Спонтанна судомна активність за умов пілокарпін-індукованого епілептичного статусу: характеристика моделі

Спонтанна судомна активність за умов пілокарпін-індукованого епілептичного статусу: характеристика моделі

Наводяться результати експериментальних досліджень,присвячених вивченню особливостей розвитку спонтанних судому щурів за умов пілокарпін-індукованого епілептичного статусу (ЕС). Вивчалися особливості розвитку спонтанних судом у відстроченому періоді Пі-спричиненого ЕС, а також термінові й електроф...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Досягнення біології та медицини
Дата:2009
Автор: Копйова, Н.В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Національна академія наук України 2009
Теми:
Фундаментальні проблеми медицини та біології
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47385
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Спонтанна судомна активність за умов пілокарпін-індукованого епілептичного статусу: характеристика моделі / Н.В. Копйова // Досягнення біології та медицини. — 2009. — № 1(13). — С. 17-23. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-47385
record_format dspace
spelling Копйова, Н.В.
2013-07-14T10:33:34Z
2013-07-14T10:33:34Z
2009
Спонтанна судомна активність за умов пілокарпін-індукованого епілептичного статусу: характеристика моделі / Н.В. Копйова // Досягнення біології та медицини. — 2009. — № 1(13). — С. 17-23. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.
XXXX-0102
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47385
616.853-08:615.213:616-092.9
Наводяться результати експериментальних досліджень,присвячених вивченню особливостей розвитку спонтанних судому щурів за умов пілокарпін-індукованого епілептичного статусу (ЕС). Вивчалися особливості розвитку спонтанних судом у відстроченому періоді Пі-спричиненого ЕС, а також термінові й електрофізіологічні особливості вказаної моделі хронічної епілепсії. Показано, що у середньому через 20–25 діб після введення пілокарпіну у щурів розвиваються відстроченімимовільні судоми, виникненню яких передують гострі судоми, що мають більш виражену інтенсивність і різні поведінкові й електрографічні критерії. При ЕЕГ-реєстрації у більшості щурів вентральний гіпокамп є першимутворенняммозку, в якому підсилюється активність при ініціації спонтанних відстрочених судом. Простежується тенденція до прямої залежності кількості епізодів спонтанної судомної активності від тривалості стадії гострих судомних реакцій за умов моделі епілептичного статусу, яку було використано.
The experimental data are given dedicated to spontaneous seizures development in conditions of pilocarpine-induced status epilepticus (SE). Spontaneous seizures formation peculiarities together with time-dependent electrophysiological features of the model were studied in SE postponed period. Spontaneous seizures were shown to develop approximately 20–25 days after pilocarpine injection with the acute seizures first appearance which have usually greater intensity and different behaviour and electrographic criteria’s. Ventral hippocampus was the first structure generated enhanced electrographic activity in the majority of rats during the postponed spontaneous seizures initiation. One could see also the tendency of the spontaneous seizure activity episodes dependency on acute pilocarpine-induced seizures duration under conditions of the used ES model.
uk
Національна академія наук України
Досягнення біології та медицини
Фундаментальні проблеми медицини та біології
Спонтанна судомна активність за умов пілокарпін-індукованого епілептичного статусу: характеристика моделі
Spontaneous seizure activity in conditions of pilocarpine-induced status epilepticus: the characteristic of model
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Спонтанна судомна активність за умов пілокарпін-індукованого епілептичного статусу: характеристика моделі
spellingShingle Спонтанна судомна активність за умов пілокарпін-індукованого епілептичного статусу: характеристика моделі
Копйова, Н.В.
Фундаментальні проблеми медицини та біології
title_short Спонтанна судомна активність за умов пілокарпін-індукованого епілептичного статусу: характеристика моделі
title_full Спонтанна судомна активність за умов пілокарпін-індукованого епілептичного статусу: характеристика моделі
title_fullStr Спонтанна судомна активність за умов пілокарпін-індукованого епілептичного статусу: характеристика моделі
title_full_unstemmed Спонтанна судомна активність за умов пілокарпін-індукованого епілептичного статусу: характеристика моделі
title_sort спонтанна судомна активність за умов пілокарпін-індукованого епілептичного статусу: характеристика моделі
author Копйова, Н.В.
author_facet Копйова, Н.В.
topic Фундаментальні проблеми медицини та біології
topic_facet Фундаментальні проблеми медицини та біології
publishDate 2009
language Ukrainian
container_title Досягнення біології та медицини
publisher Національна академія наук України
format Article
title_alt Spontaneous seizure activity in conditions of pilocarpine-induced status epilepticus: the characteristic of model
description Наводяться результати експериментальних досліджень,присвячених вивченню особливостей розвитку спонтанних судому щурів за умов пілокарпін-індукованого епілептичного статусу (ЕС). Вивчалися особливості розвитку спонтанних судом у відстроченому періоді Пі-спричиненого ЕС, а також термінові й електрофізіологічні особливості вказаної моделі хронічної епілепсії. Показано, що у середньому через 20–25 діб після введення пілокарпіну у щурів розвиваються відстроченімимовільні судоми, виникненню яких передують гострі судоми, що мають більш виражену інтенсивність і різні поведінкові й електрографічні критерії. При ЕЕГ-реєстрації у більшості щурів вентральний гіпокамп є першимутворенняммозку, в якому підсилюється активність при ініціації спонтанних відстрочених судом. Простежується тенденція до прямої залежності кількості епізодів спонтанної судомної активності від тривалості стадії гострих судомних реакцій за умов моделі епілептичного статусу, яку було використано. The experimental data are given dedicated to spontaneous seizures development in conditions of pilocarpine-induced status epilepticus (SE). Spontaneous seizures formation peculiarities together with time-dependent electrophysiological features of the model were studied in SE postponed period. Spontaneous seizures were shown to develop approximately 20–25 days after pilocarpine injection with the acute seizures first appearance which have usually greater intensity and different behaviour and electrographic criteria’s. Ventral hippocampus was the first structure generated enhanced electrographic activity in the majority of rats during the postponed spontaneous seizures initiation. One could see also the tendency of the spontaneous seizure activity episodes dependency on acute pilocarpine-induced seizures duration under conditions of the used ES model.
