До питання про механізми адаптації серцево-судинної системи до циклічних навантажень
В огляді літератури розглянуті загальні аспекти адаптації організму спортсменів до фізичних навантажень циклічного характеру, а також механізми формування довготривалої адаптації серцево-судинної системи. The review deals with general aspects of the adaptation of athletes to the cyclical nature of...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Досягнення біології та медицини |
|---|---|
| Datum: | 2010 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Національна академія наук України
2010
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47467 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | До питання про механізми адаптації серцево-судинної системи до циклічних навантажень / З.І. Коритко // Досягнення біології та медицини. — 2010. — № 2(16). — С. 70-74. — Бібліогр.: 34 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-47467 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Коритко, З.І. 2013-07-14T19:45:41Z 2013-07-14T19:45:41Z 2010 До питання про механізми адаптації серцево-судинної системи до циклічних навантажень / З.І. Коритко // Досягнення біології та медицини. — 2010. — № 2(16). — С. 70-74. — Бібліогр.: 34 назв. — укр. XXXX-0102 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47467 612.13:796.42 В огляді літератури розглянуті загальні аспекти адаптації організму спортсменів до фізичних навантажень циклічного характеру, а також механізми формування довготривалої адаптації серцево-судинної системи. The review deals with general aspects of the adaptation of athletes to the cyclical nature of physical activities and mechanisms of long-term adaptation of the cardiovascular system. uk Національна академія наук України Досягнення біології та медицини Огляди До питання про механізми адаптації серцево-судинної системи до циклічних навантажень On the mechanisms of adaptation of cardiovascular system to cyclic loading Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
До питання про механізми адаптації серцево-судинної системи до циклічних навантажень |
| spellingShingle |
До питання про механізми адаптації серцево-судинної системи до циклічних навантажень Коритко, З.І. Огляди |
| title_short |
До питання про механізми адаптації серцево-судинної системи до циклічних навантажень |
| title_full |
До питання про механізми адаптації серцево-судинної системи до циклічних навантажень |
| title_fullStr |
До питання про механізми адаптації серцево-судинної системи до циклічних навантажень |
| title_full_unstemmed |
До питання про механізми адаптації серцево-судинної системи до циклічних навантажень |
| title_sort |
до питання про механізми адаптації серцево-судинної системи до циклічних навантажень |
| author |
Коритко, З.І. |
| author_facet |
Коритко, З.І. |
| topic |
Огляди |
| topic_facet |
Огляди |
| publishDate |
2010 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Досягнення біології та медицини |
| publisher |
Національна академія наук України |
| format |
Article |
| title_alt |
On the mechanisms of adaptation of cardiovascular system to cyclic loading |
| description |
В огляді літератури розглянуті загальні аспекти адаптації організму спортсменів до фізичних навантажень циклічного характеру, а також механізми формування довготривалої адаптації серцево-судинної системи.
The review deals with general aspects of the adaptation of
athletes to the cyclical nature of physical activities and mechanisms of long-term adaptation of the cardiovascular system.
|
| issn |
XXXX-0102 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47467 |
| citation_txt |
До питання про механізми адаптації серцево-судинної системи до циклічних навантажень / З.І. Коритко // Досягнення біології та медицини. — 2010. — № 2(16). — С. 70-74. — Бібліогр.: 34 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT koritkozí dopitannâpromehanízmiadaptacíísercevosudinnoísistemidociklíčnihnavantaženʹ AT koritkozí onthemechanismsofadaptationofcardiovascularsystemtocyclicloading |
| first_indexed |
2025-11-25T21:11:00Z |
| last_indexed |
2025-11-25T21:11:00Z |
| _version_ |
1850548152554225664 |
| fulltext |
ÄÎÑßÃÍÅÍÍß Á²ÎËÎò¯ òà ÌÅÄÈÖÈÍÈ70
ÎÎÎÎÎãëÿäèãëÿäèãëÿäèãëÿäèãëÿäè
В основі досягнення спор-
тивних результатів та їх рос-
ту лежать адаптаційні проце-
си, які відбуваються в організ-
мі [1; 2]. З позицій сучасних
концепцій фізіологічної науки,
адаптація до м’язової діяльнос-
ті являє собою системну відпо-
відь організму, спрямовану на
досягнення високої тренова-
ності при мінімізації біологіч-
ної ціни за це. Адаптацію до
фізичних навантажень слід роз-
глядати як динамічний процес,
в основі якого лежить форму-
вання нової програми реагу-
вання [3].
