Особливості вегетативної регуляції хворих з апоплексією яєчника
У роботі досліджуються особливості вегетативної регуляції в організмі жінок, які перенесли апоплексію яєчника (АЯ) з різним об’ємом внутрішньочеревної крововтрати. Залежно від об’єму гемоперитонеуму, пацієнтки були поділені на 3 групи: І групу становили пацієнтки, об’єм внутрішньочеревного кровови...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Досягнення біології та медицини |
|---|---|
| Datum: | 2009 |
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Національна академія наук України
2009
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47412 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Особливості вегетативної регуляції хворих з апоплексією яєчника / І.З. Гладчук, О.Я. Назаренко, Р.С. Вастьянов // Досягнення біології та медицини. — 2009. — № 2(14). — С. 33-36. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859944523869716480 |
|---|---|
| author | Гладчук, І.З. Назаренко, О.Я. Вастьянов, Р.С. |
| author_facet | Гладчук, І.З. Назаренко, О.Я. Вастьянов, Р.С. |
| citation_txt | Особливості вегетативної регуляції хворих з апоплексією яєчника / І.З. Гладчук, О.Я. Назаренко, Р.С. Вастьянов // Досягнення біології та медицини. — 2009. — № 2(14). — С. 33-36. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Досягнення біології та медицини |
| description | У роботі досліджуються особливості вегетативної регуляції в організмі жінок, які перенесли апоплексію яєчника (АЯ) з різним об’ємом внутрішньочеревної крововтрати. Залежно від об’єму гемоперитонеуму, пацієнтки
були поділені на 3 групи: І групу становили пацієнтки,
об’єм внутрішньочеревного крововиливу в яких не перевищував 150 мл; ІІ групу — жінки з об’ємом гемоперитонеуму від 150 до 500 мл; у ІІІ групу увійшли хворі, об’єм
крововиливу в яких перевищував 500 мл. Контрольна група — 20 здорових жінок віком від 17 до 45 років. Отримані дані свідчать про наявність особливостей вегетативного забезпечення регуляторних процесів, а також вегетативної реактивності організму у пацієнток з АЯ з різним
об’ємом внутрішньочеревної кровотечі. Урахування дисбалансу вегетативної регуляції при комплексному обстеженні
хворих із крововиливами яєчникової етіології дозволить
додатково покращити діагностику клінічних форм АЯ.
The article describes vegetative regulation peculiarities in
women suffering from ovarian apoplexy (OA) in dependence
with intraperitoneal bleeding volume. All patients were
divided into 3 groups in dependence on haemoperitoneum
volume: the 1st group women had intraperitoneal bleeding
volume less than 150 ml; the 2nd group women had haemoperitoneum volume from 150 to 500 ml; the 3rd group women
had blood loss over 500 ml. Control group consisted of
20 healthy women aged from 17 till 45. The data obtained
showed the peculiarities of regulatory processes vegetative
supply as well as vegetative reactivity in OA patients with
different volume of intraperitoneal bleeding.
Vegetative regulation imbalance investigation during the
complex observation of women with ovarian bleeding has to
improve additionally diagnosis of OA clinical forms.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:12:53Z |
| format | Article |
| fulltext |
¹ 2 (14) 2009 33
У галузі невідкладної гінеко-
логії значне місце за частотою
реєстрації посідають випадки
внутрішньоорганних та/або
внутрішньочеревних кровови-
ливів, які відбуваються у жінок
внаслідок апоплексії яєчника
(АЯ) [1; 4]. Інтерес до вказаної
категорії жінок викликає ви-
ключно клінічний аспект захво-
рювання. Більша кількість ви-
падків яєчникових кровотеч при-
пиняються та лікуються консер-
вативно. Оперативного лікуван-
ня потребують хворі з неприпи-
неною яєчниковою кровотечею
та клінічні випадки, які супро-
воджуються великим за об’ємом
гемоперитонеумом [1; 4].
