Ефекти введення ізопікамілону та пікамілону в умовах формування пікротоксин-індукованої генералізованої активності у щурів
Вивчався вплив системного введення ізопікамілону (ІП) і пікамілону (П) на динаміку частоти та тривалості пікротоксин-індукованої генералізованої активності лобної кори, медіодорсального таламуса й вентрального гіпокампа. У перші 5–10 хв після введення ІП і П дозою 50 мг/кг відбувалося різке посил...
Saved in:
| Published in: | Досягнення біології та медицини |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Національна академія наук України
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47539 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Ефекти введення ізопікамілону та пікамілону в умовах формування пікротоксин-індукованої генералізованої активності у щурів / О.В. Денисенко, О.А. Шандра, Л.М. Карпов // Досягнення біології та медицини. — 2012. — № 2(20). — С. 10-16. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859974896701931520 |
|---|---|
| author | Денисенко, О.В. Шандра, О.А. Карпов, Л.М. |
| author_facet | Денисенко, О.В. Шандра, О.А. Карпов, Л.М. |
| citation_txt | Ефекти введення ізопікамілону та пікамілону в умовах формування пікротоксин-індукованої генералізованої активності у щурів / О.В. Денисенко, О.А. Шандра, Л.М. Карпов // Досягнення біології та медицини. — 2012. — № 2(20). — С. 10-16. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Досягнення біології та медицини |
| description | Вивчався вплив системного введення ізопікамілону (ІП)
і пікамілону (П) на динаміку частоти та тривалості пікротоксин-індукованої генералізованої активності лобної кори,
медіодорсального таламуса й вентрального гіпокампа.
У перші 5–10 хв після введення ІП і П дозою 50 мг/кг відбувалося різке посилення генералізованої активності. Максимальне збільшення інтенсивності судом на фоні значного зростання частоти і тривалості епілептиформних судомних розрядів зареєстрували після введення ІП. Показали
неефективність використання П і, особливо, ІП як протисудомних препаратів під час вираженої генерації генералізованих спайк-хвильових розрядів. У 17,5 % випадківформування генералізованоїЕпАсупроводжувалося розвитком
окремих спайків. Після введення П не відбувалось їхнього
пригнічення. На фоні збільшення частоти генерації спайків судомні прояви обмежувалися клонусами м’язів голови та передньої частини тулуба.
Effects of systemic administration of isopicamilon (IP) and
picamilon (P) on the frequency and duration of the picrotoxininduced generalized activity in the rat’s frontal cortex, mediodorsal thalamus and ventral hippocampus were investigated. IP
and P in dose of 50 mg/kg increased generalized activity during
first 5–10 minutes after their administration. The maximum
intensity of seizures with significant increasing frequency and
duration of epileptiform convulsive discharges were registered
after injection of IP. It was shown that P and, especially, IP
didn’t reveal anticonvulsive effects in the model of generalized
spike-wave discharges. The generation of cortical individual
spikes was observed in 17.5% rats during the formation of the
generalized epileptiform activity. The depression of spikes wasn’t
observed after injection of P. The increasing of the spike’s frequency was accompanied only with ear and facial twitching and
myoclonic contractions of body.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:23:37Z |
| format | Article |
| fulltext |
ÄÎÑßÃÍÅÍÍß Á²ÎËÎò¯ òà ÌÅÄÈÖÈÍÈ10
УДК 001.891:[616.24+577.114-021.632:599.323.4]
А. О. Данилова
ВПЛИВ ВИСОКОВУГЛЕВОДНИХ ПРЕПАРАТІВ З
ПРОБІОТИЧНИМИ МІКРООРГАНІЗМАМИ НА СТАН
ЩУРІВ З АЛОКСАНОВИМ ДІАБЕТОМ
Вивчено вплив пробіотичних мікроорганізмів лакто- і
біфідобактерій, іммобілізованих на високовуглеводних но-
сіях, на основні фізіологічні показники у щурів з алоксано-
вим діабетом. З’ясовано, що препарати позитивно вплива-
ють на обмінні процеси. Знижується базальний рівень глю-
кози у сироватці крові, підвищується толерантність до глю-
кози при проведенні глюкозотолерантного тесту. В обміні
ліпідів відбуваються зміни, що характеризуються знижен-
ням концентрації β-ліпопротеїдів і холестерину в крові та
підвищенням концентрації тригліцеридів як у крові, так і у
гомогенатах печінки.
Ключові слова: рівень глюкози, обмін ліпідів, діабет,
щури.
UDC 001.891:[616.24+577.114-021.632:599.323.4]
A. O. Danilova
EFFECT OF HIGH CARBOHYDRATE PREPARA-
TIONS WITH PROBIOTIC MICROORGANISMS ON
THE RATS WITH ALLOXAN DIABETES
The effect of probiotic lactobacilli and bifidobacteria
microorganisms, immobilized on high carbohydrate media, on
key physiological parameters of rats with alloxan diabetes have
been studied. It was found that the preparations had a positive
effect on metabolism. Basal serum glucose reduces, glucose to-
lerance during glucose tolerance test increases. In lipid meta-
bolism there occur changes that are characterized by a decrease
of β-lipoproteids and cholesterol concentration in blood, and
triglycerides concentration increase both in blood and liver ho-
mogenates.
Key words: basal serum glucose, lipid metabolism, diabe-
tes, rats.
