Дисоційований розвиток плодів примонохоріальній і біхоріальній плацентації від спонтанної та індукованої багатоплідної вагітності
У статті розглянуті особливості дисоційованого розвитку плодів при монохоріальній і біхоріальній плацентаціях залежно від різного шляху настання багатоплідної вагітності. Встановлено, що дисоціація частіше спостерігалася при монохоріальній плацентації та найбільшою була у групі з індукованою методо...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Досягнення біології та медицини |
|---|---|
| Datum: | 2010 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Національна академія наук України
2010
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47487 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Дисоційований розвиток плодів примонохоріальній і біхоріальній плацентації від спонтанної та індукованої багатоплідної вагітності / Д.М. Смишляєва // Досягнення біології та медицини. — 2010. — № 2(16). — С. 56-58. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859585429310799872 |
|---|---|
| author | Смишляєва, Д.М. |
| author_facet | Смишляєва, Д.М. |
| citation_txt | Дисоційований розвиток плодів примонохоріальній і біхоріальній плацентації від спонтанної та індукованої багатоплідної вагітності / Д.М. Смишляєва // Досягнення біології та медицини. — 2010. — № 2(16). — С. 56-58. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Досягнення біології та медицини |
| description | У статті розглянуті особливості дисоційованого розвитку плодів при монохоріальній і біхоріальній плацентаціях залежно від різного шляху настання багатоплідної вагітності. Встановлено, що дисоціація частіше спостерігалася при монохоріальній плацентації та найбільшою
була у групі з індукованою методом in vitro монохоріальною біамніотичною плацентацією. Дисоційований
розвиток частіше спостерігався між одностатевими плодами. Дисоціація не в усіх випадках супроводжувалася
зміною кількості навколоплідної рідини, тимчасом як і
наявність багатоводдя/маловоддя не завжди супроводжувалася затримкою розвитку одного з плодів.
The article deals with the peculiarities of the fetal dissociated development in monochorionic and bichorionic
placentation according to various ways of the multiple pregnancies beginning. It was determined that dissociation occurred in monochorionic placentation more often. Most often
dissociation occurred in group of monochorionic multiple
pregnancies induced by in vitro fertilization method. More
often dissociated development was present in same-sex twins.
The dissociation was not always accompanied by variation
of amniotic fluid. Polyhydramnios/oligohydramnios was
not always accompanied by arrested development in one of
the twins.
|
| first_indexed | 2025-11-27T09:59:17Z |
| format | Article |
| fulltext |
ÄÎÑßÃÍÅÍÍß Á²ÎËÎò¯ òà ÌÅÄÈÖÈÍÈ56
5. Continuous subcutaneous insulin
infusion versus multiple daily insulin
injections in patients with diabetes
mellitus: systematic review and meta-
analysis / K. Jeitler, K. Horvath,
A. Berghold [et al.] // Diabetologia. —
2008, Jun. — Vol. 51 (6). — P. 941–951.
6. Павлова М. Г. Обучение и само-
контроль в комплексном лечении са-
харного диабета / М. Г. Павлова
// Международный эндокринологи-
ческий журнал. — 2007. — № 5 (11).
— С. 71–74.
7. Вельков В. В. Поєднане вимірю-
вання рівнів глікозильованого гемо-
глобіну та С-реактивного білка в оцін-
ці ризику ускладнень цукрового діа-
бету / В. В. Вельков // Лабораторна
діагностика. — 2008. — № 3 (45). —
С. 67–72.
8. Кобалава Ж. Д. Интенсивный кон-
троль артериального давления и гли-
кемии при сахарном диабете 2 типа:
что нового? Исследование ADVANCE
/ Ж. Д. Кобалава, М. А. Ефремцова
// Клиническая фармакология и тера-
пия. — 2007. — Т. 16, № 4. — С. 20–24.
9. Pickup J. C. Long-acting insulin
analogs versus insulin pump therapy for
the treatment of type 1 and type 2 dia-
betes / J. C. Pickup, E. Renard // Dia-
betes Care. — 2008, Feb. — Vol. 31,
Suppl. 2. — P. 140–145.
