Старожитності Подесення у працях місцевих краєзнавців останньої чверті XVIII ст.
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Сiверянський лiтопис |
|---|---|
| Дата: | 2008 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2008
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47170 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Старожитності Подесення у працях місцевих краєзнавців останньої чверті XVIII ст. / О. Гринь // Сiверянський лiтопис. — 2008. — № 6. — С. 107-112. — Бібліогр.: 51 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-47170 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Гринь, О. 2013-07-10T05:32:51Z 2013-07-10T05:32:51Z 2008 Старожитності Подесення у працях місцевих краєзнавців останньої чверті XVIII ст. / О. Гринь // Сiверянський лiтопис. — 2008. — № 6. — С. 107-112. — Бібліогр.: 51 назв. — укр. XXXX-0055 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47170 uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський лiтопис Розвідки Старожитності Подесення у працях місцевих краєзнавців останньої чверті XVIII ст. Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Старожитності Подесення у працях місцевих краєзнавців останньої чверті XVIII ст. |
| spellingShingle |
Старожитності Подесення у працях місцевих краєзнавців останньої чверті XVIII ст. Гринь, О. Розвідки |
| title_short |
Старожитності Подесення у працях місцевих краєзнавців останньої чверті XVIII ст. |
| title_full |
Старожитності Подесення у працях місцевих краєзнавців останньої чверті XVIII ст. |
| title_fullStr |
Старожитності Подесення у працях місцевих краєзнавців останньої чверті XVIII ст. |
| title_full_unstemmed |
Старожитності Подесення у працях місцевих краєзнавців останньої чверті XVIII ст. |
| title_sort |
старожитності подесення у працях місцевих краєзнавців останньої чверті xviii ст. |
| author |
Гринь, О. |
| author_facet |
Гринь, О. |
| topic |
Розвідки |
| topic_facet |
Розвідки |
| publishDate |
2008 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Сiверянський лiтопис |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| format |
Article |
| issn |
XXXX-0055 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47170 |
| citation_txt |
Старожитності Подесення у працях місцевих краєзнавців останньої чверті XVIII ст. / О. Гринь // Сiверянський лiтопис. — 2008. — № 6. — С. 107-112. — Бібліогр.: 51 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT grinʹo starožitnostípodesennâupracâhmíscevihkraêznavcívostannʹoíčvertíxviiist |
| first_indexed |
2025-11-25T22:19:02Z |
| last_indexed |
2025-11-25T22:19:02Z |
| _version_ |
1850562174173315072 |
| fulltext |
Сіверянський літопис 107
Епархии. – Отд. 3. – Уезды Ахтырский и Богодуховский, Сумской и Лебединский. – М., 1857. –
С. 593.
58. Лукомский Г.К. Старинные усадьбы Харьковской губернии. – Х., 2005. – С. 91 – 92.
59. ЦДІАК України, ф. 1892, оп. 1, спр. 583, арк. 6.
60. ЦДІАК України, ф. 1892, оп. 1, спр. 392, арк. 14 – 14 зв.
61. ЦДІАК України, ф. 1892, оп. 1, спр. 583, арк. 6.
62. ЦДІАК України, ф. 1953, оп. 1, спр. 518, арк. 3.
63. ЦДІАК України, ф. 1710, оп. 2, спр. 116, арк. 4а зв.
64. ЦДІАК України, ф. 785, оп. 1, спр. 105, арк. 35.
65. ЦДІАК України, ф. 1892, оп. 1, спр. 583, арк. 133 – 139.
66. ЦДІАК України, ф. 1717, оп. 1, спр. 123, арк. 6.
67. ЦДІАК України, ф. 785, оп. 1, спр. 105, арк. 1 – 6.
68. Хутір Алфьорівський існував і далі. Так відомо, що в 1818 р. його хотіли причислити до
приходу Покровської церкви м. Сум (ДАСО, ф. 749, оп. 1, спр. 314, арк. 1.).
69. ЦДІАК України, ф. 1892, оп. 1, спр. 583, арк. 133 – 139.
70. Описание документов и бумаг, хранящихся в Московском архиве министерства юстиции.
– Кн. 14. – М., 1905. – С. 53.
71. Там само. – Кн. 10. – М., 1896. – С. 374, 376, 387.
72. ЦДІАК України, ф. 380, оп. 2, спр. 7, арк. 116.
73. Описание документов и бумаг, хранящихся в Московском архиве министерства юстиции.
