Актуальні питання цитомегаловірусної інфекції у дітей
Цитомегаловірусна інфекція — одна з найактуальніших внутрішньоутробних інфекцій у педіатрії. Сьогодні вроджена форма цитомегалії є найчастішою причиною фетонеопатії, що є значною проблемою через можливість реалізації генералізованого процесу, вад розвитку і потенційного ризику розвитку хронічної...
Saved in:
| Published in: | Досягнення біології та медицини |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Authors: | , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Національна академія наук України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47411 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Актуальні питання цитомегаловірусної інфекції у дітей / В.М. Запорожан, І.Л. Бабій, В.Г. Марічереда, М.В. Дубковська // Досягнення біології та медицини. — 2009. — № 2(14). — С. 29-32. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859770070665789440 |
|---|---|
| author | Запорожан, В.М. Бабій, І.Л. Марічереда, В.Г. Дубковська, М.В. |
| author_facet | Запорожан, В.М. Бабій, І.Л. Марічереда, В.Г. Дубковська, М.В. |
| citation_txt | Актуальні питання цитомегаловірусної інфекції у дітей / В.М. Запорожан, І.Л. Бабій, В.Г. Марічереда, М.В. Дубковська // Досягнення біології та медицини. — 2009. — № 2(14). — С. 29-32. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Досягнення біології та медицини |
| description | Цитомегаловірусна інфекція — одна з найактуальніших внутрішньоутробних інфекцій у педіатрії. Сьогодні
вроджена форма цитомегалії є найчастішою причиною
фетонеопатії, що є значною проблемою через можливість
реалізації генералізованого процесу, вад розвитку і потенційного ризику розвитку хронічної патології. У статті проаналізовано дані щодо розповсюдження, клінічної симптоматики і діагностики цитомегаловірусної інфекції на сучасному етапі.
Cytomegalovirus infection is one of the most important
infections in pediatrics. Today congenital cytomegalovirus is
a frequent reason of fetal damages leading to general infectious process, birth defects and risk of chronic pathology.
Modern data on incidence, clinical symptoms and diagnostic
methods of cytomegalovirus infection were analysed in the
article.
|
| first_indexed | 2025-12-02T06:30:22Z |
| format | Article |
| fulltext |
¹ 2 (14) 2009 29
ÎÎÎÎÎðèã³íàëüí³ äîñë³äæåííÿðèã³íàëüí³ äîñë³äæåííÿðèã³íàëüí³ äîñë³äæåííÿðèã³íàëüí³ äîñë³äæåííÿðèã³íàëüí³ äîñë³äæåííÿ
Важливість проблеми внут-
рішньоутробного інфікування
плода визначається тим, що
інфекції негативно впливають
на перебіг вагітності, пологів,
післяпологового періоду та є
досить частою причиною пери-
натальної патології — інфек-
ційних захворювань плода, вад
розвитку, гіпотрофії [19; 25]. Ци-
томегаловірусна інфекція (ЦМВІ)
належить до широко розповсю-
джених захворювань, про що
свідчить наявність специфічних
антитіл у середньому у 70–90 %
дорослих [11; 17]. Серопози-
тивними до цитомегаловірусу
(ЦМВ) у розвинутих країнах є
від 50 до 90 % дорослих жінок.
В Україні позитивними до ЦМВ
є більше ніж 80 % жінок фер-
тильного віку, серед вагітних
жінок ЦМВІ виявляється при-
близно у 50–85 % випадків. До-
ведено передачу інфекції від
матері до плода (пренатальна,
перинатальна чи постнаталь-
на). Сучасні світові дані свід-
чать, що 0,5–2,5 % новонародже-
них інфіковані ЦМВ, від 10 до
35 % дітей інфікуються ЦМВ
протягом першого року життя.
Однак ця ситуація є найбільш
небезпечною щодо внутрішньо-
утробної передачі інфекції пло-
ду. Особливістю цієї інфекції є
те, що вона може передаватися
від матері до плода, навіть як-
що мати була інфікована ба-
гато місяців і навіть років тому
[13; 20; 24].
