Вторинна дисплазія кульшового суглоба при дитячому церебральному паралічу

Надається огляд літературних даних щодо поширеності, патогенезу, діагностики й методів консервативного лікування деформацій кульшового суглоба, які виникають як ускладнення при різних формах дитячого церебрального паралічу. Намічені шляхи подальшого дослідження проблеми з метою підвищення ефективнос...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Досягнення біології та медицини
Дата:	2010
Автори:	Годзієв, М.А., Пчеляков, А.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Національна академія наук України 2010
Теми:	Огляди
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47446
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Вторинна дисплазія кульшового суглоба при дитячому церебральному паралічу / М.А. Годзієв, А.В. Пчеляков // Досягнення біології та медицини. — 2010. — № 1(15). — С. 50-55. — Бібліогр.: 42 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860260466152964096
author	Годзієв, М.А. Пчеляков, А.В.
author_facet	Годзієв, М.А. Пчеляков, А.В.
citation_txt	Вторинна дисплазія кульшового суглоба при дитячому церебральному паралічу / М.А. Годзієв, А.В. Пчеляков // Досягнення біології та медицини. — 2010. — № 1(15). — С. 50-55. — Бібліогр.: 42 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Досягнення біології та медицини
description	Надається огляд літературних даних щодо поширеності, патогенезу, діагностики й методів консервативного лікування деформацій кульшового суглоба, які виникають як ускладнення при різних формах дитячого церебрального паралічу. Намічені шляхи подальшого дослідження проблеми з метою підвищення ефективності медичної та соціальної реабілітації хворих даного профілю. The literature review of spreading, pathogenesis, diagnostics and methods of non-surgical treatment for hip disorders in spastic cerebral palsy is given. The ways of further improvement of medical and social rehabilitation in patients with this problem are presented.
first_indexed	2025-12-07T18:54:36Z
format	Article
fulltext	ÄÎÑßÃÍÅÍÍß Á²ÎËÎÃ²¯ òà ÌÅÄÈÖÈÍÈ50 ÎÎÎÎÎãëÿäèãëÿäèãëÿäèãëÿäèãëÿäè Дитячий церебральний па- раліч (ДЦП) — одна з найак- туальніших проблем сучасної медичної реабілітації хворих дитячого віку. У зв’язку з тяж- кістю захворювання та його по- ширеністю ДЦП і сьогодні є однією з найголовніших причин дитячої інвалідності [6; 12]. Йо- го частота, за даними вітчиз- няних і зарубіжних авторів, ста- новить 2,5–4,5 [6; 14] та 1–5 [33] випадків на 1000 новонародже- них відповідно. Серед усіх уш- коджень опорно-рухового апа- рату й порушень статолокомо- торної функції на основі ДЦП вторинна дисплазія кульшово- го суглоба (ВДКС), якщо її сприймати як порушення фор- мування елементів суглоба та їх взаємовідношень, посідає одне з найголовніших місць як за частотою, так і за своїми на- слідками — розвиток спастич- ного вивиху повністю виключає можливість вертикалізації паці- єнтів. J. Hodgkinson [25] взагалі вва- жає ВДКС основною ортопе- дичною проблемою ДЦП. Згід- но з M. N. Boyd [22] і D. S. Mo- rell et al. [33], ВДКС є другою за поширеністю деформацією опорно-рухового апарату при ДЦП після еквінусу стопи. Час- тота розвитку ВДКС, за даними різних авторів, варіює від 2,6 до 68 % [9; 10; 30; 21] і майже до 70–90 % при подвійній гемі- плегії [23]. Частково ця різниця обумовлена різним підходом до оцінки стану кульшового сугло- ба (КС) і різницею у поглядах на характер і причини змін у КС у хворих на ДЦП [10; 21; 32; 39]. Так, наприклад, D. S. Morell et al. [33] вважають, що частота ушкодження КС при ДЦП сягає 28 %, але при цьому враховують- ся лише підвивихи та вивихи у суглобі. Звертаючи увагу на час- тоту розвитку ВДКС при різних формах ДЦП, усі автори визна- чають спастичні форми, а саме спастичний тетрапарез і спас- тичну диплегію як найзагроз- ливіші щодо розвитку ВДКС [4; 15; 23], що частково обумовлено й найбільшою поширеністю цих форм. Проте і при інших формах ДЦП, а саме гіперкінетичній, атонічній і навіть геміпаретич- ній, трапляються різні ступені ВДКС [4; 10; 31]. У патогенезі розвитку ВДКС при ДЦП автори надають най- більшого значення м’язовому дисбалансу, а саме згинально- привідній контрактурі у КС, що призводить до децентрації го- лівки стегна