Після "великої меліорації". Критичні думки щодо проекту "Стратегія економічного та соціального розвитку Херсонської області до 2015 року"
Критично проаналізовано проект "Стратегія економічного та соціального розвитку Херсонської області". Попри те, що в цьому документі нарешті визнано безпосередньою причиною екологічного лиха (підтоплення, засолення, вітрова ерозія, втрата гумусу і родючості грунтів, деградація річкової мере...
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2007
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/468 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Після "великої меліорації". Критичні думки щодо проекту "Стратегія економічного та соціального розвитку Херсонської області до 2015 року" / В. Багнюк, Я. Дідух, Г. Цивінський // Вісн. НАН України. — 2007. — N 7. — С. 28-38. — Бібліогр.: 14 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859775298629795840 |
|---|---|
| author | Багнюк, В.М. Дідух, Я.П. Цивінський, Г.В. |
| author_facet | Багнюк, В.М. Дідух, Я.П. Цивінський, Г.В. |
| citation_txt | Після "великої меліорації". Критичні думки щодо проекту "Стратегія економічного та соціального розвитку Херсонської області до 2015 року" / В. Багнюк, Я. Дідух, Г. Цивінський // Вісн. НАН України. — 2007. — N 7. — С. 28-38. — Бібліогр.: 14 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| description | Критично проаналізовано проект "Стратегія економічного та соціального розвитку Херсонської області". Попри те, що в цьому документі нарешті визнано безпосередньою причиною екологічного лиха (підтоплення, засолення, вітрова ерозія, втрата гумусу і родючості грунтів, деградація річкової мережі тощо) надмірне розорювання земель і масштабне гідротехнічне будівництво у другій половині XX століття, автори Стратегії недооцінюють низку нагальних заходів з екологічної реабілітації краю. Це, зокрема, суттєве (на 20 - 25 %) скорочення площ ріллі і зрошуваних земель насамперед за рахунок порушених і малопродуктивних грунтів, облаштування заповідних і буферних територій, екомереж, екокоридорів, лісових насаджень і полезахисних лісосмуг, а також поступове виведення з експлуатації найбільш небезпечних щодо фільтрації води гідротехнічних споруд. Наголошено на необхідності реалізації першочергових завдань, спрямованих на розробку і втілення ресурсоощадних технологій у промисловості, енергетиці та сільському господарстві.
|
| first_indexed | 2025-12-02T08:03:03Z |
| format | Article |
| fulltext |
28 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 7
СТАТТI ТА ОГЛЯДИ
В. БАГНЮК, Я. ДІДУХ, Г. ЦИВІНСЬКИЙ
ПІСЛЯ «ВЕЛИКОЇ МЕЛІОРАЦІЇ»
Критичні думки щодо проекту «Стратегія економічного
та соціального розвитку Херсонської області до 2015 року»
Плани з перетворення і «поліпшення природи» — часто науково необґрун-
товані, а то й злочинно авантюрні, які реалізувалися за часів радянської
системи господарювання, даючи миттєвий ефект (здебільшого неадекват-
ний сподіванням) — мали відтерміновані у часі негативні наслідки.
Таким проектом стала і непродумана великомасштабна меліорація
Півдня України у другій половині ХХ століття. Поступово степ (а він зай-
має 40% території країни) із зони родючих ґрунтів перетворився на зону
екологічного лиха.
Як протидіяти деградації орних земель у Таврійських степах, якою
має бути природоохоронна політика на рівні регіону — над цим розмір-
ковують автори статті. У центрі їхнього дослідження — аналіз проекту
«Стратегія економічного та соціального розвитку Херсонської області до
2015 року».
© БАГНЮК Валентин Миронович. Кандидат біологічних наук. Старший науковий співробітник Інституту
ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України.
ДІДУХ Яків Петрович. Член-кореспондент НАН України. Директор Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодно-
го НАН України.
ЦИВІНСЬКИЙ Георгій Володимирович. Інженер-гідротехнік (Київ). 2007.
Знайомимося з доленосними для Хер-
сонської області, як і для України за-
галом, документами [1, 2]. Виконана вели-
ка за обсягом і змістом аналітична робота,
яка засвідчує, що в області існує системна
екологічна криза: погіршується стан зе-
мель, активізуються процеси вітрової
ерозії, затоплення і підтоплення, засолен-
ня, знижується родючість ґрунтів; спос-
терігається збіднення видової різноманіт-
ності природної рослинності і фауни. Ін-
шими словами: вочевидь ознаки спусте-
лювання колись багатих і родючих земель
українського степу. Внаслідок цих явищ за
останнє десятиліття врожайність зернових
культур у середньому знизилася на 66%,
овочевих — на 26, кормових — на 65%, пі-
дірвано потенціал садівництва і виногра-
дарства. Наведені фак ти спонукають вису-
нути жорсткіші вимоги до розробки кон-
цепції та Стратегії господарювання і при-
родоохоронної роботи в області.
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 7 29
Відрадно, що на відміну від попередніх
документів, які розроблялися за ініціати-
ви Держводгоспу України, в цій Страте-
гії нарешті визнано: нинішня водно-еко-
логічна криза на Херсонщині почалася ще
за радянських часів, коли було розгорну-
то широкомасштабне гідротехнічне будів-
ництво.
Після Другої світової війни перетворен-
ня природи на Півдні республіки набуло
безпрецедентного розмаху: розорано по-
над 90% земель, споруджено Кахов ську
ГЕС і Каховське водосховище, Інгуле цьку,
Краснознам’янську і Каховську зро шу-
валь ні системи, Північно-Кримський,
Крас но знам’янський і Зональний Кахов-
ський магістральний зрошувальні канали,
фільтраційні потоки води з яких, а також
із зрошуваних площ, не могли не змінити
режим ґрунтових і підземних вод з усіма
негативними наслідками цього процесу
(підтоплення і затоплення територій, вто-
ринне заболочення, засолення ґрунтів, по-
гіршення якості питних і поливних вод).