У процесі адаптації до фізич-
них навантажень виділяють два
етапи — термінової та довго-
тривалої стійкої адаптації. Пе-
рехід від термінового етапу до
стійкої довгострокової адап-
тації базується на формуванні
структурних змін у всіх лан-
ках: як у морфофункціональ-
них системах, так і в регуля-
торних механізмах [1].
Довготривала адаптація мо-
же розглядатись як процес з
постійно змінним вектором,
оскільки складається з вели-
чезного набору різноманітних
адаптаційних реакцій на тре-
нувальні та інші навантажен-
ня, «слідові явища» яких мо-
жуть мати як позитивний, так
і негативний характер. Саме
комплекс неспецифічної та спе-
цифічної ланки діючого факто-
ра зумовлює функціональні, а
при багаторазовій дії фактора і
структурні адаптаційні зміни в
організмі та його системах [3].
Довготривала адаптація ви-
никає поступово, у результаті
тривалої чи багаторазової дії
на організм певних подраз-
ників і розвивається на основі
багаторазової реалізації термі-
нової адаптації. Довготривала
адаптація характеризується
тим, що внаслідок нагрома-
дження кількісних змін орга-
нізм набуває нової якості — з
неадаптованого перетворю-
ється в адаптований [1].
Довготривала адаптація про-
являється у всіх органах і ха-
рактеризується збільшенням
функціональних резервів, які є
наслідком структурних пере-
будов органів і тканин та знач-
ною економізацією функцій [1;
3; 4].
Спортивне тренування впли-
ває на всі ланки серцево-су-
динної системи: морфологію
серця і системну гемодина-
міку, стан судинного русла. У
результаті довготривалої адап-
тації формується конкретна мо-
дель, а краще сказати функ-
ціональна система, оптималь-
ного функціонування апарату
кровообігу, який відповідає
спрямованості тренувального
процесу. Спрямованість тре-
нувального процесу накладає
відбиток на регуляторні меха-
нізми кровообігу, на типи кро-
вообігу, формуючи при дов-
готривалій адаптації найбільш
економічно вигідний гіпокіне-
тичний тип кровообігу, а та-
кож на функціональні резерви
серця [5; 8; 13; 14].
Навіть фізично активні лю-
ди, які регулярно займаються
фізичною культурою, досто-
вірно відрізняються від осіб,
які не займаються фізичними
вправами за показниками серце-
во-судинної системи: за показни-
ками систолічного (АТсист) та
діастолічного (АТдіаст) арте-
ріального тиску, величиною
адаптаційного потенціалу сер-
цево-судинної системи (АПССС),
співвідношенням активності
симпатичної та парасимпа-
тичної гілок регуляції серце-
УДК 612.13:796.42
З. І. Коритко, канд. біол. наук
ДО ПИТАННЯ ПРО МЕХАНІЗМИ АДАПТАЦІЇ
СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ
ДО ЦИКЛІЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ
Львівський державний університет фізичної культури
¹ 2 (16) 2010 71
вого ритму (LF/HF) [6–8]. У
осіб, які займаються фізичною
культурою, адаптаційні мож-
ливості серцево-судинної сис-
теми більшою мірою залежать
від центральних механізмів ре-
гуляції обмінних процесів, ніж
від гуморальних факторів ре-
гуляції [9–11].
Таким чином, адаптаційно-
пристосувальна діяльність сер-
цево-судинної системи в орга-
нізмі в цілому — це перехідні
процеси, які безперервно слі-
дують один за одним і потре-
бують певного напруження ре-
гуляторних механізмів [12].