у вертлюжній за- падині [7; 29; 30; 33]. Деякі до- слідники у цьому процесі від- мічають роль внутрішньорота- ційної контрактури стегна [4; 15], а також нередукованих патоло- гічних тонічних рефлексів пе- ріоду новонародженості [2; 3; 10; 17; 18]. Певного значення набуває фактор відсутності своєчасно- го фізіологічного навантажен- ня на КС. Так, O. Yamaguchi [42] і M. Fujiwara [26] відмічають, що крайні ступені нестабіль- ності КС — підвивих і вивих стегна — розвиваються у хворих із відсутністю можливості сто- яння та пересування. G. Selwa et al. [37] наголошують на ко- реляції між віком і здатністю до пересування пацієнта й ступе- нем розвитку ВДКС. Е. В. Мези- на [10] вважає, що основну роль у процесі формування ВДКС ві- діграє неможливість або надто повільне набуття навичок само- стійного пересування. Тим же часом автор повідомляє про від- сутність у більшості хворих зі згинально-привідною контрак- турою стегна ознак нестабіль- ності КС. У патогенезі розвитку ВДКС у хворих на ДЦП слід врахову- вати, що КС є складним ана- томічним утворенням, для пра- вильного функціонування яко- го необхідна відповідна віку й фазі розвитку тривимірна про- сторова орієнтація суглоба, а також окремих його компонен- тів між собою. Так, у грунтов- ному дослідженні Е. В. Огарё- ва і А. К. Морозова [13], про- веденому на 85 секційних ком- плексах КС у дітей, показано, що в новонароджених вертлюж- на западина має овоїдну фор- УДК 616.728.2-007.17-02:616.831-009.11-053.2 М. А. Годзієв, канд. мед. наук, А. В. Пчеляков, канд. мед. наук ВТОРИННА ДИСПЛАЗІЯ КУЛЬШОВОГО СУГЛОБА ПРИ ДИТЯЧОМУ ЦЕРЕБРАЛЬНОМУ ПАРАЛІЧУ Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології, Одеса ¹ 1 (15) 2010 51 му. При зростанні дитини вона стає округлішою і до трьох ро- ків її вертикальний розмір до- рівнює передньозадньому. З урахуванням росту ацетабуляр- ної губи найактивніше заглиб- лення вертлюжної западини ви- являється у віці з 1,5 до 3 років. У дітей молодшого віку (до 3 ро- ків) переважають процеси рос- ту покриття вертлюжної запа- дини над процесами її осифіка- ції. Крім того, заглиблення верт- люжної западини виявляється за рахунок фізіологічної про- трузії, що виражається у пер- винному (до 5 років) потовщен- ні дна вертлюжної западини із подальшим зменшенням його товщини, що завершується у підлітковому віці. Просторова орієнтація КС визначається та- кож кутом вертикального нахи- лу западини, який, за даними ав- торів, у новонародженого ста- новить 51° і практично не зміню- ється з віком, а також кутом фронтальної інклінації, яка виз- начає розвертання вертлюжної западини допереду. У літературі трапляються різні дані щодо останнього по- казника. Так, Е. С. Тихоненков [19] вважає, що його значення становить 29°, тимчасом як Е. В. Огарёв, А. К. Морозов [13] — не більше 11°, відмічаючи при цьому, що розвертання верт- люжної западини допереду ви- являється до 3 років. З наведе- них даних видно, що такі вира- жені ушкоджувальні фактори, як м’язовий дисбаланс і відсут- ність своєчасного вертикально- го навантаження на суглоб, мо- жуть значною мірою зруйнува- ти складні процеси розвитку й формування КС, основні фази яких відбуваються у ранньому дитячому віці (до 3–5 років), що корелює з даними клінічних спо- стережень. Так, И. И. Мирзое- ва и др. [11] й M. N. Boyd et al. [22] вважають, що найчастіше крайні ступені нестабільності КС виявляються у віці 4–8 років. Морфологічно децентра- ція голівки в КС проявляється зменшенням розмірів і глибини вертлюжної западини, збільшен- ням скошеності покрівлі, потов- щенням дна западини, змінен- ням її фронтальної інклінації, не- відповідністю величини й фор- ми голівки й западини, збіль- шенням шийно-діафізарного ку- та, вкороченням шийки стегно- вої кістки, надмірною антетор- сією проксимального відділу стегна, деформацією лімбуса, гіпертрофією або аплазією зв’яз- ки голівки, розширенням сугло- бової сумки [5; 33]. Вказані змі- ни призводять до біомеханіч- них порушень у фронтальній, сагітальній та горизонтальній площинах, що на фоні асимет- рії м’язового тонусу, яка три- ває, формує своєрідне «хибне коло», яке спричинює прогресу- вання деформації майже до ви- виху. За даними J. M. Flynn [27], вивих стегна виявляється най- частіше у задньоверхньому