Нейроаксіальна анестезія при кесаревому розтині й оцінка гемостазу

Нейроаксіальна анестезія при кесаревому розтині й оцінка гемостазу

Розглянуто сучасні аспекти застосування нейроаксіальних методів анестезії під час операції кесаревого розтину, рекомендації тромбопрофілактики й оцінка системи гемостазу у вагітних....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2012
Автори: Ткаченко, Р.О., Басенко, І.Л., Бутенко, О.Л.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Національна академія наук України 2012
Назва видання:Досягнення біології та медицини
Теми:
Конференція
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47530
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Нейроаксіальна анестезія при кесаревому розтині й оцінка гемостазу / Р.О. Ткаченко, І.Л. Басенко, О.Л. Бутенко // Досягнення біології та медицини. — 2012. — № 1(19). — С. 18-22. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-47530
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-475302025-02-09T10:03:38Z Нейроаксіальна анестезія при кесаревому розтині й оцінка гемостазу Neuraxial anaesthesia for caesarean section and estimation of haemostasis Ткаченко, Р.О. Басенко, І.Л. Бутенко, О.Л. Конференція Розглянуто сучасні аспекти застосування нейроаксіальних методів анестезії під час операції кесаревого розтину, рекомендації тромбопрофілактики й оцінка системи гемостазу у вагітних. This literature review presents the modern aspects of neuraxial anaesthesia for caesarean section, guidelines on tromboprophylaxis and estimation of haemostasis in obstetric patients. 2012 Article Нейроаксіальна анестезія при кесаревому розтині й оцінка гемостазу / Р.О. Ткаченко, І.Л. Басенко, О.Л. Бутенко // Досягнення біології та медицини. — 2012. — № 1(19). — С. 18-22. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. XXXX-0102 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47530 616-089.5:616.15 uk Досягнення біології та медицини application/pdf Національна академія наук України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Конференція
Конференція
spellingShingle Конференція
Конференція
Ткаченко, Р.О.
Басенко, І.Л.
Бутенко, О.Л.
Нейроаксіальна анестезія при кесаревому розтині й оцінка гемостазу
Досягнення біології та медицини
description Розглянуто сучасні аспекти застосування нейроаксіальних методів анестезії під час операції кесаревого розтину, рекомендації тромбопрофілактики й оцінка системи гемостазу у вагітних.
format Article
author Ткаченко, Р.О.
Басенко, І.Л.
Бутенко, О.Л.
author_facet Ткаченко, Р.О.
Басенко, І.Л.
Бутенко, О.Л.
author_sort Ткаченко, Р.О.
title Нейроаксіальна анестезія при кесаревому розтині й оцінка гемостазу
title_short Нейроаксіальна анестезія при кесаревому розтині й оцінка гемостазу
title_full Нейроаксіальна анестезія при кесаревому розтині й оцінка гемостазу
title_fullStr Нейроаксіальна анестезія при кесаревому розтині й оцінка гемостазу
title_full_unstemmed Нейроаксіальна анестезія при кесаревому розтині й оцінка гемостазу
title_sort нейроаксіальна анестезія при кесаревому розтині й оцінка гемостазу
publisher Національна академія наук України
publishDate 2012
topic_facet Конференція
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47530
citation_txt Нейроаксіальна анестезія при кесаревому розтині й оцінка гемостазу / Р.О. Ткаченко, І.Л. Басенко, О.Л. Бутенко // Досягнення біології та медицини. — 2012. — № 1(19). — С. 18-22. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.
