Взаємодія вітамінів В1 і В2 у біосинтезі їх коферментних форм у щурів

Білим щурам лінії Вістар внутрішньочеревно вводили окремо або в різних співвідношеннях вітаміни В1 і В2 та вимірювали вплив кожного з них на інтенсивність біосинтезу коферментної форми іншого. Встановлено, що для даної пари вітамінів (В1 і В2 ) існує за цим показником оптимальне співвідношенн...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Досягнення біології та медицини
Date:2009
Main Authors: Карпов, Л.М., Анісімов, В.Ю.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Національна академія наук України 2009
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47406
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Взаємодія вітамінів В1 і В2 у біосинтезі їх коферментних форм у щурів / Л.М. Карпов, В.Ю. Анісімов // Досягнення біології та медицини. — 2009. — № 2(14). — С. 11-14. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859719863144022016
author Карпов, Л.М.
Анісімов, В.Ю.
author_facet Карпов, Л.М.
Анісімов, В.Ю.
citation_txt Взаємодія вітамінів В1 і В2 у біосинтезі їх коферментних форм у щурів / Л.М. Карпов, В.Ю. Анісімов // Досягнення біології та медицини. — 2009. — № 2(14). — С. 11-14. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Досягнення біології та медицини
description Білим щурам лінії Вістар внутрішньочеревно вводили окремо або в різних співвідношеннях вітаміни В1 і В2 та вимірювали вплив кожного з них на інтенсивність біосинтезу коферментної форми іншого. Встановлено, що для даної пари вітамінів (В1 і В2 ) існує за цим показником оптимальне співвідношення: за вагою 6:1, за молярністю — 5:1. При цьому були використані дози вітамінів, близькі до фізіологічних (або терапевтичних). The Wistar line white rats were introduced individually or in different ratios vitamins В1 and В2 and measured the influence each of them on intensity of biosynthesis of coenzyme form of the other. It is established that there is an optimum ratio according to this index for this pair of vitamins В1 and В2 : after the weight 6:1, after the molarness — 5:1. The doses of vitamins close to physiological (or therapeutic) were used.
first_indexed 2025-12-01T09:47:57Z
format Article
fulltext ¹ 2 (14) 2009 11 УДК 616-099:547.593]-036.11-092.9:577.112.3:577.113 В. М. Зовський, В. А. Бондаренко, С. А. Наконечна, В. В. Мартиненко ОСОБЛИВОСТІ МЕТАБОЛІЗМУ БІОГЕННИХ АМІ- НІВ І ЦИКЛІЧНИХ НУКЛЕОТИДІВ ПІД ДІЄЮ ОКСІ- ЕТИЛЬОВАНИХ АЛКІЛ- ТА ІЗОНОНІЛФЕНОЛІВ У роботі вивчено деякі особливості метаболізму біо- генних амінів та їхніх попередників в умовах підгострого досліду на білих щурах в 1/100 DL50 у випадку впливу неонолів — ксенобіотиків нового покоління, а також сис- тему вторинних нейромедіаторів. Встановлено структур- но-метаболічне порушення медіаторної регуляції клітин- них структур під дією досліджуваних речовин. Більш силь- но діє на внутрішньоклітинний обмін неонол АФ 9-12. Ре- зультати дослідів дії ксенобіотиків на мембрани й мемб- ранні процеси дозволяють зробити висновок про мембрано- токсичну дію оксіетильованих похідних фенолу. Ключові слова: біогенні аміни, нейромедіатори, цик- лічні нуклеотиди, ксенобіотики, щури лінії Вістар. UDC 616-099:547.593]-036.11-092.9:577.112.3:577.113 V. M. Zovsky, V. A. Bondarenko, S. A. Nakonechna, V. V. Martynenko PARTICULAR FEATURES OF METABOLISM OF BIOGENETICAL AMINES AND CYCLIE NUCLEOTIDES UNDER INFLUENCE OF OXYETHILIROLIZED ALKIL AND ISONONILPHENOLS There were studied some peculiarities of metabolism of biogenetical amins and their predecessors under conditions of subacute experiment on white rats in 1/100 DL50 in case of influence of neonols and also the system of secondary