Порівняльний аналіз морфологічних змін у джерелах апоплексії яєчників у жінок репродуктивного віку

Було проаналізовано 66 клінічних випадків апоплексії
 яєчників у жінок репродуктивного віку. Залежно від об’єму внутрішньочеревної кровотечі хворі були поділені на
 три клінічні групи: перша група — до 150,0 мл, друга група — від 150,0 до 500,0 мл, третя — вище 500,0 мл. Встановлено,...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Досягнення біології та медицини
Дата:2010
Автори: Ситнікова, В.О., Ліщиновська, Т.О.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Національна академія наук України 2010
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47465
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Порівняльний аналіз морфологічних змін у джерелах апоплексії яєчників у жінок репродуктивного віку / В.О. Ситнікова, Т.О. Ліщиновська // Досягнення біології та медицини. — 2010. — № 2(16). — С. 62-65. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860214221314195456
author Ситнікова, В.О.
Ліщиновська, Т.О.
author_facet Ситнікова, В.О.
Ліщиновська, Т.О.
citation_txt Порівняльний аналіз морфологічних змін у джерелах апоплексії яєчників у жінок репродуктивного віку / В.О. Ситнікова, Т.О. Ліщиновська // Досягнення біології та медицини. — 2010. — № 2(16). — С. 62-65. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Досягнення біології та медицини
description Було проаналізовано 66 клінічних випадків апоплексії
 яєчників у жінок репродуктивного віку. Залежно від об’єму внутрішньочеревної кровотечі хворі були поділені на
 три клінічні групи: перша група — до 150,0 мл, друга група — від 150,0 до 500,0 мл, третя — вище 500,0 мл. Встановлено, що найчастіше джерелом апоплексії яєчників є
 кісти жовтого тіла. Існує залежність об’єму гемоперитонеума від дисциркуляторних розладів у джерелі апоплексії. There were analysed 6 clinical cases of ovarian apoplexy
 in the fertile age women. The patients were divided into three
 groups depending on intraabdominal bleeding volume: the
 1st group — up to 150.0 ml, the 2nd group — from 150.0 to
 500.0 ml and the 3rd group — over 500,0 ml. It is established
 that more frequent the source of ovarian apoplexy are corpus luteum cysts. There is dependence of hemoperitonium volume on circulation disorders in apoplexy origin.
first_indexed 2025-12-07T18:15:44Z
format Article
fulltext ÄÎÑßÃÍÅÍÍß Á²ÎËÎò¯ òà ÌÅÄÈÖÈÍÈ62 7. Borg G. Psychophysical bases of perceived exertion / G. Borg // Med. Sci. Sports Exerc. — 1982. — N 14. — Р. 377–381. 8. ATS Statement: Guidelines for the Six-Minute Walk Test // Am. J. Respir. Crit. Care Med. — 2002. — N 166. — Р. 111–117. 9. Кундієв Ю. І. Порівняльна ха- рактеристика стану професійної за- хворюваності в Україні і світі / Ю. І. Кундієв, А. М. Нагорна, Л. О. Добро- вольський // Український журнал з проблем медицини праці. — 2009. — № 2. — С. 3–11. 10. Чучалин А. Г. Одышка: патофи- зиологические и клинические аспекты / А. Г. Чучалин // Пульмонология. — 2004. — № 5. — C. 6–16. УДК 616.233-002+616.24-007.272]-036.1-057-07:613.633:621 И. Ф. Костюк, А. А. Калмыков, В. Л. Прохоренко, В. П. Брыкалин КЛИНИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ХРОНИЧЕС- КОГО БРОНХИТА И ХРОНИЧЕСКОГО ОБСТРУКТИВ- НОГО ЗАБОЛЕВАНИЯ ЛЕГКИХ ПРОФЕССИОНАЛЬНО- ГО ГЕНЕЗА У РАБОТНИКОВ ПЫЛЕВЫХ ПРОФЕССИЙ МАШИНОСТРОЕНИЯ Обследовано 102 мужчины (25 человек с пылевым брон- хитом (ПБ), 28 лиц c хроническим обструктивным заболе- ванием легких (ХОЗЛ) I стадии, 49 больных с ХОЗЛ II ста- дии). Контроль — 15 практически здоровых добровольцев. Средний возраст — (52,30±4,71) лет, средний производствен- ный стаж — (20,70±2,05) лет. Показано, что длительность, частота обострений ПБ и ХОЗЛ, продолжительность кон- такта с пылью могут служить клиническими критериями и предикторами прогрессирования заболеваний. Определе- ние выраженности одышки, величину ОФВ1 