Зміни регуляції системного
кровообігу під впливом фізич-
них навантажень динамічного
характеру повністю вклада-
ються у відомі принципи еко-
номізації функціонування сис-
тем [9; 13–16]. Проявом компен-
саторно-пристосувальної ре-
акції при довготривалій адап-
тації організму до фізичних
навантажень є гіперфункція
серця, яка характеризується
збільшенням енергії, що утво-
рюється міокардом на одини-
цю маси внаслідок підвищен-
ня інтенсивності функціону-
вання його структур [17]. Така
послідовність указує на функ-
ціонування механізму регу-
ляції на рівні клітини, при цьо-
му дефіцит енергії відіграє
роль сигналу, який опосеред-
ковано активує генетичний
апарат. Активація забезпечує
збільшення потужності систе-
ми мітохондрій і стає базою
стійкої адаптації [12].
На думку багатьох авторів
[5; 13], гемодинамічною харак-
теристикою адаптації апара-
ту кровообігу спортсменів —
представників циклічних видів
спорту є посилення його ско-
ротливої здатності за рахунок
фізіологічної дилатації шлу-
ночків, у результаті якої збіль-
шується базальний резервний
об’єм (БРО).
Оцінка морфометричних по-
казників у спортсменів — пред-
ставників циклічних видів спор-
ту по відношенню до нетрено-
ваних людей має такі законо-
мірності: у тренованих осіб зна-
чення кінцево-систолічного
об’єму (КСО) і кінцево-діасто-
лічного об’єму (КДО) лівого
шлуночка (ЛШ) достовірно
вищі, ніж у контрольній групі.
Це може бути результатом по-
стійного додаткового розтяг-
нення камер серця внаслідок
збільшення об’єму крові при
виконанні інтенсивних фізич-
них навантажень.
Показники товщини міжшлу-
ночкової перегородки (МШП)
в діастолу і МШП в систолу
достовірно вищі у спортсменів
циклічних видів спорту. Також
вищі показники товщини зад-
ньої стінки лівого шлуночка
(ЗСЛШ) у систолу і ЗСЛШ у
діастолу. Ці зміни, очевидно, є
наслідком однієї зі складових
тієї потужної компенсації, яка
необхідна для високої продук-
тивності серця в умовах на-
пруженого фізичного наванта-
ження [13; 18].
У спортсменів, що займають-
ся циклічними видами спорту,
вища маса міокарда лівого
шлуночка (ММЛШ) і вищий
індекс ММЛШ (відношення
ММЛШ до площі поверхні ті-
ла).
Відношення КДО / ММЛШ
у спортсменів, яке відображає
шлях адаптації ССС до наван-
тажень, свідчить про збільшен-
ня у них лівого шлуночка. Ві-
домо [17; 19], що ударний об’єм
серця (УО) є основним еквіва-
лентом витривалості ССС і
кисневотранспортного забез-
печення організму, тому підви-
щення УО і КДО ЛШ у спорт-
сменів зумовлює інотропізм
міокарда, що є важливим при-
стосувальним механізмом у
процесі адаптаційної роботи
серця до інтенсивних фізичних
навантажень і створює морфо-
логічну основу для функціону-
вання серця в умовах значно-
го венозного повернення крові
[16; 18; 20].
Ударний об’єм крові збіль-
шується зі збільшенням трено-
ваності. Збільшення УО відбу-
вається як за рахунок викорис-
тання базального об’єму крові,
так і, певною мірою, за рахунок
її додаткового резервного об’-
єму [15; 21; 22].
Іншим важливим гемодина-
мічним показником адаптацій-
ного механізму є хвилинний
об’єм крові (ХОК), який визна-
чає рівень кровопостачання
працюючих м’язів. Деякі авто-
ри стверджують, що у спорт-
сменів циклічних видів спор-
ту, які тренуються на розви-
ток витривалості, він значно
вищий, ніж у неспортсменів,
що характеризує функціональ-
ний резерв серця в умовах над-
лишкового фізичного наванта-
ження. Вищі значення ХОК є
не лише за рахунок високого
УО, але й визначаються перева-
жаючим тонусом симпатичного
відділу вегетативної нервової
системи [12; 17; 23]. Збільшення
ХОК зумовлено, очевидно,
тривалим виконанням динамі-
чних вправ помірної потуж-
ності, що веде до збільшення
об’єму серця і розтягнення
серцевого м’яза [12; 13].
