Роль генетичного фактора в патогенезі пороків розвитку нервової трубки

Роль генетичного фактора в патогенезі пороків розвитку нервової трубки

Висока популяційна частота прирождених пороків розвитку (ППР) у новонароджених (2–3 %), спорадичний характер їх виникнення в переважній більшості випадків (до 95 %), висока частота ембріональних і плодових втрат, обумовлених ППР (80–85 %), значний внесок пороків розвитку в структуру причин смертно...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2010
Hauptverfasser: Запорожан, В.М., Голубенко, М.Ю., Бондар, О.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Національна академія наук України 2010
Schriftenreihe:Досягнення біології та медицини
Schlagworte:
Огляди
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47448
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Роль генетичного фактора в патогенезі пороків розвитку нервової трубки / В.М. Запорожан, М.Ю. Голубенко, О.В. Бондар // Досягнення біології та медицини. — 2010. — № 1(15). — С. 59-64. — Бібліогр.: 33 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-47448
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-474482025-02-09T16:53:41Z Роль генетичного фактора в патогенезі пороків розвитку нервової трубки Genetic factors in neural tube defects origin Запорожан, В.М. Голубенко, М.Ю. Бондар, О.В. Огляди Висока популяційна частота прирождених пороків розвитку (ППР) у новонароджених (2–3 %), спорадичний характер їх виникнення в переважній більшості випадків (до 95 %), висока частота ембріональних і плодових втрат, обумовлених ППР (80–85 %), значний внесок пороків розвитку в структуру причин смертності немовлят, захворюваності та дитячої інвалідності визначають їхнє надзвичайне медичне і соціальне значення для охрони здоров’я. Оцінка значущості генетичного фактора в розвитку групи ДНТ за допомогою сучасних методів молекулярної діагностики дозволить проводити патогенетично обгрунтовану профілактику і контроль розвитку ДНТна популяційному рівні. High-frequency of birth defects at new-borns (2–3%), sporadic character of their origin in the majority of cases (to 95%), high-frequency of embryonic and fetal losses, due to birth defects (80–85%), meaningful deposit of birth defects in the structure of reasons of neonatal death rate, morbidity and child’s disability, determine their extraordinary medical and social value for a health protection. The estimation of meaningfulness of genetic factor in development of group of NTD by the modern methods of molecular diagnostics will allow conducting the pathogenically grounded prophylaxis and control of development of NTD at population level. 2010 Article Роль генетичного фактора в патогенезі пороків розвитку нервової трубки / В.М. Запорожан, М.Ю. Голубенко, О.В. Бондар // Досягнення біології та медицини. — 2010. — № 1(15). — С. 59-64. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. XXXX-0102 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47448 618.33-33-007:611.8]-056.7 uk Досягнення біології та медицини application/pdf Національна академія наук України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Огляди
Огляди
spellingShingle Огляди
Огляди
Запорожан, В.М.
Голубенко, М.Ю.
Бондар, О.В.
Роль генетичного фактора в патогенезі пороків розвитку нервової трубки
Досягнення біології та медицини
description Висока популяційна частота прирождених пороків розвитку (ППР) у новонароджених (2–3 %), спорадичний характер їх виникнення в переважній більшості випадків (до 95 %), висока частота ембріональних і плодових втрат, обумовлених ППР (80–85 %), значний внесок пороків розвитку в структуру причин смертності немовлят, захворюваності та дитячої інвалідності визначають їхнє надзвичайне медичне і соціальне значення для охрони здоров’я. Оцінка значущості генетичного фактора в розвитку групи ДНТ за допомогою сучасних методів молекулярної діагностики дозволить проводити патогенетично обгрунтовану профілактику і контроль розвитку ДНТна популяційному рівні.
format Article
author Запорожан, В.М.
Голубенко, М.Ю.
Бондар, О.В.
author_facet Запорожан, В.М.
Голубенко, М.Ю.
Бондар, О.В.
author_sort Запорожан, В.М.
title Роль генетичного фактора в патогенезі пороків розвитку нервової трубки
title_short Роль генетичного фактора в патогенезі пороків розвитку нервової трубки
title_full Роль генетичного фактора в патогенезі пороків розвитку нервової трубки
title_fullStr Роль генетичного фактора в патогенезі пороків розвитку нервової трубки
title_full_unstemmed Роль генетичного фактора в патогенезі пороків розвитку нервової трубки
title_sort роль генетичного фактора в патогенезі пороків розвитку нервової трубки
publisher Національна академія наук України
publishDate 2010
topic_facet Огляди
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47448
citation_txt Роль генетичного фактора в патогенезі пороків розвитку нервової трубки / В.М. Запорожан, М.Ю. Голубенко, О.В. Бондар // Досягнення біології та медицини. — 2010. — № 1(15). — С. 59-64. — Бібліогр.: 33 назв. — укр.