на- прямку. Для оцінки ступеня тяж- кості проявів дисплазії КС мож- на використовувати класифі- каційну систему, засновану на сполученні рентгенологічних ознак, яку запропонував И. Б. Зеленецкий [5], або п’ятиступе- неву класифікацію, авторами якої є М. В. Волкова, В. Д. Де- дова [20], що відображає сту- пінь міграції голівки стегна. Згідно з думкою E. Renaudin et al. [28], обмеження пасивно- го відведення стегна у хворих на ДЦП може бути наслідком незагальмованої залишкової контракції або рефракції м’язів (тобто скорочення м’язової тка- нини або сухожилка). Патоло- гічне вкорочення сухожилка потребує хірургічного втручан- ня, але недостатня еластич- ність м’яза реагує на фізіо- та кінетотерапію або ортезування у положенні відведення. Автор наводить приклад клінічного диференціювання цих станів. У рентгенологічній картині формування ВДКС у літературі відмічені досить схожі процеси, однак різні автори приділяють увагу різним рентгенологічним показникам. Так, Е. В. Мезина наголошує на порушенні при нестабільності КС шийно-діа- фізарного кута нахилу верт- люжної западини — ацетабу- лярного індексу, кута Віберга. Зарубіжні автори віддають пе- ревагу порушенню індексу Рей- мерса або відсотку міграції, який визначає у відсотковому співвідношенні частину голів- ки стегна за межами вертлюж- ної западини [35]. Вітчизняний рентгенолог В. І. Садоф’єва ви- значає практично той самий по- казник, але у частковому спів- відношенні [16]. Важливим па- раметром стабільності КС у вертикальній площині, вважає Е. С. Тихоненков [19], є кут вер- тикальної відповідності, замк- нутий між віссю шийки та ниж- нім відрізком дотичної, прове- деної через верхній та нижній краї западини. У нормі його зна- чення, за автором, становить 90°, при ВДКС він може зменшу- ватися майже до повного зник- нення. У фундаментальному посіб- нику з ортопедичної діагности- ки В. О. Маркса [8] за основу розрахунку співвідношень у КС покладено визначення концен- тричності або децентричності центрів голівки стегна та верт- люжної западини, для чого ав- тором запропоновані досить складні рентгенометричні роз- рахунки. При порушенні взає- мовідношень у суглобі, зокре- ма при ВДКС, виявляється де- центрація голівки, пропорційна ступеню деформації. D. S. Morell et al. [33] відмі- чають при ВДКС на фоні ДЦП збільшення кута антеверсії ший- ки стегнової кістки, середнє значення якого, за даними ав- тора, дорівнює 55° у хворих, здатних ходити, та 57° у тих, які Термін «ацетабулярний індекс», запозичений у вітчизняній літературі з англомовної, на нашу думку, є ети- мологічно невірним, бо індекс, за ви- значенням, є величиною відносною та не може виражатися у градусах чи інших одиницях. Ми вважаємо прий- нятнішою термінологію В. О. Марк- са [8], який визначає ацетабулярний індекс як співвідношення глибини за- падини до її довжини, а для позначен- ня кута нахилу покрівлі западини ви- користовує термін «ацетабулярний кут». ÄÎÑßÃÍÅÍÍß Á²ÎËÎÃ²¯ òà ÌÅÄÈÖÈÍÈ52 не пересуваються самостійно, що автор прямо пов’язує із за- тримкою вертикального наван- таження на нижні кінцівки й м’язовим дисбалансом. Збільшення антеверсії ший- ки стегна, за автором, підсилює дію децентруючих сил на голів- ку стегна та, крім того, може бути причиною проекційної гіпердіагностики збільшення шийно-діафізарного кута, що також відмічали M. Fujiwara еt al. [26] і В. О. Маркс [8]. D. S. Morell et al. [33] описує також своєрідну асиметричну форму ВДКС як деформацію «що під- дається вітру» (рис. 1). Таку ж саму деформацію описують M. Person-Bunke et al. [40], ви- значаючи її частоту 12 % та по- в’язуючи формування подібної деформації зі станом хребта. Середній вік формування ви- виху в КС, за D. S. Morell et al. [33], становить 7 років. Таким чином, при ВДКС рент- генологічно визначається як по- рушення формування окремих елементів КС — вертлюжної за- падини, голівки й проксималь- ного відділу стегна, так і їхніх співвідношень, що послідовно призводить до розвитку крайніх форм нестабільності КС, вклю- чаючи вивих стегна (рис. 2). Важливо враховувати можливі діагностичні помилки під час виконання рентгенограм таза у стандартних проекціях. Врахо- вуючи необхідність досить час- того рентгеноконтролю стану КС при даній патології, запро- поновані альтернативні