Незважаючи на інтенсивні
дослідження, які проводяться в
багатьох лабораторіях, вивчен-
ня нейрофізіологічних і моле-
кулярних механізмів формуван-
ня, реорганізації епілептичних
і протиепілептичних систем моз-
ку залишається одним із ак-
туальних завдань експеримен-
тальної епілептології [1–5]. Ві-
домо, що зміни у функціонуван-
ні гальмівних систем призво-
дять до порушення балансу збу-
дження та гальмування з гене-
рацією гіперсинхронної високо-
частотної нейрональної актив-
ності [1; 5]. До недавнього часу
вважали, що така активність роз-
вивається за умов стійкого де-
фіциту гальмування, насампе-
ред — ГАМК-ергічного [5]. Але
результати деяких досліджень
показали, що формування епі-
лептиформної активності (ЕпА)
може відбуватися без пригні-
чення, навіть при підвищенні
активності гальмівних систем
[1].
У зв’язку з цим виникає інте-
рес до більш детального ви-
вчення механізмів дії нейротроп-
них препаратів, утворених на
основі ГАМК. З огляду на те,
що нікотинова кислота відіграє
суттєву роль у регуляції актив-
ності центральної нервової си-
стеми та мозкового кровообігу,
крім того, може легко проника-
ти через гематоенцефалічний
бар’єр, була синтезована натріє-
ва сіль N-нікотиноїла ГАМК,
яка дістала назву «Пікамілон»
[6]. Подальше дослідження ефек-
тів пікамілону (П) показало, що
його здатність нагромаджува-
тися у головному мозку на по-
рядок вища, ніж у ГАМК, при
цьому не спостерігалося поміт-
ного розпаду даної сполуки на
нікотинову кислоту та ГАМК
[6; 7]. Пікамілон широко засто-
совується як цереброваскуляр-
ний і ноотропний препарат [8;
9]. Втім, на вимогу сучасної ме-
дицини, пошук нових препара-
тів, у тому числі серед низки
утворених аналогів П, здат-
них пригнічувати та запобіга-
ти розповсюдженню епілеп-
тичної активності, виявляти
нейропротекторний ефект, не
припиняється. Раніше нами
були показані нейрофізіологіч-
ні особливості протекторної дії
П й ізопікамілону (ІП) [10]. В
умовах попереднього застосу-
вання ІП більш ефективно за-
побігав розвитку генералізова-
ної ЕпА.
Мета даного дослідження
— з’ясувати вплив ІП на роз-
виток пікротоксин-індукова-
ної генералізованої активнос-
ті мозку щурів порівняно з
впливом П в умовах їх сис-
темного введення на фоні фор-
мування епілептиформної сис-
теми.
УДК 615.356.577.164.15
О. В. Денисенко1, 2,
О. А. Шандра1, д-р мед. наук, проф.,
Л. М. Карпов2, д-р біол. наук, проф.
ЕФЕКТИ ВВЕДЕННЯ ІЗОПІКАМІЛОНУ
ТА ПІКАМІЛОНУ В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ
ПІКРОТОКСИН-ІНДУКОВАНОЇ
ГЕНЕРАЛІЗОВАНОЇ АКТИВНОСТІ У ЩУРІВ
1 Одеський національний медичний університет,
2 Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
¹ 2 (20) 2012 11
Матеріали та методи
дослідження
Експерименти були викона-
ні на 40 самцях білих нелінійних
щурів масою 180–250 г в умовах
хронічного експерименту. Під-
готовчі операції виконували під
комплексним наркозом: тіопен-
тал натрію (70 мг/кг) + каліпсол
(7 мг/кг) внутрішньоочеревин-
но. Здійснювали трепанацію
черепа, вживлення монополяр-
них ніхромових електродів у ла-
ковій ізоляції з діаметром кін-
чика 0,10–0,15 мм. Стереотак-
сичну імплантацію електродів у
лобну кору великих півкуль, вен-
тральний гіпокамп і медіодор-
сальний таламус проводили
згідно з атласом G. Paxinos і
C. Watson (2007) [11] за такими
координатами: фронтальна кора
— АР=2,4; L=0,8; H=1,2; гіпо-
камп — AP=-4,8; L=5,0; H=7,0;
таламус — AP=-2,8; L=0,5;
H=5,5. Кріплення електродів на
черепі здійснювали за допомогою
стоматологічної пластмаси —
протакрилу. Реєстрацію елект-
ричної активності, внутрішньо-
очеревинне введення конвуль-
санту, вальпроату натрію та по-
хідних ГАМК, дослідження по-
ведінкових реакцій здійсню-
вали не раніше ніж через 7 днів
після проведення підготовчих
операцій. Проводили ЕЕГ-
реєстрацію в умовах вільної по-
ведінки щурів протягом 30 хв
до і 2,5 год після введення кон-
вульсанту за допомогою ди-
ференційного посилювача біо-
потенціалів DL304 («НейроБио-
Лаб», Росія), підключеного до
АЦП (L-154, «Л-КАРД», Росія).
