Залежність клінічних проявів інфікування від вірусного навантаження у дітей з вродженою цитомегаловірусною інфекцією

Наведені результати обстеження 94 дітей, народжених
 від серопозитивних за ЦМВ матерів. Встановлені статистично вірогідні відмінності між показниками маси, довжиною тіла, оцінкою за шкалою Апгар на першій та п’ятій хвилинах життя, лабораторними показниками у дітей
 групи високого вір...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Досягнення біології та медицини
Date:2011
Main Author: Дубковська, М.В.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Національна академія наук України 2011
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47474
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Залежність клінічних проявів інфікування від вірусного навантаження у дітей з вродженою цитомегаловірусною інфекцією / М.В. Дубковська // Досягнення біології та медицини. — 2011. — № 1(17). — С. 22-26. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860252199380058112
author Дубковська, М.В.
author_facet Дубковська, М.В.
citation_txt Залежність клінічних проявів інфікування від вірусного навантаження у дітей з вродженою цитомегаловірусною інфекцією / М.В. Дубковська // Досягнення біології та медицини. — 2011. — № 1(17). — С. 22-26. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Досягнення біології та медицини
description Наведені результати обстеження 94 дітей, народжених
 від серопозитивних за ЦМВ матерів. Встановлені статистично вірогідні відмінності між показниками маси, довжиною тіла, оцінкою за шкалою Апгар на першій та п’ятій хвилинах життя, лабораторними показниками у дітей
 групи високого вірусного навантаження (кількість копій
 ДНК ЦМВ більше 5000 у 1 мл сечі) порівняно з аналогічними показниками груп низького навантаження та без
 нього. Доведено, що до найбільш вагомих клінічних проявів вродженої ЦМВІ належать гепатит і гепатомегалія. Results of 94 investigated children born from CMV seropositive mothers are represented in the article. The statistically significant differences of mass, length of body, indexes
 of Apgar scale at the first and fifth minutes of life, laboratory
 indexes for the children with high viral load (DNA viral
 load 5000 copies/ml in urine) were obtained compared to
 similar indexes from groups with low viral load and without
 viral load. The most influential clinical manifestations of congenital CMV are hepatitis and hepatomegalia.
first_indexed 2025-12-07T18:44:48Z
format Article
fulltext ÄÎÑßÃÍÅÍÍß Á²ÎËÎò¯ òà ÌÅÄÈÖÈÍÈ22 Переконливі дані вітчизня- них і зарубіжних учених свід- чать, що інфікування цитоме- галовірусом (ЦМВ) є однією з найбільш розповсюджених при- чин розвитку патології вагіт- ності та плода [1], уражаючи 0,5–2,5 % живих новонародже- них [2]. Встановлена залежність між гестаційним віком плоду під час інфікування та ступе- нем ушкодження — що менше гестаційний термін, то більш генералізованим є процес і значніші ушкодження [3; 4]. Трансплацентарна переда- ча вірусу трапляється в однієї третини матерів з первинною інфекцією [5] та лише у 10– 15 % дітей наявні клінічні про- яви інфікування при народжен- ні [6]. В останніх більш імо- вірний розвиток нейросенсор- ної туговухості (НСТ), пору- шень психомоторного розвит- ку та зорових дефектів [7]. Клі- нічна форма вродженої цитоме- галовірусної інфекції (ЦМВІ) у дітей може супроводжуватись ураженням центральної нерво- вої системи (ЦНС) вже при на- родженні, що підвищує ризик несприятливого неврологічно- го прогнозу. За даними іноземних авто- рів, приблизно у половини дітей з клінічно вираженою вродженою ЦМВІ розвивається туговухість, у більшості з них спостерігається і подальше про- гресування порушень слуху [8; 9]. У випадку, якщо діти з вро- дженою ЦМВІ мали задовільні показники нервово-психічного розвитку протягом першого року життя, ризик неврологіч- них розладів і порушень ін- телектуальної сфери зменшу- ється [10]. За окремими дослі- дженнями, вміст ДНК ЦМВ у кількості більше 5·103 у 1 мл сечі асоціюється з підвищеним ризиком розвитку туговухос- ті, тимчасом як її кількість менше вказаної зменшує шан- си розвитку порушень слуху [11]. Чіткі критерії, які б допо- могли встановити, у яких са- ме дітей розвинуться віддалені наслідки інфікування, не ви- значені. Практичне значення проблеми та відсутність на- укових досліджень зумовили актуальність вивчення голов- них, найбільш вагомих клініч- них проявів ЦМВІ у дітей з внутрішньоутробною транс- місією. Метою даного етапу дослі- дження стало вивчення залеж- ності клінічних проявів ЦМВІ від вірусного навантаження, а та- кож визначення вагомості клі- нічних ознак інфікування у ді- тей раннього віку з внутрішньо- утробною трансмісією ЦМВ. Матеріали та методи дослідження До когортного дослідження були включені 94 дитини, на- роджені від серопозитивних за ЦМВ матерів. Встановлення інфекційного статусу новона- роджених проводили шляхом дослідження крові та сечі мето- дом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) у реальному часі за методикою R. Higuchi et al. [12]. Біологічний матеріал зби- рали безпосередньо у пологовій залі до першого прикладання до грудей, що виключало мож- ливість інфікування ЦМВ че- рез грудне молоко. Критерієм розподілу дітей на групи стали результати ПЛР у реальному часі, яку проводили за допомо- гою ампліфікатора з флуорес- центною детекцією у режимі реального часу “iQ5 iCycler” (“Bio-Rad”, США). Для підтвердження внут- рішньоутробного інфікування визначали IgG з оцінкою їх авід- ності. Виявлення анти-ЦМВ- IgG проводили методом імуно- ферментного аналізу (ІФА) за стандартними методиками [13]. Авідність IgG визначали мето- дом імунохемілюмінесцентно- го аналізу (CLIA) [14]. Оцінку стану органа слуху проводи- ли із застосуванням об’єктив- ної аудіометрії з реєстрацією стовбурових викликаних по- тенціалів [15] на електроней- роміографі Нейрософт із про- грамою «Нейро-МВП». Статистичний аналіз отри- маних даних здійснювали за допомогою пакетів STATIS- TICA 7.0 та Microsoft EXCEL 2003 з інтеграцією AtteStat 9.7.1, інтернет-калькулятора SISA (Simple Interactive Statis- tical Analysis). Для визначення закономірностей між великою кількістю якісних ознак вико- ристовували модулі інтелек- туального аналізу даних (Data mining) [16; 17]. Результати дослідження та їх обговорення Із 94 обстежених дітей до ос- новної групи увійшли 57 осіб, інфікованих шляхом трансмісії УДК 616.98:578.825.12]-053.1 М. В. Дубковська ЗАЛЕЖНІСТЬ КЛІНІЧНИХ ПРОЯВІВ ІНФІКУВАННЯ ВІД ВІРУСНОГО НАВАНТАЖЕННЯ У ДІТЕЙ З ВРОДЖЕНОЮ ЦИТОМЕГАЛОВІРУСНОЮ ІНФЕКЦІЄЮ Одеський національний медичний університет ¹ 1 (17) 2011 23 ЦМВ від матері до дитини з підтвердженою наявністю ДНК вірусу у біологічному