Ендотеліальна дисфункція у пацієнток із гіпоестрогенемічною шкірою за різних умов комплексного лікування

Електрофорез пілокарпіну гідрохлориду жінкам із гіпоестрогенемічнимтипом шкіри (ГЕК) супроводжувавсяформуванням ранньої стабільної відповіді у 20,0 % пацієнток (у контролі — 75,0 %), ранньої нестабільної — у 40,0 % (у контролі — 20,0 %), ранньої короткочасної — у 30,0 % (у контролі — 5,0 %). Крім...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Досягнення біології та медицини
Date:	2010
Main Author:	Єрофєєва, О.В.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Національна академія наук України 2010
Subjects:	Оригінальні дослідження
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47441
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Ендотеліальна дисфункція у пацієнток із гіпоестрогенемічною шкірою за різних умов комплексного лікування / О.В. Єрофєєва // Досягнення біології та медицини. — 2010. — № 1(15). — С. 25-31. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859904509819486208
author	Єрофєєва, О.В.
author_facet	Єрофєєва, О.В.
citation_txt	Ендотеліальна дисфункція у пацієнток із гіпоестрогенемічною шкірою за різних умов комплексного лікування / О.В. Єрофєєва // Досягнення біології та медицини. — 2010. — № 1(15). — С. 25-31. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Досягнення біології та медицини
description	Електрофорез пілокарпіну гідрохлориду жінкам із гіпоестрогенемічнимтипом шкіри (ГЕК) супроводжувавсяформуванням ранньої стабільної відповіді у 20,0 % пацієнток (у контролі — 75,0 %), ранньої нестабільної — у 40,0 % (у контролі — 20,0 %), ранньої короткочасної — у 30,0 % (у контролі — 5,0 %). Крім того, у 10,0 % пацієнток спостерігався пізній характер відповіді. Застосування комплексного лікування з включеннямлазерної обробки шкіри, використання ПТФ і L-кораргіну здійснюють коригувальну дію як щодо NО-залежних, так і NО-незалежних вазодилататорних відповідей. Electrophoresis of pylocarpine hydrochloride to women with hypoestrogenemic type of the skin was followed by induction of stable type of response in 20.0% of patients (control group — 75.0%), quick unstable response — in 40.0% (control group — 20.0%), quick transient — in 30.0% (control group — 5.0%). Besides, in 10.0% patients postponed character of response was evident. Complex treatment with laser abrasion of the skin, pentoxyphylline and L-corargine caused positive therapeutic effects both on NO-depended and NOindepended vasodilatative responses.
first_indexed	2025-12-07T15:59:51Z
format	Article
fulltext	¹ 1 (15) 2010 25 цесса дифтерии в Харьковском регионе имели волнообразный характер с общей тенденцией к снижению и стабилизации по- казателей заболеваемости. 2. Выявлено ингибирующее действие острых гломеролу- нефритов и пиелонефритов на состояние напряженности им- мунитета к дифтерии у детей, привитых против этой инфек- ции, которое зависело как от нозологической формы болезни, так и от возраста детей. Наи- более негативное влияние ост- рого гломерулонефрита на со- стояние иммунитета к дифте- рии было среди детей 1–6 лет — здесь он даже через 6 мес. было значительно ниже, чем у детей группы контроля. А влия- ние острого пиелонефрита бы- ло более выраженным среди де- тей 7–14 лет, восстановление показателей специфического иммунитета идет за 6 мес. ре- конвалесценции. 3. Выявлено ингибирующее действие вирусного гепатита А на состояние напряженности им- мунитета к дифтерии в течение 6 мес. реконвалесценции. 4. Установлена группа риска по заболеваемости дифтерией под влиянием сахарного диабета 1 типа — у больных детей опре- делялся низкий уровень специфи- ческих антител к дифтерии. 5. Лица, находящиеся под влиянием факторов экзогенно- го и эндогенного генеза, в зави- симости от периодов выздоров- ления, нуждаются в индивиду- альном подходе к вакцинации. ЛИТЕРАТУРА 1. Карабан О. М. Наукові основи специфічної профілактики / О. М. Ка- рабан, Г. І. Падалка, Т. І. Тонкошкур // Эпидемиология, экология и гигиена : сб. материалов 9-й итоговой регио- нальной науч.-практ. конф. — Харь- ков, 2006. — Ч. 2. — С. 8-10. 2. Багмут І. Ю. Стан імунітету до дифтерії у дітей з хворобами нирок / І. Ю. Багмут // Експериментальна та клінічна медицина. — 2001. — Вип. 2. — С. 43. 3. Подорожна А. С. Характеристи- ка показників імунної системи у дітей під впливом гострого вірусного гепа- титу А / А. С. Подорожна, О. М. Кара- бан // Ключевые аспекты научной дея- тельности–2007 : материалы 2-й между- нар. конф. — 2007. — Т. 4. — С. 41-42. 