Первинне інфікування жінки
під час вагітності або активація
латентної інфекції в організмі
збільшують потенційну небез-
пеку трансплацентарної пере-
дачі вірусу плоду. Вирішаль-
ною умовою для цього є зни-
ження імунологічної реактив-
ності організму. Оскільки вагіт-
ність є станом фізіологічного
імунодефіциту, всі вагітні жінки
— носії цитомегаловірусу —
повинні бути зараховані до
групи ризику внутрішньоутроб-
ного інфікування плода [3; 13].
Етіологія
Цитомегаловірус належить
до сімейства герпес-вірусів,
термолабільний, від інших пред-
ставників цього сімейства від-
різняється меншою швидкістю
репродукції та здатністю спри-
чинювати збільшення розмірів
клітин. Віріон вкритий гліко-
протеїнліпідною оболонкою,
геном представлений двоспі-
ральною ниткою ДНК, має слаб-
ку інтерферонпродукуючу ак-
тивність і чутливість до деяких
інтерферонів. Вірус має вира-
жений тропізм до епітеліаль-
них клітин, уражає лімфоцити,
персистує у моноцитах і полі-
морфноядерних лейкоцитах,
але особливо тропізм виражений
щодо епітелію залоз, тому ура-
ження слинних залоз спостері-
гається майже у 100 % випад-
ків. Основним джерелом інфек-
ції є хворий на гостру чи латент-
ну форму цитомегалії. Шляхи
передачі інфекції — контактний,
гемотрансфузійний і транспла-
центарний. Факторами пере-
дачі інфекції є слина, сеча, сліз-
на рідина, кров, вагінальний і
цервікальний секрети, грудне
молоко, сперма [1; 4].
Проникнення ЦМВ до емб-
ріона і плода здійснюється різ-
ними шляхами. Головний шлях
інфікування плода — транс-
плацентарний, виникає за на-
явності віремії у вагітної, коли
вірус проникає в судинну сис-
тему плода з подальшою ди-
семінацією в його органах. Ін-
ший можливий шлях — вис-
хідний, або трансцервікальний.
Плід може аспірувати інфіко-
вані навколоплідні води. У піс-
ляпологовому періоді дитина
інфікується через материнське
молоко, адже вірус виділяється
з молоком [4; 13].
Дані вітчизняних і зарубіж-
них учених переконливо свід-
чать, що вірус цитомегалії є од-
нією з найчастіших причин
розвитку патології вагітності та
плода. Що менший гестаційний
вік плода під час інфікування,
то більш генералізованим є про-
цес і значніші ушкодження [5;
28]. Перинатальним інфекцій-
УДК 616.98:578.825.12]-053.1
В. М. Запорожан, акад. АМН України, д-р мед. наук, проф.,
І. Л. Бабій, д-р мед. наук, проф.,
В. Г. Марічереда, канд. мед. наук, доц.,
М. В. Дубковська
АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ
ЦИТОМЕГАЛОВІРУСНОЇ ІНФЕКЦІЇ У ДІТЕЙ
Одеський державний медичний університет
ÄÎÑßÃÍÅÍÍß Á²ÎËÎò¯ òà ÌÅÄÈÖÈÍÈ30
ним ураженням сприяє незрі-
лість ендокринної й імунної
систем плода, низька хемотак-
сична та фагоцитарна актив-
ність лейкоцитів. Ця інфекція є
частою причиною смертності
новонароджених, захворюва-
ності у перинатальному періоді
та віддалених уражень різних
органів і систем [15].
Клінічні прояви
Природжена форма ЦМВІ є
найбільш небезпечною. Від 40 до
50 % новонароджених від ма-
терів, первинно уражених ЦМВ,
мають природжену інфекцію,
з них у 5–18 % наявні клінічні
симптоми при народженні.
