Старожитності ІХ-ХІІІ ст. Мізинської округи
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Сiверянський лiтопис |
|---|---|
| Дата: | 2008 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2008
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47155 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Старожитності ІХ-ХІІІ ст. Мізинської округи / Л. Ясновська // Сiверянський лiтопис. — 2008. — № 6. — С. 30-34. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860230369011302400 |
|---|---|
| author | Ясновська, Л. |
| author_facet | Ясновська, Л. |
| citation_txt | Старожитності ІХ-ХІІІ ст. Мізинської округи / Л. Ясновська // Сiверянський лiтопис. — 2008. — № 6. — С. 30-34. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сiверянський лiтопис |
| first_indexed | 2025-12-07T18:21:45Z |
| format | Article |
| fulltext |
30 Сіверянський літопис
Mammoth Conference – Yukon Territory, Canada, 2003; Soffer O. The Upper Paleolithic of the
Central Russian plain. – Orlando, 1985.
11. Синицын А.А. та ін., зазн. твір, С.52Q56.
12. Панин А.В. та ін., С.20Q33.
13. Сергин В.Я. О размере первого палеолитического жилища в Юдиново // Советская
археология, 1974 Q №3. С.236Q240.
14. Мащенко Е.Н. зазн. твір.
Людмила Ясновська
�
СТАРОЖИТНОСТІ ІХ@ХІІІ ст. МІЗИНСЬКОЇ ОКРУГИ
Створення на початку 2006 р. указом Президента України Мезинського
національного природного парку ще раз підкреслює значення цієї території у житті
давнього населення Подесення. Старожитності доби каменю та ранньозалізного
віку допомагають розкрити невідомі сторінки перших кроків заселення та освоєння
Мізинського регіону людиною. Прослідкувати розвиток Подесення за часів
формування та розквіту Давньоруської держави допомагають археологічні
пам’ятки: городища, поселення, курганні старожитності.
Уперше про старожитності ІХQХІІІ ст. Мізинської округи стає відомо завдяки
паспортизації за спеціальною анкетою, складеною Д.Я. Самоквасовим, і
проведеною протягом 1872Q1873 рр. через місцеві статистичні комітети. Він
особисто оглянув городища та кургани Подесення. Йому вдалося зафіксувати 12
пам’яток давньоруської доби на території НовгородQСіверської округи. На жаль,
за браком часу на території Мізинської округи Д.Я. Самоквасов оглянув лише
курган біля с. Криски та оприлюднив місце розташування городища біля
с. Райгородок, що зафіксовано в “Сведениях 1873 г. о городищах и курганах.
Черниговская губерния” 1 .
Наступні роботи, що дозволили продовжити фіксацію та започаткувати
археологічні розкопки, були пов’язані з проведенням та підготовкою до
XIV Всеросійського археологічного з’їзду в Чернігові. В 1906 р.
Д.Я. Самоквасовим була розроблена спеціальна програма, яка включала і
проведення археологічних розкопок в Чернігівській губернії з метою зібрання
експонатів для традиційної на з’їздах виставки місцевих старожитностей. Він же
запропонував надати допомогу власними коштами (1000 р.) спеціально для
досліджень курганів літописних сіверян 2 . Цю ініціативу археолога підтримало
Імператорське Російське археологічне товариство, доручивши 1907 р. члену
Чернігівської губернської архівної комісії земському вчителю С.А. Гатцуку
провести “осмотр и отчасти исследовать древнии черниговские городища, ...для
определения их отношения с городищами Дьяково и Роменского типов” 3 . За
наслідками робіт дослідник зробив висновок, що “городища Роменского типа
простираются на север приблизительно до НовгородаQСеверского”. Загалом ним
було оглянуто роменські городища: Мізинське (ур.Городок), Псарівське (сучасна
назва СвердловськеQ1, в ур. Хоромки), Розльоти (ур. Нікольське), Городище біля
с. Городище та групу городищ біля с. Радичева (ур. Міщанське, Хатинське). Він
зафіксував на них залишки валів та провів шурфовку, зібрав колекцію речей та
кераміки ІХQХІІІ ст. 4 На жаль, реферат про результати робіт С.А. Гатцука не було
проголошено на з’їзді, а лише пізніше звіт про виконані роботи опубліковано
О.А. Спіциним у “Известиях Императорской археологической комиссиии” 5 . Але
все ж таки інформація про ці пам’ятки була оприлюднена вже в 1908 р. у історикоQ
археологічному дослідженні Д.Я. Самоквасова “Северянская земля и северяне по
городищам и могилам” 6 .