УДК 616.379-008.64:615.273.3:577.175.722
О. В. Коноваленко
СУЧАСНІ ШЛЯХИ ПОКРАЩАННЯ ГЛІКЕМІЧНОГО
КОНТРОЛЮ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ
Метою даного дослідження було вивчення порівняль-
ної ефективності впливу постійної підшкірної ін’єкції інсу-
ліну (ППІІ) і безперервного моніторингу глікемії (БМГ)
на рівень глікозильованого гемоглобіну (HbA1с) і фруктоз-
аміну у хворих на цукровий діабет (ЦД) 1 і 2 типу.
У поєднанні з БМГ і ППІІ окремо змогли значно зни-
зити рівень фруктозаміну у хворих на ЦД 1 і 2 типу. Поєд-
нання багаторазових щоденних ін’єкцій інсуліну (БЩІІ)
з БМГ у хворих на ЦД 1 і 2 типу знизило рівень HbA1с,
але компенсації досягти не вдалося. Застосування ППІІ у
хворих на ЦД 2 типу забезпечило досягнення стану субком-
пенсації згідно з рівнем HbA1с. Нарешті, поєднання ППІІ
з БМГ у хворих на ЦД 1 і 2 типу дозволило досягти цільо-
вих значень HbA1с — нижче 6,5 %, що має запобігти роз-
витку судинних ускладнень ЦД, або загальмувати їх.
Ключові слова: безперервний моніторинг глюкози, по-
стійна підшкірна ін’єкція інсуліну, глікозильований ге-
моглобін.
UDC 616.379-008.64:615.273.3:577.175.722
О. V. Коnovalenko
NOVEL WAYS OF IMPROVEMENT OF GLYCEMIC
CONTROL IN THE PATIENTS WITH DIABETES MELLITUS
The aim of present research was to study the comparative
action of continuous subcutaneous insulin injection (CSII)
and continuous glucose monitoring (CGM) in patients with
diabetes mellitus (DM) 1 and 2 type on the level of gly-
cosylated haemoglobin (HbA1с) and fructosamine.
CSII alone and in combination with CGM could signifi-
cantly decrease the level of fructosamin in the patients with
DM 1 and DM 2 type. Combination of multiple daily insulin
injections with CGM in the patients with DM 1 and DM 2 type
decreased level of HbA1с, but without compensation. Usage
of CSII in patients with DM 2 type provided subcompensa-
tion state according to HbA1с. Finally, combination of CSII
with CGM in the patients with DM 1 and DM 2 type allowed
to reach recommended level of glycosylated haemoglobin —
under 6.5% that will prevent and delay development of dia-
betic vascular complications.
Key words: continuous glucose monitoring, continuous
subcutaneous insulin injection, glycosylated haemoglobin.
Багатоплідні вагітності (БВ)
з неоднаковою частотою зу-
стрічаються в різних куточках
світу: найчастіше вони вини-
кають у країнах Африки та Пів-
денної Америки, найменший
рівень виникнення БВ в краї-
нах Далекого Сходу (Японія,
Тайвань, Гаваї). Росія й Украї-
на належать до країн із низь-
ким показником БВ [1; 2].
Відомо, що зиготність близ-
нюків є ключовим фактором
ризику у розвитку ускладнень
і дизадаптаційних синдромів.
Діти з монохоріальних двійнят
характеризуються більш ви-
сокою частотою розвитку син-
дрому дихальних розладів із
більшою схильністю до набря-
кового, жовтяничного, гемо-
рагічного синдромів порівняно
з біхоріальними двійнятами [3;
4]. Перинатальна смертність,
передчасні пологи при монохо-
ріальній плацентації у 2–4 рази
вищі за такі при біхоріальній
незалежно від зиготності. За-
тримка внутрішньоутробного
розвитку одного з плодів, яка,
як правило, розвивається вна-
слідок плацентарної недостат-
ності, при БВ зустрічається в
10 разів частіше, ніж при ва-
гітності одним плодом [5; 6].