issn XXXX-0102
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47385
citation_txt Спонтанна судомна активність за умов пілокарпін-індукованого епілептичного статусу: характеристика моделі / Н.В. Копйова // Досягнення біології та медицини. — 2009. — № 1(13). — С. 17-23. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT kopiovanv spontannasudomnaaktivnístʹzaumovpílokarpíníndukovanogoepíleptičnogostatusuharakteristikamodelí
AT kopiovanv spontaneousseizureactivityinconditionsofpilocarpineinducedstatusepilepticusthecharacteristicofmodel
first_indexed 2025-11-26T15:00:00Z
last_indexed 2025-11-26T15:00:00Z
_version_ 1850625498710802432
fulltext ¹ 1 (13) 2009 17 бензодиазепиновой системы, представляющей собой один из возможных механизмов патоге- неза киндлинг-индуцированной эпилептической активности. Выводы 1. Бактериальный липополи- сахарид (0,1 мг/кг, в/бр) вызы- вает подавление пенициллин- индуцированной очаговой эпи- лептической активности у крыс с моделированным фармаколо- гически резистентным эпилеп- тическим судорожным синдро- мом. Данный эффект наблюда- ется через 12–14 ч с момента применения ЛПС. 2. В дозе, которая самостоя- тельно не оказывает эффекта снижения амплитуды и часто- ты эпилепитических разрядов пенициллин-индуцированных очагов, диазепам на фоне пред- варительного применения ЛПС вызывает противоэпилептичес- кий эффект, проявляющийся как в период 12–14 ч, когда про- тивосудорожный эффект ЛПС выражен и при самостоятель- ном применении препарата, и через 24 ч, когда данный эф- фект не определяется. ЛИТЕРАТУРА 1. Годлевский Л. С. Влияние бакте- риалнього липополисахарида на пени- циллин-индуцированную судорож- ную активность у крыс / Л. С. Год- левский, Е. В. Коболев, И. В. Смир- нов // Нейрофизиология. — 2008. — Т. 40, № 3. — С. 236-241. 2. Смірнов І. В. Вплив бактеріаль- ного ліпополісахариду на генералізо- вані клоніко-тонічні та клонічні судо- ми у щурів / І. В. Смірнов // Досгянен- ня біології та медицини. — 2008. — Т. 11, № 1. — С. 26-31. 3. Шандра А. А. Киндлинг и эпи- лептическая активность / А. А. Шан- дра, Л. С. Годлевский, А. И. Брусен- цов. — Одесса : Астропринт, 1999. — 270 с. 4. The neuronal excitability time- dependently changes after lipopoly- saccharide administration in mice: pos- sible role of cyclooxygenase-2 induction / E. S. Akarsu, S. Ozdayi, E. Algan, F. Ulupinar / Epilepsy Res. — 2006. — Vol. 71, N 2/3. — P. 181-187. 5. Woodbury D. M. Convulsant drug: Mechanisms of action / D. M. Woodbury // Antiepileptic drugs: Mechanism of action. — N. Y. : Raven Press, 1980. — P. 249-303. УДК 612.826+612.8.-009 Е. В. Коболев, О. Г. Овчинникова ВЛИЯНИЕ СОЧЕТАННОГО ПРИМЕНЕНИЯ БАК- ТЕРИАЛЬНОГО ЛИПОПОЛИСАХАРИДА И ДИАЗЕ- ПАМА НА ЭПИЛЕПТИЧЕСКУЮ АКТИВНОСТЬ В опытах на крысах-самцах линии Вистар, у которых с помощью повторного применения коразола (25,0–30,0 мг/кг, в/бр) формировали киндлинг-синдром и через три недели с момента его возникновения в условиях острого наблю- дения на модели пенициллин-индуцированных очагов в коре головного мозга исследовали эффекты применения ЛПС (0,1 мг/кг, в/бр) и диазепама (0,1 и 0,5 мг/кг, в/бр). Установлено развитие потенцированного противосудо- рожного эффекта диазепама в отдаленном периоде дей- ствия ЛПС (12–14 ч с момента применения). Ключевые слова: бактериальный липополисахарид, экс- периментальный судорожный синдром, пенициллин, кора- золовый киндлинг, диазепам. UDC 612.826+612.8.-009 Ye. V. Kobolyev, O. G. Ovchinnikova THE INFLUENCE OF COMBINED USAGE OF BAC- TERIAL LYPOPOLYSACCHARIDE AND DIAZEPAM UPON EPILEPTIC ACTIVITY Under conditions of acute observation in rats kindled with corazol repeated adiministration (25–30 mg/kg, i. p. ) in three- week period free from epileptogen administrations the in- fluence of bacterial lypopolysaccharide LPS (0,1 mg/kg, i. p.) abd diazepam (0,1 and 0,5 mg/kg, i. p.) administrations upon penicillin-induced foci in frontal cortex have been investigated. The development of potentiated antiseizure effect of diazepam revealed in postponed period of LPS action (12–14 h from the moment of administration) have been described. Key words: bacterial lypopolysaccharide, experimental sei- zure syndrome, penicillin, corazol kindling, diazepam. Однією з найбільш суттєвих і клінічно релевантних особли- востей епілепсії є розвиток спон- танних судом, що значно лімі- тує кількість експерименталь- них моделей, за умов яких мож- на відтворити хронічну судомну активність. Для проведення екс- периментальних досліджень, присвячених вивченню пато- фізіологічних механізмів хро- нічного епілептогенезу та вдо- сконаленню методів