Інші дослідники стверджу-
ють, що у спортсменів цикліч-
них видів спорту, які тренують-
ся на розвиток витривалості,
значення ХОК нижчі, ніж у не-
спортсменів [5; 14], а вищі, ніж
у неспортсменів, показники
ХОК зареєстровані у сприн-
терів [17; 24; 25].
Хоча в літературі є достат-
ньо даних, які характеризують
стан серцево-судинної систе-
ми, зокрема центральної гемо-
динаміки у спортсменів різно-
го виду спорту, віку, статі,
тренованості тощо [5; 8; 9; 13],
ÄÎÑßÃÍÅÍÍß Á²ÎËÎò¯ òà ÌÅÄÈÖÈÍÈ72
разом із тим, багато аспектів
даної проблеми залишаються
суперечливими і не з’ясованими
до кінця. Зокрема, немає єдиної
думки відносно величин основ-
них кардіогемодинамічних по-
казників: ХОК та УО, особли-
во у стані спокою. Крім того,
величини УО мають широкий
діапазон індивідуальних коли-
вань [15; 17; 19; 21]. Існування
гемодинамічної неоднорідності
спортсменів потребує нових
підходів до оцінки показників
центральної гемодинаміки.
Перспективним є уявлення про
типи кровообігу, на формуван-
ня яких, очевидно, впливає
стан здоров’я спортсменів, а
також вид фізичних наванта-
жень і рівень спортивної май-
стерності [8; 13; 14].
Встановлено, що типи кро-
вообігу у легкоатлетів-бігунів
тісно пов’язані з спеціаліза-
цією та кваліфікацією, оскіль-
ки серед спринтерів високої
кваліфікації значно більше
спортсменів з більш економіч-
ним типом кровообігу, ніж се-
ред спринтерів нижчої кваліфі-
кації, а усі стайєри мають еко-
номічно вигідний гіпокінетич-
ний тип кровообігу з найвищи-
ми функціональними резерва-
ми [14].
Що стосується показників
загального судинного опору,
то дані літератури також різ-
няться. Одні дослідники вва-
жають, що у тренованих осіб
показники загального судин-
ного опору вищі порівняно з
контрольною групою, що вка-
зує на високоефективні адап-
таційні механізми. На їх дум-
ку, такі зміни є фізіологічним
механізмом, який визначає
зменшення приросту рівня кро-
вопостачання кінцівок внаслі-
док підвищення активності
фізіологічних вазопресорів [12].
Інші ж вважають, що у тре-
нованих осіб адаптаційні про-
цеси йдуть шляхом зниження
показників судинного опору,
що є оптимальним для роботи
серцево-судинної системи [13;
14].
Тривалі фізичні навантажен-
ня виявляють величезний вплив
також і на стан провідних шля-
хів серця, показників тонусу
вегетативної нервової систе-
ми, варіабельності ритму сер-
ця [7; 10; 27; 28].
Уявлення про стан регуля-
торних систем організму доз-
воляє отримати аналіз мате-
матичних показників серцево-
го ритму за Р. М. Баєвським
[29].
Якісні зміни регуляторних
систем виявляють за індексом
напруження (ІН). Індекс напру-
ження міокарда як інтеграль-
ний показник роботи серцево-
судинної системи можна вико-
ристовувати для контролю за
функціональним станом орга-
нізму та при визначенні їх фі-
зичної працездатності [11; 12;
30]. Встановлено, що ІН коре-
лює з показниками фізичної
працездатності та натренова-
ності, а саме з ростом трено-
ваності проходить зниження
ІН [26]. Індивідуальні значення
ІН лижників-гонщиків протя-
гом річного тренувального цик-
лу корелюють з результатами
змагальної діяльності (А. А.
