Родова геральдика Сіверської та Смоленської земель доби Середньовіччя (друга половина XIV – XV ст.)
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Сiверянський лiтопис |
|---|---|
| Дата: | 2008 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2008
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45912 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Родова геральдика Сіверської та Смоленської земель доби Середньовіччя (друга половина XIV – XV ст.) / О. Однороженко // Сiверянський лiтопис. — 2008. — № 3. — С. 12-22. — Бібліогр.: 70 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859668132779524096 |
|---|---|
| author | Однороженко, О. |
| author_facet | Однороженко, О. |
| citation_txt | Родова геральдика Сіверської та Смоленської земель доби Середньовіччя (друга половина XIV – XV ст.) / О. Однороженко // Сiверянський лiтопис. — 2008. — № 3. — С. 12-22. — Бібліогр.: 70 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сiверянський лiтопис |
| first_indexed | 2025-11-30T12:30:49Z |
| format | Article |
| fulltext |
12 Сіверянський літопис
раннього та розвинутого етапів неоліту на останці борової тераси в урочищі
Серікові Сосни існували два поселення, розділені між собою невеликою низиною
завдовжки 0,2'0,3 км. Аналіз керамічного та крем’яного інвентаря вказує на майже
повну аналогію між пунктом І та пунктом ІІ. Дещо різна стратиграфічна ситуація,
на наш погляд, зумовлена суто природними факторами, про які йшлося вище.
Підсумовуючи дані, викладені в цій статті, можна сказати, що поселення
Серікові Сосни є новим, досить яскравим пунктом доби неоліту, має непоганий,
неперевідкладений, насичений матеріалом культурний шар і при проведенні
широкомасштабних польових досліджень, безумовно, надасть чимало нової
інформації щодо культурно–історичних процесів у міжріччі Десни та Сейму за
часів неоліту.
Олег Однороженко
�
РОДОВА ГЕРАЛЬДИКА СІВЕРСЬКОЇ
ТА СМОЛЕНСЬКОЇ ЗЕМЕЛЬ
ДОБИ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
(ДРУГА ПОЛОВИНА XIV – XV ст.)
У добу пізнього середньовіччя Сіверська та Смоленська землі були тісно
пов’язані між собою політично. Подібними були також історичні долі цих регіонів
упродовж другої половини XIV – початку XVІ ст. Наприкінці XIV ст. обидві
землі потрапляють у політичну орбіту Великого князівства Литовського і Руського,
утворюючи собою широку буферну зону між останнім та набираючим силу
Великим князівством Московським.
На відміну від Смоленської землі, що являла собою доволі цілісне політичне
утворення, яке спиралося на традицію тривалого існування на її теренах Великого
князівства Смоленського, Сіверська земля та пов’язані з нею Верхівські князівства
являли собою складний конгломерат різноманітних удільних князівств та
господарських волостей. Лише іноді більша частина території Сівера пов’язувалася
в єдиний політичний організм, як це було, скажімо, за часів князя Новгородського
та господаря Сіверської землі (1370 – 1392) Корибута'Дмитра Ольгердовича або
князя Чернігівського, Брянського, Новгородського, Трубчевського та господаря
Сіверської землі (1405'1409, 1419'1430) Свидригайла'Лева'Болеслава
Ольгердовича.
Політична роздробленість Сіверської землі зумовила підпорядкованість її
окремих частин у військових справах смоленському намісникові.1 Разом з тим
тісні політичні зв’язки, а також військові потреби в умовах прикордоння призвели
до взаємоперетікання землевласницької еліти з одного регіону до іншого,2
внаслідок чого значна кількість родів володіла отчинами та вислугами в обох
землях одночасно. Останнє змушує нас розглядати питання, пов’язані з історією
місцевої знаті, і в тому числі її геральдичну традицію, спільно для обох регіонів.
Тривалий час герботворення Сіверської та Смоленської земель перебували
поза увагою дослідників. Особливо це стосується родової геральдики місцевих
панів та бояр, адже князівська геральдика, хоч і спорадично, все ж таки потрапляла
в поле зору істориків.3 Зумовлена дана ситуація тією обставиною, що в XVI ст., з
котрого походить основна маса відомостей про геральдичну традицію інших
руських земель Великого князівства Литовського, як Сівер так і Смоленськ уже
перебували у складі Московської держави, для котрої геральдичні традиції не
були актуальними.
Отже, інформацію про родову геральдику Сіверської та Смоленської земель
Сіверянський літопис 13
доводилося шукати, як правило, в пізнішому герботворенні нащадків тих родів,
що виемігрували наприкінці XV – на початку XVI ст. в інші землі Великого
князівства Литовського та Руського. Так, з пізніших річпосполитських
гербовників, сфрагістичних пам’яток та руських стародруків є добре відомими
герби цілого ряду колишніх сіверських та смоленських родів. І серед них таких
впливових, як, скажімо, Тризни,4 Халецькі,5 Войни,6 Биковські,7 Бокії8 та ін.