series Досягнення біології та медицини
work_keys_str_mv AT zaporožanvm rolʹgenetičnogofaktoravpatogenezíporokívrozvitkunervovoítrubki
AT golubenkomû rolʹgenetičnogofaktoravpatogenezíporokívrozvitkunervovoítrubki
AT bondarov rolʹgenetičnogofaktoravpatogenezíporokívrozvitkunervovoítrubki
AT zaporožanvm geneticfactorsinneuraltubedefectsorigin
AT golubenkomû geneticfactorsinneuraltubedefectsorigin
AT bondarov geneticfactorsinneuraltubedefectsorigin
first_indexed 2025-11-28T04:34:15Z
last_indexed 2025-11-28T04:34:15Z
_version_ 1850007319267508224
fulltext ¹ 1 (15) 2010 59 11. Rink L. Recent progress in the tumor necrosis factor-a-field / L. Rink, H. Kircher // International archives of allergy and applied immunology. — 1996. — Vol. 111. — P. 199-209. 12. Е. Г. Бутолин, Н. Г. Наумова, Н. В. Савинова // Тр. Ижевской гос. мед. академии. — Ижевск, 1998. — Т. ХХХVI. — С. 27. 13. Володин Н. Н. Выявление пато- логии органа слуха в системе меди- цинского обеспечения детей раннего возраста / Н. Н. Володин, Г. А. Таварт- киладзе, Ю. В. Козунь // Российский вестник перинатологии и педиатрии. — 2000. — № 5. — С. 20-24. 14. Пороки развития ЦНС у ново- рожденных с внутриутробной инфек- цией // Н. А. Геппе, О. С. Нестерен- ко, Н. С. Нагибина [и др.] // Педиат- рия. — 1999. — № 5. — С. 42-44. 15. Железникова Г. Ф. Воздей- ствие вирусов на систему цитокинов хозяина / Г. Ф. Железникова // Воп- росы вирусологии. — 2007. — № 4. — С. 4-10. 16. Каражас Н. В. Цитомегалови- русная инфекция — типичный пред- ставитель оппортунистических ин- фекций / Н. В. Каражас // Российские медицинские вести. — 1997. — № 2. — С. 34-38. 17. Корчинська О. О. Проблемні пи- тання цитомегаловірусної інфекції у сучасній перинатології / О. О. Корчин- ська // Педіатрія, акушерство та гінеко- логія. — 2008. — № 3. — С. 106-110. 18. Кудашов Н. И. Цитомегалови- русная инфекция у новорожденных / Н. И. Кудашов // Лечащий врач. — 2006. — № 3. — С. 73-76. 19. Никонов А. П. Цитомегало- вирусная инфекция и беременность / А. П. Никонов, О. Р. Асцатурова // Акушерство и гинекология. — 2003. — № 1. — С. 53-57. 20. Метаболизм полимеров соеди- нительной ткани у детей с цитомега- ловирусной и смешанной с ней хлами- дийной инфекцией / А. М. Ожегов, Е. Г. Мансурова, П. Н. Шараев, Л. С. Мякишева // Педиатрия. — 2001. — № 6. — С. 33-37. 21. Орехов К. В. Врожденная цито- мегаловирусная инфекция / К. В. Оре- хов, М. В. Голубева, Л. Ю. Барыче- ва // Детские инфекции. — 2004. — № 1. — С. 49-55. 22. Попова Е. Д. Особенности врожденной цитомегаловирусной ин- фекции в Пермском регионе / Е. Д. Попова // Педиатрия. — 1999. — № 4. — C. 58-59. 23. Самохин П. А. Цитомегалови- русная инфекция у детей / П. А. Са- мохин. — М., 1987. — 1160 с. 24. Траверсе Г. М. Діагностика та лікування внутрішньоутробних ін- фекцій у новонароджених : навч.-ме- тод. посібник / Г. М. Траверсе, С. М. Цвіренко. — Полтава, 2001. — С. 25- 31. 25. Фризе К. Инфекционные забо- левания беременных и новорожден- ных / К. Фризе, В. Кахель. — М. : Ме- дицина, 2003. — 424 с. 26. Шараев П. Н. // Тр. Ижевской гос. мед. академии. — Ижевск, 1998. — Т. ХХХVI. — С. 18-20. УДК 616.98:578.82/83:611.81+611.018.2:612.825.2-053.2] В. М. Запорожан, І. Л. Бабій, В. Г. Марічереда, М. В. Дуб- ковська ВПЛИВ ВРОДЖЕНОЇ ЦИТОМЕГАЛОВІРУСНОЇ ІН- ФЕКЦІЇ НА ЦЕНТРАЛЬНУ НЕРВОВУ СИСТЕМУ, РОЗ- ВИТОК СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ І ПСИХОМОТОРНИЙ РОЗВИТОК ДИТИНИ Врождена цитомегаловірусна інфекція виявляється при- близно у 2,5 % новонароджених в Україні, що пов’язано з високим рівнем інфікованості дорослого населення. Дослі- дження зарубіжних авторів, присвячені вивченню тугову- хості у дітей, показали, що врождена цитомегаловірусна інфекція є основною причиною розвитку нейросенсорної ту- говухості та порушень психомоторного розвитку у дітей. Ключові слова: вроджена цитомегаловірусна інфекція, нейросенсорна туговухість, психомоторний розвиток, ко- лаген, енцефаліт, діти. UDC 616.98:578.82/83:611.81+611.018.2:612.825.2-053.2] V. М. Zaporozhan, І. L. Babiy, V. G. Маrichereda, М. V. Dubkovska INFLUENCE OF CONGENITAL CYTOMEGALO- VIRAL INFECTION ON THE CENTRAL NERVOUS SYS- TEM, DEVELOPMENT OF THE CONNECTIVE TISSUE AND PSYCHOMOTOR DEVELOPMENT OF A CHILD Congenital cytomegalovirus infection occurs in 2.5% of live births in the Ukraine, which is connected with a high level of infection in adults. Researches of foreign authors on deafness in children showed that congenital CMV infection is a leading cause of sensorineural hearing loss in children. Key words: congenital cytomegalovirus infection, neuro- sensory deafness, psychomotor development, Kollagen, ence- phalitis, children. Дефекти (пороки) розвитку нервової