neuro- mediators. There was established structural metabolic injury of mediator regulation of cellular units under influence of researched neonols. AF 9-12 has stronger influence on intra- cellular metabolism. The results of research of PAV influence on membranes and membrane processes allowed to draw a conclusion about membrantoxical influence of oxyethylized phenols derivatives. Key words: biogenetical amines, neuromediators, cyclic nucleotides, xenobiotics, Vistar line rats. Вступ Нині у літературі описано багато видів взаємодії вітамінів у організмі людини і тварин [1]. Ще більше постулюється ме- ханізмів, що лежать в основі цієї взаємодії [2; 3], хоча конк- ретних їх досліджень і відпо- відних доказів можна навести значно менше. У попередніх на- ших дослідженнях ми вже роз- глядали різні аспекти цієї проб- леми, у тому числі на рівні мак- роергічних фосфатів і Na+, K+- АТФази [4; 5]. При цьому було показано також, що пригнічен- ня біосинтезу білка в організмі щурів з допомогою антибіоти- ків (актиноміцину, хлорамфені- колу) значно зменшувало пози- тивні ефекти такої взаємодії [6; 7], але самі вітаміни, а тим паче їхні комплекси, введені до ан- тибіотиків, помітно блокували дію останніх на рівень макро- ергічних фосфатів у органах тварин і активність Na+, K+- АТФази. Ці дані показали ба- гатогранність механізмів реалі- зації активності вітамінів, їхніх взаємозв’язків. Як уже вказувалося вище, прямих даних, що характеризу- вали б особливості та механіз- ми таких взаємозв’язків, є дуже мало. Це і стало головною при- чиною даного дослідження. Метою його є вивчення дії різ- них доз вітамінів В1 і В2 на їх нагромадження та біосинтез коферментних форм кожного з них у печінці щурів, де і відбу- ваються основні процеси мета- болізму вітамінів, тобто фак- тично мова йде про роль спів- відношень доз цих вітамінів у їх перетвореннях в активні фор- ми (коферменти). Матеріали та методи дослідження Дослідження виконані на білих щурах лінії Wistar (стате- возрілих, масою 160–180 г). Екс- перименти складалися з двох частин. У першій частині тва- ринам внутрішньом’язово вво- дили рибофлавін (вітамін В2) дозою 2 мг/кг маси — окремо або одночасно з різними дозами тіаміну (В1): 6, 12, 24, 48 мг/кг. Через 3 год у їхній печінці вимі- рювали вміст загальних флаві- нів (ЗФ) і флавінаденіндинук- леотиду (ФАД), а за різницею між ними вираховували фрак- цію (вільний рибофлавін (РФ) + флавінмононуклеотид (ФМН)). При цьому була використана ме- тодика, описана в [8]. У другій частині роботи ана- логічно вводили щурам вітамін В1 постійною дозою 12 мг/кг са- мостійно або у поєднанні зі зро- стаючими дозами В2: 2, 4, 8, 16 мг/кг. У печінці тварин вимі- рювали різні фракції вітаміну В1: загальний тіамін, вільний тіамін, а за різницею вирахову- вали вміст фосфорних ефірів тіаміну (ФЕТ). Нами була ви- користана методика Г. Д. Єли- сєєвої, описана в [9]. УДК 577.152.3:122.5 Л. М. Карпов1, д-р біол. наук, проф., В. Ю. Анісімов2 ВЗАЄМОДІЯ ВІТАМІНІВ В1 І В2 У БІОСИНТЕЗІ ЇХ КОФЕРМЕНТНИХ ФОРМ У ЩУРІВ 1Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2Одеський державний медичний університет ÄÎÑßÃÍÅÍÍß Á²ÎËÎò¯ òà ÌÅÄÈÖÈÍÈ12 Вихідні дози вітамінів В1 (6 мг/кг) і В2 (2 мг/кг) є загаль- ноприйнятими «терапевтични- ми» для експериментів на цих тваринах [10]. Результати досліджень оп- рацьовували статистично [11]. Результати дослідження та їх обговорення Результати першої частини досліджень наведені в табл. 1. Із неї видно, що у групі конт- рольних тварин рівень ФАД у вмісті ЗФ становить трохи біль- ше половини — 55 %. Ін’єкції цим тваринам вітаміну В2 дозою 2 мг/кг спричинювали суттєве підвищення вмісту ЗФ (на 25– 30 %), яке