При цьому слід звернути
увагу на таку клінічну особли-
вість: критичність об’єму крово-
втрати та рівень вільної ріди-
ни, яка нагромаджується в Дуг-
ласовому просторі, не завжди
має позитивну кореляцію з суб’-
єктивною поведінкою пацієн-
ток, що є безперечно важливим
упродовж діагностичного ета-
пу. Відомі випадки, коли жін-
ки зі значним об’ємом крові в
малому тазі (500 мл і більше)
суб’єктивно відчували себе за-
довільно та не пред’являли знач-
них скарг. Лише досвід фахівців
і використання усього спектра
діагностичних заходів (УЗД, клі-
нічні та лабораторні дані) доз-
волили встановити вірний діа-
гноз і призначити адекватне лі-
кування. І, навпаки, є категорія
жінок, які, навіть при мінімальній
інтраабдомінальній кровотечі,
мають дуже виражений больо-
вий синдром та інші ознаки «го-
строго» живота, що помилково
вказують на наявність значної
внутрішньочеревної катастро-
фи.
Звичайно, йдеться про різні
варіанти психофізіологічної особ-
ливості людини, різні ступені ве-
гетативної регуляції гомеостазу
та, насамперед, про переважан-
ня в поведінці окремих жінок сим-
патичної або парасимпатичної
ланки регуляції, на підставі чого
створюється власний психофізіо-
логічний темперамент пацієнток.
Мета роботи — вивчення
стану вегетативної регуляції в
організмі жінок, які перенесли
апоплексію яєчника, залежно
від об’єму внутрішньочеревної
крововтрати.
Матеріали та методи
дослідження
Робота будується на ретро-
спективному аналізі основних
клінічних симптомів у 60 паці-
єнток із клініко-морфологічним
діагнозом «апоплексія яєчника»,
що перебували під спостережен-
ням на базі кафедри акушерства
і гінекології № 1 ОДМУ в клініці
гінекології Військово-медично-
го клінічного центру Південно-
го регіону (ВМКЦ ПР).
Вік спостережуваних хворих
варіював від 17 до 45 років (у
середньому — 29,5 роки). За-
лежно від об’єму внутрішньо-
черевної кровотечі, хворі були
поділені на 3 групи (по 20 паці-
єнток у кожній групі): у І групу
ввійшли пацієнтки, об’єм внут-
рішньочеревного крововиливу
в яких не перевищував 150 мл;
у ІІ групу — жінки з об’ємом
гемоперитонеуму від 150 до
500 мл; у ІІІ групу — хворі,
об’єм крововиливу в яких пере-
вищував 500 мл. Контрольну
групу спостереження утворили
20 здорових жінок віком від 17
до 45 років, які проходили дис-
пансеризацію в ВМКЦ ПР.
З метою визначення тяж-
кості стану і тактики ведення
хворих усім пацієнткам вико-
нували загальний аналіз крові
і, по можливості, ультразвуко-
ве дослідження на апараті
ALOKA-1100 і SA-8000 SE вагі-
нальним і трансабдомінальним
датчиками. Аналіз висунутих
скарг проводили з урахуванням
основних описаних у літературі
клінічних симптомів. Усім паці-
єнткам виконували лапароско-
пічне втручання за загально-
прийнятою методикою під ен-
дотрахеальним наркозом із ви-
користанням моно- та біполяр-
ної електрохірургічної техніки [3].
Функціональний стан веге-
тативної регуляції внутрішніх
функцій оцінювали не раніше
ніж через два тижні після вико-
наного оперативного втручання
за такими методиками: визнача-
ли тонус спокою (за опитуваль-
ником Вейна, а також шляхом
визначення вегетативного індек-
су Кердо (ВІК) [2; 5]; реактивність
серцево-судинної системи за низ-
кою функціональних проб (око-
серцевою, синокаротидною та
холодовою пробою); оцінювали
дисбаланс активності симпатич-
ної та парасимпатичної ланки ве-
гетативної регуляції.