патогене- тичного лікування епілепсії, за- гальноприйнятими вважаються модель кіндлінгу та постста- тусні моделі. З використанням зазначених моделей можна до- УДК 616.853-08:615.213:616-092.9 Н. В. Копйова СПОНТАННА СУДОМНА АКТИВНІСТЬ ЗА УМОВ ПІЛОКАРПІН-ІНДУКОВАНОГО ЕПІЛЕПТИЧНОГО СТАТУСУ: ХАРАКТЕРИСТИКА МОДЕЛІ Одеський державний медичний університет ÄÎÑßÃÍÅÍÍß Á²ÎËÎò¯ òà ÌÅÄÈÖÈÍÈ18 слідити патофізіологічні меха- нізми мимовільних судом, зміни збудливості нейронів підкірко- вих утворень і кори великих півкуль, а також особливостей взаємодії утворень мозку. Епілептичний статус (ЕС) є однією з моделей хронічного епілептичного синдрому [3; 4]. Відомо, що ця модель також ха- рактеризується наявністю від- строчених мимовільно виника- ючих судом [6; 14]. Показано, що після введення пілокарпіну (Пі) у тварин послідовно реєст- руються поведінкові й елект- рографічні зміни, які характе- ризують три основні періоди формування Пі-спричиненого судомного синдрому: гострий період ЕС, який може тривати до 24 год; латентний період із прогресивною нормалізацією електроенцефалограм (ЕЕГ) і поведінки, що триває у серед- ньому від 4 до 40 діб; хроніч- ний період зі спонтанними су- домами, які повторюються до 3–5 разів на тиждень (вони на- гадують комплексні парціальні судоми у пацієнтів) [11; 19; 20]. Останніми роками основну ува- гу дослідників привертали до- слідження патофізіологічних механізмів ранньої (гострої) стадії Пі-спричиненої моделі ЕС у щурів [2; 7]. Значного інте- ресу набуває вивчення пато- фізіологічних механізмів фор- мування відстрочених судом, для чого необхідно обрати адек- ватну модель даного патологіч- ного стану. З цією метою ми дослідили характер й особливості розвит- ку спонтанних судом у відстро- ченому періоді Пі-спричинено- го ЕС, а також часові й елект- рофізіологічні особливості вка- заної моделі хронічної епілепсії. Окремим завданням роботи бу- ло з’ясування впливу трива- лості ЕС на розвиток спонтан- ної судомної активності (ССА). Матеріали та методи дослідження Досліди були проведені за умов хронічного експерименту на 50 щурах-самцях лінії Вістар масою від 170 до 220 г. Щурів утримували у стаціонарних умовах із природною 12-годин- ною зміною світла та темряви, 60%-ю вологістю і температу- рою (22±1) °С. Роботу з експери- ментальними тваринами про- водили з дотриманням загаль- ноприйнятих вимог до прове- дення лабораторних та інших дослідів з участю тварин. За 3 доби до початку дослідів тва- рин утримували у пластикових експериментальних боксах із метою якомога скорішої адап- тації та починали привчати до рук дослідників [1]. Упродовж передопераційної підготовки щурам під кетаміно- вою анестезією (2,0 мг/кг, внут- рішньочеревинно) імплантува- ли монополярні електроди (ні- хромовий дріт, діаметр кінчика 0,10–0,15 мм, з лаковою ізоля- цією, окрім кінчиків) за коор- динатами стереотаксичного ат- ласу [15] білатерально в лобову кору [АР = 2,7; L = 2,2, Н = 1,8] і вентральний гіпокамп [AP = -4,8; L = 4,5; H = 7,0]. Для запобігання розвитку інфекції тваринам щод- ня одноразово протягом 5 днів після операції вводили стрепто- міцин (30 000 МО/кг внутрішньо- черевинно). Після операції тва- рин брали до досліду через 7– 10 діб. Пілокарпін готували у роз- чині NaCl (pH = 7,4) безпосеред- ньо перед початком дослідів і вводили внутрішньочеревинно дозою 380 мг/кг. За 30 хв до цьо- го тваринам із метою запобіган- ня розвитку периферичних хо- ліноміметичних ефектів Пі, по- в’язаних із гіперактивацією хо- лінергічної системи (бронхо- спазм і посилене слизеутворен- ня в бронхах), уводили М-ско- поламін (1,0 мг/кг, підшкірно). Інтактним щурам (контрольні тварини; n=50) уводили однакові об’єми М-скополаміну та 0,9%-го фізіологічного розчину. За ста- ном і поведінкою тварин, а та- кож за судомною активністю після введення Пі спостерігали візуально впродовж 40 діб з мо- менту виникнення мимовільних судом [13] й оцінювали за шка- лою, описаною у дослідженнях Racine [16]. Для зниження ле- тальності через 30–120 хв із мо- менту розвитку ЕС щурам уво- дили діазепам (10 мг/кг, внут- рішньочеревинно). Поведінку тварин реєстру- вали цілодобово за допомогою відеокамери “JVC” з подаль- шим аналізом й оцінкою пове- дінки кожного щура. Реєструвати ЕЕГ у щурів по- чинали у середньому через 10– 12 діб після введення Пі. Термін реєстрації ЕЕГ був однаковим для всіх тварин — з 10.00 до 16.00. Для оцінки ЕЕГ викорис- товували частоту дискретизації 256 імп/с за допомогою АЦП (Natiоnal Instruments, США): дані візуалізовували на екрані комп’ютера і записували на но- сій інформації для подальшої оff-line обробки. Частотний