series Досягнення біології та медицини
work_keys_str_mv AT tkačenkoro nejroaksíalʹnaanestezíâprikesarevomuroztiníjocínkagemostazu
AT basenkoíl nejroaksíalʹnaanestezíâprikesarevomuroztiníjocínkagemostazu
AT butenkool nejroaksíalʹnaanestezíâprikesarevomuroztiníjocínkagemostazu
AT tkačenkoro neuraxialanaesthesiaforcaesareansectionandestimationofhaemostasis
AT basenkoíl neuraxialanaesthesiaforcaesareansectionandestimationofhaemostasis
AT butenkool neuraxialanaesthesiaforcaesareansectionandestimationofhaemostasis
first_indexed 2025-11-25T17:17:46Z
last_indexed 2025-11-25T17:17:46Z
_version_ 1849783564042764288
fulltext ÄÎÑßÃÍÅÍÍß Á²ÎËÎò¯ òà ÌÅÄÈÖÈÍÈ18 3. Бемипарин в дозировке 2500 1 раз в сутки в течение 28 дней после выписки пациен- тов из стационара — эффектив- ный и безопасный метод кор- рекции нарушений в системе ге- мостаза, тромбоэмболических осложнений у больных, пере- несших экстирпацию матки. 4. Предложенная схема дли- тельной тромбопрофилактики бемипарином имеет доказанное преимущество над тромбопро- филактикой варфарином в пла- не эффективности и безопаснос- ти, позволяет добиться нивели- рования разного рода геморра- гических осложнений и более чем в 3 раза сократить количест- во тромботических осложнений в период 28 дней с момента вы- писки пациентки из стационара после экстирпации матки. ЛИТЕРАТУРА 1. Состояние системы гемостаза у больных раком желудка и толстой кишки / В. Н. Запорожан, О. А. Тараб- рин, Б. С. Запорожченко [и др.] // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. – 2005. – № 3. – С. 67–69. 2. Сочетание продленной эпиду- ральной анестезии с бемипарином как вариант комплексной коррекции со- стояния тромбоопасности у больных с экстирпацией матки / О. А. Тараб- рин, И. И. Тютрин, А. В. Туренко [и др.] // Український журнал екстремальної медицини ім. Г. О. Можаєва. – 2010. – Т. 11, № 4. – С. 130–134. 3. Kakkar V. V. Extended prophylax- is with Bemiparin for prevention of late venous tromboembolism after abdominal or pelvic surgery for cancer / V. V. Kakkar // Journal of Thrombosis and Haemostasis. – 2010. – Vol. 8, I. 6. – P. 1223–1229. 4. Bemiparin in Oncology / Bosch M. Monreal, A. Vignoli, Villamediana R. Lecumberri, P. Prandoni // Drugs. – 2010. – Vol. 70, Suppl. 2A. – P. 35–42. 5. Удут В. В. Протокол № 7 меди- цинских испытаний опытного образ- ца «Аппаратно-программного комп- лекса для клинико-диагностических исследований реологических свойств крови АРП-01М “Меднорд”» / В. В. Удут ; Лаборатория «Физиологии, мо- лекулярной и клинической фарма- кологии» НИИ Фармакологии СО РАМН. – Томск, 2010. 6. Шипаков В. Е. Протокол № 6/10 о проведении медицинских испытаний «Аппаратно-программного комплекса АРП-01М “Меднорд”» / В. Е. Шипа- ков, М. И. Шписман ; Кафедра анес- тезиологии, реаниматологии и интен- сивной терапии, кафедра анестезиоло- гии и реаниматологии ФПК и ППС СибГМУ. – Томск, 2010. УДК 618.14-006.6-005.6:616.151.5 В. Г. Дубинина, С. Р. Галич, Е. П. Бугаенко, О. К. Ни- колаев ДИАГНОСТИКА, ПРОФИЛАКТИКА И КОМПЛЕКС- НАЯ КОРРЕКЦИЯ НАРУШЕНИЙ В СИСТЕМЕ ГЕМО- СТАЗА У БОЛЬНЫХ, ОПЕРИРУЕМЫХ ПО ПОВОДУ РАКА МАТКИ В данной работе представлены результаты исследова- ния нарушений в системе РАСК у 44 больных, перенесших экстирпацию матки. Исследования проводились в двух группах, которые отличались по методу пролонгированной тромбопрофилактики. Выяснено, что бемипарин в дозиров- ке 2500 1 раз в сутки в течение 28 дней после выписки па- циентов из стационара — более эффективный и безопас- ный метод коррекции нарушений в системе РАСК, чем ан- тагонисты витамина К. Ключевые слова: экстирпация матки, система РАСК, тромбопрофилактика. UDC 618.14-006.6-005.6:616.151.5 V. G. Dubinina, S. R. Galich, Ye. P. Bugaenko, O. K. Ni- kolaev