Вегетативний індекс Кердо,
який є інтегративним показни-
ком стану серцево-судинної си-
стеми, характеризує співвідно-
шення симпатичних і парасим-
патичних впливів на серцево-
судинну систему, його визнача-
ли за формулою:
ВІК = (1 – d/p) ⋅ 100,
де d — діастолічний артеріаль-
ний тиск (ДАТ, мм рт. ст.); p —
частота серцевих скорочень
(ЧСС) за 1 хв.
УДК 618.14-002-08:615.849
І. З. Гладчук, д-р мед. наук, проф.,
О. Я. Назаренко*, канд. мед. наук,
Р. С. Вастьянов, канд. мед. наук, доц.
ОСОБЛИВОСТІ ВЕГЕТАТИВНОЇ РЕГУЛЯЦІЇ
ХВОРИХ З АПОПЛЕКСІЄЮ ЯЄЧНИКА
Одеський державний медичний університет,
*Військово-медичний клінічний центр Південного регіону, Одеса
ÄÎÑßÃÍÅÍÍß Á²ÎËÎò¯ òà ÌÅÄÈÖÈÍÈ34
Отримані дані ми інтерпре-
тували таким чином: ВІК = 0 →
триває рівновага симпатичних
і парасимпатичних впливів на
серцево-судинну систему, що
характеризується як ейтонія;
ВІК > 0 → відмічається перева-
га симпатичних нервових впли-
вів, що характеризується як сим-
патикотонія; ВІК < 0 → відмі-
чається перевага парасимпа-
тичних нервових впливів, що
характеризується як парасимпа-
тикотонія [5].
Окосерцевий рефлекс (про-
ба Ашнера) визначали таким
чином: нормальне сповільнен-
ня ЧСС — нормальна вегета-
тивна реактивність; сильне спо-
вільнення ЧСС — підвищена
вегетативна реактивність (па-
расимпатична, вагальна реак-
ція); слабке сповільнення —
знижена вегетативна реактив-
ність; відсутність сповільнення
— збочена вегетативна реак-
тивність (симпатична реакція).
Синокаротидний рефлекс пе-
ревіряли за стандартною мето-
дикою [2]. У здорових осіб відбу-
валися нормальні зміни ЧСС,
тобто це свідчило про нормаль-
ну вегетативну реактивність.
Значення, які були отримані ви-
щими за нормальні, свідчать
про підвищену вегетативну ре-
активність, тобто про підсилен-
ня парасимпатичної або про не-
достатність симпатичної реак-
тивності. При отриманні ниж-
чих за нормальні величини да-
них робили висновок про зни-
ження вегетативної реактив-
ності. Підсилення ЧСС свідчить
про збочення реакції.
При проведенні холодової
проби визначали зміни АТ і ЧСС
на холодовий подразник [2].
Усі отримані дані були об-
роблені за допомогою загаль-
ноприйнятих у медико-біологіч-
них дослідженнях параметрич-
них і непараметричних методів
статистичного аналізу.
Результати дослідження
та їх обговорення
Провідним клінічним симп-
томом при яєчниковій крово-
течі є тазовий біль. Інтенсивний
гострий біль частіше виявляв-
ся у прооперованих пацієнток
І групи. У 15 (75,0 %) пацієнток
ІІ і ІІІ груп напад болю вини-
кав у другій фазі менструаль-
ного циклу, а серед 14 (70,0 %)
хворих І групи захворювання
розвивалося в середині менст-
руального циклу. Для пацієнток
І групи з вираженим больовим
синдромом — 16 (80,0 %) жінок
— було характерне раннє звер-
тання по медичну допомогу в
стаціонар (протягом перших
2 год від початку нападу). Для
10 (50,0 %) хворих І групи (з не-
значним гемоперитонеумом)
була характерна іррадіація бо-
лю у поперекову ділянку. У 7
(35,0 %) жінок відмічалася ірра-
діація болю в пряму кишку. При
звертанні по медичну допомо-
гу загальний стан усіх жінок
І групи був розцінений як задо-
вільний. Середні показники ге-
модинаміки і червоної крові у
пацієнток цієї групи були таки-
ми: пульс — (72±8) за 1 хв, си-
столічний артеріальний тиск
(САТ) — (124±6) за 1 хв, ДАТ
— (70±8) за 1 хв, гемоглобін —
(121±16) г/л.