Різниця маси тіла плодів біль-
ше ніж 15–20 % є критерієм
дисоційованого розвитку. Най-
виразніший ступінь дисоціації
спостерігається при синдромі
фето-фетальної гемотрансфузії
(СФФТ) [7]. Цей синдром
УДК 618.252:618.36-007.256:618.177-089.888.11
Д. М. Смишляєва
ДИСОЦІЙОВАНИЙ РОЗВИТОК ПЛОДІВ
ПРИ МОНОХОРІАЛЬНІЙ І БІХОРІАЛЬНІЙ
ПЛАЦЕНТАЦІЇ ВІД СПОНТАННОЇ
ТА ІНДУКОВАНОЇ БАГАТОПЛІДНОЇ ВАГІТНОСТІ
Одеський національний медичний університет
¹ 2 (16) 2010 57
є специфічним ускладненням
лише для монозиготних двійнят
із монохоріальним біамніотич-
ним типом плацентації, яке спо-
стерігається у 63–74 % однояй-
цевої БВ [2; 5; 7–9]. Діагносту-
ється СФФТ у 10–30 % при мо-
нохоріальному типі плацентації.
Цей синдром розвивається вна-
слідок наявності судинних ана-
стомозів у плаценті, що може
призводити до порушення гемо-
циркуляції та розвитку внут-
рішньоутробної гіпоксії, а також
затримки розвитку одного чи
обох плодів. Критеріями діа-
гностики СФФТ є такі: плоди
однієї статі, різниця у масі тіла
більше 15–20 %, внутрішньо-
утробна гіпоксія плода [7; 10].
Метою нашого дослідження
було встановити особливості
дисоційованого розвитку у пло-
дів при монохоріальній і біхо-
ріальній плацентаціях від спон-
танної та індукованої БВ.
Матеріали та методи
дослідження
Відповідно до поставленої
мети було обстежено 70 ви-
падків БВ, які були розподі-
лені на такі групи:
1) І група — 33 БВ із біхорі-
альною біамніотичною пла-
центацією:
— Іа — 16 спонтанних БВ;
— Іб — 17 індукованих ме-
тодом запліднення in vitro БВ;
2) ІІ група — 18 БВ із моно-
хоріальною біамніотичною
плацентацією:
— ІІа — 14 спонтанних БВ;
— ІІб — 4 індукованих ме-
тодом запліднення in vitro БВ;
3) групу контролю утвори-
ли 19 спонтанних одноплідних
неускладнених вагітностей.
Під час дослідження проведе-
но клініко-статистичний аналіз
перебігу вагітностей, пологів і
перинатальної смертності.
Посліди обстежували від-
разу після народження за ме-
тодикою А. П. Мілованова і
А. І. Брусиловського (1986).
Результати дослідження
та їх обговорення
Для отримання результатів
порівнювали масу плацент від
БВ із масою плацент від одно-
плідної вагітності. При цьому
середня маса плацент від БВ
(тільки біхоріальних) була ві-
рогідно меншою за масу пла-
цент контрольної групи (таб-
лиця). Можна припустити, що
плаценти мали меншу масу че-
рез нестачу місця у перепов-
неній матковій порожнині, яка
не пристосована для розвитку
більше ніж одного плода. При
цьому біхоріальні плаценти від
спонтанної БВ мали майже та-
ку саму масу, як аналогічні від
індукованих БВ. Монохоріальні
плаценти в обох групах спосте-
реження не відрізнялися між со-
бою за масою та важили біль-
ше, ніж у групі контролю, через
те, що монохоріальний послід
мав забезпечити життєдіяль-
ність одразу двох плодів.
За товщиною плаценти в
усіх групах спостереження не
відрізнялися.
Усі близнюки, незалежно від
плацентації та шляху настан-
ня БВ, мали масу вірогідно
меншу від маси новонародже-
них контрольної групи (див.
таблицю).
Дисоціація частіше спосте-
рігалася при монохоріальній
плацентації та найбільшою бу-
ла у групі ІІб (50 %). Зокрема,
дисоціація частіше виникала у
плацентах від індукованих ва-
гітностей порівняно зі спон-
танними БВ (у 35,2 % випадків
у Іб групі та у 50 % випадків
у ІІб групі).
Гостре багатоводдя у поєд-
нанні з дисоційованим розвит-
ком плодів може бути першим
клінічним проявом СФФТ [7].
У нашому дослідженні привер-
тає увагу той факт, що, незва-
жаючи на те, що в групі з
індукованим багатопліддям
частіше виявлялася різниця
маси тіла більше 15 %, у жод-
ному разі антенатально не бу-
ло зафіксовано зміни кількості
навколоплідної рідини. Проте
у групі Іа в 50 % випадків ди-
соціації маси плодів при на-
родженні під час моніторинго-
вих ультразвукових досліджень
(УЗД) було діагностовано ба-
гатоводдя одного з плодів. У
групі ІІа у 7,1 % випадків ви-
явилось одночасне багатоводдя
одного та маловоддя іншого
плода.