Така волюнтаристська, науково не обґрун-
тована водогосподарська політика приз-
вела до того, що процеси деградації річко-
вої мережі і ґрунтів та їх підтоплення нині
прогресують на більшій частині території
держави (див. таблицю).
Очевидно, причини виникнення, як, від-
повідно, і методи боротьби із затопленням
і підтопленням у різних регіонах держа-
ви, мають свою специфіку. Ми розглянемо
Адміністративно-територіальна
одиниця
Площа,
км2
Підтоплені території, км2 Прогнозна площа
підтоплення
на 2010 р., км2На 1982 р. На 2004 р.
Динаміка підтоплення території України впродовж 1982—2004 років та прогноз до 2010 р.
(за даними науково-виробничого підприємства «Геоінформ»)
АР Крим 27000 1120 4425 5327
Вінницька область 26500 303 896 1058
Волинська 20200 12910 12910 12910
Дніпропетровська 31900 1108 7285 8970
Донецька 26500 311 3035 3778
Житомирська 29900 19760 19760 19760
Закарпатська 12800 0,9 3025 З850
Запорізька 2720 730 3193 3864
Івано-Франківська 13900 8 8 8
Київська 28900 8347 8107 8042
Кіровоградська 24600 10 142 178
Луганська 26700 510 164 70
Львівська 21800 152 218 236
Миколаївська 24600 749 12820 16113
Одеська 33300 1400 13520 16825
Полтавська 28800 841 8514 10606
Рівненська 20100 12792 12792 12792
Сумська 23800 400 423 430
Тернопільська 13800 0 0 0
Харківська 31400 800 3019 3624
Херсонська 28500 610 10540 13139
Хмельницька 20600 20 0 -5,5
Черкаська 20900 350 80 6,6
Чернівецька 31900 36 416 520
Чернігівська 8100 4856 4426 4309
Усього 603700 68124 129632 146407
30 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 7
систему заходів, спрямованих на боротьбу
з підтопленням та подальшою деградацією
ґрунтів і гідрографічної мережі Херсонщи-
ни як єдиної екосистеми. Безперечно, ха-
рактер цих заходів визначається конкрет-
ними екологічними проблемами області,
що підкреслено у Стратегії:
• деградація ґрунтів внаслідок вітрової
ерозії, підтоплення та осолонцювання;
• зменшення продуктивності сільсько-
господарських угідь і їх надмірна розо-
раність;
• підтоплення земель і населених пунк-
тів, особливо у південних районах об-
ласті;
• наявність берегових ерозійних процесів
на Каховському водосховищі, Дніпрі,
Чорному й Азовському морях;
• забруднення поверхневих водойм і во-
дотоків з недосконалих, а у багатьох ви-
падках — аварійних очисних споруд міст
і селищ;
• скорочення площ лісових насаджень і лі-
сосмуг;
• захаращення і забруднення земель твер-
дими побутовими, сільськогосподарськи-
ми і промисловими, в тому числі, токсич-
ними відходами;
• забруднення ґрунтових і підземних вод
пестицидами, нафтопродуктами, соля-
ми та іншими шкідливими речовинами
з упорядкованих, а особливо — з невпо-
рядкованих смітників;
• погіршення якості питних і поливних
вод.
Як бачимо, в цьому переліку дещо заву-
альовані больові точки рільництва, зерно-
вого виробництва, овочівництва, баштанни-
цтва, садівництва, виноградарства і тварин-
ництва. Жодним чином не прореагували
автори Стратегії і на ажіотаж довкола гло-
бальних і регіональних змін клімату. Вони,
власне, уникли цієї теми, попри те, що про-
блема можливих кліматичних катаклізмів
хвилює сьогодні весь світ [3, 4]. Сьогод-
ні в Інтернеті лише за ключовими словами
«глобальне потепління» можна знайти по-
над 12 млн посилань.
З огляду на надзвичайну важливість
проблеми глобального потепління недав-
но НАН України завершила розробку
Національної наукової програми «Еко-
логічні, біологічні, агробіологічні наслід-
ки дов гострокових змін клімату та захо-
ди щодо запобігання їхній негативній дії
на 2007—2011 роки». Програмою перед-
ба чено дослідження окремих складових
гід ро ме теорологічного, гідроекологічно-
го, біо тичного, фізіолого-генетичного,
агро біо логічного, еко номічного та інфор-
маційного ха рактеру; застосування ма те-
матичного моделювання згаданих проце-
сів, як щодо їх сучасного стану, так і про-
гнозу на майбутнє — для своєчасного
вжиття заходів з мінімізації негативних
наслідків екстремальних кліматичних
подій. Останні можуть виявитися серйоз-
ним чинником функціонування народно-
господарського комплексу Херсонської
об ласті. Те, що область опинилася на
узбіччі цих досліджень, не може не три-
вожити. Агрономічній науці Херсонщи-
ни слід було б краще враховувати місце-
ву динаміку атмосферних опадів, воло-
гості ґрунту, середньої температури по-
вітря та інших параметрів, отримуваних
методами космічного моніторингу зем-
ної поверхні. На основі даних FAS (Fo-
reign Agricultural Ser vise) для Півдня
Ук раїни така динаміка представлена на
рис. 1 (а, б, в).