На початку 20Qх рр. ХХ ст. огляд старожитностей Мізинської округи
Сіверянський літопис 31
здійснювали С.А. Гапеєв та Ю.С. Виноградський, які зібрали свідчення для ВУАК
про стан пам’яток ІХQХІІ ст. в околицях Радичева та Шабалинова 7 . В 30Qх рр. на
території Подесення працювала Деснинська археологічна експедиція ІІМК АН
СРСР під керівництвом М.В. Воєводського, яка, на жаль, головним чином вивчала
територію НовгородQСіверської округи 8 .
У 1945 р. на території Чернігівщини поновила роботи Деснинська
археологічна експедиція. Основні напрямки досліджень експедиції охоплювали
територію Курського Посем’я, а також деякі пам’ятки на території Подесення, що
потребували додаткового вивчення. Зазначимо, що, як і в довоєнний час, до складу
експедиції входили представники від ІІ МК АН СРСР М.Д. Гвоздовер,
О.М. Мельниковська, від ІА АН УРСР Н.А. Гамбургер, співробітник Сосницького
музею Ю.С. Виноградський. Експедиції вдалося провести фіксацію та шурфовку
на городищах в ур. Городок біля с. Городок, ур. Ведмедки біля с. Шабалинів 9 . На
жаль, після смерті М.В. Воєводського 1948 р. Деснинська експедиція більше не
проводить вивчення старожитностей Мізинської округи.
У 1947 р. в окрузі Мізина проводила розвідки експедиція ІІ МК АН СРСР
під керівництвом І.І. Ляпушкіна. Було обстежено городище Ведмедки біля
с. Шабалинів 10 . Спільна експедиція ІА АН СРСР та Ленінградського відділення
ІА АН СРСР під керівництвом О.М. Мельниковської (Юхнівський та
Деснянський загони) протягом 1965Q1968 рр. в межах Мізинської округи не тільки
досліджувала пам’ятки ранньозалізного віку, а й з’ясовувала стан середньовічних
старожитностей. Були оглянуті городища, відомі за матеріалами С.А. Гатцука,
Д.Я. Самоквасова, П.С. Уварової. Це група роменських городищ біля с. Радичева
(ур. Хатинське, ур. Міщанське ), біля с. Розльотів (ур. Нікольське), с. Городища
(в ур. Городище), с. Бужанки (ур. Дівич Гора), с. Шабалинів (ур. Ведмедки). Крім
того, О.М. Мельниковською на території городища в ур. Городок, що в центрі
с. Мізина, були проведені розкопки площею 360 кв.м, що дозволило зібрати
колекцію речей ІХQХІІІ ст. та зафіксувати залишки жител, господарських ям 11 .
На городищі СвердловськеQ1 в ур. Хоромки цією ж експедицією проведені
розкопки (160 кв.м), які надали матеріали роменської (господарська яма, 3
напівземлянки з глинобитними печами, пряслиця, кістяна проколка, ніж, залізна
пряжка, кераміка) та давньоруської (уламки кружального посуду ХQХІ ст.)
культур 12 .
З метою перевірки стану курганних старожитностей регіону Радимицька
експедиція ІА АН СРСР у 1967 р. провела обстеження насипів, які були відомі в
науковій літературі з середини ХІХ ст. Розвідки засвідчили, що не всі кургани
біля сіл Радичева, Розльоти та Криски збереглися 13 . У тому ж таки році розвідки
в Подесенні провела експедиція під керівництвом П.М. Третякова, що обстежила
городище в ур. Городище біля с. Городище та відкрила поселення Радичів в
ур. Хатинське біля с. Радичева 14 .
Саме в цей період виникають нові історикоQкраєзнавчі музеї, зокрема в с. Мізині
у 1965 р. АматориQархеологи В.Ф. Покотило, В.Є. Куриленко, І.Ф. Іванченко
разом з археологами Києва, Москви, Ленінграда, Чернігова починають вивчати
археологічні старожитності давньоруського часу на території Подесення, зокрема,
В.Є. Куриленко – в околицях Мізина, Коропа, Радичева. Вивчаючи північну
округу Радичева, йому вдалося простежити етапи її заселення протягом VIIIQ
ХІІІ ст., чітко окреслити родоплемінний центр сіверян – Радичев, який складався
з дитинця, посадів та курганного могильника та у радіусі 8 км установити 28
місцезнаходжень пам’яток ІХQХІІІ ст. 15 .
