні дослідження молекули глюкози |
| title_fullStr |
Мас-спектрометричні дослідження молекули глюкози |
| title_full_unstemmed |
Мас-спектрометричні дослідження молекули глюкози |
| title_sort |
мас-спектрометричні дослідження молекули глюкози |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2008 |
| topic_facet |
Фізика |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/4589 |
| citation_txt |
Мас-спектрометричні дослідження молекули глюкози / О.Б. Шпеник, А.Н. Завілопуло, А.С. Агафонова, Л. Г. Романова // Доповіді Національної академії наук України. — 2008. — № 5. — С. 96-101. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT špenikob masspektrometričnídoslídžennâmolekuliglûkozi AT zavílopuloan masspektrometričnídoslídžennâmolekuliglûkozi AT agafonovaas masspektrometričnídoslídžennâmolekuliglûkozi AT romanovalg masspektrometričnídoslídžennâmolekuliglûkozi |
| first_indexed |
2025-11-24T07:35:48Z |
| last_indexed |
2025-11-24T07:35:48Z |
| _version_ |
1849656343144693760 |
| fulltext |
3. Herzog C.P. Seiberg duality is an exceptional mutation, hep-th/0405118.
4. Katz S., Pantev T., Sharpe E. D-branes, orbifolds and Ext groups, hep-th/0212218.
5. Gaiotto D., Strominger A., Yin X. Superconformal black hole quantum mechanics, hep-th/0412322.
6. Грин М., Шварц Дж., Виттен Э. Теория суперструн. Т. 1. – Москва: Мир, 1990. – 520 с.
Поступило в редакцию 12.10.2007Институт ядерных исследований
НАН Украины, Киев
Институт космических исследований
НАН Украины, Киев
УДК 539.188;537.186
© 2008
Академiк НАН України О.Б. Шпеник, А.Н. Завiлопуло,
А.С. Агафонова, Л. Г. Романова
Мас-спектрометричнi дослiдження молекули глюкози
By using a domestic mass-spectrometer MK7304 A, we have studied the yield of ions due to
the ionization, including the dissociative one, of molecules of glucose at various temperatures.
In the energy region of incident electrons from 5 to 30 eV, we have determined both the energy
dependences of the cross-sections of creation of ion-fragments and the thresholds of their cre-
ation.
Пiдвищений iнтерес до вивчення складних молекул традицiйними методами фiзики елект-
ронних зiткнень пояснюється виключною важливiстю цих молекул для процесiв, що вiдбу-
ваються у живих органiзмах. Глюкоза належить до групи органiчних сполук, що вiдiгра-
ють важливу роль в життєдiяльностi органiзму, тому всебiчне вивчення властивостей цiєї
молекули є актуальним. У нашiй лабораторiї мас-спектрометричним методом проводяться
систематичнi дослiдження однократної та дисоцiативної iонiзацiї молекул електронним уда-
ром та визначення їх порогiв [1]. Саме в областi порогових енергiй iонизацiї проявляється
багато аспектiв атомної та молекулярної структури, якi є визначальними в дисипацiї енергiї
при взаємодiї електронiв з багатоатомними молекулами.
Нами розроблена методика дослiдження iонiзацiї складних молекул за допомогою вiт-
чизняного мас-спектрометра МХ-7304 А. У представленiй роботi наведено експериментальнi
результати дослiдження виходу iонiв внаслiдок iонiзацiї, в тому числi дисоцiативної, моле-
кули глюкози в результатi зiткнень з електронами. При цьому основна увага придiлялася
вивченню мас-спектрiв при рiзних температурах. Експериментальна апаратура створена
на базi монопольного мас-спектрометра МХ-7304 А виробництва SELMI [2]. Як вiдомо,
джерело iонiв серiйних мас-спектрометрiв типу МХ7304 А та МХ7304АМ — це джерело
з iонiзацiєю речовини в газовiй фазi, яка здiйснюється електронним ударом з осциляцiєю
електронiв у статичному електричному полi. Особливiстю джерела є те, що частина елект-
ронiв проникає в область, обмежену сiтковим анодом (область iонiзацiї), i частина з них,
взаємодiючи з пробою, iонiзують її. Iншi електрони досягають протилежного боку анода
96 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2008, №5
i тi з них, що не зiштовхнулися з сiткою, потрапляють в область гальмiвного поля i по-
вертаються в область iонiзацiї. Завдяки цьому збiльшується ефективна довжина пробiгу
електронiв в областi iонiзацiї.
