Фібринолітична ланка гемостазу й оксид азоту за ішемії головного мозку
Модуляції параметрів гемостазу приділяється важлива роль при лікуванні ішемічного інсульту. Ризик виникнення геморагій обмежує застосування засобів, які безпосередньо впливають на фібринолітичну ланку гемостазу. Пошук нових підходів в експериментах на тваринах розкриває нові властивості нефракційни...
Saved in:
| Published in: | Досягнення біології та медицини |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Національна академія наук України
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47482 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Фібринолітична ланка гемостазу й оксид азоту за ішемії головного мозку / В.О. Куровська // Досягнення біології та медицини. — 2011. — № 1(17). — С. 57-62. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859612409419792384 |
|---|---|
| author | Куровська, В.О. |
| author_facet | Куровська, В.О. |
| citation_txt | Фібринолітична ланка гемостазу й оксид азоту за ішемії головного мозку / В.О. Куровська // Досягнення біології та медицини. — 2011. — № 1(17). — С. 57-62. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Досягнення біології та медицини |
| description | Модуляції параметрів гемостазу приділяється важлива роль при лікуванні ішемічного інсульту. Ризик виникнення геморагій обмежує застосування засобів, які безпосередньо впливають на фібринолітичну ланку гемостазу.
Пошук нових підходів в експериментах на тваринах розкриває нові властивості нефракційних гепаринів, тканинного активатора плазміногена, тромбоцитів та інших складових гемостатичної та фібринолітичної систем. Активна участь оксиду азоту в цих процесах дозволяє глибше
зрозуміти механізми нейропротекції і використовувати
їх з метою корекції порушень кровотоку.
Haemostasis parametres modulation is important for
treatment of stroke. The risk of development of haemorrhagiae limits using of means which directly have influence
on the fibrinolytic part of haemostasis. The search for new
strategies in the experiments with animals reveal new properties of unfractionated heparins, tissue activator of plasminogen, thrombocytes and other constituents of haemostatic and fibrinolytic systems. The active participation of nitric
oxide in these processes make possible deeper understanding
mechanisms of neuroprotection and use it with aims of blood
circulation desturbance correction.
|
| first_indexed | 2025-11-28T15:02:00Z |
| format | Article |
| fulltext |
¹ 1 (17) 2011 57
жора // ПАГ. – 2009. – № 5 (435). –
С. 88–89.
20. Савула М. М. Туберкульоз і
вагітність / М. М. Савула // Мистецтво
лікування. – 2004. – № 4. – С. 54–57.
21. Савула М. М. Туберкульоз і
вагітність / М. М. Савула, М. І. Сахе-
лашвілі, Ю. І. Сливка. – Тернопіль :
ТДМУ, 2007. – 192 с.
22. Савула М. М. Частота хіміоре-
зистентного туберкульозу і ефек-
тивність його лікування у вагітних
жінок / М. М. Савула, М. І. Сахела-
швілі // Практична медицина. – 2005.
– Т. ХІ, № 1. – С. 41–43.
23. Сенчук А. Я. Вагітність і актив-
ний туберкульоз легень: сучасний по-
гляд на стару проблему / А. Я. Сен-
чук, О. М. Базелюк // Зб. наук. праць
Асоціації акушерів-гінекологів Ук-
раїни. – К. : Інтермед, 2010. – С. 297–
305.
24. Серов В. Н. Анемия при бере-
менности / В. Н. Серов // Репродук-
тивное здоровье женщины. – 2006. –
№ 1 (25). – С. 63–68.
25. Стаханов В. А. Влияние тубер-
кулеза органов дыхания на течение
беременности и перинатальные исхо-
ды / В. А. Стаханов, О. В. Макаров,
С. И. Каюкова // Российский медицин-
ский журнал. – 2006. – № 3. – С. 22–25.
26. Швецов М. В. Дискуссионные
вопросы применения препаратов же-
леза при анемии беременных / М. В.
Швецов, Н. В. Старцева // Казанский
медицинский журнал. – 2008. – Т. 89,
№ 6. – С. 821–826.
УДК 618.3-06:616.155.194+616.24-002.5
С. П. Польова, Е. І. Богачов, Р. Ф. Макулькін
ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ЗАЛІЗОДЕФІЦИТНОЇ АНЕ-
МІЇ У ВАГІТНИХ, ХВОРИХ НА ТУБЕРКУЛЬОЗ
У статті наведені літературні дані щодо перебігу ане-
мії у вагітних, хворих на туберкульоз. Виявлена суттєва
залежність ускладнень вагітності від ступеня анемії та ак-
тивності туберкульозного процесу. Показано, що за умов
туберкульозу еритроцити крові вагітної змінюють свою
форму і структуру.
Ключові слова: анемія, туберкульоз, вагітність, діа-
гностика.
UDC 618.3-06:616.155.194+616.24-002.5
S. P. Polyova, Е. І. Bogachov, R. F. Makulkin
PROBLEMATIC QUESTIONS OF ASIDEROTIC ANE-
MIA IN PREGNANT WOMEN SUFFERING FROM
TUBERCULOSIS
Literature data according the anemia course in pregnant
women suffering from tuberculosis are presented in the arti-
cle. The essential dependence of complications of pregnancy
on stage of anemia and activity of tubercular process were
established. It is shown that erythrocytes of pregnant wom-
en under conditions of tuberculosis change their form and
structure.
Key words: anemia, tuberculosis, pregnancy, diagnosis.