За програмою паспортизації пам’яток археології до Зводу пам’яток історії
та культури по Чернігівській області співробітники відділу охорони та вивчення
археологічних пам’яток ЧІМ В.П. Коваленко та О.В. Шекун у 1980 та 1983 рр.
провели археологічні розвідки на території Подесення, що дозволило скласти
охоронні паспорти на старожитності ІХQХІІІ ст. 16 На території Мізинської округи
О.В. Шекуном були відкриті поселення «Криски» біля с. Криски в ур. Городок,
32 Сіверянський літопис
“ДубинаQСтавнище” біля с. Курилівки в ур. Ставнище, “Груд” біля с. Рижки в
ур. Лугове поле. Разом із В.Є. Куриленком відкрито поселення “Хатинське” біля
с. Радичева, “Забродки” в центрі с. Мізина. Обстежено відкриті в 60Qх рр. ХХ ст.
В.Є. Куриленком поселення “Вороб’їні Острови” біля с. Мізина в ур. Вороб’їні
Острови, “Забродки” на околиці Мізина, “Пузир хутір” біля с. Радичів в ур. Пузир
хутір, “2Qй Свердловський Острів” біля с. Свердловка. Крім того, О.В. Шекуном
обстежено курган біля с. Криски та насипи в ур. Пасека біля с. Верба.
У 1983 р. територію Мізинської округи обстежував розвідковий загін
НовгородQСіверської експедиції ІА АН СРСР та АН УРСР під керівництвом
А.М. Обломського та Р.В. Терпиловського. Ними було виявлено культурні шари
роменської культури та доби Київської Русі на поселенні “Ведмедки” біля
с. Шабалинів, а в ур. Могилкуватий Бір (Лиса гора) курганну групу “Ковалівка Q 1” 17 .
На початку 80Qх рр. ХХ ст. до відділу археології ЧІМ від директора Мізинського
археологічного музею В.Є. Куриленка надійшло повідомлення про зруйнований
гончарний горн, який був зафіксований на території посаду Хатинського городища
в урочищі Городок (за О.М. Мельниковською – Радичевське Q 2) біля с. Радичева
Коропського рQну. У 1991 р. Радичевський загін ЧерніговоQСіверської експедиції
обласного археологічного центру Лівобережжя під керівництвом А.Л. Казакова
дослідив на посаді Радичевського городища двокамерні горни, два з яких датуються
Х ст., один ХІІ ст. , що засвідчує існування в цьому багатому на глини регіоні
виробничого центру по виготовленню кераміки 18 .
Унаслідок плідної роботи археологічних експедицій на території Мізинської
округи впродовж 40Q90Qх рр. ХХ ст. були зафіксовані, а на деяких проведені
незначні розкопки та шурфовка, значна кількість старожитностей ІХQХІІІ ст. (Див.
додаток), які доповнюють інформацію про економічний розвиток цієї території
та допомагають відтворити археологічну карту регіону. Здобутий матеріал
запроваджено у науковий обіг у численних статтях. Усе це дозволяє виділити два
етапи заселення Мізинської округи. Перший, пов’язаний з пам’ятками роменської
культури, а другий – із давньоруськими старожитностями. На сьогодні
старожитності ІХQХІІІ ст. Мезинського національного природного парку
продовжує вивчати В.Є. Куриленко, що дозволить остаточно відтворити розвиток
цього регіону за доби Київської Русі.
Джерела та література:
1. Сведения 1873 г. о городищах и курганах. Черниговская губерния // Известия
археологической комиссии. – Вып. 5. – Спб., 1903. – С. 95.
2. Краткий отчет об организации и деятельности Черниговского предварительного комитета
по устройству ХIV Археологического съезда // Труды Черниговского предварительного комитета
по устройству XIV Археологического съезда в г. Чернигове . – Чернигов, 1908. – С. 6.
3. Рукописний відділ наукового архіву (далі РВ НА) Спб. ІІМК – Ф. 3. – Оп. 1. – Спр. 403.
– Арк. 218 зв.
4. РВ НА Спб. ІІМК –Ф. 1. – Оп. 1907. – Спр. 41. – Арк. 41, 43, 94 – 95.
5. А.С. Отчет о раскопках, произведенных в 1907 г. в Черниговской губ. С.А. Гатцуком //
Известия Императорской Археологической комиссии. – Вып. 29. – С.QПетербург, 1909.
– С. 164.
6. Самоквасов Д.Я. Указатель городищ Черниговской губернии // Северянская земля и
северяне по городищам и могилам. – М., 1908. – С. 103 – 119.