Iони з областi iонiзацiї витягуються електричним полем, створеним рiзницею потенцi-
алiв мiж витягуючим електродом та анодом, формуються в пучок за допомогою фокусу-
ючого електрода та вводяться в мас-аналiзатор. Монопольний мас-аналiзатор, на вiдмiну
вiд квадрупольного, завдяки наявностi додаткової границi, роздiляє iони не лише ортого-
нально, але також i в напрямку введення в аналiзатор. Таким чином, пучок iонiв на виходi
з джерела iонiв повинен бути паралельним, монокiнетичним та направленим вздовж осi
аналiзатора.
Для покращення ефективностi iонiзацiї i отримання оптимальних режимiв роботи дже-
рела iонiв та iонно-оптичної системи його роботу нами проаналiзовано за допомогою про-
грами SIMION [3]. Шляхом вiртуального моделювання виявлено ряд недолiкiв серiйного
джерела iонiв. Так, поля катода i вiдбивача глибоко проникають в область iоноутворення,
iстотно порушуючи симетричнiсть, що приводить до вiдхилення iонiв вiд осi. Для усунення
цього ефекту розраховано i знайдено iншу точку розташування катодного вузла: катоди роз-
мiщенi в площинi, перпендикулярнiй осi iонiзатора, на краю цилiндричної частини основи
анода. При цьому вони не витягають iони через мiжвитковi зазори анода, а також не вiд-
хиляють електрони вiд осi при їх осцилюваннi, оскiльки осциляцiя електронiв вiдбувається
вище мiсця розмiщення катодiв. Експериментальне випробування роботи модернiзовано-
го катодного вузла показало, що корисний сигнал на колектор iонiв збiльшився в дев’ять
разiв.
Методика вимiрiв з автоматизованою системою реєстрацiї детально описана ранiше [4].
Калiбровка шкали енергiй проводилася за початковими дiлянками функцiї iонiзацiї ато-
мiв Ar, Kr та Xe, а визначення потенцiалiв появи рiзних груп iонiв-фрагментiв — шляхом
обробки порогової дiлянки перерiзу дисоцiативної iонизацiї методом полiномiальної пiдгон-
ки [5]. На вiдмiну вiд серiйного мас-спектрометра, де iонiзацiя молекул фактично проходить
в газовiй комiрцi, ми застосували джерело ефузiйного типу, яке створювало пучок молекул
глюкози.
Джерело iонiв працювало в режимi стабiлiзацiї електронного струму. Видаленi з областi
взаємодiї електронного та нейтрального пучкiв iони фокусуються iонно-оптичною системою
на вхiд аналiзатора, роздiляються за масами та детектуються системою реєстрацiї, що керу-
ється ЕОМ. Калiбрування шкали мас та iдентифiкацiя фрагментiв молекули, що вивчалася,
здiйснювалося за мас-пiками iнертних газiв Не, Ar, Xe i Kr. Кiнцевий спектр отримували
шляхом вiднiмання з мас-спектра глюкози спектра залишкового газу.
Кристалiчна D-глюкоза може iснувати у двох стереоiзомерних формах (α-D- i β-D-глю-
коза), якi вiдрiзняються просторовим положенням глiкозидної гiдроксильної групи. Влас-
тивостi α- i β-форм глюкози дещо вiдрiзняються, тому нами було проведено термогравi-
метричнi дослiдження зразкiв. Оскiльки кiлькiсть абсорбованої води залежить вiд способу
отримання глюкози, то, виходячи з отриманої термограми дослiджуваного зразка, за тем-
пературою плавлення 83 ± 2 ◦ С, що вiдповiдає Tпл кристалогiдрату C6O6H12 · H2O, чiтко
можна iдентифiкувати його походження шляхом кристалiзацiї з водного розчину. Внаслiдок
мутаротацiї, що проходить у водних розчинах глюкози, встановлюється рiвновага iзомерiв
у спiввiдношеннi ∼ 36 : 64 [6], тому неможливо iдентифiкувати зразок як α- або β-форму. За
кривими термогравiметричного аналiзу були з’ясованi iнтервал температур зневоднення —
70–110 ◦С i температура плавлення кристалiчної глюкози (147 ± 2 ◦С), що також вказує
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2008, №5 97
Рис. 1
на сумiш α- i β-iзомерiв з переважанням β-форми. При T > 185 ◦С починається процес
незворотного розкладу глюкози.
