Кореляційні зв’язки активності ферментів крові з показниками гомеостазу при хронічній серцевій недостатності
Проведений кореляційний аналіз показників аспартаті аланінамінотрансфераз, лактатдегідрогенази, креатинкінази, амілази, червоної та білої крові, ліпідного, білкового й вуглеводного обміну, коагулограми у 1776 пацієнтів, нейроендокринного статусу у 71, пероксидного окиснення ліпідів — антиоксидантної...
Saved in:
| Published in: | Досягнення біології та медицини |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Національна академія наук України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47396 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Кореляційні зв’язки активності ферментів крові з показниками гомеостазу при хронічній серцевій недостатності / Н.Г. Малюкова // Досягнення біології та медицини. — 2009. — № 1(13). — С. 59-64. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859680086015344640 |
|---|---|
| author | Малюкова, Н.Г. |
| author_facet | Малюкова, Н.Г. |
| citation_txt | Кореляційні зв’язки активності ферментів крові з показниками гомеостазу при хронічній серцевій недостатності / Н.Г. Малюкова // Досягнення біології та медицини. — 2009. — № 1(13). — С. 59-64. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Досягнення біології та медицини |
| description | Проведений кореляційний аналіз показників аспартаті аланінамінотрансфераз, лактатдегідрогенази, креатинкінази, амілази, червоної та білої крові, ліпідного, білкового й вуглеводного обміну, коагулограми у 1776 пацієнтів, нейроендокринного статусу у 71, пероксидного окиснення ліпідів — антиоксидантної системи у 53 хворих на
ішемічну хворобу серця (ІХС) і хронічну серцеву
недостатність (ХСН). Виявлено значення біохімічних процесів обміну білків, жирів, вуглеводів і рольферментів, печінки, скелетних м’язів у шляхах метаболізму, які зумовлюють виникнення ІХС і ХСН, спряженість функції органів і систем для забезпечення компенсації. Автори вважають необхіднимрозробкуметодів терапевтичного впливу, спрямованих на відновлення метаболізму, зокрема, у
печінці та підшлунковій залозі, для запобігання розвитку
ІХС і ХСН та лікування хворих.
The correlation analysis of parameters of aspartate and
alanine aminotranspherase, lactate dehydrogenase, creatin
kinase, amylase, red and white blood, lipid, protein and carbohydrate metabolism, coagulogram in 1,776 patients, neuroendocrine status in 71, processes of lipid peroxidation —
antioxidant system in 53 patients suffering from ischemic heart
disease (IHD) and chronic heart failure (CHF). There estimated biochemical processes of proteins, fats, carbohydrates
metabolism and a role of the enzymes, the liver, skeletal
muscles in metabolism path ways, which cause compensation
providing IHD and CHF, conjugated function of organs and
systems for maintenance of compensation is revealed. Development of methods of the therapeutic influence directed on
restoration of metabolism, in particular, in the liver and
pancreas for the prevention of IHD and CHF development
and treatment is considered necessary.
|
| first_indexed | 2025-11-30T18:16:23Z |
| format | Article |
| fulltext |
¹ 1 (13) 2009 59
4. Особливості фармакокінетики етанолу в організмі
білих мишей / М. Я. Головенко, В. Б. Ларіонов, І. Ю. Бори-
сюк, О. Б. Ліхота // Медична хімія. — 2007. — Т. 2, № 2.
— С. 60-63.
5. Ларіонов В. Б. Співвідношення мозок/плазма крові
концентрацій етанолу при його внутрішньовенному та
інтрагастральному введенні мишам / В. Б. Ларіонов // До-
сягнення біології та медицини. — 2007. — № 2 (10). —
С. 42-46.
6. Physiological and clinical aspects of short-chain fatty
acids / ed. J. H. Cummings, J. L. Rombeau, T. Sakata. —
Cambrige University Press, 1995. — 575 p.
7. Wagner J. G. Parameters Vm and Km for elimination
of alcohol in young male subjects / J. G. Wagner, P. Wilkinson,
D. Ganes // Alcohol and Alcoholism. — 1989. — Vol. 24. —
P. 555-564.
8. Umulis D. A physiology based model for ethanol and
acetaldehyde metabolism in human beings / D. Umulis,
N. Giirmen, P. Singh // Alcohol. — 2005. — Vol. 35. —
P. 3-12.
9. Влияние ацетальдегида на этанол- и ацетальдегид-
метаболизирующие системы печени и мозга крыс / Л. Р.
Бардина, Л. С. Пронько, В. И. Сатановская, А. Б. Козь-
мич // Український біохімічний журнал. — 2003. — Т. 75,
№ 6. — С. 129-133.
10. Sippel H. The role of acetaldehyde in the actions of
ethanol / H. Sippel, C. Eriksson // The Finnish Foundation for
Alcohol Studies. — 1975. — Vol. 23. — P. 149-157.
11. Cumming J. H. Physiological and clinical aspects of
short-chain fatty acids / J. H. Cumming, J. L. Rombeau, Ta-
kashi Sakata // Cambrige University Press, 2004. — 575 p.