У Іа групі у 25 % випадків
за допомогою УЗД було вияв-
лено багатоводдя одного з пло-
дів, у 12,5 % — маловоддя од-
ного з плодів та у 6,2 % знай-
дено багатоводдя одного з од-
ночасним маловоддям іншого
близнюка.
Таким чином, можна припус-
тити, що дисоціація може не
супроводжуватися зміною кіль-
кості навколоплідної рідини,
тимчасом як і наявність ба-
гатоводдя/маловоддя не завж-
ди супроводжується затрим-
кою розвитку одного з плодів.
У І групі у 60 % випадків
дисоціація виникала між одно-
статевими двійнятами, при-
вертає увагу той факт, що
більшість із них (40 %) були
чоловічої статі. У ІІ групі ди-
соціація між одностатевими
плодами виявлялась у пере-
Таблиця
Макроскопічні характеристики плацент новонароджених
Біхоріальні, І група Монохоріальні, ІІ група
Група
Характеристики Спонтанні Індуковані Спонтанні Індуковані контролю
БВ, Іа БВ, Іб БВ, ІІа БВ, ІІб
Маса плацент 407,5±13,5* 423,08±16,70* 729,3±25,5* 730,0±25,5* 523,70±5,64
Товщина плацент 2,68±0,11 2,38±0,12 2,75±0,31 2,50±0,19 2,55±0,07
Маса дітей 2588,5±111,7* 2583,5±85,2* 2470,7±111,3* 2326,2±50,2* 3495,70±68,05
Примітка. * — відмінності з контролем вірогідні (Р<0,05).
ÄÎÑßÃÍÅÍÍß Á²ÎËÎò¯ òà ÌÅÄÈÖÈÍÈ58
важній більшості випадків
(85,7 %), причому дисоціація
виникала, на відміну від І гру-
пи, частіше серед плодів жіно-
чої статі (57,1 %).
Таким чином, можна зроби-
ти припущення, що дисоційо-
ваний розвиток виникає часті-
ше при монохоріальній пла-
центації та між одностатеви-
ми плодами.
У літературі наявні дані,
що частота дисоційованого
розвитку плодів при БВ зни-
жується зі збільшенням термі-
ну пологів, тобто дисоційова-
ний розвиток плодів при БВ
частіше трапляється при пе-
редчасних пологах [11]. У до-
слідженні були отримані супе-
речливі результати: переваж-
на більшість дисоційованих
двійнят в обох групах спосте-
реження була отримана при
термінових пологах.
Висновки
1. Біхоріальні плаценти, не-
залежно від їхнього генезу, ма-
ли меншу масу, ніж плаценти
контрольної групи. Монохорі-
альні плаценти, незалежно від
їхнього генезу, навпаки, мали
більшу масу, ніж плаценти
контрольної групи.
2. Усі близнюки, незалежно
від плацентації та шляху на-
стання багатопліддя, мали ма-
су вірогідно меншу, ніж у но-
вонароджених контрольної
групи.
3. Дисоціація (різниця маси
тіла на 15–20 % і більше) час-
тіше спостерігалася при моно-
хоріальній плацентації та най-
більшою була у групі індуко-
ваного методом запліднення in
vitro багатопліддя з монохорі-
альною біамніотичною пла-
центацією.
4. Дисоціація не в усіх ви-
падках супроводжувалася змі-
ною кількості навколоплідної
рідини, тимчасом як і наяв-
ність багатоводдя/маловоддя
не завжди супроводжувалася
затримкою розвитку одного з
плодів.
5. Дисоційований розвиток
частіше спостерігався між од-
ностатевими плодами.
ЛІТЕРАТУРА
1. Причины перинатальной смерт-
ности при многоплодных родах
/ О. Г. Фролова, Т. Н. Пугачева, Е. Е.
Макарова, В. Н. Юдаев // Акушерство
и гинекология. — 2002. — № 6. —
С. 28–30.
2. Многоплодная беременность:
вопросы методологии и эпидемиоло-
гии / О. Г. Фролова, С. В. Глиняная,
И. А. Ильичева [и др.] // Там же. —
2001. — № 2. — С. 3–5.