Запис і аналіз ЕЕГ-активності
здійснювали в середовищі про-
грами багатоканального осци-
лографа “PowerGraph”. Генера-
лізовану ЕпА викликали за до-
помогою внутрішньоочеревин-
ного введення пікротоксину
(“Sigma”, США) дозою 2 мг/кг,
конвульсивний ефект якого по-
в’язаний із порушенням ГАМК-
ергічного гальмування. Части-
ні щурів (n=5) на фоні сформо-
ваної пікротоксин-індукованої
спайк-хвильової активності вво-
дили вальпроат натрію (“Sigma”,
США) дозою 150 мг/кг (на 12–
14-й хвилині після введення пі-
кротоксину). Застосовували П
та ІП (натрієва сіль N-нікотино-
їл-ГАМК; «Консорциум-ПИК»,
Росія) дозами 20 мг/кг (n=14)
та 50 мг/кг (n=14) на фоні
сформованої генералізованої
спайк-хвильової або спайкової
активності. Тваринам конт-
рольної групи (n=7) вводили
0,9%-й фізіологічний розчин
NаСl. Водночас відстежували
поведінкові зміни, визначаючи
інтенсивність судомних проявів
і візуально оцінюючи їх за
п’ятибальною шкалою: 0 балів
— відсутність судомної реакції;
1 бал — міофасціальні здриган-
ня; 2 бали — клонічні судоми
м’язів голови і тулуба; 3 бали —
клонічні судоми м’язів передніх
і задніх кінцівок; 4 бали — гене-
ралізовані клоніко-тонічні су-
доми з падінням тварин на бік;
5 балів — повторні генералізо-
вані клоніко-тонічні судоми
[12].
Аналізували частотно-амп-
літудні характеристики спайк-
хвильових комплексів, окремих
спайкових розрядів, генерація
яких не супроводжувалася су-
домними проявами, а також ге-
нералізованих розрядів, зареєст-
рованих під час розвитку пове-
дінкових клонічних і клоніко-
тонічних судом. Частоту епі-
лептиформних розрядів дослі-
джували з підрахунком цього
параметра протягом 3-хвилин-
них періодів і визначенням се-
реднього значення за 1 хв. Крім
того, підраховували індекс часу
3-хвилинних ЕЕГ-відрізків, зай-
нятих генерацією судомних роз-
рядів. Індекс часу визначали як
співвідношення суми тривалості
усіх генералізованих спайк-хви-
льових розрядів із розвитком
судомних проявів і загально-
го часу відрізка, який аналізу-
вали. Усі одержані результати
обробляли статистично з роз-
рахунком середнього значення
та стандартного відхилення, а
також довірчого інтервалу (Р),
що використовувався для оцін-
ки ступеня достовірності від-
мінностей за допомогою крите-
рію ANOVA. Відмінності вва-
жалися статистично достовір-
ними при Р<0,05.
Результати дослідження
та їх обговорення
Послідовність подій на ЕЕГ
при введенні пікротоксину до-
зою 2 мг/кг типова для генера-
лізованої ЕпА у 82,5 % випад-
ків. Через 2–4 хв на ЕЕГ кори
головного мозку і таламуса ре-
єстрували синхронні спайк-
хвильові комплекси з частотою
внутрішньокомплексної генера-
ції 7–8 коливань за 1 с. Їх амп-
літуда як у корі, так і в таламу-
сі не перевищувала 500 мкВ. На
ЕЕГ гіпокампа розвиток менш
виражених спайк-хвильових
комплексів із амплітудою (271±
±44) мкВ фіксували на 0,5–
1,5 хв пізніше, ніж у корі та та-
ламусі (рис. 1, а). Протягом на-
ступних 5–7 хв частота виник-
нення цих комплексів сягала 9–
11 за 1 хв і в середньому стано-
вила 8,43±1,99. Як правило, у
цей період при підвищенні ам-
плітуди даних розрядів у корі
головного мозку і таламусі до
500–700 мкВ їх розвиток супро-
воджувався типовими змінами
поведінки: завмираннями, міо-
фасціальними здриганнями, жу-
ванням, тремором нижньої ще-
лепи. Надалі розвиток пікро-
токсин-викликаної генералізо-
ваної активності супроводжу-
вався появою клонічних скоро-
чень м’язів голови і тулуба. За
цей час у тварин із генерацією
виключно спайк-хвильової ак-
тивності на ЕЕГ кори, таламу-
са і гіпокампа реєстрували гене-
ралізовані швидкі та повільні
хвилі, що складалися у ритміч-
ний рисунок груп пік-хвиль із
періодами низькоамплітудної
активності (рис. 1, в). Частота
генерації цих групових розря-
дів, які супроводжувалися міо-
клонусами, збільшувалася про-
тягом 25–30 хв і досягала (3,95±
±1,04) розряду за 1 хв (рис. 2).
Водночас із збільшенням часто-
ти зростали тривалість розрядів
і їх амплітуда. Індекс тривало-
ÄÎÑßÃÍÅÍÍß Á²ÎËÎò¯ òà ÌÅÄÈÖÈÍÈ12
сті на 40–45-й хвилинах досягав
0,28±0,12 (рис. 3).
