Академік М. Д. Стражеско та його наукова спадщина (до 135-річчя з дня народження М. Д. Стражеска)
Серед найвідоміших учених-медиків нашої країни одне з перших місць по праву належить видатному терапевтові, блискучому клініцисту, який продовжував славетні наукові традиції корифеїв вітчизняної медицини С.П. Боткіна, Г.А. Захар'їна, В.П. Образцова, фундатору великої наукової школи, академіку А...
Saved in:
| Published in: | Досягнення біології та медицини |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Національна академія наук України
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47485 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Академік М. Д. Стражеско та його наукова спадщина (до 135-річчя з дня народження М. Д. Стражеска) / О.О. Якименко // Досягнення біології та медицини. — 2011. — № 1(17). — С. 66-71. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860079562150379520 |
|---|---|
| author | Якименко, О.О. |
| author_facet | Якименко, О.О. |
| citation_txt | Академік М. Д. Стражеско та його наукова спадщина (до 135-річчя з дня народження М. Д. Стражеска) / О.О. Якименко // Досягнення біології та медицини. — 2011. — № 1(17). — С. 66-71. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Досягнення біології та медицини |
| description | Серед найвідоміших учених-медиків нашої країни одне з перших місць по праву належить видатному терапевтові, блискучому клініцисту, який продовжував славетні наукові традиції корифеїв вітчизняної медицини С.П. Боткіна, Г.А. Захар'їна, В.П. Образцова, фундатору великої наукової школи, академіку Академії наук СРСР, Академії наук УРСР, Академії медичних наук СРСР Миколі Дмитровичу Стражеску.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:16:03Z |
| format | Article |
| fulltext |
¹ 1 (17) 2011 67
Þâ³ëå¿Þâ³ëå¿Þâ³ëå¿Þâ³ëå¿Þâ³ëå¿
Серед найвідоміших уче-
них-медиків нашої країни одне
з перших місць по праву нале-
жить видатному терапевтові,
блискучому клініцисту, який
продовжував славетні наукові
традиції корифеїв вітчизняної
медицини С. П. Боткіна, Г. А.
Захар’їна, В. П. Образцова, фун-
датору великої наукової школи,
академіку Академії наук СРСР,
Академії наук УРСР, Академії
медичних наук СРСР Миколі
Дмитровичу Стражеску.
М. Д. Стражеско народився
17 (29) грудня 1876 р. в Одесі.
Середню освіту дістав у Рі-
шельєвській гімназії (Одеса).
Після закінчення гімназії по-
ступив на медичний факультет
Київського університету, який
закінчив у 1899 р., отримавши
диплом лікаря з відзнакою.
Свою трудову діяльність Ми-
кола Дмитрович розпочав у те-
рапевтичному відділенні Київ-
ської міської лікарні під керів-
ництвом видатного вітчизняно-
го клініциста В. П. Образцова.
Тісний контакт із відомим фа-
хівцем і допомога, яку той на-
давав молодому лікареві на
перших кроках його наукової
та лікувальної роботи, визначи-
ли подальший життєвий шлях
М. Д. Стражеска. В. П. Образ-
цов помітив неабиякі здібності
молодого лікаря, який став його
найкращим учнем, а потім про-
тягом багатьох років — поміч-
ником і однодумцем [1–3].
У 1902 р. Стражеско успіш-
но склав докторантські іспити
і відправився до Петербурга в
лабораторію І. П. Павлова.
Протягом двох років він працю-
вав у цій лабораторії, опанову-
вав методику фізіологічного
експерименту і біохімічних до-
сліджень. Згадуючи цей пе-
ріод, Микола Дмитрович пи-
сав: «Робота в Петербурзі ос-
таточно, на все життя укріпи-
ла в мені переконання, що без
фізіології і біохімії клініцист не
тільки не може займатися на-
уковою роботою, але і не мо-
же стати освіченим медиком-
практиком» [4].
Під керівництвом І. П. Пав-
лова М. Д. Стражеско вико-
нав експериментальне дослі-
дження з фізіології травлення.
Отриманий матеріал був уза-
гальнений у монографії «До
фізіології кишок», у якій автор
вирішив низку важливих пи-
тань хімізму травлення і за-
своюваності продуктів у тон-
кій і товстій кишках, визначив
значення соку сліпої кишки в
акті травлення, роль баугініє-
вої заслінки та ін. У 1904 р. у
Військово-медичній академії
(Петербург) ця робота була
представлена як дисертація,
після захисту якої претендент
дістав науковий ступінь док-
тора медицини (нині доктор
медичних наук).