и пройденное пациентом расстояние в тесте с 6-минутной ходьбой реко- мендуется использовать для оценки функционального со- стояния респираторной системы у больных с ПБ и ХОЗЛ. Ключевые слова: клинические проявления, пылевая па- тология, хронический бронхит, хроническое обструктив- ное заболевание легких. UDC 616.233-002+616.24-007.272]-036.1-057-07:613.633:621 I. F. Kostyuk, A. A. Kalmykov, V. L. Prokhorenko, V. P. Brykalin CLINICAL CHARACTERISTICS OF CHRONIC BRON- CHITIS AND CHRONIC OBSTRUCTIVE PULMONARY DISEASE OF OCCUPATIONAL ORIGIN IN MACHINE- BUILDING INDUSTRY WORKERS There were examined 102 males (25 men with dust bron- chitis (DB), 28 persons with chronic obstructive pulmonary disease (COPD) of I stage, 49 patients with COPD of II stage). The control group included 15 healthy volunteers. The mean age was (52,30±4,71) years, the mean working expe- rience — (20,70±2,05) years. The clinical course, exacerbation rate per year, term of dust influence may serve as clinical criteria and predictors of disease progression. Intensity of dyspnea, FEV1 value and distance of 6-minute walk test are recommended to evaluate the respiratory system functional condition in patients with DB and COPD. Key words: clinical manifestation, dust pathology, chro- nic bronchitis, chronic obstructive pulmonary disease. Вступ Апоплексія яєчників упро- довж багатьох років посідає друге місце серед невідклад- них станів у гінекології. Пато- логія найчастіше зустрічаєть- ся у жінок репродуктивного віку [1]. Найчастіше причиною апоплексії яєчників є розрив судин зрілого граафового фо- лікула, судин строми яєчника, жовтого тіла, кісти жовтого ті- ла, фолікулярних і ендометріо- їдних кіст [2]. У численних дослідженнях, виконаних вітчизняними і за- рубіжними вченими, доведено, що морфологічним субстра- том апоплексії яєчника у біль- шості випадків є кісти жовтого тіла (60,0–82,1 %). Значно рідше інтраабдомінальний крововилив спричиняється розривом стін- ки фолікулярної (14,0–17,9 %) та ендометріоїдної (2,0–4,5 %) кіст яєчника [3; 4]. Переважну більшість яєчникових кровотеч припиняють і лікують консер- вативно [5; 6]. Оперативного лікування загалом потребу- ють хворі з яєчниковою крово- течею, що не припиняється, ви- раженим больовим синдромом та за наявності великого об’- єму кровотечі [7]. Незважаючи на достатньо вивчені клінічні особливості апоплексії яєчників, у літера- турі обмаль даних про морфо- логічні зміни у джерелах апо- плексії яєчників залежно від об’єму внутрішньочеревної кро- вотечі. Мета дослідження — порів- няти морфологічні зміни у дже- релах апоплексії яєчників із різ- ним об’ємом внутрішньочерев- ної кровотечі. Матеріали та методи дослідження Було проаналізовано 66 клі- нічних випадків апоплексії яєч- УДК 618.11-005.1-091:001.53 В. О. Ситнікова, д-р мед. наук, проф., Т. О. Ліщиновська ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ МОРФОЛОГІЧНИХ ЗМІН У ДЖЕРЕЛАХ АПОПЛЕКСІЇ ЯЄЧНИКІВ У ЖІНОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ Одеський національний медичний університет ¹ 2 (16) 2010 63 ників. Вік хворих варіював від 18 до 35 років (у середньому — (25,7±2,1) року). Усім паці- єнткам ургентно було викона- не лапароскопічне оперативне втручання за загальноприйня- тою методикою під ендотрахе- альним наркозом із використан- ням моно- і біполярної електро- хірургічної техніки [8]. Пато- морфологічному дослідженню підлягали шматочки тканини яєчників, отримані під час опе- рації. Матеріал фіксували у 10%-му нейтральному фор- маліні, заливали у парафін. Для морфологічного досліджен- ня з кожного блока робили не менше 5–7 ступінчастих зрізів. Депарафіновані зрізи завтовш- ки 5 мкм забарвлювавали ге- матоксилін-еозином. Результати дослідження та їх обговорення Залежно від об’єму внут- рішньочеревної кровотечі хво- рі були поділені на три клінічні групи. Перша група — об’єм гемоперитонеума до 