У 17,5 % випадків формуван-
ня генералізованої епілепти-
формної активності у перші 10 хв
експерименту супроводжувало-
ся розвитком окремих спайків
(рис. 1, б). Спайк-хвильові ком-
плексні розряди у цих випадках
були меншими за амплітудою
та частотою. Можна було виді-
лити генерацію низькоамплі-
тудного та високоамлітудного
типів генерації спайків. Низько-
амплітудна спайкова актив-
ність була регулярною і більш
вираженою в корі мозку. Її
частота сягала (15,17±6,24) роз-
ряду за 1 хв, а амплітуда в корі
становила (544±75) мкВ. У разі
генерації високоамплітудних
спайків ми реєстрували їх син-
хронний розвиток у корі, тала-
мусі та гіпокампі з амплітудою
(1,843±0,421), (1,922±0,455) і
(1,455±0,363) мВ відповідно,
але ці розряди були поодиноки-
ми. Такий тип ЕпА з генера-
цією спайків у корі в одному ви-
падку зберігався протягом на-
ступних 25 хв. Поведінкові су-
домні прояви, які супроводжу-
вали розвиток спайк-хвильових
розрядів та, іноді, високоамплі-
тудних генералізованих спай-
ків, обмежувалися лише клону-
сами м’язів голови. У серед-
ньому тяжкість судом у конт-
рольній групі становила (3,14±
±0,69) бала. На ЕЕГ понад 2 год
зберігалися особливості парок-
сизмальної повільнохвильової
активності (рис. 1, г).
Завданням подальшої серії
експериментів (n=5) було дослі-
дження ефективності традицій-
но протисудомного препарату
вальпроєвої кислоти щодо пік-
1
2
3
1
2
3
1 с
150 мкВ
1 с
250 мкВ
а б
Рис. 1. Генералізована пікротоксин-викликана активність мозку щурів: а — епілепти-
формна активність на 10-й хвилині після введення конвульсанту, яка супроводжувалася
спайк-хвильовими розрядами; б — епілептиформна активність на 10-й хвилині після вве-
дення конвульсанту, яка супроводжувалася генерацією окремих спайків і спайк-хвильо-
вих розрядів; в — епілептиформна активність, яка супроводжувалася розвитком клоніч-
них судом на 25-й хвилині після введення конвульсанту; г — епілептиформна активність
через 1,5 год після введення конвульсанту; 1 — лобна кора; 2 — медіодорсальний таламус;
3 — вентральний гіпокамп
1
2
3
1
2
3
1 с
1 мВ
1 с
225 мкВ
в г
¹ 2 (20) 2012 13
ротоксин-індукованої генералі-
зованої спайк-хвильової актив-
ності в лобній корі, медіодор-
сальному таламусі та вентраль-
ному гіпокампі. Після введення
вальпроєвої кислоти (150 мг/кг)
у 80 % щурів припинялася гене-
рація генералізованих розрядів.
Поведінкові судомні прояви ін-
тенсивністю у 2 бали відмічали-
ся тільки в однієї тварини.
Похідні нікотинової кислоти
та ГАМК також вводили після
формування пікротоксин-інду-
кованих генералізованих спайк-
хвильових розрядів. Після вве-
дення ІП і П дозою 20 мг/кг
протягом перших 10 хв показ-
ники спайк-хвильової типової
генералізованої активності знач-
но не відрізнялися від показ-
ників активності контрольних
тварин (див. рис. 2, 3). При вве-
денні кон’югатів ГАМК біль-
шою дозою — 50 мг/кг — на
першій же хвилині після введен-
ня ІП і П спостерігали швид-
кі зміни у розвитку патологіч-
ної активності та різке збіль-
шення амплітуди розрядів, час-
тоти і тривалості їх генерації
(див. рис. 2, 3). Причому у разі
введення ІП спостерігали більш
виражене посилення ЕпА з ге-
нерацією тривалих груп гене-
ралізованих розрядів фактично
без перерви, що надходили один
за одним. На фоні таких енце-
фалографічних змін відбувався
розвиток поведінкових клону-
сів передніх кінцівок. На 6-й
хвилині після введення ІП до-
зою 50 мг/кг амплітуда спайк-
хвильових розрядів досягала в
корі (18,46±2,40) мВ, таламусі —
(20,34±2,60) мВ, у гіпокампі —
(14,95±3,26) мВ. Клонуси м’язів
тулуба та передніх кінцівок у
цей період були максимально
виражені. Якщо тривалість ге-
нерації розрядів зростала про-
тягом 5–10 хв після введення
препарату, то частота — до 15–
20 хв і досягала (4,77±0,87) роз-
рядів за 1 хв (див. рис. 2, 3). Ви-
ражене посилення ЕпА при вве-
денні П дозою 50 мг/кг відбува-
лося лише у перші 5–10 хв (див.
рис. 2, 3). Амплітуда кортикаль-
них, таламічних і гіпокампаль-
них розрядів була в 2–3 рази
меншою, інтенсивність клоніч-
них скорочень м’язів тулуба —
також нижчою. Частота розвит-
ку генералізованих розрядів та
їх тривалість після перших хви-
лин значної активації поступо-
во зменшувалися. Водночас слід
зазначити, що досліджувані час-
тоти генерації іктальних роз-
рядів при введенні П дозою
50 мг/кг через 10–15 хв після вве-
дення кон’югату ГАМК були
значно меншими не тільки по-
рівняно з тваринами, яким вво-
дили ІП цією ж дозою, але й
із щурами, яким вводили ІП
меншою дозою (20 мг/кг), та
контрольними щурами (див.