– Кн. 17. – М. 1912. – С. 69.
74. ЦДІАК України, ф. 380, оп. 2, спр. 7, арк. 116, 670.
75. ЦДІАК України, ф. 1953, оп. 1, спр. 518, арк. 3.
76. ИсторикоQстатистическое описание Харьковской Епархии. – Отд. 3. – Уезды Ахтырский
и Богодуховский, Сумской и Лебединский. – М., 1857. – С. 326.
77. Багалей Д.И. Материалы степной окраины Московского государства (Харьковской и
отчасти Курской и Воронежской губ.). – Харьков, 1886. – С. 266.
78. ЦДІАК України, ф. 1892, оп. 1, спр. 583, арк. 133 – 139.
79. ЦДІАК України, ф. 1817, оп. 1, спр. 118, арк. 1.
80. ЦДІАК України, ф. 1710, оп. 2, спр. 1814, арк. 111.
81. ЦДІАК України, ф. 1892, оп. 1, спр. 297, арк. 104 зв.
82. Там само. – Арк. 191.
83. ЦДІАК України, ф. 1717, оп. 1, спр. 123, арк. 15.
84. ЦДІАК України, ф. 759, оп. 1, спр. 150, арк. 1, 32 – 32 зв.; ф. 1710, оп. 2, спр. 116, арк. 4 зв.
85. ЦДІАК України, ф. 1892, оп. 1, спр. 583, арк. 133 – 139.
86. ЦДІАК України, ф. 1717, оп. 1, спр. 123, арк. 4 зв. – 6, 15.
87. ЦДІАК України, ф. 1892, оп. 1, спр. 69, арк. 1 – 2; спр. 536, арк. 1 – 5.
88. ЦДІАК України, ф. 1892, оп. 1, спр. 392, арк. 169 зв., 251.
89. ЦДІАК України, ф. 1710, оп. 2, спр. 62, арк. 21 зв.; ф. 1817, оп. 1, спр. 118, арк. 1;
Материалы для истории колонизации и быта Харьковской и отчасти Курской и Воронежской
губернии. – Х., 1890. – док. № 46; Еліта Слобідської України. Списки козацької старшини 60Qх
років XVIII століття / Упор. С. Потапенко. – Х., 2008. – С. 20.
90. ЦДІАК України, ф. 1892, оп. 1, спр. 539, арк. 44.
91. Яковенко Н. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII століття: Волинь і
Центральна Україна. – К., 2008. – С. 214.
Олена Гринь
�
СТАРОЖИТНОСТІ ПОДЕСЕННЯ У ПРАЦЯХ МІСЦЕВИХ
КРАЄЗНАВЦІВ ОСТАННЬОЇ ЧВЕРТІ XVIII ст.
В останній чверті XVIII ст. розпочалося цілеспрямоване вивчення географії,
економіки, історії ЧерніговоQСіверщини. Цей процес значною мірою був
зумовлений проведенням на території Гетьманщини у 1781 р. адміністративноQ
територіальної реформи, що передбачала ліквідацію полковоQсотенного устрою
та запровадження загальноімперського поділу на намісництва та повіти1.
Ефективне здійснення реформи передбачало всебічне вивчення території, що
підлягала реформуванню. Головним завданням урядовців та краєзнавців, які
здійснювали обстеження регіону, було докладно схарактеризувати особливості
108 Сіверянський літопис
його соціальноQекономічного розвитку. Водночас „стиль мислення епохи, що мав
енциклопедичний характер”2, зумовлював тяжіння до всебічного опису рідного
краю, у тому числі його історії, старожитностей, побуту населення тощо.
Результатом проведеної наприкінці 1770Qх 1780Qх рр. роботи стала низка описів
новоутворених Чернігівського та НовгородQСіверського намісництв, що містять
цікаву інформацію щодо старожитностей Подесення і є важливими джерелами з
історії краєзнавства на ЧерніговоQСіверщині.
Упорядкування описовоQстатистичних пам’яток у межах Російської імперії
було розпочато згідно з сенатським указом від 1 листопада 1777 р. „О составлении
губернаторами топографических описаний вверенных им губерний”3.