Не виникає сумнівів, що од-
нією з основних причин виник-
нення ішемічних інсультів є
тромбоз церебральних артерій:
більшість гострих порушень
мозкового кровообігу за іше-
мічним типом є тромботични-
ми чи емболічними ускладнен-
нями атеросклеротичного про-
цесу в артеріях великого і се-
реднього калібру.
У нормі адгезії тромбоцитів
до неушкодженого ендотелію
не відбувається. Це пов’язано
з утворенням ендотеліальними
клітинами таких атромбоген-
них чинників, як простациклін
і оксид азоту.
У виникненні інфаркту моз-
ку значна роль належить змі-
нам мозкового і магістрально-
го кровотоку артерій голови і
шиї з формуванням стенозів,
оклюзій, патологічної звивис-
тості. При цьому причиною
ішемії мозку є обмеження кро-
вотоку в атеросклеротично
звужених судинах на фоні тим-
часової зміни системного ар-
теріального тиску під впли-
вом екстрацеребральних чин-
ників, що призводить до ви-
никнення зон так званого тур-
булентного типу кровотоку,
який є однією з умов зсідання
формених елементів крові, у
першу чергу тромбоцитів. Це
супроводжується ушкоджен-
ням судинної стінки, зміною
реологічних властивостей кро-
ві, сприяє розвитку тромбо-
тичного ішемічного інсульту
[1; 2].
Фібрин становить струк-
турну основу тромбу. Саме з
ним взаємодіють тромбоцити
в ділянці ушкодження ендоте-
лію. Фібриноген, іммобілізо-
ваний на поверхні ендотелі-
альних клітин, виконує роль
містків, зв’язуючи активовані
тромбоцити між собою і з ко-
лагеном субендотеліальних ша-
рів, взаємодіючи з глікопротеї-
ном ІІb/ІІІа — специфічним ре-
цептором мембрани тромбо-
цитів (ГПР ІІb/ІІІa). Зауважи-
мо, що оксид азоту (NO) запо-
бігає агрегації, впливаючи
саме на ГПР ІІb/ІІІa комплек-
си, змінюючи їх конфігурацію
так, що вони не можуть зв’я-
зати фібриноген [3; 4].
Механізм активації системи
гемостазу та розвиток її по-
дальших порушень за ішемічно-
го ушкодження мозку такий.
Внаслідок запуску прокоа-
гулянтної системи відбуваєть-
УДК 616.831-005.4:616.15:577.1
В. О. Куровська
ФІБРИНОЛІТИЧНА ЛАНКА ГЕМОСТАЗУ
Й ОКСИД АЗОТУ
ЗА ІШЕМІЇ ГОЛОВНОГО МОЗКУ
Буковинський державний медичний університет, Чернівці
ÄÎÑßÃÍÅÍÍß Á²ÎËÎò¯ òà ÌÅÄÈÖÈÍÈ58
ся прогресуюче зростання коа-
гуляційного потенціалу кро-
ві, стійка гіперкоагуляція, за
якою неминуче настає зрив
протизгортальних механізмів,
зумовлених розбалансуванням
системи гемостазу в цілому.
Такий розлад адаптаційних
можливостей може характери-
зуватися нормокоагуляцією
внаслідок поєднання, з одного
боку, підвищеного коагуляцій-
ного потенціалу (коротка ак-
тивація факторів VIII, V, наяв-
ність активного фактора X і
тромбіну), а з іншого — вико-
ристання плазмових факторів
згортання (протромбіну, фіб-
риногену) і тромбоцитів.
Ці процеси дуже швидко-
плинні і за звичайного перебігу
переходять у стадію вираженої
гіпокоагуляції та коагулопатії
споживання. Механізм розвит-
ку гіпокоагуляції складний.
Швидке зростання концент-
рації тромбіну призводить до
утворення з фібриногену вели-
кої кількості фібрин-моно-
мерів, деякі з них не встига-
ють полімеризуватися і мо-
жуть з’єднуватися з батьківсь-
кими молекулами фібриногену
з утворенням макромолекуляр-
них комплексів. Паралельний
процес активації фібринолізу
досягає на цій стадії свого
максимуму; в усіх судинах
спостерігається активний лі-
зис тромбів, внаслідок чого в
кровотоку нагромаджуються
продукти деградації фібрину.
Водночас частина плазміну йде
по «шляху найменшого опо-
ру», розщеплює фібриноген та
інші нестабілізовані продукти
його перетворення — фібрин-
мономери, комплекси фібрин-
мономерів із фібриногеном,
що іноді помилково називають
«патологічним фібринолізом»,
гострим фібринолітичним ста-
ном, тоді як це побічний ефект
цілеспрямованої фібринолітич-
ної реакції. Одночасно відбу-
ваються фібриноліз і фібрино-
геноліз, що спричинює ще
більше нагромадження в кро-
вотоці продуктів деградації
фібриногену і фібрину. Так
формуються розчинні фібрин-
мономерні комплекси, причо-
му деякі з них повільно згорта-
ються, а решта — не згорта-
ються тромбіном взагалі. Вна-
слідок цього тромбін позбав-
ляється субстрату, на який він
повинен впливати; цей стан
іноді помилково вважають пов-
ною афібриногенемією. Спо-
стерігається також своєрідна
дисфункція тромбоцитів, зу-
мовлена тим, що в кровотоці
залишаються найменш актив-
ні у функціональному відно-
шенні клітини, а також тим,
що утворені продукти дегра-
дації фібрину інгібують агре-
гацію тромбоцитів [5; 6].