реалізувалося пов- ністю за рахунок зростання фракції ФАД (на 53,8 %). Це свідчить про правильність ви- бору дози вітаміну В2. Якби доза його була вищою, то слід було б чекати, що її дія знач- ною мірою збільшувала фрак- цію (вільний РФ + ФМН). Ціка- во, що введення В1 теж помітно, хоч і невірогідно, підвищувало вміст ФАД, що, очевидно, по- в’язано з деякою мобілізацією ресурсу некоферментних форм вітаміну В2. Поєднання вітаміну В2 по- стійною дозою 2 мг/кг із зростаю- чими до 12 мг/кг дозами В1 (ва- ріанти 2, 3′, 4′, 5′, 6′) призводи- ло до поступового зростання фракцій ЗФ і особливо ФАД, що свідчить про покращання використання наявної кількості вітаміну В2 для біосинтезу його головної коферментної форми — ФАД. Зрозуміло, що в основ- ному це може реалізуватися за рахунок активізації відповідної ферментної системи, хоча мож- ливий внесок у цей процес може робити й інгібування ферментів розщеплення ФАД. На таку можливість вказують результа- ти дослідів Н. Ф. Леуса, хоча і щодо рівня нікотинамідних ко- ферментів під впливом тіаміну [12]. При дозі В1 12 мг/кг за су- місного введення з В2 дося- гається максимальний ефект: рівень ФАД зростав більше ніж удвічі (на 134 %), за рахунок чо- го збільшувалась і фракція ЗФ (на 73 %) при незмінному вмісті фракції (вільний РФ + ФМН). Подальше збільшення дози В1 призводило до зменшення ефек- ту. Про це ж свідчать і такі по- казники, як співвідношення ФАД/(вільний РФ + ФМН), який досягає у варіанті 4′ зна- чення 2,85, і частка ФАД від ЗФ, що становить при цьому 74 %, тобто найбільших вели- чин з усіх інших варіантів. У першій частині експери- менту досліджувалася також дія індивідуальних ін’єкцій са- мого лише вітаміну В1 у зрос- таючих дозах на показники вмісту різних фракцій вітаміну В2 в печінці щурів (див. табл. 1) — варіанти 3, 4, 5, 6. Встановле- но, що вітамін В1 у дозах 6, 12 і 24 мг/кг був здатен більш по- мірно, ніж у комбінації з В2, підвищувати рівень ФАД, а при дозі 12 мг/кг — і ЗФ, шляхом пе- рерозподілу за рахунок фракції (РФ + ФМН), а можливо й інших органів і тканин. А доза 48 мг/кг уже демонструє типо- вий антагонізм між вітамінами: зменшення вмісту всіх фракцій вітаміну В2, очевидно, шляхом прискореного розпаду кофер- ментних форм і їх витіснення з організму у вигляді РФ. Завершуючи розгляд першої частини експерименту, зазна- чимо, що масове співвідношен- ня при оптимальних концентра- ціях В1 і В2 дорівнює 12:2 = 6:1. Те ж саме у перерахунку на мо- лярні концентрації становить приблизно 5:1, тобто характер впливу вітаміну В1 на вміст і обмін вітаміну В2 залежить від співвідношення між їхніми до- зами, введеними в організм, і може змінюватися від синер- гізму до антагонізму при їх пе- ретворенні в коферментні фор- ми. Це твердження слід пере- вірити шляхом вивчення впли- ву вітаміну В2 на біосинтез фос- форних ефірів тіаміну. Саме таке дослідження ми і виконали у другому розділі на- шого експерименту (табл. 2). При цьому нами була вибрана одна доза вітаміну В1 — 12 мг/кг, а доза В2 зростала: 0, 1, 2, 4, 8, 16 мг/кг. До того ж зазначимо, що, крім цих варіантів, був і такий, коли вітамін В2 вводили окремо, без В1. А дози В1 і В2 були вибрані, зважаючи на ре- зультати, наведені вище. Таким чином, із табл. 2 вид- но, що окреме введення вітамі- ну В2 негативно впливає як на загальний вміст вітаміну В1, так і його коферментних форм, знижуючи їх на 18–19 %. Зазна- чимо, що, за даними літерату- ри [9], 85–90 % ФЕТ представ- лені тіаміндифосфатом. Вве- Примітка. У табл. 1, 2: * — різниця з контролем вірогідна (Р<0,05). Таблиця 1 Вміст ЗФ, ФАД і фракції (вільний РФ + ФМН) у печінці щурів у перерахунку на РФ через 3 год після внутрішньом’язового введення