Топографічне обстеження Лівобережної України було проведено у три основні
етапи4. На першому етапі, що тривав упродовж 1779Q1781 рр., описування земель
Гетьманщини здійснювалося комісією під керівництвом малоросійського
губернатора А. Милорадовича в процесі підготовки до запровадження
намісницького устрою. Результатом проведеної роботи стали, зокрема, докладні
описи Чернігівського, НовгородQСіверського та Київського намісництв 1779Q
1781 рр.5 Оскільки упорядники мали конкретне завдання – зібрати та
систематизувати інформацію для підготовки до запровадження нового
адміністративноQтериторіального устрою6, в описах майже відсутні історичні
екскурси та зустрічаються лише поодинокі згадки про старожитності. Оскільки
основним методом збирання матеріалу був експедиційний, укладачі фіксували ті
старожитності, котрі потрапляли у їхнє поле зору при описуванні певної місцевості.
Тому найчастіше трапляються згадки про рештки оборонних укріплень. Так, у
опису НовгородQСіверського намісництва 1779Q1781 рр. зазначено, що на узвишші
розташовувався старовинний замок, у давнину обнесений земляним валом, який
„от древности в инних местах едва приметен”7. Аналогічно описано системи
фортифікаційних укріплень інших повітових центрів Чернігівського та НовгородQ
Сіверського намісництв. Так, Стародуб „по занятым … двум земляным крепостям,
стены которых от древности во многих местах поразваливались”, розподілявся на
дві частини, які називалися Старим та Новим містом8. На наявність решток
оборонних споруд вказано також в описах Чернігова, Погара, Мглина та Глухова9.
В опису Чернігова є згадка про Антонієві печери – „пространные подземные ходы”
неподалік від Іллінської церкви10.
У 1784 р. на ЧерніговоQСіверщині було розпочато роботу з підготовки
топографічних описів згідно з програмою члена Академії наук і мистецтв
П. Соймонова11. На відміну від описів 1779Q1781 рр., у них мали бути висвітлені
не тільки головні аспекти соціальноQекономічного стану території, але й історія
населених пунктів, побут та звичаї місцевих мешканців. Відтак упродовж 1784Q
1786 рр. було укладено кілька різновидів описів Чернігівського та НовгородQ
Сіверського намісництв. Відомості щодо старожитностей Подесення вміщено в
опису річок, озер та височин НовгородQСіверського намісництва 1786 р.12,
„Черниговского наместничества топографическом описании” 1786 р.
О. Шафонського13, „Особом или топографическом описании города губернского
Новгорода Северского” 1787 р. А. Пригари14. ЗQпоміж цих пам’яток найбільший
інтерес у контексті огляду старожитностей Подесення становить праця
О. Шафонського, з діяльністю якого цілком слушно пов’язують становлення
історичного краєзнавства на Чернігівщині15.
О. Шафонський був високоосвіченою людиною, фахівцем у галузі філософії,
права та медицини, виявляв інтерес до української історії16. Після отримання
доручення від уряду взяти участь у підготовці топографічного опису
Чернігівського намісництва він особисто впродовж 1784Q1785 рр. об’їхав кілька
його повітів17. Дослідник розшукував архівні джерела, записував розповіді
місцевих старожилів, оглядав забудову міст, намагався заповнити прогалини у
відомостях, які надсилали повітові справники та землеміри18. Крім того,
О. Шафонський простудіював наявну на той час історичну літературу (літопис
Сіверянський літопис 109
Нестора, Синопсис, хроніку М. Стрийковського), козацькі літописи. Він ретельно
вивчав архівні джерела, втім зазначав, що, зокрема в Чернігові, неодноразові
пожежі, а також часті військові дії „истребили все записки, какие в монастырях и
в соборной церкви Преображения Господня находились”19. Тому особливу увагу
дослідник приділяв архітектурним і археологічним старожитностям краю.
О. Шафонський досить докладно описав залишки старовинних
фортифікаційних споруд Подесення. Зокрема, він детально схарактеризував
рештки земляних валів Чернігова – визначив їх місцезнаходження, стан на 1786 р.20
В опису містечка Моровень Чернігівського повіту дослідник констатував наявність
решток стародавніх укріплень „в одном низком вале”, котрий простягався уздовж
правого берега Десни, при цьому зазначив: „но во многих местах уже река совсем
подмыла, а в самом селении, в огородах обывательских еще сей вал виден”21.
Загалом О. Шафонський зафіксував наявність оборонних укріплень у багатьох
населених пунктах Подесення. Так, він згадав про них у опису міста Березни,
містечок Олишівка, Салтикова Дівиця Березнинського повіту, села Слабин
Чернігівського повіту тощо22.