Смертність дітей цієї групи до-
сягає 30 %. Приблизно 80 % із
тих, хто залишилися живими,
мають серйозні неврологічні
захворювання [2]. Більшість
дітей, інфікованих внутрішньо-
утробно, не мають клінічних
симптомів інфікування при на-
родженні, але 10–15 % із них у
майбутньому матимуть наслідки
у вигляді затримки нервово-
психічного розвитку, ураження
органів зору та слухових де-
фектів. Найбільш складний
випадок, коли ЦМВ інфікує плід
до 12 тиж. вагітності, що приз-
водить до розвитку тяжкої інфек-
ції, яка стає причиною внутріш-
ньоутробної загибелі плода (не-
виношування, спонтанні аборти,
мертвонародження) [26]. Дове-
дено, що ЦМВ стає причиною
багатоводдя та фетоплацентар-
ної недостатності. Якщо плід був
заражений внутрішньоутробно у
більш тривалий термін вагіт-
ності, то він може народитися з
проявами природженої ЦМВІ,
серед яких — недорозвинений
головний мозок, водянка голов-
ного мозку, гепатит, жовтяниця,
збільшення розмірів печінки та
селезінки, пневмонія, серцеві
вади [28].
Згідно з даними літератури,
внутрішньоутробне інфікуван-
ня вірусом цитомегалії у 17 %
вагітних закінчується мертво-
народженням, у 2,8 % розвива-
ється цироз печінки, у 26,3 % —
ураження ЦНС, у 7,3 % — ат-
резія жовчних проток, у 6 % —
захворювання легенів; 28 % ді-
тей мають генералізовану фор-
му внутрішньоутробної ЦМВ-
інфекції. В інших випадках
природжена ЦМВІ проявляєть-
ся до 2–5-го року життя дитини
у вигляді психомоторних пору-
шень, сліпоти, відставання ро-
зумового розвитку.
Цитомегаловірус здатний
уражати різні структури внут-
рішнього вуха, є однією з голов-
них причин втрати слуху у дітей.
Ураження слуху простежується
у 5–11 % інфікованих новона-
роджених і може бути одно- або
двобічним. Однією з характер-
них ознак природженої ЦМВІ є
інтерстиціальна пневмонія з
залученням до процесу дрібних
бронхів і бронхіол. Природжена
форма цитомегалії негативно
впливає на подальший нервово-
психічний розвиток дитини.
Мікроцефалія, що виявляється
у 50–70 % із клінічними озна-
ками ЦМВ, вказує на можли-
вість відстрочених неврологіч-
них розладів, частота яких ста-
новить близько 80 %. Про за-
тримку розумового розвитку
свідчать неврологічні відхилен-
ня (гіпотонія, сонливість, судо-
ми, слабкий смоктальний реф-
лекс), які виявляються протягом
першого року життя [16].
Ураження головного мозку у
дітей при ЦМВІ виникають у
внутрішньоутробному періоді
або після народження, рідше —
у дітей старшого віку. Специ-
фічний менінгоенцефаліт роз-
вивається у 25 % випадків. Се-
ред вад розвитку головного моз-
ку трапляються мікроцефалія,
мікрогірія, поренцефалія, голо-
прозенцефалія, внутрішня гід-
роцефалія [12; 14].
Неврологічні симптоми при
ЦМВ-енцефаліті з’являються
чи збільшуються приблизно на
2–4-й день життя. Притаманні
загальномозкові та вогнищеві
ознаки ураження ЦНС — зни-
ження рефлексів у новонаро-
дженого, м’язова гіпо- чи гіпер-
тонія, судоми, косоокість, піра-
мідні ознаки, геміпарези, пору-
шення свідомості. Морфологіч-
ні зміни ЦНС характеризуються
розвитком гранулематозного чи
гранулематозно-некротичного
менінгоенцефаліту [23].