4. Использование иммунофермент- ных тест-систем для диагностики ин- фекционных заболеваний и опреде- ления эффективности иммунизации / А. С. Прилуцкий, С. В. Бабенко, Э. А. Майлян [и др.] // Вчення Л. В. Громашевського в сучасних умовах боротьби з інфекційними хворобами : матеріали доповідей наук.-практ. конф. 12–13 жовтня 2006 р., Київ. — К., 2006. — С. 109. 5. Карабан О. Напруженість поствакцинального імунітету проти кору у дітей з цукровим діабетом І типу / О. Карабан, А. В. Аполонина // Фундаментальна та клінічна ендо- кринологія: проблеми, здобутки, пер- спективи : матеріали наук.-практ. конф. з міжнар. участю. 21–22 лютого 2008 р., Харків. — Харків, 2008. — С. 67-68. Формування косметичних порушень з боку шкіри у бага- тьох випадках пов’язане з роз- витком гіпоестрогенемії, що ви- значається у більшості жінок клі- мактеричного віку, які зверну- лися зі скаргами на стан шкір- них покривів [2; 4; 7; 8]. Один з істотних патогенетичних меха- нізмів розвитку «гіпоестроген- емічного» типу шкіри (ГЕШ) — порушення функціональної ак- тивності ендотелію судин [2; 7]. Однак донині не проводилося вивчення залежних і незалеж- УДК 611.161:612.13:612.67 О. В. Єрофєєва ЕНДОТЕЛІАЛЬНА ДИСФУНКЦІЯ У ПАЦІЄНТОК ІЗ ГІПОЕСТРОГЕНЕМІЧНОЮ ШКІРОЮ ЗА РІЗНИХ УМОВ КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ Одеський державний медичний університет УДК 616.931-036.2:612.017.1 И. Ю. Багмут, А. В. Аполонина, А. С. Подорожная ВЛИЯНИЕ ФАКТОРОВ ЭКЗОГЕННОГО И ЭНДО- ГЕННОГО ГЕНЕЗА НА ПОКАЗАТЕЛИ ЗАБОЛЕВАЕ- МОСТИ ДИФТЕРИЕЙ Проведен ретроспективный анализ заболеваемости дифтерией в Харьковской области. Изучено состояние спе- цифического иммунитета к дифтерии у детей до 14 лет города Харькова. Определено ингибирующее влияние ос- трого гломерулонефрита, острого пиелонефрита, гепати- та А, сахарного диабета 1 типа на состояние искусствен- ного антитоксического иммунитета к дифтерии. Ключевые слова: заболеваемость, дифтерия, иммуни- тет, острый гломерулонефрит, острый пиелонефрит, гепа- тит А, сахарный диабет 1 типа. UDC 616.931-036.2:612.017.1 I. Yu. Bagmut, A. V. Apolonina, A. S. Podorozhnaya EXOGENIC AND ENDOGENIC GENESIS FACTORS INFLUENCE IN DIPHTHERIA MORBIDITY Retrospective analysis of diphtheria morbidity in Kharkov region was done. State of specific immunity to diphtheria in children under 14 in Kharkov city was studied. Inhibitive in- fluence of acute glomerulonephritis and pyelonephritis, he- patitis A, diabetes mellitus on state of artificial antitoxic im- munity to diphtheria was proved. Key words: morbidity, diphtheria, immunity, acute glo- merulonephritis, pyelonephritis, hepatitis A, diabetes mellitus type 1. ÄÎÑßÃÍÅÍÍß Á²ÎËÎÃ²¯ òà ÌÅÄÈÖÈÍÈ26 них від продукції оксиду азоту (NO) судинних реакцій шкіри пацієнток із ГЕШ. Також рані- ше не досліджувалися особли- вості судинних реакцій за умов лікування пацієнток із застосу- ванням препаратів, які поліпшу- ють продукцію NO (L-кораргін), покращують реологічні власти- вості крові та знижують продук- цію прозапальних цитокінів (пентоксифілін — ПТФ), а та- кож впливу на шкіру лазерним випромінюванням. Мета цієї роботи — визначен- ня об’ємної швидкості кровото- ку в умовах проведення проб з іонофорезом нітрогліцерину (NO-незалежна вазодилатація) і пілокарпіну гідрохлориду (NO-залежна вазодилатація), а також особливостей даних су- динних реакцій за умов засто- сування комплексного лікуван- ня пацієнток. Матеріали та методи дослідження У роботі спостерігали 154 па- цієнтки, які звернулися зі скар- гами на косметичний стан шкір- них покривів до Українського інституту пластичної хірургії «Віртус». При об’єктивному об- стеженні пацієнток шкірні по- криви були ідентифіковані як гіпоестрогенемічна шкіра [2]. Середній вік пацієнток стано- вив (46,5±2,7) року. Як групу контролю спостерігали жінок аналогічного віку (40 пацієн- ток), які не пред’являли скарг на стан шкірних покривів. Се- редній вік у цій групі жінок — (42,7±3,5) року. Істотно важливою умовою включення пацієнток до обсте- жуваної групи була оцінка ста- ну серцево-судинної системи, оскільки формування ішемічної хвороби серця саме по собі іс- тотним чином впливає на функ- цію ендотелію [3; 5]. Причому залежно від виразності та ста- дії захворювання можна виділи- ти кілька типів периферичної мікроциркуляції у шкірних по- кривах пацієнток [4]. Пробу з пілокарпіном вико- нували у відповідності з розроб- леною методикою. На ділянку шкіри передпліччя (10 см2) про- водили електрофорез 1,0%-го розчину пілокарпіну гідрохло- риду (0,2 мл) анодом постійно- го струму протягом 1,0–1,5 хв при силі струму 0,1 мА/см2. Аналогічним чином електро- форетично вводили нітрогліце- рин, для чого застосовували йо- го 1,0%-й спиртовий розчин, чотири краплі якого розводили в 0,5 мл 50%-го диметилсуль- фоксиду, для