У 1904 р. після захисту ди-
сертації М. Д. Стражеско по-
вернувся до Києва, де працю-
вав на посаді старшого орди-
УДК 616.1(477)(092)
О. О. Якименко, з. д. н. т. України, д-р мед. наук, проф.
АКАДЕМІК М. Д. СТРАЖЕСКО
ТА ЙОГО НАУКОВА СПАДЩИНА
(до 135-річчя з дня народження
М. Д. Стражеска)
Одеський національний медичний університет
ÄÎÑßÃÍÅÍÍß Á²ÎËÎò¯ òà ÌÅÄÈÖÈÍÈ68
натора, старшого асистента
і приват-доцента факультет-
ської терапевтичної клініки
проф. В. П. Образцова в Київ-
ському університеті. У 1908 р.
він очолив кафедру приватної
патології та терапії Київсько-
го жіночого медичного інститу-
ту, а в 1917 р. — кафедру про-
педевтичної терапії того ж
інституту. Одночасно він обій-
мав посаду завідувача тера-
певтичного відділення Київсь-
кої міської лікарні, на базі якої
широко розгорнув свою клініч-
ну роботу. Почалася абсолют-
но самостійна багатогранна на-
укова та лікувальна діяльність
М. Д. Стражеска. Незабаром
колектив, керований Миколою
Дмитровичем, значно попов-
нився: прийшли лікарі, що пра-
цювали у В. П. Образцова,
який у зв’язку з тяжким захво-
рюванням залишив клініку в
1918 р.
Всесвітньо відомий тера-
певт, кардіолог, ревматолог
професор М. Д. Стражеско з
1919 по 1922 рр. завідував ка-
федрою факультетської терапії
медичного факультету Ново-
російського університету —
нині вона у складі кафедри про-
педевтики внутрішніх хвороб і
терапії Одеського національ-
ного медичного університету.
У ті голодні роки в Одесі
лютували епідемії холери, че-
ревного і висипного тифів.
Професор М. Д. Стражеско
брав участь в організації бо-
ротьби з епідеміями разом із
професорами Д. К. Заболот-
ним, В. К. Стефанським, В. В.
Вороніним, В. П. Філатовим,
Я. Ю. Бардахом — керівником
бактеріологічної станції, засно-
ваної ще І. І. Мечниковим.
М. Д. Стражеско консульту-
вав хворих у клініці, а також в
Одеському військовому гос-
піталі, де став основоположни-
ком лікувальної справи в Чер-
воній Армії. Він очолював
комісії губернського відділу
охорони здоров’я, організував
медичну пресу в Одесі.
Академік М. О. Ясиновсь-
кий, що очолив кафедру пізні-
ше, у студентські роки був уч-
нем проф. М. Д. Стражеска.
Наукова співдружність вели-
ких учених зберігалася все
життя. Саме М. Д. Стражеско
в перші повоєнні роки залучив
Михайла Олександровича до
керівництва ревматологічною
службою в республіці. «...Вва-
жаю, що Вам потрібно органі-
зувати Одеський ревматоло-
гічний комітет, який увійде до
Українського ревматологіч-
ного комітету», — писав він у
липні 1946 р.
У 1922 р. М. Д. Стражеско
повернувся до Києва. Саме у
цьому місті дістала високої
оцінки наукова, педагогічна і
громадська діяльність учено-
го. У 1922 р. М. Д. Стражеска
було обрано директором про-
педевтичної клініки, а в 1927 р.
— завідувачем госпітальної
клініки Київського університе-
ту. З 1929 р. він одночасно ке-
рував і факультетською кліні-
кою. У цей час ще ширше роз-
горнулася клінічна і науково-
дослідницька робота Миколи
Дмитровича і його учнів. Ке-
рований ним колектив попов-
нили нові доценти, асистенти,
аспіранти і лікарі-екстерни. У
1934 р. М. Д. Стражеско був
обраний дійсним членом Ака-
демії наук УРСР. У 1934 р.
Миколу Дмитровича запроси-
ли керувати клінічним відді-
ленням Інституту клінічної
фізіології Академії наук УРСР.
У 1936 р. він очолив створений
з його ініціативи Український
інститут клінічної медицини,
відомий далеко за межами
СРСР, і плідно працював над
найважливішими проблемами
клініки і патології.
