Однофотонна емісійна комп’ютерна томографія: теоретичні аспекти і роль в онкології
Розглянуто теоретичні основи сучасного методу променевої діагностики — однофотонної емісійної комп’ютерної томографії (ОФЕКТ). Описано рольОФЕКТв онкології. The theoretical bases of modern method of radiodiagnosis — single-photon emission computed tomography (SPECT) are considered. The role of SP...
Saved in:
| Published in: | Досягнення біології та медицини |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Національна академія наук України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47445 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Однофотонна емісійна комп’ютерна томографія: теоретичні аспекти і роль в онкології / О.В. Щербіна // Досягнення біології та медицини. — 2010. — № 1(15). — С. 45-49. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859483091848921088 |
|---|---|
| author | Щербіна, О.В. |
| author_facet | Щербіна, О.В. |
| citation_txt | Однофотонна емісійна комп’ютерна томографія: теоретичні аспекти і роль в онкології / О.В. Щербіна // Досягнення біології та медицини. — 2010. — № 1(15). — С. 45-49. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Досягнення біології та медицини |
| description | Розглянуто теоретичні основи сучасного методу променевої діагностики — однофотонної емісійної комп’ютерної
томографії (ОФЕКТ). Описано рольОФЕКТв онкології.
The theoretical bases of modern method of radiodiagnosis
— single-photon emission computed tomography (SPECT) are
considered. The role of SPECT is described in oncology.
|
| first_indexed | 2025-11-24T15:11:58Z |
| format | Article |
| fulltext |
¹ 1 (15) 2010 45
ÍÍÍÍÍîâ³ ìåäèêî-á³îëîã³÷í³ òåõíîëî㳿îâ³ ìåäèêî-á³îëîã³÷í³ òåõíîëî㳿îâ³ ìåäèêî-á³îëîã³÷í³ òåõíîëî㳿îâ³ ìåäèêî-á³îëîã³÷í³ òåõíîëî㳿îâ³ ìåäèêî-á³îëîã³÷í³ òåõíîëî㳿
Останні десятиріччя харак-
теризуються інтенсивним роз-
витком ядерної медицини. Се-
ред методів радіонуклідної діа-
гностики важливе місце у клі-
нічній практиці посідають одно-
фотонна емісійна комп’ютерна
томографія (ОФЕКТ) та пози-
тронна емісійна томографія
(ПЕТ) [1; 2].
За клініко-діагностичними
завданнями ОФЕКТ суттєво
відрізняється від рентгенівської
комп’ютерної томографії (КТ).
При рентгенівській КТ за допо-
могою зовнішнього опромінен-
ня досліджують структурно-
морфологічні, анатомічні зміни
органа; при ОФЕКТ за допомо-
гою введених в організм радіо-
фармпрепаратів (РФП) вивча-
ють функціональний стан орга-
нів і систем, виявляють фізіо-
логічні порушення в організмі
та ранні патологічні зміни в
ньому. Метод ОФЕКТ дозволяє
суттєво розширити можливості
радіонуклідних діагностичних
досліджень, підвищити їх чут-
ливість, надійність.
Теоретичні основи
однофотонної емісійної
комп’ютерної томографії
При планарній сцинтиграфії
зображення являє собою двови-
мірну проекцію тривимірного
розподілу радіонукліда в орга-
нізмі. Зображення розподілу
РФП у різних шарах, паралель-
них вхідній поверхні колімато-
ра, нашаровуються один на од-
ного, погіршуючи контраст-
ність зображення. Спостеріга-
ється маскуючий ефект струк-
тур, що нагромаджують відпо-
відний радіофармпрепарат. З
допомогою ОФЕКТ можна от-
римати пошаровий розподіл
радіофармпрепарату в тканинах
організму, який не враховує вне-
сок радіоактивності від вище-
та нижчерозташованих шарів
досліджуваного органа. Завдя-
ки цьому покращується конт-
растність зображення, більш на-
дійно виявляються осередки з
аномальним нагромадженням
РФП («холодні» та «гарячі»
осередки).