трубки (ДНТ) виявля- ються близько у 0,1 % новонаро- джених, посідаючи одне з про- відних місць серед порушень ембріогенезу [1–3]. Висока час- тота в популяції, спорадичний характер виникнення, значна частота ембріональних і плодо- вих втрат, вагомий внесок по- років розвитку у структуру при- чин дитячої смертності, захво- рюваності та дитячої інваліднос- ті [4–7] визначають їх надзви- чайне медичне та соціальне значення для охорони здоров’я. Причини виникнення біль- шості ДНТ до теперішнього ча- УДК 618.33-33-007:611.8]-056.7 В. М. Запорожан, академік АМН України, д-р мед. наук, проф., М. Ю. Голубенко, канд. мед. наук, О. В. Бондар РОЛЬ ГЕНЕТИЧНОГО ФАКТОРА В ПАТОГЕНЕЗІ ПОРОКІВ РОЗВИТКУ НЕРВОВОЇ ТРУБКИ Одеський державний медичний університет ÄÎÑßÃÍÅÍÍß Á²ÎËÎò¯ òà ÌÅÄÈÖÈÍÈ60 су не встановлені. За даними літератури, приблизно 10 % ДНТ є симптомами хромосомної або моногенної патології, найбільш частими з яких є трисомії 18, 13 і 21, синдроми Меккеля — Гру- бера, Уокера — Варбурга та ін. [8–10]. На розвиток ДНТ може впливати багато факторів, серед яких: особливості навколиш- нього середовища, соціальні фактори, екстрагенітальна пато- логія матері. При цьому 70 % ізо- льованих ДНТ — це ДНТ муль- тифакторіального походження, 2–16 % мають цитогенетичні ано- малії, 24 % — ДНТ, що поєдну- ються з іншими природженими аномаліями, виявляють патоло- гічний каріотип. Більше 53 % так званих синдромних ДНТ, які виникають у поєднанні з при- родженою патологією, успад- ковуються за автосомно-домі- нантним або рецесивним, зчеп- леним із Х-хромосомою, типом. Інші ДНТ є спорадичними і ви- никають у результаті материн- ських факторів тератогенної дії — діабету матері, гіпертермії, краснухи. Більшість спонтан- них абортів із виявленими ДНТ мають цитогенетичні аномалії. У літературі висловлюються різні точки зору щодо патоге- нетичних механізмів і термінів формування ДНТ [11; 12]. Ана- лізуючи фактори, здатні підси- лювати ризик виникнення захво- рювання, слід вказати, що за- раз більшість авторів дотриму- ються думки про те, що дефі- цит фолієвої кислоти в організ- мі матері на фоні зростання рівня гомоцистеїну є однією з основних причин захворюван- ня, тимчасом як збагачення ра- ціону харчування вагітних фо- латами знижує на 50–70 % ри- зик виникнення патології [13]. Справедливість тези про ви- ключно важливу роль фолієвої кислоти в забезпеченні нор- мального процесу формування нервової трубки, з одного боку, підтверджена результатами до- сліджень популяцій, проведе- них у рамках програми контро- лю рівня фолатів у раціоні ва- гітних, і таких, які показали, що контроль даного параметра доз- воляє в середньому на 40 % по- низити ризик виникнення захво- рювання [14]. З другого боку, дані, отримані під час порів- няльного аналізу рівня патології новонароджених і вмісту в ор- ганізмі матері речовин, здатних блокувати метаболізм фолієвої кислоти, дозволяють стверджу- вати, що пригнічення обміну фолієвої кислоти на рівні дигід- рофолатредуктази спричиняє вкрай негативний вплив на про- цеси ембріогенезу, різко підви- щуючи ступінь ризику виник- нення природженої патології, аж до загибелі плода [13; 14]. За оцінками експертів, закріп- лена законодавчими нормами процедура обов’язкового збага- чення продуктів харчування фо- лієвою кислотою дозволила до- сягти істотного зниження при- роджених патологій, включаю- чи пороки розвитку нервової трубки [15]. Наголошується на тому, що регулювання вмісту фолієвої кислоти в продуктах харчування є проблемою гло- бального масштабу, актуаль- ність якої, головним чином, обу- мовлена необхідністю охорони здоров’я матері та дитини, оскільки збагачення раціону хар- чування фолатами, разом із по- ниженням рівня природженої па- тології нервової трубки, сприяє істотному зниженню ризику пре- еклампсії, передчасних пологів і природжених патологій серцево- судинної системи [16]. Крім того, справедливо від- значити, що автори деяких огля- дових публікацій, разом із рів- нем харчового споживання фо- лієвої кислоти, виділяють деякі принципово важливі фактори, здатні індукувати патологічні зміни в ембріогенезі нервової трубки. Зокрема, повідомляєть- ся, що такі фактори зовніш- нього середовища, як кліматич- ні умови, іонізуюче випроміню- вання, важкі метали, фармако- логічні препарати, що пригнічу- ють метаболізм фолієвої кисло- ти або мають прямий вплив на основний обмін у організмі, так само, як надмірне споживання каротину, здатні підсилювати ризик захворювання [11; 17; 18]. Разом із тим, результати дослі- джень популяцій дозволяють стверджувати, що особливості імунної системи організму, вла- стиві для певних етнічних груп, є фактором, що підвищує ризик виникнення пороків розвитку