12. Зіньковський В. Г. Розробка методів позамодельно-
го аналізу процесів розподілу ксенобіотиків між кров’ю,
органами й тканинами при їхньому одноразовому введенні
в організм / В. Г. Зіньковський, С. І. Щукін // Досягнення
біології та медицини. — 2005. — № 2 (6). — С. 27-32.
УДК 577.151.121:092.9
В. Б. Ларіонов
ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МІЖТКАНИН-
НИХ КОНСТАНТ РОЗПОДІЛУ ЕТАНОЛУ ТА ЙОГО МЕ-
ТАБОЛІТІВ, ЩО ВИЗНАЧЕНІ МЕТОДАМИ АСИМПТО-
ТИЧНОГО НАБЛИЖЕННЯ ПЛОЩ ПІД ФАРМАКОКІ-
НЕТИЧНИМИ КРИВИМИ ТА ЇХ КОМБІНАЦІЇ
Використання константи розподілу між органами та
кров’ю, завдяки безпосередньому наближенню до фізіоло-
гічного розподілу, є одним із зручних засобів кількісної
оцінки масопереносу речовин. Метою роботи була по-
рівняльна оцінка методів визначення констант розподілу
для етанолу, ацетальдегіду й оцтової кислоти.
Досліди проводилися на білих мишах-самцях, 14С-ре-
човини вводили інтрагастрально та перорально у різних
дозах, вміст радіоактивного матеріалу визначали мето-
дом рідинної сцинтиляційної фотометрії.
Встановлено, що комбінація методів асимптотичного на-
ближення та площ під фармакокінетичними кривими є
найбільш зручним методом визначення константи розподілу.
Ключові слова: етанол, ацетальдегід, оцтова кислота,
константа розподілу.
UDC 577.151.121:092.9
V. B. Larionov
THE COMPARATIVE CHARACTERIZATION OF
THE DISTRIBUTION CONSTANTS FOR ETHANOL AND
ITS METHABOLITES, DETERMINED BY THE METHODS
OF ASYMPTOTIC APPROXIMATION, AREAS UNDER
THE CURVES AND THEIR COMBINATION
The using of the distribution constants between organs and
blood because of its physiological base is one of the useful
methods for substance mass-balance evaluation. The aim of
this work was comparative estimation of distribution constant
determination methods for ethanol, acetaldehyde and acetic
acid.
Experiments were carried out on white male mice. 14C
substances were administered intragastrally and intravenously
in different doses. The radioactive compounds quantity was
detected with the liquid scintillation photometry.
It was shown that combination of both asymptotic method
and method of areas under the curves is the most useful for
distribution constant determination.
Key words: ethanol, acetaldehyde, acetic acid, distribution
constant.
Сьогодні відзначається зро-
стання кількості хворих із хро-
нічною серцевою недостатніс-
тю (ХСН) і підвищення леталь-
ності від цієї недуги. Лікування
ХСН, незважаючи на величез-
ну кількість досліджень, і до-
тепер є проблемою сучасної ме-
дицини. Безпосередньою при-
чиною декомпенсації ХСН (не-
залежно від нозологічної фор-
ми, що лежить в основі уражен-
ня серцево-судинної системи)
можуть бути різні стани, які са-
мі по собі звичайно не призво-
дять до ХСН [1]. В останні роки
встановлено, що видужання при
патологічному процесі відбу-
вається за рахунок органів і сис-
тем, не утягнутих у сферу уш-
кодження завдяки інтегруючій
УДК 616.12-008+616.153.1
Н. Г. Малюкова, канд. мед. наук
КОРЕЛЯЦІЙНІ ЗВ’ЯЗКИ АКТИВНОСТІ
ФЕРМЕНТІВ КРОВІ З ПОКАЗНИКАМИ
ГОМЕОСТАЗУ ПРИ ХРОНІЧНІЙ
СЕРЦЕВІЙ НЕДОСТАТНОСТІ
Запорізька медична академія післядипломної освіти
ÄÎÑßÃÍÅÍÍß Á²ÎËÎò¯ òà ÌÅÄÈÖÈÍÈ60
ролі крові. Біохімічні показни-
ки крові є параметрами, що від-
бивають реакцію не тільки ура-
женого органа, але і всього ор-
ганізму на якісно іншому рівні
[2]. Тому визначення кореля-
ційних зв’язків ферментів (ак-
тивність яких свідчить про за-
гальну реакцію організму на па-
тологічний процес [3]) із показ-
никами гомеостазу при ХСН
може виявити нові шляхи ко-
рекції цього тяжкого захворю-
вання.
Мета роботи — визначити
кореляційні зв’язки активності
ферментів крові з показниками
гомеостазу при ХСН, зумовле-
ній ішемічною хворобою серця
(ІХС), і проаналізувати їх.
Матеріали та методи
дослідження
У 267 хворих на ІХС та у
1509 хворих на ХСН, обумов-
лену ІХС (у тому числі І ст. —
660, ІІА ст. — 440, ІІБ–ІІІ ст. —
409), колометрично і спектро-
фотометрично визначені актив-
ність аспартатамінотрансфера-
зи (АСТ), аланінамінотрансфе-
рази (АЛТ), лактатдегідроге-
нази (ЛДГ), креатинкінази (КК),
амілази крові, проведене їх ко-
реляційне зіставлення з показ-
никами червоної та білої крові,
ліпідного, білкового і вуглевод-
ного обміну, коагулограми. Крім
того, у 16 хворих на ІХС і у 55
— на ХСН (І ст. — 21, ІІА ст.