Однофотонні емісійні комп’ю-
терні томографи — універсальні
прилади ядерної медицини, які
працюють у режимі планарної
гамма-камери (статичні, ди-
намічні дослідження), сканера
усього тіла і власне однофотон-
ного емісійного комп’ютерного
томографа. За світовими стан-
дартами, потреба в однофотон-
них емісійних комп’ютерних то-
мографах становить 2–8 на 1 млн
населення. Таким чином, міні-
мальна потреба для України ста-
новить 90–100 томографів.
Однофотонний емісійний ком-
п’ютерний томограф складаєть-
ся з таких основних частин.
1. Одна або кілька (2–3) де-
тектуючих головок (син.: блок
детектування). У складі детек-
туючої головки — коліматор,
сцинтиляційний детектор з NaI
(Tl) найчастіше завтовшки 3/8′′
(9,3 см), світлопровід, блок фо-
тоелектронних помножувачів,
схема формування координат-
них й енергетичного сигналів.
Детектуюча головка зовні по-
крита свинцевим захистом від
потрапляння на детектор гам-
ма-квантів, окрім отворів колі-
матора. У сучасних томогра-
фах оцифровування сигналів
відбувається на рівні поперед-
ніх підсилювачів фотоелект-
ронних помножувачів і вся по-
дальша обробка інформації
здійснюється у цифровому ви-
гляді (повністю цифрові одно-
фотонні емісійні комп’ютерні
томографи). У таких томогра-
фах кількість аналогово-циф-
рових перетворювачів дорів-
нює кількості фотоелектронних
помножувачів.
2. Програмно-керований шта-
тивно-поворотний устрій.
3. Система збору, обробки та
візуалізації інформації.
4. Ложе для пацієнта.
Принцип ОФЕКТ полягає
в одержанні серії сцинтиграм
при програмно-керованому
обертанні одного або кількох
детекторів томографа навкру-
ги поздовжньої осі тіла пацієн-
та, якому введено необхідний
для дослідження РФП. Проекції
зображення, одержані за пов-
ний оберт детекторної системи,
обробляються комп’ютером і
за спеціальними алгоритмами
УДК 616-073.916
О. В. Щербіна, д-р мед. наук, проф.
ОДНОФОТОННА ЕМІСІЙНА
КОМП’ЮТЕРНА ТОМОГРАФІЯ:
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ І РОЛЬ В ОНКОЛОГІЇ
Національна медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика, Київ
ÄÎÑßÃÍÅÍÍß Á²ÎËÎò¯ òà ÌÅÄÈÖÈÍÈ46
проводиться реконструкція ак-
сіальних, коронарних, сагіталь-
них і навскісних зрізів [1].
При проведенні збору ін-
формації враховують такі пара-
метри:
1. Активність РФП, що вво-
диться пацієнту.
Чим більшу активність РФП
введено хворому, тим менший
час дослідження і вища стати-
стична вірогідність інформації.
Проте при цьому збільшується
променеве навантаження на ор-
ганізм пацієнта і на персонал,
тому вибирають розумний ком-
проміс. Крім того, активність,
що вводиться пацієнту, зале-
жить від розмірності матриці
збору та відображення інфор-
мації: при збільшенні розмірності
матриці збільшується активність
для забезпечення прийнятного
часу дослідження і статистич-
ної вірогідності інформації.
2. Розмірність матриці збо-
ру інформації розраховується
як відношення розміру детек-
тора до розміру піксела. У
свою чергу, розмір піксела ви-
значається величиною необ-
хідного розрізнення і відпові-
дає половині або третині роз-
різнення.
На практиці найчастіше ви-
користовують матрицю розмір-
ності 64×64 піксела. Для підви-
щення розрізнення збір інфор-
мації бажано проводити на мат-
рицю розмірності 128×128 пік-
селів, але при цьому:
— збільшується час реєст-
рації вихідної інформації;
— зменшується кількість
імпульсів на одну проекцію
(зменшується статистична віро-
гідність інформації);
— збільшується час реконст-
рукції зрізів;
— інформація займає бага-
то пам’яті на магнітних або ла-
зерних дисках;
— для забезпечення статис-
тичної вірогідності інформації
та скорочення часу досліджен-
ня необхідно вводити більшу
активність РФП.