Відповідно до отриманих да-
них, у пацієнток ІІ групи на пер-
ший план також виходять скар-
ги, пов’язані з больовим синд-
ромом. У жінок цієї групи бо-
льовий синдром був менш інтен-
сивний, але мав стійкий харак-
тер і не змінювався з часом.
Більше половини цих хворих
відзначали стійку іррадіацію
болю в пряму кишку та проме-
жину. Стан хворих частіше роз-
цінювався як задовільний через
відсутність видимих гемодина-
мічних порушень і змін у чер-
воній крові: пульс — (86±
±8) за 1 хв, САТ — (122±6) за
1 хв, ДАТ — (68±8) за 1 хв, ге-
моглобін — (118±16) г/л.
Стан хворих ІІІ групи роз-
цінювався як задовільний лише
у 4 (20,0 %) пацієнток, у 6 (30,0 %)
осіб — середньої тяжкості й у
10 (50,0 %) — тяжкий. Середні
показники гемодинаміки та
червоної крові у хворих ІІІ гру-
пи були такими: пульс — (104±
±8) за 1 хв, САТ — (87±6) за
1 хв, ДАТ — (68±8) за 1 хв, ге-
моглобін — (74±12) г/л. При
пальпації у всіх жінок відмічала-
ся болючість різної інтенсивності
в нижніх і верхніх відділах живо-
та, в 15 (75,0 %) спостереженнях
— позитивні симптоми подраз-
нення очеревини. У 12 (60,0 %)
пацієнток спостерігався пози-
тивний симптом Куленкампфа —
болючість при пальпації на фоні
відсутності напруження м’язів
передньої черевної стінки.
За нашими даними, у 8
(40,0 %) пацієнток із великою
внутрішньочеревною крово-
втратою головною скаргою бу-
ло погіршення загального ста-
ну, запаморочення та втрата
свідомості. Ці пацієнтки суб’-
єктивно оцінювали тазовий біль
як незначний за інтенсивністю.
А в одному випадку гемопери-
тонеум об’ємом більше 500 мл
був виявлений під час проведен-
ня діагностичної лапароскопії.
Виявлена на доопераційному
діагностичному етапі, під час
УЗД, вільна рідина у черевній
порожнині через задовільний
стан хворої та наявність стабіль-
ної гемодинаміки була розціне-
на як асцитична.
При дослідженні функціо-
нального стану вегетативної
регуляції внутрішніх функцій у
контрольній групі практично
здорових осіб ВІК дорівнював
(-0,9±0,1) од., величина проби
Ашнера становила (-3,9±0,5) од.,
показники синокаротидної проби
(СКП) дорівнювали (3,9±0,5) од.
(табл. 1). У жінок І групи з не-
значним об’ємом гемоперито-
неуму показники ВІК станови-
ли (-2,4±0,3) од., величина про-
би Ашнера дорівнювала (-3,6±
±0,9) од., показники СКП — (5,3±
±0,5) од., що на 36 % переви-
щувало відповідні значення при
контрольних спостереженнях
(P<0,05). У жінок ІІ групи з по-
мірним об’ємом вільної рідини
в малому тазі показники ВІК у
19 разів перевищували відпо-
відні дані при контрольних спо-
стереженнях і дорівнювали
¹ 2 (14) 2009 35
(-17,3±2,1) од. (P<0,01). Показ-
ники проби Ашнера не відрізня-
лися суттєво від контрольних
даних, а величина СКП набу-
ла негативного значення —
(-3,9±0,4) од. (P<0,01). При цьо-
му чітко видно, що показники
ВІК і СКП у жінок І та ІІ груп
мають суттєві відмінності. При
аналогічному дослідженні у
жінок ІІІ групи було виявлено
суттєво менші показники ВІК
(P<0,05) та СКП (P<0,01) по-
рівняно з відповідними конт-
рольними показниками. При
цьому також очевидними були
відмінності досліджуваних по-
казників у жінок груп спостере-
ження (див. табл. 1).