— 18, ІІБ–ІІІ ст. — 16) радіо-
імунологічно досліджено плаз-
мову активність реніну (АР),
концентрацію альдостерону, ад-
ренокортикотропного гормону,
кортизолу, натрій-уретичного
пептиду (НУП), вазопресину; у
6 осіб із ІХС та у 47 із ХСН
(І ст. — 14, ІІА ст. — 17, ІІБ–
ІІІ ст. — 16) визначені біохі-
мічні показники пероксидного
окиснення ліпідів — антиокси-
дантної системи (ПОЛ-АОС).
Статистична обробка здійсне-
на за допомогою комп’ютерної
програми Microsoft Excel for
Windows 2000.
Результати дослідження
та їх обговорення
Оскільки ферментемію трак-
тують як наслідок руйнування
клітин (цитолізу), багатих на
цей фермент (печінка, серце,
нирки) [4], то визначення актив-
ності досліджуваних ферментів
крові при ІХС у межах контро-
лю, очевидно, свідчило про від-
сутність гострих форм захво-
рювання у цих хворих (табл. 1).
Вірогідна кореляція при ІХС
активності АЛТ і ЛДГ із віком
(табл. 2), напевне, характери-
зувала процес дезадаптації, що
супроводжується віковим зни-
женням ферментної активності
[5] і виходом у досліджувану па-
тологію. Позитивна кореляція
концентрації фібриногену (Ф) із
ЛДГ указувала на спряженість
синтезувальної функції печінки
з взаємоперетворенням пірува-
ту та лактату крові, співвідно-
шення АСТ/АЛТ (коефіцієнт
де Рітіса) і ЛДГ із натрієм —
на роль метаболізму амінокис-
лот у функціонуванні натрій-
калієвого насоса та збережен-
ня біоелектричного потенціалу
клітинних мембран. Одночасно
ЛДГ забезпечує аеробний варі-
ант гліколізу в анаеробній сис-
темі еритроцитів і контролює
еритроліз селезінкою і гапто-
глобіном через токсичність ге-
моглобіну, що виявляється ві-
Таблиця 2
Вірогідні (Р<0,05) кореляційні зв’язки
показників гомеостазу й активності ферментів
при ішемічній хворобі серця
Показники АСТ АЛТ АСТ/АЛТ ЛДГ КК Амілаза
Вік -0,213 -0,252
Фібриноген +0,381
Натрій +0,208 -0,342
МСН +0,467
Лейкоцити +0,197
Глюкоза -0,335
Альбумін +0,721
АСТ +0,763 +0,251 +0,374
ЛДГ +0,359 +0,294
Таблиця 1
Показники ферментів крові при ішемічній хворобі серця
та хронічній серцевій недостатності
Групи хворих АСТ, МО/л АЛТ, МО/л АСТ/АЛТ ЛДГ, МО/л КК, МО/л Амілаза,
МО/л
Контроль 27,5±17,5 39,0±29,0 1,33±0,42 242,5±122,5 65,0±65,0 22,0±10,0
ІХС 42,4±5,0 37,3±2,5 1,29±0,24 293,4±12,7 120,8±21,6 27,3±3,3
ХСН І ст. 33,8±1,4 34,5±1,4 1,09±0,02 307,0±8,8 149,9±22,9 30,9±2,2
ХСН ІІА ст. 32,7±1,7 33,8±1,5 1,19±0,07 314,2±14,6 107,5±13,3 28,7±5,8
ХСН ІІБ-ІІІ ст. 46,8± 41,9± 1,17± 449,8± 81,7± 20,6±
±2,2**, *** ±2,0**, *** ±0,04 ±23,8*, **, *** ±11,2** ±1,6**
Примітки: 1. * — зміни вірогідні (Р<0,05) щодо хворих на ІХС.
2. ** — зміни вірогідні (Р<0,05) щодо хворих на ХСН І ст.
3. *** — зміни вірогідні (Р<0,05) щодо хворих на ХСН ІІА ст.
¹ 1 (13) 2009 61
рогідною вираженою кореля-
цією ЛДГ із вмістом гемоглобі-
ну (HGB) в одному еритроциті
(MCH). Кореляція АЛТ із кіль-
кістю лейкоцитів указувала на
взаємозв’язок периферичного
аланінтрансаміназного шляху
білкового обміну з реакцією
білого ростка кровотворної сис-
теми, можливо, у процесі адап-
тації до шляхів трансформації
метаболізму атеросклеротич-
ного генезу, що зумовило ІХС.