Шляхом рейтингування автори Стратегії
виявили такі злободенні проблеми області:
• депопуляція населення;
• обмежена база оподаткування;
• недостатня забезпеченість робочими міс-
цями, особливо у привабливому секторі
ринку праці;
• низький рівень доходів на душу насе-
лення;
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 7 31
• відсутність системи поширення соціаль-
но значущої інформації;
• брак адекватної системи інвентаризації
ресурсного потенціалу області.
І якщо перші чотири проблеми ще якось
можна зрозуміти, то останні дві виклика-
ють подив. Невже адміністрація й органи
самоврядування Херсонщини неспромож-
ні налагодити поширення соціально зна-
чущої інформації та провести інвентариза-
цію наявних ресурсів? Це ж їхній прямий
обов’язок, і така робота в області має про-
водитися постійно.
Впадають у вічі й інші протиріччя, за-
кладені в окремих розділах Стратегії. Піс-
ля констатації сумних реалій Херсонщи-
ни у розділі «Бачення розвитку Херсон-
ської області. Основні цілі та пріоритетні
напрями досягнення цілей» відзначаєть-
ся, що область є самодостатньою, суспіль-
но стабільною територією з комфортними
умовами для підприємництва та життя.
Але ж хіба це відповідає дійсності? Тому
такі завдання Стратегії, як досягнення
високого рівня екологічної і техногенної
безпеки, високооплачувані робочі місця і
гармонійний розвиток особистості сприй-
маються як голословні декларації, не за-
безпечені конкретними механізмами ре-
алізації.
Оскільки ми не економісти, не будемо за-
глиблюватись у сутність блоку економіч-
них питань. Нехай це зроблять фахівці. Од-
нак мусимо висловити певні претензії щодо
природоохоронної роботи в області. Адже
запропоновані у Стратегії рекомендації не-
рідко суперечать одна одній. Так, якщо, на-
приклад, у пріоритеті 2 «Розвиток високо-
продуктивного агропромислового комплек-
су. Впровадження екологічно чистих техно-
логій та оптимізація зрошування» йдеться
про підвищення коефіцієнта корисної дії
зрошувальних систем та збільшення до 10—
15% частки площ краплинного і підґрунто-
вого зрошення, то в пояснювальній запис-
ці до Стратегії головним чинником інтенси-
фікації виробництва вважають традиційне
зрошення, площу якого планується довес-
ти до 400—430 тис. га. Виховані в дусі гі-
гантизму вітчизняні меліоратори й на цьо-
му рубежі не зупиняються. На сторінці 101
згаданого документу пропонується прово-
дити дощування вже на 650—680 тис. га з
розширенням у найближчій перспективі по-
ливної площі до 700—720 тис. га. Зрозуміло,
щоб ці наміри втілити в життя, необхідно
дедалі більше бюджетних коштів. До речі, у
меліоративну систему вже вкладено майже
20 млрд гривень. А де ж віддача? Розрахун-
ки фахівців показують, що врожайність ос-
новних сільськогосподарських культур усі
ці роки невпинно знижувалася [5].
Можна собі уявити, що станеться, якщо,
не дай Боже, плани збільшення обсягів по-
Рис. 1. Динаміка вологості ґрунту (а, %), атмосферних опадів (б, мм) і температури повітря (в, °С) на півдні
України. 1 — дані за 2006–2007 роки, 2 — багаторічні спостереження.
32 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 7
ливу будуть реалізовані. Вся низинна час-
тина області час від часу опинятиметься під
водою, а до житлових і господарських буді-
вель людям доведеться добиратися човна-
ми. Рівень ґрунтових вод буде настільки
високим, що навіть порівняно невеликі ат-
мосферні опади спричинюватимуть підтоп-
лення. Про яке хліборобство, овочівництво,
баштанництво і садівництво за таких умов
можна говорити?
З нашого погляду, об’єктивнішою виг-
лядає картина землекористування в облас-
ті за концепцією І.В. Піскова [6]: «Система
землеробства, яка склалася в межах облас-
ті, не тільки не забезпечує задовільного за-
хисту ґрунтів, де існують сприятливі умови
для ерозії, а й посилює останню. Тому, коли
ерозійна деградація ґрунтів і спричинена
нею шкода досягли дуже великих масшта-
бів як в економічному, так і в екологічному
відношенні, потрібні негайні істотні зміни у
господарській діяльності людини та приро-
докористуванні. Ці зміни пов’язані, насам-
перед, з оптимізацією співвідношення при-
родних екосистем і агроекосистем, рекон-
струкцією агроландшафтів на екологічній
основі, протиерозійною організацією тери-
торій на рівні сівозмінних масивів, полів та
робочих ділянок...».
З приємністю констатуємо: у Стратегії
нарешті визнана причина підтоплення зе-
мель південної України. Це — широкомас-
штабне нераціональне гідротехнічне будів-
ництво і штучне зрошення полів, розпочате
у другій половині ХХ ст. Звідси і випливає
основоположний висновок: замість того,
щоб нарощувати обсяги поливних площ,
варто зосередити увагу вчених і практиків
на поступовому закритті найнебезпечніших
щодо фільтрації води гідротехнічних спо-
руд (магістральні і зрошувальні канали, на-
ливні ставки, греблі на малих річках). На-
самкінець слід визначитись із Каховським
водосховищем. Якщо не вдасться стабілізу-
вати становище з підтопленням ґрунтів за
допомогою згаданих способів, його, мабуть,
доведеться спустити.
Зрозуміло, що скорочення площ полив-
них ґрунтів за нинішньої структури зем-
леробства призведе до певних ускладнень.