DIAGNOSIS, PROGNOSIS AND CORRECTION OF THE COMPLEX IN THE HEMOSTASIS IN PATIENTS WHO WERE OPERATED ON IN CONNECTION WITH UTERINE CANCER This paper presents the findings of violations in the RASB system in 44 patients who had hysterectomy. The studies were conducted in two groups, which differed according to the meth- od of prolonged thromboprophylaxis. It was found that a dos- age of 2500 bemiparin once a day within 28 days after discharg- ing patients from the hospital is a more safe and effective meth- od for correcting disturbances in the RASB system than vita- min K antagonists. Key words: hysterectomy, the RASB system thromboprophy- laxis. Незважаючи на розвиток акушерства як науки, розро- дження шляхом кесаревого роз- тину донині залишається ста- більно високим. Так, за даними Одеського обласного перина- тального центру, у 2010 р. було виконано 1395 операцій кесаре- вого розтину, що становило 29,4 % від загальної кількості пологів, а у 2011 р. цей показ- ник сягав 1453 кесаревих розти- ни, тобто 29,6 % [1; 2]. Анестезія при кесаревому розтині посідає шосте місце се- УДК 616-089.5:616.15 Р. О. Ткаченко*, д-р мед. наук, проф., І. Л. Басенко, канд. мед. наук, доц., О. Л. Бутенко НЕЙРОАКСІАЛЬНА АНЕСТЕЗІЯ ПРИ КЕСАРЕВОМУ РОЗТИНІ Й ОЦІНКА ГЕМОСТАЗУ Одеський національний медичний університет, * Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Київ ¹ 1 (19) 2012 19 ред причин материнської смерт- ності у США, поряд з емболією, кровотечею, еклампсією, сепси- сом і кардіоміопатією [3]. В Ук- раїні основні причини материнсь- кої летальності такі: екстрагені- тальна патологія, кровотечі, ем- болія навколоплідними водами, сепсис, тромбоемболія легеневої артерії та прееклампсія [4]. У США за період 1999–2005 рр. летальність, пов’язана з анесте- зією в акушерстві, становила 3,6 % від загальної кількості (2211 пацієнтів) померлих від анестезії [5]. Аналіз причин смерт- ності від анестезій під час опе- рації кесаревого розтину, який був проведений у США за пе- ріоди 1979–1984 рр. та 1985– 1990 рр., показав шокуючу різни- цю щодо летальності під час за- гальної та реґіонарної анестезії. Так, у 1979–1984 рр. смерт- ність під час загальної анесте- зії становила 33 померлих, від реґіонарної — 19. За період 1985–1990 рр. динаміка показ- ників змінилася: 32 смерті від загальної анестезії та 9 випад- ків від реґіонарної. Кількість материнських смертей, обумов- лена загальною анестезією, за весь період дослідження залиша- лася незмінною, тимчасом як смертність, асоційована з реґіо- нарною анестезією, значно змен- шилася. Ця тенденція спостері- галася, незважаючи на значне зростання відсотка реґіонарної анестезії під час операцій кесаре- вого розтину. Розрахований кое- фіцієнт ризику від загальної та реґіонарної анестезії в перший період дослідження становив 2,3 : 1, а в другий — 16,7 : 1 [3]. За останні три десятиріччя широке впровадження нейро- аксіальних методів анестезії в акушерстві також спостерігало- ся і в Європі, що зумовлено ви- сокими показниками материн- ської смертності під час загаль- ної анестезії. У дослідженні, проведеному у Франції (всі аку- шерські стаціонари метрополії, не рахуючи заморських терито- рій), було встановлено, що кіль- кість операцій кесаревого роз- тину, виконаних під нейроаксі- альною анестезією, становила 99 % від загальної кількості ане- стезій, при цьому частота вико- ристання спінальної анестезії дорівнювала 92,5 %, епідураль- ної — 4,5 %, а комбінованої спі- нально-епідуральної — 2 %. Від- повідно на частку загальної ане- стезії залишився лише 1 % [6]. На Другому Балтійському анестезіологічному рефрешер- курсі у лекції «Загальна анесте- зія — найгірший варіант знебо- лювання