матеріа- лі — крові або сечі. Діти з кількістю копій ДНК ЦМВ більше 5000 у 1 мл сечі утвори- ли групу 1 (високого наванта- ження, n = 22). До групи 2 (низь- кого навантаження, n = 35) увійшли діти з кількістю ДНК вірусу менше 5000 копій в 1 мл сечі. До контрольної групи (без навантаження, група 3, n = 37) увійшли умовно здоро- ві діти, у яких наявність вірусу не була підтверджена лабора- торними методами (ПЛР у ре- альному часі, ІФА). Вік обсте- жених дітей становив від на- родження до 13 міс. Вивчення антропометричних даних виявило, що показники середньої маси та довжини тіла при народженні у дітей групи 1 були вірогідно нижчими порів- няно з дітьми групи 2 (р<0,05) та контрольної групи (р<0,05). Середні показники окружності голови та грудної клітки у ді- тей групи 1, групи 2 та групи 3 не мали статистично вірогідної різниці (р>0,05) (табл. 1). У дітей групи 1 оцінка за шкалою Апгар на першій та п’ятій хвилинах була вірогідно нижчою порівняно з показника- ми групи 2 (р<0,05) та групи 3 (р<0,05). Вірогідної різниці між показниками за шкалою Апгар, терміном гестації та віком ма- тері у дітей різних груп доведе- но не було, р>0,05 (табл. 2). Клінічні ознаки вродженої ЦМВІ проявлялися як при наро- дженні, так і у ранньому нео- натальному періоді. Зустрічаль- ність клінічних ознак у дітей різних груп наведена у табл. 3. Таблиця 1 Антропометричні дані дітей з вродженою цитомегаловірусною інфекцією при народженні, M±m Ознака Високе навантаження, Низьке навантаження, Без навантаження, група 1, n = 22 група 2, n = 35 група 3, n = 37 Маса тіла, г 3075,45±112,30*# 3528,00±92,93 3326,13±57,03 Окружність голови, см 33,04±0,52 34,72±0,24 32,32±0,31 Окружність грудної клітки, см 32,50±0,50 33,85±0,31 31,59±0,28 Довжина тіла, см 49,77±0,76*# 53,11±0,48 51,54±0,32 Примітка. У табл. 1, 2, 5: * — статистична значущість відмінностей з показниками групи без навантаження (р<0,05); # — статистична значущість відмінностей з показниками групи з низьким навантаженням (р<0,05). Таблиця 2 Оцінка деяких показників у різних групах дітей з цитомегаловірусною інфекцією при народженні, M±m Ознака Високе навантаження, Низьке навантаження, Без навантаження, група 1, n = 22 група 2, n = 35 група 3, n = 37 Оцінка за шкалою Апгар, 5,86±0,26*# 7,31±0,14 7,40±0,15 перша хвилина Оцінка за шкалою Апгар, 7,59±0,20*# 8,62±0,09 8,35±0,11 п’ята хвилина Термін гестації, тиж. 38,90±0,40 39,42±0,21 39,40±0,19 Вік матері, роки 27,95±1,00 27,88±0,85 28,08±0,95 Таблиця 3 Клінічні прояви вродженої цитомегаловірусної інфекції у ранньому неонатальному періоді у різних групах досліджуваних дітей Ознака n % (95 % ДІ) n % (95 % ДІ) n % (95 % ДІ) Затримка 7 31,8 (12,3–51,2) 5 14,3 (2,7–25,8) 4 10,8 (0,7–20,8) внутрішньоутробного розвитку Гепатомегалія 12 54,5 (33,6–75,3) 7 20,0 (6,7–33,2) 2 5,4 (-1,8–12,6) Спленомегалія 9 40,9 (20,3–61,4) 4 11,4 (0,8–21,9) 1 2,7 (-2,5–7,9) Жовтяниця 13 59,0 (38,4–79,5) 11 31,4 (16,0–46,7) 7 18,9 (6,2–31,5) Петехії 11 50,0 (29,1–70,8) 13 37,2 (21,1–53,2) 4 10,8 (0,7–20,8) Судоми 6 27,2 (8,6–45,7) 1 2,8 (-2,6–8,2) 0 0 Мікроцефалія 2 9,1 (-2,9–21,1) 0 0 0 0 Тромбоцитопенія 9 40,9 (20,3–61,4) 4 11,4 (0,8–21,9) 1 2,7 (-2,5–7,9) Високе навантаження, n = 22 Низьке навантаження, n = 35 Без навантаження, n = 37 ÄÎÑßÃÍÅÍÍß Á²ÎËÎò¯ òà ÌÅÄÈÖÈÍÈ24 У процесі дослідження про- водилась оцінка значущості та