їм вітаміну В2 (по 2 мг/кг) у поєднанні зі зростаючими дозами вітаміну В1, n=9 Фракції вітаміну В2, мкг/г Співвід- Варіант досліду Частка ношення ЗФ ФАД РФ + ФАД, ФАД/(РФ ФМН % + ФМН) 1. Контроль 42,7±3,1 23,5±0,7 19,2±0,5 55,0 1,22 2. В2 (2 мг/кг) 54,1±3,5* 35,2±2,1* 18,9±1,1 65,1 1,86 3. В1 (6 мг/кг) 42,5±2,8 27,3±2,6 15,2±1,5 64,2 1,79 3′. + В2 (2 мг/кг) 50,1±2,7 32,0±1,7* 18,1±1,3 63,9 1,75 4. В1 (12 мг/кг) 48,1±3,7 32,3±2,2* 15,9±1,1* 67,2 2,03 4′. + В2 (2 мг/кг) 73,9±3,4* 54,7±3,9* 19,3±2,0 74,0 2,85 5. В1 (24 мг/кг) 42,4±2,3 27,4±2,3 15,0±0,8* 64,6 1,82 5′. + В2 (2 мг/кг) 47,3±3,7 29,1±2,2 18,3±0,8 61,5 1,59 6. В1 (48 мг/кг) 34,1±1,8 21,0±1,2 13,1±0,3* 61,6 1,61 6′. + В2 (2 мг/кг) 44,1±3,3 25,3±1,7 18,8±0,8 57,4 1,34 ¹ 2 (14) 2009 13 дення щурам 12 мг/кг вітаміну В1 суттєво підвищує усі його фор- ми: загальний В1 — на 19,2 %, ФЕТ — на 18,7 %, а вільний — навіть на 67,7 %. Останнє не можна вважати позитивним фактом, як і деяке погіршення інших показників. Уведення разом із В1 ще і різних доз В2 значно підвищує здатність першого з них пере- творюватись у коферментну форму. Особливо цей ефект ви- ражений у разі використання дози В2 у 2 мг/кг (варіант 5), коли зростання ФЕТ досягає 75,4 %, проти 18,7 % при вве- денні лише В1. Подальше збіль- шення дози В2 до 8, а тим паче до 16 мг/кг практично повертає показники ФЕТ і загального В1 до вихідного рівня, хоча і з по- мітно гіршими значеннями та- ких показників, як частка ФЕТ — 90,5 % проти 94,0 %, і особ- ливо співвідношення ФЕТ/(віль- ний тіамін) — до 9,6 проти 15,5. Таким чином, для пари вітамі- нів В1–В2 існує оптимальне співвідношення при введенні в організм по відношенню до об- міну В1. Легко помітити, що це те ж саме співвідношення: ва- гове 6:1 і молярне 5:1. Отримані дані підтверджу- ють думку багатьох дослідни- ків, що співвідношення віта- мінів при їх надходженні в ор- ганізм, особливо у вигляді комп- лексних полівітамінних препа- ратів, може мати вирішальне значення для ефективності реа- лізації ними їх специфічних функцій [2; 3; 10]. Проте розв’я- зання цієї проблеми дуже склад- не, коли мова йде вже не про комплекси з двох-трьох компо- нентів, а з більшою їх кількістю. Очевидно, що для цього ще не- обхідно розробити адекватні методологічні підходи. Висновки 1. Введення вітамінів В1 і В2 поодинці неефективне для їх перетворення в коферментні форми і навіть може порушува- ти цей процес один для одного. 2. Для даної пари вітамінів В1 і В2 оптимальним ваговим спів- відношенням є 6:1, а молярним 5:1, якщо використовуються до- зи, близькі до терапевтичних. 3. Значне перевищення вказа- них співвідношень на користь од- ного з вітамінів може суттєво при- гнічувати механізми біосинтезу коферментної форми другого. ЛІТЕРАТУРА 1. Терруан Т. Взаимодействие ви- таминов / Т. Терруан. — М. : Мир, 1969. — 245 с. 2. Островский Ю. М. Общие под- ходы к изучению межвитаминных взаимоотношений / Ю. М. Остров- ский // Межвитаминные взаимоотно- шения : 3-й Гродненский симпозиум, 1975 г. : тезисы докл. — Гродно, 1975. — С. 121-122. 3. Розанов А. Я. Биохимическое обоснование применения поливита- минных и коферментных препаратов / А. Я. Розанов // 6-я научн. сессия ВНИИВ, октябрь 1967 г. : тезисы докл. — М., 1967. — С. 152. 4. Карпов Л. М. Порівняльна ди- наміка вмісту макроергічних фос- фатів і загальної АТФазної активнос- ті в органах щурів після різних спо- собів введення їм вітамінних комп- лексів / Л. М. Карпов, В. Ю. Анісімов, Н. В. Полтавцева // Вісник Харків- ського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Серія : біологія. — 2008. — Т. 814, № 7. — С. 13-17. 