Мал.1: Герб Іосифа Тризни в “Тріоди Постной” 1648 р.
Мал.2: Герб Халецьких у гербовнику Кояловича “Сompendium”.
Мал.3: Герб Халецьких у виданні “Herbarz Polski” 1839 р.
14 Сіверянський літопис
Мал.4: Герб Войнів у гербовнику Папроцького “Gniazdo cnoty” 1578 р.
Мал.5: Герб Биковських у гербовнику Папроцького “Gniazdo cnoty” 1578 р.
Мал.6: Герб Бокіїв у гербовнику Папроцького “Gniazdo cnoty” 1578 р.
Найповніше відомості про родові герби колишніх сіверських та смоленських
родів представлені у двох рукописних гербовниках В.Кояловича “Сompendium”9
та “Nomenclator”.10 Втім, час створення цих геральдичних праць (середина XVII
ст.) доволі суттєво відбігає від доби перебувння цих родів на теренах Сівера та
Смоленщини, що дозволяє говорити про використання родових гербів ще в часи
входження цих земель до складу Литовсько'Руської держави лише гіпотетично.
Адже півтора століття, що минули між часом еміграції цих родів з окупованих
Москвою земель і моментом фіксації родових гербів у відповідних гербовниках,
не дозволяє з певністю твердити, чи герби ці постали ще в XV ст., чи були
наслідком пізнішого герботворення на інших землях Великого князівства
Литовського.
Щодо деяких з цих родових гербів, можна висловити вірогідне припущення
про їх початки ще в XІV–XV ст., оскільки вони містять у собі зображення старих
родових знаків, які саме в цей період оформлюються в герби. Це, зокрема, родові
герби вже названих Халецьких, Бокіїв та Биковських (зображення яких відомі
вже від 1'ої пол. XVІ ст.), а крім того, герби сіверських та смоленських родів, що
їх фіксують гербовники Кояловича.
Серед них вихідці з Сівера – Баки, котрі осіли в Троцькому повіті та
користувалися гербом, який Коялович називав Могила друга: на червоному
полі знак у вигляді золотої літери М під хрестом; у нашоломнику три
страусових пера;11Козли, осілі в Київській землі, герба Козел: на червоному
полі знак у вигляді півмісяця рогами додолу в супроводі трьох стріл; в
нашоломнику три страусових пера;12 Колонтаї, осілі в Вовковиському повіті,
що користувалися двома подібними між собою гербами Котвиця відмінна: на
червоному полі знак у вигляді літери Т над трикутником13 та на червоному
полі знак у вигляді літери Т над колом;14 Окмінські, що переселилися до
Вітебської землі та користувалися двома гербами, окресленими Кояловичем
як Сирокомля відмінна: на червоному полі срібний знак у вигляді трьох літер
V під вістрям стріли та колом; в нашоломнику три страусових пера15 та на
червоному полі срібний знак у вигляді стріли, що пронизує серце вістрям
додолу в супроводі чотирьох косих хрестиків;16 Шестовицькі, переселені в
Київську землю, герба Стріла зламана: на червоному полі срібний знак у вигляді
двох перехрещених стріл вістрями вгору та вліво, перша з яких зламана здолу;
в нашоломнику три страусових пера.17
Сіверянський літопис 15
Мал.7: Герб Баків у гербовнику Кояловича “Сompendium”.
Мал.8: Герб Козлів у гербовнику Кояловича “Сompendium”.
Мал.9: Герб Шестовицьких у гербовнику Кояловича “Сompendium”.
Мал.10011: Герби Колонтаїв у гербовнику Кояловича “Сompendium”.
Мал.12013: Герби Окмінських у гербовнику Кояловича “Сompendium”.
Вихідці зі Смоленської землі – Львовичі, поселені у Вількомирському повіті,
користувалися родовим гербом, який фігурує у Кояловича під назвою Костровець:
на червоному полі знак у вигляді роздвоєного здолу хреста, який перетинає
півмісяць рогами догори; в нашоломнику три страусових пера;18 Мещерини герба
Погоня татарська: на блакитному полі на срібному коні вершник у зеленому вбранні
стріляє з напнутого лука стрілою вліво;19 Обухови герба Котвиця: на червоному
полі родовий знак у вигляді кітви; в нашоломнику три страусових пера;20 Позняки,
осілі в Київській землі, герба Стрілець: на блакитному полі рицар, якого пронизує
стріла; у нашоломнику три страусових пера;4 Цехановичі, поселені в
Мстиславському повіті, герба Могила перша відмінна: на червоному полі знак у
вигляді хреста над квадратом; у нашоломнику три страусових пера.21
16 Сіверянський літопис
Мал.14: Герб Позняків у гербовнику Кояловича “Сompendium”.