частоти зустрічальності го- ловних клінічних симптомів серед новонароджених із внут- рішньоутробною трансмісією ЦМВ (табл. 4. Встановлено, що на першому місці, за частотою виявлення та значущістю, згідно з отриманими результа- тами, знаходиться гепатит, а на другому — гепатомегалія (див. табл. 4). Лабораторні методи дослі- джень включали вивчення по- казників специфічних IgG з оцінкою авідності, аланінамі- нотрансферази (АЛТ), аспар- татамінотрансферази (АСТ), білірубіну та його фракцій, за- гального білка, тромбоцитів (табл. 5). Згідно з даними табл. 5, се- редні показники лабораторних досліджень у дітей групи 1 вірогідно відрізнялися від по- казників у дітей інших двох груп (р<0,05). Окрім того, у дітей групи 2 рівні анти-ЦМВ- IgG, індекс авідності IgG, се- редній показник рівня тромбо- цитів вірогідно відрізнялися від показників групи контро- лю (р<0,05). Тромбоцитопенія належить до частих гематологічних про- явів у дітей з вродженою фор- мою ЦМВІ. Розвиток тром- боцитопенії при ЦМВІ пов’я- зують із репродукцією віру- су у мегакаріоцитах кістко- вого мозку, що призводить до появи петехіального виси- пу на шкірі [18]. У представ- леному дослідженні тромбо- цитопенією вважалося падіння кількості тромбоцитів нижче 100 · 109/л. Висновки 1. У дітей з високим вірус- ним навантаженням встанов- лено вірогідно нижчі показни- ки середньої маси та довжини тіла, оцінки за шкалою Апгар на першій та п’ятій хвилинах життя, ніж у дітей інших двох груп (р<0,05), що вказує на несприятливий вплив вірус- ного навантаження ЦМВ на внутрішньоутробний стан ди- тини. 2. До головних клінічних проявів ЦМВІ у дітей з внут- рішньоутробною трансмісією належать гепатит (F = 26,24363; P = 0,000002) та гепатомегалія (F = 22,01471; P = 0,000009). Гепатит 9 40,9 (20,3–61,4) 1 2,8 (-2,6–8,2) 0 0 Анемія 6 27,2 (8,6–45,7) 4 11,4 (0,8–21,9) 2 5,4 (-1,8–12,6) Геморагічний синдром 10 45,5 (24,6–66,3) 4 11,4 (0,8–21,9) 2 5,4 (-1,8–12,6) Диспептичний синдром 10 45,5 (24,6–66,3) 5 14,3 (2,7–25,8) 3 8,1 (-0,6–16,8) Гідроцефалія 1 4,5 (-4,1–13,1) 0 0 0 0 Ураження нирок 8 36,3 (16,2–56,3) 7 20,0 (6,7–33,2) 2 5,4 (-1,8–12,6) Порушення серцевого ритму 4 18,1 (2,0–34,1) 4 11,4 (0,8–21,9) 1 2,7 (-2,5–7,9) Нейросенсорна туговухість 6 27,2 (8,6–45,7) 1 2,8 (-2,6–8,2) 0 0 Зниження фізіологічних рефлексів 11 50,0 (29,1–70,8) 14 40,0 (23,7–56,2) 5 13,5 (2,4–24,5) М’язова гіпотонія 14 63,6 (43,4–83,7) 11 31,4 (16,0–46,7) 5 13,5 (2,4–24,5) Кісти у мозку 7 31,8 (12,3–51,2) 2 5,7 (-1,9–13,3) 0 0 Кальцифікати у мозку 6 27,2 (8,6–45,7) 1 2,8 (-2,6–8,2) 0 0 Розширення шлуночків мозку 8 36,3 (16,2–56,3) 3 8,5 (-0,7–17,7) 2 5,4 (-1,8–12,6) Внутрішньочерепні гематоми 11 50,0 (29,1–70,8) 5 14,3 (2,7–25,8) 4 10,8 (0,7–20,8) різної локалізації Ознака n % (95 % ДІ) n % (95 % ДІ) n % (95 % ДІ) Високе навантаження, n = 22 Низьке навантаження, n = 35 Без навантаження, n = 37 Закінчення табл. 3 Таблиця 4 Ієрархічність головних клінічних проявів цитомегаловірусної інфекції у новонароджених за результатами методу “Feature Selection and Variable Filtering” модуля інтелектуального аналізу даних (Data mining) Клінічний прояв F-значення P-значення Гепатит 26,24363 0,000002 Гепатомегалія 22,01471 0,000009 М’язова гіпотонія 18,10121 0,000050 Тромбоцитопенія 16,91290 0,000085 Спленомегалія 16,91290 0,000085 Кісти у головному мозку 16,80967 0,000089 Геморагічний синдром 16,00516 0,000128 Судоми 14,74281 0,000226 Нейросенсорна туговухість 14,74281 0,000226 Кальцифікати у мозку 14,74281 0,000226 Диспептичний синдром 12,34491 0,000688 Петехії на шкірі 12,32963 0,000693 ¹ 1 (17) 2011 25 3. Нейросенсорна тугову- хість у ранньому неонаталь- ному періоді була встановле- на лише у дітей з доведеною наявністю ДНК вірусу цито- мегалії (серед дітей групи 1 у 27,2 % (95 % ДІ 8,6–45,7 %); серед дітей групи 2 у 2,8 % (95 % ДІ 2,6–8,2 %)). 