при кесаревому розти- ні» були відзначені недоліки за- гальної анестезії під час опера- ції кесаревого розтину, основ- ними з яких були аспірація під час індукції в анестезію та про- блеми тяжкої інтубації трахеї з подальшим розвитком гіпоксії. Тяжка інтубація трахеї за- лишається однією з найбільш серйозних проблем загальної анестезії при кесаревому розти- ні та становить 7,9 % порівня- но з 1,0 % у загальнохірургічній практиці [7]. Серед основних причин, які ускладнюють інтубацію трахеї, виділяють акромегалоїдну зміну анатомії верхніх дихальних шля- хів і набряк слизових оболонок в останньому триместрі вагіт- ності. В акушерській практиці випадки тяжкої інтубації станов- лять основну частку найтяжчих ускладнень і летального кінця, які пов’язані із загальною анесте- зією. Наслідками тяжкої інтуба- ції є гіпоксія пацієнтки та пло- да, регургітація й аспірація шлункового вмісту, перфорація середостіння, ненавмисна інту- бація стравоходу, рефлекторні гемодинамічні реакції, немож- ливість інтубації трахеї з виму- шеним переходом на найризи- кованіші сценарії анестезії. Проблема регургітації та ас- пірації шлункого вмісту трап- ляється в усіх галузях хірургії, але саме в акушерській анесте- зіології вона є найбільш акту- альною. Результати аспірації добре відомі: асфіксія внаслідок обструкції дихальних шляхів харчовими масами, кислотно- аспіраційний пневмоніт, аспі- раційна пневмонія [8]. Проте за- гальна анестезія залишається ме- тодом вибору в таких клінічних ситуаціях, коли ризик викорис- тання нейроаксіальної анестезії значно вищий, ніж ризик, по- в’язаний з наркозом: невідкладна ситуація, коли операція кесарево- го розтину повинна бути викона- на негайно (відшарування пла- центи, розрив матки), високий ри- зик масивної кровотечі (гіпотонія матки, ДВЗ-синдром) [8]. Сьогодні спінальна й епіду- ральна анестезія — це єдині ме- тоди, які забезпечують надій- ний антиноцицептивний захист на всіх етапах операції [9]. Перевагами епідуральної ане- стезії перед спінальною є плав- ний розвиток блока, а відповід- но, і менш різкий вплив на сис- тему кровообігу, необмежена тривалість операційної анесте- зії та післяопераційної аналгезії. Однак недоліки епідуральної анестезії, порівняно зі спіналь- ною, під час операції кесарево- го розтину є більш суттєвими. Серед них — більш низька якість анестезії (недостатня глибина анестезії та релаксації, моно- латеральний і мозаїчний блок), значно більша тривалість вико- нання маніпуляції; повільніший розвиток блока, що обмежує використання методу під час ур- гентної операції кесаревого роз- тину, ненавмисне введення епі- дуральної дози місцевого анес- тетика в субарахноїдальний простір, можливість випадково- го введення місцевого анестети- ка в розширені судини епіду- рального простору, високий ри- зик епідуральної гематоми [8]. Перевагами спінальної ане- стезії під час кесаревого розти- ну є: абсолютне знеболювання, ÄÎÑßÃÍÅÍÍß Á²ÎËÎò¯ òà ÌÅÄÈÖÈÍÈ20 швидкий початок, мінімальна абсорбція місцевого анестетика, достатня глибина блока, прос- тота виконання в руках досвід- ченого фахівця [10]. Окремими показаннями для епідуральної анестезії є легкі та середньо- тяжкі форми прееклампсії, що дозволяє уникнути депресії но- вонародженого, а також змен- шити артеріальний вазоспазм у матері [11]. За останні роки в Одеському обласному перинатальному центрі спінальна анестезія як метод анестезіологічного забез- печення операції кесаревого розтину стала провідною серед інших методів анестезій. Так, за 2010 р. частота кесаревих роз- тинів з використанням спіналь- ної анестезії становила 82,7 %, а за 2011 р. — 87,4 % [1; 2]. Але при використанні нейроаксі- альної анестезії в акушерській практиці слід