7. НовгородQСіверський музей. Реєстр експонатів археологічного характеру, що поступили
в 1925 р. в НовгородQСіверський // НА ІА НАН України – Ф. ВУАК. – Спр. 109/14. – Арк. 1;
Виноградський Ю.С. Сосниця та її околиці // Чернігів і Північне Лівобережжя. – К., 1928.
– С. 159 – 161.
8. Лучицький Ф.В. Очет о разведке по р.Смячу и Роме на территории НовгородQСеверского
района Черниговской обл. 1940 года // НА ІА НАН України. – Ф. ІА/Десн. – № 100.
9. Воеводский М.В. Отчет о работе Деснинской экспедиции 1946 года // НА ІА НАН
України. – 1946/5. – Ф.експ. 524. – С. 20 – 22.
10. Ляпушкин И.И. Отчет о работе Днепровской Левобережной археологической экспедиции
ИИМК АН СССР и Института археологии АН УССР 1947 г. // РВ НА ІІМК РАН. – Ф. 35. –
Оп. 1. – Спр. 75. – С. 52.
Сіверянський літопис 33
11. Мельниковская О.Н. Отчет о работах Юхновского отряда Приднепровской экспедиции
за 1965 г. // НА ІА НАН України. – 1965/48. – Ф. експ. № 4513. – С. 5; Її ж. Отчет о работах
Юхновского отряда Приднепровской экспедиции за 1967 г. // НА ІА НАН України. – 1967/43.
– Ф. експ. № 4784. – С. 6; Її ж. Шабалиновское городище // КСИА – 1975. – Вып. 142. – С. 102
– 103.
12. Мельниковська О.М. Поселення поблизу с. Свердловка на Чернігівщині // Археологія.
– 1978. – Вип. 28. – С. 76 – 81.
13. Соловьева Г.Ф. Отчет о раскопках на территории УССР Радимичской экспедиции
Института археологии АН СССР в 1967 г. // НА ІА НАНУ. – 1967/ 37. – Ф. експ. № 4877.
– С. 5.
14. Третьяков П.Н. Отчет об археологических исследованиях 1967 г. в Черниговской обл.
// НА ІА НАН України. – 1967/38. – С. 23 – 24.
15. Куриленко В.Е. Северная округа Радичева в ІХDХІІІ вв. // Проблеми вивчення
середньовічного села на Поліссі. – Чернігів, 1992. – С. 38 – 39 (автор не оприлюднив назви
відкритих ним 28 пам’яток ІХ�ХІІІ ст.).
16. Шекун А.В. Археологические исследования на Черниговщине в 1983 г. // НА ІА НАН
України. – 1983/170. – Ф. експ. 21839.
17. Обломский А.М., Терпиловский Р.В. Обследование по Десне и Сейму // Археологические
открытия 1983 года. – М., 1985. – С. 328.
18. Казаков А.Л., Потапов И.А., Олейник Г.Л. Отчет об исследованиях Радичевского
городища в 1991 г. // НА ІА НАН України. – 1991/139. – Ф.експ. 24 680. – С. 22 – 25; Ясновська
Л.В. До історії дослідження керамічного виробництва Чернігівщини в давньоруську епоху //
Сіверянський літопис. – 2007. – № 2. – С. 22 – 23.
Назва пам’ятки Де
розташован
а
Дата Дата
проведення
обстеження
Прізвище дослідника
Городище с. Мезин,
ур. Городок
VIII – XI
ст.
1907
1908
1967, 1968
Гатцук С.А.,
Самоквасов Д.Я.,
Мельниковська О.М.
городище с. Городище,
ур. Городище
ІХ –
ХІІІ ст.
1907
1948
1966
1967
1983
Гатцук С.А.,
Воєводський М.В.,
Третьяков П.М.,
Мельниковська О.М.,
Шекун О.В.
Городище
“Мещанское”
(Радичевське-ІІ)
с. Радичів ІХ –
ХІІІ ст.
1906
1907
1908
1967
1983
Уварова П.С.,
Гатцук С.А.,
Самоквасов Д.Я.,
Мельниковська О.М.,
Шекун О.В.,
Куриленко В.Є.
Городище
“Хатинське”
с. Радичів,
ур. Городок
ІХ –
ХІІІ ст.
1907
1908
1967
1983
1991 - 1992
Гатцук С.А.,
Самоквасов Д.Я.,
Мельниковська О.М.,
Шекун О.В.,
Казаков А.Л.
Городище
“Ведмедки”
с. Шабалинів ІХ –
ХІІІ ст.
20-30-і рр. ХХ
ст.