5. Карпов Л. М. Вплив комплек- су вітамінів групи В на активність Na+, K+-АТФази у тканинах щурів / Л. Карпов, В. Анісімов // Досягнен- ня біології та медицини. — 2009. — № 1. — С. 8-10. 6. Анісімов В. Ю. Вміст загальних макроергічних фосфатів у тканинах щурів після введення вітамінної сумі- ші та антибіотиків / В. Ю. Анісімов // Вісник Одеського національного уні- верситету ім. І. І. Мечникова. Серія : біологія. — 2004. — Т. 9, № 5. — С. 7-10. 7. Карпов Л. М. Вплив комплексу вітамінів групи В на активність Nа, К-АТФази в умовах інгібування біо- синтезу білка в тканинах та органах щурів / Л. М. Карпов, В. Ю. Анісімов, О. В. Безп’ятих // Аграрний вісник Причорномор’я. Сільськогосподарські та біологічні науки. — 2005. — № 31. — С. 188-189. 8. Юденфренд С. Флуоресцент- ный анализ в биологии и медицине / С. Юденфренд. — М. : Мир, 1965. — 484 с. 9. Островский Ю. М. Эксперимен- тальная витаминология / под ред. Ю. М. Островского. — Минск : На- ука и техника, 1979. — 551 с. 10. Карпов Л. М. Реалізація спе- цифічної активності функціонально зв’язаних вітамінів групи В, їх по- хідних і комплексів за різних станів організму : дис. ... доктора біол. наук: 14.00.25 / Карпов Леонід Михайло- вич. — Одеса, 1994. — 505 с. 11. Гланц С. Медико-биологичес- кая статистика / С. Гланц ; пер. с англ. Ю. Данилова. — М. : Практи- ка, 1999. — 459 с. 12. Леус Н. Ф. Обмен кофермент- ных форм витаминов РР, В1 и В6 при моделировании патологических со- стояний и воздействия бальнеотера- певтических факторов : автореф. дис. на получение науч. степени доктора мед. наук : спец. 03.00.04 «Биохимия» / Н. Ф. Леус. — К., 1986. — 36 с. Таблиця 2 Вміст загального та вільного тіаміну, а також його ФЕТ у печінці щурів через 3 год після внутрішньом’язового введення їм вітаміну В1 (по 12 мг/кг) у поєднанні зі зростаючими дозами вітаміну В2, n=9 Фракції вітаміну В1, мкг% Співвід- Частка ношення Варіант досліду Загальний Вільний ФЕТ, ФЕТ/ тіамін ФЕТ тіамін % вільний тіамін 1. Контроль 522±32 491±28 31,6±3,1 94,0 15,5 2. В2 (2 мг/кг) 422±29* 399±24* 25,4±1,4 94,6 15,4 3. В1 (12 мг/кг) 796±37* 744±38* 52,2±2,7* 93,4 14,3 4. + В2 (1 мг/кг) 847±31* 801±29* 43,3±2,1* 94,4 18,4 5. + В2 (2 мг/кг) 904±35* 860±44* 44,7±3,9* 95,1 19,2 6. + В2 (4 мг/кг) 604±21 555±19 49,0±1,8* 91,8 11,3 7. + В2 (8 мг/кг) 526±18 479±27 46,7±1,1* 91,0 10,3 8. + В2 (16 мг/кг) 541±18 490±17 51,3±1,3 90,5 9,6 ÄÎÑßÃÍÅÍÍß Á²ÎËÎò¯ òà ÌÅÄÈÖÈÍÈ14 УДК 577.152.3:122.5 Л. М. Карпов, В. Ю. Анісімов ВЗАЄМОДІЯ ВІТАМІНІВ В1 І В2 У БІОСИНТЕЗІ ЇХ КОФЕРМЕНТНИХ ФОРМ У ЩУРІВ Білим щурам лінії Вістар внутрішньочеревно вводили окремо або в різних співвідношеннях вітаміни В1 і В2 та вимірювали вплив кожного з них на інтенсивність біосин- тезу коферментної форми іншого. Встановлено, що для даної пари вітамінів (В1 і В2) існує за цим показником оп- тимальне співвідношення: за вагою 6:1, за молярністю — 5:1. При цьому були використані дози вітамінів, близькі до фізіологічних (або терапевтичних). Ключові слова: вітаміни В1 і В2, коферментні форми. UDC 577.152.3:122.5 L. M. Karpov, V. Yu. Anisimov VITAMINS В1 AND В2 INTERACTION IN BIOSYN- THESIS OF THEIR COENZYME FORMS IN RATS The Wistar line white rats were introduced individually or in different ratios vitamins В1 and В2 and measured the influence each of them on intensity of biosynthesis of co- enzyme form of the other. It is established that there is an optimum ratio according to this index for this pair of vitamins В1 and В2: after the weight 6:1, after the molarness — 5:1. The doses of vitamins close to physiological (or therapeutic) were used. Key words: vitamins В1 and В2, coenzyme forms. Вступ Цікавість до вивчення гене- тичної природи виникнення за- пальних захворювань товстої кишки (ЗЗТК) почала інтенсив- но