Показники холодової проби,
які висвітлюють симпатичні
впливи на серце, суттєво відріз-
няються в обстежених пацієн-
ток І групи з незначною крово-
втратою порівняно з аналогіч-
ними показниками у практично
здорових осіб (табл. 2). Часто-
та серцевих скорочень і вели-
чина систолічного АТ (в обох
випадках P<0,05) значно пере-
вищували відповідні дані при
контрольних спостереженнях.
У пацієнток ІІ та ІІІ груп усі
досліджувані показники не роз-
різнялися порівняно з конт-
рольними даними, проте були
зареєстровані певні міжгрупові
відмінності (див. табл. 2).
Дані щодо певного дисба-
лансу реактивності симпатич-
ного та парасимпатичного від-
ділів вегетативної нервової сис-
теми (ВНС) наведені в табл. 3.
Видно, що в більшості жінок І
групи відбувається зменшення
реактивності парасимпатично-
го відділу вегетативної регу-
ляції за рахунок активації її
симпатичної ланки (P<0,05).
Зворотний ефект — зниження ре-
активності симпатичного відділу
вегетативної регуляції за раху-
нок активації парасимпатично-
го відділу — чітко простежуєть-
ся у жінок ІІ групи (P<0,05). У
цьому сенсі звертає на себе ува-
гу, що серед жінок ІІІ групи по-
рівняно з аналогічними даними
у жінок ІІ групи більша кількість
осіб зі зниженням парасимпа-
тичної та підвищенням симпа-
тичної реактивності (P<0,05).
Отримані дані свідчать про
наявність особливостей вегета-
тивного забезпечення регуля-
торних процесів, а також веге-
тативної реактивності організ-
му в пацієнток з АЯ з різним
Таблиця 1
Стан тонусу спокою та реактивності серцево-судинної системи
у пацієнток із апоплексією яєчника, n=20
Група хворих
Вегетативний Проба Синокаротидна
індекс Кердо Ашнера проба
Контроль -0,9±0,1 -3,9±0,5 3,9±0,5
1-ша -2,4±0,3 -3,6±0,4 5,3±0,5#
2-га -17,3±2,1** -3,5±0,6 -3,9±0,4**
P2-3<0,01 P2-3>0,05 P2-3<0,001
3-тя -6,5±0,7* -4,1±1,2 -0,8±0,2**
P2-3<0,05 P3-3<0,05 P2-3<0,01
P3-4<0,05 P3-4>0,05 P3-4<0,01
Примітка. # — P<0,05 (критерій Kruscall — Wallis); * — P<0,05; ** — P<0,01;
*** — P<0,001 — вірогідні розбіжності досліджуваних показників порівняно з
відповідними даними при контрольних спостереженнях (АНОВА-критерій).
У табл. 1–3: суттєві розбіжності визначалися за допомогою АНОВА-критерію.
