Деякі умови однозначної розв’язності нелокальної крайової задачі для лінійних функціонально-диференціальних рівнянь

General conditions for the unique solvability of a nonlocal boundary-value problem for systems of linear functional differential equations are obtained.

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2008
Main Authors: Дільна, Н.З., Пилипенко, В.А., Ронто, A.M.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2008
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/4673
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Деякі умови однозначної розв’язності нелокальної крайової задачі для лінійних функціонально-диференціальних рівнянь / Н.З. Дільна, В.А. Пилипенко, A.M. Ронто // Доповіді Національної академії наук України. — 2008. — № 6. — С. 18-22. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-4673
record_format dspace
spelling Дільна, Н.З.
Пилипенко, В.А.
Ронто, A.M.
2009-12-17T16:11:00Z
2009-12-17T16:11:00Z
2008
Деякі умови однозначної розв’язності нелокальної крайової задачі для лінійних функціонально-диференціальних рівнянь / Н.З. Дільна, В.А. Пилипенко, A.M. Ронто // Доповіді Національної академії наук України. — 2008. — № 6. — С. 18-22. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
1025-6415
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/4673
517.9
General conditions for the unique solvability of a nonlocal boundary-value problem for systems of linear functional differential equations are obtained.
Роботу виконано за часткової пiдтримки Президiї НАН України (грант №0108U004117), ДФФД (грант №0107U003322), AS CR (Institutional Research Plan № AV0Z10190503) та GA CR (Grant №201/06/0254).
uk
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
Математика
Деякі умови однозначної розв’язності нелокальної крайової задачі для лінійних функціонально-диференціальних рівнянь
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Деякі умови однозначної розв’язності нелокальної крайової задачі для лінійних функціонально-диференціальних рівнянь
spellingShingle Деякі умови однозначної розв’язності нелокальної крайової задачі для лінійних функціонально-диференціальних рівнянь
Дільна, Н.З.
Пилипенко, В.А.
Ронто, A.M.
Математика
title_short Деякі умови однозначної розв’язності нелокальної крайової задачі для лінійних функціонально-диференціальних рівнянь
title_full Деякі умови однозначної розв’язності нелокальної крайової задачі для лінійних функціонально-диференціальних рівнянь
title_fullStr Деякі умови однозначної розв’язності нелокальної крайової задачі для лінійних функціонально-диференціальних рівнянь
title_full_unstemmed Деякі умови однозначної розв’язності нелокальної крайової задачі для лінійних функціонально-диференціальних рівнянь
title_sort деякі умови однозначної розв’язності нелокальної крайової задачі для лінійних функціонально-диференціальних рівнянь
author Дільна, Н.З.
Пилипенко, В.А.
Ронто, A.M.
author_facet Дільна, Н.З.
Пилипенко, В.А.
Ронто, A.M.
topic Математика
topic_facet Математика
publishDate 2008
language Ukrainian
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
format Article
description General conditions for the unique solvability of a nonlocal boundary-value problem for systems of linear functional differential equations are obtained.
issn 1025-6415
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/4673
citation_txt Деякі умови однозначної розв’язності нелокальної крайової задачі для лінійних функціонально-диференціальних рівнянь / Н.З. Дільна, В.А. Пилипенко, A.M. Ронто // Доповіді Національної академії наук України. — 2008. — № 6. — С. 18-22. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT dílʹnanz deâkíumoviodnoznačnoírozvâznostínelokalʹnoíkraiovoízadačídlâlíníinihfunkcíonalʹnodiferencíalʹnihrívnânʹ