4. Доведено, що у дітей групи 1 вірогідно відрізняють- ся рівні анти-ЦМВ-IgG, індекс авідності IgG, показники АЛТ, АСТ, тромбоцитів, загального білка, білірубіну та його фрак- цій порівняно з дітьми групи 2 (р<0,05) та групи 3 (р<0,05). У дітей групи 2 вірогідно вищі рівні IgG, індекс авідності IgG та нижчі показники тромбоци- тів порівняно з дітьми групи 3 (р<0,05). 5. Зважаючи на доведену залежність клінічних проявів від вірусного навантаження, доцільно рекомендувати ви- значення кількості копій ДНК вірусу у сечі та крові з метою прогнозування перебігу за- хворювання у дітей з внут- рішньоутробною трансмісією ЦМВ. ЛІТЕРАТУРА 1. Запорожан В. Н. Акушерство и гинекология / В. Н. Запорожан. – К., Здоров’я, 2001. – Кн. 2. – 328 с. 2. Орехов К. В. Врожденная цито- мегаловирусная инфекция / К. В. Оре- хов, М. В. Голубева, Л. В. Барычева // Детские инфекции. – 2004. – № 1. – С. 49–55. 3. Безнощенко Г. Б. Внутриутроб- ные инфекции: вопросы диагностики и врачебной тактики / Г. Б. Безно- щенко, Т. И. Долгих, Г. В. Кривчик. – М. : Медкнига ; Нижний Новгород : Издательство НГМА, 2003. – 88 с. 4. Rayner B. D. Cytomegalovirus infection in pregnancy / B. D. Rayner // Seminars in perinatology. – 1993. – Vol. 17. – P. 394–402. 5. Intrauterine transmission of cytomegalovirus to infants of women with preconceptional immunity / S. B. Boppana, L. B. Rivera, K. B. Fowler [et al.] // The New England journal of medicine. – 2001. – Vol. 3, N 344 (18). – P. 1366–1371. 6. Symptomatic congenital cytome- galovirus infection: neonatal morbidity and mortality / S. B. Boppana, R. F. Pass, W. J. Britt [et al.] // The Pediatric infectious disease journal. – 1992. – Vol. 11, N 2. – P. 93–99. 7. Bale J. F. Outcome in children with symptomatic congenital cytome- galovirus infection / J. F. Bale, J. A. Blackman, Y. Sato // Journal of child neurology. –1990. – Vol. 5, N 2. – P. 131– 136. 8. Newborn hearing screening: will children with hearing loss caused by congenital cytomegalovirus infection be missed? / K. B. Fowler, A. J. Dahle, S. B. Boppana [et al.] // The Journal of pediatrics. – 1999. – Vol. 135, N 1. – P. 60–64. 9. Longitudinal investigation of hear- ing disorders in children with congenital cytomegalovirus / A. J. Dahle, K. B. Fowler, J. D. Wright [et al.] // Journal of the American Academy of Audio- logy. – 2000. – Vol. 11, N 5. – P. 283– 290. 10. Ten-year clinical, developmental, and intellectual follow-up of children with congenital cytomegalovirus infec- tion without neurologic symptoms at one year of age / S. A. Ivarsson, B. Lern- mark, L. Svanberg // Pediatrics. – 1997. – Vol. 99, N 6. – Р. 800–803. 11. Congenital cytomegalovirus in- fection: association between virus bur- den in infancy and hearing loss / S. B. Boppana, K. B. Fowler, R. F. Pass [et al.] // The Journal of pediatrics. – 2005. – Vol. 146, N 6. – P. 817–823. 