150,0 мл (36 пацієнток), друга група — об’єм гемоперитонеума від 150,0 до 500,0 мл (20 хворих), третя група — об’єм гемопери- тонеума від 500,0 мл і вище (10 жінок). При патоморфологічному дослідженні операційного ма- теріалу пацієнток першої гру- пи було встановлено, що у 10 (27,8%) випадках джерелом апоплексії були ендометріоїдні кісти, у 17 (47,2 %) — кісти жовтого тіла, у 9 (25 %) — жов- те тіло з крововиливом. Серед гінекологічних захво- рювань у пацієнток першої гру- пи була виявлена така патоло- гія: хронічний сальпінгоофо- рит — 10 (27,8 %) випадків; се- розні кісти великих розмірів — 7 (19,4 %); захворювання ший- ки матки — 4 (11,1 %); спайко- ва хвороба органів малого та- за ІІ і ІІІ ступенів — 8 (22,2 %); у 7 (19,4 %) випадках гінеко- логічна патологія не була ви- явлена. Джерелами апоплексії яєч- ників у пацієнток другої гру- пи були: жовте тіло — 7 (35,0 %) випадків; кісти жовтого тіла — 13 (65,0 %). Серед гінекологічних захво- рювань у пацієнток другої гру- пи була виявлена така патоло- гія: хронічний сальпінгоофорит — 6 (30,0 %) випадків; серозні кісти великих розмірів із крово- виливом — 3 (15,0 %); захво- рювання шийки матки — 6 (30,0 %); спайкова хвороба орга- нів малого таза ІІ і ІІІ ступенів — 4 (20,0 %); у 1 (5,0 %) випад- ку супровідна гінекологічна па- тологія не була виявлена. Джерелами апоплексії яєч- ників у пацієнток третьої групи були: жовте тіло — 4 (40,0 %) випадки; кісти жовтого тіла — 6 (60,0 %). Серед гінекологічних захво- рювань у пацієнток третьої групи була виявлена така па- тологія: хронічний сальпінго- офорит — 2 (20,0 %) випадки; внутрішній ендометріоз — 3 (30,0 %); спайкова хвороба ор- ганів малого таза ІІ і ІІІ ступе- нів — 2 (20,0 %); у 3 (30,0 %) випадках супровідна гінеколо- гічна патологія не була вияв- лена. Таким чином, хронічний сальпінгоофорит найчастіше виявлявся у хворих першої та другої груп дослідження. Спай- кова хвороба органів малого таза ІІ і ІІІ ступенів траплялась однаково часто у всіх трьох групах дослідження. Захворю- вання шийки матки найчастіше зустрічалися в другій групі до- слідження. При морфологічному дослі- дженні джерел апоплексії яєч- ників привертали увагу такі дисциркуляторні розлади, як крововиливи у сполучнотка- нинну капсулу жовтого тіла та кісти жовтого тіла, шар грану- льозо-текалютеїнових клітин, повнокров’я судин мікроцир- куляторного русла, наявність тромбів у просвіті судин арте- ріального та венозного типів, порушення цілісності судинної стінки за наявності або відсут- ності запальної інфільтрації навколо. При патоморфологічному дослідженні джерел апоплексії першої групи стінка ендомет- ріоїдних кіст складалася зі спо- лучної тканини, вистеленої ку- бічним епітелієм. У цитогенній стромі та тканині яєчника ви- являлися ендометріоїдні зало- зи. Вміст кіст був дьогтеподіб- ний, з наявністю гемосидерину. У стінках ендометріоїдних кіст спостерігався набряк, ве- ликоосередкові крововиливи. У судинах мікроциркулятор- ного русла виявлялися червоні пристінкові тромби, навколо судин — виражений набряк строми, незначна лейкоцитар- на інфільтрація (рис. 1). Гістологічна будова кіст жовтого тіла характеризува- лася наявністю внутрішнього фіброзного шару, за яким роз- міщувалися шари гранульозо- текалютеїнових клітин і зовніш- ньої сполучнотканинної кап- сули. Жовте тіло складалося із зовнішньої сполучнотканинної капсули та шару гранульозо- текалютеїнових клітин. Кісти жовтого тіла та жовте тіло першої групи спостережен- ня характеризувалися гемора- гічним вмістом і наявністю ге- матоми в порожнині, що збіга- ється з даними інших авторів [9]. Таким чином, не виключено, що виникнення гематоми в по- рожнині пояснювало мінімаль- ний об’єм гемоперитонеума. Циркуляторні розлади про- являлися помірним повнокров’- ям судин мікроциркуляторного русла, наявністю поодиноких червоних пристінкових тромбів у судинах артеріального