Мал.15: Герб Мещеринів у гербовнику Кояловича “Сompendium”.
Мал.16: Герб Львовичів у гербовнику Кояловича “Сompendium”.
Мал.17: Герб Цехановичів у гербовнику Кояловича “Сompendium”.
Разом з тим цілий ряд сіверських та смоленських родів користувався гербами
явно пізнішого походження. Зокрема, обидва відгалуження роду Радогощанинів,
який переселився з Сіверської землі до Новогородоцького повіту, – Радогощанини'
Униговські та Радогощанини'Ходорковські користувалися в XVII ст. польським
гербом Остоя;23 Березовські, що переселилися зі Смоленської землі до
Берестейської, використовували як родовий герб Яструбець;24 а рід Сологубів –
герб Правда.25
У будь'якому разі відомості про родову геральдику Сіверської та Смоленської
земель доби входження цих територій до складу Литовсько'Руської держави
наприкінці XІV – на початку XVІ ст. залишалися дотепер на рівні гіпотетичних
припущень, що грунтувалися на екстраполяціях на підставі пізніших
річпосполитських гербовників. Середньовічних джерел суто геральдичного
походження, які висвітлювали б дану проблему, до нашого часу, очевидно, не
збереглося, натомість маємо деякі відомості з поля сфрагістики, які дозволяють у
загальних рисах реконструювати основні характеристики родової геральдики
Сівера та Смоленської землі XІV –XV ст.
Від 26 квітня 1388 р. походить акт присяги господарської ради новгородського князя
та господаря Сіверської землі Корибута'Дмитра Ольгердовича на вірність королю
Польському Ягайлу'Володиславу Ольгердовичу та Короні Польській, в якому подано
перелік князів та панів радних, що засвідчили документ власними печатками:
Сіверянський літопис 17
Документ неодноразово публікувався,27 а от печаткам, які було привішено до
нього, з публікаціями пощастило значно менше. Ф.Пєкосінський подав у своїх
роботах доволі нечіткі фотовідбитки цих печаток, але без атрибутації та з доволі
тендеційним описом зображень у їхніх полях,28 а С.Кутшеба та В.Семкович
обмежилися самими лише описами, досить недокладними та дещо неповними.29
Свого часу до акту було привішено дванадцять печаток, з яких до сьогодні
збереглося лише три: перша, четверта і восьма. Крім того, Ф.Пєкосінським було
подано опис та світлину ще однієї печатки, яка на даний момент є втраченою.
Остання належала панові радному Гавсу Климянту і містила в своєму полі круглої
форми розміром 30 мм строчний напис: ПЕЧАТЬ ГАВСОВА,30 що зближує дану
сфрагістичну пам’ятку із аналогічними пам’ятками києво'руської доби, коли
використання печаток із подібними написами було загальною практикою.31
На відміну від цієї печатки зі строчним написом на інших трьох печатках, що
збереглися до сьогодні, було вміщено зображення родових гербів. Так, на печатці
(круглої форми розміром 37 мм) князя Городецького (1388 – 1399) Давида
Дмитровича, який, очевидно, крім Городецького князівства в Пинській землі,
мав також певні володіння в Сіверській землі, що і зумовило його участь у
господарській раді Корибута'Дмитра Ольгердовича,32 було зображено родовий
знак у вигляді перехрещеної стріли вістрям угору над півколом, що лежить кінцями
догори, в супроводі довколового напису: ПЕЧАТЬ КН ... АВА ... Т ....5
Збережені печатки інших двох учасників господарської ради мали подібну
конструкцію. На печатці Юрія Звинкиневича, яка мала круглу форму та розмір 33 мм,
в полі печатки було зображено знак у вигляді перехрещеної подвійної стріли в
стовп, а також вміщено довколовий напис, на сьогодні збережений лише частково:
... ПЕЧАТЬ ....33 Так само виразно пошкоджено напис на печатці Федора
Євлашковича Хворощі: + ... ПЕЧАТЬ, яка мала круглу форму розміром 35 мм.
Натомість добре видно зображення в полі печатки родового знака у вигляді
трикутника під хрестом і двома хвилястими відгалуженнями здолу.34
SD035,1. Мал.18: Печатка Давида Дмитровича князя Городецького від 1388 р.
Мал.19: Печатка Юрія Звинкиневича від 1388 р.