12. Simultaneous amplification and detection of specific DNA sequences / R. Higuchi, G. Dollinger, P. S. Walsh, R. Griffith // Biotechnology (N. Y.). – 1992. – Vol. 10, N 4. – Р. 413–417. 13. Таранов А. Г. Диагностические тест-системы (радиоиммунный и им- муноферментный методы диагности- ки) / А. Г. Таранов. – М. : Издатель Мокеев, 2002. – 288 с. 14. Revello M. G. Clinical evaluation of a chemiluminescence immunoassay for determination of immunoglobulin G avidity to human cytomegalovirus / M. G. Revello, G. Gorini, G. Gerna // Clinical and diagnostic laboratory immunology. – 2004. – Vol. 11, N 4. – Р. 801–805. 15. Колкер И. А. Детский цереб- ральный паралич. Инструментальная диагностика. Лечение / И. А. Колкер, В. Е. Михайленко, И. П. Шмакова. – Одесса : ПЛАСКЕ ЗАО, 2006. – 312 с. 16. Реброва О. Ю. Статистический анализ медицинских данных. Приме- нение пакета прикладных программ STATISTICA / О. Ю. Реброва. – М.: МедиаСфера, 2002. – 312 с. 17. Вуколов Э. А. Основы статисти- ческого анализа. Практикум по ста- тистическим методам и исследованию операций с использованием пакетов STATISTICA и EXCEL : учеб. посо- бие / Э. А. Вуколов. – М. : Форум, 2008. – 464 с. 18. Цинзерлинг А. В. Современные инфекции. Патологическая анатомия и вопросы патогенеза / А. В. Цинзер- линг, В. А. Цинзерлинг. – СПб. : Со- тис, 2002. – 352 c. Таблиця 5 Показники лабораторних даних у різних групах новонароджених з цитомегаловірусною інфекцією, M±m Високе Низьке Без Ознака навантаження, навантаження, навантаження, n = 22 n = 35 n = 37 IgG, ОД/мл 1,71±0,08*# 1,20±0,03* 0,29±0,02# Авідність IgG 0,55±0,02*# 0,38±0,01* 0,07±0,01# АЛТ, ОД/л 30,00±4,76*# 13,65±1,29 15,67±0,85 АСТ, ОД/л 41,59±5,25*# 20,11±1,25 19,67±1,14 Загальний білок, г/л 47,50±1,67*# 51,14±0,90 50,02±0,69 Білірубін загальний, 54,68±3,23*# 38,00±1,13 40,29±1,57 мкмоль/л Білірубін непрямий, 33,04±2,86*# 22,28±1,26 23,35±1,87 мкмоль/л Білірубін прямий, 21,54±2,02*# 15,71±0,87 16,97±0,92 мкмоль/л Тромбоцити, 109/л 126,95±8,44*# 161,71±7,89* 210,97±8,27# ÄÎÑßÃÍÅÍÍß Á²ÎËÎò¯ òà ÌÅÄÈÖÈÍÈ26 УДК 616.98:578.825.12]-053.1 М. В. Дубковська ЗАЛЕЖНІСТЬ КЛІНІЧНИХ ПРОЯВІВ ІНФІКУВАН- НЯ ВІД ВІРУСНОГО НАВАНТАЖЕННЯ У ДІТЕЙ З ВРОДЖЕНОЮ ЦИТОМЕГАЛОВІРУСНОЮ ІНФЕКЦІЄЮ Наведені результати обстеження 94 дітей, народжених від серопозитивних за ЦМВ матерів. Встановлені статис- тично вірогідні відмінності між показниками маси, дов- жиною тіла, оцінкою за шкалою Апгар на першій та п’я- тій хвилинах життя, лабораторними показниками у дітей групи високого вірусного навантаження (кількість копій ДНК ЦМВ більше 5000 у 1 мл сечі) порівняно з аналогіч- ними показниками груп низького навантаження та без нього. Доведено, що до найбільш вагомих клінічних про- явів вродженої ЦМВІ належать гепатит і гепатомегалія. Ключові слова: цитомегаловірусна інфекція, діти, ві- русне навантаження, нейросенсорна туговухість. UDC 616.98:578.825.12]-053.1 M. V. Dubkovska DEPENDANCE OF CLINICAL MANIFESTATIONS ON VIRUS BURDEN IN CHILDREN WITH CONGENI- TAL CYTOMEGALOVIRUS INFECTION Results of 94 investigated children born from CMV sero- positive mothers are represented in the article. The statis- tically significant differences of mass, length of body, indexes of Apgar scale at the first and fifth minutes of life, laboratory indexes for the children with high viral load (DNA viral load 5000 copies/ml in