Тому керівництву області слід приділити
чільну увагу перебудові структури ріль-
ництва, насамперед інтродукції сільсько-
господарських культур, що давало б доб-
рі врожаї на богарах (згадаймо бодай про
славнозвісну посухостійку тверду пшени-
цю, яку тут колись вирощували). Оскіль-
ки значну частину зерна споживають тва-
рини і птиця, на Херсонщині варто куль-
тивувати сорго, про що вже йдеться не
один рік. Як відомо, у світовому вироб-
ництві зерна після пшениці, рису та ку-
курудзи стоїть саме сорго. Ця високовро-
жайна культура володіє цінними кормо-
вими і харчовими властивостями. Її зерно
містить 70—75% крохмалю, 12—14% — біл-
ків і 3,5% — жирів. Значну кормову цін-
ність має і зелена маса сорго. В ній, напри-
клад, більше каротину, ніж у зеленій масі
кукурудзи. Із зеленої фітомаси сорго мож-
на отримати чудове сіно, сінаж і силос.
Але найголовніша перевага сорго над ін-
шими сільськогосподарськими культура-
ми у його посухостійкості. Культура над-
звичайно ощадливо й ефективно викорис-
товує вологу на продукцію одиниці сухої
маси. З огляду на потужну кореневу сис-
тему, яка проникає вглиб до 2—2,5 м, сорго
дуже перспективне за фіторемедіації по-
рушених ґрунтів. Як бачимо на прикладі
сорго, добір, районування, селекція та ін-
тродукція нових нетрадиційних культур —
широке поле діяльності аграріїв області.
Вітчизняні меліоратори ж стоять на своє-
му і невтомно бомбардують Верховну Раду
і Кабінет Міністрів України листами з ви-
могами збільшити фінансування їхньої га-
лузі. І, на жаль, нерідко їм це вдається. Так,
у преамбулі постанови ВР України № 3506
ІV від 23 лютого 2006 року висловлена по-
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 7 33
зиція вищого законодавчого органу, явно
нав’язана Держводгоспом: «Внутрішньо-
господарські меліоративні системи про-
тягом останніх років фактично залишили-
ся без господаря і така ситуація призвела
до руйнування окремих елементів меліо-
ративних мереж, розкрадання трубопро-
водів, порушення технологічної цілісності
меліоративних систем. На сьогоднішній
день передано районним, сільським та се-
лищним радам лише 69% цих систем. За-
лишаються також невизначеними їх пра-
вове і фінансове забезпечення, утримання
та використання».
Але ж цілком логічно вважати: за пере-
дану меліоративну інфраструктуру нехай
відповідає новий власник. Пора припиня-
ти нескінченні «плачі Ярославни» з приво-
ду занепаду меліоративних мереж. Вітчиз-
няні меліоратори вперто ігнорують не тіль-
ки власний, а й світовий досвід. А він за-
свідчує: лише в країнах, що розвиваю ться,
через зрошення вийшло з ужитку понад
45 млн га земель, а в деяких державах за-
болоченість і засоленість ґрунтів призвели
до вилучення з обігу майже стільки ж зро-
шуваних земель, скільки їх було освоєно
впродовж останніх років за новими проек-
тами зрошення. У Єгипті, що й так страж-
дає від дефіциту сільгоспугідь, майже поло-
вина орної землі вкрай засолена. Внаслідок
засолення ґрунтів Мексика щороку втрачає
1 млн тонн продовольчого зерна. І тут слід
підкреслити таке: порівняно із згаданими
ґрунтами українські чорноземи незрівнян-
но чутливіші до водних меліорацій. Це по-
яснюється тим, що зумовлене обводненням
багаторазове набухання і стиснення при
висиханні органо-мінеральних міцел при-
зводить до порушення структури ґрунту, а
швидке випаровування води — до його за-
солення і втрати родючості. Тому цілко-
вито поділяємо висновок Є.П. Буравльова
і О.Б. Копаниці [7]: «Самі меліоративно-
зрошувальні системи на всій території Ук-
раїни надзвичайно неефективні та примі-
тивні за будовою. Їх функціонування дуже
шкідливо впливає на водні режими ґрунтів,
а отже, сукцесійні екосистемні процеси,
геохімію ландшафтів цих територій, зок-
рема, інтенсифікується міграція токсичних
елементів і техногенних речовин, таких як
агрохімікати та їх метаболіти».
У Стратегії чомусь проігноровано про-
граму формування Національної екологіч-
ної мережі України, передбачену ЄС у рам-
ках створення Загальноєвропейської еко-
мережі. Завданням останньої є інтеграція
різних держав у природоохоронну політи-
ку, спрямовану на збереження багат ства
органічного світу, розв’язання екологіч-
них проблем сільського і лісового господар-
ства, енергетики, промисловості, туризму
тощо. Очевидно, це головним чином і зу-
мовлює недосконалість Стратегії, що знач-
но виграла б за умови використання євро-
пейських принципів. Згідно з настановами
ЄС до складу ландшафтів екомережі нале-
жать:
• землі природоохоронного, оздоровчого,
рекреаційного й історико-природного
призначення;
• землі лісового фонду, лісосмуги та інші
лісовкриті площі;
• землі водного фонду;
• частина земель запасу;
• частина земель сільськогосподарського
призначення;
• відкриті заболочені землі;
• землі без рослинного покриву або з не-
значним рослинним покривом;
• природні та штучні водойми і водотоки,
а також прибережні захисні смуги вздовж
них і шельфові акваторії морів.
За Г. Парчуком і Я. Мовчаном [8], Євро-
пейська екомережа й екомережа України,
як її невід’ємний фрагмент, міститиме такі
елементи:
• природні ядра або осередки (ключові
райони) для збереження екосистем, сере-
34 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 7
довищ існування видів і ландшафтів єв-
ропейського значення;
• екокоридори або перехідні зони для за-
безпечення взаємозв’язків між природ-
ними екосистемами, елементи дефраг-
ментації природних масивів і міграційні
шляхи водночас;
• відновлювальні райони, де є потреба у
частковому відновленні порушених еле-
ментів екосистем, середовищ існування,
ландшафтів європейського значення або
повна екологічна реабілітація деяких
районів;
• буферні зони, які сприяють зміцненню
мережі та її захисту від впливу негатив-
них зовнішніх чинників.