Як наслідок перенесеного
ЦМВ-енцефаліту, у 40–90 %
дітей розвиваються тяжкі нев-
рологічні дефекти у вигляді
розумової та фізичної відста-
лості, епілепсії, гідроцефалії,
сенсорно-невральної глухоти,
атрофії зорових нервів, хоріо-
ретиніту. У більш легких ви-
падках у 15–20 % дітей визна-
чаються кохлеарні та вести-
булярні порушення. Зниження
слуху прогресує на 2–3-му році
життя [4; 22].
Діагностика
У першу чергу необхідно
звернути увагу на специфічний
анамнез матері: обтяжений аку-
шерсько-гінекологічний анам-
нез, перенесені у період вагіт-
ності мононуклеозоподібні за-
хворювання, позитивна серо-
конверсія, а також виявлення
клінічних ознак, які можуть вка-
зувати на природжену ЦМВІ:
недоношеність, затримка внут-
рішньоутробного розвитку, жов-
тяниця, гепатоспленомегалія,
наявність неврологічних розла-
дів, геморагічний синдром. З
метою раннього виявлення групи
ризику при встановленому ЦМВ-
інфікуванні плода запропонова-
но визначити титр вірусу в
амніотичній рідині кількісним
методом полімеразної ланцю-
гової реакції. Як метод прена-
тальної діагностики внутрішньо-
утробної ЦМВІ рекомендується
амніоцентез і дослідження нав-
колоплідних вод [20].
Діагностика природженої
ЦМВІ дуже складна. Обов’яз-
ково слід звертати увагу на на-
явність верифікованої ЦМВІ у
матері, ознаки природженого
енцефаліту, гепатиту, затримку
внутрішньоутробного розвитку
плода [6; 7].
Визначення діагнозу обов’яз-
ково має базуватися на даних
лабораторного обстеження. Для
діагностики ЦМВІ використо-
вуються цитологічний, сероло-
гічний, молекулярно-біологіч-
¹ 2 (14) 2009 31
ний і вірусологічний методи
досліджень. Цитологічна діа-
гностика грунтується на вияв-
ленні у різних біоптатах цито-
мегалічних клітин, у яких фор-
мується велике включення, що
значно збільшує їх розміри. Ут-
ворення цитомегалічних клітин
характерне тільки для ЦМВ, а
їх виявлення має велике діа-
гностичне значення. Характер-
не виявлення ЦМВ-інфікованих
клітин типу «совине око» в
зразках сечі, слини, молока й
інших біоматеріалах після їх
забарвлення за Романовським
— Гімзою [19; 26].
Але основні методи діагнос-
тики ЦМВІ в сучасній перина-
тології — серологічні, вірусо-
логічні та метод полімеразної
ланцюгової реакції. Виділення
вірусу — найбільш надійний до-
каз наявності ЦМВІ. Матеріал
слід брати протягом 3–7 днів
після народження, за даними ін-
ших авторів — протягом 3–4 тиж.
Матеріалом може бути будь-
яка біологічна рідина чи тка-
нина — слина, сеча, епітелій
ротоглотки, спинномозкова рі-
дина, лімфоцити новонародже-
ного. Доказом внутрішньоут-
робної ЦМВІ є виділення ЦМВ
або ЦМВ-антигену в перші 2–
4 тиж. життя [24].
Серологічні методи дослі-
джень ЦМВІ спрямовані на
виявлення специфічних антитіл
різних класів до антигенів ві-
русу — імуноферментний ана-
ліз (ІФА), enzyme-linked immu-
nosorbent assay (ELISA), ланта-
нідний імуноферментний аналіз
(ЛІФА). Маркерами імунної
відповіді на ЦМВ є анти-ЦМВ
IgG й анти-ЦМВ IgM. Титри
антитіл у дітей протягом пер-
шого місяця життя, які менші
або дорівнюють материнським,
відображають пасивну переда-
чу антитіл від матері до дитини.