У наших дослідженнях на
щурах із використанням моделі
неповної глобальної ішемії го-
ловного мозку було поставле-
но за мету встановити вплив
оксиду азоту на тканинну фіб-
ринолітичну активність. Як до-
нора NO використали аміно-
кислоту L-аргінін.
Ми встановили підвищення
сумарної фібринолітичної ак-
тивності в полях гіпокампа за
20-хвилинної ішемії, причому
активність неферментативної
ланки фібринолізу переважала
над ферментативною. Після
1-годинної реперфузії отрима-
ли зниження фібринолітичної
активності, суттєве падіння по-
казників усіх ланок в усіх по-
лях гіпокампа. Ця тенденція
характеризувала і 24-годинну
реперфузію [7]. Таке пригні-
чення фібринолізу є неочікува-
ним, оскільки він є складовою
протеолітичних механізмів, а
ми отримали їх посилення за
цих періодів [8], хоча, можли-
во, це має своє пояснення че-
рез недоступність субстратів
для фібринолізу.
Уведення L-аргініну без іше-
мічно-реперфузійних втручань
показало підвищення сумарної
фібринолітичної активності в
полях СА2 і СА3 за рахунок
неферментативної ланки, що
свідчить про власне антикоа-
гулянтні ефекти L-аргініну.
Уведення L-аргініну, поєд-
нане з 20-хвилинною ішемією,
показало зростання фібринолі-
зу в полях гіпокампа, харак-
теризуючись подібними зна-
ченнями до показників за
20-хвилинної ішемії. За уведен-
ня L-аргініну та наступної
1-годинної реперфузії ми отри-
мали зростання фібринолізу
ферментативної та нефермен-
тативної ланок в усіх полях
гіпокампа. Уведення L-аргіні-
ну та 24-годинна реперфузія
також мають підвищені показ-
ники фібринолітичних значень,
причому вони досягають мак-
симуму серед усіх дослідних
груп. Отже, L-аргінін сприяє
активації процесів фібринолі-
зу [7].
Вважають, що під впливом
гострої гіпоксії відбувається
стимуляція синтезу оксиду азо-
ту, що має протективний ха-
рактер, оскільки перешкоджає
адгезії тромбоцитів до ендо-
телію. Однак крім гіпоксії на
клітини органа за ішемії впли-
вають і продукти метаболіз-
му, такі як молочна і піро-
виноградна кислоти, які ви-
кликають розвиток ацидозу.
Це може мати самостійне зна-
чення, оскільки розвиток аци-
дозу за ішемії порушує утво-
рення оксиду азоту. Це пояс-
нюється тим, що за цих умов
відбувається зміна конфор-
мації та полегшується ушко-
дження протеазами внутріш-
ньоклітинних білків, зокрема
ендотеліальної форми синтази
NO (eNOS), що супроводжу-
ється зниженням утворення
оксиду азоту. При цьому сти-
муляція синтезу NO не дає ба-
жаного результату через від-
сутність ферменту eNOS.
Однак доведено, що ендоте-
лійзалежна вазодилатація на
початку реперфузії є універ-
сальною відповіддю судин на
відновлення кровотоку. Разом
з активацією синтезу оксиду
азоту під впливом напруження
зсуву відбуваються зменшен-
ня синтезу ендотеліну-1, акти-
вація синтезу тромбомодулі-
ну, тканинного активатора
плазміногену, що сприяє по-
кращанню реологічних влас-
¹ 1 (17) 2011 59
тивостей крові та посиленню
кровотоку. Отже, гемодина-
мічні чинники за реперфузії
посилюють утворення оксиду
азоту в ендотелії.
Для оцінки ролі порушення
синтезу NO проведені дослі-
дження реактивності, тромбо-
генності та тромборезистент-
ності судин за реперфузії го-
ловного мозку на фоні внут-
рішньовенного уведення L-ар-
гініну безпосередньо перед ре-
перфузією. Тромборезистент-
ність і реактивність судин (пе-
реважно артеріол) наближали-
ся до контролю порівняно з
результатами досліджень су-
дин за реперфузії мозку без уве-
дення L-аргініну [9]. За пост-
ішемічної реперфузії дія L-аргі-
ніну позитивна.
Як відомо, оксид азоту впли-
ває на процеси зсідання крові.
Механізм антитромбогенної
дії зумовлений інгібуванням
експресії адгезивних молекул
судинного ендотелію, внаслі-
док чого знижується адгезія
формених елементів крові і при-
гнічується дія тромбоцитарних
вазоконстрикторів (тромбокса-
ну А2 і серотоніну). У тромбо-
цитах людини виявлені дві ізо-
форми NOS: конститутивна
ендотеліальна й індуцибельна
(iNOS) синтази, які відрізня-
ються молекулярною структу-
рою, біохімічними характерис-
тиками і рівнем ферментатив-
ної активності. Генерація NO
тромбоцитами на порядок
вища його генерації лейкоци-
тами. Цікаво, що для реаліза-
ції гіпотензивного ефекту не-
обхідна NO-залежна активація
гуанілатциклази, а для інгібу-
вання агрегації тромбоцитів
механізм активації ферменту
несуттєвий [10].