нервової трубки [19]. Підтвер- джуючи актуальність підтрим- ки балансу фолієвої кислоти в організмі вагітних, автори сучас- них досліджень указують, що оптимізація темпів харчового споживання фолатів не дозволяє досягти гарантованого запобі- гання природженим аномаліям нервової трубки [20]. Крім того, дослідження, проведені на лабо- раторних тваринах з урахуван- ням відомих нині факторів ризи- ку, так само не дозволяють ви- робити рекомендації для повно- го усунення ризику [21]. Більшість сучасних публі- кацій, які аналізують причини природжених ДНТ, указують на істотну значущість генетич- них факторів у патогенезі цьо- го захворювання [22–26]. При цьому, беручи до уваги дані про актуальність ролі фолатів у за- побіганні патології розвитку нервової трубки, велика части- на досліджень присвячена ви- вченню ролі генетично детер- мінованих особливостей мета- болізму фолієвої кислоти. За- уважимо, що найбільш ранні ре- зультати вивчення ролі гене- тичного фактора метаболізму фолатів у патогенезі обговорю- ваної патології виявили залеж- ність ризику дефектів розвитку нервової трубки від полімор- фізму генів рецепторів фолатів [10]. Автори цитованої публі- кації вказують, що поліморфізм генів, які кодують білки рецеп- торів до фолатів, істотно відоб- ражається на ступені їх спорід- неності до субстратів, вклю- чаючи фолієву кислоту та її ан- тагоністів. Справедливість тако- го висновку була підтверджена даними подальших спостере- жень, які показали, що полі- морфізм рецепторів до фолієвої кислоти і її похідних є причи- ¹ 1 (15) 2010 61 ною порушення обміну фо- латів приблизно у 10 % насе- лення і пов’язаний із погіршен- ням їх всмоктування в кишеч- нику, зміною процесів біотранс- формації в печінці та посилен- ням ренального кліренсу, спри- чинюючи дефіцит вітаміну в організмі на фоні достатніх тем- пів його харчового надходжен- ня [27]. Дійсно, аналіз ролі полімор- фізму рецепторів до фолатів (у першу чергу прикріплених до плазматичної мембрани гліко- зилфосфатидилінозитольною якірною ділянкою альфа- і бе- та- ізоформи) у патогенезі ано- малій розвитку нервової труб- ки є важливим напрямком до- сліджень. Разом із тим, деякі автори звертають нашу увагу на важливість у патогенезі за- хворювання мутації генів, які кодують ферменти, що відпові- дають за механізми біотранс- формації фолатів у організмі: 5,10-метилентетрагідрофолат- редуктазу (MTHFR), метилен- тетрагідрофолатдегідрогеназу (MTHFD), цистотіонін β-син- тазу (CBS), метіонінсинтазу (MTR), метіонінсинтаза редук- тазу (MTRR) [11] (R. Padma- nabhan, 2006). Водночас, у де- яких публікаціях висловлюється думка про те, що саме генетич- ний фактор є вирішальним у па- тогенезі пороків розвитку нер- вової трубки [26]. Висунуту тезу автори цитованого огляду об- грунтовують, з одного боку, ре- зультатами експериментальних досліджень, які показали, що де- фіцит фолієвої кислоти кислоти так само, як і надлишок гомо- цистеїну в раціоні харчування тварин, не має вирішального значення у частоті аномалій нер- вової трубки новонароджених. З другого боку, автори розгля- дають дані позитивного ефек- ту збагачення фолатами раціо- ну харчування вагітних з позиції регуляції фолат-залежних ге- нів, керівників процесами біо- трансформації фолієвої кисло- ти в організмі та механізмами метилування ДНК. З огляду на вищевикладені факти, цілком логічною є дум- ка авторів про те, що саме зміни структури генів, які кодують білки-регулятори біохімічних перетворень фолатів, доцільні- ше розглядати як основні причи- ни розвитку патології. Для під- кріплення даної тези автори на- водять результати досліджень популяцій, які доводять той факт, що наявність у популяції 677C>T (A222V; rs1801133) полі- морфізму гена MTHFR, який кодує метилентетрагідрофолат- редуктазу, удвічі підвищує ризик виникнення пороків розвитку не- рвової трубки. Встановлено так само, що 677C→T поліморфізм поодинокого нуклеотиду (SNP) у структурі гена MTHFR, якій бере участь у регуляції ремети- лування гомоцистеїну, асоцію- ється зі зниженням ензиматичної активності протеїну та зростан- ням концентрації в плазмі крові гомоцистеїну [6]. За оцінками різних авторів, присутність термолабільної ізо- форми гена MTHFR асоцію- ється в 15–20 % випадків із ДНТ [24]. Можна констатувати, що результати досліджень впливу поліморфізму генів, які залуче- ні в процеси метаболізму фола- тів, на рівень ризику захворю- вання підтверджують актуаль- ність даного напрямку [25]. У ході проведених обстежень ав- тори цитованої публікації ви- явили більше 100 SNP фолат- залежних генів, пов’язаних із розвитком патології. На наш погляд, цитовані факти не су- перечать відомостям про пози- тивні результати використання продуктів