На фоні перепадів детергент-
них субстратів ліпідного обміну
відбуваються метаболічні зміни
всього організму, про що свід-
чила пряма кореляція актив-
ності амілази з рівнем альбумі-
ну й обернена — з рівнем глю-
кози. Порушення мітохондрі-
ального окисного декарбокси-
лування пірувату в кардіоміо-
цитах в умовах ішемії міокар-
да призводять до перекидання
пулу субстратів вуглеводного
(піруват, лактат) у пул субстра-
тів білкового (глюкогенних амі-
нокислот) обміну, що відбува-
ється за участі трансаміназ і під-
тверджується кореляційною за-
лежністю активності АЛТ, АСТ
і ЛДГ при ІХС. Наявність при
ІХС тісної вірогідної прямої ко-
реляції активності АСТ і АЛТ,
менш тісної АСТ і ЛДГ і слаб-
кої — АСТ із коефіцієнтом де
Рітіса свідчила про спряженість
енергетичного метаболізму міо-
карда і клітин печінки навіть за
відсутності ХСН. Імовірно, по-
рушення метаболізму білків, жи-
рів, вуглеводів саме в гепато-
цитах початково є попередни-
ком і передумовою для виник-
нення більш глибоких зрушень
гомеостазу, дисліпотеїдемій,
ушкоджень інших органів і си-
стем, що відбивається на стані
міокарда і виявляється маніфе-
стацією ІХС.
Істотні відмінності у харак-
тері та величині кореляційних
зв’язків активності ферментів із
показниками гомеостазу при
ХСН І ст. (табл. 3) за відсутнос-
ті розходжень їх абсолютних
величин і даних здорових осіб і
хворих на ІХС (див. табл. 1), на-
певне, свідчили про роль фер-
ментів як у процесах, що приз-
водять до ХСН, так і у підтрим-
ці метаболізму при зміні гемо-
Таблиця 3
Вірогідні (Р<0,05) кореляційні зв’язки
показників гомеостазу й активності ферментів
при ХСН різної ваги, обумовленій ІХС
Стадія ХСН АСТ АЛТ АСТ/АЛТ ЛДГ КК Амілаза
І
Зріст +0,315
АТс -0,121
Глюкоза +0,090
ПІ -0,274
ЧР +0,220
ТЧ +0,236
Калій -0,336
МСV +0,170
Холестерин -0,267 -0,353
Гематокрит +0,324 +0,282 -0,335
Паличкоядерні -0,227
Тромбоцити +0,569
Кортизол -0,429
МДА -0,327 +0,789
АК +0,926
АСТ +0,669 +0,251 +0,484
АЛТ +0,254
ІІА
Вік -0,190 -0,165
Глюкоза +0,253
ПІ +0,139 -0,192 -0,248
Калій -0,552
Натрій +0,296
МСV +0,202
МСН -0,439
Гематокрит +0,324 +0,282 +0,291
Лейкоцити -0,683
Білірубін +0,336
Креатинін +0,815
НУП +0,543
АСТ +0,311 +0,541 +0,479 +0,484
АЛТ +0,262
ІІБ–ІІІ
Маса -0,255
ПІ -0,213
ТЧ +0,317 -0,851
ЗБ -0,370
Альбумін -0,539
Білірубін +0,339
Гематокрит +0,375
Тромбоцити +0,326
Еритроцити -0,603
АР +0,545
АСТ +0,308 +0,285
АЛТ -0,443
ÄÎÑßÃÍÅÍÍß Á²ÎËÎò¯ òà ÌÅÄÈÖÈÍÈ62
динамічних характеристик в
умовах її виникнення. Вірогід-
на позитивна кореляція АСТ із
підвищенням характеризувала
взаємозв’язок ферментемії з ін-
дексом маси тіла, що спостері-
гається також у здорових осіб [2],
і, імовірно, зумовлено величи-
ною клітинної маси, а негатив-
на — коефіцієнта де Рітіса з ма-
сою — визначала роль «печін-
кового» компонента коефіцієн-
та у зміні маси тіла. За рахунок
переведення аланіну в піруват із
використанням останнього у
глюконеогенезі підвищуються
субстратні взаємозв’язки, а рі-
вень глюкози залежить від ак-
тивності АЛТ, що виявляється
слабкою, але вірогідною коре-
ляцією АЛТ із показником глю-
кози крові та свідчить про роль
трансаміназ у процесах виник-
нення факторів ризику атероге-
незу і ХСН — порушень вугле-
водного обміну. Виявлений при
ХСН І ст. взаємозв’язок АСТ й
артеріального тиску (АТ) сис-
толічного (АТс) характеризував
можливу участь аспартаттранс-
аміназного шляху білкового об-
міну в патогенезі артеріальної
гіпертензії, яка також є факто-
ром ризику ІХС і ХСН.
Печінка — центральна лан-
ка регуляції згортання крові.
Гепатоцити синтезують Ф, ак-
тиватори й інгібітори каскаду
ферментативних реакцій [6] і
кореляції АСТ, ЛДГ, амілази
крові з показниками протром-
бінового індексу (ПІ), часу ре-
кальцифікації (ЧР), тромбіново-
го часу (ТЧ) свідчать про роль
печінки в регуляції згортання
крові. Калій, концентрація яко-
го при ХСН знижується, відіграє
особливу роль у скороченні міо-
фібрил серця. Негативна коре-
ляція калію і КК (найбільший
вміст якої відзначено в міокарді
та скелетних м’язах, підвищу-
ється при ураженні поперечно-
смугастої мускулатури) [4] ука-
зувала на роль скелетних м’язів
у збереженні електролітного по-
ля, що оточує серце. Виявлення
тієї або іншої активності внут-
рішньоклітинних ферментів у
сироватці крові в нормі зв’язу-
ють із тим, що для підтримки
певної щільності клітинної мем-
брани потрібна постійна витра-
та енергії [7]. Тому кореляції
АСТ із середнім клітинним об’-
ємом еритроцита (MCV) харак-
теризували значення функції
печінки (ймовірного розладу
обміну вітаміну В12) у віднов-
ленні цілості мембрани і, тим
самим, збереженні форми ерит-
роцитів. Негативний взаємо-
зв’язок ЛДГ і КК із рівнем холе-
стерину (ХС) указував на участь
гепатоцитів і скелетних м’язів
у процесах обміну ліпідів, ко-
реляції АСТ і АЛТ із гемато-
критом — на роль печінки у збе-
реженні загального об’єму ерит-
роцитів.
