Оцінка зміни поведінкових характеристик білих щурів в умовах тесту «діряве поле» під дією емоційного стресу різного генезу

Оцінка зміни поведінкових характеристик білих щурів в умовах тесту «діряве поле» під дією емоційного стресу різного генезу

Представлено результати комплексного психогенетичного дослідження механізмів індукції психічної (поведінкової) депресії на фоні емоційного стресу різної етіології (соціальної ізоляції — 72 год та іммобілізації — 3 год протягом 5 діб). Згідно з реакцією популяції на дію емоційного стресу, у групі тв...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Досягнення біології та медицини
Datum:2009
1. Verfasser: Фролова, Г.О.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Національна академія наук України 2009
Schlagworte:
Фундаментальні проблеми медицини та біології
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47390
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Оцінка зміни поведінкових характеристик білих щурів в умовах тесту «діряве поле» під дією емоційного стресу різного генезу / Г.О. Фролова // Досягнення біології та медицини. — 2009. — № 1(13). — С. 36-39. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-47390
record_format dspace
spelling Фролова, Г.О.
2013-07-14T11:12:59Z
2013-07-14T11:12:59Z
2009
Оцінка зміни поведінкових характеристик білих щурів в умовах тесту «діряве поле» під дією емоційного стресу різного генезу / Г.О. Фролова // Досягнення біології та медицини. — 2009. — № 1(13). — С. 36-39. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
XXXX-0102
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47390
612.821.6
Представлено результати комплексного психогенетичного дослідження механізмів індукції психічної (поведінкової) депресії на фоні емоційного стресу різної етіології (соціальної ізоляції — 72 год та іммобілізації — 3 год протягом 5 діб). Згідно з реакцією популяції на дію емоційного стресу, у групі тварин із середнім рівнем тривожності спостерігається дисоціація на стійких, нестійких і таких, що проявили риси депресії. У групі з високим рівнем тривожності переважають тварини, що проявили риси депресії у відповідь на дію емоційного стресу; низькотривожні тварини проявили стійкість до дії обох моделей. Отримані дані поведінкових досліджень свідчать про більшу «жорсткість» для експериментальних тваринмоделі іммобілізації, ніж соціальної ізоляції.
The data of a complex psychogenetic study are given devoted to investigation of mechanisms of psychological (behavioral) depression developing under the action of emotional stress of different genesis (two conventional models — 72 hrs social isolation and 3 hrs during each of 5 days immobilization were applied). In response to the stress stumuli action rat population was subdivided into high, middle and low anxiety level subgroups (HAL, MAL and LAL, correspondetly). Under emotional stress of both mentioned models MAL-animals demonstrated quite opposite responses: keep resistant, become labile and fall depressive. The obtained results testify to greater “ruthlessness” for the immobilization model than for social isolation.
uk
Національна академія наук України
Досягнення біології та медицини
Фундаментальні проблеми медицини та біології
Оцінка зміни поведінкових характеристик білих щурів в умовах тесту «діряве поле» під дією емоційного стресу різного генезу
Evaluation of changes in behavioral characteristics of experimental rats in “hole board” test under the influence of different genesis emotional stress
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Оцінка зміни поведінкових характеристик білих щурів в умовах тесту «діряве поле» під дією емоційного стресу різного генезу
spellingShingle Оцінка зміни поведінкових характеристик білих щурів в умовах тесту «діряве поле» під дією емоційного стресу різного генезу
Фролова, Г.О.
Фундаментальні проблеми медицини та біології
title_short Оцінка зміни поведінкових характеристик білих щурів в умовах тесту «діряве поле» під дією емоційного стресу різного генезу
title_full Оцінка зміни поведінкових характеристик білих щурів в умовах тесту «діряве поле» під дією емоційного стресу різного генезу
title_fullStr Оцінка зміни поведінкових характеристик білих щурів в умовах тесту «діряве поле» під дією емоційного стресу різного генезу
title_full_unstemmed Оцінка зміни поведінкових характеристик білих щурів в умовах тесту «діряве поле» під дією емоційного стресу різного генезу
title_sort оцінка зміни поведінкових характеристик білих щурів в умовах тесту «діряве поле» під дією емоційного стресу різного генезу
author Фролова, Г.О.