харчування, збагаче- них фолієвою кислотою, оскіль- ки поліморфізм генів, пов’язаних із метаболізмом фолатів, впли- ває на величину біотрансфор- мації транспортних протеїнів і ензимів [26]. Отже, насичення активних центрів білків суб- стратом потребує вищих кон- центрацій фолієвої кислоти, що досягається збагаченням нею продуктів харчування. Непря- мим підтвердженням вислов- леного припущення служать ві- домості, наведені в оглядовій публікації, присвяченій аналізу ефективності збагаченою фола- тами їжі, залежно від реєстро- ваної частоти поліморфізму фо- лат-залежних генів у різних по- пуляціях населення й етнічних групах [28]. Таким чином, проведений огляд літератури показує, що вивчення поліморфізму генів, пов’язаних з обміном фолієвої кислоти в організмі, є актуаль- ною проблемою та перспектив- ним напрямком досліджень, який сприяє глибшому розумін- ню механізмів профілактич- ного ефекту фолатів під час ва- гітності, а також виявленню но- вих факторів ризику виникнен- ня аномалій розвитку нервової трубки. Спираючись на вище- викладені факти, можна кон- статувати, що гени, які кодують ферменти-регулятори біохіміч- них перетворень фолієвої кис- лоти і рецептори фолатів, — ос- новні об’єкти досліджень у рам- ках зазначеного напрямку. Ра- зом з тим, у літературі є прямі підтвердження того, що в па- тогенезі захворювання беруть участь гени, які безпосередньо не пов’язані з обміном фолієвої кислоти. Зокрема, в одній із перших робіт, яка містить ре- зультати вивчення ролі генів, не пов’язаних із метаболізмом фолієвої кислоти, наголошу- ється на перспективності ана- лізу генів, що кодують роз’єд- нуючий протеїн (UCP2) і фер- менти метаболізму вітамінів групи В, як маркерів ризику по- років розвитку нервової трубки. При цьому зауважується, що дефіцит у раціоні харчування фолієвої кислоти — тільки один із безлічі факторів, що призво- дять до порушення процесів розвитку нервової трубки, тому гени, що кодують білки-регуля- тори основного обміну орга- нізму, є головними кандидата- ми для виявлення ризику пато- логії [23]. Ще одна група генів, пов’яза- на з пороками розвитку нервової ÄÎÑßÃÍÅÍÍß Á²ÎËÎò¯ òà ÌÅÄÈÖÈÍÈ62 трубки і безпосередньо не пов’я- зана з обміном фолатів, включає гени, регулюючі адаптивні ре- акції організму до несприятли- вих факторів середовища: ци- тохром Р450, нейрональну NO- синтазу і трансформуючий фак- тор росту альфа [29]. Автори цитованої оглядової публікації вказують, що, по-перше, термін «навколишнє середовище» має певну специфіку, коли йдеться про етап внутрішньоутробного розвитку, тому в даному кон- тексті слід розуміти не тільки хімічний склад їжі, що надхо- дить у материнський організм, або кліматичні умови регіону, але також індивідуальні хімічні та біологічні особливості ам- ніотичної рідини, що є для пло- да зовнішнім середовищем. По- друге, явища індукції пороків розвитку нервової трубки різни- ми ксенобіотиками надійно вста- новлені й описані в світовій лі- тературі, проте закономірності, яким підпорядковуються меха- нізми взаємодії факторів зовніш- нього середовища і геному, по- требують глибшого досліджен- ня. Обговорюючи ступінь ризи- ку виникнення захворювання внаслідок взаємодії геному з факторами зовнішнього середо- вища, слід зазначити, що в дос- лідженнях на лабораторних тва- ринах показаний захисний ефект інозитолу в запобіганні порокам розвитку нервової трубки, інду- кованим деякими ксенобіотика- ми та перебігом вагітності на фо- ні цукрового діабету [26]. На думку деяких дослідни- ків, збільшення частоти анома- лій нервової трубки в умовах цукрового діабету так само є одним із прикладів взаємодії геному з середовищем, що ото- чує плід. У свою чергу, воно зу- мовлено кількома генетичними факторами, що включають по- ліморфізм генів, які кодують білки-переносники глюкози, протеїни-регулятори апоптозу ембріональних клітин, білки-ен- зими антиоксидантної системи і ферменти, що беруть участь у біосинтезі нуклеотидів [29]. Вра- ховуючи істотні індивідуальні особливості перебігу цукрового діабету, автори наголошують, що рекомендації, направлені на охорону здоров’я майбутньої ди- тини, так само повинні мати ін- дивідуальний характер. Вищенаведені факти, з одно- го боку, підтверджують високу соціальну значущість даного напрямку досліджень. З другого — ілюструють деякі серйозні проблеми, що перешкоджають розумінню патогенетичних ме- ханізмів захворювання і, отже, знижують ефективність профі- лактичних заходів, спрямова- них на усунення ризику аномаль- ного розвитку нервової трубки. З позиції завдань, що вирішу- ються практичною охороною здоров’я, ефективність заходів, направлених на збагачення ра- ціону харчування фолієвою кис- лотою, а також призначення