Значення печінки як цент-
рального органа хімічного го-
меостазу організму в умовах
ініціації ХСН І ст. підтверджу-
валося вірогідними кореляціями
коефіцієнта де Рітіса із кіль-
кістю паличкоядерних лейко-
цитів (спряженість ферментемії
із запальними змінами крові),
концентрацією сечовини (що ха-
рактеризує етапи розщеплення
білків і є кінцевим продуктом
їхнього обміну; зниження син-
тезу характерне для ураження
печінки), величиною КК, ЛДГ
(виявляє взаємозумовленість
функціонування серцевого, ске-
летних м’язів і печінки). Пряма
кореляція кількості тромбоци-
тів й обернена кореляція гема-
токриту, відсотка паличкоядер-
них лейкоцитів із концентрацією
амілази, очевидно, була зумов-
лена поєднаними порушеннями
згортальної системи крові та
вуглеводного обміну, які також
визначають шляхи формування
ІХС і ХСН. У нормі глюкокор-
тикоїди значною мірою збіль-
шують активність АСТ і АЛТ
за рахунок зниження деградації
білкової молекули ферменту та
посттранскрипційного механіз-
му біосинтезу ферменту [8].
Наявність негативної кореляції
рівня кортизолу й АСТ свід-
чить про порушення даного ме-
ханізму при ХСН І ст. Виявле-
на кореляція малонового діаль-
дегіду (МДА) з АЛТ і ЛДГ й
активності каталази (АК) із ЛДГ
указували на взаємозв’язок фі-
зико-хімічних процесів ПОЛ-
АОС з активністю ферментів,
що контролюють початкові шля-
хи катаболізму амінокислот, тоб-
то на спільність обмінних пору-
шень у патогенезі ІХС і ХСН.
Оскільки КК належить до
енергопродуктивної системи
аденозинтрифосфату (АТФ) на
рівні як клітини, так і цілісного
організму з відновленими влас-
тивостями для ушкодження
мембран і виконує вузлову ре-
гуляторну та специфічну роль у
мозку (натрій-, калій-АТФаза),
серці (кальцій-АТФаза), м’язах
(аденозинова АТФаза), то по-
ява при ХСН І ст., поряд із ко-
реляцією між АСТ і АЛТ, АСТ
і коефіцієнтом де Рітіса, коре-
ляції АСТ і АЛТ із КК свідчила
про інтенсифікацію системи ак-
тивації до біоенергетичних по-
треб міокарда та м’язів при
зміні їхнього кровопостачання і
гормонального фону організму
в умовах виникнення ХСН [2].
Порівняно із хворими на ІХС
і ХСН І ст., зміна характеру
кореляційних зв’язків актив-
ності ферментів і показників го-
меостазу при ХСН ІІА ст. (див.
табл. 3) із одночасною відсут-
ністю розходжень у їхній актив-
ності (див. табл. 1), імовірно,
свідчить про зменшення адап-
таційно-компенсаторних мож-
ливостей, що проявилося про-
гресуванням недостатності кро-
вообігу. Це підтверджує і віро-
гідна негативна кореляція АСТ
і АЛТ із віком, зі збільшенням
якого відзначається погіршен-
ня механізмів адаптації, знижен-
ня активності ферментів і пору-
шення процесів їхньої індукції
[5]. Вірогідна кореляція рівня
глюкози і коефіцієнта де Рітіса
вказувала на зростаюче зі збіль-
шенням тяжкості ХСН значен-
ня у забезпеченні компенсації
порушень вуглеводного обміну,
а коефіцієнта де Рітіса, АЛТ і
ЛДГ — із ПІ-зчеплених із функ-
цією печінки змін системи коа-
гуляції.
Поява при ХСН ІІА ст., по-
ряд із негативною кореляцією
¹ 1 (13) 2009 63
калію і КК, вірогідної позитив-
ної кореляції натрію з коефіці-
єнтом де Рітіса вказувала на
сполученість ослаблення ско-
рочувальної функції серця, з
якою тісно пов’язані зміни вміс-
ту електролітів, із функцією
скелетних м’язів і печінки. Ко-
реляції АЛТ із MCV і КК із
MCH, гематокритного числа з
АСТ, АЛТ, ЛДГ свідчили про
роль печінки та скелетних м’я-
зів у збереженні еритроцитами
кисневого режиму в умовах ла-
більності кровообігу. Вірогідна
негативна кореляція КК із кіль-
кістю лейкоцитів виявляла зро-
стання запальних змін крові зі
зниженням показника м’язової
маси, а позитивна кореляція
КК із креатиніном і АСТ —
роль величини м’язової маси у
забезпеченні метаболізму при
зрушеннях системної гемоди-
наміки. Кореляція рівня НУП,
який вважається маркером під-
вищення захворюваності та
смертності при ХСН [9], й ак-
тивності АЛТ характеризувала
значення стану печінки в меха-
нізмах загальної адаптації. Змі-
на при ХСН ІІА ст. величини
кореляційного зв’язку між АСТ
і АЛТ, кореляція між АСТ і КК,
АСТ, АЛТ і ЛДГ указувала на
зростаючу роль ферментних
систем у стабілізації гомеоста-
зу при лабільності кровообігу.