Термогравiметричнi дослiдження дали можливiсть встановити робочий дiапазон тем-
ператур i розробити методику вимiрiв мас-спектрiв при рiзних температурах. Методика
експерименту полягала в отриманнi мас-спектрiв у температурному дiапазонi 50–190 ◦С,
температура джерела молекул встановлювалася за показами платинової резистивної тер-
мопари з точнiстю ±0,1 ◦С.
Особливiстю мас-спектра молекули D-глюкози при E = 40 еВ є наявнiсть характер-
них груп лiнiй з iнтервалом всерединi групи 1 а. о. м. Найбiльш iнтенсивнi лiнiї мас-спект-
ра, що видiляються з цих груп, вiдповiдають iонам-фрагментам: CHO+, CH3O
+, C2H3O
+,
C2H4O
+
2
, C2H5O
+
2
, C3H5O
+
2
, C3H7O
+
3
. Це свiдчить про те, що дисоцiативна iонiзацiя моле-
кули C6H12O6 проходить шляхом фрагментацiї глюкопiранозного кiльця (у бiльшостi ви-
падкiв пiсля втрати молекулою глюкози однiєї або двох молекул води). Практично пов-
на вiдсутнiсть пiку, що вiдповiдає iону C6H12O
+
6
вихiдної молекули, можливо, пов’язана
з гетероциклiчною структурою молекули глюкози, каркас якої складається з п’яти атомiв
вуглецю та одного атома кисню. Можна уявити, що при зiткненнi з електронами, в першу
чергу, вiдщеплюється фрагмент молекули, що не входить до складу гетероциклу, а саме,
C2H3O
+. Висока iнтенсивнiсть пiку, що вiдповiдає цьому фрагменту (m/z = 43), є непрямим
пiдтвердженням переважно циклiчної просторової конфiгурацiї дослiджуваної молекули.
Як приклад на рис. 1 показанi ймовiрнi канали дисоцiацiї молекули глюкози, наведеної
у виглядi Фiшеровських проекцiй, при розривi зв’язку мiж С3 i С4 (де С1-6 — порядковий
номер атома вуглецю в молекулi глюкози, починаючи з альдегiдної групи). На першому
етапi (I) в обох випадках проходить дегiдратацiя молекули, причому втрата молекули во-
ди у випадку (а) проходить вiд атомiв С2 i С3, а у випадку (б ) — вiд атомiв С5 i С6
(див. рис. 1). На другому етапi (II) проходить розрив вуглецевого каркасу мiж С3 i С4
у результатi розпаду вихiдної молекули пiсля електронного удару. Iнтенсивнiсть пiку фраг-
мента-iона з m/z = 73 у мас-спектрi глюкози є максимальною, що свiдчить про перевагу
другого каналу фрагментацiї.
За температурними залежностями iнтенсивностей мас-пiкiв у дiапазонi енергiй iонiзую-
чих електронiв вдалося вiдстежити еволюцiю утворення фрагментiв дисоцiативної iонiза-
цiї молекули глюкози. Так, на рис. 2 наведено залежностi виходу iонiв-фрагментiв з най-
бiльшою iнтенсивнiстю у мас-спектрi в дiапазонi температур 80–180 ◦С: СНО+, CH3O
+,
C2H3O
+, C2H5O
+
2
, C3H5O
+
2
C3H7O
+
3
. Можна допустити, що при пiдвищеннi температури,
внаслiдок внутрiшнього обертання навколо формально простого зв’язку, атоми в молекулi
можуть мати значну кiлькiсть рiзноманiтних просторових положень, якi зумовленi змiнами
квантово-механiчної взаємодiї мiж сусiднiми σ-зв’язками, кутового напруження внаслiдок
деформацiї кутiв мiж зв’язками, напруження зв’язкiв внаслiдок їх розтягнення або стиснен-
ня, дипольних взаємодiй тощо. Вiдзначимо, що значення, спiврозмiрнi з енергiєю зв’язку,
98 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2008, №5
Рис. 2
досягаються лише при дуже високих температурах. Тим не менш, хоча кiнетична енер-
гiя вузлових атомiв, що вiдповiдає термiчнiй енергiї, є лише середнiм значенням, однак,
згiдно з законом Максвелла–Больцмана, кiнетична енергiя окремих часток може значно
перевищувати цей середнiй показник. Тому, залежно вiд мiцностi зв’язкiв, їх розрив зна-
чною мiрою спостерiгається при вiдносно низьких температурах. У дiапазонi температур
90–190 ◦С чiтко видно динамiку змiни iнтенсивностi мас-пiкiв вiд температури речовини
в ефузiйному джерелi. Характерною особливiстю цих залежностей є змiна спiввiдношення
крупних (m/z > 60) та невеликих (m/z < 43) фрагментiв у бiк збiльшення виходу останнiх
при пiдвищеннi температури. Iнтенсивнiсть пiкiв крупних фрагментiв помiтно знижується
при температурах вище 120 ◦С. На наш погляд, така поведiнка може бути пов’язана або
з розпадом частково дегiдратованої молекули глюкози пiсля електронного удару на бiльш
нiж два фрагменти, або з вибiрковою iонiзацiєю невеликих фрагментiв та її позитивною
залежнiстю вiд температури.