електрофорезу використовували 0,2 мл отрима- ного розчину. Тканинну перфузію досліджу- вали методом високочастотної ультразвукової допплерографії (прилад «Мінімакс-Допплер-К»). Визначали об’ємну швидкість тканинного кровотоку (Qas, мл/с). Датчик із частотою 25 МГц дозволяв лоціювати кровотік у тканині до глибини 5 мм. По- казники тканинної перфузії ви- мірювали на тильній поверхні кисті в одній точці до і після про- ведення іонофорезу. Доппле- рограму записували з 1-ї хви- лини після завершення іонофо- резу до 15-ї хвилини при вве- денні пілокарпіну і до 7-ї — при введенні нітрогліцерину. Вплив на тканини обличчя у комплексі зі зволожуючими і живильними масками проводи- ли із застосуванням червоного й інфрачервоного лазерного ви- промінювання (апарат лазер- ний терапевтичний «Лика-тера- певт» (свідоцтво про держреєст- рацію № 6675/2007), довжина хвиль — 658 і 890 нм, вихідна потужність — 25 мВт, трива- лість сеансу — 15 хв). Усього пацієнткам проводили п’ять се- ансів впливу. Для лікування пацієнток за- стосовували L-кораргін — пре- парат, який посилює синтез ок- сиду азоту (ЗАТ «Технолог», Україна, реєстраційний номер UA/4278/01/01) і справляє анти- оксидантну дію за рахунок іно- зину, що входить до його скла- ду. Препарат призначали до їди по 0,1 г 4–5 разів на добу про- тягом трьох тижнів. Крім того, у комплексі лікувальних заходів застосовували пентоксифілін, що сприятливо впливає на рео- логічні властивості крові і зни- жує продукцію ендогенних про- запальних цитокінів («Трентал», “Sigma”, США, 0,1 г в/в інфузії протягом 5 діб). Усім пацієнткам були прове- дені загальноклінічні дослі- дження: клінічні аналізи крові та сечі, оцінка біохімічних па- раметрів і ліпідного спектра крові, дослідження гормональ- ного профілю крові, гемостазіо- грама, ультразвукове дослі- дження органів малого таза, ма- мографія. Оцінку стану шкіри проводили за низкою ознак до проведення лікування і через 1,5–2,0 міс. після нього. Результати досліджень об- робляли статистично із засто- суванням загальноприйнятих критеріїв розбіжностей між гру- пами пацієнток. Результати дослідження та їх обговорення У результаті електрофоре- тичного введення пілокарпіну гідрохлориду у жінок із ГЕШ було виявлено чотири різних за своїм характером відповіді (рис. 1). Так, у 30 % випадків у пацієнток відмічалася наявність раннього стабільного підви- щення перфузії тканин кров’ю (рис. 1, а). Для даного типу відповіді характерним було збільшення перфузії, що вини- кало вже на 3-й хвилині від мо- менту завершення електрофо- резу пілокарпіну і характеризу- валося істотним (на 43,5 %) зро- станням досліджуваного показ- ника. Протягом подальших 6 хв відмічалося зростання перфузії (до 162,7 % на 9-й хвилині), відносно високі значення до- сліджуваного показника збері- галися до 15-ї хвилини спосте- реження, коли вони становили 123,7 % порівняно з початковим значенням (див. рис. 1, а). Рання нестабільна відповідь (рис. 1, б) вирізнялася тим, що після первинного збільшення досліджуваного показника — до 137,6 % на 3-й хвилині — відбувалося швидке й істотне ¹ 1 (15) 2010 27 його зменшення, коли на 7-й хвилині від моменту припинен- ня електрофорезу перфузія тка- нин кров’ю перевищувала таку до початку застосування піло- карпіну на 7,3 % (див. рис. 1, б). На 9-й і 11-й хвилинах зно- ву відмічалося збільшення до- сліджуваного показника — від- повідно до 124,2 і 131,6 %, а на 13-й і 15-й хвилинах реєстрував- ся період зниження перфузії кров’ю до 104,2 і 108,3 % відпо- відно (див. рис. 1, б). Подібний характер зміни перфузії відзна- чався у 25,0 % жінок із ГЕШ, причому в окремих випадках «двофазне» зростання кровото- ку могло мати швидшу динамі- ку (відмічалося протягом пер- ших 9 хв спостереження), або другий пік зростання перфузії міг реєструватися на 13–15-й хвилинах від моменту припи- нення електрофорезу пілокар- піну. Короткочасне зростання пер- фузії тканин кров’ю (протягом перших 7–9 хв від моменту завер- шення електрофорезу) реєстру- валося у 25 % пацієнток із ГЕШ (рис. 1, в). Починаючи з 11-ї хвилини постелектрофоретич- ного періоду, досліджуваний показник не відрізнявся від та- кого, що відмічався до почат- ку електрофорезу. При цьому максимальний підйом перфузії тканин кров’ю дорівнював 55,2 % і фіксувався на 5-й хвилині від моменту завершення електрофо- резу пілокарпіну (див. рис. 1, в). У 20,0 % усіх спостережень у жінок відзначався пізній пері- од збільшення перфузії тканин кров’ю (рис. 1, г). У цих випад- ках зростання досліджуваного показника відбувалося на 7– 9-й хвилинах і досягало най- більших значень на 11–13-й хви- линах від моменту завершення електрофорезу. Найбільший під- йом перфузії