AT pilipenkova deâkíumoviodnoznačnoírozvâznostínelokalʹnoíkraiovoízadačídlâlíníinihfunkcíonalʹnodiferencíalʹnihrívnânʹ
AT rontoam deâkíumoviodnoznačnoírozvâznostínelokalʹnoíkraiovoízadačídlâlíníinihfunkcíonalʹnodiferencíalʹnihrívnânʹ
first_indexed 2025-11-24T19:09:33Z
last_indexed 2025-11-24T19:09:33Z
_version_ 1850494286514094080
fulltext В случае, когда Nn представляет собой пространство Лобачевского, мы рассматриваем реализацию Nn как гиперсферы в (n+1)-мерном пространстве Минковского: все выкладки сохраняются с соответствующей заменой стандартных тригонометрических функций их ги- перболическими аналогами. Евклидов случай рассматривался в [4] при n = 4, приведенное там доказательство допускает прямое обобщение для n > 4; формально евклидовы форму- лы получаются из выписанных выше соответствующих сферических формул предельным переходом при R → ∞. 1. Tenenblat K. Transformations of manifolds and applications to differential equations. – London: Longman, 1998. – 208 p. 2. Аминов Ю.А. Геометрия подмногообразий. – Київ: Наук. думка, 2002. – 468 с. 3. Aminov Yu., Sym A. On Bianchi and Bäcklund transformations of two-dimensional surfaces in E 4 // Math. Physics, Analysis, Geometry. – 2000. – 3, No 1. – P. 75–89. 4. Gorkavyy V. On pseudo-spherical congruences in E 4 // Мат. физика, анализ, геометрия. – 2003. – 10, вып. 4. – С. 498–504. 5. Горькавый В.А. Конгруэнции Бьянки двумерных поверхностей в E 4 // Мат. сб. – 2005. – 196, вып. 10. – С. 79–102. 6. Gorkavyy V. On pseudo-spherical surfaces in E 4 with Grassmann image of prescribed type // Журн. мат. физики, анализа, геометрии. – 2006. – 2, вып. 2. – С. 138–148. 7. Масальцев Л.А. Бикасательное преобразование Бьянки // Изв. высш. учеб. заведений. Математика. – 2005. – 8. – С. 83–98. Поступило в редакцию 02.11.2007Физико-технический институт низких температур им. Б.И. Веркина НАН Украины, Харьков УДК 517.9 © 2008 Н.З. Дiльна, В. А. Пилипенко, A.M. Ронто Деякi умови однозначної розв’язностi нелокальної крайової задачi для лiнiйних функцiонально-диференцiальних рiвнянь (Представлено академiком НАН України A.M. Самойленком) General conditions for the unique solvability of a nonlocal boundary-value problem for systems of linear functional differential equations are obtained. У роботi дослiджується питання iснування та єдиностi розв’язку нелокальної крайової за- дачi для систем лiнiйних функцiонально-диференцiальних рiвнянь загального виду. Роз- глядається система функцiонально-диференцiальних рiвнянь u′ k(t) = (lku)(t) + qk(t), t ∈ [a, b], k = 1, 2, . . . , n, (1) iз нелокальними крайовими умовами uk(a) = hk(u), k = 1, 2, . . . , n, (2) 18 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2008, №6 де −∞ < a < b < +∞, n ∈ N, lk : D([a, b], Rn) → L1([a, b], R), k = 1, 2, . . . , n, — лiнiйнi оператори, {qk | k = 1, 2, . . . , n} ⊂ L1([a, b], R) — заданi функцiї, а hk : D([a, b], Rn) → R n, k = 1, 2, . . . , n, — неперервнi лiнiйнi функцiонали. Означення 1. Розв’язком задачi (1), (2), згiдно iз загальною концепцiєю сучасної теорiї функцiонально-диференцiальних рiвнянь (див., напр., [1]), називаємо абсолютно неперерв- ну вектор-функцiю u = (uk) n k=1 : [a, b] → R n, для якої майже скрiзь на [a, b] справджується рiвнiсть (1) i яка має властивiсть (2). Варто вiдзначити, що на вiдмiну вiд випадку, розглянутого в [2, 3], система (1) включає, зокрема, системи нейтрального типу, оскiльки права сторона може мiстити члени з похiд- ними. Метою даної роботи є встановлення загальних умов однозначної розв’язностi зада- чi (1), (2) за припущення, що лiнiйнi оператори lk, k = 1, 2, . . . , n, заданi в (1), можна оцiнити деякими iншими лiнiйними операторами, якi породжують однозначно розв’язнi початковi задачi iз позитивними операторами. Нижченаведене означення дає точне формулювання вищезгаданої властивостi. Означення 2. Вважатимемо, що лiнiйний оператор