Наведені О. Шафонським відомості про оборонні укріплення Подесення мають
значну наукову цінність, оскільки за ті два століття, що минули від укладання
„Черниговского наместничества топографического описания”, вони зазнали ще
більшої руйнації, тому сучасні дослідники виявляють у культурному шарі лише
незначні рештки ровів та валів23.
Значний інтерес становить уміщений у праці О. Шафонського опис Антонієвих
печер Іллінського монастиря у Чернігові, надто знаючи, що відтоді вони зазнали
перебудови24.
О. Шафонський зафіксував місцезнаходження курганів Подесення, подекуди
здійснив спробу пояснити їх походження. Так, він навів кілька версій походження
назви Чернігова, за однією з яких місто було названо на честь князя Чорного. На
підтримку цієї тези краєзнавець вказав на наявність двох великих курганів під
містом – один „за старым земляным валом, близ торговых лавок и острога”, а
другий „против самого Успенского Елецкого монастиря, в саду, ему
принадлежащем”25. Один з них, на думку О. Шафонського, міг бути похованням
легендарного князя. Загалом, у опису Чернігівського повіту дослідник зазначав,
що „между знаменитыми урочищами, доказывающими в древности бывшия
военныя происшествия, во многих местах находятся разной величины насыпные
могилы и курганы”26. Крім того, О. Шафонський зафіксував наявність 10 городищ
на території Чернігівського повіту27.
У праці О. Шафонського вміщено згадку про знахідку срібного ідола на території
Борисоглібського монастиря під час копання фундаменту під монастирську
дзвіницю у 1701 р.28
Слід зазначити, що ґрунтовне, як на той час, дослідження О. Шафонським
старожитностей Подесення поклало початок їх цілеспрямованому вивченню. Його
праця „Черниговского наместничества топографическое описание” є цінним
джерелом з історії, археології, історичної топографії ЧерніговоQСіверщини, тому
невипадково неодноразово привертала увагу фахівців29.
Старожитності НовгородаQСіверського досить докладно описані у праці
А. Пригари „Особое или топографическое описание города губернского Новгорода
Северского”, впорядкованій впродовж 1786Q1787 рр.
А. Пригара, священик Покровської церкви у НовгородіQСіверському, стояв
біля витоків історичного краєзнавства на Чернігівщині30. Очевидно, він був добре
відомий в урядових колах як знавець історії міста. Широке коло джерел,
використане у праці, свідчить про багаторічне студіювання минулого НовгородаQ
Сіверського31. Про те, що він володіє чималою бібліотекою, А. Пригара принагідно
згадав на сторінках опису32. Отже, невипадково саме йому було доручено
підготувати опис НовгородаQСіверського.
Крім друкованих та рукописних джерел, А. Пригара використав археологічні
110 Сіверянський літопис
матеріали та звернув увагу на пам’ятки архітектури. Про його наміри залучити до
написання праці місцеві старожитності свідчить її назва – „Особое или
топографическое описание города губернского НовгородQСеверского, с
признанием к оному от древности принадлежащих стран, по российским и по
иностранным историям, також отдавна досель оставшимся очевидным знакам и
доказательствам”33. Отож праця А. Пригари містить цікаві, хоча і фрагментарні
відомості щодо пам’яток старовини та археологічних старожитностей.
Дослідник, зокрема, відзначив наявність старовинних земляних укріплень у
НовгородіQСіверському та залишків численних городищ і поховальних пам’яток
навколо міста34. Він вказував, що НовгородQСіверська фортеця була досить „высока
и обширна в древности”, про що свідчили, зокрема, ті її рештки, що збереглися на
той час35. Дослідник зафіксував наявність курганних некрополів в околицях
НовгородаQСіверського, у яких, на його думку, були „некоторые государи языческие
погребены”36. У праці краєзнавця визначено місцерозташування Домотканова
городища – „по Десне над горою ж верст в две”37.