Тому матрицю розмірності
128×128 пікселів використову-
ють переважно при роботі на
дво- або тридетекторних томо-
графах, оснащених сучасними
комп’ютерами.
3. Кількість проекцій зобра-
ження.
В ідеалі відстань, яку прохо-
дить детектор томографа між
проекціями, дорівнює величині
розміру матричного піксела.
Тому кількість проекцій зобра-
ження визначається відношен-
ням довжини кола чи еліпса до
розміру піксела. Практика по-
казує, що кількість проекцій
може бути меншою цієї величи-
ни при задовільній якості зоб-
раження. У практичній роботі
реєструють 60–64 проекції при
зборі на матрицю 64×64 піксе-
ла або 120–128 проекцій при
зборі на матрицю 128×128 піксе-
лів за повний оберт детектора.
При малій кількості проекцій
виникає «ефект зірки».
4. Час реєстрації однієї про-
екції.
Зі збільшенням часу реєст-
рації покращуєтся статистична
вірогідність інформації. При
роботі на однодетекторному то-
мографі (при зборі на матрицю
64×64 піксела) бажано, щоб час
збору однієї проекції не пере-
вищував 30 с — із розрахунку,
що час збору всієї інформації не
перевищить 30–40 хв при реєс-
трації 60–64 проекцій. Більш три-
валий час дослідження обтяж-
ливий для хворого; крім того,
зменшується пропускна здат-
ність томографа. Для зменшен-
ня часу реєстрації використо-
вують багатодетекторні томо-
графи та по можливості збіль-
шують активність РФП, що вво-
диться пацієнту.
5. Радіус ротації системи.
Для отримання якісного зо-
браження радіус ротації має
бути мінімальним. Розрізнення
підвищується при русі детекто-
ра томографа по еліптичній
або контурно-адаптованій ор-
біті.
6. Діапазон кутів реєстрації.
Найчастіше проводять збір
інформації за повний оберт де-
тектора навкруги поздовжньої
осі пацієнта; при дослідженні
серця збір інформації прово-
дять при обертанні детектора
на кут 180°.
7. Режим збору інформації.
Розрізняють два режими збо-
ру інформації:
1) безперервний;
2) кроковий (режим step-
shoot).
При безперервному режимі
збору інформації вища чутли-
вість, але гірша розрізнюваль-
на здатність, особливо при ма-
лій кількості проекцій. При
великій кількості проекцій
«ефект розмазування» зобра-
жень практично зводиться до
нуля. При кроковому режимі
вища розрізнювальна здатність,
але нижча чутливість, тому що
відбувається затрата часу на
переміщення детектора між ок-
ремими проекціями, який у ці
проміжки часу не збирає діа-
гностичну інформацію. Але
при цьому режимі при зборі не-
великої кількості проекцій від-
сутній «ефект розмазування» зо-
бражень.
8. Тип коліматора.
Оптимальні — коліматори
високого розрізнення; допус-
кається застосування колімато-
рів загального призначення.
Фактори, які впливають
на якість зображення
1. Неоднорідність поля зору.
Значні неоднорідності поля
зору призводять до появи на
реконструйованих зображен-
нях концентричних кіл. Для
уникнення цих артефактів за-
стосовують мікропроцесорну
систему корекції неодноріднос-
ті, а також створюють матри-
цю корекції неоднорідності з
радіонуклідом, що відповідає
дослідженню. У процесі рекон-
струкції корекції підлягає кож-
на проекція, отримана на етапі
збору.
2. Положення центру ротації
системи.
При виникненні дрейфу цент-
ру ротації відбувається розма-
зування зображення. При пе-
ревірці координати точкового
джерела повинні збігатися з
центром матриці візуалізації.