відмічався на 11-й хвилині і становив 39,2 % від відповідного показника до початку електрофорезу. Слід наголосити, що у паці- єнток у групі контролю (здорові жінки аналогічного віку за від- сутності змін із боку шкірних покривів) превалювала рання стабільна відповідь на електро- форез пілокарпіну (75 %). У 20 % — рання нестабільна відповідь і в 5 % — ранній короткочас- ний підйом перфузії тканин кро- в’ю. При цьому рівень підйому перфузії тканин кров’ю сягав 185– 225 % порівняно з почат- ковими значеннями досліджу- ваного показника. Ці результа- ти свідчать про те, що рання стабільна відповідь є варіантом норми, тоді як решта типів від- повідей може бути кваліфікова- на як варіанти патологічних від- повідей, в основі формування яких знаходяться порушення на 180 160 140 120 100 80 60 40 140 130 120 110 100 90 80 70 60 50 403 5 7 9 11 13 15 3 5 7 9 11 13 15 140 130 120 110 100 90 80 70 60 50 40 3 5 7 9 11 13 15 а б г Рис. 1. Характер відповідей, отримуваних при проведенні електрофорезу з пілокар- піну гідрохлоридом у пацієнток із гіпоестрогенемічним типом шкіри: а — рання стабільна відповідь; б — рання нестабільна відповідь; в — рання короткочасна відповідь; г — пізня стабільна відповідь; за віссю абсцис — час від моменту припинення електрофоретично- го введення пілокарпіну; за віссю ординат — збільшення кровотоку в процентах до по- чаткового рівня, прийнятого за 100 % 160 140 120 100 80 60 40 3 5 7 9 11 13 15 в % % % % час, хв 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 час, хвчас, хв час, хв ÄÎÑßÃÍÅÍÍß Á²ÎËÎÃ²¯ òà ÌÅÄÈÖÈÍÈ28 рівні нейрогуморальної дис- функції вазотропних регулятор- них впливів. Рання стабільна відповідь у пацієнток із ГЕШ до початку лікування реєструвалася у 20,0 % випадків, що було вірогідно менше, ніж у практично здоро- вих — 75,0 % (P<0,05) (рис. 2, а). Роздільне застосування ПТФ і L-кораргіну супроводжувалося зростанням частоти стабільної відповіді у пацієнток, яка фік- сувалася відповідно у 31,6 і у 28,0 %, що було вірогідно вище, ніж до початку лікування (P<0,05) (див. рис. 2, а). Під впливом поєднаного застосування ПТФ і L-кораргіну стабільна відпо- відь реєструвалася у 44,4 % па- цієнток (P<0,05). Вплив лазер- ним випромінюванням спричи- нював появу стабільної відпові- ді у 32,0 % пацієнток, що також було вище, ніж до початку ліку- вання (P<0,05) (див. рис. 2, а). За умов застосування лазерно- го опромінювання шкіри на фо- ні поєднаного застосування ПТФ і L-кораргіну стабільна відпо- відь реєструвалася у 57,1 % па- цієнток (16 із 28 жінок), що було вірогідно більше, ніж до почат- ку лікування (P<0,05) (див. рис. 2, а). При цьому даний по- казник вірогідно перевищував та- кий у групі пацієнток, яким по- єднано застосовували ПТФ і L- кораргін (P<0,05) (див. рис. 2, а). Рання нестабільна відповідь на електрофорез пілокарпіну відмічалася у 40,0 % пацієнток із ГЕШ, тимчасом як у групі контролю подібна відповідь реєструвалася у 20,0 % пацієн- ток (рис. 2, б). Під впливом за- стосування ПТФ відповідь по- дібного типу реєструвалася у 36,8 %, а при застосуванні L- кораргіну — у 44,0 % пацієнток (P>0,05). Водночас при поєдна- ному застосуванні ПТФ і L-ко- раргіну нестабільна відповідь відмічалася у 33,3 % пацієнток, що було вірогідно менше, ніж до початку лікування (P<0,05) (див. рис. 2, б). Застосування ла- зерного впливу також супро- воджувалося невірогідним зни- женням представленості не- стабільної відповіді, яка реєст- рувалася у 36,0 % пацієнток (P>0,05), а при лазерному впливі на фоні введення ПТФ і L-ко- раргіну даний показник стано- вив 28,6 % і був вірогідно мен- шим, ніж до початку лікування (P<0,05), хоча не відрізнявся від такого у групі пацієнтів, яким застосовували ПТФ у поєднан- ні з L-кораргіном (P>0,05) (див. рис. 2, б). а 90 80 70 60 50 40 30 20 10 0 50 45 40 35 30 25 20 15 10 5 0 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 I II III IV V VI VII I II III IV V VI VII б Рис. 2. Характер відповідей на електрофоретичний вплив пілокарпіну гідрохлориду за умов застосування різних видів лікування у пацієнток із гіпоестрогенемічним типом шкіри: а — рання стабільна відповідь; б — рання нестабільна відповідь; в — рання короткочасна відповідь; г — пізня стабільна відповідь; І — контроль; ІІ — до початку проведення процедури; ІІІ — пентоксифілін; IV — L-кораргін; V — поєднане застосу- вання ПТФ і L-кораргіну; VI — лазерне опромінення; VII — лазерне опромінення + ПТФ + L-кораргін; # — P<0,05 — порівняно з показником у групі контролю; * — P<0,05 — порівняно з показником до початку лікування 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 12345 12345 12345 12345 12345 12345 12345 