1946
1947
1965 - 1967
Виноградський Ю.С.,
Воєводський М.В.,
Ляпушкін І.І.,
Мельниковська О.М.
Городище с. Райгородок Х – ХІІІ ст. 1873 Уварова П.С.,
Самоквасов Д.Я.
Городище
“Свердловське-І”
с. Свердловка,
ур. Хоромки
Х – ХІ ст. 1907
1908
1967
1983
Гатцук С.А.,
Самоквасов Д.Я.,
Мельниковська О.М.,
Шекун О.В.,
Куриленко В.Є.
Додаток 1.
Де
розташована
і
Г
34 Сіверянський літопис
Городище с. Бужанка,
ур. Дівич
Гора
(Забіловщина)
ІХ – ХІІ ст. 1967
1983
Мельниковська О.М.
Шекун О.В.
Поселення
“Короп – 4”
смт Короп Х – ХІІІ ст. 1980
1983
Куриленко В.Є.
Обломский А.М.
Поселення
“Короп – 1”
смт Короп,
ур. Коваленчи
ха
Х – ХІІІ ст. 1980
1983
Куриленко В.Є.
Обломский А.М.
Поселення с. Вишеньки ІХ –
ХІІІ ст.
1980 Куриленко В.Є.
Поселення
“Криски”
с. Криски, в
ур. Городок
ХІ –
ХІІІ ст.
1983 Шекун О.В.
Поселення
“Дубина-
Стовнище”
с. Курилівка,
ур. Стовнище
ХІ –
ХІІІ ст.
1983 Шекун О.В.
Поселення
“Вороб’їні
Острови”
с. Мезин,
ур. Вороб’їні
Острови
ХІ – ХІІІ
ст.
1965
1983
Куриленко В.Є.
Шекун О.В.
Поселення
“Забродки”
с. Мезин,
ур. Забродки
VIII –
XIІІ ст.
70-ті ХХ ст. Куриленко В.Є.
Шекун О.В.
Поселення
“Пузир хутір”
с. Радичів,
ур. Пузир
хутір
ХІ – ХІІ ст. 1976
1983
Куриленко В.Є.
Шекун О.В.
Поселення
“Радичів”
с. Радичів
ур. Хатинське
ІХ –
ХІІІ ст.
1967
1983
Третьяков П.М.,
Шекун О.В.,
Куриленко В.Є.
Поселення
“Хатинське”
(посад городища)
с. Радичів ХІ –
ХІІІ ст.
1983 Шекун О.В.,
Куриленко В.Є.
Поселення
“Ведмедки”
с. Шабалинів VIII –
ІX ст.
1967
1983
Мельниковська О.М.,
Обломський А.М.
Поселення “2-й
Свердловський
Острів”
с. Свердловка,
ур. 2-й
Свердловськи
й Острів
Х – ХІ ст. 1965
1973
1983
Куриленко В.Є.,
Іванченко І.Ф.,
Шекун О.В.
Курганна група
“Ковалівка - 1”
с. Шабалинів Х – ХІ ст. 20-і ХХ ст.,
1983
Виноградський Ю.С.,
Обломський А.М.
Курган с. Криски Х – ХІ ст. 1873
1906
1908
1983
Сведения,
Уварова П.С.
Самоквасов Д.Я.
Шекун О.В.
і
і
і
D
кій Острів
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-47155 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0055 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:21:45Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ясновська, Л. 2013-07-10T05:09:48Z 2013-07-10T05:09:48Z 2008 Старожитності ІХ-ХІІІ ст. Мізинської округи / Л. Ясновська // Сiверянський лiтопис. — 2008. — № 6. — С. 30-34. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. XXXX-0055 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47155 uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський лiтопис У глиб віків Старожитності ІХ-ХІІІ ст. Мізинської округи Article published earlier |
| spellingShingle | Старожитності ІХ-ХІІІ ст. Мізинської округи Ясновська, Л. У глиб віків |
| title | Старожитності ІХ-ХІІІ ст. Мізинської округи |
| title_full | Старожитності ІХ-ХІІІ ст. Мізинської округи |
| title_fullStr | Старожитності ІХ-ХІІІ ст. Мізинської округи |
| title_full_unstemmed | Старожитності ІХ-ХІІІ ст. Мізинської округи |
| title_short | Старожитності ІХ-ХІІІ ст. Мізинської округи |
| title_sort | старожитності іх-хііі ст. мізинської округи |
| topic | У глиб віків |
| topic_facet | У глиб віків |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47155 |
| work_keys_str_mv | AT âsnovsʹkal starožitnostííhhííístmízinsʹkoíokrugi |