дослі- дження, як-от: комп’ютерна то- мографія [33] або артрографія КС [13] — мало придатні або через високу вартість дослі- дження, або через його техніч- ну складність та інвазивність. Потрібно відмітити, що, за даними багатьох дослідників [21; 33; 36; 37], декомпенсація за наявності вивиху в КС на фоні ДЦП, яка проявляється больо- вим синдромом й обмеженням або неможливістю опороздат- ності, настає значно раніше, ніж при нестабільності КС при інших патологіях. Так, за дани- ми D. S. Morell et al. [33], фор- мування неоартрозу на лате- ральній поверхні клубової кіст- ки відбувається лише у 3,8 % ви- падків при вивихах у КС на фоні ДЦП. Вивчаючи проблему лікуван- ня ВДКС при ДЦП, слід наго- лосити, що значний масив як вітчизняної, так і зарубіжної літератури присвячений хірур- гічному лікуванню. Серед хі- рургічних методів можна відмі- тити сухожильно-м’язові втру- чання, спрямовані на корекцію згинально-привідної та внутріш- ньоротаційної контрактури стегна [15; 35], коригувальні остеотомії проксимального від- ділу стегнової кістки [4], а та- кож оперативні методи вправ- лення й стабілізації КС при спа- стичному вивиху [4; 34], вклю- чаючи артродезування суглоба та ендропротезування. Тільки у кількох роботах приділяється увага зв’язку хірургічного ліку- вання з реабілітаційними захо- дами [23; 31]. Тим же часом у дослідженнях, присвячених комплексному реабілітаційно- му лікуванню хворих на ДЦП, практично не розглядається стан КС у профілактиці його нестабільності [1; 17]. У лікуванні ВДКС при ДЦП недостатні результати проде- монстрував і такий популярний метод усунення спастичних де- формацій, як використання пре- паратів ботулінічного токсину типу А. Так, у докладному до- слідженні M. N. Boyd et al. [22], проведеному на 90 пацієнтах і спрямованому на з’ясування ефективності використання пре- паратів ботулінічного токсину типу А у сполученні з відвідним Рис. 2. Прогресування деформації. Рентгенограми у 3 (а) та у 6 (б) років а б Рис. 1. Деформація, «що підда- ється вітру»: coxa valga праворуч і coxa vara ліворуч ¹ 1 (15) 2010 53 ортезуванням КС, показане не- значне поліпшення міграційно- го відсотка в КС у групі, яка отримувала лікування, порівня- но з контрольною. Автори ви- знають такий метод лікування неефективним. На їхню думку, це пов’язане, головним чином, з численністю факторів розвит- ку ВАКС при ДЦП, при якій спастичність привідних м’язів є лише одним з них поряд із над- мірною антеверсією та вальгі- зацією шийки стегна, деформа- цією вертлюжної западини й іншими порушеннями, на які неможливо впливати за допо- могою ботулінічного токсину. У вітчизняній літературі від- сутні, а в зарубіжній — лише у деяких роботах наведені дані щодо ефективності викорис- тання такого добре розробле- ного та популярного фізіотера- певтичного методу, як електро- стимуляція м’язів у лікуванні ВДКС. Так, Van der Linden et al. [41] досліджували ефектив- ність електростимуляції вели- кого сідничного м’яза у 22 паці- єнтів зі спастичними формами ДЦП у віці від 5 до 15 років, використовуючи апарат Neuro Trac 2, який виробляє асимет- ричний двофазний прямокутно- хвильовий струм із частотою стимуляції 10 Гц. Стимуляцію здійснювали 1 год на день, 6 днів на тиждень протягом 8 тиж. у домашніх умовах. Планувало- ся збільшити об’єм активної зовнішньої ротації та розгинан- ня стегна. Однак, за даними дослідження, не відмічалося будь-яких статистично значу- щих клінічних поліпшень цих показників. C. Kerr et al. [30] у 63 хворих на ДЦП проводили рандомізо- ване плацебо-контрольоване дослідження ефективності ней- ром’язової електростимуляції (NMES) та підпорогової елект- ростимуляції (TES), спрямова- них на підсилення чотириголо- вого м’яза стегна. Проводили NMES щодня протягом 1 год 5 днів на тиждень із найбіль- шою інтенсивністю, яку могла витримати дитина, а TES здійс- нювали впродовж 8 год уночі, 5 ночей на тиждень на чутливо підпороговому рівні (<10 мA). В обох групах лікування трива- ло 16 тиж. У результаті значне поліпшення в обох групах спо- стерігалося лише за даними опитування щодо якості життя у хворих на ДЦП. Ані статис- тично вірогідного посилення чо- тириголового м’яза, що визна- чалося за допомогою ізокіне- тичного динамометра, ані змін інших клінічних параметрів