завжди пам’ята- ти, що, крім переваг спінальної й епідуральної анестезії, існу- ють життєво небезпечні факто- ри ризику, які обмежують час- те використання цих методів. Так, в Оксфордському посіб- нику з акушерської анестезії за 2008 р. серед абсолютних проти- показань до регіональної анесте- зії в акушерстві поряд з сепсисом, вираженим підвищенням інтра- краніального тиску, а також за- реєстрованою справжньою алер- гією на амідні локальні анестети- ки існує окрема група протипо- казань, яка зумовлена порушен- ням системи гемостазу [12]. Проблема тромбогеморагіч- них ускладнень під час прове- дення нейроаксіальної анестезії при операції кесаревого розти- ну стає ще більш актуальною через те, що крім прихованих порушень системи гемостазу у вагітних, є ризик виникнення ятрогенних гіпокоагуляційних станів. Це явище пов’язане з тим, що вагітність — це фактор ризику тромбозу глибоких вен. Під час вагітності поряд із за- гальними існують специфічні фактори ризику виникнення ве- нозного тромбоемболізму, од- ним з яких є кесарів розтин [13]. Таким чином, при оператив- них втручаннях, які виконують- ся під нейроаксіальною анесте- зією, стратегія профілактики тромботичних ускладнень по- винна базуватися на співвідно- шенні ефективності для запобі- гання тромботичним ускладнен- ням і безпеки щодо геморагічних ускладнень [14]. Для профілакти- ки тромботичних ускладнень був розроблений Наказ МОЗ України від 15.06.2007 р. № 329 «Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги з профілактики тром- ботичних ускладнень в хірургії, ортопедії і травматології, аку- шерстві та гінекології» [15]. Зо- крема, в цьому наказі регламен- товані правила проведення тромбопрофілактики при ней- роаксіальних блокадах, а саме: 1. Нейроаксіальної анестезії/ аналгезії слід уникати у хворих з відомими порушеннями гемо- стазу. Стандартний нефракціо- нований гепарин (НФГ) необ- хідно вводити за 4 год до та че- рез 30 хв після нейроаксіальної анестезії. Низькомолекулярний гепарин (НМГ) слід уводити не пізніше ніж за 12 год і не рані- ше 12 год після нейроаксіальної анестезії. Непрямі антикоагуля- нти потрібно застосовувати, базуючись на величині міжна- родного нормалізованого від- ношення (МНВ) до 2. 2. Нейроаксіальна анестезія не рекомендується хворим із порушенням гемостазу внаслі- док прийому препаратів з анти- тромботичною дією. Нестероїд- ні протизапальні засоби й аспі- рин не збільшують ризик епіду- ральної гематоми. Менше відо- мо про безпеку нейроаксіаль- них блокад клопідогреля та ти- клопідину, тому рекомендуєть- ся припинити прийом цих засо- бів за 5–14 днів до маніпуляції. У хворих, які отримували до операції антикоагулянти, спі- нальну чи епідуральну анесте- зію слід відстрочити до мінімі- зації ефектів антикоагулянтів. Цей період триває не менше 8– 12 год після підшкірного введен- ня гепарину чи щоденної про- філактичної дози НМГ двічі на добу, чи через 18 год після однієї щоденної дози НМГ. 3. Профілактика антикоагу- лянтами повинна бути відкла- дена, якщо було отримано ге- морагічний аспірат при введен- ні голки для спинномозкової пункції. 4. Видалення епідурального катетера необхідно проводити, коли ефект антикоагулянта стає мінімальним (зазвичай якраз перед наступним запланованим підшкірним введенням). 5. Профілактику антикоагу- лянтом потрібно відкласти не менше ніж на 2 год після спинно- мозкової пункції чи видалення епідурального катетера. 6. Якщо для профілактики використовуються антагоністи вітаміну К, рекомендують, щоб постійна епідуральна аналгезія використовувалася не більше 1–2 днів через непередбачуваний ефект антикоагулянтів. Крім того, якщо епідуральна аналге- зія застосовується на фоні про- філактики антагоністами віта- міну К, то МНВ повинне бути менше 1,5 під час видалення ка- тетера. 