author_facet Фролова, Г.О.
topic Фундаментальні проблеми медицини та біології
topic_facet Фундаментальні проблеми медицини та біології
publishDate 2009
language Ukrainian
container_title Досягнення біології та медицини
publisher Національна академія наук України
format Article
title_alt Evaluation of changes in behavioral characteristics of experimental rats in “hole board” test under the influence of different genesis emotional stress
description Представлено результати комплексного психогенетичного дослідження механізмів індукції психічної (поведінкової) депресії на фоні емоційного стресу різної етіології (соціальної ізоляції — 72 год та іммобілізації — 3 год протягом 5 діб). Згідно з реакцією популяції на дію емоційного стресу, у групі тварин із середнім рівнем тривожності спостерігається дисоціація на стійких, нестійких і таких, що проявили риси депресії. У групі з високим рівнем тривожності переважають тварини, що проявили риси депресії у відповідь на дію емоційного стресу; низькотривожні тварини проявили стійкість до дії обох моделей. Отримані дані поведінкових досліджень свідчать про більшу «жорсткість» для експериментальних тваринмоделі іммобілізації, ніж соціальної ізоляції. The data of a complex psychogenetic study are given devoted to investigation of mechanisms of psychological (behavioral) depression developing under the action of emotional stress of different genesis (two conventional models — 72 hrs social isolation and 3 hrs during each of 5 days immobilization were applied). In response to the stress stumuli action rat population was subdivided into high, middle and low anxiety level subgroups (HAL, MAL and LAL, correspondetly). Under emotional stress of both mentioned models MAL-animals demonstrated quite opposite responses: keep resistant, become labile and fall depressive. The obtained results testify to greater “ruthlessness” for the immobilization model than for social isolation.
issn XXXX-0102
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47390
citation_txt Оцінка зміни поведінкових характеристик білих щурів в умовах тесту «діряве поле» під дією емоційного стресу різного генезу / Г.О. Фролова // Досягнення біології та медицини. — 2009. — № 1(13). — С. 36-39. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT frolovago ocínkazmínipovedínkovihharakteristikbílihŝurívvumovahtestudírâvepolepíddíêûemocíinogostresuríznogogenezu
AT frolovago evaluationofchangesinbehavioralcharacteristicsofexperimentalratsinholeboardtestundertheinfluenceofdifferentgenesisemotionalstress
first_indexed 2025-11-25T03:39:17Z
last_indexed 2025-11-25T03:39:17Z
_version_ 1850502797829603328
fulltext ÄÎÑßÃÍÅÍÍß Á²ÎËÎò¯ òà ÌÅÄÈÖÈÍÈ36 хіна Л. М., Максимова Н. А. — 2002, Бюл. № 3. 5. Самохина Л. М. Химаза, тонин и эластаза у крыс при окислительном стрессе, вызванном введением хлори- да кобальта / Л. М. Самохина, А. А. Самохин // Український біохімічний журнал. — 2001. — Т. 73, № 5. — С. 47-51. 6. Neutrophil-derived serine pro- teinases enhance membrane type-1 mat- rix metalloproteinase-dependent tumor cell invasion. / P. Shamamian, B. J. Pocock, J. D. Schwarts [et al.] // Surge- ry. — 2000. — Vol. 127, N 2. — Р. 142- 147. 7. Blagojević D. P. Antioxidant sys- tems in supporting environmental and programmed adaptations to low tempe- ratures / D. P. Blagojević // Cryo Letters. — 2007. — Vol. 28, N 3. — P. 137-150. 8. Гончар О. О. Адаптація глута- тіонової системи серця щурів до дії го- строго стресу під впливом різних ре- жимів гіпоксичних тренувань / О. О. Гончар, І. М. Маньковська // Україн- ський біохімічний журнал. — 2007. — Т. 79. — № 3. — С. 79-85. 