інозитолу, підтверджені деяки- ми масштабними міждержавни- ми науковими програмами. Про- те автори опублікованих звітів проведених досліджень визна- ють, що дані заходи не є уні- версальними, оскільки забезпе- чують зменшення ризику захво- рювання в різних популяціях населення й етнічних групах не більше ніж на 50–70 %, тому цілком закономірним завдан- ням наступного етапу бороть- би з захворюванням є розкрит- тя генетичних механізмів, від- повідальних за аномалії розвит- ку нервової трубки. На нашу думку, у рамках ви- браного напрямку досліджень основоположною проблемою є багатофакторність процесу ін- дукції патогенезу, що реалізо- вується на генетичному рівні і що включає складні, до кінця не з’ясовані, механізми взаємодії між генами і взаємовідношен- ня досить широкого кола генів із зовнішнім середовищем. По- ставлене завдання, на перший погляд, втрачає актуальність для практичної медицини внас- лідок того, що рання діагнос- тика і прогноз частоти захворю- вання в популяції потребують великої кількості дорогих клі- нічних досліджень. Проте в лі- тературі є поодинокі повідом- лення, що дозволяють вислови- ти упевненість в успішному роз- в’язанні проблеми. Як основний напрямок досліджень деякі ав- тори пропонують обрати ви- вчення ролі поліморфізму фо- лат-резистентних генів у пато- генетичних механізмах індукції захворювання [30]. Перевагу як основному методу досліджень було віддано способу аналізу фолат-залежних генів, що доб- ре зарекомендував себе. Він ба- зується на вивченні вставок і делецій (ins/del) нуклеотидних послідовностей [31]. Результа- ти досліджень популяцій пока- зали, що певна комбінація але- лей генотипу матері (гомозиго- ти del/del гена DHFR, на відмі- ну від ins/ins і ins/del генотипів) є цілком надійним маркером сприятливого прогнозу [32; 33]. Так само в літературі наводять- ся аргументи на користь певних груп фолат-резистентних генів, поліморфізм яких асоціюється з виникненням пороків нервової трубки людини [8; 9]. Результа- ти сучасних досліджень показу- ють, що гомозиготні генотипи мутації генів, які безпосередньо реагують на фактори зовніш- нього середовища (Pax3, neuro- fibromin1 і grainyhead-like-3), є основними кандидатними гена- ми в рамках даного напрямку [20]. Беручи до уваги різноманіт- ність можливих факторів ви- никнення ДНТ, вважаємо за до- цільне спрямувати дослідження на ідентифікацію більш деталь- них аномалій або синдромаль- ної діагностики у тому разі, як- що ДНТ асоційоване з повтор- ним виникненням у родині, та сконцентрувати зусилля на більш детальному визначенні мультифакторіальних, хромо- сомних і синдромальних ДНТ, що дозволить підвищити ефек- тивність пренатальної діагнос- тики та створити ефективну програму індивідуальної пре- концепційної профілактики ДНТ разом із адекватним контролем цієї патології на популяційно- му рівні. ¹ 1 (15) 2010 63 ЛІТЕРАТУРА 1. Геном человека и гены «пред- расположенности». Введение в пре- диктивную медицину / В. С. Баранов, Е. В. Баранова, Т. Э. Иващенко, М. В. Асеев. — СПб. : Интермедика, 2000. — 271 с. 2. Микроанеусомии: их выявление и связь с нарушениями развития / Л. Я. Левина, Л. И. Барановская, В. Г. Ан- тоненко, В. И. Иванов // Медицинская генетика. — 2006. — Т. 5, № 10. — С. 451-457. 3. Иванов В. И. Развитие пред- ставлений о хромосомных синдромах за последние полвека / В. И. Иванов, Л. Я. Левина, В. Т. Антоненко // Ме- дицинская генетика. — 2004. — Т. 3, № 12. — С. 556-562. 4. Иванов В. И. Дисрегуляционная наследственная патология / В. И. Ива- нов, Л. Я. Левина, Л. М. Константино- ва // Дисрегуляционная патология ; под ред. Г. Н. Крыжановского. — М., 2002. — С. 112-126. 5. Рубцов Н. Б. Современные ме- тоды молекулярно-цитогенетическо- го анализа и диагностики хромосом- ной патологии / Н. Б. Рубцов, Т. В. Карамышева, Т. А. Гайнер // Геноми- ка — медицине ; под. ред. В. И. Ива- нова, Л. А. Киселева — М. : ИКЦ «Академкнига», 2005. — 219 с. 6. Kibar Z. Toward understanding the genetic basis of neural tube defects / Z. Kibar, V. Capra, P. Gros // Clinical Genetics. — 2007. — Vol. 71, N 4. — P. 295-310. 7. Modifier locus for exencephaly in Cecr2 mutant mice is syntenic to the 10q25.3 region associated with neural tube defects in humans / C. E. Davidson, Q. Li, G. A. Churchill [et al.] // Physio- logical Genomics. — 2007. — Vol. 31. — P. 244-251. 8. Increased expression of Grainy- head-like-3 rescues spina bifida in a fo- late-resistant mouse model / P. Gus- tavsson, N. D. Greene, D. Lad [et al.] // Hum. Mol. Genet. — 2007. — Vol. 16. — P. 2640-2646. 9. Gustavsson P. Grainyhead genes and mammalian neural tube closure. Birth Defects Res / P. Gustavsson, A. J. Copp, N. D. Greene // A Clin. Mol. Te- ratol. — 2008. — Vol. 82. — P. 728- 735. 