Богатов, 2003). Крім того, пря-
мі кореляційні зв’язки серед-
ньої сили спостерігаються між
значеннями ХОК і показни-
ками напруження механізмів
адаптації за ІН [12; 31]. Спри-
ятливою ознакою адаптації
регуляторних механізмів сер-
ця при невеликих навантажен-
нях вважається також змен-
шення амплітуди моди (Амо) і
показника ∆Х (розкиду кардіо-
інтервалів за 100 кардіоцик-
лів) [6]. Зниження АМо свід-
чить на користь нормалізації
тонусу симпатичного відділу
ВНС, підвищення значень Мо
вказує на відновлення гумо-
ральної ланки механізму адап-
тації. Збільшення R-R є відоб-
раженням активності автоном-
ного контуру регуляції і ха-
рактерною рисою пристосу-
вальних реакцій організму до
циклічних навантажень [18; 32;
33].
Таким чином, процес адап-
тації організму спортсменів,
які спеціалізуються у цикліч-
них видах спорту, — це склад-
не явище, що зачіпає різні рів-
ні функціональної інтеграції.
При цьому в сукупності адап-
таційних процесів, ланок і ме-
ханізмів адаптації на фоні під-
вищених вимог до організму
спортсменів досить часто ви-
никають ситуації локального
вичерпання адаптаційного ре-
зерву, що викликає напружен-
ня суміжних, і перш за все ре-
гуляторних, ланок адаптацій-
ного процесу. Перспектива роз-
витку процесу залежить як від
значущості ланки, так і від ком-
пенсаторних можливостей ін-
ших ланок [3; 34].
ЛІТЕРАТУРА
1. Платонов В. Н. Система подго-
товки спортсменов в олимпийском
спорте. Общая теория и ее практичес-
кие приложения / В. Н. Платонов. —
К. : Олимпийская литература, 2004. —
808 с.
2. Иорданская Ф. А. Диагностика
и дифференцированная коррекция
симптомов дезадаптации к нагрузкам
современного спорта и комплексная
система мер их профилактики / Ф. А.
Иорданская, М. С. Юдинцева // Тео-
рия и практика ФК. — 1999. — № 1.
— С. 18–25.
3. Дорофєєва Є. С. Состояние не-
которых гуморальных регуляторных
систем у спортсменов высокого клас-
са / Є. С. Дорофєєва // Український ме-
дичний альманах. — 2005. — Т. 7. —
С. 63–65.
4. Гаркави Л. Х. Антистрессорные
реакции и активационная терапия /
Л. Х. Гаркави, Е. Б. Квакина, Т. С.
Кузьменко. — М. : ИМЕДИС, 1998. —
656 с.
5. Мельников А. А. Особенности ге-
модинамики и реологических свойств
¹ 2 (16) 2010 73
крови у спортсменов с разной на-
правленностью тренировочного про-
цесса / А. А. Мельников, А. Д. Вику-
лов // Теория и практика ФК. — 2003.
— № 1. — С. 23–26.
6. Романчук А. П. Комплексная
оценка межсистемных отношений
функциональных реакций организма
на физическую нагрузку / А. П. Роман-
чук // Теория и практика ФК. — 2002.
— № 4. — С. 51–54.
7. Галеев А. Р. Использование
анализа вариабельности сердечного
ритма при оптимизации двигатель-
ной активности / А. Р. Галеев, Э. М.
Казин, Л. Н. Игишева // Валеоло-
гия. — 2001. — Т. 26, № 2. — С. 100–
107.
8. Коритко З. І. Вплив спеціалі-
зації та кваліфікації бігунів на типи
кровообігу та функціональні резер-
ви серця / З. І. Коритко, М. С. Яськів
// Адаптаційні можливості дітей та
молоді : тези доп. 6-ї наук.-практ.
міжнар. конф., Одеса, 14–16 вересня
2006 р. — Одеса, 2006. — С. 150–152.
9. Ванюшин Ю. С. Адаптация сер-
дечной деятельности подростков к на-
грузке повышающейся мощности
/ Ю. С. Ванюшин, Ф. Г. Ситдиков
// Физиология человека. — 2001. —
Т. 27, № 2. — С. 91.
10. Malliani A. The Pattern of Sym-
pathovagal Balanse Explored in the Fre-
quenscy Domain / A. Malliani // News
in Rhysioligical Sciences. — 1999. —
Vol. 14, N 3. — Р. 111–117.