9. Protein remodeling of extracel- lular matrix in rat myocardium during four-day hypoxia: the effect of concur- rent hypercapnia / J. Kukacka, J. Bi- bova, H. Ruskoaho, V. Pelouch // Gen. Physiol. Biophys. — 2007. — Vol. 26, N 2. — Р. 133-142. 10. Кияк Ю. Г. Гібернація міокар- да у разі гострого інфаркту міокар- да: клініко-функціональні прояви та ультраструктурні зміни / Ю. Г. Кияк, Г. В. Чигрян // Кровообіг та гемостаз. — 2007. — № 3. — С. 33-38. УДК 616.379-008.9-056.7-092:591.2(076.5) Л. М. Самохіна ЕЛАСТАЗИ ЗА УМОВ ШТУЧНОГО ГІПОМЕТАБО- ЛІЧНОГО СТАНУ Розвиток штучного гіпометаболічного стану у дорос- лих хом’яків-самців згідно з методом Анджуса — Бахметьє- ва — Джайя приводить до змін активності еластаз, які не повністю нормалізуються на етапі відновлення. Ключові слова: еластаза, ендотеліальна еластаза, ме- талоеластаза, α-1-інгібітор протеїназ, штучний гіпомета- болічний стан. UDС 616.379-008.9-056.7-092:591.2(076.5) L. M. Samokhina ELASTASES AT THE ARTIFICIAL HYPOMETABOLIC STATE The artificial hypometabolic state development at adult hamsters-males causes changes of elastases activities, which are not fully normalized on the restorations. Key words: elastase, endotelial elastase, metalloelastase, α-1-proteinase inhibitor, the artificial hypometabolic state. Стрес-реакція у широкому значенні даного терміну вклю- чає весь набір щодо стандарт- них, стереотипних, генетично закріплених процесів, які відбу- ваються на клітинному, тканин- ному та системному рівнях. Се- ред величезної кількості фак- торів, здатних викликати стрес- реакцію організму, особливе значення мають стимули та си- туації, що провокують емоцій- ний стрес. Виділяють категорію стресів, діючих психогенно, що викликають емоційно-психічні реакції, які є джерелом подаль- ших стрес-реакцій. Нервові ме- ханізми емоційного напружен- ня привертають увагу багатьох дослідників [4; 7]. У вивченні проблем психіч- них патологічних станів вели- ке значення мають досліджен- ня на тваринах. Окрема увага у таких дослідженнях приділя- ється поведінці тварин, що пе- ребувають на межі норми й па- тології. Адже розуміння того, як поводяться хворі тварини, на яких діє стрес, багато важить для розуміння того, як поводять- ся у подібних ситуаціях люди. У тварин необразне відбиття внутрішніх станів відразу ви- ступає в мотивованій формі, створюючи континуум «суб’єк- тивний стан — дія», що дозво- ляє достатньо об’єктивно оці- нювати результат емоціогенної дії за модифікацією запрогра- мованої поведінки, тимчасом як у людини цей континуум дисо- ціюється, суб’єктивний стан мо- же втрачати мотиваційний ха- рактер і набувати розумової ін- терпретації [3; 5]. Раніше було показано [2; 8; 10], що низка вегетативних по- казників організму пов’язана із типом вищої нервової діяль- ності, проте дослідження у цій галузі далеко не завершені. Од- ним із перспективних шляхів експериментального досліджен- ня цього питання є моделюван- ня емоційного стресу різними способами. У новітніх нейроетіо- логічних дослідженнях викорис- товують різні тести, засновані на вивченні поведінки тварини, УДК 612.821.6 Г. О. Фролова ОЦІНКА ЗМІНИ ПОВЕДІНКОВИХ ХАРАКТЕРИСТИК БІЛИХ ЩУРІВ В УМОВАХ ТЕСТУ «ДІРЯВЕ ПОЛЕ» ПІД ДІЄЮ ЕМОЦІЙНОГО СТРЕСУ РІЗНОГО ГЕНЕЗУ Донецький національний університет ¹ 1 (13) 2009 37 поміщеної в незнайому обста- новку. Найбільш зручними є такі тести, як «відкрите поле», «підведений хрестоподібний лабіринт» і «діряве поле» (нір- кова камера). Мета роботи — визначити вплив емоційного стресу на по- пуляцію тварин та встановити напрям і ступінь зміни профілів