У роки Великої Вітчизняної
війни, перебуваючи в евакуа-
ції в Уфі, М. Д. Стражеско зай-
мався проблемами патології
військового часу, зокрема пи-
таннями ранового сепсису,
очолював кафедри факультет-
ської терапії Башкирського ме-
дичного інституту (1941–1943)
і I Московського медичного
інституту (1942). Одночасно
він був консультантом госпі-
талів Міністерства охорони
здоров’я СРСР. Робота з ви-
вчення ранового сепсису була
завершена в Українському ін-
ституті клінічної медицини, ку-
ди після звільнення Києва від
загарбників повернувся М. Д.
Стражеско. У 1943 р. він був
обраний дійсним членом Ака-
демії наук СРСР, а в 1944 р.
став одним із перших членів
щойно створеної Академії ме-
дичних наук СРСР. Факуль-
тетською клінікою Київського
університету й Українським
інститутом клінічної медицини
Микола Дмитрович керував
до кінця свого життя (1952).
Перу М. Д. Стражеска на-
лежать близько 200 наукових
праць, присвячених різним пи-
танням клініки та лікування
внутрішніх хвороб. Важко знай-
ти таку галузь клінічної ме-
дицини, яка була б поза ува-
гою Миколи Дмитровича і йо-
го учнів, проте основним на-
прямом його наукової діяль-
ності завжди залишалися кар-
діологія і гастроентерологія.
Перші за часом клінічні й
експериментальні досліджен-
ня, виконані М. Д. Стражес-
ком, присвячені питанням па-
тології серцево-судинної систе-
ми. Серед досліджень, проведе-
них у цей час, особливої згад-
ки заслуговують такі*: «О ко-
лебаниях кровяного давления
сердечного происхождения»
(1907), «О мелодии сердца при
сердечном блоке» (1907), «О
происхождении и значении раз-
двоенных и добавочных сер-
дечных тонов и о характере
венного пульса при нейрасте-
нии сердца» (1907), «О перио-
дических колебаниях кровя-
ного давления, зависящих от
деятельности сердца» (1908),
«Об одновременной регистра-
ции различных отделов сердца
и кровяного давления» (1908),
«Современная диагностика бо-
лезней сердца» (1908), «О диа-
столическом сердечном толч-
ке, диастолическом добавоч-
* Усі праці М. Д. Стражеска по-
даються мовою оригіналу (ред.).
¹ 1 (17) 2011 69
ном тоне и дикротизме пульса
при недостаточности клапанов
аорты» (1910), «К вопросу о
влиянии сердечных средств на
блуждающие нервы» (1910),
«О клиническом значении оп-
ределения кровяного давле-
ния» (1913), «Редкий случай
сердечного полного блока»
(1914). У цих працях він про-
довжував розвивати основні
положення В. П. Образцова
щодо клінічної оцінки деяких
аускультативних феноменів
при захворюваннях серця, зок-
рема тричленного ритму при
неврозі серця, діастолічного
додаткового тону при недо-
статності клапанів аорти та ін.
Микола Дмитрович описав зву-
кові явища при блокаді серця,
зокрема періодичну появу над-
звичайно гучного 1-го тону, що
дістав назву «гарматного тону»
М. Д. Стражеска.
Понад 100 років тому на
І з’їзді російських терапевтів
(1909) В. П. Образцов разом із
М. Д. Стражеском уперше
в історії медицини доповіли
про випадок прижиттєвого роз-
пізнавання інфаркту міокар-
да. Опублікована спільно з
В. П. Образцовим робота «К
симптоматологии и диагнос-
тике тромбоза венечных арте-
рий сердца» (1910), у якій
уперше в світі подано розгор-
нутий опис різних клінічних
форм інфаркту міокарда і ви-
явлено його основну патогене-
тичну ланку, здобула йому сві-
тове визнання. Над проблемою
інфаркту міокарда вчений про-
довжував плідно трудитися і в
подальші роки: «К прижизнен-
ному распознаванию инфарк-
та сердечной мышцы и его по-
следствий» (1930) — свої спо-
стереження він науково довів
у цій роботі. Така проблема ці-
кавила його до останніх днів
життя і була однією з головних,
над якими працював керований
ним інститут.