Найголовнішим механізмом
регуляції метаболізму є конт-
роль кількості ферментів [10].
Вірогідне при ХСН ІІБ–ІІІ ст.,
порівняно із ХСН І і ІІА ст.,
збільшення активності АСТ
(див. табл. 1) при вірогідній ко-
реляції АСТ із масою (див.
табл. 3), очевидно, свідчило про
вплив маси тіла на ступінь збе-
реження адаптаційно-компен-
саторних механізмів у цих хво-
рих. Зростання при ХСН ІІБ–
ІІІ ст., порівняно з ІХС, ХСН І і
ІІА ст., активності ЛДГ, віднос-
но ХСН І і ІІА ст. — активності
АЛТ указувало на прогресу-
вання з тяжкістю захворюван-
ня зрушень обмінних процесів,
вірогідне зниження, щодо ХСН
І ст., активності КК й амілази
виявляло при ХСН ІІБ–ІІІ ст.
зменшення м’язової маси і зни-
ження функції підшлункової за-
лози. Негативна кореляція кое-
фіцієнта де Рітіса з ПІ і пози-
тивна — активності ЛДГ із ТЧ
і кількістю тромбоцитів харак-
теризували сполученість шля-
ху взаємоперетворення пірува-
ту і лактату зі станом гемокоа-
гуляції, кореляція ЛДГ із рівнем
загального білка (ЗБ), альбумі-
ном і білірубіном — із синтезом
білка та пігментів. Кореляція
гематокриту з коефіцієнтом де
Рітіса й еритроцитів із КК ви-
являла роль печінки та скелет-
них м’язів у збереженні крово-
творення при тяжкій декомпен-
сації. Кореляція АР з АЛТ ука-
зувала на значення нейроендо-
кринного статусу у забезпеченні
життєдіяльності в умовах вира-
жених порушень гомеостатич-
ної рівноваги при ХСН ІІБ–
ІІІ ст. Поява у пацієнтів із ХСН
ІІБ–ІІІ ст. при кореляції АСТ і
АЛТ, АСТ і коефіцієнта де Рі-
тіса негативної кореляції кое-
фіцієнта де Рітіса з АЛТ також
характеризувала зростаючу при
тяжкій декомпенсації роль пе-
чінки у збереженні гомеоста-
зіологічної рівноваги.
Висновки
1. Кореляційні зв’язки актив-
ності ферментів із показника-
ми гомеостазу характеризують
значення біохімічних процесів
обміну білків, жирів, вуглеводів
і роль ферментів у шляхах ме-
таболізму, які зумовлюють ви-
никнення ІХС і ХСН.
2. Виявлені співвідношення
активності АСТ, АЛТ, ЛДГ, КК
і амілази та показників гомео-
стазу свідчать про спряженість
обмінних процесів та функції
органів і систем в умовах ІХС і
ХСН.
3. Результати досліджень
указують на значну роль печін-
ки та скелетних м’язів у забез-
печенні адаптаційно-компенса-
ційних процесів при ІХС і ХСН.
4. Отримані дані підтверджу-
ють необхідність розробки но-
вих методів терапії, спрямова-
них на відновлення нормальних
шляхів метаболізму, зокрема, у
печінці й підшлунковій залозі
для запобігання виникненню та
розвитку, а також для лікуван-
ня ІХС і ХСН.
ЛІТЕРАТУРА
1. Хроническая сердечная недоста-
точность. Вопросы этиологии, эпиде-
миологии, патогенеза (гемодинами-
ческие, нейрогуморальные, иммун-
ные, генетические аспекты), диа-
гностики и лечения : учеб. пособие
/ В. В. Калюжин, О. В. Калюжин,
А. Т. Тепляков, А. В. Караулов. — М. :
ООО «МИА», 2006. — 288 с.
2. Рослый И. М. Гипотеза: адап-
тивное значение ферментемии / И. М.
Рослый, С. В. Абрамов // Патологичес-
кая физиология и экспериментальная
терапия. — 2003. — № 3. — С. 5-9.
3. Малая Л. Т. Хроническая сердеч-
ная недостаточность / Л. Т. Малая,
Ю. Г. Горб, И. Д. Рачинский. — К. :
Здоров’я, 1994. — 624 с.
4. Данилова Л. А. Анализы крови
и мочи / Л. А. Данилова. — 4-е изд.,
исправ. — СПб. : Салит-Медкнига,
2003. — 128 с.
5. Физиология человека / под ред.