Після корекції допускається змі-
¹ 1 (15) 2010 47
щення центру не більше ніж на
0,5 піксела. В окремих сучасних
томографах мікропроцесори
здійснюють контроль центру
ротації при зборі інформації в
реальному масштабі часу.
3. Товщина зрізів.
Збільшення товщини зрізів,
вираженої в пікселах, приво-
дить до покращання статистич-
них характеристик зображення.
Проте це призводить до втра-
ти просторового розрізнення та
чутливості при виявленні неве-
ликих неоднорідностей.
4. Ослаблення (атенюація)
випромінювання.
При проходженні фотонів
через тіло пацієнта відбуваєть-
ся їх ослаблення. Неоднорід-
ність ослаблення випроміню-
вання у тілі пацієнта впливає
не тільки на точність кількісно-
го картування просторового роз-
поділу активності РФП, але й
на якість візуалізації анатоміч-
них структур, знижуючи кон-
трастність і просторове розріз-
нення. Для компенсації цього
ефекту запропоновано два під-
ходи.
Перший підхід. Досліджува-
ний об’єкт представляється мо-
деллю однорідного поглинаю-
чого середовища, і вводиться
відповідна функція ослаблення
випромінювання у процедури
пре- або постреконструкційної
обробки або безпосередньо в
алгоритм реконструкції. По-
правковий коефіцієнт врахову-
ють або до початку реконструк-
ції — метод Sorenson’а, або піс-
ля реконструкції зображень —
метод Сhang’a (використову-
ється частіше). Існує тенденція
до включення поправки на ате-
нюацію в ітеративні алгоритми
реконструкції зображень.
Другий підхід. Проводять
трансмісійні вимірювання з ме-
тою картування розподілу неод-
норідності ослаблення в ділян-
ці тіла, що візуалізується шляхом
емісійних вимірювань. Викорис-
товуючи результати трансмісій-
них вимірювань, вносять відпо-
відні поправки.
5. Комптонівське розсію-
вання.
Комптонівське розсіюван-
ня гамма-випромінювання дає
«розмиваючий» ефект, погір-
шує просторове розрізнення.
Для зменшення кількості заре-
єстрованих розсіяних гамма-
квантів звужують вікно реєст-
рації відносно фотопіка дано-
го радіонукліда. Корекція роз-
сіювання проводиться також у
процесі реконструкції зобра-
жень. Інформацію про розсію-
вання вводять у вигляді відпо-
відної математичної моделі без-
посередньо в ітеративний алго-
ритм реконструкції.
6. Алгоритми реконструкції
зображень.
Якість зображення багато в
чому залежить від алгоритму
реконструкції. Алгоритми ре-
конструкції зображень розподі-
ляють на дві великі групи:
— аналітичні алгоритми;
— ітеративні алгоритми.
До першої групи належать:
— алгоритми зворотного
проеціювання з фільтрацією;
— двовимірна реконструкція
за Фур’є.
До другої групи належать:
— алгоритм максимізації ма-
тематичного очікування мак-
симуму правдоподібності (МL-
EM);
— алгоритм максимізації ма-
тематичного очікування упо-
рядкованих підсистем проек-
ційних даних (OS-EM);
— ітеративна сегментована
реконструкція з корекцією ос-
лаблення (IRSAC) та ін.
Аналітичні алгоритми більш
прості, при достатньо повних
неспотворених вихідних даних
вони працюють значно швид-
ше, дають зображення високої
якості. Їх недолік — виникнен-
ня артефактів у ділянках з низь-
ким нагромадженням РФП. Ал-
горитм зворотного проеціюван-
ня дає розмиті зображення. Для
ліквідації нерізкості в зобра-
женні, що виникла у процесі
зворотного проеціювання, при-
значені фільтри.