Переважання в 4 і більше разів
IgG дитини над материнськими
свідчить про активну ЦМВІ у
новонародженого. При визна-
ченні специфічних антитіл у
сироватці крові плода та ново-
народженого має значення ви-
явлення маркерів активної ін-
фекції (IgM та IgA), які вка-
зують на самостійну реакцію
плода та новонародженого на
інфекцію. В інфікованих ново-
народжених специфічні IgM ви-
значаються дуже рідко, їх де-
текція стає можливою лише че-
рез місяць та пізніше. Метод
визначення авідності анти-ЦМВ
антитіл дозволяє виявити по-
точну чи нещодавно перене-
сену інфекцію. Про наявність
первинної інфекції у матері
свідчить наявність антитіл кла-
су М і низькоавідних антитіл
класу G [18].
Із молекулярно-біологічних
методів використовується реак-
ція ДНК-гібридизації та ланцю-
гова полімеразна реакція. За
допомогою ДНК-гібридизації
можна визначити навіть одну
молекулу ДНК ЦМВ [27]. Лан-
цюгова полімеразна реакція —
метод ампліфікації in vitro, за
допомогою якого можна виді-
лити та розмножити будь-який
відрізок геному вірусу [15]. Особ-
ливо актуальна для діагностики
ЦМВІ сучасна модифікація ПЛР
у режимі реального часу (real-
time PCR), яка дозволяє не тіль-
ки ідентифікувати вірус, але й
визначити стартову кількість
збудника в пробі. Це важливо
для моніторингу перебігу захво-
рювання й ефективності ліку-
вання [9; 21; 28].
Через складність діагности-
ки ЦМВІ часто доводиться ма-
ти справу з наслідками шкід-
ливого впливу цієї інфекції, які,
як ми знаємо, тяжкі для самої
вагітної, новонародженого та
мають серйозні наслідки для
дитини в майбутньому. Саме
тому постає дуже важливе пи-
тання забезпечення ранньої пре-
натальної та перинатальної діа-
гностики ЦМВІ, проведення
необхідних лікувально-профі-
лактичних заходів, за допомо-
гою яких можна було б запобіг-
ти розвитку тяжких ускладнень.
Лікування
Лікування ЦМВІ можливе
завдяки застосуванню в клініч-
ній практиці антивірусних пре-
паратів, таких як ганцикловір,
фоскарнет, ацикловір [13]. Але
противірусна терапія не за-
безпечує повної елімінації віру-
су цитомегалії, не є досить
ефективною, адже може реалі-
зуватися лише у фазі реплікації
вірусу. Крім того, противірусні
препарати досить токсичні та
не застосовуються для лікуван-
ня неонатальної ЦМВІ. Най-
більш перспективними в ліку-
ванні вагітних і новонародже-
них дітей є препарати на основі
анти-ЦМВ-глобулінів (проти-
цитомегаловірусний гаммагло-
булін) [8; 15].
Залишається важливим пи-
тання щодо годування материн-
ським молоком новонароджених
від матерів із підтвердженою
ЦМВІ. Вірус цитомегалії термо-
лабільний, тому деякі автори
пропонують проводити пасте-
ризацію молока перед году-
ванням. Інші, навпаки, ствер-
джують, що ризик зараження
новонароджених від матерів із
гострою чи загостренням хро-
нічної інфекції становить близь-
ко 60 %, тому годування слід
заборонити [8; 10; 29].
У зв’язку з широким розпо-
всюдженням ЦМВІ, її важливим
значенням у структурі пери-
натальної та дитячої захворю-
ваності та смертності, склад-
ністю детекції вірусу та невели-
кою ефективністю лікувальних
заходів стає необхідним визна-
чення патогенетичних особли-
востей внутрішньоутробної
ЦМВІ, пошук і обгрунтування
нових підходів до діагностики та
лікування цієї патології, ство-
рення профілактичних заходів.
Через відсутність у літературі
чітких даних щодо інфікова-
ності дітей і дорослого насе-
лення України ЦМВ необхідне
більш детальне вивчення цієї
проблеми.
ЛІТЕРАТУРА
1. Гурженко Ю. М. Цитомегало-
вирус. Эпидемиология, этиология,
клиника, диагностика, значение в ре-
продуктологии, лечение и профилак-
тика / Ю. М. Гурженко, А. Е. Нагор-
ный // Здоровье мужчины. — 2008. —
№ 3. — С. 155-160.