Р. Шмидта, Г. Тевса ; пер. с англ. —
Т. 3. — М. : Мир, 2007. — 228 с.
6. Ткачук В. А. Клиническая био-
химия / В. А. Ткачук. — М. : ГЕО-
ТАР-МЕД, 2002. — 358 с.
7. Подымова С. Д. Болезни печени :
рук. для врачей / С. Д. Подымова. —
2-е изд., перераб. и доп. — М. : Ме-
дицина, 1993. — 544 с.
8. Голиков П. П. Рецепторные ме-
ханизмы антиглюкокортикоидного
эффекта при неотложных состояниях
/ П. П. Голиков. — М. : Медицина,
2002. — 311 с.
9. Елисеев О. М. Натрий-урети-
ческие пептиды. Эволюция знаний
/ О. М. Елисеев // Терапевтический ар-
хив. — 2003. — Т. 75, № 9. — С. 40-45.
10. Пехов А. П. Биология с осно-
вами экологии : учебник / А. П. Пе-
хов. — 5-е изд., стер. — СПб. : Лань,
2005. — 688 с.
ÄÎÑßÃÍÅÍÍß Á²ÎËÎò¯ òà ÌÅÄÈÖÈÍÈ64
УДК 616.12-008+616.153.1
Н. Г. Малюкова
КОРЕЛЯЦІЙНІ ЗВ’ЯЗКИ АКТИВНОСТІ ФЕРМЕН-
ТІВ КРОВІ З ПОКАЗНИКАМИ ГОМЕОСТАЗУ ПРИ
ХРОНІЧНІЙ СЕРЦЕВІЙ НЕДОСТАТНОСТІ
Проведений кореляційний аналіз показників аспартат-
і аланінамінотрансфераз, лактатдегідрогенази, креатин-
кінази, амілази, червоної та білої крові, ліпідного, білко-
вого й вуглеводного обміну, коагулограми у 1776 пацієн-
тів, нейроендокринного статусу у 71, пероксидного окис-
нення ліпідів — антиоксидантної системи у 53 хворих на
ішемічну хворобу серця (ІХС) і хронічну серцеву
недостатність (ХСН). Виявлено значення біохімічних про-
цесів обміну білків, жирів, вуглеводів і роль ферментів, пе-
чінки, скелетних м’язів у шляхах метаболізму, які зумов-
люють виникнення ІХС і ХСН, спряженість функції ор-
ганів і систем для забезпечення компенсації. Автори вва-
жають необхідним розробку методів терапевтичного впли-
ву, спрямованих на відновлення метаболізму, зокрема, у
печінці та підшлунковій залозі, для запобігання розвитку
ІХС і ХСН та лікування хворих.
Ключові слова: ферменти крові, показники гомеоста-
зу, хронічна серцева недостатність.
UDC 616.12-008+616.153.1
N. G. Malyukova
CORRELATION CONNECTIONS OF BLOOD EN-
ZYMES ACTIVITY WITH PARAMETERS OF HOMEO-
STASIS AT CHRONIC HEART FAILURE
The correlation analysis of parameters of aspartate and
alanine aminotranspherase, lactate dehydrogenase, creatin
kinase, amylase, red and white blood, lipid, protein and car-
bohydrate metabolism, coagulogram in 1,776 patients, neu-
roendocrine status in 71, processes of lipid peroxidation —
antioxidant system in 53 patients suffering from ischemic heart
disease (IHD) and chronic heart failure (CHF). There esti-
mated biochemical processes of proteins, fats, carbohydrates
metabolism and a role of the enzymes, the liver, skeletal
muscles in metabolism path ways, which cause compensation
providing IHD and CHF, conjugated function of organs and
systems for maintenance of compensation is revealed. De-
velopment of methods of the therapeutic influence directed on
restoration of metabolism, in particular, in the liver and
pancreas for the prevention of IHD and CHF development
and treatment is considered necessary.
Key words: enzymes of blood, parameters of homeostasis,
chronic heart failure.
Вступ
Відомо, що виникнення будь-
якого патологічного процесу в
організмі людини залежить від
взаємозв’язку ендогенних й ек-
зогенних факторів, тому важли-
вим є встановлення такого взає-
мозв’язку і шляхів впливу на
нього. Комплексний підхід до
дослідження людського орга-
нізму дає можливість встанови-
ти роль того чи іншого факто-
ра та взаємозалежність між зов-
нішніми і внутрішніми парамет-
рами організму. Відповідно для
визначення патологічних про-
цесів необхідно чітко знати
межі нормативних параметрів.
На сучасному етапі розвитку
медичної науки вже недостат-
ньо розподілу людей на групи
за віковими та статевими від-
мінностями, адже навіть у
представників таких груп спо-
стерігаються певні варіації оз-
нак, тому актуальним і цінним
для діагностики та прогностич-
ної медицини є дослідження
можливих меж різноманітних
нормативних параметрів за-
лежно від соматотипу [1]. Адже
визнано, що дослідження нор-
мальної будови тіла та функ-
цій організму неможливе без
урахування конституційних і,
зокрема, соматотипологічних
особливостей [2]. Попри акту-
альність даних досліджень існує
дефіцит інформації про зв’язок
зовнішніх параметрів тіла лю-
дини як поліморфної структури
з гемодинамічними показника-
ми мозку [3].