Отже, ігнорування розробниками Стра-
тегії принципів побудови екокоридорів
й екомережі не могло не позначитися на
якості їхньої праці.
У контексті сказаного не слід забувати,
що кожна конкретна ділянка земної поверх-
ні у процесі еволюції довго набувала прита-
манних лише їй структурних рис (видовий,
груповий, трофічний та інший склад ор-
ганізмів, вертикальна і горизонтальна бу-
дова ценозів) та функціональних властиво-
стей (енерго- і водотрансформаційних, біо-
геохімічних, продукційних, організаційних
тощо). Сукупність біогеоценозних і ланд-
шафтних систем на певній території і тво-
рить первинний (корінний) біоценотичний
покрив [9].
За проведеною нами [10] біогеографіч-
ною класифікацією, частина території
Херсонської області належить до Лівобе-
режного рівнинного району, розташовано-
го на Причорноморській низовині на схід
від Дніпра. Вона вирізняється флористич-
ною і фауністичною бідністю. У складі
флори тут зафіксовано низку неоендемів,
характерних для подів: пирій подовий
(Elytrigia pseudocaesiae (Pacz.) Prokud.),
зірочки новоасканійські (Gagea novo a s-
canica Klok.), залізняк скіфський (Phlomis
scytchica Klok. Et Shost.), цибуля скіфська
(Allium scytchicum Zoz.), спориш скіфський
(Polygonum scyt chi cum Klok.), деревій по-
довий (Achillea mic rant Zoz.). Інша, розта-
шована на захід від Дніпра, частина Хер-
сонщини, що охоплює Чорно морське узбе-
режжя і причорноморську низовину, має
галофільно-псамофільний характер з ту-
ранськими і середземноморськими зв’яз-
ками. Її населяють такі ендемічні види, як:
колосняк чорноморський (Leymus sabulosus
(Bieb.) Tzvel.), холодок Палласа (Asparagus
pallasii Miscz.), верблюдка українська (Co-
rispermum ucrainscum Ilyin.), катран пон-
тійський (Сrambe pontica Stev. et Rupr.),
морська гірчиця чорноморська (Cakile eu-
xina Pobed.), геліотроп зрадливий (He lio-
tro pium dolosum De Not.) тощо. В лиманах і
гирлах річок широко представлена понто-
каспійська фауна.
У Стратегії чи не вперше приділено знач-
ну увагу захисту території області від під-
топлення та спустелювання. З метою усу-
нення причин і наслідків підтоплення на
Херсонщині пропонується вжити низку не-
відкладних заходів:
• інвентаризація дренажних систем;
• забезпечення правового врегулювання
питань використання зрошувальних сис-
тем та утримання систем горизонтально-
го дренажу в умовах приватної власності
на землю;
• упорядкування внутрішньогосподар ських
зрошувальних систем і вилучення із зро-
шення земель з низькою рентабельністю;
• заміна енергозатратних дощувальних ма-
шин на економічно вигідніші й екологіч-
но безпечніші, оптимізація режимів зро-
шення;
• доведення рівня роботи існуючих дрена-
жних систем до проектних;
• виконання протифільтраційних робіт на ма-
гістральних і міжгосподарських каналах;
• пробурення мережі вертикальних дрена-
жних свердловин для припинення підви-
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 7 35
щення рівня пліоценового водоносного
горизонту;
• впровадження диференційованого підхо-
ду до зрошення — залежно від рівня
ґрунтових вод і кліматичного фактора;
• забезпечення експлуатації існуючих, а
за необхідності — створення нового ком-
плексу систем і споруд для відведення
надлишку підземних та поверхневих
вод;
• розробка регіональної системи головних
колекторів, переважно із самопливним
водовідведенням;
• розчищення русел малих річок, днищ ба-
лок, дренажно-скидних каналів;
• обвалування населених пунктів, розта-
шованих на днищі подів;
• протифільтраційне обвалування на окре-
мих ділянках зрошувальних каналів і на-
ливних ставків;
• будівництво новітніх систем зрошення
на основі водозберігального краплинно-
го способу поливу і застосування сучас-
ної техніки зрошування;
• прокладання нових водогонів і каналіза-
ційних мереж з усією необхідною інфра-
структурою.
На переконання авторів, реалізація цих
заходів сприятиме стабілізації водно-еко-
логічної ситуації на вразливих щодо затоп-
лення і підтоплення територіях області та
безпеці її населення.
Нам важко розділити оптимізм розроб-
ників Стратегії, і не лише з причини віч-
ного дефіциту фінансів, необхідних для за-
хисту територій від підтоплення та подо-
лання його негативних наслідків. На наш
погляд, більшість запропонованих заходів
має суто декларативний характер і пере-
кочовує з програми у програму, які час від
часу видає «на гора» Держводгосп Украї-
ни. А віз і нині там. Створюється враження,
що у головах багатьох фахівців-гідромеліо-
раторів міцно засіли радянські стереоти-
пи масштабних гідротехнічних перебудов
та невпинного нарощування зрошуваних
площ будь-якою ціною і за будь-яких об-
ставин. Мабуть, у цьому і полягає причи-
на того, чому правильного діагнозу щодо
соціально-екологічного стану Херсонщини
досі не поставлено. А серед причин підтоп-
лення і затоплення Півдня України меліо-
ратори називають що завгодно, тільки не
власну діяльність.