Крім того, А. Пригара повідомив, що у селі Лісконогах „при церкве на гробах
две каменные доски удостоверяют с надписей погребенных князей Григория и
Дмитрия Ольговичей”38. Він згадував і про знахідку кладу у НовгородіQ
Сіверському у 1786 р., що містив „некоторое число денег сея НовгородQСеверской
области древней печати”39. Водночас слід зазначити, що місцями праця дослідника
не відповідала навіть тогочасному рівню історичних знань, а деякі його спроби
тлумачення археологічних знахідок мають суто міфологічне забарвлення. Це
стосується, зокрема, його твердження, що НовгородQСіверський „еще и прежде
всемирнаго потопа не без населения был, а в знак достовернаго в том очевиднаго
примечания от давна и доселе часто сыскуются в горах и каменных скалах при сем
городе необычайной огромности головы, голени и другие человеческие составы
погребенных исполинов или гигантов”40.
Певну увагу археологічним старожитностям Подесення приділено в Опису
річок, озер та височин НовгородQСіверського намісництва, впорядкованого
впродовж 1785 р.Q1786 рр. До його укладання було залучено повітових землемірів,
а координував роботу новгородQсіверський губернський землемір О. Рахманов41.
В описах вказано назви рік, річок, струмків, озер та височин намісництва, наведено
основні відомості про них – довжину, ширину та глибину (чи висоту), звідки
бере свій початок та чи інша річка, де протікає, чи придатна до судноплавства, а
також подекуди зазначено навколишні старожитності. Так, новгородQсіверський
повітовий землемір А. Муранов зафіксував у НовгородіQСіверському рештки
замку, обнесеного валом, і навіть спробував простежити його історію: “В оном
замке прежде жительство имели принцы, герцоги и владетельныя князья, а
напоследок и воеводы. Оной замок выдержал неприятельскую осаду во время
шведской войны в 1708м году”42. На замковій горі ще у 1781 р. була розташована
селітряна варниця „о двох котлах”, але вже на 1785 р. через брак селітри
виробництво було припинено43. А. Муранов зазначив, що в селі Городище
НовгородQСіверського повіту на височині КаньQгород були рештки земляного валу,
на двох ДівичQгорах поблизу села Буженок „наподобие небольших городков
зделаны рвы и обведены земляным валом вышиною от 1/2 до 1/2 сажень”44. Подібні
укріплення розміщалися на височинах поблизу села Радичева (Ляшкове Городище,
Хатинське Городище, Городище), в урочищі Ухостинки (височінь Городище),
поблизу села Песаровки (Городище), поблизу села Мезина (Городище)45.
Конотопський повітовий землемір І. Щербінін зафіксував наявність двох
незвичайних урочищ: земляного валу „з башнями вкруг наподобие города” в лісах
між містечком Хмельовим та селищами Будки і Басівка та валу між селами
Гирівка і Підлипне з двома баштами, „наподобие крепосци и пред ним находица
по немалому числу долинок наподобие шанцов, прежних з давних годов зделанных,
а для чего оные вал и в которых годах поделан, и кем, о том никто ничего показать
не может”46.
Сіверянський літопис 111
На третьому етапі описовоQстатистичного обстеження ЧерніговоQСіверщини
у зв’язку із очікуваним приїздом Катерини ІІ в Україну було укладено скорочені
описи намісництв, зокрема „Краткое топографическое описание Новгородского
Северского наместничества” 1787 р.47 Автором пам’ятки вважають
О. Шафонського48. Оскільки опис був призначений для загального ознайомлення
з життям краю, що зумовлювало стислий виклад інформації, матеріали щодо
старожитностей наведено досить оглядово. Зокрема, у НовгородіQСіверському
автор відзначив „крепость с земляного валу, остатки которой и теперь находятся”.
При цьому навіть назви брам фортеці залишилися без змін на кінець XVIII ст.,
хоча „едва только знаки ворот осталися”49. В опису Конотопського повіту зазначено
про наявність „в лесу земляного вала с башнями, но по какому случаю сие
укрепление было сделано – неизвестно”50. Крім того, зафіксовано наявність у
Кролевці кам’яного льоху, де, за переказами, в давнину зберігалася судочинна
документація51.
Отже, соціокультурна та суспільноQполітична ситуація на українських землях
в останній чверті XVIII ст. зумовила помітне зростання інтересу до вивчення
минувшини. На ЧерніговоQСіверщині процес вивчення історії краю був тісно
пов’язаний з роботою по обстеженню його природноQкліматичних умов,
топографії, економіки. Місцеві урядовці та аматори старовини залучалися урядом
до впорядкування цілої низки описів краю, що містили історичні відомості, різні
за обсягом та інформаційним потенціалом. Зібрана ними інформація про
старожитності Подесення заслуговує на увагу в контексті вивчення стану
історичного краєзнавства останньої чверті XVIII ст., а також становить певний
науковий інтерес для сучасних археологічних досліджень.