Встановлено, що тривале
вживання щурами 0,3%-го вод-
ного розчину натрію нітриту
призводить до збільшення часу
кровотечі до 10 хв, а також до
множинних крововиливів у
внутрішні органи [11]. До того
ж за тривалого надходження
натрію нітриту продовжувало
спостерігатися збільшення по-
тенційної активності плазміно-
гену відносно інтактних тва-
рин. На цьому фоні зменшува-
лася кількість фібриногену в
плазмі крові, однак зростали
продукти деградації фібрину.
У дослідженнях підсумовуєть-
ся, що збільшення в крові пулу
NO в результаті екзогенного
уведення і наступного його
включення в цикл оксиду азо-
ту в організмі з одночасною
стимуляцією продукування ен-
догенного NO зумовлює вста-
новлені ефекти: гіпокоагуля-
ційний зсув гемостатичного
потенціалу.
Отримане в наших дослі-
дженнях зростання нефермента-
тивної ланки фібринолізу вка-
зує на його роль у досліджу-
ваних процесах. Хоча гепарин
як діюча речовина нефермента-
тивного фібринолізу традицій-
но належить до системи крові,
можна припустити, що він або
інші речовини, відповідальні за
фібриноліз, синтезуються і міс-
цево в мозковій тканині. Адже
встановлено синтез тканинно-
го активатора плазміногену
(tPA) та самого плазміногену
в мозку. Також цілком можли-
во, що відомі нам речовини з
встановленими функціями мо-
жуть проявляти себе і як скла-
дові неферментативної ланки
фібринолізу.
Понад 80 років після від-
криття гепарину все ще існу-
ють сумніви щодо того, чи є
уведення його за гострого іше-
мічного інсульту шкідливим
або ж забезпечує позитивні
ефекти у пацієнтів. Це стосу-
ється як нефракційних, так і
фракційних гепаринів. Експе-
риментальні дослідження, про-
ведені на моделях ішемічного
інсульту, розкривають інші,
ніж антитромботичні, ефекти
гепарину [12]. Як антитромбо-
тичне покращання, так і ризик
геморагій пов’язані з гепари-
ном. Виникає необхідність ана-
лізувати дози гепарину, які
зменшують інфаркт або мо-
жуть сприяти геморагіям [13].
Антикоагулянтні власти-
вості нефракційного гепарину,
особливо еноксапарину, мо-
жуть пояснити його антиіше-
мічний ефект на експеримен-
тальних моделях. Однак енок-
сапарин, крім антикоагулянт-
них ефектів, зменшує внут-
рішньоклітинне вивільнення
кальцію, має антиоксидантні,
протизапальні, нейротрофічні
властивості, що також можуть
пояснювати його нейропротек-
цію.
Еноксапарин зменшував на-
бряк після інсульту в експери-
ментах на щурах за оклюзії
мозкових артерій, коли ліку-
вання розпочато впродовж
5 год після інсульту. Автори
дійшли висновку, що еноксапа-
рин нейропротективний у не-
геморагічних дозах [14]. Змен-
шуючи набряк і ушкодження,
покращуючи моторні та ког-
нітивні функції, цей препарат
має велике терапевтичне вікно.
Детальні дослідження, при-
свячені ферментативному фіб-
ринолізу на клітинах гіпокам-
па за впливу ексайтотоксичних
та ішемічних чинників, велику
увагу приділяють ролі тканин-
ного активатора плазміногену.
Тканинний активатор плаз-
міногену (tPA) є сериновою
протеазою, необхідною для
процесів фібринолізу. Він та-
кож функціонує в ЦНС як ме-
діатор ексайтотоксичності в
гіпокампі, корелює з гіпокам-
пальною функцією, оскільки
рівень мРНК tPA швидко зрос-
тає в щурів і мишей, у яких
стимулюють нейрональну ак-
тивність гіпокампа.
Надмірна нейрональна ак-
тивність може призводити до
загибелі нейронів, що вказує
на можливий зв’язок між tPA і
дегенеративними процесами.
Логічно продовжує цю ідею
те, що миші, дефіцитні за tPA
(tPA-/-), є стійкими до нейро-
нальної деструкції, зумовленої
ексайтотоксичною дією через
три субтипи глутаматних ре-
цепторів (каїнатних, АМРА і
NMDA). Функціонуючи як
протеаза в гіпокампі, tPA реа-
лізує свою дію через актива-
цію плазміногену, його відо-
ÄÎÑßÃÍÅÍÍß Á²ÎËÎò¯ òà ÌÅÄÈÖÈÍÈ60
мого субстрату, отже, плазмі-
ноген-дефіцитні миші (рlg-/-)
також мають бути стійкими
до ексайтотоксичності подіб-
но tPA-/-. Так, доведено, що
гетерозиготні рlg-/- миші чут-
ливі до ушкодження, а гомози-
готні — стійкі до ексайтоток-
сичності.
Вважають також, що участь
tPA у нейрональній загибелі
зумовлена не його протеолі-
тичною активністю, а нефер-
ментативною взаємодією з
іншими гіпокампальними біл-
ками, оскільки, на додаток до
протеолітичної активності, tPA
може зв’язуватися через N-тер-
мінальну некаталітичну ділян-
ку з низкою молекул, включа-
ючи анексин, низької щіль-
ності ліпопротеїн рецептор-
зв’язувальний білок і гепарин
[15].
У гіпокампальних нейронах
виробляється мРНК плазміно-
гену, тимчасом як мРНК tPA
синтезується і в нейронах, і в
глії.