у жодній групі не спостерігалося. Однак незважаючи на отри- мані негативні результати у за- значених роботах, автори не ви- ключають можливості ефектив- ної електростимуляції у хворих даного контингенту, вважаючи, що дане питання потребує по- дальшого вивчення. У деяких дослідженнях трапляється по- зитивний висновок щодо ефек- тивності електростимуляції м’я- зів-антагоністів у хворих на ДЦП [24; 38]. Таким чином, аналіз літера- турних джерел вказує на акту- альність і важливість пробле- ми лікування ВДКС при ДЦП. Приділяється увага тому фак- ту, що розвиток крайніх сту- пенів ВДКС — підвивиху й ви- виху стегна — призводить до неможливості вертикалізації та пересування пацієнта, що ви- значає крах усієї багаторічної реабілітації хворого та його со- ціальну дезадаптацію. Відмі- чені основні фактори розвитку ВДКС — м’язовий дисбаланс і відсутність своєчасного фізіо- логічного навантаження на суг- лоб. Але у проблемі профілак- тики й лікування ВДКС основ- на увага приділяється хірургіч- ним методам, не простежуєть- ся зв’язок між хірургічним і за- гальним реабілітаційним ліку- ванням. Питання використання природних і преформованих фі- зичних факторів, додаткових засобів вертикалізації, ортезу- вання, лікувальної гімнастики, іпотерапії в літературі практич- но не висвітлені. Крім того, слід відмітити, що хворі на ДЦП у період новона- родженості мають значний сту- пінь неврологічного та сома- тичного ураження, більшість із них недоношені. При цьому по- дальший розвиток ВДКС при формуванні проявів ДЦП може «накладатися» на первинну дис- плазію як один із проявів тка- нинної недозрілості. У цьому разі діагностика та лікування первинної дисплазії в період новонародженості має велике значення для профілактики роз- витку ВДКС як ускладнення ДЦП. Втім, жодного літератур- ного джерела, присвяченого даному питанню, знайти не вда- лося. Також зовсім не розгля- нуте питання можливого впли- ву деформації нижчерозташо- ваних відділів опорно-рухового апарату (у першу чергу стопи) на формування ВДКС за прин- ципом зворотного зв’язку. Та- ким чином, як патогенез розвит- ку ВДКС при ДЦП, так і про- блема реабілітаційного ліку- вання й профілактики її форму- вання потребують подальшого глибокого дослідження. ЛІТЕРАТУРА 1. Бадалян Л. О. Детские цереб- ральные параличи / Л. О. Бадалян, Л. Т. Журба, О. В. Тимонина. — К., 1988. — С. 64-70. 2. Брин И. Л. Некоторые аспекты перинатальной неврологии / И. Л. Брин, Т. Б. Киреева // Журнал невро- логии и психиатрии им. Корсакова. — 1991. — № 8. — С. 28-29. 3. Дарбаидзе Н. Ш. Патологичес- кие тонические рефлексы в перина- тальном поражении ЦНС / Н. Ш. Дар- баидзе, Л. И. Ершова, Н. А. Горбарен- ко // Всесоюзная научно-практичес- кая конференция по детской невроло- гии и психиатрии. — Вильнюс, 1989. — С. 35-36. 4. Журавлев А. М. Система хи- рургической коррекции позы и ходь- бы при детском церебральном пара- личе : автореф. дис. … д-ра мед. наук / А. М. Журавлев. — М., 1999. — 56 с. 5. Зеленецкий И. Б. Диспластичес- кие синдромы тазобедренного суста- ва у детей (теоретическое исследова- ние) / И. Б. Зеленецкий // Ортопедия, травматология и протезирование. — 2007. — № 4. — С. 118-123. ÄÎÑßÃÍÅÍÍß Á²ÎËÎÃ²¯ òà ÌÅÄÈÖÈÍÈ54 6. Детские церебральные парали- чи. Основы клинической реабилита- ционной диагностики / В. И. Козяв- кин, М. А. Бабадаглы, С. К. Ткачен- ко, О. А. Качмар. — Львов : Медици- на свiту, 1999. — 295 с. 7. Кутузов А. П. Актуальные воп- росы лечения заболеваний и повреж- дений опорно-двигательного аппара- та у детей / А. П. Кутузов, Е. С. Ти- хоненков. — СПб., 1994. — С. 250- 251. 8. Маркс В. О. Ортопедическая диагностика / В. О. Маркс. — Таган- рог: Прогресс, 2001. — 511 с. 9. Мастюкова Е. М. Физическое воспитание детей с церебральным па- раличом / Е. М. Мастюкова. — М., 1991. — С. 58-63. 10. Мезина Э. В. Клинико-рентгено- логическая характеристика крайних сте- пеней нестабильности тазобедренного сустава при детском церебральном па- раличе [Электронный ресурс] / Э. В. Ме- зина // Медицинские новости. — 2003. — Режим доступа : http://www.med- links.ru/article.php?sid=6783. 11. Мирзоева И. И. Оперативное лечение врожденного вывиха бедра у детей / И. И. Мирзоева, М. Н. Гонча- рова, Е. С. Тихоненков. — Л., 1976. — С. 78-83. 