Велике значення мали до-
слідження М. Д. Стражеска,
що стосуються стенокардії та
серцевої астми. Результати цих
досліджень опубліковані ним у
монографії «Грудная жаба и
сердечная астма» (1925), у якій
розглядаються суть, схожість
і відмінність, а також законо-
мірності співвідношення цих
двох захворювань.
Становлять цінність роботи
М. Д. Стражеска, присвячені
питанням клінічної фармако-
логії, особливо його моногра-
фія «Строфантин как сердеч-
ное средство» (1910), що є
зразком клініко-експеримен-
тального дослідження. У цій
праці автор докладно описав
механізм дії строфантину, вста-
новив дози і показання до його
застосування, тим самим сприя-
ючи впровадженню цього пре-
парату в практику охорони здо-
ров’я.
Великі заслуги М. Д. Стра-
жеска і його учнів у вивченні
запальних процесів, що трап-
ляються в кардіологічній клі-
ніці. Його багаторічні клінічні
спостереження у цій галузі ви-
кладені в роботах «О класси-
фикации эндокардитов, тече-
нии их и предсказании про
них» (1930), «Проблема рев-
матизма» (1930), «Перикардит
(1932), «О заболевании со-
судистой системы при хронио-
сепсисе» (1932), «К вопросу о
патогенезе отека» (1933), «О
роли стрептококка в этиоло-
гии и патогенезе ревматизма»
(1934), «Теорія ревматизму»
(1934), «О ревматизме» (1935)
та ін.
М. Д. Стражеско та пред-
ставники його школи глибоко
і всебічно вивчали клініку і па-
тогенез недостатності крово-
обігу. Після низки робіт, при-
свячених вивченню гемодина-
мічних процесів у здорових лю-
дей, і досліджень зі стомлен-
ня М. Д. Стражеско на з’їзді
терапевтів України запропону-
вав нову концепцію вчення про
недостатність кровообігу як
порушення не тільки серцево-
судинної системи, але і всього
організму. Основою цього за-
хворювання, як вважав Мико-
ла Дмитрович, є порушення об-
міну, головним чином у прото-
плазмі. Він указував, що ліку-
вання недостатності кровообі-
гу на відомих стадіях її розвит-
ку стає неможливим без регу-
ляції обміну у хворому орга-
нізмі. Ці погляди вчений ви-
клав у таких своїх працях:
«Функциональная недостаточ-
ность сердечно-сосудистой сис-
темы» (1926), «Проблема де-
компенсации кровообраще-
ния» (1934), «К проблеме рас-
стройства циркуляции. О тер-
минальной дистрофической
форме расстройства кровооб-
ращения» (1936), «Спорные
вопросы в проблеме недоста-
точности кровообращения»
(1937), «Про патогенез хроніч-
ної недостатності кровообігу і
нові шляхи в її терапії» (1940),
«О принципах лечения хрони-
ческой недостаточности крово-
обращения в связи с ее патоге-
незом» (1941).
У 1935 р. на XII Всесоюз-
ному з’їзді терапевтів М. Д.
Стражеско спільно зі своїм уч-
нем В. X. Василенком запропо-
нував класифікацію недостат-
ності кровообігу, яка була
прийнята з’їздом і актуальна й
донині.
У роботі «Шок и коллапс в
клинике внутренних болезней»
(1939) М. Д. Стражеско ви-
клав результати дослідження
розладів кровообігу судинно-
го походження і довів, що хоча
клінічні прояви шоку і колап-
су можуть бути різними, про-
те патологічна сутність цих
синдромів єдина.
У світлі уявлень про ціліс-
ність організму в його взаємо-
зв’язку із зовнішнім середови-
щем М. Д. Стражеско тракту-
вав і гіпертонічну хворобу. У
роботі «Спірні питання у вчен-
ні про гіпертонію» (1940) обго-
ворені особливості клініки гі-
пертонічної хвороби і підкрес-
лено, що це захворювання всьо-
го організму, а не тільки сер-
цево-судинної системи. Свої-
ми науковими працями і прак-
тичною діяльністю, спрямова-
ними на вивчення серцево-су-
динної системи, Микола Дмит-
рович вніс багато нового і цін-
ного у розвиток цієї галузі ме-
ÄÎÑßÃÍÅÍÍß Á²ÎËÎò¯ òà ÌÅÄÈÖÈÍÈ70
дицини, що дає повну підста-
ву вважати його одним з осно-
воположників вітчизняної кар-
діології.
Чільне місце у працях М. Д.