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 % % # # # # # # # # # # # # 35 30 25 20 15 10 5 0 1234 1234 1234 1234 12345 12345 12345 12345 12345 12345 12345 12345 12345 12345 12345 12345 12345 12345 12345 12345 12345 12345 12345 12345 12345 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 I II III IV V VI VII в 14 12 10 8 6 4 2 0 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 1234 I II III IV V VI VII г % % # # # # # # # # # # # # ¹ 1 (15) 2010 29 Рання транзиторна відпо- відь відмічалася у 30,0 % пацієн- ток із ГЕШ, тимчасом як у групі контролю даний характер від- повіді був відзначений у 5,0 % пацієнток (P<0,05) (рис. 2, в). Під впливом ПТФ і L-кораргі- ну, застосовуваних самостійно, даний характер відповіді зу- стрічався відповідно у 21,0 і 20,0 % пацієнток із ГЕШ (P<0,05) (див. рис. 2, в). Поєднане за- стосування препаратів супрово- джувалося формуванням ран- ньої відповіді у 14,8 % (P<0,05). За умов впливу лазерним ви- промінюванням рання відповідь відмічалася у 24,0 % пацієнток, що також було менше, ніж до початку лікування (P<0,05) (див. рис. 2, в). Водночас за- стосування лазерного опромі- нювання шкіри на фоні введен- ня ПТФ і L-кораргіну супрово- джувалося розвитком подібної відповіді у 10,7 % пацієнток (P<0,05). Пізня відповідь відмічена у 10,0 % пацієнток із ГЕШ, а у кон- тролі даний тип відповіді був практично відсутній (рис. 2, г). Формування даного типу від- повіді незначно змінювалося за умов роздільного застосування ПТФ, L-кораргіну, а також ла- зерного опромінювання шкіри (див. рис. 2, г). Тільки при по- єднаному застосуванні ПТФ, L-кораргіну і лазерного опро- мінювання у пацієнток зафіксо- вана вірогідна порівняно з від- повідним показником до початку лікування редукція — до 3,6 % (P<0,05) (див. рис. 2, г). У практично здорових жінок відповідь на застосування нітро- гліцерину характеризувалася розвитком максимуму перфузії тканин кров’ю на 3–4-й хвили- нах (рис. 3, а). У цей період у пацієнток відмічалося збільшен- ня перфузії порівняно з показ- ником до застосування нітро- гліцерину на 45,0 і 47,0 % відпо- відно, що було вірогідно біль- ше, ніж у пацієнток із ГЕШ: зрос- тання перфузії порівняно з по- чатковим фоном у них відмі- чалося на 22,0 і 12,0 % відповід- но (P<0,05). Вірогідні розбіж- ності між групами відмічалися і на 5-й хвилині від моменту за- вершення електрофорезу нітро- гліцерину (див. рис. 3, а). Проведення проби з нітро- гліцерином на фоні застосуван- ня ПТФ у жінок із ГЕШ супро- воджувалося збільшенням пер- фузії крові на 4-й хвилині до 122,0 % порівняно з показником до проведення проби, що було на 10,0 % більше аналогічного показника у пацієнток із ГЕШ (P<0,05) (рис. 3, б). Вірогідні роз- біжності між групами (14,0 %) зберігалися і на 5-й хвилині від моменту застосування нітроглі- церину (P<0,05). Також віро- гідно вища об’ємна швидкість кровотоку порівняно з такою у пацієнток із ГЕШ реєструвала- ся в період з 3-ї по 7-му хвили- ну за умов застосування L-ко- раргіну (P<0,05) (див. рис. 3, б). При цьому максимальні розбіж- ності (21,0 %) відзначені на 4-й хвилині спостереження. В умовах поєднаного застосуван- ня ПТФ і L-кораргіну збільшен- ня перфузії кров’ю на 3-й хви- 160 140 120 100 80 Фон 1 2 3 4 5 6 7 а 160 140 120 100 80 Фон 1 2 3 4 5 6 7 б час, хв час, хв ГЕШ контроль % % ГЕШ ПТФ L-кораргін ПТФ + L-кораргін в час, хв Рис. 3. Зміни об’ємної швидкості кровотоку у шкірних покривах у пробі з нітрогліцерином за різних умов лікування: а — динаміка об’ємної швидкості кровотоку у практично здорових (конт- роль) і у пацієнток із гіпоестрогенемічним типом шкіри до початку лікування; б — об’ємна швидкість кро- вотоку у пацієнток із гіпоестрогенемічним типом шкіри з роздільним і поєднаним застосуванням ПТФ і L-кораргіну; в — об’ємна швидкість кровотоку у па- цієнток із гіпоестрогенемічним типом шкіри з роз- дільним і поєднаним застосуванням лазерного опро- мінення шкіри і введення комплексу препаратів — ПТФ і L-кораргіну; за віссю абсцис — час від момен- ту завершення процедури електрофорезу (хв); за віссю ординат — досліджуваний показник (%) щодо такого до проведення нітрогліцеринової проби і до початку лікування, прийнятого за 100 %; # — P<0,05 — порівняно з показниками у жінок з гіпоестрогенеміч- ним типом шкіри (а) і порівняно з комплексним за- стосуванням лікувальних факторів і показниками у жінок з гіпоестрогенемічним типом шкіри (б і в) 180 160 140 120 100 80 60 40 % Фон 1 2 3 4 5 6 7 ГЕШ лазер лазер + ПТФ + L-кораргін # # # # # # # # # # # # ÄÎÑßÃÍÅÍÍß Á²ÎËÎÃ²¯ òà ÌÅÄÈÖÈÍÈ30 лині від моменту застосування нітрогліцерину перевищувало показник у групі жінок із ГЕШ на 14,0 % (P<0,05). Вірогідні розбіжності