Мал.20: Печатка Федора Євлашковича Хворощі від 1388 р.
Як бачимо, зображення на печатках сіверських панів радних мають виразну
подібність з аналогічними сюжетами тогочасної родової геральдики інших руських
земель. В основі гербів сіверських панів, як і скрізь на Русі, лежали родові знаки.
Найширші паралелі з герботворенням інших руських земель знаходимо і на печатці
Юрія Звинкиневича. Подібні знаки, в основі яких лежало зображення двох стріл
з вістрями в різні боки, знаходимо в родових гербах пана радного Юрші,35 панів
26
18 Сіверянський літопис
Воловичів,36 панів Єловичів'Куневських,37 Богуфалів38 та ін.
Наступні відомості про герботворення смоленських та сіверських родів
походять з кінця XV ст. При двох документах від 16 березня 1496 р.39 та 12 вересня
1499 р.40 нам вдалося виявити чотирнадцять печаток місцевих панів та бояр. Вони,
як і слід було очікувати, несуть у собі все ті ж геральдичні зображення на основі
родових знаків. Даний сюжет є абсолютно домінуючим у родовій геральдиці Сівера
та Смоленської землі. Разом з тим характер зображення на цих печатках не залишає
сумнівів, що перед нами саме родові герби: по'перше – певна кількість родових
знаків на печатках розміщена на гербових щитах, по'друге – різні представники
одного роду користувалися зображеннями, вельми подібними між собою, що,
безсумнівно, вказує на родову, а не на особисту приналежність розміщених на
печатках знаків.
Найкраще дані положення ілюструються на прикладі печаток боярського роду
Полтевих, яких виявлено відразу три. На печатці смоленського конюшого Василя
Полтева41 було вміщено знак у вигляді перехрещеної стріли вістрям в лівий
горішній кут.42 На печатці його брата,43 смоленського боярина Федора Полтева44
родовий знак має подібний вигляд, лише правий кінець вістря стріли загнуто
всередину.45 Натомість, у полі печатки смоленського боярина Занька Полтева6
вміщено щит німецької геральдичної форми, на якому зображено знак у вигляді
піввістря стріли в правий горішній кут, з загнутим лівим кінцем під хрестиком,
праворуч відгалуження під хрестиком; герб супроводжує напис згори: ZАНКА.7
Мал.21: Печатка Василя Полтева від 1499 р.
Мал.22: Печатка Федора Полтева від 1496 р.
Мал.23: Печатка Занька Полтева від 1499 р.
Певні відмінності в зображенні родового герба використовували на своїх
печатках також смоленські бояри Дудини. В полі печатки Івана Григоровича
Дудини8 зображено знак у вигляді потрійного хреста з вістрям на долішньому
лівому рамені; печатка має круглу форму та розмір 22 мм, а також довколовий
напис: + ПЕЧАТЬ ИВАНАВА ДVДИЧА.9 Натомість, на печатці Суморока
Григоровича Дудини10 знак має вигляд потрійного хреста з перехрестям на
горішньому рамені над півмісяцем, що лежить рогами догори.11
Мал.24: Печатка Івана Григоровича Дудини від 1496 р.
Мал.25: Печатка Суморока Григоровича Дудини від 1496 р.
Сіверянський літопис 19
На печатках інших смоленських бояр також бачимо зображення родових знаків.
Зокрема, на печатці Панаса Кинбарова12 вміщено знак у вигляді роздвоєної здолу
стріли вістрям вгору з колом всередині та частково збережений напис: + ... А ... ИН
... О ... А.13 На печатці Мишка Войниловича Кумпича14 знак подано у вигляді
паростка з вістрям стріли вередині; вона має круглу форму розміром 20 мм та
напис по колу: + МИШКОВА ПЕЧАТЬ.46 Гришко Пиво47 користувався печаткою
круглої форми розміром 23 мм з довколовим написом: ГРИГОР ... ОВА ПЧТ та
зображенням знака у вигляді літери Т над літерою W.48
Мал.26: Печатка Панаса Кинбарова від 1496 р.
Мал.27: Мишка Войниловича Кумпича від 1499 р.
Мал.28: Печатка Гришка Пива від 1496 р.
Гришко Олексійович Перхур’єв49 користувався печаткою із зображенням знака,
подібного до літери П з потрійним відгалуженням праворуч та відгалуженням
вгорі ліворуч.50 Василь Михайлович Мирославич51 на печатці круглої форми
розміром 24 мм вмістив знак у вигляді літери Х із загнутими вбік горішніми
кінцями та довколовий напис: ПЕЧАТЬ ВАСИЛ ... ЛАВА.52 На печатці Тишка
Максимовича53 знак мав вигляд літери Т з меншою літерою И праворуч; сама
печатка мала круглу форму розміром 20 мм та довколовий напис: + ПЕЧАТЬ
ТИШКОВА.54
Мал.29: Печатка Гришка Олексійовича Перхур’єва від 1496 р.