рис. 2). Навіть введення П до-
зою 20 мг/кг на 10–40-й хвили-
ні після ін’єкції П приводило до
достовірного зменшення часто-
ти епілептиформних розрядів
щодо контрольних тварин і
тварин із введенням ІП як дозою
50 мг/кг, так і дозою 20 мг/кг
(див. рис. 2). Слід наголосити,
що були виявлені відмінності у
розвитку іктального розряду
під впливом ІП і П. У більшос-
ті досліджуваних тварин (у чо-
тирьох із семи) після введення
ІП дозою 50 мг/кг на фоні гру-
пування спайк-хвильових ком-
плексів формувався іктальний
розряд, у трьох — повторно,
що супроводжувався посилен-
ням тонічного компонента су-
дом із розвитком клонусів м’язів
усього тіла. У трьох тварин піс-
ля введення ІП дозою 20 мг/кг
також спостерігали розвиток
генералізованих клоніко-тоніч-
6
5
4
3
2
1
0
***
### ###
•
###
•••
### •••
###
•••
Частота генералізованих судомних розрядів,
кількість за 1 хв
5 10 15 20 25 35 45 55 65
Час після введення пікротоксину, хв
пікротоксин + пікротоксин + пікротоксин
пікамілон (20) пікамілон (50)
пікротоксин + пікротоксин +
ізопікамілон (20) ізопікамілон (50)
Рис. 2. Вплив введення ізопікамілону та пікамілону дозами 20 та
50 мг/кг на частоту генерації генералізованих пікротоксин-викликаних
епілептиформних розрядів, які супроводжувалися розвитком клонічних
судом: *** — Р<0,001 — достовірні відмінності досліджуваного показ-
ника у щурів із введенням ізопікамілону дозою 50 мг/кг порівняно з та-
ким у контрольних тварин; • — P<0,05, ••• — P<0,001 — достовірні
відмінності досліджуваного показника у щурів із введенням ізопікаміло-
ну дозою 50 мг/кг порівняно з таким у тварин із введенням пікамілону
дозою 50 мг/кг; ### — P<0,001 — достовірні відмінності досліджуваного
показника у щурів із введенням пікамілону дозою 50 мг/кг порівняно з
таким у контрольних тварин; стрілкою позначений час введення
ізопікамілону та пікамілону
ÄÎÑßÃÍÅÍÍß Á²ÎËÎò¯ òà ÌÅÄÈÖÈÍÈ14
них судом. У двох тварин після
введення П такою ж дозою за-
реєстрували судоми інтенсив-
ністю 4 бали. Після введення П
дозою 50 мг/кг у двох тварин
відбувався розвиток клоніко-
тонічних судом, в однієї повтор-
ні, але менш тривалі, ніж після
введення ІП. Середня тяжкість
судом після введення ІП до-
зою 20 мг/кг і П дозами 20 та
50 мг/кг незначно збільшувалася
— на 9,2, 4,8, 9,2 % відповідно по-
рівняно з контрольними щурами
(Р>0,05). І лише застосування ІП
дозою 50 мг/кг призвело до іс-
тотного збільшення тяжкості су-
дом — на 27,4 % (Р<0,05).
Варто зазначити, що у п’яти
тварин експериментальних груп
кон’югати ГАМК вводили на
фоні генерації спайкової ЕпА:
два щури отримали ін’єкцію П
дозою 50 мг/кг та по одному —
ін’єкції П дозою 20, ІП дозами
20 і 50 мг/кг. У двох випадках
після введення П дозою 50 мг/кг
та в одному — після введення
П дозою 20 мг/кг генерація по-
одиноких спайків не пригнічу-
валася. Після введення П дозою
50 мг/кг у перші ж хвилини від-
бувалося значне посилення
спайкової активності на корі
мозку із збільшенням частоти
вдвічі — до (26,00±4,68) розря-
ду за 1 хв в однієї тварини та
до (35,67±4,04) — у другої. Піс-
ля введення П дозою 20 мг/кг
посилення спайкової активнос-
ті відбувалося також, але не біль-
ше ніж на 30–35 %. При цьому
спостерігали збільшення час-
тоти спайк-хвильових розря-
дів, але не так значно, як у тому
випадку, коли не реєстрували
розвиток регулярних спайків на
корі. Протягом 30 хв після вве-
дення П відбувалося поступове
зменшення частоти спайків. Не-
зважаючи на це, їх рівень гене-
рації залишався досить знач-
ним (до 8–11 розрядів за 1 хв).
Частота генерації спайк-хвильо-
вої активності протягом 15 хв
після введення П дозою 50 мг/кг
різко знижувалася (до 1–3 роз-
рядів за 3 хв). Генерація спайків
на корі відбувалася протягом
30–35 хв після введення П. При
цьому не зареєстровано розвит-
ку тривалих і високоамплітуд-
них іктальних розрядів. На фоні
посилення частоти цієї актив-
ності судомні прояви обмежува-
лися клонусами м’язів голови та
передньої частини тулуба.
Таким чином, на підставі
одержаних результатів можна
зробити висновок про те, що
особливості впливу системного
введення похідних нікотинової
кислоти та ГАМК на подаль-
ший розвиток генералізованої
пікротоксин-індукованої актив-
ності залежали від препарату,
що вводили, та від його дози.