між групами збері- галися до 6-ї хвилини від мо- менту застосування нітрогліце- рину, досягаючи максимуму розбіжностей на 4-й хвилині (28,0 %) (P<0,05) (див. рис. 3, б). При цьому на 4-й хвилині рівень перфузії був вірогідно вищим порівняно з таким, що відмічав- ся у разі застосування лише ПТФ (на 18,0 %) (P<0,05). Під впливом лазерного опро- мінювання об’ємна швидкість кровотоку за умов проведення проби з нітрогліцерином у жі- нок із ГЕШ зростала на 28,0 % на 3-й хвилині, що було на 6,0 % більше, ніж у пацієнток із ГЕШ за відсутності лікувальних впли- вів (P>0,05) (рис. 3, в). У подаль- ший період спостереження по- казники перфузії в групі із за- стосуванням лазерного опромі- нювання шкіри зазнавали по- ступового зниження, хоча і зали- шалися дещо вищими, ніж у па- цієнток із ГЕШ без застосуван- ня лікувальних впливів (P>0,05) (див. рис. 3, в). Застосування ла- зерного впливу на шкіру паці- єнток із ГЕШ, що проводилося на фоні використання ПТФ і L- кораргіну, супроводжувалося виразним зростанням перфузії крові, яке на 3-й хвилині пере- вищувало рівень, що відмічав- ся до лікувальних впливів, на 55,0 % і було вірогідно вище, ніж у пацієнток із ГЕШ без ліку- вання — на 32,0 % (P<0,05) (див. рис. 3, в). Вірогідні розбіжності між групами зберігалися до кінця спостереження, при цьо- му максимальне значення по- казника перфузії відмічалося на 4-й хвилині (на 63,0 %), а на 7-й хвилині перфузія залишала- ся на 27,0 % вищою порівняно з початковим значенням дано- го показника (див. рис. 3, в). Таким чином, представлені результати довели, що прове- дення проби з нітрогліцерином супроводжується збільшенням об’ємної швидкості кровотоку шкірних покривів за умов засто- сування розробленого лікуваль- ного комплексу. Отримані результати засвід- чили, що характер судинних ре- акцій на застосування пілокар- піну гідрохлориду, а також ніт- рогліцерину у пацієнток з інво- люційно-дистрофічними пору- шеннями шкірних покривів за гіпоестрогенемічним типом від- різняється від спостережуваних у практично здорових пацієн- ток. Так, застосування пілокар- піну супроводжується трикрат- ною редукцією стабільної вазо- дилататорної відповіді, що від- мічається протягом 15 хв від моменту електрофоретичного введення препарату у 75,0 % пацієнток. При цьому у пацієн- ток превалюють відповіді у ви- гляді нестабільної, короткочас- ної, а також пізньої вазодила- тації. У цілому подібна гетеро- генна картина може характери- зуватися як своєрідна патоло- гічна структура вазомоторних відповідей, залежних від про- дукції ендогенного NO. Розглядаючи можливі при- чини подібного поліморфізму щодо NO- незалежних механіз- мів вазодилатації при ГЕШ, слід наголосити, що у дії аце- тилхоліну, крім первинного де- фіциту медіатора, також можуть брати участь механізми деафе- рентації з подальшим підви- щенням чутливості рецепторів до його впливу [1]. Подібний механізм припускає розвиток виразних ефектів у відповідь на незначне вивільнення ацетил- холіну пресинаптичними вазо- дилататорними терміналями [1]. У нашій роботі показано ефект відновлення стабільних за своїм характером відповідей при комплексному застосуван- ні ПТФ, L-кораргіну, а також при проведенні впливу лазер- ним випромінюванням на фоні введення зазначених препара- тів. Можна вважати, що знижен- ня з віком активності синтази оксиду азоту [1; 4; 6] може бути ефективно стимульоване за ра- хунок лазерного випроміню- вання інфрачервоного діапазо- ну [9; 10], що за умов наявності достатнього субстрату — L-ко- раргіну і поліпшення перфузії тканин кров’ю (вплив ПТФ) за- безпечує потенційований тера- певтичний ефект. Слід зазначити, що за умов самостійного застосування L-ко- раргіну розвивається позитив- ний ефект щодо нормалізації ранніх відповідей — стабільної та короткочасної. Водночас не- стабільна і пізня відповіді були стійкими до дії L-кораргіну, але застосування комплексу з вклю- ченням лазерного опромінюван- ня забезпечувало ефект і щодо стійких до дії L-кораргіну відпо- відей, що може бути пов’язане з виразнішими порушеннями активності синтази оксиду азо- ту у цієї категорії пацієнток. На відміну від проби з вико- ристанням пілокарпіну, засто- сування нітрогліцерину супро- воджувалося розвитком гомо- генної картини динаміки показ- ника перфузії тканин кров’ю зі швидшим і менш значним під- йомом і подальшим зниженням, починаючи з 3-ї хвилини від моменту застосування нітро- гліцерину. Можна вважати, що незалежні від оксиду азоту ме- ханізми вазодилатації у паці- єнток із ГЕШ також зазнають відносно виразного зменшення і значною мірою можуть бути доповнені прийомом L-кораргі- ну, а також розробленого ліку- вального комплексу, що