Антитіла проти tPA вияви-
ли присутність tPA білка в
СА2–СА3 пірамідному шарі та
зубчастій звивині як у нейро-
нах, так і в мікрогліальних клі-
тинах. Ін’єкція каїнату призве-
ла до посилення продукування
tPA мікроглією на іпсилате-
ральній стороні — це свідчить,
що tPA активність регулюєть-
ся через активацію мікроглії.
Щодо присутності плазміноге-
ну в нейронах пірамідного
шару, то хоча мРНК плазміно-
гену присутня в більшості пі-
рамідних нейронів, тільки не-
значна їх кількість містить бі-
лок плазміноген. Після ін’єкції
каїнату рівень білка плазміно-
гену зростає, що є результа-
том посттранскрипційної регу-
ляції контролю цієї експресії.
Плазміноген синтезується в
печінці й потрапляє до мозку
з течією крові. Ця молекула є
досить великою, присутність її
у мозку має спостерігатися
тільки в патологічних ситуаці-
ях, коли руйнується гематоен-
цефалічний бар’єр (ГЕБ). Від-
так, синтезовані гіпокампаль-
но plg і tPA, ймовірно, свід-
чать, що функціонування tPA/
plg протеолітичної системи має
фізіологічне значення в плас-
тичності та ремоделюванні ней-
ронів, оскільки всі компоненти
каскаду присутні локально.
Це може бути одним із при-
кладів загального феномена,
що мозкова паренхіма потре-
бує локального синтезу обо-
в’язкових білків, оскільки дос-
туп до речовин кров’яного по-
ходження є обмеженим [15].
Щодо досліджень у цьому
напрямку в людини, є дані, що
концентрація плазмового tPA
і плазмового інгібітора tPA
(РАІ-1) у пацієнтів з інсуль-
том упродовж перших 3 діб є
вищою, ніж у контрольній
групі, що вказує на гіперкоа-
гуляцію і наступну активацію
ендогенного фібринолізу. За
нормальних умов макромоле-
кули не можуть проникнути
через ГЕБ, але є кілька ділянок
на дні третього і четвертого
шлуночків, які втратили цей
бар’єр, речовини можуть транс-
портуватися між кров’ю і спин-
номозковою рідиною вільно.
Отже, tPA, РАІ-1, plg не мо-
жуть проникнути через ГЕБ, а
проникають селективно через
ці ділянки невідомим механіз-
мом. Той результат, що кон-
центрація цих речовин у крові
і цереброспінальній рідині від-
повідна, підтверджує цю точку
зору. Внаслідок гіпоксії й ішемії
ГЕБ руйнується, і ці молекули
також з’являються в церебро-
спінальній рідині. Впродовж іше-
мічного інсульту коагуляційні
фактори не можуть вивільняти-
ся в цереброспінальну рідину
безпосередньо, і тому складно
пояснити гіперфібриноліз у цій
рідині [16].
Пероксинітрит (ONOO–),
tPA і NO залучені до руйну-
вання ГЕБ упродовж ексайто-
токсичного ушкодження і коре-
люють з його ступенем. Миші,
дефіцитні за tPA, мають зни-
жену NOS активність і генеру-
ють менше NO і пероксинітри-
ту. Ін’єкція донора NO перед
ін’єкцією каїнату відновлює
токсичний ефект каїнату у
tPA-дефіцитних мишей.
Помічено, що tPA може про-
теолізувати під впливом зрос-
тання надходження кальцію,
NR1 субодиниці NMDA рецеп-
торів, зумовлюючи потенцію-
вання сигналів через NMDA до
активності NOS. Пригнічення
цих рецепторів блокує актива-
цію NOS. Блокада NMDA ре-
цепторів запобігала не тільки
нейродегенерації, але й також
руйнуванню ГЕБ у гіпокампі.
Пригнічення NOS активнос-
ті захищає гіпокампальні ней-
рони від tPA-зумовленої ексай-
тотоксичності. Власне NO не
спричинює нейродегенерації,
тільки на тлі уведення каїнату
в tPA-дефіцитних мишей. Ав-
тори підсумовують, що перок-
синітрит опосередковує ток-
сичні ефекти NO в гіпокам-
пальній нейродегенерації, NO
i ONOO– є необхідними ефек-
торами для tPA в каїнатно-зу-
мовленій ексайтотоксичності
[17].
Дослідження токсичної ролі
tPA на тваринах підтверджу-
ються повідомленнями про на-
слідки застосування його в
клініці. Тромболітик із tPA ви-
користовувався для лікування
пацієнтів із гострим ішемічним
інсультом. При цьому, крім по-
кращання від тромболітичної
активності tPA, виявлено не-
сприятливі ефекти на ішемізо-
ваний мозок, зокрема цитоток-
сичність і збільшення проник-
ності нейросудинної одиниці з
розвитком церебрального на-
бряку. Складається tPA з 5 до-
менів (finger, EGF-like, K1, K2 і
каталітичний домен), що може
означати плейотропність функ-
цій молекули. Шкідливості tPA
можна запобігти втратою до-
мену К2 [18].