Так, після введення ІП і П дозою
20 мг/кг не відбувалося збіль-
шення показників спайк-хви-
льової генералізованої актив-
ності щодо показників актив-
ності контрольних тварин. У
разі введення П дозою 20 мг/кг
частота судомних розрядів, а
при введенні П більшою дозою
і тривалість розрядів істотно
знижувалися через 10–20 хв піс-
ля введення досліджуваного
препарату. Проте, у цілому, різ-
ке збільшення частоти і трива-
лості епілептиформних розря-
дів у перші хвилини після вве-
дення кон’югатів ГАМК дозою
50 мг/кг призводило до розвит-
ку більш тяжких судомних про-
явів на фоні значних змін у ге-
нерації іктальних розрядів. Тен-
денція до групування генера-
лізованих корелятів епілепти-
формної активності та тривалість
судомних розрядів були більши-
ми після введення ІП. Реєстру-
вали розвиток клонусів тулуба
та кінцівок, а майже у полови-
ні випадків (у 6 із 14 тварин) —
клоніко-тонічні судоми. Наші
досліди показали, що ІП цією
0,6
0,5
0,4
0,3
0,2
0,1
0
Індекс тривалості генерації
судомних розрядів, ум. од.
5 10 15 20 25 35 45 55 65
Час після введення пікротоксину, хв
пікротоксин + пікротоксин + пікротоксин
пікамілон (20) пікамілон (50)
пікротоксин + пікротоксин +
ізопікамілон (20) ізопікамілон (50)
•••
***
••
***
••
###
######
###
Рис. 3. Вплив введення ізопікамілону та пікамілону дозами 20 та
50 мг/кг на тривалість генерації генералізованих пікротоксин-виклика-
них епілептиформних розрядів, які супроводжувалися розвитком клоніч-
них судом: *** — Р<0,001 — достовірні відмінності досліджуваного по-
казника у щурів із введенням ізопікамілону дозою 50 мг/кг порівняно з
таким у контрольних тварин; •• — P<0,01; ••• — P<0,001 — достовірні
відмінності досліджуваного показника у щурів із введенням ізопікаміло-
ну дозою 50 мг/кг порівняно з таким у тварин із введенням пікамілону
дозою 50 мг/кг; ### — P<0,001 — достовірні відмінності досліджуваного
показника у щурів із введенням пікамілону дозою 50 мг/кг порівняно з
таким у контрольних тварин; стрілкою позначений час введення
ізопікамілону та пікамілону
•••
•••
¹ 2 (20) 2012 15
дозою чинив більш активую-
чий вплив, ніж П.
Згідно з даними літератури,
у механізмі дії П та його похід-
них можна виділити дві основ-
ні ланки: нейромедіаторну та
метаболічну [8; 13]. Відомо, що
кон’югати ГАМК і НК розши-
рюють мозкові судини, поліп-
шують мікроциркуляцію в ціло-
му та посилюють метаболізм
нервової тканини мозку [6; 8; 9].
Можливо, тому в епілептично-
му мозку активація метаболіч-
них систем значно посилює
вплив цих фармакологічних ре-
човин у певних дозах та умовах
і викликає активацію епілепти-
формної активності. Як П, так
і ІП у незмінній формі діють на
ГАМК-рецептори, оскільки не
спостерігається помітного роз-
паду цих кон’югатів. Було по-
казано, що, на відміну від П,
його ізонікотиноїльний аналог
у високих дозах значно збіль-
шує рівень ГАМК у мозку [6].
Можливо, що надмірна актива-
ція ГАМК-ергічного гальму-
вання в умовах формування па-
тологічної системи призводить
до значної синхронізації ЕпА, а
отже, і до посилення епілепти-
формних розрядів. Максималь-
не збільшення інтенсивності су-
дом на фоні істотного досто-
вірного зростання частоти та
тривалості епілептиформних
судомних розрядів зареєструва-
ли після введення ІП дозою
50 мг/кг. Результати наших до-
слідів показують неефективність
використання П і, особливо, ІП
як протисудомних препаратів
під час вираженої генерації ге-
нералізованих спайк-хвильових
розрядів. Такий тип ЕпА є мо-
деллю абсансної форми епілеп-
сії [2; 4; 14], тому в наших експе-
риментах ефективно пригнічу-
вався вальпроатом натрію.
Під час дослідів у деяких
тварин із моделюванням гене-
ралізованої епілепсії спостері-
гали розвиток особливого типу
активності, який включав не
тільки кореляти генералізова-
ної форми ЕпА, але й регуляр-
ні спайки. Цікаво, що регуляр-
на спайкова активність кори
мозку під час розвитку генера-
лізованої активності запобігала
розвитку тяжких іктальних роз-
рядів після введення похідних
нікотинової кислоти та ГАМК.
Відомо, що виникнення епілеп-
тиформних позитивно-негатив-
них спайкових потенціалів ха-
рактерне для формування фо-
кальної форми епілептиформної
активності. Тому ми не перед-
бачали розвиток цієї активнос-
ті під час моделювання генера-
лізованої епілепсії. Вважається
аксіомою, що розвиток фокаль-
ної та генералізованої епілепти-
формної активності відбуваєть-
ся внаслідок активації різних
механізмів із різним рівнем за-
лучення нейрональних ланцю-
гів. Якщо фокальна епілепсія з
головним кірковим осередком
епілептиформної активності су-
проводжується циркуляцією
збудження по нейрональних
ланцюгах старої, нової кори та
окремих ядрах таламуса, то ге-
нералізована епілепсія супрово-
джується, в основному, потуж-
ною активацією кортикальних
і таламічних нейронів. Однак
деякі результати наших дослі-
джень погоджуються з даними
інших авторів, які припуска-
ють, що так звані генералізова-
ні судоми захоплюють лише
окремі кортиколімбічні та кор-
тикоталамічні ланцюги [14; 15].