Стражеска і представників йо-
го школи посідають проблеми
гастроентерології, які приваб-
лювали Миколу Дмитровича
впродовж багатьох років на-
укової діяльності. Особливо ве-
лике значення мають дві фун-
даментальні праці: його док-
торська дисертація «К физио-
логии кишек» (1904) і моногра-
фія «Основы физической диа-
гностики заболеваний брюш-
ной полости» (1924), що нада-
ли подальшого розвитку осно-
воположним принципам глибо-
кої ковзної методичної паль-
пації В. П. Образцова. Ця кла-
сична монографія написана
М. Д. Стражеском у той час,
коли методична пальпація че-
ревної порожнини була мало
відома лікарям. Книга не втра-
тила свого значення до тепе-
рішнього часу.
Кілька великих праць М. Д.
Стражеска і його учнів при-
свячені патогенезу і лікуванню
виразкової хвороби. Ця проб-
лема є традиційною для київ-
ської терапевтичної школи.
На XIII Всесоюзному з’їзді те-
рапевтів Микола Дмитрович
виступив із програмною допо-
віддю «Патогенез язвенной бо-
лезни» (1947). У своїх працях
він неодноразово наголошу-
вав на значенні нейрогенних
моментів і загальних змін в
організмі у виникненні вираз-
кової хвороби «Про патогенез
та терапію пептичної виразки
шлунку та дванадцятипалої
кишки» (1925); при цьому він
указував на роль конститу-
ціональних особливостей і роз-
ладу рівноваги парасимпатич-
ної та симпатичної нервової си-
стем, у зв’язку з чим порушу-
ється клітинний і тканинний
обмін усього організму, зни-
жується життєдіяльність слизо-
вої оболонки шлунка і дванад-
цятипалої кишки, чому сприяє
порушення кровообігу в сли-
зовій оболонці; останнє він по-
яснював спазмом мускулатури
підслизового відділу кишки,
обумовленим рефлекторним
подразненням, що надходить від
якого-небудь органа черевної
порожнини.
Істотну увагу в своїх робо-
тах М. Д. Стражеско приділяє
захворюванням печінки і жовчо-
вивідних шляхів: «К вопросу
о ложном циррозе печени»
(1901), «О желчном перитоните»
(1923), «К вопросу о прободе-
нии желчного пузыря в сво-
бодную брюшную полость
при желчнокаменной болезни и
показания к операции при ней»
(1922), «О холецистохоланги-
тах и их лечении» (1929), «О
прижизненной диагностике за-
купорки правой ветви ворот-
ной вены» (1934), «Задачи и воз-
можности функционального ис-
следования печени» (1941), «Ге-
патопаренхіматозний бар’єр у
внутрішній патології» (1944).
Деякі положення, висунуті Ми-
колою Дмитровичем, збері-
гають своє значення і сьо-
годні.
Праці М. Д. Стражеска в
галузі фізіології та патології
травлення численні й різно-
манітні. Вони значно розшири-
ли і доповнили симптоматоло-
гію багатьох захворювань че-
ревної порожнини. Перу вели-
кого вченого належать праці:
«Случай газового нарыва под
грудобрюшной преградой»
(1901), «О подвижной слепой
кишке» (1910), «Болезни же-
лудка» (1927), «Клініка колі-
тів» (1927), «Желудок. Сарко-
ма» (1929), «Желудок. Язва»
(1929), «Колит» (1930), «Киш-
кові хвороби» (1934), «Шлун-
кові хвороби» (1934), «Хворо-
би очеревини» (1934), «Пато-
генез язвенной болезни» (1944).
Важливе значення в клініч-
ній і науковій діяльності шко-
ли М. Д. Стражеска відводить-
ся проблемам клінічної гема-
тології. У своїх роботах з гема-
тології він піддав критиці іс-
нуючі класифікації хвороб кро-
вотворних органів і показав,
що ізольованих уражень цих
органів не існує, а є окремі
синдроми, що розвиваються
залежно від конституції та
стану всього організму. Серед
його праць у цій галузі заслу-
говують особливої згадки та-
кі: «Случай бледного красно-
кровья» (1908), «Клініка лихо-
го недокрів’я» (1929), «Острая
лейкемия и ее отношение к сеп-
сису, лимфоидоклеточным ан-
гинам, агранулоцитозу, алей-
кии и пернициозной анемии»
(1940), «Атлас клинической ге-
матологии» (совместно с Д. Н.
Яновским, 1940).