діа- пазон сигналів становив 0,5– 40 Гц; 16-секундні епохи запи- су ЕЕГ піддавали аналізу Фур’є за допомогою програми “Lab- view-5,0” (США). При цьому на основі візуального аналізу ви- лучали ділянки ЕЕГ, які місти- ли артефакти. Програма нада- вала також усереднені показни- ки потужності впродовж усьо- го запису ЕЕГ по кожному з активних каналів, що викорис- товувалося для оn-line оцінки часу початку, піку та згасання мимовільних судом. Отримані дані обчислювали за допомогою додаткового ста- тистичного пакета в оболонці програми “Labview-5,0”, а та- кож програми статистичного аналізу ”Statgraph” із застосу- ванням параметричних крите- риїв; P < 0,05 обирали як кри- терій вірогідності. Результати дослідження та їх обговорення Пілокарпін, який застосову- вали у дослідженнях для відтво- рення хронічної епілептичної активності (ЕпА), є потужним холіноміметичним засобом. Тому впродовж перших 2–5 хв (рис. 1) після його застосуван- ня у 46 щурів із 50 переважали вегетативні порушення, які про- ¹ 1 (13) 2009 19 являлися гіперсалівацією, під- вищеним занепокоєнням, підси- ленням грумінгу, обнюхуван- ням, зростанням показників ру- хової активності, почастішан- ням дихання, підсиленням де- фекації. У 4 тварин вказані ви- ще вегетативні реакції були ви- ражені незначним чином із пе- реважанням гіперсалівації, епі- зодів завмирання та підсилен- ня дефекації. У всіх щурів дослідної групи у середньому через 17–25 хв після введення Пі розвивалися поведінкові судоми, які спочат- ку мали характер міоклонічних здригань і тремору м’язів мор- ди, голови та передніх кінцівок. Упродовж наступних 15–20 хв ці судоми трансформувались у клонічні скорочення м’язів ту- луба, передніх і задніх кінцівок, після чого в усіх тварин розви- нулися генералізовані клоніко- тонічні напади. Після 1–6 генералізованих нападів у тварин розвинувся ЕС, який тривав у середньому 70–90 хв (див. рис. 1). В 1 (2 %) щура із 50 тривалість Пі-спри- чинених судом дорівнювала 13,7 хв. У 3 (6 %) тварин із 50 їхня тривалість становила у се- редньому (23,6±3,2) хв (рис. 2). У 17 (34 %) щурів гостра стадія Пі-спричиненого ЕС тривала від 31 до 60 хв, у 29 (56 %) тва- рин — більше 61 хв. Загинули 8 (16 %) тварин. У 37 (74 %) щурів спостері- галися повторні генералізовані судомні напади, що відповіда- ло 5 балам за загальноприйня- тою шкалою оцінки тяжкості судомних реакцій (до них увій- шли також і загиблі тварини). У 11 (22 %) щурів відмічались 2–5 хв 70–90 хв 20–25 діб 40 діб Вегетатив- Гострі Латентний Мимовільні ні прояви судоми (прихований) період судоми                           ЕПІЛЕПТИЧНИЙ СТАТУС Рис. 1. Схема організації експериментального дослідження Пі-інду- кованого епілептичного статусу Введення пілокарпіну, 380 мг/кг одноразові генералізовані су- домні напади. Судомні прояви у 2 (4 %) тварин відповідали 3 балам (рис. 3). У 39 щурів із 42, які вижили після гострої стадії ЕС, упро- довж наступних 20–25 діб реєс- трувались інтенсивні дослід- ницькі реакції, підсилення гру- мінгу, незначне зростання го- ризонтальної рухової активнос- ті (див. рис. 1). У 3 тварин від- значалася гіподинамія, вони були нерухомими і загальмова- ними. Судомні реакції відсутні. Після закінчення зазначено- го терміну у 35 (83,3 %) щурів із 42 виникли спонтанні судомні реакції, які спочатку мали ви- гляд незначних міофасціальних здригань і похитувань голови та потім упродовж 24 год у 26 із них трансформувалися в не- значні за вираженістю, дрібно- амплітудні міоклонічні скоро- чення м’язів передніх кінцівок. У решти 9 щурів упродовж усьо- го терміну спостереження реєс- трувалися незначні за вираже- ністю міофасціальні здригання. У 7 (16,7 %) тварин ССА була відсутньою протягом усього терміну спостереження (40 діб). Аналіз кореляції між трива- лістю та інтенсивністю ЕС і частотою розвитку ССА пока- зав, що якщо ЕС припиняли че- рез 15 хв після його початку, то а б в 29* 17 3 1 Рис. 2. Середня тривалість гос- трої стадії у щурів із Пі-спричине- ним епілептичним статусом: а — до 15 хв; б — 16–30 хв; в — 31– 60 хв; г — 61–120 хв. Цифри вка- зують на кількість щурів із зазна- ченою тривалістю судом; * — за- гибель тварин г 2 11 37* а б в Рис. 3. Враженість гострих ге- нералізованих судом у щурів із Пі-спричиненим епілептичним ста- тусом: а — 3 бали; б — 4 бали; в — 5 балів. Цифри вказують на кількість щурів із зазначеною тяж- кістю судом; * — загибель тварин 4 11 20 а б в г Рис. 4. Кількість тварин із ССА залежно від тривалості гострих генералізованих судом у щурів із Пі-спричиненим епілептичним ста- тусом: а — до 15 хв; б — 16–30 хв; в — 31–60 хв; г — 61–120 хв. Циф- ри