Мал.30: Печатка Василя Михайловича Мирославича від 1499 р.
Мал.31: Печатка Тишка Максимовича від 1496 р.
На печатці Гаврила Косевича родовий герб було розміщено в щиті німецької
геральдичної форми, він складався зі знака у вигляді літери Z та восьмипроменевої
зірки праворуч; печатка мала круглу форму розміром 21 мм та довколовий напис:
ПЕЧАТЬ ГАВРИЛА КОСЕВИЧА.55 Так само в щиті, цього разу іспанської
геральдичної форми, було зображено герб пана Івана Кривця56, смоленського
окольничого, родовий знак у ньому мав вигляд двох кіл у стовп, горішнє з яких
було меншим і мало всередині стовп.57 Дане зображення має найширші паралелі в
родовій геральдиці інших руських земель, особливо галицьких, де відразу кілька
місцевих родів використовували подібне зображення двох кіл як родові герби.58
Нарешті, на печатці боярина Тишка Івановича Богатого59 бачимо зображення
герба, в основі якого лежало зображення не родового знака, а іншої фігури, а саме
20 Сіверянський літопис
– рицаря, який у правиці тримає спис, а в лівиці – щит. Печатка мала круглу
форму розміром 22 мм і довколовий напис: .15
Дане зображення хоч і вирізняється своїм змістом зпосеред інших родових гербів
Сівера та Смоленської землі, знаходить, втім, певні аналогії в герботворенні інших
руських земель Великого князівства Литовського, яке широко використовувало
геральдичне зображення фігури рицаря, пішого чи кінного.
Мал.32: Печатка Гаврила Косевича від 1499 р.
Мал.33: Печатка Івана Кривця від 1499 р.
Мал.34: Печатка Тишка Івановича Богатого від 1496 р.
Джерела та література, примітки:
1. Любавский М. Областное деление и местное управление Литовско'русского государства.'
Москва, 1892.' С.' C.44'45.
2. Кром М. Меж Русью и Литвой. Западнорусские земли в системе русско'литовских
отношений конца XV – первой трети XVI в.' М., 1995.' С.233'253.
3. Иванов П. Сборник снимков с древних печатей приложенных к грамотам и другим
юридическим актам, хранящимся в Московском архиве юстиции.' М., 1858.' С.79; Румянцева В.
Эмблемы земель и гербы городов Левобережной Украины периода феодализма.' Киев, 1986.'
С.33; Снимки древних русских печатей государственных, царских, областных, городских,
присутственных мест и частных лиц.' Выпуск I.' М., 1880.' С.79; Хорошкевич А. Печати полоцких
грамот XIV – XV веков // Вспомогательные исторические дисциплины.' Выпуск IV.' Л., 1972.'
С.133; Цітоў А. Пячаткі старажытнай Беларусі.' Мінск, 1993.' С.36; Цітоў А. Наш сімвал –
пагоня. Шлях праз стагоддзя.' Мінск, 1992.' С.15; Цітоў А. Сфрагістыка і геральдыка Беларусі.'
Мінск, 1999.' С.134; Kutrzeba S., Semkowicz W. Akta unji Polski z Litw№. 1385 – 1791.' Krakьw,
1932.' C.12, 19'20, 90, 400; Archiwum komisiji historycznej.' Tom XII.' Krakуw, 1919.' С.167, 201;
Archiwum ksi№ї№t Lubartowiczьw Sanguszkьw w Sіawucie.' Tom I.' Lwьw, 1877.' С.10; Gumowski
M. Pieczкcie ksi№ї№t litewskich // Ateneum Wilieсskie.' Rok VII.' Wilno, 1930.' С.695, 703, 706;
Gumowski M. Handbuch der polnischen Siegelkunde.' Graz, 1966.' С.69, 157; Nowak P., Pokora P.
Dokumenty strony polsko'litewskiej pokoju Meіneсskiego z 1422 roku.' Poznaс, 2004.' C.77;
Piekosiсski F. Heraldika polska wiekьw њrednich.' Krakьw, 1899.' С.234; Piekosiсski F. Pieczкcie
polskie wiekьw њrednich.' Krakьw, 1899.' С.326; Semkowicz W. O litewskich rodach bojarskich
zbratanych ze szlacht№ polsk№ w Horodle w 1413 roku // Miesiкcznik heraldyczny.' Tom VI.'