Джерела та література:
1. Акты царствования Екатерины II: учреждения для управления губерний и жалованные
грамоты дворянству и городам / Под ред. Г. Н. Шмелева. – М., 1907. – С.1 – 103.
2. Колесник І. І. Українська історіографія (XVIII – початок XX століття). – К., 2000. – С. 193.
3. Полное собрание законов Российской империи с 1649 года. – СПб., 1830. – Т. XX. –
C. 567 – 568.
4. Пирко В. А. Описания наместничеств Украины как исторический источник. (Проблема
типологии и информационных возможностей) // Историографические и источниковедческие
проблемы отечественной истории. – Днепропетровск, 1985. – С. 93 – 97.
5. (Пащенко Д. Р.). Описание Черниговского наместничества (1781 г.). – Чернигов, 1868. –
110 с.; Опис НовгородQСіверського намісництва (1779 – 1781). – К., 1931. – XXI, 593 с.
6. Центральний державний історичний архів України в м. Києві (далі – ЦДІАК України). –
Ф. 54. – Оп. 1. – Спр. 457. – Арк. 9; ЦДІАК України. – Спр. 815. – Оп. 1. – Арк. 57 – 58 зв.
7. Опис НовгородQСіверського намісництва (1779Q1781). – К., 1931. – С. 1.
8. Там само. – С. 35.
9. Там само. – С. 106, 162, 435; (Пащенко Д. Р.). Описание Черниговскаго наместничества
(1781 г.). – Чернигов, 1868. – С. 1 – 3.
10. (Пащенко Д. Р.). Описание Черниговского наместничества (1781 г.). – Чернигов, 1868. –
С. 3; Коваленко О. Б. Стародавній Чернігів у регіональній історіографії другої половини ХVІІ –
ХVІІІ ст. // Старожитності Північної Русі: Матеріали ІІІ історикоQархеологічного семінару
„Чернігів і його округа в ІХ – ХІІІ ст.”. – Чернігів, 1993. – С. 173.
11. ЦДІАК України. – Ф. 1959. – Оп. 1. – Спр. 52. – Арк. 2 зв. – 10.
12. Російський державний військовоQісторичний архів (далі – РДВІА). – Ф. ВУА. – Оп. 16. –
Спр. 23806. – 77 арк.
13. Шафонский А. Ф. Черниговского наместничества топографическое описание. – К., 1851. –
697 с.
14. РДВІА. – Ф. ВУА. – Оп. 16. – Спр. 19162. – 32 арк.; Відділ рукописів Російської
національної бібліотеки. – Ф. 550. – Спр. F IV.550. – Арк. 93 – 117.
15. Коваленко О. Б. О.Ф. Шафонський і становлення історичного краєзнавства на
Чернігівщині // Минуле Сосниці та її околиць. – Чернігів, 1990. – С. 6.
16. Стороженко Н. В. История составления „Топографического описания Черниговского
наместничества” Шафонского // Университетские известия. – К., 1886. – № 10. – С. 143 – 144, 146.
17. Там само. – С. 139, 151 – 168; Петреченко І. Описи Чернігівського намісництва останньої
чверті XVIII ст.: історія створення // Сіверянський літопис. – 2005. – № 6. – С. 64 – 65;
ЦДІАК України. – Ф. 736. – Оп. 1. – Спр. 170. – Арк. 167; ЦДІАК України. – Ф. 204. – Оп. 2. –
112 Сіверянський літопис
Спр. 211. – Арк.407.
18. Петреченко І. Нові відомості з історії створення праці О.Ф. Шафонського „Черниговскаго
наместничества топографическое описание” // Сіверянський літопис. – 1999. – № 3. – С. 115.
19. Шафонский А. Ф. Черниговского наместничества топографическое описание. – К., 1851. –
С. 248; Коваленко О. Б. Стародавній Чернігів у регіональній історіографії другої половини ХVІІ
– ХVІІІ ст. // Старожитності Північної Русі: Матеріали ІІІ історикоQархеологічного семінару
„Чернігів і його округа в ІХ – ХІІІ ст.” – Чернігів, 1993. – С. 173.
20. Шафонский А. Ф. Черниговского наместничества топографическое описание. – К., 1851. –
С. 276 – 278.