вказують на кількість щурів із ССА ÄÎÑßÃÍÅÍÍß Á²ÎËÎò¯ òà ÌÅÄÈÖÈÍÈ20 ССА не реєструвалася. У гру- пах тварин із тривалістю ЕС 30 хв, до 1 і 2 год відповідно від- мічалося прогресивне збіль- шеня кількості тварин зі ССА від 11,4 до 31,4 і 57,2 % (P < 0,05; рис. 4). Максимальну кількість епі- зодів ССА (12) ми спостерігали в одного щура впродовж усьо- го терміну спостереження. Три- валість гострих генералізова- них судом у нього дорівнюва- ла 107 хв (таблиця). Мінімальна кількість епізодів мимовільних відстрочених судом також була відмічена у 1 щура: гострі ге- нералізовані судоми тривали у цього щура протягом 21,5 хв. Простежується тенденція пря- мої залежності кількості епі- зодів ССА від тривалості стадії гострих судомних реакцій за умов моделі ЕС, яку було вико- ристано (див. таблицю). Упродовж латентного періо- ду, який тривав після генера- лізованих Пі-спричинених су- дом (див. рис. 1), на ЕЕГ біль- шості щурів реєструвалась асинхронна активність, яка ха- рактеризувалася низькоамплі- тудними асинхронно виникаю- чими спайковими потенціала- ми з амплітудою, яка не пере- вищувала 180 мкВ у лобовій корі та 250–300 мкВ — у гіпо- кампі (рис. 5, а). Упродовж терміну, який пе- редував розвитку ССА (за 2 хв), на ЕЕГ відмічалася переважно синхронізована високоамплітуд- на активність із частотою по- тенціалів до 7–9/хв (рис. 5, б). Протягом виникнення ССА в ЕЕГ щурів суттєво зросла амплітуда спайкових потенціа- лів, які генерувалися з часто- тою до 11–13/хв у гіпокампі (рис. 5, в). У неокортексі час- тота потенціалів дорівнювала 8–9/хв. Амплітуда потенціалів у лобовій корі та гіпокампі ста- новила 1,2–1,6 мВ. Тривалість ССА становила у середньому 50–70 с і характе- ризувалася появою в ЕЕГ висо- кочастотної спайкової актив- ності, яка мала бути зареєстро- ваною незалежно лише в одно- му гіпокампі або в обох водно- час із розрядами в неокортексі (див. рис. 5, а, б; рис. 6, а, б). Після закінчення цього термі- ну в 23 щурів із 35 відмічалася трансформація ЕЕГ, що можна побачити на таком прикладі. У частини щурів високоамплітуд- на активність на ЕЕГ, пов’яза- на з розвитком ССА, протягом 1 хв трансформувалась у гострі спайкові потенціали з часто- тою 11–13/хв і амплітудою до 1,6–1,7 мВ (рис. 5, г), що відпо- відало дрібноамплітудним ско- роченням м’язів морди, голови та передніх кінцівок (2 бали за загальноприйнятою шкалою оцінки судом). У решти 12 щу- рів ЕЕГ-картина була іншою. Наприклад, епілептиформна активність на ЕЕГ різко припи- нялася та змінювалася низько- амплітудною повільною актив- ністю, ідентичною такій до по- чатку ССА з переважанням по- вільно-хвильових комплексів, найбільша амплітуда яких (20– 30 мкВ) відмічалася в неокор- тексі (рис. 6, в). Таким чином, отримані ре- зультати свідчать про те, що у щурів після введення Пі роз- вивається комплекс поведінко- вих та електрографічних пору- шень, характерних для ЕС, який характеризується високою летальністю, стадійністю та розвитком ССА. Ці дані узго- джуються з результатами ба- гатьох авторів [6–9; 11], які ви- вчали адекватність і відтворю- ваність Пі-індукованої моделі ЕС, механізми її формування, а також послідовність розвитку поведінкових й електрографіч- них змін. Слід зазначити віднос- но високі показники леталь- ності за умов застосованої мо- делі, що відповідає даним ін- ших авторів і підтверджує клі- нічну адекватність Пі-спричи- неної моделі хронічної епілепсії Таблиця Особливості розвитку спонтанних судом залежно від тривалості гострої стадії Пі-спричиненого епілептичного статусу Кількість щурів зі спон- танними судома- ми Кількість епізодів спонтан- них судом 21,5 1 1 25,1±2,7 2 3 42,5±4,3 3 5 49,3±3,9 4 6 54,1±4,4 4 7 70,7±7,1 7 9 76,1±6,9 8 10 83,0±7,4 4 11 107 1 12 Усього 35 64 Тривалість гострої стадії Пі-спричи- неного ЕС, хв, M±m а б в г 5 с1,0 мВ Рис. 5. Електроенцефалограма щурів в умовах Пі-спричиненого епілептичного статусу: фрагмент а — фонова активність через 22 доби після введення Пі; фрагмент б — через 9 хв після а; фрагмент в — через 11 хв після а; фрагмент г — через 12 хв після а; 1 — права лобова кора; 2 — ліва лобова кора; 3 — правий вентральний гіпо- камп; 4 — лівий вентральний гіпокамп. Відмітка часу — 5 с, каліб- рування сигналу — 1,0 мВ 1 2 3 4 ¹ 1 (13) 2009 21 відповідному патологічному ста- ну в людей. У дослідженнях було під- тверджено факт розвитку ССА у щурів через 20–25 діб після введення Пі. Наведені вище результати трохи різняться з даними авторів [18], на думку яких перші спонтанні судоми в щурів і мишей, які вижили після ЕС, звичайно з’являлися впро- довж 5–10 діб після ЕС. Проте, скоріше за все, такі