Метою нашого дослідження
стало встановлення взаємозв’яз-
ків ширини дистальних епіфізів
плеча, передпліччя, стегна і го-
мілки з базовим імпедансом,
амплітудними й інтервальними
параметрами реоенцефалогра-
ми, дикротичним і діастолічним
індексами, середньою швидкіс-
тю швидкого та повільного кро-
вонаповнення, показниками то-
нусу мозкових артерій у місь-
ких підлітків залежно від сома-
тотипу.
Матеріали та методи
дослідження
Проведено комплексне об-
стеження 197 практично здоро-
вих міських підлітків мезоморф-
ного, ектоморфного й ектоме-
зоморфного соматотипів. До гру-
УДК 611.972/974:611.982:611.91:612.13:613.954
І. К. Нурметова,
І. Д. Кухар, д-р мед. наук
КОРЕЛЯЦІЇ ШИРИНИ ДИСТАЛЬНИХ ЕПІФІЗІВ
ПЛЕЧА, ПЕРЕДПЛІЧЧЯ, СТЕГНА І ГОМІЛКИ
З ПАРАМЕТРАМИ РЕОЕНЦЕФАЛОГРАМИ
У ПІДЛІТКІВ РІЗНИХ СОМАТОТИПІВ
Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-47396 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0102 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T18:16:23Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Національна академія наук України |
| record_format | dspace |
| spelling | Малюкова, Н.Г. 2013-07-14T11:33:33Z 2013-07-14T11:33:33Z 2009 Кореляційні зв’язки активності ферментів крові з показниками гомеостазу при хронічній серцевій недостатності / Н.Г. Малюкова // Досягнення біології та медицини. — 2009. — № 1(13). — С. 59-64. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. XXXX-0102 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47396 616.12-008+616.153.1 Проведений кореляційний аналіз показників аспартаті аланінамінотрансфераз, лактатдегідрогенази, креатинкінази, амілази, червоної та білої крові, ліпідного, білкового й вуглеводного обміну, коагулограми у 1776 пацієнтів, нейроендокринного статусу у 71, пероксидного окиснення ліпідів — антиоксидантної системи у 53 хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) і хронічну серцеву недостатність (ХСН). Виявлено значення біохімічних процесів обміну білків, жирів, вуглеводів і рольферментів, печінки, скелетних м’язів у шляхах метаболізму, які зумовлюють виникнення ІХС і ХСН, спряженість функції органів і систем для забезпечення компенсації. Автори вважають необхіднимрозробкуметодів терапевтичного впливу, спрямованих на відновлення метаболізму, зокрема, у печінці та підшлунковій залозі, для запобігання розвитку ІХС і ХСН та лікування хворих. The correlation analysis of parameters of aspartate and alanine aminotranspherase, lactate dehydrogenase, creatin kinase, amylase, red and white blood, lipid, protein and carbohydrate metabolism, coagulogram in 1,776 patients, neuroendocrine status in 71, processes of lipid peroxidation — antioxidant system in 53 patients suffering from ischemic heart disease (IHD) and chronic heart failure (CHF). There estimated biochemical processes of proteins, fats, carbohydrates metabolism and a role of the enzymes, the liver, skeletal muscles in metabolism path ways, which cause compensation providing IHD and CHF, conjugated function of organs and systems for maintenance of compensation is revealed. Development of methods of the therapeutic influence directed on restoration of metabolism, in particular, in the liver and pancreas for the prevention of IHD and CHF development and treatment is considered necessary. uk Національна академія наук України Досягнення біології та медицини Оригінальні дослідження Кореляційні зв’язки активності ферментів крові з показниками гомеостазу при хронічній серцевій недостатності Correlation connections of blood enzymes activity with parameters of homeostasis at chronic heart failure Article published earlier |
| spellingShingle | Кореляційні зв’язки активності ферментів крові з показниками гомеостазу при хронічній серцевій недостатності Малюкова, Н.Г. Оригінальні дослідження |
| title | Кореляційні зв’язки активності ферментів крові з показниками гомеостазу при хронічній серцевій недостатності |
| title_alt | Correlation connections of blood enzymes activity with parameters of homeostasis at chronic heart failure |
| title_full | Кореляційні зв’язки активності ферментів крові з показниками гомеостазу при хронічній серцевій недостатності |
| title_fullStr | Кореляційні зв’язки активності ферментів крові з показниками гомеостазу при хронічній серцевій недостатності |
| title_full_unstemmed | Кореляційні зв’язки активності ферментів крові з показниками гомеостазу при хронічній серцевій недостатності |
| title_short | Кореляційні зв’язки активності ферментів крові з показниками гомеостазу при хронічній серцевій недостатності |
| title_sort | кореляційні зв’язки активності ферментів крові з показниками гомеостазу при хронічній серцевій недостатності |
| topic | Оригінальні дослідження |
| topic_facet | Оригінальні дослідження |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47396 |
| work_keys_str_mv | AT malûkovang korelâcíinízvâzkiaktivnostífermentívkrovízpokaznikamigomeostazuprihroníčníisercevíinedostatností AT malûkovang correlationconnectionsofbloodenzymesactivitywithparametersofhomeostasisatchronicheartfailure |