l = (lk) n k=1 : D([a, b], Rn) → → L1([a, b], Rn) належить множинi Sa,h([a, b], Rn), якщо крайова задача (1), (2) має єдиний розв’язок u = (uk) n k=1 при довiльних {qk | k = 1, 2, . . . , n} ⊂ L1([a, b], R) та, бiльше того, розв’язок задачi (1), (2) має властивiсть min t∈[a,b] uk(t) > 0, k = 1, 2, . . . , n, (3) якщо функцiї qk, k = 1, 2, . . . , n, в (1) невiд’ємнi майже всюди на [a, b]. Зазначимо, що Sa,h([a, b], R) мiстить множину Ṽ + ab (h), введену до розгляду в роботi [4], де встановлено ефективнi умови, достатнi для включення l ∈ Ṽ + ab (h) у випадку, коли лiнiйний оператор l допускає неперервне розширення на простiр усiх неперервних функцiй. Далi використовуються такi позначення: R := (−∞,∞), N := {1, 2, 3, . . .}, ‖x‖ := = max 16k6n |xk| для x = (xk) n k=1 ∈ R n; mes A — мiра Лебега множини A ⊂ R; L1([a, b], Rn) — банахiв простiр усiх вектор-функцiй u : [a, b] → R n, iнтегровних за Лебегом, зi стандартною нормою L1([a, b], Rn) ∋ u 7−→ b∫ a ‖u(ξ)‖ dξ; D([a, b], Rn) — банахiв простiр абсолютно неперервних функцiй [a, b] → R n iз нормою D([a, b], Rn) ∋ u 7−→ ‖u(a)‖ + b∫ a ‖u′(ξ)‖ dξ. Якщо hk : D([a, b], Rn) → R n, k = 1, 2, . . . , n, — деякi функцiонали, то символом Dh([a, b], Rn) позначаємо множину всiх вектор-функцiй u = (uk) n k=1 з D([a, b], Rn), для яких справджуються рiвностi uk(a) = hk(u), k = 1, 2, . . . , n. Нарештi, множини Dh,1([a, b], Rn) i Dh,2([a, b], Rn) задаються формулами Dh,1([a, b], Rn) := { u = (uk) n k=1 ∈ Dh([a, b], Rn) | min ξ∈[a,b] uk(ξ) > 0 для всiх k = 1, 2, . . . , n } ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2008, №6 19 та Dh,2([a, b], Rn) := { u = (uk) n k=1 ∈ Dh([a, b], Rn) | min ξ∈[a,b] uk(ξ) > 0 i vraimin ξ∈[a,b] u′ k(ξ) > 0 для всiх k = 1, 2, . . . , n } . Теорема 1. Припустимо, що iснують лiнiйнi оператори pi = (pik) n k=1 : D([a, b], Rn) → → L1([a, b], Rn), i = 0, 1, для яких виконуються включення p1 ∈ Sa,h([a, b], Rn), p0 + p1 ∈ Sa,h([a, b], Rn), (4) i, крiм того, при довiльнiй вектор-функцiї u = (uk) n k=1 з множини Dh,1([a, b], Rn) справд- жуються нерiвностi |(lku)(t) − (p1ku)(t)| 6 (p0ku)(t), t ∈ [a, b], k = 1, 2, . . . , n. (5) Тодi нелокальна крайова задача (1), (2) є однозначно розв’язною при довiльних функцiях {qk | k = 1, 2, . . . , n} ⊂ L1([a, b], R). Означення 3. Лiнiйний оператор l = (lk) n k=1 : D([a, b], Rn) → L1([a, b], Rn) назвемо та- ким, що має додатне звуження на множину Dh([a, b], Rn), якщо vraimin t∈[a,b] (lku)(t) > 0, k = 1, 2, . . . , n, (6) для всiх u = (uk) n k=1 з Dh,1([a, b], Rn). Теорема 2. Нехай iснують деякi лiнiйнi оператори gi = (gik)nk=1 : D([a, b], Rn) → → L1([a, b], Rn), i = 0, 1, якi мають додатне звуження на Dh([a, b], Rn), при деякому θ ∈ (0, 1) справджують включення g0 + (1 − 2θ)g1 ∈ Sa,h([a, b], Rn), −θg1 ∈ Sa,h([a, b], Rn) (7) i, крiм цього, є такими, що |(lku)(t) + (g1ku)(t)| 6 (g0ku)(t), t ∈ [a, b], k = 1, 2, . . . , n, (8) для довiльної функцiї u = (uk) n k=1 з Dh,1([a, b], Rn). Тодi задача (1), (2) має єдиний розв’язок при довiльних {qk | k = 1, 2, . . . , n} ⊂ L1([a, b], R). Доведення. З припущення (8) та позитивностi оператора g1|Dh([a,b],Rn) випливає, що при довiльних u з Dh,1([a, b], Rn) справедливi спiввiдношення |(lku)(t) + θ(g1ku)(t)| = |(lku)(t) + (g1ku)(t) − (1 − θ)(g1ku)(t)| 6 6 (g0ku)(t) + |(1 − θ)(g1ku)(t)| = (g0ku)(t) + (1 − θ)(g1ku)(t), t ∈ [a, b], k = 1, 2, . . . , n. Це означає, що оператор l допускає оцiнки (5) з операторами p0 i p1, визначеними рiвностями p0 := g0 + (1 − θ)l1, p1 := −θg1. (9) Беручи до уваги припущення (7) i (8), приходимо до висновку, що оператори pi : D([a, b], Rn) → L1([a, b], Rn), i = 0, 1, заданi формулами (9), задовольняють умови (4) та (5) теореми 1. 