термінові розбіжності щодо виникнення мимовільних відстрочених су- дом можуть бути пов’язані з різним дозуванням Пі та різни- ми видами експериментальних тварин. При аналізі результатів, от- риманих при ЕЕГ-реєстрації, очевидно, що у більшості щурів вентральний гіпокамп є першим утворенням мозку, в якому під- силюється активність при іні- ціації спонтанних відстрочених судом. Цікаво, що у дослідах із використанням 2-діоксиглюко- зи протягом хронічної стадії Пі- спричиненого ЕС було показа- но значне зниження метаболіз- му практично усіма утворення- ми головного мозку щурів, що свідчило про їхнє вилучення із переліку можливих кандидатів до утворень, відповідальних за генерацію мимовільних судом [12]. При цьому незначний рі- вень метаболізму зберігався в ростральній ольфакторній ді- лянці кори великих півкуль, у базолатеральному та центро- медіальному ядрах мигдалика, у каудальній частині неокор- текса, у латеральному дорзаль- ному, латеральному задньому та латеральному колінчатому ядрах таламуса. Важливо, що протягом заключного терміну Пі-спричиненого ЕС було вияв- лено лише одне утворення зі збереженим метаболізмом, ви- раженість якого корелювала з даними ЕЕГ, — Аммонів ріг гі- покампа. Важливу роль гіпокампа в механізмах відстрочених судом при ЕС підтвердили молеку- лярні дослідження, присвячені вивченню ролі білка кластери- ну, який бере участь у загибелі клітин і нейронів гіпокампа. За умов ЕС, індукованого елект- ричною стимуляцією, відбува- лося значне зростання кіль- кості м-РНК кластерину в аст- роцитах гіпокампа через 24 год. Рання індукція м-РНК клас- терину відмічалася у грануляр- них клітинах зубчатої звивини, які вижили після ЕС. У нейро- нах CA1, що загинули після ЕС, реєструвалася дуже незначна кількість м-РНК кластерину. На противагу кількості м-РНК, надмірну імунореактивність на кластерин було виявлено у пі- рамідних нейронах CA1 і ней- ронах хілусу зубчатої звивини (причому обидві ці клітинні по- пуляції загинули внаслідок ЕС), але не в гранулярних клітинах зубчатої звивини. Автори при- пустили, що кластерин за умов ЕС поглинається нейронами гіпокампу, які гинуть [17]. Численні дослідники вважа- ють вентральний гіпокамп утво- ренням, яке відповідає за роз- виток спонтанних судом за умов ЕС різного генезу (каїнатного, пікротоксинового, пілокарпіно- вого, електричного тощо). Ана- логічної думки додержуються автори [5; 8], які показали про- відну роль гіпокампа в генерації хронічної ЕпА при кіндлінзі, що також узгоджується з наве- деними вище результатами. Більша вираженість ЕЕГ-ак- тивності утвореннями лобової кори щурів протягом ССА свід- чить про необхідність подаль- шого дослідження механізмів їхнього залучення до опосеред- кування хронічного Пі-спричи- неного судомного синдрому, а також про складність, неодно- значність трактування та сис- темності комплексу змін у моз- ку щурів, які розвиваються у від- строченому періоді Пі-індуко- ваного ЕС. Варту уваги особ- ливість ЕЕГ упродовж стадії ССА, коли в окремих тварин потужність потенціалів, які ге- неруються, раптово знижувала- ся, а у більшості щурів ЕЕГ змі- нювалася та виявлялася спай- ковими потенціалами, можна пояснити результатами, отри- маними A. Hadthforth, D. Trei- man (1995), щодо градації тер- міну спонтанних судом на ран- ній період, період паузи з гене- руванням спайкових потенціа- лів і пізній спонтанний період. З урахуванням цього, ймовірно, у більшості щурів ЕЕГ реєстру- валася протягом періоду паузи або пізнього періоду під час ССА [12]. 1 2 3 4 б в 5 с1,0 мВ Рис. 6. Електроенцефалограма щурів за умов Пі-спричиненого епі- лептичного статусу: фрагмент а — фонова активність через 26 діб після введення Пі; фрагмент б — через 6 хв після а; фрагмент в — через 8 хв після а; 1 — права лобова кора; 2 — ліва лобова кора; 3 — правий вентральний гіпокамп; 4 — лівий вентральний гіпокамп. Відмітка часу — 5 с, калібрування сигналу — 1,0 мВ а 1 2 3 4 ÄÎÑßÃÍÅÍÍß Á²ÎËÎò¯ òà ÌÅÄÈÖÈÍÈ22 Загалом, зареєстрований на- ми характер ЕЕГ-змін при спон- танних судомах у щурів узго- джується з даними R. P. Brenner про чергування в ЕЕГ упродовж спонтанних судом епізодів зі спайковими потенціалами й епі- зодів із низькоамплітудною ак- тивністю [10]. Висновки У щурів після введення Пі відмічаються стадійні поведін- кові, біохімічні та ЕЕГ-зміни, внаслідок яких у середньому че- рез 20–25 діб розвиваються від- строчені мимовільні судоми. Їхньому виникненню, зазвичай, передують гострі судоми, які мають більш виражену інтен- сивність і різні поведінкові й електрографічні критерії. Про- стежується тенденція прямої за- лежності кількості епізодів