10. Wang H. Structure and regula- tion of a polymorphic gene encoding folate receptor type [gamma] / [gam- ma][prime] / H. Wang, J. F. Ross, M. Rat- nam // Nucleic Acids Research. — 1998. — Vol. 26, N 9. — Р. 2132-2142. 11. Padmanabhan R. Etiology, pa- thogenesis and prevention of neural tube defects / R. Padmanabhan // Congenital Anomalies. — 2006. — Vol. 46, N 2. — P. 55-67. 12. Kibar Z. Toward understanding the genetic basis of neural tube defects / Z. Kibar, V. Capra, P. Gros // Clinical Genetics. — 2007. — Vol. 71, N 4. — P. 295-310. 13. Effects of folic acid fortification on the prevalence of neural tube defects / S. S. Pacheco, C. Braga, A. Impieri de Souza, J. N. Figueiroa // Revista de Saúde Pública. — 2009. — Vol. 43, N 4. — P. 63-70. 14. Reduction in Neural-Tube De- fects after Folic Acid Fortification in Canada / Ph. de Wals, F. Tairou, M. I. van Allen [et al.] // N. Engl. J. Med. — 2007. — Vol. 357, N 2. — P. 135-142. 15. Examination of selected national policies towards mandatory folic acid fortification / M. A. Lawrence, W. Chai, R. Kara [et al.] // Nutrition Reviews. — 2009. — Vol. 67, N 1. — P. S73-S78. 16. Varela-Moreiras G. Cobalamin, folic acid, and homocysteine / G. Va- rela-Moreiras, M. M. Murphy, J. M. Scott // Nutrition Reviews. — 2009. — Vol. 67, N 1. — P. S69-S72. 17. Identifying environmental risk factors for human neural tube defects before and after folic acid supplemen- tation / Y. Liao, J. Wang, X. Li [et al.] // BMC Public Health. — 2009. — Vol. 9. — P. 391. 18. Recent studies on neural tube defects in embryos of diabetic pregnan- cy: an overview / S. T. Dheen, S. S. Tay, J. Boran [et al.] // Curr. Med. Chem. — 2009. — Vol. 16, N 18. — P. 2345- 2354. 19. Genetic and biochemical determi- nants of serum concentrations of mono- cyte chemoattractant protein-1, a poten- tial neural tube defect risk factor / Z.-Y. Lu, M. Morales, Khartulyari S. [et al.] // Birth Defects Research Part A: Cli- nical and Molecular Teratology. — 2008. — Vol. 82, N 10. — P. 736-741. 20. Greene N. D. Genetics of human neural tube defects / N. D. Greene, Ph. Stanier, A. J. Copp // Hum. Mol. Genet. — 2009. — Vol. 18. — P. R113- R129. 21. Harris M. J. Mouse mutants with neural tube closure defects and their role in understanding human neural tube defects / M. J. Harris, D. M. Ju- riloff // Birth Defects Research Part A: Clinical and Molecular Teratology. — 2007. — Vol. 79, N 3. — P. 187-210. 22. Whole genomewide linkage screen for neural tube defects reveals regions of interest on chromosomes 7 and 10 / E. Rampersaud, A. G. Bassuk, D. S. Enterline [et al.] // Journal of Medical Genetics. — 2005. — Vol. 42. — P. 940- 946. 23. Boyles A. L. Candidate gene analysis in human neural tube defects / A. L. Boyles, P. Hammock, M. C. Speer // American Journal of Medical Gene- tics Part C: Seminars in Medical Gene- tics. — 2005. — Vol. 135 C, N 1. — P. 9-23. 24. Davidson C. E. Modifier locus for exencephaly in Cecr2 mutant mice is syntenic to the 10q25.3 region as- sociated with neural tube defects in humans / C. E. Davidson, Q. Li, G. A. Churchill [et al.] // Physiological Ge- nomics. — 2007. — Vol. 31. — P. 244- 251. 25. 118 SNPs of folate-related genes and risks of spina bifida and conotruncal heart defects / G. M. Shaw, W. Lu, H. Zhu [et al.] // BMC Med. Genet. — 2009. — Vol. 10. — P. 49. 26. Greene N. D. Genetics of human neural tube defects / N. D. Greene, Ph. Stanier, A. J. Copp // Hum. Mol. Genet. — 2009. — Vol. 18. — P. R113- R129. 27. Hamid A. New perspectives on folate transport in relation to alcoholism- induced folate malabsorption — asso- ciation with epigenome stability and cancer development / A. Hamid, N. A. Wani, J. Kaur // FEBS Journal. — 2009. — Vol. 276, N 8. — Р. 2175-2191. 28. Folate, Homocysteine and Neural Tube Defects: An Overview / N. M. van der Put, H. W. van Straaten, F. J. Trijbels, H. J. Blom // Experimental Biology and Medicine. — 2001. — Vol. 226. — P. 243-270. 29. Zhu H. Importance of gene-envi- ronment interactions in the etiology of selected birth defects // H. Zhu, S. Kar- tiko, R. H. Finnell / Clinical Genetics. — 2009. — Vol. 75, N 5. — P. 409- 423. 30. Cavalli P. Inositol and folate resistant neural tube defects / P. Cavalli, A. J. Copp // J. Med. Genet. — 2002. — Vol. 39. — e5. 31. A 19-Base Pair Deletion Poly- morphism in Dihydrofolate Reductase Is Associated with Increased Unmetabo- lized Folic Acid in Plasma and De- creased Red Blood Cell Folate / R. D. Kalmbach, S. F. Choumenkovitch, A. P. Troen [et al.] // Journal of Nutrition. — 2008. — Vol. 138, N 12. — P. 2323- 2327. 