12. Ненько А. М. Роль и место фи- зических методов лечения в комплекс- ной санаторно-хирургической реаби- литации больных детским церебраль- ным параличом / А. М. Ненько, И. А. Башкова // Вестник физиотерапии и курортологии. — 2001. — № 1. — С. 37-38 (Курорты Крыма в совре- менных социально-экономических ус- ловиях : 1-й Республиканский конг- ресс курортологов и физиотерапев- тов : материалы). 13. Огарев Е. В. Возрастная анато- мия вертлюжной впадины у детей (анатомо-рентгенологические сопо- ставления) / Е. В. Огарев, А. К. Мо- розов // Вестник травматологии и ор- топедии им. Н. Н. Приорова. — 2006. — № 3. — С. 3-10. 14. Перхурова И. С. Регуляция по- зы и ходьбы при детском церебраль- ном параличе и некоторые способы коррекции / И. С. Перхурова, В. М. Лузинович, Е. Г. Сологубов. — М., 1996. — С. 154-155. 15. Пчеляков А. В. Хірургічна ко- рекція деформацій нижніх кінцівок у хворих на спастичний церебральний параліч молодшого шкільного віку / А. В. Пчеляков // Одеський медичний журнал. — 2002. — № 4 (76). — С. 58-63. 16. Садофьева В. И. Рентгенфунк- циональная диагностика заболеваний опорно-двигательного аппарата у де- тей / В. И. Садофьева. — Л. : Меди- цина, 1986. — 222 с. 17. Семенова К. А. Стабильность тазобедренного сустава при спасти- ческих формах ДЦП / К. А. Семено- ва // Ортопедия, травматология. — 1988. — № 11. — С. 70-71. 18. Тарнакина В. Я. Детские це- ребральные параличи / В. Я. Тарна- кина, Г. И. Белова. — Л., 1974. — С. 88. 19. Тихоненков Е. С. Врожденный вывих бедра / Е. С. Тихоненков // Трав- матология и ортопедия : рук. для вра- чей ; под ред. Ю. Г. Шапошникова. — М., 1997. — Т. III. — С. 232-239. 20. Травматология и ортопедия / под ред. Н. В. Корнилова. — СПб., 2001. — С. 355. 21. Умнов В. В. Оперативное лече- ние подвывихов и вывихов бедра у больных церебральным параличом : автореф. дис. … канд. мед. наук / В. В. Умнов. — Л., 1990. — 18 с. 22. The effect of botulinum toxin type A and a variable hip orthosis on gross motor function: a randomized controlled trial / M. N. Boyd // Europen Journal of Neurology. — 2001. — N 8. — Р. 109-119. 23. De Luca P. A. The musculo- skeletal management of children with cerebral palsy / P. A. De Luca // Pe- diatric Clinics of North America. — 1996. — N 43. — P. 1135-1150. 24. The use of therapeutic electrical stimulation in the treatment of hemi- plegic cerebral palsy / M. E. Hazle- wood, J. K. Brown, P. J. Rowe, P. M. Salter // Dev. Med. Child Neurol. — 1994. — Vol. 36. — Р. 661-773. 25. Hodgkinson I. Hip instability in spastic cerebral palsy // Rev. Chir. Or- thop. Reparat. Appar. Mot. — 2000. — Vol. 86, N 2. — P. 158-161. 26. Fujiwara M. Hip abnormalities in cerebral palsy: radiological study / M. Fujiwara, J. V. Basmajian, M. Iwa- moto // Arch. Phys. Med. Rehabil. — 1976, Jun. — Vol. 57 (6). — P. 278-281. 27. Flynn J. M. Management of hip disorders in patients with cerebral palsy / J. M. Flynn, F. Miller // J. Am. Acad. Orthop. Surg. — 2002, May-Jun. — Vol. 10 (3). — P. 198-209. 28. Is surgery of the hip adductor muscles justified in children with ce- rebral palsy / E. Renaudin, N. Khouri, M. Robert, A. Lespargot // Rev. Chir. Orthop. Reparatr. Appar. Mot. — 1994. — Vol. 80, N 2. — P. 108-112. 29. Ito J. Early stages of spastic cerebral palsy: rehabilitation possibilities / J. Ito, A. Araki, H. Tanaka // Brain Dev. — 1996. — Vol. 18 (4). — P. 299- 300. 30. Electrical stimulation in cerebral palsy: a randomized controlled trial / C. Kerr, B. Mc Dowell, A. Cosgrove [et al.] // Dev. Med. Child Neurol. — Vol. 48. — P. 870-876. 31. Kim H. T. Soft tissues procedures in SCP surgery / H. T. Kim, D. R. Wen- ger // J. Pediatr. Orthop. — 1997. — Vol. 17 (2). — P. 143-151. 32. Loder R. T. Spastic deformities of the hip: clinical and radiograph dia- gnostics / R. T. Loder // J. Pediatr. Orthop. — 1992. — Vol. 12 (4). — P. 527-533. 33. Morrell D. S. Progressive Bone and Joint Abnormalities of the Spine and Lower Extremities in Cerebral Palsy / D. S. Morrell, J. M. Pearson, D. D. Sauser // Radiographics. — 2002. — Vol. 22. — P. 257-268. 34. Operative orthopedics / ed. by M. W. Chapman. — J. B. Lippincott Company, 1993. — Vol. 4. — P. 3263- 3276. 