Ітеративні методи реконст-
рукції — більш точні, більш уні-
версальні і гнучкі, особливо в
нових, нестандартних ситуаці-
ях. Використання ітеративних
алгоритмів дозволяє суттєво зни-
зити рівень шумів на реконст-
руйованих зображеннях. Але
при їх використанні реконструк-
ція відбувається більш повіль-
но, для їх реалізації потрібна
потужніша комп’ютерна техні-
ка. Нині існує тенденція до ши-
рокого застосування ітератив-
них алгоритмів. Безпосередньо
у процесі реконструкції вво-
дяться поправки на атенюацію
(ослаблення) та на комптонів-
ське розсіювання.
Роль ОФЕКТ
в онкології
Особливо великого значен-
ня набула ОФЕКТ в онкології
— у діагностиці як первинних
пухлин, так і їх регіонарних та
віддалених метастазів [3–5]. Та
це і зрозуміло — на серіях зрізів
у різних площинах можна ви-
явити патологічні процеси в ор-
ганах раніше і менших розмі-
рів, ніж на планарних сцинти-
грамах, а також краще оціни-
ти динаміку процесу під час
лікування.
У нейрохірургічній клініці,
незважаючи на широке засто-
сування КТ та магнітно-резо-
нансної томографії (МРТ), ра-
діонуклідні методи досліджен-
ня не втратили свого значення.
Планарна сцинтиграфія — висо-
коефективний метод діагностики
пухлин мозку, якщо їх розмір пе-
ревищує 3 см. Томографічна тех-
ніка дозволяє виключити мас-
куючий вплив структур, що міс-
тять радіоіндикатор, підвищи-
ти контрастність зображення
та вірогідність виявлення діля-
нок мозку з різним нагромаджен-
ням РФП, а значить, і точність
діагностики. Завдяки ОФЕКТ,
можна уточнити локалізацію
осередку, його відношення до
прилеглих кісткових структур,
синусів твердої мозкової оболон-
ки. Для візуалізаціі пухлин го-
ловного мозку використову-
ють 99mTc-пертехнетат, 201Tl-хло-
рид, 123I-альфа-метил-тирозин
(IMT), 99mTc(V)DMSA, 99mTc-
МІВІ та ін РФП. Велике значен-
ня ОФЕКТ має для контролю
ÄÎÑßÃÍÅÍÍß Á²ÎËÎò¯ òà ÌÅÄÈÖÈÍÈ48
за ефективністю променевої те-
рапії пухлин мозку. 123I-epider-
pride — високоефективний лі-
ганд для візуалізації за допомо-
гою ОФЕКТ аденом гіпофіза.
Для діагностики пухлин щи-
топодібної залози останнім ча-
сом усе частіше застосовують
ОФЕКТ туморотропними ра-
діофармпрепаратами. Дослі-
дження з 99mTc-MIBI має велике
значення у діагностиці реци-
дивів, регіонарних і віддале-
них метастазів раку щитоподіб-
ної залози у тому разі, якщо
вони не нагромаджують Na131I.
Цей метод рекомендується за-
стосовувати у хворих із нега-
тивними результатами дослі-
дження з Na131І. Для диферен-
ційної діагностики метастазів і
лімфаденітів може бути викори-
станий ОФЕКТ з 99mTc-MIBI,
специфічність методу — 100 %.
Актуальною залишається
проблема діагностики меланом,
особливо меланоми ока. Засто-
совують для цього ОФЕКТ з
99mTc(V)DMSA, 99mTc-глютатіо-
ном, 123I-IDAB. Із 123I-IDAB
цей метод має високу чутли-
вість і специфічність. Крім то-
го, сканування всього тіла з цим
агентом дає змогу виявити мож-
ливі віддалені метастази.