Таблиця 2
Показники холодової проби
у пацієнток з апоплексією яєчника, n=20
Група хворих
Холодова проба, показники
Зміни ЧСС Зміни Зміни
систолічного АТ діастолічного АТ
Контроль 16,9±0,9 16,8±1,0 16,1±1,0
1-ша 21,5±1,2* 21,6±1,1* 19,6±1,2
2-га 17,2±0,8 18,6±0,8 17,8±0,9
P2-3<0,05 P2-3>0,05 P2-3>0,05
3-тя 17,3±1,1 16,2±1,2 19,1±1,0
P2-4>0,05 P2-4>0,05 P2-4>0,05
P3-4>0,05 P3-4<0,05 P3-4>0,05
Примітка. * — P<0,05 — вірогідні розбіжності досліджуваних показників
порівняно з відповідними даними при контрольних спостереженнях (АНОВА-
критерій).
Таблиця 3
Зміни балансу реактивності симпатичного та парасимпатичного відділів
вегетативної нервової системи у пацієнток із апоплексією яєчника
Групи Парасимпатична реактивність, % Симпатична реактивність, %
хворих Нормальна Знижена Спотворена Підвищена Нормальна Знижена Спотворена Підвищена
Контроль 9 6 0 5 13 2 0 5
1-ша 5 12* 1 2 6 2 1 11*
2-га 7 2 0 11* 5* 12* 1 2
3-тя 5 6 0 9* 5* 6* 1 8
Р3-4<0,05 Р3-4<0,01 Р3-4<0,05
ÄÎÑßÃÍÅÍÍß Á²ÎËÎò¯ òà ÌÅÄÈÖÈÍÈ36
об’ємом внутрішньочеревної
кровотечі. Виявлено переважан-
ня симпатичного відділу ВНС
у прооперованих жінок з не-
значним об’ємом яєчникової
кровотечі — симпатикотонію,
що проявляється за даними ВІК,
проби Ашнера, СКП і холодо-
вої проби. У хворих цієї групи
реєструється виснаження актив-
ності парасимпатичної ланки
вегетативного забезпечення. У
цілому, отримані дані у пацієн-
ток ІІ та ІІІ груп мають ідентич-
ну спрямованість і практично не
відрізняються від показників у
жінок контрольної групи. Про-
те у пацієнток ІІІ групи наявна
тенденція до активації симпа-
тичної ланки регуляції, що по-
в’язано з більшим стресорним
впливом масивної внутрішньо-
черевної кровотечі.
Дослідження взаємозалеж-
ності вегетативної регуляції ор-
ганізму та об’єму внутрішньо-
абдомінальної крововтрати у
жінок при АЯ не може бути са-
моціллю клінічних спостере-
жень, проте переважання пев-
ної ланки ВНС (симпатичної
або парасимпатичної) в регуля-
торному гомеостазі пацієнтки
може вплинути на клінічний
перебіг захворювання.
Висновки
Таким чином, певні особли-
вості вегетативної регуляції ор-
ганізму жінок впливають на клі-
нічний перебіг гострого гінеко-
логічного захворювання, яким є
АЯ. Переважання симпатично-
го відділу ВНС спричинює бур-
хливі, емоційні скарги у жінок
з незначним об’ємом яєчни-
кової кровотечі, що помилково
трактується як наявність знач-
ної внутрішньочеревної катаст-
рофи та спонукає до активної
хірургічної тактики. З другого
боку, переважання парасимпа-
тичного відділу вегетативної ре-
гуляції, може бути причиною
більш пізнього звертання жінки
з АЯ по медичну допомогу та
нагромадження значного об’-
єму крові у черевній порожнині.
Урахування дисбалансу вегета-
тивної регуляції при комплекс-
ному обстеженні хворих із кро-
вовиливами яєчникової етіоло-
гії дозволить додатково покра-
щити діагностику клінічних
форм АЯ, зменшити кількість
оперативних втручань при мі-
німальній і зупиненій кровотечі,
а також врахувати можливість
випадків масивного гемопери-
тонеуму зі стертою клінічною
симптоматикою у пацієнток із
парасимпатикотонією.
ЛІТЕРАТУРА
1. Айламазян Э. К. Неотложная
помощь при экстренных состояниях в
гинекологии / Э. К. Айламазян, И. Т.