35. Reimers J. Adductor transfer versus tenotomy for stability of the hip in spastic cerebral palsy / J. Reimers, S. Poulsen // J. Pediatr. Orthop. — 1984. — Vol. 4, N 1. — P. 52-54. 36. Root L. Lower extremities spas- tic deformities: clinical cases review / L. Root, J. R. Goss, J. Mendes // J-Bone- Joint-Surg-Am. — 1986, Apr. — Vol. 68 (4). — P. 590-598. 37. Selva G. Rehabilitation in SCP / G. Selva, F. Miller, K. W. Dabney // J. Pediatr. Orthop. — 1998. — Vol. 18 (1). — P. 54-61. 38. Steinbook P. Therapeutic electri- cal stimulation following selective poste- rior rizotomy in children with spastic diplegic cerebral palsy: a randomized clinical trial / P. Steinbook, A. Reiner, J. R. W. Kestle // Dev. Med. Child Neurol. — 1997. — Vol. 39. — P. 515- 520. 39. Palisano R. The Gross Motor Function Classification System / R. Pa- lisano // Develop. Med. and Child Neu- rology. — 1997. — Vol. 39. — P. 214- 223. 40. Persson-Bunke M. Windswept hip deformity in children with cerebral palsy / M. Persson-Bunke, G. Hägglund, H. Lauge-Pedersen // J. Pediatr. Orthop. B. — 2006, Sep. — Vol. 15 (5). — P. 335-338. 41. Electrical stimulation of gluteus maximus in children with cerebral pal- sy: effects on gait characteristics and muscle strength / M. L. van der Linden, M. E. Hazlewood, A. M. Aitchison [et al. ] // Dev. Med. Child Neurol. — 2003. — Vol. 45. — P. 385-390. 42. Yamaguchi O. Ability to walk in SCP: ways to achieve / O. Yamaguchi // Nippon-Seikeigeka-Gakkai-Zasshi. — 1993. — Vol. 67 (1). — P. 2-4. ¹ 1 (15) 2010 55 УДК 616.728.2-007.17-02:616.831-009.11-053.2 М. А. Годзієв, А. В. Пчеляков ВТОРИННА ДИСПЛАЗІЯ КУЛЬШОВОГО СУГЛО- БА ПРИ ДИТЯЧОМУ ЦЕРЕБРАЛЬНОМУ ПАРАЛІЧУ Надається огляд літературних даних щодо пошире- ності, патогенезу, діагностики й методів консервативно- го лікування деформацій кульшового суглоба, які вини- кають як ускладнення при різних формах дитячого цереб- рального паралічу. Намічені шляхи подальшого досліджен- ня проблеми з метою підвищення ефективності медичної та соціальної реабілітації хворих даного профілю. Ключові слова: дитячий церебральний параліч, вторин- на дисплазія кульшового суглоба. UDC 616.728.2-007.17-02:616.831-009.11-053.2 M. A. Godziyev, A. V. Pchelyakov SECONDARY DYSPLASIA OF THE HIP JOINT IN SPASTIC CEREBRAL PALSY The literature review of spreading, pathogenesis, diagnos- tics and methods of non-surgical treatment for hip disorders in spastic cerebral palsy is given. The ways of further im- provement of medical and social rehabilitation in patients with this problem are presented. Key words: spastic cerebral palsy, secondary dysplasia of the hip joint. Цитомегаловірусна інфекція (ЦМВІ) посідає значне місце у сучасному акушерстві та педіат- рії, про що свідчить інфікова- ність більш ніж 2,5 % новона- роджених дітей. У США при 4 млн пологів за рік і приблизно при 1 % вро- джених інфікованих новонаро- джених щороку близько 8700 ді- тей страждають на ранні та від- строчені ускладення ЦМВІ [16; 25]. У Німеччині при 810 000 по- логів за рік частка внутрішньо- утробно інфікованих новонаро- джених становить 0,2–0,3 %, у 500 дітей щороку проявляють- ся ранні та відстрочені ЦМВ- ушкодження [25]. Окрім того, за даними вчених США, у 3,5–20 % практично здорових вагітних з каналу шийки матки виділяли цитомегаловірус (ЦМВ) [16]. Відомо, що вірус цитоме- галії має високий тропізм до ЦНС, проте досі немає чітко- го розуміння, які саме механіз- ми призводять до розвитку відстрочених ускладнень у ви- гляді відставання психомотор- ного розвитку та порушення слуху у дітей з вродженою ЦМВІ. Проведений пошук серед да- них літератури показав невели- ку кількість інформації з цьо- го питання. Ураження головного мозку у дітей при вродженій ЦМВІ ви- никають у внутрішньоутробно- му періоді або після народжен- ня, рідше — у дітей старшого віку. Частота неврологічних розладів сягає 80 %. Спостері- гається зниження чи відсутність рефлексів у новонароджених, м’язова гіпо- або гіпертонія, су- домна готовність або судоми. Специфічний менінгоенцефаліт діагностується у 10–25 % ви- падків. У спектрі вад розвитку можуть спостерігатися мікроце- фалія, мікрофтальмія, мікрогі- рія, поренцефалія, голопрозен- цефалія, внутрішня гідроцефа- лія, порушення архітектоніки речовини головного мозку [21]. Переважна більшість авто- рів вважає, що вади