типу, що, згідно з дослідженнями інших авторів, свідчить про ушкодження судинного ендоте- лію, оголення ендотеліального шару, що у сукупності призво- дить до активації тромбоци- тів та утворення тромбів [10]. Дисциркуляторні розлади про- являлися дрібноосередковими крововиливами довкола судин, помірним набряком у сполуч- нотканинній капсулі (рис. 2). При вивченні джерел апо- плексії яєчників другої групи ÄÎÑßÃÍÅÍÍß Á²ÎËÎò¯ òà ÌÅÄÈÖÈÍÈ64 привертали увагу більш вира- жені, порівняно з першою гру- пою, дисциркуляторні розла- ди, які характеризувалися на- явністю вираженого набряку сполучнотканинної капсули і кіст жовтого тіла, що супро- воджувалося незначною лей- коцитарною та лімфоцитарною інфільтрацією. Судини спо- лучнотканинної капсули кіст жовтого тіла розташовували- ся з різною щільністю, перева- жали судини артеріального типу з добре розвиненим м’я- зовим шаром, які чергувалися з полями з незначною кіль- кістю судин і великою кількіс- тю фібробластів (рис. 3). Дис- циркуляторні розлади прояв- лялися великоосередковими кро- вовиливами в сполучнотканин- ну капсулу і шари гранульозо- текалютеїнових клітин із част- ковою їх деструкцією. Просвіт судин артеріального і венозно- го типів розширений. У про- світі — помірна кількість ерит- роцитів, пристінкових черво- них тромбів із частковим гемо- лізом еритроцитів. У 12 випад- ках базальна мембрана артері- альних судин була розпушена, спостерігалася осередкова дес- квамація ендотелію. Таким чином, для другої гру- пи спостережень були харак- терні великоосередкові крово- виливи у сполучнотканинну капсулу жовтого тіла та спо- лучнотканинну капсулу кісти жовтого тіла з частковою її деструкцією. Зміни у судинах з боку базальної мембрани й ендотелію у судинах артері- ального типу не виключають порушення основних функцій ендотелію (паракринної, захис- ної та синтезу антикоагулян- тів) [11; 12]. При порівняльному аналізі джерел апоплексії третьої гру- пи спостережень привертали увагу дисциркуляторні розла- ди, що виявлялися великоосе- редковими крововиливами у сполучнотканинну капсулу кісти жовтого тіла і шар гра- нульозо-текалютеїнових клі- тин з їх деструкцією, велико- осередковими крововиливами у тканину яєчника з частко- вою її деструкцією. Спостері- галися розпушення базальної мембрани артеріальних судин з десквамацією ендотелію, по- рушення цілісності судинної стінки (рис. 4). Збільшувалася кількість судин з червоними обтуруючими тромбами. На- вколо судин виявлялася вира- жена лейкоцитарна інфільт- рація. Висновки 1. Найчастіше джерелом апоплексії яєчників є кісти жов- того тіла. 2. Для мінімального об’єму гемоперитонеума характерна наявність тромбів у порожнині кіст або безпосередньо в по- рожнині жовтого тіла. 3. Існує залежність об’єму гемоперитонеума від дисцир- куляторних розладів у джерелі апоплексії. 4. При апоплексіях яєчників у 20 % випадків діагностуєть- ся спайкова хвороба органів малого таза. Перспективи подальших дос- ліджень. У подальшому пла- нується більш детальне вивчен- ня системи гомеостазу у жінок з апоплексією яєчників. ЛІТЕРАТУРА 1. Гладчук І. З. Апоплексія яєчни- ка в сучасній гінекології / І. З. Глад- чук, В. Л. Кожаков, О. В. Якименко // Репродуктивное здоровье женщи- ны. — 2005. — № 4. — С. 56–58. 2. Айлмазян Э. К. Неотложная по- мощь при экстремальных состояни- ях в гинекологии / Э. К. Айлмазян, Рис. 2. Жінка 21 року. Об’єм гемоперитонеума 110,0 мл. Ділянка жовтого тіла з тромбом у порожнині. Забарвлення гематоксиліном і еозином. Ок. × 10. Об. × 20 Рис. 1. Жінка 24 років. Об’єм гемоперитонеума 50,0 мл. Стінка ендометріоїдної кісти яєчника з кро- вовиливом. Забарвлення гематоксиліном і еозином. Ок. × 10. Об. × 20 ¹ 2 (16) 2010 65 И. Т. Рябцева. — М. : Медицинская книга, 2003. — 183 с. 3. Назаренко О. Я. Лапароскопія в діагностиці і лікуванні апоплексії яєчника / О. Я. Назаренко // Збірник наукових праць Асоціації акушерів- гінекологів України. — 2007. — С. 117–119. 