тривожності у популяції самок і самців лабораторних щурів, що виникають під дією емоцій- ного стресу. Матеріали та методи дослідження Експерименти проводилися на білих безпородних щурах (17 самців і 19 самок) масою 220–250 г. Їжа та вода були без обмежень. Виявлення рівня три- вожності здійснювалося за стан- дартною методикою в умовах тесту «діряве поле». Модель ніркової камери відрізняється від інших наявністю отворів до- сить великих, щоб тварини мог- ли просунути в них мордочки, що дозволяє виявити такий спе- цифічний компонент поведінки, як заглядання в нірки. Дослі- дження отворів у підлозі можна розглядати як залучення уваги до конкретного, такого що має біологічне значення об’єкта. За- стосовуючи факторний аналіз до спонтанної поведінки щурів у різних модифікаціях «діряво- го поля», було показано, що ру- хова активність (РА), яка ви- значається шляхом підрахунку кількості перетнутих квадратів, і дослідницька активність (ДА) — сумарна кількість стійок і за- глядань в отвори — є двома не- залежними факторами [1; 6; 9]. Упродовж 4 хв реєстрували- ся РА й ДА. До популяцій, що вивчаються, були застосовані дві моделі стресу — соціальна ізоляція (СІ) та іммобілізація (ІМ). Соціальна ізоляція відтво- рювалася шляхом розміщення експериментальної тварини на 72 год до окремої клітки зі стан- дартними умовами утримання. На третю добу щур піддавався тестуванню в умовах «дірявого поля», після чого тварину по- вертали до загальної клітки. Через 10 діб цю тварину підда- вали ІМ-стресу, який моделю- вали розміщенням щура на 3 год потягом 5 діб в індивідуальні пластмасові клітки-пенали, піс- ля чого на 5-ту добу тварину тестували. Після застосування моделей емоційного стресу оцінювався ступінь стійкості тварин до їх дії. За вираженням ступеня змі- ни РА й ДА щурів розділили на стійких (С) і нестійких (НС) до дії емоційного стресу, а також депресивних (Д). Стійкими вва- жалися тварини, поведінка яких після дії емоційного стресу не виявила вірогідних змін порів- няно зі значеннями у контролі. До НС зарахували тих тварин, РА й ДА яких значно знизили порівняно з показниками у кон- трольних дослідженнях. Депре- сивними вважалися ті тварини, поведінка яких мала риси депре- сії — поведінковий дефіцит, зниження показників рухової та дослідницької активності у 2,5 рази і більше. Отримані дані обробляли загальноприйнятими методами статистики з використанням непараметричного критерію Вілкоксона для оцінки вірогід- ності результатів. Результати дослідження та їх обговорення Виходячи з даних літерату- ри [5], можна вважати, що тва- рини з високою спонтанною РА відрізняються від щурів із низь- кою вираженістю цього показ- ника більшою ДА й орієнтов- ною активністю, а значить, і меншим рівнем тривожності. За допомогою кластерного аналі- зу РА й ДА досліджуваних тва- рин вони були розділені на групи з різним рівнем тривож- ності за умов двох моделей емо- ційного стресу (табл. 1). Низь- ка тривожність була виявлена 3 (17,7 %) самцями і 6 (31,6 %) самками. Кількість тварин, що утворили групу з середнім рів- нем тривожності, у самців ста- новила 11 (64,7 % від усієї по- пуляції), у самок — 8 (42,1 % по- пуляції). Група тварин із висо- ким рівнем тривожності пред- ставлена 5 самками та 3 сам- цями (26,3 і 17,7 % відповідно). Після застосування означе- них моделей емоційного стре- су до популяцій тварин були встановлені такі закономірнос- ті. У тварин із низьким рівнем тривожності не зареєстровано суттєвих змін у РА та ДА після застосування моделі СІ, тобто вони виявили стійкість до дії цієї моделі. Група високотривожних тва- рин у більшості випадків