Існує високий діагностич-
ний зв’язок між імунозапаль-
ною і тромботично/фібринолі-
тичною системою в пацієнтів
із гострим ішемічним інсуль-
том. Високу прогностичну цін-
ність показав tPA, оскільки йо-
го рівень корелював із діагно-
зом інсульту [19]. На протива-
¹ 1 (17) 2011 61
гу, в експериментах на твари-
нах протекторні ефекти зу-
мовлені уведенням статинів
— інгібіторів нормолімітуючо-
го ферменту біосинтезу холе-
стеролу, пов’язані з підвищен-
ням tPA i NOS активності. Ав-
тори вважають, що NOS і tPA
належить ключова роль у моду-
ляції ішемічного ушкодження,
вони можуть регулювати по-
одинці чи у комбінації запобі-
гання інсульту внаслідок уве-
дення статинів [20].
Підсумовуючи, звернемо
увагу на можливість перспек-
тиви застосування модуляції
системи гемостазу щодо іше-
мічного інсульту.
Зважаючи на впровадження
терапевтичних заходів щодо
зменшення частоти смертності
й інвалідизації від ішемічного
інсульту, найдоцільнішими є
ефективні профілактичні захо-
ди. Проведено експерименталь-
ні дослідження з використан-
ням вакцинації стосовно, го-
ловним чином, судинних пору-
шень не неврологічного харак-
теру. Наприклад, імунізація
проти окиснених ліпопротеїнів
низької щільності суттєво спо-
вільнює прогресування атеро-
склерозу і зменшує ризик ви-
никнення захворювань коро-
нарної артерії. Однак активна
імунізація, спрямована на запо-
бігання серцево-судинним за-
хворюванням, залишається екс-
периментальною tabula rasa.
Термін «вакцина проти ін-
сульту» використовували ко-
лись у змодельованому на тва-
ринах дослідженні з вивчення
автоантитіл проти NMDA-су-
бодиниці, спрямованому, скорі-
ше, на зменшення об’єму ура-
ження, ніж на частоту виникнен-
ня інсультів.
Деякий час тому велика
кількість досліджень із вивчен-
ня антитромбоцитарних ан-
титіл (проти тромбоцитарно-
го рецептора глікопротеїну ІІb,
ІІІа) у гострій фазі ішемічного
інсульту була призупинена че-
рез високий відсоток симптома-
тичних внутрішньочерепних
крововиливів, що підтвердило
таке: пряме втручання в систе-
му гемостазу шляхом засто-
сування зовнішніх антитіл чи
навіть імунізації проти її ком-
понентів (наприклад, автоан-
титіла проти протромботич-
них протеїнів) небезпечне. Од-
нак останні досягнення протео-
міки в сукупності зі знаннями
феномена імунологічної мімі-
крії повинні враховувати по-
коління автоантитіл, дія яких
спрямована тільки на певні ан-
тигени чи епітопи, щоб уникну-
ти побічних ефектів (наприк-
лад, кровотечі при запобіганні
розвитку ішемічного інсульту
чи постінсультне погіршання,
спричинене інгібуванням про-
тромботичних протеїнів, спря-
мованим на автоантитіла) [21].
ЛІТЕРАТУРА
1. Полиморфизм генов фибриноге-
на у больных с ишемическим инсуль-
том / Е. И. Гусев, О. О. Фаворова,
М. А. Судомоина [и др.] // Журнал нев-
рологии и психиатрии им. Корсако-
ва. – 2008. – № 4. – С. 91–98.
2. Иванов К. П. Восстановление
микроциркуляции в мозгу во время
ишемии / К. П. Иванов, Н. Н. Мель-
никова // Российский физиологиче-
ский журнал им. И. М. Сеченова. –
2006. – Т. 92, № 4. – С. 420–429.
3. Reinhard M. Actin-bases motility:
stop and go with Ena / Vasp proteins
/ M. Reinhard, T. Jarchau, U. Walter
// Trends Biochem. – 2001. – Vol. 26.–
P. 243–249.
4. Schawarz U. R. Taming platelets
with cyclic nucleotides / U. R. Schawarz,
U. Walter, M. Eigenthaler // Biochem.
Pharmacol. – 2001. – Vol. 2. – P. 15–28.
5. Фибринолитическая и антикоа-
гулянтная терапия в остром периоде
ишемического инсульта / Н. А. Пря-
никова, Н. М. Ефремова, Л. В. Ста-
ховская [и др.] // Лечение инсульта. –
2005. – № 5. – С. 14–19.
6. Ионова В. Г. Реологические свой-
ства крови при ишемических нару-
шениях мозгового кровообращения
/ В. Г. Ионова, З. А. Суслина // Невро-
логический журнал. – 2002. – № 3. –
С. 4–10.
7. Куровська В. О. Вплив NO-за-
лежних механізмів на показники фіб-
ринолітичної активності в гіпокампі
щурів за умов ішемії-реперфузії го-
ловного мозку / В. О. Куровська //
Буковинський медичний вісник. –
2009. – Т. 13, № 3. – С. 111–114.
8. Куровська В. О. NO-залежні ме-
ханізми змін протеолітичної актив-
ності в гіпокампі щурів за умов іше-
мії-реперфузії головного мозку / В. О.
Куровська, І. Р. Тимофійчук // Львів-
ський медичний часопис. – 2009. –
T. 15, № 4. – С. 117–121.
9. Власов Т. Д. Тромбогенность и
тромборезистентность сосудов при
постишемической реперфузии / Т. Д.
Власов // Бюллетень эксперименталь-
ной биологии и медицины. – 1999. –
Т. 128, № 8. – С. 168–172.