Lwуw, 1913.' С.203; Sochaniewicz K. Przyczynek do rozwoju herbu ks№ї№t Zbarazkich // Miesiкcznik
heraldyczny.' Tom VII.' Lwуw, 1914.' С.119; Vossberg F. Siegel des Mittelalters von Pollen, Lithauen,
Schlesien, Pommern und Preussen.' Berlin, 1854.' С.43.
4. Archiwum Gіьwne Akt Dawnych w Warszawie, Perg.636 а; Perg.5627; Титов Х. Матеріяли
для історії книжної справи на Вкраїні в XVI – XVIII ст. Всезбірка передмов до українських
стародруків // Збірник Історично'Філологічного відділу Всеукраїнської академії наук.' Том
XVII.' К., 1924.' С.366; Kojaіowicz W. Herbarz rycerstwa Wielkiego Ksiкstwa Litewskiego zwany
Сompendium.' Krakьw, 1897.' С.59.
5. Центральний державний історичний архів України у місті Києві, ф.44, оп.1, спр.1, арк.561,
859; AGAD, Perg.5627; Archiwum Radziwiііуw, Dz.X, Sygn.23, st.15; Kojaіowicz W. Сompendium.'
С.275; Niesiecki K. Herbarz Polski.' Том ІІІ.' Lipsk, 1839.' C.12.
6. Paprocki B. Gniazdo cnoty sk№d herby rycerstwa sіawnego Krьlestwa Polskiego, Wielkiego
Ksiкstwa Litewskiego, Ruskiego y inszych panstw pocz№tek swoy maia.' Krakьw, 1578.' C.1181.
7. ЦДІАК, ф.44, оп.1, спр.1, арк.99, 520; ф.220, оп.1, спр.663, арк.1; AGAD, Archiwum Zamoyskich,
Sygn.2633, st.60; Paprocki B. Gniazdo cnoty.' C.1199; Kojaіowicz W. Сompendium.' С.20.
8. Болсуновский К. Сфрагистические и геральдические памятники Юго'Западного края.'
Выпуск ІІІ.' Киев, 1914.' С.3, мал.6; Piekosiсski F. Heraldika polska wiekьw њrednich.' Krakьw,
1899.' С.320, мал.596; Paprocki B. Gniazdo cnoty.' C.1132; Kojaіowicz W. Сompendium.' С.293.
9. Kojaіowicz W. Herbarz rycerstwa Wielkiego Ksiкstwa Litewskiego zwany Сompendium.' Krakьw,
1897.
Сіверянський літопис 21
10. Kojaіowicz W. Herbarz szlachty Wielkiego Ksiкstwa Litewskiego zwany Nomenclator.' Krakьw,
1906.
11. Kojaіowicz W. Сompendium.' С.171.
12. Там же.' С.112.
13. Там же.' С.110.
14. Там же.' С.110.
15. Там же.' С.281.
16. Там же.' С.281.
17. Там же.' С.294.
18. Там же.' С.105'106.
19. Там же.' С.231'232.
20. Там же.' С.228.
21. Там же.' С.296.
22. Там же.' С.169.
23. Там же.' С.205.
24. Там же.' С.75.
25. Там же.' С.239.
26. Fundacja Ksi№ї№t Czartoryskich przy Muzeum Narodowym w Krakowie, Biblioteka Ksi№ї№t
Czartoryskich w Krakowie, Perg.212.
27. Archiwum ksi№ї№t Lubartowiczьw Sanguszkьw w Sіawucie.' Tom I.' Lwьw, 1877.'С.8'9, n.9;
Соболевский О., Пташицкий С. Палеографические снимки с русских рукописей XII – XVII вв.'
СПб., 1901.' n.6; Крымский А. Украинская грамматика.' Том І.' Выпуск 2.' М., 1908.' С.503'504;
Розов В. Украинские грамоты.' Киев, 1928.' С.38'39, n.20; Kutrzeba S., Semkowicz W. Akta unji
Polski z Litw№. 1385 – 1791.' Krakьw, 1932.' С.17'18, n.20; Грамоти ХІV ст.' Київ, 1974.' C.82,
n.43.
28. Пекосинский Ф. Источники русской геральдики // Heraldiсa.' Том I.' СПб., 1900.' С.109;
Piekosiсski F. Heraldika polska wiekьw њrednich.' Krakьw, 1899.' С.296'297.
29. Akta unji.' С.17, n.20.
30. Muzeum Narodowe w Krakowie, Rkps 1713, karta 167; Пекосинский Ф. Источники русской
геральдики.' С.109; мал.12; Akta unji.' С.17, n.20.
31. Див.: Янин В., Гайдуков П. Актовые печати Древней Руси X – XV веков.' Том III.' М.,
1998.
32. Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець ІХ – початок XVІ ст.): Склад,
суспільна і політична роль. Історико'генеалогічне дослідження.' Львів, 2000.' С.51.