ви- явила поведінковий дефіцит, який є ознакою розвитку психіч- ної депресії, розгорнутої на фо- ні дії емоційного стресу. Дослід- ницька активність цих тварин знизилася у 2,7 разу у самок і в 3,4 разу у самців і становила 3,4 та 0,7 поведінкових актів (п. а.) відповідно порівняно з середньо- вибірковими показниками кон- тролю (Рw<0,01). Вірогідна від- мінність змін РА була виявлена у самців, яка становила 0,7 пе- ретнутих квадрата (Рw<0,01) піс- Таблиця 1 Розподіл експериментальних тварин за рівнями стійкості до емоційного стресу Рівень тривожності Модель Самки Самці у контролі емоційного Д НС С Д НС Сстресу Низька тривожність СІ 0 1 5 0 1 2 ІМ 0 3 3 0 1 2 Середня тривожність СІ 2 1 5 2 3 6 ІМ 2 3 3 4 3 4 Висока тривожність СІ 4 1 0 2 1 0 ІМ 4 1 0 3 0 0 ÄÎÑßÃÍÅÍÍß Á²ÎËÎò¯ òà ÌÅÄÈÖÈÍÈ38 ля СІ. У самок вірогідних змін за цими показниками виявлено не було. Стосовно субпопуляції з се- редньою тривожністю, то в пе- реважній більшості (62,5 % са- мок і 54,5 % самців) тварини виявили стійкість до дії СІ. Щу- рів, що виявили ознаки розгор- нення психічної депресії, вияви- лося більше серед самок (25 % середньотривожних тварин). Середньовибіркові показники РА й ДА у них знизились у 4 та 6,8 разу відповідно і становили 1,9 п. а. (Рw<0,05) та 3,3 п. а. (Рw<0,01). У самців вірогідно знизився лише середньовибір- ковий показник РА, який ста- новив 4,8 перетнутих квадрата (Рw<0,01). Інші тварини цієї суб- популяції показали нестійкість до дії СІ, на що вказують зміни показників рухової та дослід- ницької активності у самок у 2,1 (Рw<0,01) і 1,9 разу (Рw<0,05) відповідно; у самців середньо- вибірковий показник РА дорів- нював 2,9 п. а. (Рw<0,01), що менше, порівняно з контролем, у 2,3 разу; ДА знизилася у 2,2 разу і становила 8 п. а. (Рw<0,05). Таким чином, частка стрес-ре- активних (тобто нестійких і щу- рів, які продемонстрували риси психічної депресії) тварин сяга- ла 37,5 і 45,5 % субпопуляції са- мок і самців відповідно. Іммобілізаційна модель емо- ційного стресу виявила анало- гічні тенденції в реакції тварин на її дію: низькотривожні тва- рини у контролі не показали вірогідних змін у показниках РА та ДА; щури з високим рів- нем тривожності зазнали по- глиблення процесу розвитку психічної депресії, на що вка- зують значні зниження серед- ньовибіркових показників РА у самців у 2,7 разу (Рw<0,01), та у показниках ДА самок, які ста- новили 2,5 п. а. (Рw<0,01) після ІМ. Стосовно реакції субпопу- ляції з середньою тривожністю слід зазначити, що частка стрес- резистентних самок знизилася до 37,5 %, а самців — до 36,4 % від субпопуляції, а кількість стрес-реактивних щурів стано- вила 62,5 і 63,6 % середньотри- вожних самок і самців відповід- но. Підвищення частки останніх відбувалося за рахунок збіль- шення кількості особин, які про- демонстрували наявність пси- хічної депресії (25 % субпопу- ляції самок і 36,4 % — самців). На загальнопопуляційному рівні виявилося, що частка стрес- резистентних тварин до дії СІ виявилася більшою серед са- мок на 5,5 % (табл. 2). Це мож- на пояснити тим, що серед сам- ців є складні ієрархічні відно- сини всередині сім’ї, а їх пору- шення через відрив від групи, в який утримувалася тварина, ви- кликають розгорнення стресу. Висновки В отриманих результатах спостерігаються такі тенденції: тварини, зараховані до групи з низьким рівнем тривожності, виявилися стійкими до дії соці- альної ізоляції та іммобілізації; депресивною поведінкою ха- рактеризувалися щури, які у контрольному тестуванні пока- зали високий рівень тривож- ності. У групі тварин із серед- нім рівнем тривожності спосте- рігається дисоціація на стійких, нестійких і депресивних осо- бин. Таким чином, під дією емо- ційного стресу психодинаміч- ний профіль популяції зміню- ється односпрямовано — част- ка депресивних і сприйнятливих до стресора тварин зростає, а частка резистентних — знижу- ється. ЛІТЕРАТУРА 1. Балакирева Г. А. Популяцион- ная оценка предрасположенности бе- лых крыс к стрессу в тесте «проды- рявленное поле» / Г. А. Балакирева // Вісник Донецького університету. — 2005. — № 2. — С. 286-289. 