7. Хоча післяопераційна про- філактика фондопарином вва- жається безпечною у хворих, котрим проводили нейроаксі- альну блокаду, немає ніяких да- них про безпеку його викорис- тання поряд з післяоперацій- ною епідуральною аналгезією. Тривалий термін напіврозпаду фондопарину та його ниркова екскреція викликає настороже- ність щодо кумулятивного по- тенціалу цього лікарського за- собу, особливо у хворих по- хилого віку, внаслідок погір- ¹ 1 (19) 2012 21 шення у них функції нирок. По- ки не можна рекомендувати застосування чи незастосування фондопарину одночасно з епіду- ральною аналгезією. При застосуванні нейроаксі- альних методів анестезії необ- хідно завжди враховувати рес- триктивні показники системи гемостазу з тенденцією до гіпо- коагулятивних станів, що зму- шують утриматися від виконан- ня спінального й епідурального знеболювання. За даними літера- тури, до таких показників біль- шість авторів посібників з анес- тезіології зараховують: кількість тромбоцитів, протромбіновий індекс (ПТІ) за A. J. Qwick, ак- тивований частковий тромбо- пластиновий час (АЧТЧ), тром- біновий час, концентрацію фіб- риногену. Межові значення цих показ- ників, за даними різних авторів, відрізняються. Так, абсолютни- ми протипоказаннями для про- ведення нейроаксіальної анесте- зії є порушення згортання крові при показниках ПТІ < 60 %, АЧТЧ > 45 с, тромбінового ча- су > 22 с, фібриногену > 120 мг/дл, тромбоцитів < 100 000/мм3 [16]. Інші автори рекомендують такі величини: ПТІ < 50 %, АЧТЧ > 40 с, тромбіновий час > 20 с [17]. За даними Окс- фордського посібника з акушер- ської анестезіології, межова кіль- кість тромбоцитів, яка дозволяє використовувати спінальну й епідуральну анестезію в акушер- стві, становить 70 000/мм3. У період фізіологічної вагіт- ності в системі коагуляційного гемостазу відбуваються зміни, пов’язані з утворенням матко- во-плацентарного кола крово- обігу. При неускладненій вагіт- ності зростає активність плаз- мових факторів гемостазу, крім XI та XIII факторів. Підтвер- дженням схильності вагітних до гіперкоагуляції, за даними до- сліджень російських науковців, є скорочення хронометричних тестів: час згортання крові за Лі — Уайтом зменшується до (5,5± ±0,7) хв порівняно з (7,5±1,4) хв у невагітних жінок (p<0,005) [18]. Тенденцію до гіперкоагу- ляції підтверджує збільшення продукції фібриногену до 4–6 г/л в останньому триместрі вагіт- ності, тобто цей показник зро- стає майже вдвічі, а разом з цим відбувається значне підвищен- ня швидкості осідання еритро- цитів [19]. Середня концентра- ція фібриногену зросла з (2,7± ±0,2) г/л у невагітних до (3,9± ±0,5) г/л у вагітних жінок (p<0,005) [18]. Про схильність вагітних до тромбозів свідчить також зниження фібринолітич- ної активності крові [20]. Проте є дані щодо зростан- ня рівня плазміногену в остан- ні місяці вагітності й одночас- ного підвищення активності ін- гібіторної системи фібринолізу: інгібітора активатора плазмі- ногену (PAI-1), що синтезуєть- ся ендотеліальними клітинами, та PAI-2, виділеними з пла- центи та культури макрофагів. Окрім цього, під час вагітності виявлено підвищення рівня роз- чинних комплексів мономерів фібрину. Підвищена коагуля- ційна здатність крові у вагітних пов’язана зі зменшенням актив- ності антикоагулянтної системи переважно за рахунок зниження концентрації антитромбіну III та протеїну S. Зростання коагу- ляційної здатності системи ге- мостазу, реактивна активація фібринолізу, поява «заблокова- ного фібриногену» як продукту паракоагуляції, зниження анти- коагуляційної активності крові свідчать про наявність компен- сованого ДВЗ-синдрому у вагіт- них [18]. Можливість