Прочность тонколистового элемента конструкции из композиционного материала при ударном растяжении

• Veröffentlicht in: Проблемы прочности
• Datum: 2001
• Hauptverfasser: Степанов, Г.В., Зубов, В.И., Токарев, В.М., Дроздов, А.В., Клепачко, Я.Р.
• Format: Artikel
• Sprache: Russisch
• Veröffentlicht: Інститут проблем міцності ім. Г.С. Писаренко НАН України 2001
• Schlagworte: Научно-технический раздел
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/46554
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Прочность тонколистового элемента конструкции из
 композиционного материала при ударном растяжении / Г.В. Степанов, В.И. Зубов, В. М. Токарев, А.В. Дроздов, Я.Р. Клепачко // Проблемы прочности. — 2001. — № 1. — С. 38-48. — Бібліогр.: 6 назв. — рос.

Кратко описаны методика и результаты исследования прочности тонколистового элемента
 конструкции толщиной 2 мм из ударостойкого композиционного материала РА6 при
 ударном растяжении. Экспериментальные исследования включают испытания на статическое
 и ударное растяжение образцов с укороченной рабочей частью и с острыми симметричными
 боковыми надрезами. Методом акустической эмиссии при статическом растяжении
 обнаружены акустические сигналы, свидетельствующие о развитии повреждений
 в материале при нагрузке, значительно ниже разрушающей. Методики испытаний аналогичны
 использованным ранее для испытания тонколистовых металлов на растяжение.
 Проанализирован волновой процесс при ударном растяжении образцов по вязкоупругой
 модели материала. Установлено влияние вязкости на ширину фронта волны, определяющей
 скорость роста напряжений при ее распространении. Согласно результатам испытаний,
 переход от квазистатического растяжения к ударному незначительно (слабо) изменяет
 уровни максимальных напряжений. При ударном растяжении образцов с острыми надрезами
 в первой волне нагрузки, ниже разрушающей, наблюдается снижение напряжений с
 течением времени, которое может быть обусловлено как проявлением эффектов вязкости,
 так и повреждениями вблизи острых надрезов. Коротко описано методику і результати досліджень міцності тонколистового
 елемента конструкції товщиною 2 мм з ударостійкого композиційного
 матеріалу РА6 при ударному розтязі. Експериментальні дослідження включають
 випробування на статичний й ударний розтяг зразків з укороченою
 робочою частиною і з гострими симетричними боковими надрізами.
 Методом акустичної емісії при статичному розтязі виявлено акустичні сигнали,
 що свідчить про розвиток пошкоджень у матеріалі при навантаженні,
 значно нижчому за руйнівне. Методики випробувань аналогічні тим, що
 використовувалися раніше для випробувань тонколистових матеріалів на
 розтяг. Проаналізовано хвильовий процес при ударному навантаженні зразків
 за допомогою в’язкопружної моделі матеріалу. Встановлено вплив в’язкості
 на ширину фронту хвилі, що визначає швидкість росту напружень при
 її розповсюдженні. Згідно з результатами випробувань, перехід від квазі-
 статичного розтягу до ударного несуттєво (слабо) змінює рівень максимальних
 напружень. При ударному розтязі зразків із гострими надрізами в
 першій хвилі навантаження, яка нижча за руйнівну, спостерігається зниження
 напружень з часом, що може бути зумовлене як проявом ефектів
 в’язкості, так і пошкодженнями поблизу гострих надрізів. We present a brief description of the
 experimental procedure and results of strength
 investigation of a thin-sheet element (of 2-mm
 thickness) of crash-proof composite material
 RA6 under impact loading conditions.
 Experimental investigations included static and
 impact tensile tests of specimens with a short
 test portion and specimens with two symmetric
 sharp edge V-notches. Using the acoustic
 emission method, we registered acoustic
 signals, which indicated development of
 damages in the material, under static loading by
 the load much lower than the critical one. The
 test procedures used are similar to those earlier
 applied to tensile tests of thin-sheet metal
 structural elements. Using a viscoelastic model
 of material, we performed analysis of the wave
 process that accompanies impact loading of
 specimens. We determined the influence of
 viscosity on the width of the wave front that
 controls the rate of stress rise during transverse
 wave propagation. Based on the test results, it
 is shown that transition from quasistatic to
 impact tension causes insignificant (low)
 changes in the maximum stress level. In the
 case of impact tension of sharp-notched
 specimens, the first wave of load (of the level
 below the critical one) is characterized by
 gradual reduction of stresses with time, which
 fact can be attributed both to the viscosity
 effects and accumulation of damages in the
 sharp-edge zones.