зростати з моменту описан- ня сімейних випадків неспецифіч- ного виразкового коліту (НВК) і хвороби Крона (ХК) J. Kirsner у 1963 р. Згодом було виявле- но, що серед пацієнтів із ЗЗТК від 6 до 32 % мали родичів І та ІІ ступенів спорідненості з та- кою ж патологією [1]. Генетич- ну природу ЗЗТК підтверджено також шляхом встановлення: а) високої сімейної частоти хвороби та вірогідно частішої захворюваності серед монози- готних близнят [2]; б) локусів зчеплення з НВК на 12-й хромосомі, а з сімейним варіантом ХК — на 16-й хро- мосомі з допомогою молекуляр- но-генетичного методу [3; 4]; в) генетично зумовленої під- вищеної проникності стінки тов- стої кишки, що призводить до зниження функції кишкового ба- р’єру для бактерій і токсинів [5]. Доведено генетичну гетеро- генність НВК і ХК та виділено за цією ознакою спадкову та спо- радичну форми захворювань [6; 7]. Особливістю спадкових захво- рювань товстої кишки є більш рання маніфестація, агресивні- ший перебіг і вищий рівень ус- кладнень, у тому числі онкологі- чних, порівняно зі спорадичними [8]. Крім того, є висока вірогід- ність виникнення аналогічного захворювання у близькоспорід- нених родичів пробандів, тому важливо відпрацювати діагнос- тичні критерії, завдяки яким було б можливо встановити спадковий характер захворювання. Сьогодні в Україні існує лише незначна кількість робіт із вивчення гене- тичних аспектів ЗЗТК. Запальні захворювання товс- тої кишки зараховують до сис- темних, так як вони мають ши- рокий спектр позакишкових симптомів. Ці ознаки хвороби можуть виникати при загост- ренні НВК чи ХК, передувати їх виникненню чи розвиватися в період ремісії захворювання. Необхідно відмітити, що такі позакишкові ознаки, як уражен- ня очей, шкіри, суглобів, зазви- чай свідчать про тяжкість ос- новного захворювання та пере- важно зникають після тоталь- ної колопроктектомії чи при на- станні ремісії процесу [9]. Метою роботи є порівняння спектра позакишкових проявів спорадичної та спадкової форм ЗЗТК для оцінки значення гене- тичних механізмів у їх виникненні. Матеріали та методи дослідження Проведено клінічне та гене- тичне обстеження, здійснено ви- вчення медичної документації й опитування про стан здоров’я 61 хворого на НВК (з них чо- ловіків було 32, жінок — 29) ві- ком від 19 до 70 років і 35 хво- рих на ХК (з них чоловіків було 19, жінок — 14) віком від 20 до 72 років. За ступенем тяжкості у 30 хворих була легка форма НВК, у 23 — середньотяжка, у 8 — тяжка. На основі підрахун- ку індексу активності ХК лег- ку форму захворювання виявле- но у 14 хворих (< 220 балів), середньотяжку — у 16 пацієнтів (< 220 – < 450 балів) і тяжку фор- му — у 5 осіб (< 450 балів). У всіх пацієнтів ЗЗТК було діагностовано з допомогою та- ких методів дослідження: загаль- ноклінічного, лабораторного, ра- діологічного (іригоскопії), ендо- скопічного (сигмоїдоскопії, коло- носкопії). Для встановлення фор- ми захворювання (спорадичної чи спадкової) було проведено ге- неалогічний аналіз сімей. Зібра- но інформацію про родичів про- бандів у 4 поколіннях. УДК 616.345-002:616-078.7 М. Р. Лозинська, канд. біол. наук, доц., Ю. С. Лозинський*, канд. мед. наук, доц. ПОРІВНЯННЯ ПОЗАКИШКОВОГО ФЕНОТИПУ У ХВОРИХ ЗІ СПОРАДИЧНОЮ І СПАДКОВОЮ ФОРМАМИ ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ТОВСТОЇ КИШКИ Державна установа «Інститут спадкової патології АМН України», Львів, *Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-47406
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn XXXX-0102
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-01T09:47:57Z
publishDate 2009
publisher Національна академія наук України
record_format dspace
spelling Карпов, Л.М.