Замість того, щоб максимально скоро-
чувати площі зрошуваних земель та задія-
ти ощадливі способи їх зволоження, гідро-
меліоратори, як бачимо, наполягають на
відновленні колишньої системи зрошення і
розширенні іригаційних площ, наче не цей
підхід призвів до гострої водно-екологічної
кризи на Херсонщині. А щоб якось відвер-
нути увагу опонентів від проблеми, пропо-
нують паліативні заходи, реалізація яких
упродовж багатьох років нічого доброго не
дала. Це стосується, наприклад, обвалуван-
ня населених пунктів, розташованих на ни-
зинах, протифільтраційного облицювання
зрошуваних каналів і наливних ставків та
розчищення русел малих річок і дренажно-
скидних каналів. Останній захід планував-
ся ще в часи існування Мінводгоспу УРСР
і продовжує здійснюватися нинішнім Дер ж -
водгоспом України. Проте, як неоднора-
зово застерігали В.В. Поліщук і ми у своїх
публікаціях, розчищення і каналізуван-
ня русел річок веде до неминучого їх зни-
щення. Незрозуміло, чому екологічну ре-
абілітацію ґрунтів Херсонської області не
почати з розв’язання найпріоритетніших
завдань. Безпрецедентна розораність зе-
мель Херсонщини і ступінь їх техногенної
трансформації гостро ставить питання ско-
рочення на 20—25% площ ріллі, насампе-
ред за рахунок порушених і низькопродук-
тивних ланів. Звільненим землям можна
було б надати спеціальний статус усуспіль-
нених угідь, які заборонено розорювати, а
можна використовувати лише для випасан-
ня худоби і заготівлі сіна. Це зменшило б
36 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 7
пасовищну дигресію, допомогло б віднови-
ти колишні численні стада великої рогатої
худоби, коней, отари тонкорунних овець —
як вагому статтю поповнення національно-
го валового продукту.
Потребують відновлення історичні тав-
рійські степи, ділянки яких з типчаково-
ковиловими та полиновими угруповання-
ми рослинності подекуди збереглися лише
на схилах балок, островах і заповідниках.
Враховуючи високу ґрунтозахисну і водо-
регулювальну роль степової трав’янистої
рослинності, з одного боку, та її враз-
ливість до техногенних чинників, з друго-
го, б’є на сполох відомий ботанік-степовик
В.С. Ткаченко [11]. На його думку, сьогод-
ні є реальна загроза повного знищення сте-
пу як унікального біому південної України
з подальшим його заміщенням агроугрупо-
ваннями та бур’янами. Заходи з відновлен-
ня степу мали б також позитивний міжна-
родний резонанс, оскільки сприяли б обла-
штуванню екологічних коридорів і мереж,
збереженню видової різноманітності фло-
ри і фауни та оздоровленню природи краю
загалом. На частині вивільнених площ до-
цільно було б насадити штучні ліси, гаї і
лісосмуги, площі яких можна збільшити з
4—6% до омріяних 8—10%. Це підвищить
ефективність снігозатримання і бороть-
би з пиловими буревіями, уможливить від-
творення популяцій корисних птахів і ко-
мах-запилювачів. До речі, за відомими да-
ними, лісосмуги забезпечують додаток до
врожаю в середньому до 10—15%. Оскіль-
ки більшість місцевих лісосмуг перебуває у
незадовільному стані, завдання з їх віднов-
лення та поширення в Херсонській області
є, безперечно, пріоритетним. Однак цьому
питанню розробники Стратегії не приділи-
ли належної уваги.
Насадження дерев виявилися б особливо
ефективними на ділянках з високим рівнем
ґрунтових вод, бо забезпечили б, з одно-
го боку, добрий розвиток дерев і кущів, а з
другого — інтенсивне випаровування ними
зайвої води.
Ми неодноразово наголошували, що для
припинення водно-екологічної кризи на
Півдні держави слід здійснити такі заходи
[12—14]:
• подвоїти до 2015 р. площі дерево-чагар-
никових насаджень;
• відновити лісосмуги та облаштувати
ними по периметру поля, які їх не мають,
з використанням культур, найкраще при-
стосованих до місцевих кліматичних
умов;
• зменшити площу зрошення полів до еко-
логічно припустимих рівнів (6—8% від
загальних обсягів сільгоспугідь);
• здійснити поетапний перехід від широ-
комасштабного зрошення до локального
на невеликих ділянках ланів;
• поступово замінити традиційні дощуван-
ня і поверхневий полив на системи крап-
линного і підґрунтового зрошення (об-
ладнані приладами гідротермічного кон-
тролю посівів і насаджень) на основі
оперативного планування водозберігаль-
них поливних режимів;
• втілювати комплекс сучасних агротех-
нічних засобів меліорації земель (систе-
ми обробітку ґрунту, органічні і міне-
ральні добрива, біопрепарати, гіпсуван-
ня, вапнування тощо);
• зменшити на 20—25% площу орних зе-
мель, за рахунок яких створити буферні
території з метою пом’якшення техноген-
ного тиску та відновлення степового
трав’яного покриву;
• оптимізувати структуру сільського гос-
подарства та сівозміни для максимально-
го використання вологи, накопиченої
взимку і весною;
• організувати висококваліфікований еко-
логічний супровід у галузі рільництва,
захисту агро- і природних екосистем та
збереження видової різноманітності жи-
вого.
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 7 37
І насамкінець. Мусимо констатувати:
наше чиновництво різних рангів, яке так
захоплюється успіхами світової науки і
технології, неохоче залучає до розв’язання
нагальних загальнодержавних і регіональ-
них проблем вітчизняну науку. Як бачи-
мо, і до розробки Стратегії економічного і
соціального розвитку Херсонської облас-
ті місцевий науковий потенціал був залу-
чений неповною мірою, як і не були запро-
шені для цього кращі наукові сили НАН
України, УААН і вищої школи. Тому й не
дивно, що такий доленосний для Херсон-
щини документ містить чимало недоліків.