33. BCz, Perg.212; MNK, Rkps 1713, karta 171; Rkps 1482, Tom 2, karta 1 v; Пекосинский Ф.
Источники русской геральдики.' С.109; мал.14; Akta unji.' C.17, n.20; Piekosiсski F. Heraldika
polska.' С.53; Piekosiсski F. Piekosiсski F. O џrьdlach heraldyki russkiej // Polska Akademia
Umiejкtnoњci. Wydziaі Historyczno'filologiczny.' Serya II.' Tom XIII.' Krakьw, 1899.' С.203; мал.14.
34. BCz, Perg.212; MNK, Rkps 1713, karta 163; Пекосинский Ф. Источники русской геральдики.'
С.109; мал.11; Akta unji.' С.17, n.20.
35. BCz, Perg.212; MNK, Rkps 1713, karta 171; Пекосинский Ф. Источники русской геральдики.'
С.109; мал.13; Akta unji.' С.17, n.20; Piekosiсski F. Heraldyka polska.' С.155, 296'297; мал.502.
36. AGAD, Perg.4451.
37. AGAD, Perg.313; Perg.636 а; Perg.4806; Perg.5627; Perg.7722; Perg.7723; Perg.7728;
Perg.7796; Perg.7802; Perg.8567.
38. Львівська наукова бібліотека ім. В.Стефаника Національної академії наук України, Відділ
рукописів, ф.5, оп.2, спр.4043/2, арк.26.
39. Національна бібліотека України ім. В.І.Вернадського Національної академії наук України,
Інститут рукописів, ф.2, спр.7341.
40. MNK, Rkps 892, Tom II, karta 1.
41. MNK, Rkps 892, Tom II, karta 2.
42. Василеи Полтев конюшии (MNK, Rkps 892, Tom II, karta 2).
43. MNK, Rkps 892, Tom II, karta 2 (кругла розміром 24 мм).
44. Василю Полтеву ... и брату его Федору (Lietuvos Metrika. Knyga Nr.4 (1479 – 1491).
Uћraљymш knyga 4.' Vilnius, 2004.' С.60, n.16.4.' С.76, n.18.4).
45. Fедор Полтев (MNK, Rkps 892, Tom II, karta 1, 2).
46. MNK, Rkps 892, Tom II, karta 1, 2 (кругла, розмір 22 мм).
47. Занко Полтев (MNK, Rkps 892, Tom II, karta 2); Заньку Полътевичу и брату его Гаврилу
(LM. Knyga Nr.4.' С.30, n.1.3.' С.59, n.16.4); Заньку Полтевичу (LM. Knyga Nr.4.' С.68, n.16.8).
48. MNK, Rkps 892, Tom II, karta 2 (восьмикутна, розмір 18х15 мм).
49. Иван Григорьев сын Дuдина (MNK, Rkps 892, Tom II, karta 1), Иван Григорьевич Дuдина
(MNK, Rkps 892, Tom II, karta 2).
50. MNK, Rkps 892, Tom II, karta 1.
51. Суморок Дuдич (MNK, Rkps 892, Tom II, karta 1); Суморокъ Григоръевъ сынъ Дудина
(LM. Knyga Nr.4.' С.153, n.141.1).
22 Сіверянський літопис
52. MNK, Rkps 892, Tom II, karta 1 (кругла, розмір 20 мм).
53. Панас Кинбаров (MNK, Rkps 892, Tom II, karta 1).
54. MNK, Rkps 892, Tom II, karta 1 (кругла, розмір 25 мм).
55. Мишко Воинилович Кuмпич (MNK, Rkps 892, Tom II, karta 2).
56. MNK, Rkps 892, Tom II, karta 2.
57. Гришко Пиво (MNK, Rkps 892, Tom II, karta 1); Григорю Пиву (LM. Knyga Nr.4.' С.71,
n.18.1).
58. MNK, Rkps 892, Tom II, karta 1.
59. Гришко Wлексеевич Перхuрьевых (MNK, Rkps 892, Tom II, karta 1); Алексеевыхъ сыновъ
Перфуръева два: Ивашъко а Гришъко (LM. Knyga Nr.4.' С.153, n.141.1).
60. MNK, Rkps 892, Tom II, karta 1 (кругла, розмір 22 мм).
61. Василеи Мирославич (MNK, Rkps 892, Tom II, karta 2); Михаиловых Мирославича два
сыны: Василеи, Иванъ (LM. Knyga Nr.4.' С.152, n.141.1).
62. MNK, Rkps 892, Tom II, karta 2.
63. Тишко Максимович (MNK, Rkps 892, Tom II, karta 1).