4. Применение новинета и кавинто- на в комплексной реабилитационной терапии пациенток, перенесших апо- плексию яичника / О. Ю. Пивоваро- ва, А. А. Евсеев, Ю. А. Голова [и др.] // Гинекология. — 2003. — Т. 5, № 3. — С. 2–14. 5. Радзинский В. Е. Неудачи репро- дуктивной хирургии / В. Е. Радзин- ский, А. О. Духин, А. И. Алев // Тех- нологии ХХІ века в гинекологии. — М., 2008. — С. 173–175. Рис. 4. Жінка 22 років. Об’єм гемоперитонеума 650,0 мл. Тромбоз судини та порушення цілісності судин- ної стінки. Забарвлення гематоксиліном і еозином. Ок × 10. Об. × 20 6. Archibong E. A. Spontaneus hemoperitoneum from rutured tecalu- teal cyst / E. A. Archibong, M. Eskan- dar, A. A. Sobande // Saudi Med. J. — 2003, Jan. — Vol. 33 (1). — P. 30–33. 7. Гладчук І. З. Особливості веге- тативної регуляції хворих з апоплек- сією яєчників / І. З. Гладчук, О. Я. На- заренко, Р. С. Вастьянов // Досягнен- ня біології та медицини. — 2009. — № 2. — С. 33–36. 8. Оперативна лапароскопія та штучне запліднення в лікуванні хво- рих з неплідністю трубного похо- дження / О. М. Юзько, Т. А. Юзько, С. П. Польова, С. Г. Приймак // Педіа- трія, акушерство та гінекологія. — 2003. — № 6. — С. 111–114. 9. Морфофункціональні особли- вості придатків матки у жінок ре- продуктивного віку з пухлиноподіб- ними ураженнями яєчників / І. Б. Вовк, Т. Д. Задорожна, В. К. Кондратюк [та ін.] // Здоровье женщины. — 2007. — № 1. — С. 169–171. 10. Грицай Н. Н. Система гемоста- за при нарушении мозгового крово- обращения / Н. Н. Грицай, В. П. Ми- щенко, В. А. Пинчук // Международ- ный неврологический журнал. — 2006. — № 5. — С. 12–14. 11. Насонов Е. Антифосфолипид- ный синдром / Е. Насонов. — М. : Ме- дицина, 2004. — 243 с. 12. Эндотелиальная дисфункция в генезе перинатальной патологии / Г. Т. Сухих, Е. М. Вихляева, Л. В. Ванько [и др.] // Акушерство и гине- кология. — 2008. — № 5. — С. 3–7. УДК 618.11-005.1-091:001.53 В. О. Ситнікова, Т. О. Ліщиновська ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ МОРФОЛОГІЧНИХ ЗМІН У ДЖЕРЕЛАХ АПОПЛЕКСІЇ ЯЄЧНИКІВ У ЖІНОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ Було проаналізовано 66 клінічних випадків апоплексії яєчників у жінок репродуктивного віку. Залежно від об’- єму внутрішньочеревної кровотечі хворі були поділені на три клінічні групи: перша група — до 150,0 мл, друга гру- па — від 150,0 до 500,0 мл, третя — вище 500,0 мл. Вста- новлено, що найчастіше джерелом апоплексії яєчників є кісти жовтого тіла. Існує залежність об’єму гемоперито- неума від дисциркуляторних розладів у джерелі апоплексії. Ключові слова: апоплексія яєчників, жовте тіло, внут- рішньочеревна кровотеча. UDC 618.11-005.1-091:001.53 V. O. Sytnikova, T. O. Lischinovska COMPARATIVE ANALYSIS OF MORPHOLOGICAL CHANGES IN OVARIAN APOPLEXY ORIGIN IN FER- TILE AGE WOMEN There were analysed 6 clinical cases of ovarian apoplexy in the fertile age women. The patients were divided into three groups depending on intraabdominal bleeding volume: the 1st group — up to 150.0 ml, the 2nd group — from 150.0 to 500.0 ml and the 3rd group — over 500,0 ml. It is established that more frequent the source of ovarian apoplexy are cor- pus luteum cysts. There is dependence of hemoperitonium vo- lume on circulation disorders in apoplexy origin. Key words: ovarian apoplexy, corpus luteum, intraabdo- minal bleeding. Рис. 3. Жінка 30 років. Об’єм гемоперитонеума 450,0 мл. Ділянка сполучнотканинної капсули жовтого тіла з щільно розташованими судинами артеріального типу. Забарвлення гематоксиліном і еозином. Ок × 10. Об. × 20
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-47465
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn XXXX-0102
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T18:15:44Z
publishDate 2010
publisher Національна академія наук України
record_format dspace
spelling Ситнікова, В.О.