ССА від тривалості стадії гострих судомних реакцій за умов мо- делі ЕС, яку було використано. Пі-спричинені мимовільні судоми є моделлю резистентної хронічної епілепсії [16], вони менше досліджені порівняно з гострими судомними реакціями. Подальше дослідження пато- фізіологічних механізмів хроніч- ної стадії Пі-індукованого ЕС дозволить експериментально обгрунтувати методи фармако- логічної корекції вказаного па- тологічного стану. ЛІТЕРАТУРА 1. Буреш Я. Методики и основные эксперименты по изучению мозга и поведения / Я. Буреш, О. Бурешова, Д. Хьюстон. — М. : Высш. шк., 1991. — 400 с. 2. Протисудомні ефекти карбама- зепіну, але не вальпроєвої кислоти в умовах відтворення пікротоксин- та пілокарпін-спричинених моделей хро- нічної епілептичної активності у щу- рів різного віку / Р. С. Вастьянов, Н. А. Черненко, О. А. Кащенко [та iн.] // Експериментальна та клінічна фізіо- логія і біохімія. — 2003. — № 1. — С. 29-38. 3. Зенков Л. Р. Клиническая эпи- лептология (с элементами нейрофи- зиологии) / Л. Р. Зенков. — М. : Ме- дицинское информационное агент- ство, 2002. — 415 с. 4. Карлов В. А. Судорожный эпи- статус / В. А. Карлов. — М., 2003. — 63 с. 5. Гиппокамп как детерминантная структура, генерирующая эпилепти- ческую активность при коразоловом киндлинге / Г. Н. Крыжановский, Р. Ф. Макулькин, А. А. Шандра, Л. С. Год- левский // Бюллетень эксперимен- тальной биологии и медицины. — 1985. — Т. 99, № 5. — C. 527-532. 6. Status epilepticus — новые меха- низмы и пути торможения (литий-пи- локарпиновая модель) / С. А. Чепур- нов, Н. Е. Чепурнова, О. М. Редкозу- бова, С. А. Саакян // Успехи физио- логических наук. — 2005. — Т. 36, № 1. — С. 68-84. 7. Шандра О. А. Моделі й основні патофізіологічні механізми хронічної епілепсії / О. А. Шандра, О. А. Ка- щенко // Досягнення біології та меди- цини. — 2003. — № 1. — С. 80-88. 8. Шандра A. A. Киндлинг и эпи- лептическая активность / A. A. Шанд- ра, Л. С. Годлевский, A. И. Брусенцов. — Одесса : Астропринт, 1999. — 272 с. 9. Alldredge B. K. A comparison of lorazepam, diazepam, and placebo for the treatment of out-of-hospital status epilepticus / B. K. Alldredge, A. M. Gelb, S. M. Isaacs // N. Engl. J. Med. — 2001. — Vol. 345. — P. 631-637. 10. Brenner R. P. EEG in convulsive and nonconvulsive status epilepticus / R. P. Brenner // J. Clin. Neurophysiol. — 2004. — Vol. 21. — P. 319-331. 11. Cavalheiro E. A. Long-term effects of intrahippocampal kainic acid injection in rats: a method for inducing spontaneous recurrent seizures / E. A. Cavalheiro, D. A. Riche, G. Le Gal La Salle // Electroencephalogr. Clin. Neuro- physiol. — 1982. — Vol. 53. — P. 581- 589. 12. Handforth A. Functional mapping of the late stages of status epilepticus in the lithium-pilocarpine model in rat: a 14C-2-deoxyglucose study / A. Hand- forth, D. M. Treiman // Neuroscience. — 1995. — Vol. 64, N 4. — P. 1075- 1089. 13. Leite J. P. Spontaneous recurrent seizures in rats: An experimental model of partial epilepsy / J. P. Leite, Z. A. Bortolotto, E. A. Cavalheiro // Neurosi. Behav. Rev. — 1990. — Vol. 14. — P. 511-517. 14. Leite J. P. New insights from the use of pilocarpine and kainate models / J. P. Leite, N. Garcia-Cairasco, E. A. Cavalheiro // Epilepsy Res. — 2002. — Vol. 50. — P. 93-103. 15. Photographic Atlas of the Rat Brain the Cell and Fiber Architecture Illustrated in Three Planes With Stereo- taxic Coordinates: A Photographic Guide to the Cell and Fiber Architecture of the Rat Brain Illustrated in Three Planes With Stereotaxic Coordinates / L. Kru- ger, S. Saporta, S. Swanson, W. Larry. — Publ. by Cambridge Univ. Pr. (Sd), 1995. — 299 p. 16. Racine R. J. Modification of seizure activity by electrical stimula- tion. II. Motor seizure / R. J. Racine // Electroencephalogr. Clin. Neurophysiol. — 1972. — Vol. 32, N 3. — P. 281-294. 17. Hippocampal abnormalities after prolonged febrile convulsion: a longitu- dinal MRI study / R. C. Scott, M. D. King, D. G. Gadian [et al.] // Brain. — 2003. — Vol. 126. — P. 2551-2557. 18. Limbic seizures produced by pilocarpine in rats: Behavioural, electro- encephalographic and neuropathological study / W. A. Turski, E. A. Cavalheiro, M. Schwarz [et al.] // Behav. Brain Res. — 1983. — Vol. 9. — P. 315-335. 19. Seizure produced by pilocarpine in mice: Behavioural, electroencepha- lographic and morphological analysis / W. A. Turski, E. A. Cavalheiro, Z. A. Bortolotto [et al.] // Brain Res. — 1984. — Vol. 321. — P. 237-253. 