Сьогодні деякі вчені припуска-
ють, що між фокальною та ге-
нералізованою епілепсією не-
має суттєвої різниці, і механізми,
що лежать в основі їх розвитку,
підтримки та пригнічування,
мають чимало спільного [16].
ЛІТЕРАТУРА
1. Galanopoulou A. S. The epileptic
hypothesis: developmentally related ar-
guments based on animal models / A. S.
Galanopoulou, S. L. Moshé // Epilepsia.
– 2009. – Suppl. 7, N 50. – P. 37–42.
2. Frances E. J. Epilepsy as a spec-
trum disorder: Implications from novel
clinical and basic neuroscience / E. J.
Frances // Epilepsia. – 2011. – Suppl. 1,
N 52. – P. 1–6.
3. Shandra А. А. Epileptic and anti-
epileptic systems interrelation as the sys-
temic indicator of the complexity of epi-
leptic activity manifestation during kin-
dling / А. А. Shandra, L. S. Godlevsky,
R. S. Vastyanov // Pan-Brain Abnormal
Neural Network in Epilepsy. – Singapore :
Research Signpost, 2009. – P. 99–120.
4. Wong M. An animal model of gen-
eralized nonconvulsive status epilepticus:
immediate characteristics and long-term
effects / M. Wong, D. F. Wozniak, K. A.
Yamada // Experimental Neurology. –
2003. – N 183. – P. 87–99.
5. McNamara J. O. Cellular and mo-
lecular basis of epilepsy / J. O. McNama-
ra // The Journal of Neoroscience. –
1994. – Suppl. 6, N 14. – P. 3413–3425.
6. Синтез, психотропные и гипо-
тензивные свойства новых производ-
ных пикамилона / В. М. Копелевич,
Л. Н. Буланова, И. А. Григорьев
[и др.] // Химико-фармацевтический
журнал. – 1997. – № 10. – С. 30–33.
7. Воронина Т. А. Ноотропные и
нейропротекторные средства / Т. А.
Воронина, С. Б. Середенин // Экспери-
ментальная и клиническая фармако-
логия. – 2007. – Т. 70, № 4. – С. 44–58.
8. Мирзоян Р. С. Нейропротектор-
ные и цереброваскулярные эффекты
ГАМК-миметиков / Р. С. Мирзоян
// Экспериментальная и клиническая
фармакология. – 2003. – Т. 66, № 2. –
С. 53–56.
9. Пикамилон — метаболический
цереброваскулятор и ноотроп. Приме-
нение в лечебной практике : сб. науч.
работ. – М. : Акрихин, 2002. – 48 с.
10. Денисенко О. В. Вплив ізопіка-
мілону на пікротоксин-індуковану ге-
нералізовану судомну активність у
мишей та щурів / О. В. Денисенко,
О. А. Шандра, Т. В. Бузика, Л. М.
Карпов // Природничий альманах.
Біологічні науки : зб. наук. праць. –
Херсон : ПП Вишемирський, 2011. –
Вип. 15. – С. 43–52.
11. The rat brain in stereotaxic coor-
dinates / ed by G. Paxinos, C. Watson. –
San Diego : Elsevier, 2007.
12. Шандра А. А. Принципы и
методы патогенетической терапии
эпилепсии : автореф. дис. ... д-ра мед.
наук / А. А. Шандра. – М., 1985. – 45 с.
13. Копелевич В. М. Некоторые
подходы к направленному поиску
лекарств на основе никотиновой кис-
лоты / В. М. Копелевич, В. И. Гунар
// Химико-фармацевтический журнал.
– 1999. – Т. 33, № 4. – С. 6–16.
14. Blumenfeld H. Cellular and net-
work mechanisms of spike-wave seizures
/ H. Blumenfeld // Epilepsia. – 2005. –
Vol. 46, N 9. – P. 21–33.
15. Blumenfeld H. From molecules to
networks: cortical/subcortical interac-
tions in the pathophysiology of idiopath-
ic generalized epilepsy / H. Blumenfeld
// Epilepsia. – 2003. – Vol. 44, N 2. –
P. 7–15.
16. Holmes M. D. Are “generalized”
seizures truly generalized? Evidence of
localized mesial frontal and frontopolar
discharges in absence / M. D. Holmes,
M. Brown, D. M. Tucker // Epilepsia. –
2004. – Vol. 45, N 12. – P. 1568–1579.
ÄÎÑßÃÍÅÍÍß Á²ÎËÎò¯ òà ÌÅÄÈÖÈÍÈ16
УДК 615.356.577.164.15
О. В. Денисенко, О. А. Шандра, Л. М. Карпов
ЕФЕКТИ ВВЕДЕННЯ ІЗОПІКАМІЛОНУ ТА ПІКА-
МІЛОНУ В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ ПІКРОТОКСИН-
ІНДУКОВАНОЇ ГЕНЕРАЛІЗОВАНОЇ АКТИВНОСТІ
У ЩУРІВ
Вивчався вплив системного введення ізопікамілону (ІП)
і пікамілону (П) на динаміку частоти та тривалості пікро-
токсин-індукованої генералізованої активності лобної кори,
медіодорсального таламуса й вентрального гіпокампа.