А, як відомо, сподівання на те, що будинок,
споруджений за хибним проектом, функ-
ціонуватиме довго і з користю для громади,
є марними. Рано чи пізно він розвалиться
на очах. І ще маємо наголосити: економічна
й екологічна ситуація на Херсонщині не є
винятковою, подібне спостерігається і в ін-
ших регіонах держави. Можливо, наші за-
стереження врахують фахівці, коли розроб-
лятимуть стратегію і тактику господарю-
вання і природоохоронної роботи у своїх
регіонах.
1. Проект. Стратегічний план розвитку Херсонської
області. — Херсон, 2006. — 36 с.
2. Пояснювальна записка. Стратегія економічного
та соціального розвитку Херсонської області
до 2015 року. Управління процесами розвитку
регіону. Основні напрямки. — Херсон, 2006. —
353 с.
3. Ситник К., Багнюк В. Біосфера і клімат: минуле,
сьогодення, майбутнє // Вісн. НАН України.
— 2006. — № 9. — С. 3—20.
4. Адаменко Т. Кліматичні умови України та можливі
наслідки потепління клімату // Агроном. — 2007.
— № 1. — С. 8—9.
5. Землеробство в умовах недостатнього зволоження
/ Наукові і практичні висновки. — К.: Аграрна
наука, 2000. — С. 26—38.
6. Пісков І.В. Деякі питання захисту земель від
водної та вітрової ерозії, інших видів деградації
земель Херсонської області / Таврійський наук.
збірн. — Херсон, 2004. — Вип. 31. — С. 86.
7. Буравльов Є.П., Копаниця О.Б. Моніторинг су-
часного водокористування // Екологія і ре-
сурси. — К.: Ін-т проблем нац. безпеки, 2006. —
Вип. 13. — С. 93.
8. Парчук Г., Мовчан Я. Європейська мережа та
досвід формування національних екомереж у
країнах Європи / Розбудова екомережі Ук-
раїни. — К.: Програма розвитку ООН (UNDP),
1999. — С. 2—6.
9. Голубець М.А., Марискевич О.Г., Крок Б.О., Коз-
ловський М.П. та ін. Екологічний потенціал
наземних екосистем. — Львів: Поллі, 2002. —
180 с.
10. Поліщук В.В., Багнюк В.М. Біогеографічне райо-
нування України / Розбудова екомережі Ук-
раїни. — К.: Програма розвитку ООН (UNDP),
1999. — С. 37—42.
11. Ткаченко В.С. Степи України: сучасне і май-
бутнє / Збереження степів України. — Київ:
Академперіодика, 2002. — С. 15—25.
12. Ситник К., Багнюк В. Нове століття сформує но-
вий екологічний світогляд? // Вісн. НАН Ук-
раїни. — 2001. — № 7. — С 27—36.
13. Багнюк В., Яковлєв Є., Цивінський Г. Хворі ґрунти
хлібом не нагодують. Що може дати Україні
«Комплексна програма розвитку меліорації
земель»? // Надзвич. ситуація. — 2002. — № 5. —
С. 43—47.
14. Багнюк В., Мовчан Я., Цивінський Г. Водно-
ме ліоративні реалії України // Вісн. НАН Ук-
раїни. — 2002. — № 12. — С. 33—41.
В. Багнюк, Я. Дідух, Г. Цивінський
ПІСЛЯ «ВЕЛИКОЇ МЕЛІОРАЦІЇ»
Критичні думки щодо проекту
«Стратегія економічного та соціального розвитку
Херсонської області до 2015 року»
Р е з ю м е
Автори критично проаналізували проект «Стратегія
економічного та соціального розвитку Херсонської
області». Попри те, що в цьому документі нарешті
визнано безпосередньою причиною екологічного
лиха (підтоплення, засолення, вітрова ерозія, втра-
та гумусу і родючості ґрунтів, деградація річкової
мережі тощо) надмірне розорювання земель і масш-
табне гідротехнічне будівництво у другій половині
ХХ століття, автори Стратегії недооцінюють низку
нагальних заходів з екологічної реабілітації краю. Це,
зокрема, суттєве (на 20–25%) скорочення площ ріллі і
зрошуваних земель насамперед за рахунок порушених
і малопродуктивних ґрунтів, облаштування заповід-
них і буферних територій, екомереж, екокоридорів,
лісових насаджень і полезахисних лісосмуг, а також
поступове виведення з експлуатації найбільш небез-
печних щодо фільтрації води гідротехнічних споруд.
У статті наголошується на необхідності реалізації
38 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 7
першочергових завдань, спрямованих на розробку і
втілення ресурсоощадливих технологій у промисло-
вості, енергетиці та сільському господарстві, зокрема
з оптимізації сівозмін на основі введення в них нових
культур, що відрізняються максимальною здатністю
використовувати атмосферну вологу та давати високі
врожаї без поливу.
V. Bagnyuk, Ya. Didukh, G. Tsyvinsky.
AFTER «GREAT MELIORATION»
Critical thoughts on a project «A strategy of economic
and social development of Kherson region to 2015»
S u m m a r y
The authors critically analyzed the project «A strategy
of economic and social development of Kherson region».