Велика роль ОФЕКТ у діа-
гностиці пухлин лор-органів,
особливо носоглотки. Для цьо-
го використовують РФП: 99mTc-
MIBI, 99mTc-тетрафосмін, 201Tl-
хлорид. Відзначається висока
чутливість ОФЕКТ у діагнос-
тиці первинних пухлин. Одно-
фотонна емісійна комп’ютерна
томографія має велике значен-
ня у діагностиці регіонарних і
віддалених метастазів пухлин
носоглотки, у диференційній
діагностиці онкологічних і за-
пальних процесів у лімфатич-
них вузлах. Для оцінки ефек-
тивності лікування пухлин
носоглотки може бути тестом
ОФЕКТ з 99mTc-MIBI. На коро-
нарних зрізах вибирають зони
інтересу і розраховують відно-
шення пухлина — здорова тка-
нина. При ефективному ліку-
ванні це відношення знижуєть-
ся до 1. В оцінці ефективності
лікування MPT і КТ поступа-
ються ОФЕКТ.
При діагностиці пухлин ле-
генів і диференційній діагнос-
тиці між доброякісними та зло-
якісними пухлинами як тумо-
ротропні агенти найчастіше ви-
користовують 201Tl-хлорид,
99mTc-МIBI, 99Tc-тетрафосмін,
99mTc-(V)DMSA. У деяких хво-
рих за допомогою ОФЕКТ з ци-
ми препаратами діагностують
рецидиви, які не виявила КТ.
У хворих на рак легенів
ОФЕКТ чутлива у діагностиці
пухлинного ураження лімфо-
вузлів середостіння. При раку
легенів відзначається порушен-
ня перфузії. Завдяки ОФЕКТ з
99mTc-МАА, уточнюються лока-
лізація та об’єм ураження. Од-
нофотонна емісійна комп’ютер-
на томографія з 67Ga-цитратом
— високоефективний метод діа-
гностики уражень лімфовузлів
середостіння при лімфограну-
ломатозі.
Незважаючи на те, що пухли-
ни молочної залози належать до
пухлин візуальних локалізацій і
існує багато діагностичних ме-
тодів, все ще трапляється немало
помилок. Зараз вивчаються діа-
гностичні можливості ОФЕКТ
з 99mTc-тетрафосміном, 99mTc-
MIBI, 99mTc(V)DMSA та іншими
РФП у діагностиці пухлин мо-
лочної залози та регіонарних
метастазів. Чутливість ОФЕКТ
у діагностиці пухлин молочної
залози досягає 90 %, а в діа-
гностиці аксилярних метастазів
— у межах 80 %. При дослі-
дженні з 99mTc-MIBI навіть не-
значна екстравазація РФП мо-
же стати причиною хибнопози-
тивних висновків унаслідок по-
трапляння препарату в лімфа-
тичні колектори верхньої кін-
цівки та симуляції осередків
гіперфіксації. Одним з діагнос-
тичних методів у пацієнток, у
яких мамографічно чи соно-
графічно є підозра на злоякіс-
ну пухлину, може бути ОФЕКТ.
Можливості ОФЕКТ у діа-
гностиці первинних пухлин пе-
чінки та її метастатичного ура-
ження вивчалися багатьма до-
слідниками. При дослідженні
печінки з радіоколоїдами пух-
лини та метастази візуалізу-
ються як осередки зі зниженим
включенням РФП із нечіткими
контурами на серії томографіч-
них зрізів. Нечіткість меж між
нормальною й ураженою тка-
нинами печінки пояснюється як
обмеженою розрізнювальною
здатністю апаратури, так і ди-
хальними екскурсіями печінки,
що значно впливає на якість
зображення. Труднощі в інтер-
претації томограм виникають
при розташуванні об’ємних ут-
ворень у ділянці воріт печінки,
при розширених жовчних прото-
ках, атиповому розташуванні
жовчного міхура, при крайово-
му розташуванні новоутворен-
ня, яке імітує нерівність контурів
печінки. Чутливість ОФЕКТ на
15–20 % вище планарної сцин-
тиграфії у діагностиці як вогни-
щевих, так і дифузних захворю-
вань печінки. Найбільше зна-
чення має ОФЕКТ у виявленні
осередків невеликих розмірів, а
також вогнищ, що локалізу-
ються у глибині правої частки.