3. Федерякина О. Б. Особенности
течения периода ранней неонаталь-
ной адаптации у близнецов в зависи-
мости от типа зиготности / О. Б. Фе-
дерякина, А. Ф. Виноградова // Рос-
сийский вестник перинатологии и пе-
диатрии. — 1998. — № 2. — С. 17–20.
4. Перинатальные исходы при
многоплодной беременности / Л. Г.
Сичинава, О. Б. Панина, С. А. Ка-
лашников, А. С. Ермолаев // Акушер-
ство и гинекология. — 2006. — № 4.
— С. 10–14.
5. Ультразвуковая диагностика в
тактике ведения беременности и ро-
дов при многоплодии / Л. Г. Сичина-
ва, О. Б. Панина, С. А. Калашников,
М. Б. Висаитова // Там же. — 2001. —
№ 6. — С. 5–9.
6. Камінський В. В. Багатоплідна
вагітність: нові аспекти проблеми за
умов застосування допоміжних ре-
продуктивних технологій / В. В. Ка-
мінський, Л. І. Прокопів // Там же. —
2006. — № 6. — С. 85–92.
7. Корчинська О. О. Особливості
перебігу вагітності та пологів при
синдромі фето-фетальної трансфузії
(СФФТ) / О. О. Корчинська, У. В. Во-
лошина, Л. В. Теличко // Здоровье
женщины. — 2010. — № 1 (47). —
С. 137–139.
8. Пьянков А. В. Синдром фето-фе-
тальной гемотрансфузии при одно-
яйцовой двойне: диагностика и пер-
спективы пренатального лечения
/ А. В. Пьянков, Л. С. Ходасевич,
И. А. Рогозин // Акушерство и гине-
кология. — 1999. — № 5. — С. 6–8.
9. Ткаченко А. В. Особливості пла-
центації при багатоплідності різно-
го генезу / А. В. Ткаченко // Репродук-
тивное здоровье женщины. — 2005.
— № 4 (24). — С. 83–92.
10. Влияние фето-фетального транс-
фузионного синдрома на течение бе-
ременности и исход родов при мно-
гоплодии / А. В. Жарких, В. Г. Сюсю-
ка, С. П. Онопченко [и др.] // Збірник
праць Кримського держ. мед. ун-ту
ім. С. І. Георгієвського. — 2006. —
№ 1. — С. 56–57.
11. Баева И. Ю. Анатомо-метричес-
кая характеристика плодов и ново-
рожденных близнецов при много-
плодной беременности : автореф. дис.
на соискание науч. степени канд. мед.
наук : спец. 14.00.02 «Анатомия чело-
века» / И. Ю. Баева. — Оренбург,
2005. — 18 с.
УДК 618.252:618.36-007.256:618.177-089.888.11
Д. М. Смишляєва
ДИСОЦІЙОВАНИЙ РОЗВИТОК ПЛОДІВ ПРИ МОНО-
ХОРІАЛЬНІЙ І БІХОРІАЛЬНІЙ ПЛАЦЕНТАЦІЇ ВІД
СПОНТАННОЇ ТА ІНДУКОВАНОЇ БАГАТОПЛІДНОЇ
ВАГІТНОСТІ
У статті розглянуті особливості дисоційованого роз-
витку плодів при монохоріальній і біхоріальній плацен-
таціях залежно від різного шляху настання багатоплід-
ної вагітності. Встановлено, що дисоціація частіше спосте-
рігалася при монохоріальній плацентації та найбільшою
була у групі з індукованою методом in vitro монохорі-
альною біамніотичною плацентацією. Дисоційований
розвиток частіше спостерігався між одностатевими пло-
дами. Дисоціація не в усіх випадках супроводжувалася
зміною кількості навколоплідної рідини, тимчасом як і
наявність багатоводдя/маловоддя не завжди супроводжу-
валася затримкою розвитку одного з плодів.
Ключові слова: дисоційований розвиток, багатоплід-
на вагітність, плацентація.
UDC 618.252:618.36-007.256:618.177-089.888.11
D. M. Smyshlyayeva
THE FETAL DISSOCIATED DEVELOPMENT IN
MONOCHORIONIC AND BICHORIONIC PLACEN-
TATIONS IN SPONTANEOUS AND INDUCED MUL-
TIPLE PREGNANCIES
The article deals with the peculiarities of the fetal dis-
sociated development in monochorionic and bichorionic
placentation according to various ways of the multiple pre-
gnancies beginning. It was determined that dissociation oc-
curred in monochorionic placentation more often. Most often
dissociation occurred in group of monochorionic multiple
pregnancies induced by in vitro fertilization method. More
often dissociated development was present in same-sex twins.