Всебічно ерудований кліні-
цист, М. Д. Стражеско був і
видатним загальним патоло-
гом. Його перу належать робо-
ти з проблем алергії, патогене-
зу набряків, довголіття, стом-
лення, а також про роль по-
рушення гематопаренхіматоз-
ного бар’єру у внутрішній па-
тології: «К проблеме отека»
(1934), «О значении аллергии
в терапевтической клинике»
(1935), «К вопросу о патогене-
зе отека» (1933), «Изменение
кровеносных капилляров кожи
человека в периоде анафилак-
то-аллергических состояний»
(1937), «Об особенностях про-
явления и течения болезней у
стариков» (1939), «Об утом-
лении и усталости у лиц с на-
рушенным кровоообращени-
ем» (1940), «Про гематопарен-
хіматозний бар’єр у внутрішній
патології» (1944) та ін.
Слід згадати і про те, що
М. Д. Стражеско стояв біля ви-
токів зародження вітчизняної
геронтології, основоположни-
ком якої в СРСР був академік
О. О. Богомолець. Ще у 1939 р.
в Києві відбулася перша в сві-
ті наукова конференція з проб-
лем старіння, у якій активну
участь взяли представники
школи М. Д. Стражеска.
Микола Дмитрович приді-
ляв багато уваги історії віт-
чизняної медицини. Він опуб-
лікував роботи: «Владимир
Петрович Филатов» (спільно з
О. В. Леонтовичем і Р. Є. Ка-
вецьким, 1939), «Профессор
В. П. Образцов» (спільно з
М. М. Губергріцом і Ф. А.
¹ 1 (17) 2011 71
Одинцовим, 1947), «Пути раз-
вития киевской терапевтичес-
кой школы» (1947), «Советская
медицина к XXX годовщине
Октября» (1947), «Ученый-пат-
риот» (пам’яті О. О. Богомоль-
ця, 1947), «Влияние И. П. Пав-
лова на направление внутрен-
ней медицины» (1948).
Всюди, де працював Мико-
ла Дмитрович, навколо нього
швидко гуртувався творчий
колектив науковців і педагогів.
Він не тільки проводив власні
дослідження, але й уміло орга-
нізовував науково-дослідну ро-
боту в колективі, наполегливо
прагнув підготувати наукову
зміну, що задовольняє найви-
щим вимогам. Висока компе-
тентність, непоказна ділови-
тість, серйозність підходу до
питань, що вивчаються, — ось
найбільш характерні риси М. Д.
Стражеска як людини і лікаря.
Під його керівництвом біль-
ше 100 науковців захистили
докторські та кандидатські ди-
сертації.
М. Д. Стражеско завжди
приділяв велику увагу роботі
з молодими лікарями, віддаю-
чи багато сил і енергії навчан-
ню і вдосконаленню кваліфі-
кованих терапевтів. Серед уч-
нів М. Д. Стражеска — 32 ке-
рівники кафедр і доценти в різ-
них містах СРСР. Тисячі ліка-
рів слухали його лекції і були
присутні на його обходах і об-
говоренні хворих, вчились у
нього клінічному мисленню,
спостережливості та любові
до лікарської справи.
М. Д. Стражеско брав ак-
тивну участь у редагуванні ме-
дичних журналів, організації
наукових конференцій, виданні
порадників і підручників, був
редактором розділу «Внутріш-
ні хвороби» першого видання
Великої медичної енциклопе-
дії, почесним членом багатьох
наукових товариств.
28 квітня 1952 р. постано-
вою Ради Міністрів УРСР
№ 1149 Українському науко-
во-дослідному інституту клі-
нічної медицини (Київ) при-
своєно ім’я академіка М. Д.
Стражеска.
Микола Дмитрович Стра-
жеско помер 27 червня 1952 р.
Видатний учений, таланови-
тий клініцист, блискучий пе-
дагог і людина великої осо-
бистої привабливості — таким
назавжди увійшов в історію
вітчизняної терапії Микола
Дмитрович Стражеско.
У 1977 році Інститут клініч-
ної медицини було реоргані-
зовано в Інститут кардіології,
оскільки дослідження захворю-
вань серцево-судинної системи
було пріоритетом його діяль-
ності, а також діяльності Ми-
коли Дмитровича [3].