Чутливість КТ у діагностиці
вогнищевих уражень печінки
значно вища, ніж ОФЕКТ, але
ОФЕКТ більш чутлива і спе-
цифічна у діагностиці дифузних
захворювань. Проте якщо кое-
фіцієнт абсорбції пухлини за
шкалою Hounsfield незначно
відрізняється від коефіцієнта
неураженої тканини, у поста-
новці правильного діагнозу до-
помагає ОФЕКТ, яка також має
велике значення у діагностиці
гемангіом печінки. При прове-
денні ОФЕКТ з еритроцитами,
міченими технецієм, у хворих
на гемангіому візуалізуються
фокуси з високою активністю.
Висока ефективність остео-
сцинтиграфії у діагностиці пер-
винних і вторинних кісткових
пухлин загальновідома. При діа-
гностиці метастатичного ура-
ження скелета ОФЕКТ допов-
нює результати планарної сцин-
тиграфії, особливо у виявленні
метастатичного ураження кісток
таза, черепа. Згідно з резуль-
татом власних досліджень, чут-
ливість ОФЕКТ на 10 % пере-
¹ 1 (15) 2010 49
вищує відповідний показник
остеосцинтиграфії і на 30 % —
рентгенографії.
Останнім часом все більше
уваги приділяється імуносцин-
тиграфії та ОФЕКТ з монокло-
нальними антитілами. Викори-
стовують моноклональні анти-
тіла, мічені 123I, 131I, 99mTc,
111In. Досить вірогідні резуль-
тати, одержані щодо виявлення
та оцінки розповсюдження пух-
линного процесу, а саме: пух-
лин голови та шиї, меланоми,
особливо внутрішньоочної, ра-
ку молочної залози (монокло-
нальні антитіла до рецепторів
саматостатину), недрібноклі-
тинного раку легенів, раку під-
шлункової залози, раку товстої
та прямої кишок, неходжкінсь-
ких лімфом, раку яєчників, раку
передміхурової залози. Так, зав-
дяки ОФЕКТ з моноклональни-
ми антитілами чутливість діа-
гностики раку товстої кишки
збільшилася до 85–90 %, а ме-
ланоми та її метастазів у кістки
та лімфатичні вузли — до 90–
96 %. Проте позитивна діагнос-
тика різноманітних пухлин че-
ревної порожнини із застосуван-
ням найбільш специфічних моно-
клональних антитіл спостері-
гається переважно у тих хворих,
у яких підвищена концентрація
у сироватці крові відповідних ан-
тигенів-маркерів, а за їх субнор-
мальних рівнів спостерігається
багато хибнонегативних резуль-
татів. Описані випадки виявлен-
ня при імуносцинтиграфії пухлин,
які не діагностувались іншими
методами, у тому числі й таки-
ми сучасними, як комп’ютерна
та магнітно-резонансна томогра-
фія, іноді за рік до підтверджен-
ня останніми.
Таким чином, ОФЕКТ — ви-
сокоефективний метод діагно-
стики первинних пухлин, регіо-
нарних та віддалених мета-
стазів. Метод має велике зна-
чення для ранньої діагностики
онкозахворювань, для контро-
лю за ефективністю проведено-
го лікування. Слід відзначити,
що Україна — єдина серед країн
СНД та одна з небагатьох кра-
їн світу, яка розробила кілька
моделей однофотонних емісій-
них комп’ютерних томографів
та організувала їх серійне ви-
робництво. Необхідний подаль-
ший пошук високоефективних
туморотропних РФП, технічне
удосконалення існуючої апара-
тури та широке впровадження
ОФЕКТ у клінічну практику.
ЛІТЕРАТУРА
1. Щербина О. В. Современные ме-
тоды лучевой диагностики — однофо-
тонная эмиссионная компьютерная то-
мография и позитронная эмиссионная
томография / О. В. Щербина // Меж-
дународный медицинский журнал. —
2007. — Т. 13, № 1. — С. 108-116.
2. Радионуклидная диагностика
/ под ред. Ю. Б. Лишманова, В. И. Чер-
нова. — Томск : STT, 2004. — 394 с.