Для визначення порогiв появи iонiв-фрагментiв мас-спектрометр налаштовувався на
визначену масу та вимiрювалася порогова енергетична залежнiсть виходу iонiв-фрагмен-
тiв. Нами експериментально вимiрянi початковi дiлянки функцiї повної та дисоцiативної
iонiзацiї дослiджуваної молекули. Зауважимо, що для молекули глюкози вiдсутнi лiтера-
турнi данi щодо процесiв дисоцiативної iонiзацiї електронним ударом. Однак експерименти,
проведенi нами для iнших молекул [1, 4], та їх порiвняння з даними таблиць NIST [7, 8]
дозволяють зробити висновок про коректнiсть даної методики для визначення потенцiалiв
появи iонiв-фрагментiв (порогiв дисоцiативної iонiзацiї — Eap).
Для обробки енергетичних залежностей перерiзу дисоцiативної iонiзацiї фрагментiв за-
стосовують певнi процедури. До найбiльш вiдомих належить процедура подвiйного дифе-
ренцiювання початкових дiлянок функцiй iонiзацiї за методом Лосiнга з цифровою фiльтра-
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2008, №5 99
Рис. 3
цiєю i процедура апроксимацiї за методом найменших квадратiв з використанням алгоритму
Маркуардта–Левенберга, який запропонований у роботах групи Т. Мерка [5]. Суть останньої
методики полягає у тому, що експериментально вимiряна залежнiсть перерiзу iонiзацiї (або
дисоцiативної iонiзацiї) вiд енергiї електронiв поблизу порога апроксимується функцiєю
F (E) =
{
b, E < Eap,
b + c(Ee − Eap)
n, E > Eap.
(1)
Пiдгонка кривої здiйснюється за чотирма основними параметрами: фоновим сигналом b,
енергiєю появи iонного фрагменту Eap, коефiцiєнтом пропорцiйностi c i показником експо-
ненти p у пороговому законi Ваньє [9] для випадку однократної iонiзацiї атомiв. Алгоритм
пiдгонки реалiзований спецiальною комп’ютерною програмою, що дозволяє одержувати
з великим числом iтерацiй всi чотири параметри з урахуванням величини їх стандартних
вiдхилень. Вiдзначимо, що енергiя появи Eap означає мiнiмальну енергiю, яка витрачається
на утворення вiдповiдних iонiв при дисоцiацiї молекули.
Апаратна функцiя розподiлу електронiв за енергiями у наших розрахунках вважалася
вiльним параметром, який можна апроксимувати розподiлом Гаусса з центром у точцi Eap
i напiвшириною ∆E. У цьому випадку функцiя F (E) є згорткою функцiї з розподiлом
електронiв за енергiями, тобто функцiєю вигляду
P (E) =
+∞
∫
−∞
e−
(E−Eap)2
2∆E [b + c(E − Eap)
p] dE. (2)
Така процедура дозволяє одержати ще i додаткову iнформацiю про реальну напiвширину
енергетичного розкиду електронiв за енергiями.