Інститут кардіології по праву
можна вважати творінням акаде-
міка М. Д. Стражеска, у якому
його мрія втілена в життя. Сьо-
годні він носить назву Націо-
нальний науковий центр «Інсти-
тут кардіології імені академіка
М. Д. Стражеска НАМН Украї-
ни» і нині відзначає своє 75-
річчя.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бобров В. Академік Микола Стра-
жеско (1876–1951) / В. Бобров // Агапіт.
– 1996–1997. – № 5/6. – С. 31–36.
2. Калита Б. Т. Микола Стражес-
ко / Б. Т. Калита ; за ред. К. Ф. Дуп-
ленка. – К. : Молодь, 1977. – 200 с.
3. Коваленко В. М. Академік Стра-
жеско та його нащадки / В. М. Кова-
ленко, В. М. Корнацький. – К. : Чет-
верта хвиля, 2003. – 180 с.
4. Стражеско Н. Д. От сумерек к
свету (воспоминания о пройденном
пути) // Врачебное дело. – 1950. —
№ 2. – С. 101–108.
Вступ
Серед важливих проблем
наукових досліджень кафедр
одеської вищої медичної школи
— історія alma mater (1900–
2011): розвиток наук і педаго-
гічного процесу у цілому на
факультеті-в академії-інститу-
ті-університеті (державному/
національному), окремих наук
і предметів викладання, кафедр,
персоналії вчених, що створили
ім’я університету, характерис-
тика побуту і життя професорів
минулого і студентів. Практич-
но кожна з названих проблем
передбачає розробку персо-
налій учених із біографічними
відомостями про них з уточнен-
ням дат і місць народження і
смерті, видів діяльності та дер-
жавної належності; із віддзер-
каленням життєдіяльності, на-
уково-педагогiчної, науково-
лiтературної творчості й гро-
мадської діяльності, оцінкою
ролі у розробці ідей i напрямів,
у розвитку теорії та практики
розділу медичної науки, який
УДК 613/615(477)(092)Блауберг
О. В. Шальнова-Козаченко, канд. мед. наук, доц.
МАГНУС БОГДАНОВИЧ БЛАУБЕРГ
(до 145-річчя з дня народження)
Одеський національний медичний університет
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-47485 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0102 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:16:03Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Національна академія наук України |
| record_format | dspace |
| spelling | Якименко, О.О. 2013-07-14T20:31:57Z 2013-07-14T20:31:57Z 2011 Академік М. Д. Стражеско та його наукова спадщина (до 135-річчя з дня народження М. Д. Стражеска) / О.О. Якименко // Досягнення біології та медицини. — 2011. — № 1(17). — С. 66-71. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. XXXX-0102 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47485 616.1(477)(092) Серед найвідоміших учених-медиків нашої країни одне з перших місць по праву належить видатному терапевтові, блискучому клініцисту, який продовжував славетні наукові традиції корифеїв вітчизняної медицини С.П. Боткіна, Г.А. Захар'їна, В.П. Образцова, фундатору великої наукової школи, академіку Академії наук СРСР, Академії наук УРСР, Академії медичних наук СРСР Миколі Дмитровичу Стражеску. uk Національна академія наук України Досягнення біології та медицини Ювілеї Академік М. Д. Стражеско та його наукова спадщина (до 135-річчя з дня народження М. Д. Стражеска) Article published earlier |
| spellingShingle | Академік М. Д. Стражеско та його наукова спадщина (до 135-річчя з дня народження М. Д. Стражеска) Якименко, О.О. Ювілеї |
| title | Академік М. Д. Стражеско та його наукова спадщина (до 135-річчя з дня народження М. Д. Стражеска) |
| title_full | Академік М. Д. Стражеско та його наукова спадщина (до 135-річчя з дня народження М. Д. Стражеска) |
| title_fullStr | Академік М. Д. Стражеско та його наукова спадщина (до 135-річчя з дня народження М. Д. Стражеска) |
| title_full_unstemmed | Академік М. Д. Стражеско та його наукова спадщина (до 135-річчя з дня народження М. Д. Стражеска) |
| title_short | Академік М. Д. Стражеско та його наукова спадщина (до 135-річчя з дня народження М. Д. Стражеска) |
| title_sort | академік м. д. стражеско та його наукова спадщина (до 135-річчя з дня народження м. д. стражеска) |
| topic | Ювілеї |
| topic_facet | Ювілеї |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47485 |
| work_keys_str_mv | AT âkimenkooo akademíkmdstražeskotaiogonaukovaspadŝinado135ríččâzdnânarodžennâmdstražeska |