urine) were obtained compared to similar indexes from groups with low viral load and without viral load. The most influential clinical manifestations of con- genital CMV are hepatitis and hepatomegalia. Key words: cytomegalovirus infection, children, viral load, sensorineural hearing loss. Прогнозування та профі- лактика ускладнень післяопе- раційного періоду є одним із важливих завдань хірургії ново- народжених, тому що лікуван- ня вже виниклих ускладнень — досить складний і не завж- ди успішний процес, збільшує його терміни, тягне за собою погіршення якості життя дітей, призводить до інвалідизації [5– 7; 10]. Різні патологічні проце- си перебігають не ізольовано, а часто, взаємно обтяжуючи один одного, погіршують післяопе- раційний прогноз. Отже, у но- вонароджених переважає по- єднана патологія, яка розвива- ється на тлі внутрішньоутроб- ної гіпоксії плода, асфіксії но- вонародженого, внутрішньо- утробної інфекції, морфофунк- ціональної незрілості, метабо- лічних розладів, порушень го- меостазу і гемодинаміки [1–3; 9]. Перебіг і характер фонової патології, а також її вплив на організм новонародженого з хірургічною патологією в ці- лому, залежить від низки при- чин і, в основному, від по- єднання різних станів у кожної конкретної дитини [3; 5; 9]. Звідси важливий найближчий і довгостроковий прогноз впли- ву цих факторів на перебіг післяопераційного періоду [5; 7; 8]. Наявність фонової патоло- гії, а також висока агресив- ність методів корекції основ- ного захворювання (хірургіч- ної патології) обумовлюють високу летальність у групі но- вонароджених із хірургічною патологією. Саме у них нерід- ко виникають труднощі обсте- ження у зв’язку з відсутністю спеціальних адекватних об’єк- тивних методик [6–8]. У перед- і ранньому післяопераційному періоді у таких дітей розви- вається катаболічна спрямова- ність метаболізму та стресо- вий рівень функціонування нер- вово-ендокринної регуляції го- меостазу. У цих умовах важ- ливими є розробка методів об’- єктивної оцінки тяжкості стану дитини та прогнозування пере- бігу післяопераційного періоду. Одним із простих і ефективних критеріїв дослідження нерво- во-гуморального стану регу- ляції гомеостазу є метод кар- діоінтервалографії (КІГ) як мо- ніторного контролю гемодина- мічного компонента системи кисневого постачання мозку у новонароджених дітей [1; 4; 8]. Метою дослідження було визначення ефективності КІГ як методу контролю вегетого- меостазу у новонароджених із хірургічною патологією для вибору передопераційної так- тики і прогнозування перебігу післяопераційного періоду. Матеріали та методи дослідження Кардіоінтервалографію про- водили за допомогою апарата «КардіоСпектр» з комп’ютер- УДК 616-053.31-089-07 О. О. Лосєв, д-р мед. наук, проф., І. Р. Діланян, канд. мед. наук, К. О. Лосєва, канд. мед. наук, доц. КАРДІОІНТЕРВАЛОГРАФІЯ У ПРОГНОЗУВАННІ ПЕРЕБІГУ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОГО ПЕРІОДУ У НОВОНАРОДЖЕНИХ ІЗ ХІРУРГІЧНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ Одеський національний медичний університет
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-47474
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn XXXX-0102
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T18:44:48Z
publishDate 2011
publisher Національна академія наук України
record_format dspace
spelling Дубковська, М.В.