21. Там само. – С. 217.
22. Там само. – С. 376 – 377, 379, 353, 355, 219.
23. Ситий Ю.Н. Исследование А.Ф. Шафонского и Черниговское Задесенье // Минуле
Сосниці та її околиць. – Чернігів, 1990. – С. 36.
24. Шафонский А. Ф. Черниговского наместничества топографическое описание. – К., 1851. –
С. 269 – 270; Руденок В.Я. Черниговские пещеры в творчестве А.Ф. Шафонского // Минуле
Сосниці та її околиць. – Чернігів, 1990. – С. 37 – 38.
25. Шафонский А. Ф. Черниговскаго наместничества топографическое описание. – К., 1851. –
С. 247.
26. Там само. – С. 234.
27. Там само. – С. 234 – 235.
28. Там само. – С. 264.
29. Ситий Ю.Н. Исследование А.Ф. Шафонского и Черниговское Задесенье // Минуле
Сосниці та її околиць. – Чернігів, 1990. – С. 36 – 37; Руденок В.Я. Черниговские пещеры в
творчестве А.Ф. Шафонского // Минуле Сосниці та її околиць. – Чернігів, 1990. – С. 37 – 38;
Казаков А.Л. Літописний Березин в світлі даних О. Шафонського // Минуле Сосниці та її околиць.
– Чернігів, 1990. – С. 21 – 22.
30. Коваленко О. Неопублікована праця Андрія Пригари „Особое или топографическое
описание города губернского НовгородаQСеверского” // Сіверянський літопис. – 1999. – № 4. –
С. 161 – 162; Оглоблин О. Люди Старої України та інші праці. – Острог – НьюQЙорк, 2000. –
С. 190 – 191.
31. Бондаренко І. В. Топографічний опис м. НовгородаQСіверського А. Пригари як джерело
з історії України // Актуальні проблеми вітчизняної і всесвітньої історії. Матеріали Всеукраїнської
наукової конференції. – Луганськ, 2001. – С. 29 – 31; Коваленко О. Неопублікована праця Андрія
Пригари „Особое или топографическое описание города губернского НовгородаQСеверского” //
Сіверянський літопис. – 1999. – № 4. – С. 161.
32. РДВІА. – Ф. ВУА. – Оп. 16. – Спр. 19162. – Арк. 20 зв.
33. Там само. – Арк. 1.
34. Там само. – Арк. 6, 16, 26 – 26 зв.
35. Там само. – Арк. 26 – 26 зв.
36. Там само. – Арк. 2.
37. Там само. – Арк. 2; Ясновська Л. Давньоруські старожитності НовгородQСіверського
Подесення // Сіверянський літопис. – 2005. – № 6. – С. 10.
38. Там само. – Арк. 13 зв.
39. Там само. – Арк. 15.
40. Там само. – Арк. 2 зв.
41. Гринь О. Невідомий опис НовгородQСіверського намісництва // Сіверянський літопис. –
2003. – № 1. – С. 204 – 208.
42. РДВІА. – Ф. ВУА. – Оп. 16. – Спр. 23806. – Арк. 4 зв.
43. Там само. – Арк. 4 зв.; Опис НовгородQСіверського намісництва (1779 – 1781 рр.). – К.,
1931. – С. 4.
44. РДВІА. – Ф. ВУА. – Оп. 16. – Спр. 23806. – Арк. 4 зв. – 5.
45. Там само. – Арк. 5.
46. Там само. – Арк. 47 зв. – 48.
47. „Краткое топографическое описание Новгородского Северского наместничества 1787
года” / Підготовка до друку і передмова О. Коваленка та І. Петреченко // Сіверянський літопис. –
1995. – № 5. – С. 150 – 155.
48. „Краткое топографическое описание Новгородского Северского наместничества 1787
года” / Підготовка до друку і передмова О. Коваленка та І. Петреченко // Сіверянський літопис. –
1995. – № 5. – С. 149; Петреченко І. Короткі описи Чернігівського та НовгородQСіверського
намісництв // Людина, суспільство, культура: історія та сучасність. – Чернігів, 1996. – С. 43.
49. „Краткое топографическое описание Новгородского Северского наместничества 1787
года” / Підготовка до друку і передмова О. Коваленка та І. Петреченко // Сіверянський літопис. –
1995. – № 5. – С. 151.
50. Там само. – С. 154.
51. Там само. – С. 153.
|