вибору нейроак- сіальної анестезії як виду знебо- лювання при кесаревому розти- ні та запобігання тяжким тром- богеморагічним ускладненням ставлять за мету необхідність визначення початкового стану системи гемостазу у вагітної. Для комплексної оцінки та ви- значення прихованої патології системи гемостазу потрібно оцінити основні функціональ- но-структурні компоненти сис- теми гемостазу: первинний (су- динно-тромбоцитарний) гемо- стаз; вторинний (коагуляційний) гемостаз і систему фібринолізу. У клінічних умовах для оцін- ки судинно-тромбоцитарного гемостазу доцільно здійснюва- ти як лабораторний моніторинг (кількість тромбоцитів, трива- лість кровотечі за Дюке), так і прості тести (проба щипка — симптом Юргенса; проба джгу- та — симптом Кончаловського — Румієль — Леєде, манжетко- ва проба для визначення резис- тентності капілярів за Borch- grevik з підрахунком кількості петехій). Для оцінки коагуляційного гемостазу слід визначити показ- ники трьох фаз системи згор- тання крові: першої — утворен- ня протромбінази; другої — утворення тромбіну; третьої — утворення фібрину. До тестів першої фази належать: час згор- тання крові за Лі — Уайтом, визначення активованого часу рекальцифікації плазми, АЧТЧ, автокоагуляційний тест за Бер- кардом — Баркаганом. До тес- тів другої фази згортання кро- ві належить визначення ПТІ за A. J. Qwick. До третьої фази — визначення кількості фібрино- гену плазми за Рутбергом і хро- нометричним методом за Клаус- сом (висока точність визначен- ня та нечутливість до гепарину). Для визначення продуктів паракоагуляції виконують такі тести: етаноловий тест за Годал — Лижечевим, протамінсульфат- ний тест за Латалло — Личевим і виявлення розчинних фібрин- мономерних комплексів. Для оцінки антикоагулянтної системи використовують уніфікований метод визначення толерантності плазми до гепарину й активнос- ÄÎÑßÃÍÅÍÍß Á²ÎËÎò¯ òà ÌÅÄÈÖÈÍÈ22 ті антитромбіну III. Фібринолі- тичну систему дозволяють оці- нити: еуглобуліновий лізис, ви- значення Хагеман-залежного та спонтанного фібринолізу [21]. Про порушення внутрішньо- го шляху гемостазу судять за змінами АЧТЧ та часу згортан- ня крові, про порушення зовніш- нього шляху — за значенням ПТІ, про зміну загального ме- ханізму гемостазу — за змінами кількості фібриногену, тромбі- нового часу та часу згортання крові. Останніми роками в Одесь- кому обласному перинатально- му центрі впроваджено новітній метод комплексної оцінки систе- ми гемостазу — гемовіскозимет- рію, що дозволяє визначити змі- ни системи гемостазу в режимі реального часу біля ліжка хво- рої або в операційній [22]. Отже, фізіологічна тенденція до гіперкоагуляції під час вагіт- ності, виконання за індивіду- альними показаннями операції кесаревого розтину, необхід- ність призначення антикоагу- лянтів для профілактики тром- боемболічних ускладнень і гі- покоагулятивні стани та визна- чення можливості застосування нейроаксіальної анестезії як ме- тоду вибору знеболювання при кесаревому розтині формують нелегке завдання — балансу- вання між підтриманням опти- мальних показників системи ге- мостазу і безпекою використан- ня спінальної та епідуральної анестезії в акушерській прак- тиці. ЛІТЕРАТУРА 1. Янак В. Д. Звіт анестезіологічної служби Одеського обласного перина- тального центру за 2010 рік / В. Д. Янак. – Одеса, 2010. – С. 5. 2. Янак В. Д. Звіт анестезіологічної служби Одеського обласного перина- тального центру за 2011 рік / В. Д. Янак. – Одеса, 2011. – С. 5. 3. Серов В. Н. Материнская смерт- ность, обусловленная анестезией / В. Н. Серов, С. А. Маркин // РОАГ. – 2007. – № 4. – С. 4. 4. Интенсивная терапия акушер- ских кровотечений / О. А. Тарабрин, О. К. Николаев, И. Л. Басенко [и др.]