The dissociation was not always accompanied by variation
of amniotic fluid. Polyhydramnios/oligohydramnios was
not always accompanied by arrested development in one of
the twins.
Key words: dissociated development, multiple pregnancy,
placentation.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-47487 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0102 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-27T09:59:17Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Національна академія наук України |
| record_format | dspace |
| spelling | Смишляєва, Д.М. 2013-07-14T20:36:39Z 2013-07-14T20:36:39Z 2010 Дисоційований розвиток плодів примонохоріальній і біхоріальній плацентації від спонтанної та індукованої багатоплідної вагітності / Д.М. Смишляєва // Досягнення біології та медицини. — 2010. — № 2(16). — С. 56-58. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. XXXX-0102 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47487 618.252:618.36-007.256:618.177-089.888.11 У статті розглянуті особливості дисоційованого розвитку плодів при монохоріальній і біхоріальній плацентаціях залежно від різного шляху настання багатоплідної вагітності. Встановлено, що дисоціація частіше спостерігалася при монохоріальній плацентації та найбільшою була у групі з індукованою методом in vitro монохоріальною біамніотичною плацентацією. Дисоційований розвиток частіше спостерігався між одностатевими плодами. Дисоціація не в усіх випадках супроводжувалася зміною кількості навколоплідної рідини, тимчасом як і наявність багатоводдя/маловоддя не завжди супроводжувалася затримкою розвитку одного з плодів. The article deals with the peculiarities of the fetal dissociated development in monochorionic and bichorionic placentation according to various ways of the multiple pregnancies beginning. It was determined that dissociation occurred in monochorionic placentation more often. Most often dissociation occurred in group of monochorionic multiple pregnancies induced by in vitro fertilization method. More often dissociated development was present in same-sex twins. The dissociation was not always accompanied by variation of amniotic fluid. Polyhydramnios/oligohydramnios was not always accompanied by arrested development in one of the twins. uk Національна академія наук України Досягнення біології та медицини Оригінальні дослідження Дисоційований розвиток плодів примонохоріальній і біхоріальній плацентації від спонтанної та індукованої багатоплідної вагітності The fetal dissociated development in monochorionic and bichorionic placentations in spontaneous and induced multiple pregnancies Article published earlier |
| spellingShingle | Дисоційований розвиток плодів примонохоріальній і біхоріальній плацентації від спонтанної та індукованої багатоплідної вагітності Смишляєва, Д.М. Оригінальні дослідження |
| title | Дисоційований розвиток плодів примонохоріальній і біхоріальній плацентації від спонтанної та індукованої багатоплідної вагітності |
| title_alt | The fetal dissociated development in monochorionic and bichorionic placentations in spontaneous and induced multiple pregnancies |
| title_full | Дисоційований розвиток плодів примонохоріальній і біхоріальній плацентації від спонтанної та індукованої багатоплідної вагітності |
| title_fullStr | Дисоційований розвиток плодів примонохоріальній і біхоріальній плацентації від спонтанної та індукованої багатоплідної вагітності |
| title_full_unstemmed | Дисоційований розвиток плодів примонохоріальній і біхоріальній плацентації від спонтанної та індукованої багатоплідної вагітності |
| title_short | Дисоційований розвиток плодів примонохоріальній і біхоріальній плацентації від спонтанної та індукованої багатоплідної вагітності |
| title_sort | дисоційований розвиток плодів примонохоріальній і біхоріальній плацентації від спонтанної та індукованої багатоплідної вагітності |
| topic | Оригінальні дослідження |
| topic_facet | Оригінальні дослідження |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47487 |
| work_keys_str_mv | AT smišlâêvadm disocíiovaniirozvitokplodívprimonohoríalʹníiíbíhoríalʹníiplacentacíívídspontannoítaíndukovanoíbagatoplídnoívagítností AT smišlâêvadm thefetaldissociateddevelopmentinmonochorionicandbichorionicplacentationsinspontaneousandinducedmultiplepregnancies |