акти- вує продукцію ендогенного ок- сиду азоту. Висновки 1. Електрофорез пілокарпіну гідрохлориду може являти со- бою методику визначення ста- ну NO-залежних механізмів ва- зодилатації у пацієнток з інво- люційно-дистрофічними зміна- ми шкірних покривів. При цьо- му рання стабільна відповідь у пацієнток із ГЕШ трапляється рідше, ніж у практично здоро- вих (відповідно 20,0 і 75,0 %), рання нестабільна — вдвічі ча- стіше (20,0 і 40,0 %), рання ко- роткочасна — у 5,0 і 30,0 % па- цієнток. Крім того, у 10,0 % па- цієнток із ГЕШ спостерігаєть- ¹ 1 (15) 2010 31 ся пізній характер відповіді, що не зустрічається у групі конт- ролю. 2. NO-незалежні механізми вазодилатації у пацієнток із ГЕШ менш виразні порівняно з групою практично здорових. 3. Застосування комплексно- го лікування з включенням лазер- ної обробки шкіри, використан- ням ПТФ і L-кораргіну справляє коригувальну дію щодо NO-за- лежних і NO-незалежних вазо- дилататорних відповідей у па- цієнток з інволюційно-дистро- фічними порушеннями шкірних покривів за гіпоестрогенеміч- ним типом. ЛІТЕРАТУРА 1. Дисфункции эндотелия. Патоге- нетическое значение и методы кор- рекции / под ред. Н. Н. Петрищева. — СПб. : ИИЦ ВМА, 2007. — 296 с. 2. Цепколенко В. О. Клініко-пато- генетичне обгрунтування диференційо- ваного підходу до корекції інволю- ційно-дистрофічних змін шкіри : авто- реф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра мед. наук : спец. 14.01.20 / В. О. Цепколенко ; АМН України ; Ін-т дер- матології та венерології. — Х., 2006. — 33 с. 3. Корж А. Н. Патогенетические и терапевтические аспекты эндотели- альной дисфункции при хронической сердечной недостаточности / А. Н. Корж // Кровообіг та гемостаз. — 2003. — № 2. — С. 16-21. 4. Коркушко О. В. Возрастные осо- бенности функционального состояния эндотелия микрососудов / О. В. Кор- кушко, В. Ю. Лишневская, Г. В. Ду- жак // Кровообіг та гемостаз. — 2007. — № 4. — С. 5-11. 5. Кравченко Н. А. Биохимические и молекулярно-генетические механиз- мы развития системы оксида азота эндотелиальной NO-синтазой в норме и при сердечно-сосудистой патологии / Н. А. Кравченко, Н. В. Ярмаш // Укр. терапевт. журнал. — 2007. — № 1. — С. 82-83. 6. Особенности NO-синтазного и аргиназного путей превращения L-ар- гинина в сосудистой стенке крыс раз- ного возраста / О. К. Кульчицкий, О. В. Нижанковская, Р. И. Потапен- ко, С. Н. Новикова // Кровообіг та ге- мостаз. — 2006. — № 1. — С. 77-80. 7. Цепколенко В. А. Гормональные особенности женщин с различными мор- фофункциональными характеристика- ми кожных покровов // Дерматологія та венерологія. — 2004. — № 1 (23). — С. 62-65. 8. Estradiol-mediated endothelial nitric oxide synthase association with heat shock protein 90 requires adenosine monophosphate-dependent protein kinase / E. Schulz, E. Anter, M. H. Zou, J. F. Keaney // Circulation. — 2005. — Vol. 111, N 25. — P. 3473-3480. 9. In vivo effects of low level laser therapy on inducible nitric oxide synthase / Y. Moriyama, J. Nguyen, M. Akens [et al.] // Lasers in Surgery and Medicine. — 2009. — Vol. 41, N 3. — P. 227-231. 10. Karu T. I. Cellular effects of low power laser therapy can be mediated by nitric oxide / T. I. Karu, L. V. Pyatibrat, N. I. Afanasyeva // Lasers in Surgery and Medicine. — 2005. — Vol. 36, N 4. — P. 307-314. УДК 611.161:612.13:612.67 О. В. Єрофєєва ЕНДОТЕЛІАЛЬНА ДИСФУНКЦІЯ У ПАЦІЄНТОК ІЗ ГІПОЕСТРОГЕНЕМІЧНОЮ ШКІРОЮ ЗА РІЗНИХ УМОВ КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ Електрофорез пілокарпіну гідрохлориду жінкам із гіпо- естрогенемічним типом шкіри (ГЕК) супроводжувався фор- муванням ранньої стабільної відповіді у 20,0 % пацієнток (у контролі — 75,0 %), ранньої нестабільної — у 40,0 % (у контролі — 20,0 %), ранньої короткочасної — у 30,0 % (у контролі — 5,0 %). Крім того, у 10,0 % пацієнток спо- стерігався пізній характер відповіді. Застосування комп- лексного лікування з включенням лазерної обробки шкіри, використання ПТФ і L-кораргіну здійснюють коригуваль- ну дію як щодо NО-залежних, так і NО-незалежних вазо- дилататорних відповідей. Ключові слова: інволюційно-дистрофічні зміни шкіри, гіпоестрогенемія, оксид азоту, лазерне випромінювання, ендотелій. UDC 611.161:612.13:612.67 O. V. Yerofeyeva ENDOTHELIAL DYSFUNCTION IN WOMEN WITH HYPOESTROGENEMIC TYPE OF THE SKIN UNDER CONDITION OF DIFFERENT APPROACHES TO TREAT- MENT Electrophoresis of pylocarpine hydrochloride to women with hypoestrogenemic type of the skin was followed by induction of stable type of response in 20.0% of patients (control group — 75.0%), quick unstable response — in 40.0% (control group — 20.0%), quick transient — in 30.0% (control group — 5.0%). Besides, in 