11. Stroke volume variability and
heard rate power spectrum in relation
to posture changes in healthy subjects
/ J. Siebert, P. Drabik, R. Lango,
K. Szyndler // Med. Sci Monit. — 2004.
— Vol. 10, N 2. — Р. 31–37.
12. Эхоморфофункциональные «марке-
ры» энергетического обмена в миокарде
у спортсменов — представителей цик-
лических видов спорта / Ю. В. Качан,
М. Е. Нечаева, М. Е. Рождественский,
О. Л. Смитиенко // Теория и практика
ФК. — 2002. — № 8. — С. 43–47.
13. Михалюк Э. Л. Показатели цен-
тральной гемодинамики, физической
работоспособности и вариабельнос-
ти сердечного ритма у легкоатлетов-
спринтеров / Э. Л. Михалюк // Ак-
туальні питання медичної науки та
практики : зб. наук. праць ЗМАПО. —
Запоріжжя, 2005. — Вип. 68, кн. 2. —
С. 246–252.
14. Коритко З. І. Особливості ти-
пів кровообігу та функціональних
резервів серця у легкоатлетів-бігунів
різної спеціалізації та кваліфікації
/ З. І. Коритко // Експериментальна та
клінічна фізіологія і біохімія. — 2006.
— № 3. — С. 108–113.
15. Коваленко С. О. Спектральний
аналіз коливань ударного об’єму кро-
ві у чоловіків у стані спокою та при
різних навантаженнях / С. О. Кова-
ленко // Експериментальна та клініч-
на фізіологія і біохімія. — 2008. —
№ 2. — С. 59–63.
16. McClintock P. Ineractions and
synchronisation in the cardiovascular
system / P. McClintock, A. Stefanovska
// Fluctuation and Noise Letters. —
2003. — Vol. 3, N 2. — Р. 167–176.
17. Показатели ударного объе-
ма крови у юношей, занимающих-
ся физическими упражнениями ди-
намического и статического харак-
тера / Р. А. Абзалов, И. Х. Вахитов,
Р. С. Сафин [и др.] // Теория и прак-
тика ФК. — 2002. — № 2. — С. 13–
14.
18. Морфофункциональные показа-
тели сердца и кардиогемодинамики
спортсменов под действием нейро-
эндокринного адаптогена «Милайф»
/ Г. И. Нечаева, О. Л. Смитиенко,
А. Ю. Дятлова, В. В. Корнякова // Тео-
рия и практика ФК. — 2003. — № 6.
— С. 41–45.
19. Каленіченко О. В. Центральна
гемодинаміка та фазова структура
серцевого циклу у студентів-спорт-
сменів із різною спрямованістю тре-
нувального процесу / О. В. Калені-
ченко // Науковий вісник Волинсько-
го державного університету імені
Лесі Українки. — 2006. — № 5. —
С. 14–18.
20. Bhambhani Y. Prediction of
stroke volume from oxygen pulse mea-
surements in untrained and trained men
/ Y. Bhambhani, S. Norris, G. Bell
// Can. J. Appl. Physiol. — 1994. — N 1.
— Р. 49–59.
21. Илюшин О. В. Изменения удар-
ного объема крови у студентов пос-
ле выполнения гарвардского степ-те-
ста / О. В. Илюшин, Р. А. Абзалов
// Теория и практика ФК. — 2003. —
№ 1. — С. 48–51.
22. Miuamura M. Vetilatore re-
sponse at the onsel of voluntaru exer-
cise and pasisve in endurance runners
/ M. Miuamura // Eur. Appl. Physiol.
— 1997. —Vol. 76, N 3. — Р. 221–229.
23. Особливості центральної гемо-
динаміки та її змін при додатковому
опору диханню у спортсменів різних
видів спорту аеробної спрямованості
тренувального процесу / С. В. Гречу-
ха, О. О. Безкопильний, К. М. Мотуз,
С. О. Коваленко // Слобожанський
науково-спортивний вісник. — 2010.
— № 2. — С. 83–86.