Рябцева. — Н. Новгород : НГМА,
1997. — 30 с.
2. Вейн А. М. Заболевания вегета-
тивной нервной системы / А. М. Вейн.
— М. : Медицина, 1991. — 624 с.
3. Кулаков В. И. Оперативная ги-
некология / В. И. Кулаков. — М. :
Медицина, 1990. — 464 с.
4. Невідкладні стани в акушерстві
та гінекології / Г. К. Степанківська,
Б. М. Венцківський, Л. В. Тимошенко
[та ін.] ; за ред. Г. К. Степанківської,
Б. М. Венцківського. — К. : Здоров’я,
2000. — 672 с.
5. Методы исследования вегета-
тивных функций при изучении над-
сегментарных систем мозга : метод.
рекомендации / сост. А. Д. Соловье-
ва. — М., 1980. — 24 с.
УДК 618.14-002-08:615.849
І. З. Гладчук, О. Я. Назаренко, Р. С. Вастьянов
ОСОБЛИВОСТІ ВЕГЕТАТИВНОЇ РЕГУЛЯЦІЇ ХВО-
РИХ З АПОПЛЕКСІЄЮ ЯЄЧНИКА
У роботі досліджуються особливості вегетативної ре-
гуляції в організмі жінок, які перенесли апоплексію яєч-
ника (АЯ) з різним об’ємом внутрішньочеревної крово-
втрати. Залежно від об’єму гемоперитонеуму, пацієнтки
були поділені на 3 групи: І групу становили пацієнтки,
об’єм внутрішньочеревного крововиливу в яких не пере-
вищував 150 мл; ІІ групу — жінки з об’ємом гемоперито-
неуму від 150 до 500 мл; у ІІІ групу увійшли хворі, об’єм
крововиливу в яких перевищував 500 мл. Контрольна гру-
па — 20 здорових жінок віком від 17 до 45 років. Отри-
мані дані свідчать про наявність особливостей вегетатив-
ного забезпечення регуляторних процесів, а також веге-
тативної реактивності організму у пацієнток з АЯ з різним
об’ємом внутрішньочеревної кровотечі. Урахування дисба-
лансу вегетативної регуляції при комплексному обстеженні
хворих із крововиливами яєчникової етіології дозволить
додатково покращити діагностику клінічних форм АЯ.
Ключові слова: апоплексія яєчника, вегетативна реак-
тивність, симпатична регуляція, парасимпатична регуля-
ція, дисбаланс, діагностика.
UDC 618.14-002-08:615.849
I. Z. Gladchuk, O. Ya. Nazarenko, R. S. Vastyanov
PECULIARITIES OF VEGETATIVE REGULATION IN
WOMEN WITH OVARIAN APOPLEXY
The article describes vegetative regulation peculiarities in
women suffering from ovarian apoplexy (OA) in dependence
with intraperitoneal bleeding volume. All patients were
divided into 3 groups in dependence on haemoperitoneum
volume: the 1st group women had intraperitoneal bleeding
volume less than 150 ml; the 2nd group women had haemo-
peritoneum volume from 150 to 500 ml; the 3rd group women
had blood loss over 500 ml. Control group consisted of
20 healthy women aged from 17 till 45. The data obtained
showed the peculiarities of regulatory processes vegetative
supply as well as vegetative reactivity in OA patients with
different volume of intraperitoneal bleeding.
Vegetative regulation imbalance investigation during the
complex observation of women with ovarian bleeding has to
improve additionally diagnosis of OA clinical forms.