. – Одесса, 2010. – 40 с. 5. Epidemiology of Anesthesia-related Mortality in the United States, 1999– 2005 / G. Li, M. Warner, B. Lang [et al.] // Anesthesiology. – 2009. – Vol. 110, N 4. – P. 759–765. 6. Benhamou D. Anaesthetic practices for scheduled caesarean delivery: a 2005 French national survey / D. Benhamou, H. Bouaziz, D. Chassard // European Journal of Anaesthesiolgy. – 2009. – Vol. 26, N 8. – P. 694–700. 7. Тарабрін О. О. Забезпечення прохідності дихальних шляхів: тяжка інтубація трахеї, прогнозування і так- тика лікаря-анестезіолога / О. О. Та- рабрін, В. В. Суслов, О. О. Буднюк. – К., 2011. – 21 с. 8. Шурыгин И. А. Спинальная ане- стезия при кесаревом сечении / И. А. Шурыгин. – СПб. : Диалект, 2004. – 189 с. 9. Джоджуа Т. В. Принципы и практика регионарной анестезии в акушерстве / Т. В. Джоджуа, И. Т. Го- воруха, А. К. Тищенко // Новости ме- дицины и фармации. – 2008. – № 253. – С. 2. 10. Хижняк А. А. Спінальна анес- тезія / А. А. Хижняк, У. А. Фесенко, В. С. Фесенко. – Х. : Крокус, 2005. – 128 с. 11. Эпидуральная анестезия и анальгезия : рук. для врачей / В. В. Суслов, А. А. Хижняк, О. А. Тараб- рин [и др. ]. – Х. : СИМ, 2011. – 256 с. 12. Oxford Specialist Handbooks in Anaesthesia: Obstetric anaesthesia / P. Clyburn, R. Collis, S. Harries, S. Da- vies. – Oxford : Oxford University Press, 2008. – 682 p. 13. Венозний тромбоемболізм: діа- гностика, лікування, профілактика : міждисциплін. клін. рекомендації. – К., 2011. – 110 с. 14. Кучин Ю. Л. Нейроаксиальная анестезия у пациентов, нуждающихся в профилактике тромботических ос- ложнений с использованием антикоа- гулянтов / Ю. Л. Кучин // Медицина неотложных состояний. – 2009. – № 3/4. – С. 136–141. 15. Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомо- ги з профілактики тромботичних уск- ладнень в хірургії, ортопедії і травма- тології, акушерстві та гінекології : Наказ МОЗ України № 329 від 15.06.2007. – К., 2007. 16. Шефер Р. Анестезиология / Р. Шефер, М. Эберхардт ; пер. с нем. под ред. О. А. Долиной. – М. : ГЭОТАР- Медиа, 2009. – 864 с. 17. Roewer N. Anдsthesie compact / N. Roewer, H. Thiel. – Stuttgart ; N. Y. : Thieme, 1999. – 689 p. 18. Пономарев В. В. Периопераци- онное ведение и анестезия в акушер- стве и гинекологии / В. В. Пономарев, В. В. Мясникова. – Краснодар : Совет- ская Кубань, 2007. – 464 с. 19. Макацария А. Д. Тромботиче- ские и геморрагические осложнения в акушерстве / А. Д. Макацария, В. Н. Серов. – М. : Медицина, 1987. – 288 с. 20. Серов В. Н. Руководство по практическому акушерству / В. Н. Се- ров, А. Н. Стрижаков, С. А. Маркин. – М. : МИА, 1997. – С. 112–115. 21. Горячковський О. М. Клінічна біохімія в лабораторній діагностиці : довід. посібник / О. М. Горячковсь- кий. – Одеса : Екологія, 2005. – 616 с. 22. Суслов В. В. Интенсивная тера- пия и обезболивание в урологии / В. В. Суслов, О. А. Тарабрин. – Изд. 2-е, расшир. и доп. – К. : Старт-98, 2011. – 192 с. УДК 616-089.5:616.15 Р. О. Ткаченко, І. Л. Басенко, О. Л. Бутенко НЕЙРОАКСІАЛЬНА АНЕСТЕЗІЯ ПРИ КЕСАРЕВО- МУ РОЗТИНІ Й ОЦІНКА ГЕМОСТАЗУ Розглянуто сучасні аспекти застосування нейроаксі- альних методів анестезії під час операції кесаревого роз- тину, рекомендації тромбопрофілактики й оцінка системи гемостазу у вагітних. Ключові слова: нейроаксіальна анестезія, кесарів роз- тин, гемостаз. UDC 616-089.5:616.15 R. O. Tkachenko, I. L. Basenko, O. L. Butenko NEURAXIAL ANAESTHESIA FOR CAESAREAN SECTION AND ESTIMATION OF HAEMOSTASIS This literature review presents the modern aspects of neu- raxial anaesthesia for caesarean section, guidelines on trombo- prophylaxis and estimation of haemostasis in obstetric patients. Key words: neuraxial anaesthesia, caesarean section, hae- mostasis.

Схожі ресурси