2. Ватаева Л. А. Возрастные изме- нения уровня тревожности у самцов и самок крыс при тесте приподнято- го крестообразного лабиринта / Л. А. Ватаева // Журнал эвол. биохим. и физиол. — 2003. — Т. 39. — № 4. — С. 379-383. 3. Ведяев Ф. П. Модели и механиз- мы эмоциональных стрессов / Ф. П. Ведяев, Т. М. Воробьева. — К. : Здо- ров’я. 1983. 4. Вербицкая Л. В. Воздействие бенз(а)пирена на показатели иммун- ного статуса у мышей с тревожно- депрессивным синдромом / Л. В. Вер- бицкая // Бюллетень эксперим. биол. мед. — 2005. — Т. 140, № 7. — С. 81- 84. 5. Досенко В. Е. Протеасомальная активность в синаптосомах из струк- тур головного мозга крыс, подвергну- тых длительному иммобилизацион- ному стрессу / В. Е. Досенко, И. М. Прудников // Нейрофизиология. — 2004. — Т. 36, № 2. — С. 121-136. 6. Калуев А. В. Стресс, тревож- ность и поведение / А. В. Калуев. — К. : CSF, 1998. — 98 с. 7. Саркисов К. Ю. Влияние суб- станции Р на поведенческие показа- тели в тестах «открытого поля» и «вынужденного плавания» у крыс с разным типом поведения / К. Ю. Сар- кисов, М. А. Куликов, И. А. Коло- мейцева // Бюллетень эксперим. биол. мед. — 1996. — № 3. — С. 244-247. 8. Шеверева В. М. Особенности формирования и обратимости эмо- циональных нарушений у крыс при нейрогенном стрессе / В. М. Шевере- ва // Нейрофизиология. — 2003. — Т. 35, № 2. — С. 147-158. 9. Jackson H. C. Effects of benzo- diazepine receptor inverse agonists on locomotor activity and exploration in mice / H. C. Jackson, D. J. Nutt // Eur. J. Pharmacol. — 1992. — Vol. 221. — P. 199-203. 10. Kelley A. E. Exploration and its measurement — a psychopharmacologi- cal perspective / A. E. Kelley, M. Cador // Psychopharmacology. — 2003. — Vol. 13. — P. 95-144. Таблиця 2 Розподіл популяцій самців і самок згідно з їхньою реакцією на дію моделей емоційного стресу Самки, частка Самці, частка Група тварин від популяції, % від популяції, % Соціальна Іммобілі- Соціальна Іммобілі- ізоляція зація ізоляція зація Стійкі тварини 52,6 31,6 47,1 35,3 Тварини з рисами депресії 31,6 31,6 23,5 41,2 Нестійкі тварини 15,8 36,8 29,4 23,5 ¹ 1 (13) 2009 39 УДК 612.821.6 Г. О. Фролова ОЦІНКА ЗМІНИ ПОВЕДІНКОВИХ ХАРАКТЕРИС- ТИК БІЛИХ ЩУРІВ В УМОВАХ ТЕСТУ «ДІРЯВЕ ПОЛЕ» ПІД ДІЄЮ ЕМОЦІЙНОГО СТРЕСУ РІЗНОГО ГЕНЕЗУ Представлено результати комплексного психогенетич- ного дослідження механізмів індукції психічної (поведін- кової) депресії на фоні емоційного стресу різної етіології (соціальної ізоляції — 72 год та іммобілізації — 3 год про- тягом 5 діб). Згідно з реакцією популяції на дію емоцій- ного стресу, у групі тварин із середнім рівнем тривожнос- ті спостерігається дисоціація на стійких, нестійких і та- ких, що проявили риси депресії. У групі з високим рівнем тривожності переважають тварини, що проявили риси деп- ресії у відповідь на дію емоційного стресу; низькотривожні тварини проявили стійкість до дії обох моделей. Отримані дані поведінкових досліджень свідчать про більшу «жорст- кість» для експериментальних тварин моделі іммобілізації, ніж соціальної ізоляції. Ключові слова: депресія, емоційний стрес, тривожність, рухова активність, дослідницька