2. Крючко Д. С. Кардиальные про-
явления цитомегаловирусной инфек-
ÄÎÑßÃÍÅÍÍß Á²ÎËÎò¯ òà ÌÅÄÈÖÈÍÈ32
ции у новорожденных / Д. С. Крюч-
ко // Российский вестник перинато-
логии и педиатрии. — 2006. — № 4.
— С. 15-19.
3. Кудашов Н. И. Цитомегалови-
русная инфекция у новорожденных
/ Н. И. Кудашов // Лечащий врач. —
2006. — № 3. — С. 73-76.
4. Некоторые инфекции TORCH-
комплекса / Е. В. Екимова, С. М. Мул-
лабаева, М. Л. Алексеева [и др.]
// Проблемы репродукции. — 2007. —
Т. 13, № 4. — С. 12-20.
5. Орехов К. В. Врожденная цито-
мегаловирусная инфекция / К. В. Оре-
хов, М. В. Голубева, Л. Ю. Барыче-
ва // Детские инфекции. — 2004. —
№ 1. — С. 49-55.
6. Пустотина О. А. Диагностика
внутриутробной инфекции (компонен-
ты последа и амниотической жидко-
сти) / О. А. Пустотина, Н. И. Бубно-
ва // Акушерство и гинекология. —
1999. — № 4. — С. 3-5.
7. Радзинский В. Е. ТОRCH-комп-
лекс и его роль в перинатологии
/ В. Е. Радзинский, М. Б. Чистякова
// Акушерство и гинекология. — 1992.
— № 8–12. — С. 4-7.
8. Сидорова И. С. Внутриутроб-
ные инфекции: хламидиоз, микоплаз-
моз, герпес, цитомегаловирус / И. С.
Сидорова, И. Н. Черниенко // Россий-
ский вестник перинатологии и педи-
атрии. — 1998. — № 3. — С. 7-13.
9. Чернышова Л. И. Цитомегало-
вирусная инфекция / Л. И. Чернышо-
ва // Сучасні інфекції. — 1999. —
№ 2. — С. 52-54.
10. Сравнительная характеристи-
ка лабораторных методов диагности-
ки инфекционной патологии в клини-
ческой практике / О. В. Москалец,
А. Е. Машков, Е. З. Друзюк [и др.]
// Педиатрия. — 2006. — № 5. — С. 33-
35.
11. Внутрішньоутробні інфекції:
епідеміологія, клініка, діагностика та
сучасні принципи терапії цитомегалії
та токсоплазмозу / Ю. П. Ткаченко,
Г. О. Леженко, О. М. Гиря, А. В. Ка-
менщик. — Запоріжжя, 2005. — 48 с.
12. Глей А. І. Цитомегаловірусна
інфекція / А. І. Глей // Therapia (Ук-
раїнський медичний вісник). — 2007.
— № 4. — С. 26-28.
13. Корчинська О. О. Проблемні
питання цитомегаловірусної інфекції
у сучасній перинатології / О. О. Кор-
чинська // Педіатрія, акушерство та
гінекологія. — 2008. — № 3. —
С. 106-110.
14. Перинатальні аспекти цитоме-
галовірусної інфекції / О. І. Хлібовсь-
ка, А. В. Бойчук, В. І. Коптах, В. С.
Шадріна // Інфекційні хвороби. —
2007. — № 2. — С. 21-23.
15. Смілянська М. В. Лабораторна
діагностика цитомегаловірусної ін-
фекції / М. В. Смілянська // Інфекційні
хвороби. — 1998. — № 2. — С. 50-52.
16. Толкач С. М. Вплив цитомега-
ловірусної та герпетичної інфекції на
перебіг вагітності, пологів, стан пло-
да та новонародженого / С. М. Тол-
кач, С. П. Писарева, К. В. Курищук
// Педіатрія, акушерство та гінеколо-
гія. — 2001. — № 4. — С. 136-139.