20. Cholinergic mechanisms and epi- leptogenesis. Ther seizures induced by pilocarpine: a novel experimental mo- del of intractable epilepsy / L. Turski, C. Ikonomidou, W. A. Turski [et al.] // Synapse. — 1989. — N 3. — P. 154- 171. ¹ 1 (13) 2009 23 УДК 616.853-08:615.213:616-092.9 Н. В. Копйова СПОНТАННА СУДОМНА АКТИВНІСТЬ ЗА УМОВ ПІЛОКАРПІН-ІНДУКОВАНОГО ЕПІЛЕПТИЧНОГО СТАТУСУ: ХАРАКТЕРИСТИКА МОДЕЛІ Наводяться результати експериментальних досліджень, присвячених вивченню особливостей розвитку спонтанних судом у щурів за умов пілокарпін-індукованого епілептич- ного статусу (ЕС). Вивчалися особливості розвитку спон- танних судом у відстроченому періоді Пі-спричиненого ЕС, а також термінові й електрофізіологічні особливості вказаної моделі хронічної епілепсії. Показано, що у серед- ньому через 20–25 діб після введення пілокарпіну у щурів розвиваються відстрочені мимовільні судоми, виникненню яких передують гострі судоми, що мають більш вираже- ну інтенсивність і різні поведінкові й електрографічні кри- терії. При ЕЕГ-реєстрації у більшості щурів вентральний гіпокамп є першим утворенням мозку, в якому підсилюєть- ся активність при ініціації спонтанних відстрочених су- дом. Простежується тенденція до прямої залежності кіль- кості епізодів спонтанної судомної активності від трива- лості стадії гострих судомних реакцій за умов моделі епі- лептичного статусу, яку було використано. Ключові слова: спонтанна судомна активність, епілептич- ний статус, пілокарпін, гіпокамп, електроенцефалографія. UDС 616.853-08:615.213:616-092.9 N. V. Kopyova SPONTANEOUS SEIZURE ACTIVITY IN CONDITIONS OF PILOCARPINE-INDUCED STATUS EPILEPTICUS: THE CHARACTERISTIC OF MODEL The experimental data are given dedicated to spontaneous seizures development in conditions of pilocarpine-induced status epilepticus (SE). Spontaneous seizures formation pecu- liarities together with time-dependent electrophysiological features of the model were studied in SE postponed period. Spontaneous seizures were shown to develop approximately 20–25 days after pilocarpine injection with the acute seizures first appearance which have usually greater intensity and different behaviour and electrographic criteria’s. Ventral hippo- campus was the first structure generated enhanced electro- graphic activity in the majority of rats during the postponed spontaneous seizures initiation. One could see also the ten- dency of the spontaneous seizure activity episodes depen- dency on acute pilocarpine-induced seizures duration under conditions of the used ES model. Key words: spontaneous seizure activity, status epilepticus, pilocarpine, hippocampus, electroencephalogram. Вступ Організм людини підлягає впливу різних факторів, зокре- ма багатьох чужорідних хіміч- них сполук. Серед різноманіт- них класів ксенобіотиків особли- ву увагу привертають прості поліефіри (ППЕ), які широко використовуються в різних га- лузях промисловості для виго- товлення синтетичних миючих засобів, флотореагентів, емуль- гаторів, епоксидних смол, пласт- мас, у практичній медицині як пролонгатори та протектори лікарських препаратів тощо. Об’єктом даного дослідження була група ППЕ на основі про- піленгліколів (ПГ), гліцеролу та пропіленгліколів (ГлПГ), пенто- лу і пропіленгліколів (ПнПГ). У попередніх роботах було встановлено посилення вільно- радикальних процесів і перекис- ного окиснення ліпідів (ПОЛ) в організмі щурів під впливом ППЕ [1], що може призвести до порушення балансу між окси- дантною й антиоксидантною системами внаслідок зниження рівня антиоксидантів або гіпер- продукції вільних радикалів. Тому представляло інтерес до- слідити активність системи ан- тиоксидантного захисту (АОЗ) і проаналізувати баланс між про- та антиоксидантами в організмі експериментальних тварин за дії досліджуваних ППЕ. Метою дослідження було вивчення стану системи анти- оксидантного захисту в організ- мі білих щурів за умов впливу простих поліефірів на основі пропіленгліколів, гліцеролу та пентолу. Матеріали та методи дослідження Дослідження виконані на 120 статевозрілих щурах-самцях лінії Вістар масою 200–220 г, яких утримували на стандарт- ному раціоні віварію. Тваринам дослідних груп перорально за допомогою зонда щодня протя- гом 30 діб вводили водні роз- чини ППЕ на основі ПГ з мо- лекулярною масою 540, 2106 (ПГ-540, ПГ-2106); на основі Гл і ПГ з молекулярною масою 1136 (ГлПГ-1136); на основі Пн і ПГ з молекулярною масою 790 (ПнПГ-790). Розрахунок необ- хідної для введення дози прово- УДК 612.015.11:541.64:616-092.9 О. А. Наконечна, канд. мед. наук СТАН СИСТЕМИ АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ В ОРГАНІЗМІ ЩУРІВ ЗА УМОВ ДІЇ ПРОСТИХ ПОЛІЕФІРІВ Харківський національний медичний університет МОЗ України

Схожі ресурси