2013-07-14T20:04:06Z
2013-07-14T20:04:06Z
2011
Залежність клінічних проявів інфікування від вірусного навантаження у дітей з вродженою цитомегаловірусною інфекцією / М.В. Дубковська // Досягнення біології та медицини. — 2011. — № 1(17). — С. 22-26. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.
XXXX-0102
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47474
616.98:578.825.12]-053.1
Наведені результати обстеження 94 дітей, народжених&#xd; від серопозитивних за ЦМВ матерів. Встановлені статистично вірогідні відмінності між показниками маси, довжиною тіла, оцінкою за шкалою Апгар на першій та п’ятій хвилинах життя, лабораторними показниками у дітей&#xd; групи високого вірусного навантаження (кількість копій&#xd; ДНК ЦМВ більше 5000 у 1 мл сечі) порівняно з аналогічними показниками груп низького навантаження та без&#xd; нього. Доведено, що до найбільш вагомих клінічних проявів вродженої ЦМВІ належать гепатит і гепатомегалія.
Results of 94 investigated children born from CMV seropositive mothers are represented in the article. The statistically significant differences of mass, length of body, indexes&#xd; of Apgar scale at the first and fifth minutes of life, laboratory&#xd; indexes for the children with high viral load (DNA viral&#xd; load 5000 copies/ml in urine) were obtained compared to&#xd; similar indexes from groups with low viral load and without&#xd; viral load. The most influential clinical manifestations of congenital CMV are hepatitis and hepatomegalia.
uk
Національна академія наук України
Досягнення біології та медицини
Оригінальні дослідження
Залежність клінічних проявів інфікування від вірусного навантаження у дітей з вродженою цитомегаловірусною інфекцією
Dependance of clinical manifestations on virus burden in children with congenital cytomegalovirus infection
Article
published earlier
spellingShingle Залежність клінічних проявів інфікування від вірусного навантаження у дітей з вродженою цитомегаловірусною інфекцією
Дубковська, М.В.
Оригінальні дослідження
title Залежність клінічних проявів інфікування від вірусного навантаження у дітей з вродженою цитомегаловірусною інфекцією
title_alt Dependance of clinical manifestations on virus burden in children with congenital cytomegalovirus infection
title_full Залежність клінічних проявів інфікування від вірусного навантаження у дітей з вродженою цитомегаловірусною інфекцією
title_fullStr Залежність клінічних проявів інфікування від вірусного навантаження у дітей з вродженою цитомегаловірусною інфекцією
title_full_unstemmed Залежність клінічних проявів інфікування від вірусного навантаження у дітей з вродженою цитомегаловірусною інфекцією
title_short Залежність клінічних проявів інфікування від вірусного навантаження у дітей з вродженою цитомегаловірусною інфекцією
title_sort залежність клінічних проявів інфікування від вірусного навантаження у дітей з вродженою цитомегаловірусною інфекцією
topic Оригінальні дослідження
topic_facet Оригінальні дослідження
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47474
work_keys_str_mv AT dubkovsʹkamv zaležnístʹklíníčnihproâvívínfíkuvannâvídvírusnogonavantažennâudíteizvrodženoûcitomegalovírusnoûínfekcíêû
AT dubkovsʹkamv dependanceofclinicalmanifestationsonvirusburdeninchildrenwithcongenitalcytomegalovirusinfection