24. Коритко З. І. Вплив гепарину
на реалізацію функціональних ре-
зервів серця у бігунів різної кваліфі-
кації при граничних фізичних наван-
таженнях / З. І. Коритко // Фізіологіч-
ний журнал. — 2010. — Т. 56, № 2. —
С. 261.
25. Яремко Є. О. Особливості реа-
лізації адаптаційних можливостей
кардіогемодинаміки на анаеробні
фізичні навантаження // Фізіологіч-
ний журнал. — 2010. — Т. 56, № 2. —
С. 269–270.
26. Гриньків М. Я. Ритм серця і
стан центральної гемодинаміки лег-
коатлетів-бігунів на різні дистанції /
М. Я. Гриньків, П. П. Дацків // Адап-
таційні можливості дітей та молоді :
матеріали 6-ї наук.-практ. міжнар.
конф., Одеса, 13–15 вересня 2004 р. —
Одеса, 2004. — С. 65–70.
27. Регуляторні механізми адап-
таціїї кардіогемодинаміки до фізич-
них навантажень у легкоатлетів-бігу-
нів / Є. О. Яремко, П. П. Дацків, М.
Я. Гриньків [та ін.] // Фізіологічний
журнал. — 2006. — Т. 52, № 2. —
С. 211–212.
28. Tuvia S. B-Adreneric agonists
regulate cell membrane fluctuations of
human erytrocytes / S. Tuvia, A. Mos-
ses, N. Gulaev // Journ. Physiol. — 1999.
— Vol. 516, N 3. — Р. 781–792.
29. Полатайко Ю. А. Хронофизио-
логические особенности вариабель-
ности сердечного ритма у спортсме-
нов в процессе годичной подготовки
/ Ю. А. Полатайко, И. В. Радыш // Вест-
ник новых медицинских техноло-
гий. — 2005. — Т. ХII, № 1. — С. 44–
47.
30. Tzuji H. Impact of reduced heart
rate variability on risk cardiacevents.
The Framingham heart study / H. Tzuji
// Circulation. — 1996. — Vol. 94, N 11.
— Р. 2850–2855.
31. Гриньків М. Я. Особливості сер-
цевого ритму спортсменів із швид-
кісно-силовою спрямованістю трену-
вального процесу / М. Я. Гриньків
// Фізіологічний журнал. — 2010. —
Т. 56, № 2. — С. 255–256.
32. The ability of several short-term
measures of RR variability to predict
ÄÎÑßÃÍÅÍÍß Á²ÎËÎò¯ òà ÌÅÄÈÖÈÍÈ74
mortality afther myokardial infartion
/ J. T. Bigger, J. L. Fleiss, L. M. Rol-
nitsky, R. S. Steinman // Circulation.
— 1993. — Vol. 88, N 7. — Р. 927–
936.
33. Heart rate variability: origins,
methods and interpretative caverats
/ G. G. Berntson, J. T. Bigger, D. L. Ek-
berg [et al.] // Psychophysiology. —
1997. — N 34. — P. 623–648.
34. Bouteau N. Stroke volume varia-
tion as an indikator of fluid responsive-
ness / N. Bouteau, B. Tavernier // Anesth
Analg. — 2004. — Vol. 98, N 1. — Р. 278–
279.
УДК 612.13:796.42
З. І. Коритко
ДО ПИТАННЯ ПРО МЕХАНІЗМИ АДАПТАЦІЇ СЕРЦЕ-
ВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ ДО ЦИКЛІЧНИХ НАВАНТА-
ЖЕНЬ
В огляді літератури розглянуті загальні аспекти адап-
тації організму спортсменів до фізичних навантажень цик-
лічного характеру, а також механізми формування дов-
готривалої адаптації серцево-судинної системи.
Ключові слова: адаптація, фізичні навантаження, легко-
атлети-бігуни, серцево-судинна система.
UDC 612.13:796.42
Z. I. Korytko
ON THE MECHANISMS OF ADAPTATION OF CAR-
DIOVASCULAR SYSTEM TO CYCLIC LOADING
The review deals with general aspects of the adaptation of
athletes to the cyclical nature of physical activities and me-
chanisms of long-term adaptation of the cardiovascular system.
Key words: adaptation, physical activity, athletes-runners,
cardiovascular system.
|