Проаналiзуємо одержанi результати. Було вимiряно енергетичнi залежностi порогових
дiлянок функцiї дисоцiативної iонiзацiї iонiв-фрагментiв молекули глюкози, якi вiдповi-
дають найбiльш iнтенсивним лiнiям у мас-спектрi (див. рис. 2), а саме, iонiв-фрагментiв
CHO+, CH3O
+, C2H2O
+, C2H3O
+, C2H4O
+, C3H5O
+, C3H6O
+, C4H7O
+, C4H9O
+. Харак-
терним для всiх одержаних перерiзiв однократної iонiзацiї материнської молекули глюкози
i виходу її дочiрнiх iонiв-фрагментiв є плавне зростання перерiзу в областi енергiй вiд
100 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2008, №5
Таблиця 1. Пороговi значення потенцiалiв прямої (видiлений рядок) та дисоцiативної iонiзацiї молекули
глюкози
Iон m/z Eap, еВ
CH
+
3 15 17,5± 0,30
C2H
+
3 27 16,45 ± 0,25
CHO
+ 29 15,24 ± 0,30
CH3O
+ 31 14,83 ± 0,25
C3H
+
3 39 14,19 ± 0,25
C2H2O
+ 42 13,85 ± 0,25
C2H3O
+ 43 13,42 ± 0,25
C2H4O
+ 44 12,84 ± 0,25
C2H5O
+
2 61 13,89 ± 0,25
C6H12O
+
6 180 10,12 ± 0,35
порогу до 25–30 еВ з подальшим виходом на плато в областi енергiй у 3–4 порогових оди-
ницi. На рис. 3 наведено порогову дiлянку перерiзу дисоцiативної iонiзацiї iона-фрагмента
C2H4O
+: суцiльна крива отримана за спецiальним алгоритмом пiдгонки (її параметри на-
веденi у правому кутi рисунка). Отже, за пороговими дiлянками енергетичних залежностей
перерiзу дисоцiативної iонiзацiї визначенi пороги Eap появи iонiв-фрагментiв, що виникають
внаслiдок дисоцiативної iонiзацiї молекули глюкози (див. табл. 1).
Таким чином, нами вперше в одному експериментi визначенi енергiя iонiзацiї молеку-
ли C6H12O6 та пороги появи iонiв-фрагментiв, що виникають внаслiдок дисоцiативної iо-
нiзацiї. Проаналiзовано найбiльш вiрогiднi канали дисоцiацiї молекули глюкози за умови
розриву мiнiмальної кiлькостi зв’язкiв, що призводять до появи фрагментiв, якi вiдповi-
дають отриманому мас-спектру. Проведено дослiдження мас-спектра глюкози при рiзних
температурах, що дозволило простежити динамiку утворення фрагментiв дисоцiативної
iонiзацiї.
Автори вдячнi С. С. Крафчику за виконання термогравiметричних дослiджень та за участь
в обговореннi, а також М. I. Микитi за допомогу в проведеннi експериментiв. Особлива подяка
проф. П. Барроу (P. Barrow) за iдею дослiджень мас-спектрiв при рiзних температурах.
Робота виконана при частковiй фiнансовiй пiдтримцi гранту CRDF No. UKC2–2832-UZ-06.
1. Завилопуло А.Н., Чипев Ф.Ф., Шпеник О.Б. Ионизация молекул азота, кислорода, воды и двуокиси
углерода электронным ударом вблизи порога // Журн. техн. физики. – 2005. – 75, № 4. – С. 19–24.
2. Монопольный масс-спектрометр МХ7304А. Описание и инструкция по эксплуатации. – Сумы: SELMI,
2002.
3. Агафонова А. C., Сурков В.А. Джерело iонiв для монопольного мас-спектрометра // Наук. вiсн.
Ужгород. ун-ту. – 2007. – Вип. 21. – С. 63–70.
4. Zavilopulo A.N., Shpenik O.B., Surkov V.A. Dynamic mass spectrometer studies of organic and inorganic
molecules // Anal. Chеm. Acta. – 2006. – 573–74. – P. 427–431.
5. Fiegele T., Hanel G., Torres I. et al. Threshold electron impact ionization of carbon tetrafluoride, tri-
fluormethane, methane and propane // J. Phys. B. – 2000. – 33. – P. 4263–4283.
6. Общая органическая химия / Под ред. Д. Бартона и У.Д. Оллиса Т. 11. Липиды, углеводы, макромо-
лекулы, биосинтез / Под ред. Е. Хаслама. Пер. с англ. / Под ред. Н.К. Кочеткова. – Москва: Химия,
1986. – 132 с.
7. Hunter E. P., Lias S.G. Evaluated gas phase basicities and proton affinities of molecules: An update //
J. Phys. Chem. Ref. Data. – 1998. – 27, No 3. – P. 413–656.
8. NIST Chemistry WebBook, http: // www. webbook. nist. gov.
9. Wannier G.H. Threshold law for multiple ionization // Phys. Rev. – 1955. – 100. – P. 1180.
Надiйшло до редакцiї 09.10.2007Iнститут електронної фiзики НАН України, Ужгород
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2008, №5 101
|