10. Абакумов М. М. Оксид азота и
свертывающая система крови в кли-
нике / М. М. Абакумов, П. П. Голи-
ков // Вестник Российской АМН. –
2005. – № 10. – С. 53–57.
11. Гоженко А. И. Коагуляцион-
ный гемостаз и окислы азота / А. И.
Гоженко, С. Г. Котюжинская, В. П.
Бабий // Клінічна та експерименталь-
на патологія. – 2006. – Т. 5, № 2. –
С. 108–113.
12. Сhamorro A. Heparin in acute
ischemic stroke: the case for a new cli-
nical trial / A. Chamorro // Cerebrovas-
cular diseases. – 1999. – Vol. 9. – P. 16–
23.
13. Cerebral hemorrhage due to hepa-
rin limits its neuroprotective effects:
studies in a rabbit model of photothrom-
botic middle cerebral artery occlussion
/ B.-Q. Zhao, Y. Suzuki, K. Kondo
[et al.] // Brain research. – 2001. – Vol. 902,
Is. 1. – P. 30–39.
14. Neuroprotective profile of eno-
xaparin, a low molecular weight hepa-
rin in vivo models of cerebral ischemia
or traumatic brain injury in rats: a
review / J.-M. Stutzmann, V. Mary,
F. Wahl [et al.] // CNS drug reviews.
The authors journal compilation. –
2006/2007. – Vol. 8, Is. 1. – P. 1–30.
15. An extracellular proteolytic cas-
cade promotes neuronal degeneration
in the mouse hyppocampus / S. E. Tsir-
ka, A. D. Rogove, T. H. Bugge [et al.]
// The journal of neuroscience. – 1997.
– Vol. 17, N 2. – Р. 543–552.
16. Li F. A. Coagulation and fib-
rinolytic activity in patients with acute
cerebral infarction / F. A. Li, G. Zhang,
W. Zhao // Chinese medical journal. –
2003. – Vol. 116, N 3. – P. 475–477.
17. Parathath S. R. Nitric oxide me-
diates neurodegeneration and break-
down of the blood-brain barrier in tPA-
dependent excitotoxic injury in mice
/ S. R. Parathath, S. Parathath, S. E.
Tsirka // Journal of cell science. – 2005.
– Vol. 119, N 2. – Р. 339–349.
18. Tissue-type plasminogen acti-
vator in the ischemic brain: more than
a thrombolytic / M. Yepes, B. D. Rous-
sel, C. Ali [et al.] // Trends in neuro-
sciences. – 2009. – Vol. 39, N 1. – Р. 48–
55.
19. Immuno-inflammatory and throm-
botic/fibrinolytic variables associated
with acute ischemic stroke diagnosis
ÄÎÑßÃÍÅÍÍß Á²ÎËÎò¯ òà ÌÅÄÈÖÈÍÈ62
/ A. Tuttolomondo, A. Pinto, S. Corrao
[et al.] // Atherosclerosis. – 2009. –
Vol. 203, N 2. – Р. 503–508.
20. Protective effects of statins after
embolic focal cerebral ischemia in endo-
thelial nitric oxide synthase knockout
mice / M. Asahi, S. Thomas, S. Yoshi-
mura [et al.] // J. cereb blood flow me-
tab. – 2005. – Vol. 25, N 6. – Р. 722–
729.
21. Karaszewski B. Предотвращение
ишемического инсульта вакцинацией:
пропущенный вызов? / В. Karaszew-
ski // Международный неврологиче-
ский журнал. – 2010. – № 1 (31). –
С. 126–127.
УДК 616.831-005.4:616.15:577.1
В. О. Куровська
ФІБРИНОЛІТИЧНА ЛАНКА ГЕМОСТАЗУ Й ОКСИД
АЗОТУ ЗА ІШЕМІЇ ГОЛОВНОГО МОЗКУ
Модуляції параметрів гемостазу приділяється важли-
ва роль при лікуванні ішемічного інсульту. Ризик виник-
нення геморагій обмежує застосування засобів, які безпо-
середньо впливають на фібринолітичну ланку гемостазу.
Пошук нових підходів в експериментах на тваринах роз-
криває нові властивості нефракційних гепаринів, тканин-
ного активатора плазміногена, тромбоцитів та інших скла-
дових гемостатичної та фібринолітичної систем. Актив-
на участь оксиду азоту в цих процесах дозволяє глибше
зрозуміти механізми нейропротекції і використовувати
їх з метою корекції порушень кровотоку.
Ключові слова: оксид азоту, фібриноліз, ішемія, голов-
ний мозок.
UDC 616.831-005.4:616.15:577.1
V. O. Kurovska
FIBRINOLYTIC PART OF HAEMOSTASIS AND
NITRIC OXIDE UNDER ISCHEMIА OF BRAIN
Haemostasis parametres modulation is important for
treatment of stroke. The risk of development of haemorrha-
giae limits using of means which directly have influence
on the fibrinolytic part of haemostasis. The search for new
strategies in the experiments with animals reveal new pro-
perties of unfractionated heparins, tissue activator of plas-
minogen, thrombocytes and other constituents of haemosta-
tic and fibrinolytic systems. The active participation of nitric
oxide in these processes make possible deeper understanding
mechanisms of neuroprotection and use it with aims of blood
circulation desturbance correction.
Key words: nitric oxide, fibrinolysis, ischemia, brain.