17. Ходак Л. А. Сучасні погляди на
герпесвірусні інфекції / Л. А. Ходак
// Інфекційні хвороби. — 1997. — № 4.
— С. 42-44.
18. Усачова О. В. Підходи до ди-
ференційної діагностики вродженої та
набутої цитомегаловірусної інфекції у
дітей першого року життя / О. В. Уса-
чова // Інфекційні хвороби. — 2007. —
№ 3. — С. 58-60.
19. Тетерін В. В. Стан внутрішньо-
утробного плода у вагітних з цитоме-
галовірусною інфекцією / В. В. Те-
терін, Г. О. Гребініченко // Акушер-
ство та гінекологія. — 2001. — № 3.
— С. 89-92.
20. A serological strategy for detec-
ting neonates at risk for congenital cyto-
megalovirus infection / A. Naessens,
A. Casteels, L. Decatte, W. Foulon
// J. Pediatri. — 2005. — Vol. 146, N 2.
— P. 194-197.
21. Prenatal indicators оf congenital
cytomegalovirus infection / Т. Lazza-
rotto, S. Vаrani, R. Guerra [et al.] // J. Ре-
diatr. — 2000. — Vol. 136. — P. 125-
132.
22. Lombardi G. Congenital cyto-
megalovirus infection / G. Lombardi,
M. Stronati // Minerva Pediatr. — 2005.
— N 57 (5). — P. 213-227.
23. Morris D. R. Symptomatic con-
genital cytomegalovirus infection after
maternal recurrent infection / D. R.
Morris // Pediatr. Infect. Dis. J. — 1994.
— Vol. 13, N 1. — P. 61-64.
24. Neonatal Cytomegalovirus and
Risk of Sequelae in Symptomatic and
Asymptomatic Congenitally Infected
Newborns / M. Lanari, T. Lazzarotto,
V. Venturi [et al.] // Pediatrics. — 2006.
— Vol. 117, N 1. — P. 76-83.
25. Numazaki K. Cytomegalovirus-
routes of transmission and their clinical
significance / K. Numazaki // Nippon
Rinsho-Japanese J. of Clin. Med. —
1998. — Vol. 56, N 1. — P. 179-183.
26. Pattern of the Epitope-Specific
IgG Response Against CMV in PCR
Positive and Negative Samples // The
2nd IAS Conference of the Pathogenesis
and Treatment. — Paris, 2003.
27. Prenatal diagnosis of cytome-
galovirus infection / T. Lazarotto, B. Guer-
ra, S. Varani [et al.] // J. Clin. Microbiol.
— 1998. — Vol. 36. — P. 3540-3548.
28. Rayner B. D. Cytomegalovi-
rus infection pregnancy / B. D. Rayner
// Semin. Perinat. — 1993. — Vol. 17. —
P. 394-402.
29. Transmission of cytomegalo-
virus to preterm infants through breast
milk / M. Vochen, K. Hamprecht,
G. Jahn, C. Speer // Pediatr. Infectious
Disease J. — 1998. — Vol. 17, N 1. —
P. 53-58.
УДК 616.98:578.825.12]-053.1
В. М. Запорожан, І. Л. Бабій, В. Г. Марічереда, М. В.
Дубковська
АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ЦИТОМЕГАЛОВІРУСНОЇ
ІНФЕКЦІЇ У ДІТЕЙ
Цитомегаловірусна інфекція — одна з найактуальні-
ших внутрішньоутробних інфекцій у педіатрії. Сьогодні
вроджена форма цитомегалії є найчастішою причиною
фетонеопатії, що є значною проблемою через можливість
реалізації генералізованого процесу, вад розвитку і потен-
ційного ризику розвитку хронічної патології. У статті про-
аналізовано дані щодо розповсюдження, клінічної симпто-
матики і діагностики цитомегаловірусної інфекції на су-
часному етапі.