3. Мечев Д. С. Радіонуклідна діа-
гностика в онкології / Д. С. Мечев,
О. В. Щербіна // Радіологічний вісник.
— 2009. — № 1. — С. 8-11.
4. Clinical Nuclear Medicine / eds.
G. Cook, M. Maisey, K. Britton,
V. Chengazy. — London: Hodder Ar-
nold, 2006. — 915 p.
5. Nuclear Oncology: diagnosis and
therapy / eds. I. Khalkhaly, J. Maublant,
S. Goldsmith. — Philadelphia : Lippincott
Williams & Wilkins, 2001. — 563 p.
УДК 616-073.916
О. В. Щербіна
ОДНОФОТОННА ЕМІСІЙНА КОМП’ЮТЕРНА ТО-
МОГРАФІЯ: ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ І РОЛЬ В ОНКО-
ЛОГІЇ
Розглянуто теоретичні основи сучасного методу проме-
невої діагностики — однофотонної емісійної комп’ютерної
томографії (ОФЕКТ). Описано роль ОФЕКТ в онкології.
Ключові слова: однофотонна емісійна комп’ютерна то-
мографія, рак, метастази, радіофармпрепарати.
UDC 616-073.916
O. V. Shcherbina
SINGLE-PHOTON EMISSION COMPUTED TOMO-
GRAPHY: THEORETICAL ASPECTS AND APPLICA-
TIONS IN ONCOLOGY
The theoretical bases of modern method of radiodiagnosis
— single-photon emission computed tomography (SPECT) are
considered. The role of SPECT is described in oncology.
Key words: single-photon emission computed tomography,
cancer, metastases, radiotracers.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-47445 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0102 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-24T15:11:58Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Національна академія наук України |
| record_format | dspace |
| spelling | Щербіна, О.В. 2013-07-14T18:24:00Z 2013-07-14T18:24:00Z 2010 Однофотонна емісійна комп’ютерна томографія: теоретичні аспекти і роль в онкології / О.В. Щербіна // Досягнення біології та медицини. — 2010. — № 1(15). — С. 45-49. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. XXXX-0102 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47445 616-073.916 Розглянуто теоретичні основи сучасного методу променевої діагностики — однофотонної емісійної комп’ютерної томографії (ОФЕКТ). Описано рольОФЕКТв онкології. The theoretical bases of modern method of radiodiagnosis — single-photon emission computed tomography (SPECT) are considered. The role of SPECT is described in oncology. uk Національна академія наук України Досягнення біології та медицини Нові медико-біологічні технології Однофотонна емісійна комп’ютерна томографія: теоретичні аспекти і роль в онкології Single-photon emission computed tomography: theoretical aspects and applications in oncology Article published earlier |
| spellingShingle | Однофотонна емісійна комп’ютерна томографія: теоретичні аспекти і роль в онкології Щербіна, О.В. Нові медико-біологічні технології |
| title | Однофотонна емісійна комп’ютерна томографія: теоретичні аспекти і роль в онкології |
| title_alt | Single-photon emission computed tomography: theoretical aspects and applications in oncology |
| title_full | Однофотонна емісійна комп’ютерна томографія: теоретичні аспекти і роль в онкології |
| title_fullStr | Однофотонна емісійна комп’ютерна томографія: теоретичні аспекти і роль в онкології |
| title_full_unstemmed | Однофотонна емісійна комп’ютерна томографія: теоретичні аспекти і роль в онкології |
| title_short | Однофотонна емісійна комп’ютерна томографія: теоретичні аспекти і роль в онкології |
| title_sort | однофотонна емісійна комп’ютерна томографія: теоретичні аспекти і роль в онкології |
| topic | Нові медико-біологічні технології |
| topic_facet | Нові медико-біологічні технології |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47445 |
| work_keys_str_mv | AT ŝerbínaov odnofotonnaemísíinakompûternatomografíâteoretičníaspektiírolʹvonkologíí AT ŝerbínaov singlephotonemissioncomputedtomographytheoreticalaspectsandapplicationsinoncology |