Введение
Термин «метаболический
синдром» достаточно прочно
вошел в современную меди-
цинскую литературу. В качес-
тве характерных симптомов
заболевания выделяют прежде
всего резистентность тканей-ми-
шеней к инсулину, гиперинсу-
линемию, дислипидемию, устой-
чивое повышение артериаль-
ного давления и избыточную
массу тела [1–3]. Полагают,
что метаболический синдром
(МС) не является заболевани-
ем, а представляет собой ком-
плекс специфических измене-
ний в обменных процессах, по-
вышающих риск возникнове-
ния сердечно-сосудистых забо-
леваний и сахарного диабета
2 типа [4]. Актуальность иссле-
дований данной проблемы про-
диктована стремительным рас-
пространением МС, преиму-
щественно в индустриально
развитых странах. Кроме того,
по данным медицинской ста-
тистики, более половины на-
селения США в возрасте свы-
ше 20 лет страдают избыточ-
ной массой тела, этот показа-
тель более чем на порядок пре-
вышает количество граждан
страны с избыточным весом в
начале ХХ ст. [2; 5]. Очевидно,
что существенный рост дан-
ной проблемы среди населе-
ния приведет к тому, что МС
займет свое не последнее мес-
то в списке «болезней цивили-
зации».
Между тем, установлено,
что течению МС сопутствует
резистентность к инсулину,
выявленная более чем у 70 млн
граждан США, тесно коррели-
рующая с патологическими из-
менениями сердечно-сосудис-
той системы, ренальными дис-
функциями, патологическими
изменениями обменных про-
цессов в печени и мышцах [6].
В связи с этим, наряду с раз-
работкой системы комплекс-
ного диагностического обсле-
дования населения, позволяю-
щей эффективно выявлять МС
на ранних этапах, проводилось
более углубленное изучение
патофизиологических меха-
низмов МС, на основе кото-
рых экспериментально под-
тверждена актуальность ран-
него выявления эндотелиаль-
ных дисфункций и нарушений
гомеостатических функций по-
чек для ранней диагностики
МС [5; 7]. Показана важная
роль адипоцитокинов в пато-
генезе структурно-функцио-
нальных нарушений органов и
тканей на фоне течения МС,
что обусловливает формиро-
УДК 612.466:612.015.33:613.24:616.379-008.64
И. А. Кузьменко, канд. мед. наук,
В. А. Кузьменко, канд. мед. наук
ПАТОГЕНЕЗ РЕНАЛЬНЫХ ДИСФУНКЦИЙ
ПРИ МЕТАБОЛИЧЕСКОМ СИНДРОМЕ
Одесский национальный медицинский университет
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-47482 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0102 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T15:02:00Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Національна академія наук України |
| record_format | dspace |
| spelling | Куровська, В.О. 2013-07-14T20:19:02Z 2013-07-14T20:19:02Z 2011 Фібринолітична ланка гемостазу й оксид азоту за ішемії головного мозку / В.О. Куровська // Досягнення біології та медицини. — 2011. — № 1(17). — С. 57-62. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. XXXX-0102 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47482 616.831-005.4:616.15:577.1 Модуляції параметрів гемостазу приділяється важлива роль при лікуванні ішемічного інсульту. Ризик виникнення геморагій обмежує застосування засобів, які безпосередньо впливають на фібринолітичну ланку гемостазу. Пошук нових підходів в експериментах на тваринах розкриває нові властивості нефракційних гепаринів, тканинного активатора плазміногена, тромбоцитів та інших складових гемостатичної та фібринолітичної систем. Активна участь оксиду азоту в цих процесах дозволяє глибше зрозуміти механізми нейропротекції і використовувати їх з метою корекції порушень кровотоку. Haemostasis parametres modulation is important for treatment of stroke. The risk of development of haemorrhagiae limits using of means which directly have influence on the fibrinolytic part of haemostasis. The search for new strategies in the experiments with animals reveal new properties of unfractionated heparins, tissue activator of plasminogen, thrombocytes and other constituents of haemostatic and fibrinolytic systems. The active participation of nitric oxide in these processes make possible deeper understanding mechanisms of neuroprotection and use it with aims of blood circulation desturbance correction. uk Національна академія наук України Досягнення біології та медицини Огляди Фібринолітична ланка гемостазу й оксид азоту за ішемії головного мозку Fibrinolytic part of haemostasis and nitric oxide under ischemiа of brain Article published earlier |
| spellingShingle | Фібринолітична ланка гемостазу й оксид азоту за ішемії головного мозку Куровська, В.О. Огляди |
| title | Фібринолітична ланка гемостазу й оксид азоту за ішемії головного мозку |
| title_alt | Fibrinolytic part of haemostasis and nitric oxide under ischemiа of brain |
| title_full | Фібринолітична ланка гемостазу й оксид азоту за ішемії головного мозку |
| title_fullStr | Фібринолітична ланка гемостазу й оксид азоту за ішемії головного мозку |
| title_full_unstemmed | Фібринолітична ланка гемостазу й оксид азоту за ішемії головного мозку |
| title_short | Фібринолітична ланка гемостазу й оксид азоту за ішемії головного мозку |
| title_sort | фібринолітична ланка гемостазу й оксид азоту за ішемії головного мозку |
| topic | Огляди |
| topic_facet | Огляди |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47482 |
| work_keys_str_mv | AT kurovsʹkavo fíbrinolítičnalankagemostazuioksidazotuzaíšemíígolovnogomozku AT kurovsʹkavo fibrinolyticpartofhaemostasisandnitricoxideunderischemiaofbrain |