Ключові слова: цитомегаловірусна інфекція, діти, нер-
вово-психічний розвиток, перинатальна діагностика.
UDC 616.98:578.825.12]-053.1
V. M. Zaporozhan, I. L. Babiy, V. G. Marichereda,
M. V. Dubkovska
ACTUAL QUESTIONS OF CYTOMEGALOVIRUS
INFECTION IN CHILDREN
Cytomegalovirus infection is one of the most important
infections in pediatrics. Today congenital cytomegalovirus is
a frequent reason of fetal damages leading to general infec-
tious process, birth defects and risk of chronic pathology.
Modern data on incidence, clinical symptoms and diagnostic
methods of cytomegalovirus infection were analysed in the
article.
Key words: cytomegalovirus infection, children, neuropsy-
chic development, perinatal diagnosis.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-47411 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0102 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T06:30:22Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Національна академія наук України |
| record_format | dspace |
| spelling | Запорожан, В.М. Бабій, І.Л. Марічереда, В.Г. Дубковська, М.В. 2013-07-14T12:26:20Z 2013-07-14T12:26:20Z 2009 Актуальні питання цитомегаловірусної інфекції у дітей / В.М. Запорожан, І.Л. Бабій, В.Г. Марічереда, М.В. Дубковська // Досягнення біології та медицини. — 2009. — № 2(14). — С. 29-32. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. XXXX-0102 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47411 616.98:578.825.12]-053.1 Цитомегаловірусна інфекція — одна з найактуальніших внутрішньоутробних інфекцій у педіатрії. Сьогодні вроджена форма цитомегалії є найчастішою причиною фетонеопатії, що є значною проблемою через можливість реалізації генералізованого процесу, вад розвитку і потенційного ризику розвитку хронічної патології. У статті проаналізовано дані щодо розповсюдження, клінічної симптоматики і діагностики цитомегаловірусної інфекції на сучасному етапі. Cytomegalovirus infection is one of the most important infections in pediatrics. Today congenital cytomegalovirus is a frequent reason of fetal damages leading to general infectious process, birth defects and risk of chronic pathology. Modern data on incidence, clinical symptoms and diagnostic methods of cytomegalovirus infection were analysed in the article. uk Національна академія наук України Досягнення біології та медицини Оригінальні дослідження Актуальні питання цитомегаловірусної інфекції у дітей Actual questions of cytomegalovirus infection in children Article published earlier |
| spellingShingle | Актуальні питання цитомегаловірусної інфекції у дітей Запорожан, В.М. Бабій, І.Л. Марічереда, В.Г. Дубковська, М.В. Оригінальні дослідження |
| title | Актуальні питання цитомегаловірусної інфекції у дітей |
| title_alt | Actual questions of cytomegalovirus infection in children |
| title_full | Актуальні питання цитомегаловірусної інфекції у дітей |
| title_fullStr | Актуальні питання цитомегаловірусної інфекції у дітей |
| title_full_unstemmed | Актуальні питання цитомегаловірусної інфекції у дітей |
| title_short | Актуальні питання цитомегаловірусної інфекції у дітей |
| title_sort | актуальні питання цитомегаловірусної інфекції у дітей |
| topic | Оригінальні дослідження |
| topic_facet | Оригінальні дослідження |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47411 |
| work_keys_str_mv | AT zaporožanvm aktualʹnípitannâcitomegalovírusnoíínfekcííudítei AT babíiíl aktualʹnípitannâcitomegalovírusnoíínfekcííudítei AT maríčeredavg aktualʹnípitannâcitomegalovírusnoíínfekcííudítei AT dubkovsʹkamv aktualʹnípitannâcitomegalovírusnoíínfekcííudítei AT zaporožanvm actualquestionsofcytomegalovirusinfectioninchildren AT babíiíl actualquestionsofcytomegalovirusinfectioninchildren AT maríčeredavg actualquestionsofcytomegalovirusinfectioninchildren AT dubkovsʹkamv actualquestionsofcytomegalovirusinfectioninchildren |