10.0% patients postponed cha- racter of response was evident. Complex treatment with laser abrasion of the skin, pentoxyphylline and L-corargine caused positive therapeutic effects both on NO-depended and NO- independed vasodilatative responses. Key words: involution-dystrophic skin deteriorations, hypo- estrogenaemia, nitrogen oxide, laser irradiation, endothelium. Згідно з сучасними уявлен- нями, розвиток плаценти у жі- нок із генітальним ендометріо- зом (ГЕ) розпочинається в не- сприятливих умовах. Характер- на для ГЕ специфічна патоло- гія ендометрія, його ембріоток- сичні властивості й автоімунна агресія призводять до порушень імплантації, нідації та плацен- тації [1–3]. Це, у свою чергу, створює підгрунтя для розвит- УДК 618.3-06:618.145-007.415]:616.43 О. М. Каланжова ОСОБЛИВОСТІ ЕНДОКРИННОЇ ФУНКЦІЇ ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОГО КОМПЛЕКСУ У ЖІНОК ІЗ ЗОВНІШНІМ ГЕНІТАЛЬНИМ ЕНДОМЕТРІОЗОМ Одеський державний медичний університет
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-47441
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	XXXX-0102
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T15:59:51Z
publishDate	2010
publisher	Національна академія наук України
record_format	dspace
spelling	Єрофєєва, О.В. 2013-07-14T18:11:54Z 2013-07-14T18:11:54Z 2010 Ендотеліальна дисфункція у пацієнток із гіпоестрогенемічною шкірою за різних умов комплексного лікування / О.В. Єрофєєва // Досягнення біології та медицини. — 2010. — № 1(15). — С. 25-31. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. XXXX-0102 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47441 611.161:612.13:612.67 Електрофорез пілокарпіну гідрохлориду жінкам із гіпоестрогенемічнимтипом шкіри (ГЕК) супроводжувавсяформуванням ранньої стабільної відповіді у 20,0 % пацієнток (у контролі — 75,0 %), ранньої нестабільної — у 40,0 % (у контролі — 20,0 %), ранньої короткочасної — у 30,0 % (у контролі — 5,0 %). Крім того, у 10,0 % пацієнток спостерігався пізній характер відповіді. Застосування комплексного лікування з включеннямлазерної обробки шкіри, використання ПТФ і L-кораргіну здійснюють коригувальну дію як щодо NО-залежних, так і NО-незалежних вазодилататорних відповідей. Electrophoresis of pylocarpine hydrochloride to women with hypoestrogenemic type of the skin was followed by induction of stable type of response in 20.0% of patients (control group — 75.0%), quick unstable response — in 40.0% (control group — 20.0%), quick transient — in 30.0% (control group — 5.0%). Besides, in 10.0% patients postponed character of response was evident. Complex treatment with laser abrasion of the skin, pentoxyphylline and L-corargine caused positive therapeutic effects both on NO-depended and NOindepended vasodilatative responses. uk Національна академія наук України Досягнення біології та медицини Оригінальні дослідження Ендотеліальна дисфункція у пацієнток із гіпоестрогенемічною шкірою за різних умов комплексного лікування Endothelial dysfunction in women with hypoestrogenemic type of the skin under condition of different approaches to treatment Article published earlier
spellingShingle	Ендотеліальна дисфункція у пацієнток із гіпоестрогенемічною шкірою за різних умов комплексного лікування Єрофєєва, О.В. Оригінальні дослідження
title	Ендотеліальна дисфункція у пацієнток із гіпоестрогенемічною шкірою за різних умов комплексного лікування
title_alt	Endothelial dysfunction in women with hypoestrogenemic type of the skin under condition of different approaches to treatment
title_full	Ендотеліальна дисфункція у пацієнток із гіпоестрогенемічною шкірою за різних умов комплексного лікування
title_fullStr	Ендотеліальна дисфункція у пацієнток із гіпоестрогенемічною шкірою за різних умов комплексного лікування
title_full_unstemmed	Ендотеліальна дисфункція у пацієнток із гіпоестрогенемічною шкірою за різних умов комплексного лікування
title_short	Ендотеліальна дисфункція у пацієнток із гіпоестрогенемічною шкірою за різних умов комплексного лікування
title_sort	ендотеліальна дисфункція у пацієнток із гіпоестрогенемічною шкірою за різних умов комплексного лікування
topic	Оригінальні дослідження
topic_facet	Оригінальні дослідження
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47441
work_keys_str_mv	AT êrofêêvaov endotelíalʹnadisfunkcíâupacíêntokízgípoestrogenemíčnoûškíroûzaríznihumovkompleksnogolíkuvannâ AT êrofêêvaov endothelialdysfunctioninwomenwithhypoestrogenemictypeoftheskinunderconditionofdifferentapproachestotreatment

Ендотеліальна дисфункція у пацієнток із гіпоестрогенемічною шкірою за різних умов комплексного лікування

Institution

Similar Items