Key words: ovarian apoplexy, vegetative reactivity, sym-
pathetic regulation, parasympathetic regulation, imbalance,
diagnosis.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-47412 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0102 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:12:53Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Національна академія наук України |
| record_format | dspace |
| spelling | Гладчук, І.З. Назаренко, О.Я. Вастьянов, Р.С. 2013-07-14T12:27:36Z 2013-07-14T12:27:36Z 2009 Особливості вегетативної регуляції хворих з апоплексією яєчника / І.З. Гладчук, О.Я. Назаренко, Р.С. Вастьянов // Досягнення біології та медицини. — 2009. — № 2(14). — С. 33-36. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. XXXX-0102 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47412 618.14-002-08:615.849 У роботі досліджуються особливості вегетативної регуляції в організмі жінок, які перенесли апоплексію яєчника (АЯ) з різним об’ємом внутрішньочеревної крововтрати. Залежно від об’єму гемоперитонеуму, пацієнтки були поділені на 3 групи: І групу становили пацієнтки, об’єм внутрішньочеревного крововиливу в яких не перевищував 150 мл; ІІ групу — жінки з об’ємом гемоперитонеуму від 150 до 500 мл; у ІІІ групу увійшли хворі, об’єм крововиливу в яких перевищував 500 мл. Контрольна група — 20 здорових жінок віком від 17 до 45 років. Отримані дані свідчать про наявність особливостей вегетативного забезпечення регуляторних процесів, а також вегетативної реактивності організму у пацієнток з АЯ з різним об’ємом внутрішньочеревної кровотечі. Урахування дисбалансу вегетативної регуляції при комплексному обстеженні хворих із крововиливами яєчникової етіології дозволить додатково покращити діагностику клінічних форм АЯ. The article describes vegetative regulation peculiarities in women suffering from ovarian apoplexy (OA) in dependence with intraperitoneal bleeding volume. All patients were divided into 3 groups in dependence on haemoperitoneum volume: the 1st group women had intraperitoneal bleeding volume less than 150 ml; the 2nd group women had haemoperitoneum volume from 150 to 500 ml; the 3rd group women had blood loss over 500 ml. Control group consisted of 20 healthy women aged from 17 till 45. The data obtained showed the peculiarities of regulatory processes vegetative supply as well as vegetative reactivity in OA patients with different volume of intraperitoneal bleeding. Vegetative regulation imbalance investigation during the complex observation of women with ovarian bleeding has to improve additionally diagnosis of OA clinical forms. uk Національна академія наук України Досягнення біології та медицини Оригінальні дослідження Особливості вегетативної регуляції хворих з апоплексією яєчника Peculiarities of vegetative regulation in women with ovarian apoplexy Article published earlier |
| spellingShingle | Особливості вегетативної регуляції хворих з апоплексією яєчника Гладчук, І.З. Назаренко, О.Я. Вастьянов, Р.С. Оригінальні дослідження |
| title | Особливості вегетативної регуляції хворих з апоплексією яєчника |
| title_alt | Peculiarities of vegetative regulation in women with ovarian apoplexy |
| title_full | Особливості вегетативної регуляції хворих з апоплексією яєчника |
| title_fullStr | Особливості вегетативної регуляції хворих з апоплексією яєчника |
| title_full_unstemmed | Особливості вегетативної регуляції хворих з апоплексією яєчника |
| title_short | Особливості вегетативної регуляції хворих з апоплексією яєчника |
| title_sort | особливості вегетативної регуляції хворих з апоплексією яєчника |
| topic | Оригінальні дослідження |
| topic_facet | Оригінальні дослідження |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47412 |
| work_keys_str_mv | AT gladčukíz osoblivostívegetativnoíregulâcííhvorihzapopleksíêûâêčnika AT nazarenkooâ osoblivostívegetativnoíregulâcííhvorihzapopleksíêûâêčnika AT vastʹânovrs osoblivostívegetativnoíregulâcííhvorihzapopleksíêûâêčnika AT gladčukíz peculiaritiesofvegetativeregulationinwomenwithovarianapoplexy AT nazarenkooâ peculiaritiesofvegetativeregulationinwomenwithovarianapoplexy AT vastʹânovrs peculiaritiesofvegetativeregulationinwomenwithovarianapoplexy |