активність. UDС 612.821.6 G. О. Frolova EVALUATION OF CHANGES IN BEHAVIORAL CHARACTERISTICS OF EXPERIMENTAL RATS IN “HOLE BOARD” TEST UNDER THE INFLUENCE OF DIFFERENT GENESIS EMOTIONAL STRESS The data of a complex psychogenetic study are given devoted to investigation of mechanisms of psychological (behavioral) depression developing under the action of emotional stress of different genesis (two conventional models — 72 hrs social isolation and 3 hrs during each of 5 days immobilization were applied). In response to the stress stumuli action rat population was subdivided into high, middle and low anxiety level subgroups (HAL, MAL and LAL, corres- pondetly). Under emotional stress of both mentioned models MAL-animals demonstrated quite opposite responses: keep resistant, become labile and fall depressive. The obtained results testify to greater “ruthlessness” for the immobilization model than for social isolation. �Key words: depression, emotional stress, anxiety, motor activity, explorative activity. Впровадження сучасних ме- тодів генотипування в молеку- лярну епідеміологію туберку- льозу надає нових можливос- тей для оцінки асоціації між на- лежністю штамів M. tuberculosis до певних генетичних родин і перебігом захворювання [1]. Штами M. tuberculosis поді- ляють на три принципові гене- тичні групи, базуючись на спе- цифічному патерні однонуклео- тидного поліморфізму (SNPs): у кодоні 463, кодоні гена katG (кодує каталазу/пероксидазу) та в кодоні 95 гена gyrA (кодує субодиницю А ДНК-гірази) [2]. Однак ступінь кореляції між генотипом штаму та патогене- зом захворювання, клінічними проявами й епідеміологічними характеристиками у значній мірі залишається не з’ясованою та є перспективним напрямком сучасних досліджень. З цієї точ- ки зору, багато уваги приділя- ється вивченню штамів родини M. tuberculosis Beijing. Значне розповсюдження штамів роди- ни Beijing у різних географічних регіонах і виявлення цього шта- му при спалахах туберкульозу з більшою частотою, ніж інших родин [3], особливо у разі підви- щеної резистентності збудника, дозволяє передбачати, що ці штами мають селективну пере- вагу порівняно з іншими роди- нами M. tuberculosis. Генетично зумовлені фактори вірулентнос- ті та трансмісивності збудника впливають на взаємодію з імун- ною системою хазяїна і пато- генез захворювання. Так, вияв- лено, що один із штамів роди- ни Beijing (штам 210) здатний до більш швидкого розмножен- ня в макрофагах порівняно з ізо- лятами інших штамів [4]. Лабо- раторні дослідження на мишах виявили знижений рівень ци- токінів зі зниженням Th1 імун- ної відповіді [5]. Інфікування штамами родини Beijing асоцію- ється з невдалим лікуванням і рецидивами туберкульозу [6; 7], втричі вищим ризиком розвит- ку позалегеневого туберкульозу [8]. З другого боку, не знайдено відмінностей між рентгеноло- гічною картиною у хворих, ін- фікованих штамами родини Beijing, і штамами інших родин [9], а дані стосовно наявності та тривалості гарячки у хворих є суперечливими [10; 11]. Суперечливими також є дані про асоціацію з резистентністю до певних протитуберкульозних препаратів і мультирезистент- ністю [12; 13], що може поясню- ватися наявністю в родині ге- нетичних субпопуляцій, специ- фічних для певних географіч- них регіонів. Сьогодні немає до- казів про те, що штами родини W-Beijing є гіпермутабельними чи мають унікальні механізми УДК 616-002.5-022.7:579.873.21[-0.8 М. М. Чеснокова ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ТУБЕРКУЛЬОЗУ ПРИ ІНФІКУВАННІ ШТАМАМИ M. TUBERCULOSIS РОДИНИ BEIJING Одеський державний медичний університет

Ähnliche Einträge