20 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2008, №6 Тепер залишається лише зауважити, що припущення (7) забезпечують включення (4) для операторiв (9). Застосовуючи теорему 1, встановлюємо справедливiсть даного тверд- ження. Слiд зазначити, що припущення (7) у теоремi 1 не можна замiнити жодною з пар умов (1 − ε)(g0 + (1 − 2θ)g1) ∈ Sa,h([a, b], Rn), −θg1 ∈ Sa,h([a, b], Rn) (10) та g0 + (1 − 2θ)g1 ∈ Sa,h([a, b], Rn), −(1 − ε)θg1 ∈ Sa,h([a, b], Rn), (11) яким би малим не було додатне число ε. Для того щоб у цьому переконатися, достатньо розглянути такий приклад. П р и к л ад . Зафiксуємо ε ∈ [0, 1) та розглянемо однорiдну задачу Кошi u1(a) = 0, (12) u2(a) = 0 (13) для системи рiвнянь u′ 1 (t) = 1 2(b − a) (u1(b) − u2(b)), (14) u′ 2 (t) = − 1 2(b − a) (u1(b) − u2(b)), t ∈ [a, b]. (15) Очевидно, що (12)–(15) є частковим випадком задачi (1), (2), де n = 2, q1 = q2 = 0, оператори li : D([a, b], R2) → L1([a, b], R), i = 1, 2, задано формулами (liu)(t) = (−1)i+1(1 − ε) 2(b − a) [u1(b) − u2(b)], t ∈ [a, b], i = 1, 2, а h1 = h2 = 0. Легко бачити, що задача (12)–(15) має сiм’ю розв’язкiв ui(t) = λ(−1)i+1(t − a), t ∈ [a, b], i = 1, 2, де λ — довiльне дiйсне число. Однак умова (10) у цьому випадку справджується для всiх ε ∈ (0, 1) при g1 := 0 i g0u := 1 2(b − a) ( u1(b) + u2(b) u1(b) + u2(b) ) , оскiльки однорiдна початкова задача (12), (13) для системи рiвнянь u′ 1(t) = 1 − ε 2(b − a) (u1(b) + u2(b)) + q1(t), u′ 2(t) = 1 − ε 2(b − a) (u1(b) + u2(b)) + q2(t), t ∈ [a, b], як неважко показати, має єдиний розв’язок при довiльних qi ∈ L1([a, b], R), i = 1, 2, i цей розв’язок є невiд’ємним при невiд’ємних qi, i = 1, 2. ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2008, №6 21 Аналогiчно можна пересвiдчитись у тому, що твердження теореми 2 втрачає силу пiсля замiни спiввiдношення (7) умовою (11) при додатному ε. Для цього можна скористатися, зокрема, прикладом 6.2 з роботи [3]. Наслiдок. Нехай можна вказати лiнiйнi оператори gi = (gik) n k=1 : D([a, b], Rn) → → L1([a, b], R n), i = 0, 1, якi мають додатне звуження на Dh([a, b], Rn), при кожнiй функ- цiї u = (uk) n k=1 з множини Dh,1([a, b], Rn) справджують спiввiдношення (8) та є такими, що має мiсце одна з таких пар умов: g0 ∈ Sa,h([a, b], Rn), − 1 2 g1 ∈ Sa,h([a, b], Rn), (16a) g0 + 1 2 g1 ∈ Sa,h([a, b], Rn), − 1 4 g1 ∈ Sa,h([a, b], Rn). (16b) Тодi нелокальна крайова задача (1), (2) має єдиний розв’язок для довiльних {qk | k = = 1, 2, . . . , n} ⊂ L1([a, b], R). Доведення. Потрiбне твердження випливає безпосередньо з теореми 2 при θ = 1/2 (випадок умови (16а)) та θ = 1/4 (випадок умови (16b)). Роботу виконано за часткової пiдтримки Президiї НАН України (грант №0108U004117), ДФФД (грант №0107U003322), AS CR (Institutional Research Plan № AV0Z10190503) та GA CR (Grant №201/06/0254). 1. Azbelev N., Maksimov V., Rakhmatullina L. Introduction to the Theory of Linear Functional Differential Equations. – Atlanta, GA: World Federation Publishers Company, 1995. – Vol. 3: Advanced Series in Mathematical Science and Engineering. – 172 p. 2. Hakl R., Lomtatidze A., Puza B. On a boundary value problem for first-order scalar functional differential equations // Nonlinear Anal. – 2003. – 53, No 3–4. – P. 391–405. 3. Sremr J. On the Cauchy type problem for systems of functional differential equations // Ibid. – 2007. – 67, No 12. – P. 3240–3260. 4. Lomtatidze A., Oplustil Z. On nonnegative solutions of a certain boundary value problem for first order linear functional differential equations // Proc. of the 7th Colloquium on the Qualitative Theory of Di- fferential Equations. – Vol. 7: Proc. Colloq. Qual. Theory Differ. Equ. // Electron. J. Qual. Theory Differ. Equ., Szeged. – 2004. – No 16. – 21 p. (electronic). Надiйшло до редакцiї 19.10.2007Iнститут математики НАН України, Київ НТУ України “Київський полiтехнiчний iнститут” Iнститут математики АН Чеської Республiки, Брно 22 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2008, №6