Besides the fact that it’a accepted in this document that
the direct cause of ecological disaster (downstream
effect, salinization, wind erosion, soil humus and fertility
loss, degradation of river net) is excessive soil plowing
up and large scale hydro-technical construction in the
second half of the 20th century the authors of the strategy
underestimate a number of action items on the region
ecological rehabilitation. In particular, it’s considerable
(by 20-25%) reduction of stub lands and irrigated lands
on account of damaged and low productive soils, set up
of reserve and buffer territories, eco-nets, eco-corridors,
forest ranges and forest shelter belts as well as continuous
removal from service of the most dangerous hydro-
technical constructions regarding water filtration. It’s
highlighted in the article that it’s necessary to implement
tasks of primary importance directed on development
and implementation of resource saving technologies
in industry, power engineering and agriculture and, in
particular, to optimize sowing change method based on
introduction of new cultures that have properties to use
atmosphere water at most and to produce high quantity
of crops without irrigation.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-468 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T08:03:03Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Багнюк, В.М. Дідух, Я.П. Цивінський, Г.В. 2008-04-22T14:40:18Z 2008-04-22T14:40:18Z 2007 Після "великої меліорації". Критичні думки щодо проекту "Стратегія економічного та соціального розвитку Херсонської області до 2015 року" / В. Багнюк, Я. Дідух, Г. Цивінський // Вісн. НАН України. — 2007. — N 7. — С. 28-38. — Бібліогр.: 14 назв. — укp. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/468 The authors critically analyzed the project «A strategy of economic and social development of Kherson region». Besides the fact that it’a accepted in this document that the direct cause of ecological disaster (downstream effect, salinization, wind erosion, soil humus and fertility loss, degradation of river net) is excessive soil plowing up and large scale hydro-technical construction in the second half of the 20th century the authors of the strategy underestimate a number of action items on the region ecological rehabilitation. In particular, it’s considerable (by 20-25%) reduction of stub lands and irrigated lands on account of damaged and low productive soils, set up of reserve and buffer territories, econets, eco-corridors, forest ranges and forest shelter belts as well as continuous removal from service of the most dangerous hydrotechnical constructions regarding water filtration. It’s highlighted in the article that it’s necessary to implement tasks of primary importance directed on development and implementation of resource saving technologies in industry, power engineering and agriculture and, in particular, to optimize sowing change method based on introduction of new cultures that have properties to use atmosphere water at most and to produce high quantity of crops without irrigation. Критично проаналізовано проект "Стратегія економічного та соціального розвитку Херсонської області". Попри те, що в цьому документі нарешті визнано безпосередньою причиною екологічного лиха (підтоплення, засолення, вітрова ерозія, втрата гумусу і родючості грунтів, деградація річкової мережі тощо) надмірне розорювання земель і масштабне гідротехнічне будівництво у другій половині XX століття, автори Стратегії недооцінюють низку нагальних заходів з екологічної реабілітації краю. Це, зокрема, суттєве (на 20 - 25 %) скорочення площ ріллі і зрошуваних земель насамперед за рахунок порушених і малопродуктивних грунтів, облаштування заповідних і буферних територій, екомереж, екокоридорів, лісових насаджень і полезахисних лісосмуг, а також поступове виведення з експлуатації найбільш небезпечних щодо фільтрації води гідротехнічних споруд. Наголошено на необхідності реалізації першочергових завдань, спрямованих на розробку і втілення ресурсоощадних технологій у промисловості, енергетиці та сільському господарстві. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України №7 С. 28-38 Статті та огляди Після "великої меліорації". Критичні думки щодо проекту "Стратегія економічного та соціального розвитку Херсонської області до 2015 року" After "Great Melioration". Critical thoughts on a project "A strategy of economic" Article published earlier |
| spellingShingle | Після "великої меліорації". Критичні думки щодо проекту "Стратегія економічного та соціального розвитку Херсонської області до 2015 року" Багнюк, В.М. Дідух, Я.П. Цивінський, Г.В. Статті та огляди |
| title | Після "великої меліорації". Критичні думки щодо проекту "Стратегія економічного та соціального розвитку Херсонської області до 2015 року" |
| title_alt | After "Great Melioration". Critical thoughts on a project "A strategy of economic" |
| title_full | Після "великої меліорації". Критичні думки щодо проекту "Стратегія економічного та соціального розвитку Херсонської області до 2015 року" |
| title_fullStr | Після "великої меліорації". Критичні думки щодо проекту "Стратегія економічного та соціального розвитку Херсонської області до 2015 року" |
| title_full_unstemmed | Після "великої меліорації". Критичні думки щодо проекту "Стратегія економічного та соціального розвитку Херсонської області до 2015 року" |
| title_short | Після "великої меліорації". Критичні думки щодо проекту "Стратегія економічного та соціального розвитку Херсонської області до 2015 року" |
| title_sort | після "великої меліорації". критичні думки щодо проекту "стратегія економічного та соціального розвитку херсонської області до 2015 року" |
| topic | Статті та огляди |
| topic_facet | Статті та огляди |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/468 |
| work_keys_str_mv | AT bagnûkvm píslâvelikoímelíoracííkritičnídumkiŝodoproektustrategíâekonomíčnogotasocíalʹnogorozvitkuhersonsʹkoíoblastído2015roku AT díduhâp píslâvelikoímelíoracííkritičnídumkiŝodoproektustrategíâekonomíčnogotasocíalʹnogorozvitkuhersonsʹkoíoblastído2015roku AT civínsʹkiigv píslâvelikoímelíoracííkritičnídumkiŝodoproektustrategíâekonomíčnogotasocíalʹnogorozvitkuhersonsʹkoíoblastído2015roku AT bagnûkvm aftergreatmeliorationcriticalthoughtsonaprojectastrategyofeconomic AT díduhâp aftergreatmeliorationcriticalthoughtsonaprojectastrategyofeconomic AT civínsʹkiigv aftergreatmeliorationcriticalthoughtsonaprojectastrategyofeconomic |