розвитку го- ловного мозку слід розглядати як стан після перенесеного ЦМВ-енцефаліту, що трапився на 3–5-му місяцях внутрішньо- утробного розвитку, хоча деякі дослідники зараховують вади розвитку головного мозку до ембріо- та фетопатій, підтвер- джуючи свою думку тим, що у хворих дітей одночасно відзна- чаються вади розвитку інших органів [6; 7; 9; 10]. Мікроцефа- лію при вродженій ЦМВІ пов’я- зують зі зменшенням кількості нейронів унаслідок зниження мітотичної активності клітин під впливом вірусу та з пору- шенням клітинної проліферації мозку, що розвивається [14]. Ураження ЦНС зумовлені ЦМВ-енцефалітом. Такі діти народжуються, як правило, з низькою оцінкою за шкалою Апгар (42,1 %), недоношеними, або доношеними, але з ознака- ми затримки внутрішньоутроб- ного розвитку (63,2 %). Безумов- ні рефлекси пригнічені, особли- во рефлекс ковтання та смоктан- ня. При обстеженні виявляють тремор, ураження черепних нер- вів з проявами косоокості, аси- метрії мімічних м’язів, ністагму. М’язова гіпотонія протягом пер- ших діб життя змінюється гіпер- УДК 616.98:578.82/83:611.81+611.018.2:612.825.2-053.2] В. М. Запорожан, академік АМН України, д-р мед. наук, проф., І. Л. Бабій, д-р мед. наук, проф., В. Г. Марічереда, канд. мед. наук, доц., М. В. Дубковська ВПЛИВ ВРОДЖЕНОЇ ЦИТОМЕГАЛОВІРУСНОЇ ІНФЕКЦІЇ НА ЦЕНТРАЛЬНУ НЕРВОВУ СИСТЕМУ, РОЗВИТОК СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ І ПСИХОМОТОРНИЙ РОЗВИТОК ДИТИНИ Одеський державний медичний університет
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-47446
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	XXXX-0102
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T18:54:36Z
publishDate	2010
publisher	Національна академія наук України
record_format	dspace
spelling	Годзієв, М.А. Пчеляков, А.В. 2013-07-14T18:25:02Z 2013-07-14T18:25:02Z 2010 Вторинна дисплазія кульшового суглоба при дитячому церебральному паралічу / М.А. Годзієв, А.В. Пчеляков // Досягнення біології та медицини. — 2010. — № 1(15). — С. 50-55. — Бібліогр.: 42 назв. — укр. XXXX-0102 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47446 616.728.2-007.17-02:616.831-009.11-053.2 Надається огляд літературних даних щодо поширеності, патогенезу, діагностики й методів консервативного лікування деформацій кульшового суглоба, які виникають як ускладнення при різних формах дитячого церебрального паралічу. Намічені шляхи подальшого дослідження проблеми з метою підвищення ефективності медичної та соціальної реабілітації хворих даного профілю. The literature review of spreading, pathogenesis, diagnostics and methods of non-surgical treatment for hip disorders in spastic cerebral palsy is given. The ways of further improvement of medical and social rehabilitation in patients with this problem are presented. uk Національна академія наук України Досягнення біології та медицини Огляди Вторинна дисплазія кульшового суглоба при дитячому церебральному паралічу Secondary dysplasia of the hip joint in spastic cerebral palsy Article published earlier
spellingShingle	Вторинна дисплазія кульшового суглоба при дитячому церебральному паралічу Годзієв, М.А. Пчеляков, А.В. Огляди
title	Вторинна дисплазія кульшового суглоба при дитячому церебральному паралічу
title_alt	Secondary dysplasia of the hip joint in spastic cerebral palsy
title_full	Вторинна дисплазія кульшового суглоба при дитячому церебральному паралічу
title_fullStr	Вторинна дисплазія кульшового суглоба при дитячому церебральному паралічу
title_full_unstemmed	Вторинна дисплазія кульшового суглоба при дитячому церебральному паралічу
title_short	Вторинна дисплазія кульшового суглоба при дитячому церебральному паралічу
title_sort	вторинна дисплазія кульшового суглоба при дитячому церебральному паралічу
topic	Огляди
topic_facet	Огляди
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47446
work_keys_str_mv	AT godzíêvma vtorinnadisplazíâkulʹšovogosuglobapriditâčomucerebralʹnomuparalíču AT pčelâkovav vtorinnadisplazíâkulʹšovogosuglobapriditâčomucerebralʹnomuparalíču AT godzíêvma secondarydysplasiaofthehipjointinspasticcerebralpalsy AT pčelâkovav secondarydysplasiaofthehipjointinspasticcerebralpalsy

Вторинна дисплазія кульшового суглоба при дитячому церебральному паралічу

Репозитарії

Схожі ресурси