Анісімов, В.Ю.
2013-07-14T12:15:42Z
2013-07-14T12:15:42Z
2009
Взаємодія вітамінів В1 і В2 у біосинтезі їх коферментних форм у щурів / Л.М. Карпов, В.Ю. Анісімов // Досягнення біології та медицини. — 2009. — № 2(14). — С. 11-14. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
XXXX-0102
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47406
577.152.3:122.5
Білим щурам лінії Вістар внутрішньочеревно вводили окремо або в різних співвідношеннях вітаміни В1 і В2 та вимірювали вплив кожного з них на інтенсивність біосинтезу коферментної форми іншого. Встановлено, що для даної пари вітамінів (В1 і В2 ) існує за цим показником оптимальне співвідношення: за вагою 6:1, за молярністю — 5:1. При цьому були використані дози вітамінів, близькі до фізіологічних (або терапевтичних).
The Wistar line white rats were introduced individually or in different ratios vitamins В1 and В2 and measured the influence each of them on intensity of biosynthesis of coenzyme form of the other. It is established that there is an optimum ratio according to this index for this pair of vitamins В1 and В2 : after the weight 6:1, after the molarness — 5:1. The doses of vitamins close to physiological (or therapeutic) were used.
uk
Національна академія наук України
Досягнення біології та медицини
Фундаментальні проблеми медицини та біології
Взаємодія вітамінів В1 і В2 у біосинтезі їх коферментних форм у щурів
Vitamins В1 and В2 interaction in biosynthesis of their coenzyme forms in rats
Article
published earlier
spellingShingle Взаємодія вітамінів В1 і В2 у біосинтезі їх коферментних форм у щурів
Карпов, Л.М.
Анісімов, В.Ю.
Фундаментальні проблеми медицини та біології
title Взаємодія вітамінів В1 і В2 у біосинтезі їх коферментних форм у щурів
title_alt Vitamins В1 and В2 interaction in biosynthesis of their coenzyme forms in rats
title_full Взаємодія вітамінів В1 і В2 у біосинтезі їх коферментних форм у щурів
title_fullStr Взаємодія вітамінів В1 і В2 у біосинтезі їх коферментних форм у щурів
title_full_unstemmed Взаємодія вітамінів В1 і В2 у біосинтезі їх коферментних форм у щурів
title_short Взаємодія вітамінів В1 і В2 у біосинтезі їх коферментних форм у щурів
title_sort взаємодія вітамінів в1 і в2 у біосинтезі їх коферментних форм у щурів
topic Фундаментальні проблеми медицини та біології
topic_facet Фундаментальні проблеми медицини та біології
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47406
work_keys_str_mv AT karpovlm vzaêmodíâvítamínívv1ív2ubíosintezííhkofermentnihformuŝurív
AT anísímovvû vzaêmodíâvítamínívv1ív2ubíosintezííhkofermentnihformuŝurív
AT karpovlm vitaminsv1andv2interactioninbiosynthesisoftheircoenzymeformsinrats
AT anísímovvû vitaminsv1andv2interactioninbiosynthesisoftheircoenzymeformsinrats