Ліщиновська, Т.О.
2013-07-14T19:43:23Z
2013-07-14T19:43:23Z
2010
Порівняльний аналіз морфологічних змін у джерелах апоплексії яєчників у жінок репродуктивного віку / В.О. Ситнікова, Т.О. Ліщиновська // Досягнення біології та медицини. — 2010. — № 2(16). — С. 62-65. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
XXXX-0102
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47465
618.11-005.1-091:001.53
Було проаналізовано 66 клінічних випадків апоплексії
 яєчників у жінок репродуктивного віку. Залежно від об’єму внутрішньочеревної кровотечі хворі були поділені на
 три клінічні групи: перша група — до 150,0 мл, друга група — від 150,0 до 500,0 мл, третя — вище 500,0 мл. Встановлено, що найчастіше джерелом апоплексії яєчників є
 кісти жовтого тіла. Існує залежність об’єму гемоперитонеума від дисциркуляторних розладів у джерелі апоплексії.
There were analysed 6 clinical cases of ovarian apoplexy
 in the fertile age women. The patients were divided into three
 groups depending on intraabdominal bleeding volume: the
 1st group — up to 150.0 ml, the 2nd group — from 150.0 to
 500.0 ml and the 3rd group — over 500,0 ml. It is established
 that more frequent the source of ovarian apoplexy are corpus luteum cysts. There is dependence of hemoperitonium volume on circulation disorders in apoplexy origin.
uk
Національна академія наук України
Досягнення біології та медицини
Оригінальні дослідження
Порівняльний аналіз морфологічних змін у джерелах апоплексії яєчників у жінок репродуктивного віку
Comparative analysis of morphological changes in ovarian apoplexy origin in fertile age women
Article
published earlier
spellingShingle Порівняльний аналіз морфологічних змін у джерелах апоплексії яєчників у жінок репродуктивного віку
Ситнікова, В.О.
Ліщиновська, Т.О.
Оригінальні дослідження
title Порівняльний аналіз морфологічних змін у джерелах апоплексії яєчників у жінок репродуктивного віку
title_alt Comparative analysis of morphological changes in ovarian apoplexy origin in fertile age women
title_full Порівняльний аналіз морфологічних змін у джерелах апоплексії яєчників у жінок репродуктивного віку
title_fullStr Порівняльний аналіз морфологічних змін у джерелах апоплексії яєчників у жінок репродуктивного віку
title_full_unstemmed Порівняльний аналіз морфологічних змін у джерелах апоплексії яєчників у жінок репродуктивного віку
title_short Порівняльний аналіз морфологічних змін у джерелах апоплексії яєчників у жінок репродуктивного віку
title_sort порівняльний аналіз морфологічних змін у джерелах апоплексії яєчників у жінок репродуктивного віку
topic Оригінальні дослідження
topic_facet Оригінальні дослідження
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47465
work_keys_str_mv AT sitníkovavo porívnâlʹniianalízmorfologíčnihzmínudžerelahapopleksííâêčnikívužínokreproduktivnogovíku
AT líŝinovsʹkato porívnâlʹniianalízmorfologíčnihzmínudžerelahapopleksííâêčnikívužínokreproduktivnogovíku
AT sitníkovavo comparativeanalysisofmorphologicalchangesinovarianapoplexyorigininfertileagewomen
AT líŝinovsʹkato comparativeanalysisofmorphologicalchangesinovarianapoplexyorigininfertileagewomen