32. An insertion/deletion polymor- phism of the dihydrofolate reductase (DHFR) gene is associated with serum and red blood cell folate concentrations in women / A. Stanislawska-Sachadyn, K. S. Brown, L. E. Mitchell, // Hum. Genet. — 2008. — Vol. 123, N 3. — P. 289-295. 33. Maternal exposure to folic acid antagonists and placenta-mediated ad- verse pregnancy outcomes / Sh. W. Wen, J. Zhou, Q. Yang [et al.] // Canadian Medical Association Journal. — 2008. — Vol. 179, N 12. — P. 1263-1268. ÄÎÑßÃÍÅÍÍß Á²ÎËÎò¯ òà ÌÅÄÈÖÈÍÈ64 УДК 618.33-33-007:611.8]-056.7 В. M. Запорожан, М. Ю. Голубенко, О. В. Бондар РОЛЬ ГЕНЕТИЧНОГО ФАКТОРА В ПАТОГЕНЕЗІ ПОРОКІВ РОЗВИТКУ НЕРВОВОЇ ТРУБКИ Висока популяційна частота прирождених пороків роз- витку (ППР) у новонароджених (2–3 %), спорадичний ха- рактер їх виникнення в переважній більшості випадків (до 95 %), висока частота ембріональних і плодових втрат, обумовлених ППР (80–85 %), значний внесок пороків роз- витку в структуру причин смертності немовлят, захво- рюваності та дитячої інвалідності визначають їхнє надзви- чайне медичне і соціальне значення для охрони здоров’я. Оцінка значущості генетичного фактора в розвитку гру- пи ДНТ за допомогою сучасних методів молекулярної діагностики дозволить проводити патогенетично обгрун- товану профілактику і контроль розвитку ДНТ на популя- ційному рівні. Ключові слова: дефекти нервової трубки, хромосомні аномалії, поліморфізм генів фолатного циклу, профілак- тика. UDC 618.33-33-007:611.8]-056.7 V. M. Zaporozhan, M. Yu. Golubenko, O. V. Bondar GENETIC FACTORS IN NEURAL TUBE DEFECTS ORIGIN High-frequency of birth defects at new-borns (2–3%), spo- radic character of their origin in the majority of cases (to 95%), high-frequency of embryonic and fetal losses, due to birth defects (80–85%), meaningful deposit of birth defects in the structure of reasons of neonatal death rate, morbidity and child’s disability, determine their extraordinary medical and social value for a health protection. The estimation of meaningfulness of genetic factor in development of group of NTD by the modern methods of molecular diagnostics will allow conducting the pathogenically grounded prophylaxis and control of development of NTD at population level. Key words: neural tube defects, chromosomal anomalies, folate cycle genes mutations, prophylaxis. В останні роки різко зріс ін- терес лікарів різних спеціаль- ностей до вивчення метаболіч- ного синдрому (МС). Підвище- на зацікавленість обумовлена, у першу чергу, більш високим ризиком розвитку серцево-су- динних захворювань при ви- явленні у пацієнта комплексу компонентів, об’єднаних у МС, порівняно з ризиком, обумов- леним окремими його компонен- тами [1]. Тому визначення МС сьогодні пов’язане саме з серце- во-судинними захворюваннями: «Метаболічний синдром — це комплекс метаболічних, гормо- нальних і клінічних порушень, що є факторами ризику серцево- судинних ускладнень» [2]. G. M. Reaven описав чотири складових МС: порушення толе- рантності до вуглеводів або цук- ровий діабет (ЦД) типу 2, ожирі- ння, дисліпопротеїдемія, артері- альна гіпертензія та інсуліно- резистентність — як об’єдну- вальний фактор. Проте прове- дені епідеміологічні досліджен- ня виявили у хворих із МС інші додаткові характерні особли- вості та продемонстрували зв’я- зок деяких симптомів з інсулі- норезистентністю. Сьогодні до складу МС запропоновано включати такі симптоми: — інсулінорезистентність і хронічна компенсаторна гіпер- інсулінемія; — порушення толерантності до глюкози або ЦД типу 2; — артеріальна гіпертензія; — збільшення маси тіла або виражене ожиріння, відкладен- ня жиру за андроїдним типом; — низький рівень холесте- рину (ХС) ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ); — високий рівень ХС лі- попротеїдів низької щільності (ЛПНЩ); — гіпертригліцеридемія; — підвищення рівня фібрино- гену, зниження фібринолітичної активності крові та схильність до гіперкоагуляції; — гіперурикемія; — ендотеліальна дисфунк- ція, у тому числі мікроальбумін- урія (у деяких авторів — як ок- ремий фактор) [3; 4]. Існує три класифікації МС: класифікация ВООЗ 1998 р., Міжнародної федерації діабе- ту 2005 р. та ATP ІІІ 2001 р., яка була запропонована у США, і включає досить прос- ті критерії діагностики МС. Згідно з цими критеріями, для встановлення діагнозу МС не- обхідно виявити у пацієнта 3 і більше з нижчеперелічених оз- нак: — абдомінальне ожиріння, яке характеризується як окруж- ність талії більше 102 см у чо- ловіків і понад 88 см у жінок; УДК 616.65-007.61-06:616-008.9 С. С. Шаталюк, Ф. І. Костєв, д-р мед. наук, проф. ВПЛИВ МЕТАБОЛІЧНОГО СИНДРОМУ НА ПЕРЕБІГ ДОБРОЯКІСНОЇ ГІПЕРПЛАЗІЇ ПЕРЕДМІХУРОВОЇ ЗАЛОЗИ Одеський державний медичний університет

Ähnliche Einträge