64. MNK, Rkps 892, Tom II, karta 1.
65. MNK, Rkps 892, Tom II, karta 2.
66. пан Иван Кривець wколничи (MNK, Rkps 892, Tom II, karta 2).
67. MNK, Rkps 892, Tom II, karta 2 (кругла, розмір 24 мм).
68. Зокрема, пани Грудковичі (AGAD, AZ, Sygn.33, st.692; BCz, Perg.272; MNK, Rkps 1713,
karta 191), пани Ходоровські (Центральний державний історичний архів України у місті Львові,
ф.131, оп.1, спр.190, арк.1), пани Дмитровські (ЦДІАЛ, ф.131, оп.1, спр.56, арк.1) та Сочевчичі
(ЦДІАЛ, ф.131, оп.1, спр.109, арк.1).
69. Тишко Иванов сын Богатого (MNK, Rkps 892, Tom II, karta 1).
70. MNK, Rkps 892, Tom II, karta 1.
Ірина Хромова
�
АТРИБУЦІЯ МОНЕТ ЧЕРНІГОВО0СІВЕРСЬКОГО
КНЯЗІВСТВА:
ПРОБЛЕМИ ТА ЗДОБУТКИ
З середини XIV ст. землі Південної Русі потрапляють у складний процес
включення ординських володінь, котрі мали більш'менш сталу адміністрацію, до
складу Великого князівства Литовського. Відбувається утвердження і зміцнення
на цій території литовської династії Гедиміновичів. Такі важливі політичні та
економічні зміни не могли не відбитися на складі грошового обігу.
Досліджуючи розвиток місцевого грошового обігу на українських землях у
період XIV – пер. пол. XV ст., варто звернути увагу на ряд особливостей. По'
перше, в цей час відновлюється традиція місцевого карбування. По'друге, кілька
століть впливу монгольських традицій адміністрування та безпосередня близькість
до кордонів Улусу Джучі позначилися на процесі системотворення та організації
монетної справи на місцях. Відомо, що значну роль в грошовому обігу українських
земель означеного періоду відіграли джучидські срібні монети – денгі, карбування
яких велося практично в усіх центрах'монетарнях Улусу Джучі (Хорезм, Поволжя,
Крим, територія Нижнього Подніпров’я та Молдавії). Топографія знахідок цих
монет охоплює більшість областей сучасної України, що підтверджує той факт,
що джучидська монетна система відіграла важливу роль у припиненні
безмонетного періоду і розвитку грошового обігу на українських землях. Окремо
слід зауважити, що прийнявши джучидські срібні монети для грошового обігу,
розглядувані землі повністю відмовилися від джучидської мідної монети.
Поодинокі знахідки таких монет явно вказують на відсутність їх регулярного обігу
на території Чернігово'Сіверського і Київського князівств. Як дрібні номінали на
деяких з цих земель карбувалися дрібні срібні монети.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-45912 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0055 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T12:30:49Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Однороженко, О. 2013-06-20T13:22:51Z 2013-06-20T13:22:51Z 2008 Родова геральдика Сіверської та Смоленської земель доби Середньовіччя (друга половина XIV – XV ст.) / О. Однороженко // Сiверянський лiтопис. — 2008. — № 3. — С. 12-22. — Бібліогр.: 70 назв. — укр. XXXX-0055 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45912 uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський лiтопис У глиб віків Родова геральдика Сіверської та Смоленської земель доби Середньовіччя (друга половина XIV – XV ст.) Article published earlier |
| spellingShingle | Родова геральдика Сіверської та Смоленської земель доби Середньовіччя (друга половина XIV – XV ст.) Однороженко, О. У глиб віків |
| title | Родова геральдика Сіверської та Смоленської земель доби Середньовіччя (друга половина XIV – XV ст.) |
| title_full | Родова геральдика Сіверської та Смоленської земель доби Середньовіччя (друга половина XIV – XV ст.) |
| title_fullStr | Родова геральдика Сіверської та Смоленської земель доби Середньовіччя (друга половина XIV – XV ст.) |
| title_full_unstemmed | Родова геральдика Сіверської та Смоленської земель доби Середньовіччя (друга половина XIV – XV ст.) |
| title_short | Родова геральдика Сіверської та Смоленської земель доби Середньовіччя (друга половина XIV – XV ст.) |
| title_sort | родова геральдика сіверської та смоленської земель доби середньовіччя (друга половина xiv – xv ст.) |
| topic | У глиб віків |
| topic_facet | У глиб віків |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45912 |
| work_keys_str_mv | AT odnoroženkoo rodovageralʹdikasíversʹkoítasmolensʹkoízemelʹdobiserednʹovíččâdrugapolovinaxivxvst |