У перші 5–10 хв після введення ІП і П дозою 50 мг/кг відбу-
валося різке посилення генералізованої активності. Мак-
симальне збільшення інтенсивності судом на фоні значно-
го зростання частоти і тривалості епілептиформних судом-
них розрядів зареєстрували після введення ІП. Показали
неефективність використання П і, особливо, ІП як проти-
судомних препаратів під час вираженої генерації генералі-
зованих спайк-хвильових розрядів. У 17,5 % випадків фор-
мування генералізованої ЕпА супроводжувалося розвитком
окремих спайків. Після введення П не відбувалось їхнього
пригнічення. На фоні збільшення частоти генерації спай-
ків судомні прояви обмежувалися клонусами м’язів голо-
ви та передньої частини тулуба.
Ключові слова: генералізована епілептиформна актив-
ність, судоми, ізопікамілон, пікамілон.
UDC 615.356.577.164.15
O. V. Denysenko, O. A. Shandra, L. M. Karpov
EFFECTS OF ISOPICAMILON AND PICAMILON
UNDER FORMATION OF THE PICROTOXIN-INDUCED
GENERALIZED ACTIVITY IN RATS
Effects of systemic administration of isopicamilon (IP) and
picamilon (P) on the frequency and duration of the picrotoxin-
induced generalized activity in the rat’s frontal cortex, medio-
dorsal thalamus and ventral hippocampus were investigated. IP
and P in dose of 50 mg/kg increased generalized activity during
first 5–10 minutes after their administration. The maximum
intensity of seizures with significant increasing frequency and
duration of epileptiform convulsive discharges were registered
after injection of IP. It was shown that P and, especially, IP
didn’t reveal anticonvulsive effects in the model of generalized
spike-wave discharges. The generation of cortical individual
spikes was observed in 17.5% rats during the formation of the
generalized epileptiform activity. The depression of spikes wasn’t
observed after injection of P. The increasing of the spike’s fre-
quency was accompanied only with ear and facial twitching and
myoclonic contractions of body.
Key words: generalized epileptiform activity, seizures, iso-
picamilon, picamilon.
Сьогодні відомо, що оксид
азоту (NO) відіграє роль медіа-
тора міжклітинної взаємодії,
завдяки чому бере участь у ре-
гуляції численних функцій ор-
ганізму, у тому числі у ЦНС
[1; 2]. NO-продукуючі клітини
(нейрони, глія) широко розпов-
сюджені в утвореннях голов-
ного та спинного мозку. Зокрема,
висока питома активність нейро-
нальної NO-синтази (nNOS) ви-
явлена в кошикових клітинах
мозочка та пірамідальних ней-
ронних полях CA-1 зони гіпо-
кампа, а також у хвостатому
ядрі, мигдалику та ін. [2–4]. Зна-
чення NO в ЦНС може бути по-
в’язане з трьома процесами:
участю в міжнейронному зв’яз-
ку як нейромедіатора, причому
основна роль NO полягає в си-
наптичній пластичності; регу-
ляції церебрального кровотоку та
у встановленні міжнейронних си-
наптичних зв’язків під час роз-
витку нервової системи [4].
Передбачається, що NO бере
регуляторну участь у процесах
навчання та в механізмах пам’я-
ті і це може мати важливе зна-
чення під час початкового на-
бування навичок [3; 4; 7]. Одне
з імовірних підтверджень учас-
ті NO в механізмах пам’яті
та синаптичній пластичності —
збільшення тривалого синаптич-
ного потенціювання у гіпокампі
[3; 4]. Гіпокамп, як відомо, є мор-
фологічною структурою ЦНС,
яка спільно з корою великих пів-
куль відповідає за пам’ять [3].
Один із найпоширеніших па-
тологічних станів, який трап-
ляється у людини та є причи-
ною гострих і хронічних пору-
шень мозкового кровообігу, —
це цукровий діабет. Його перебіг
призводить до виникнення синд-
рому хронічної цереброваску-
лярної недостатності, що су-
проводжується порушеннями
когнітивних функцій, які мо-
жуть лежати в основі розвитку
деменції [5; 6]. Експерименталь-
но встановлено, що перебіг
стрептозотоцин-індукованого
діабету у щурів супроводжуєть-
ся дефіцитом тривалого потен-
ціювання у гіпокампі, порушен-
ням процесів навчання та зміна-
ми нейрональної експресії NO-
синтази [7].
Серед інструментів фарма-
кологічної профілактики та ко-
рекції порушених когнітивних
УДК 615.214:616.831:543.272.32:616.379-008.64-092.9
В. І. Жилюк, канд. мед. наук, доц.,
В. Й. Мамчур, д-р мед. наук, проф.
ВПЛИВ НООТРОПНИХ ЗАСОБІВ НА АКТИВНІСТЬ
СИНТАЗИ ОКСИДУ АЗОТУ ТА ВМІСТ
НІТРОТИРОЗИНУ В КОРІ ГОЛОВНОГО МОЗКУ
ЩУРІВ ІЗ ТРИВАЛОЮ АЛОКСАН-ІНДУКОВАНОЮ
ГІПЕРГЛІКЕМІЄЮ
ДУ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-47539 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0102 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:23:37Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Національна академія наук України |
| record_format | dspace |
| spelling | Денисенко, О.В. Шандра, О.А. Карпов, Л.М. 2013-07-15T04:04:07Z 2013-07-15T04:04:07Z 2012 Ефекти введення ізопікамілону та пікамілону в умовах формування пікротоксин-індукованої генералізованої активності у щурів / О.В. Денисенко, О.А. Шандра, Л.М. Карпов // Досягнення біології та медицини. — 2012. — № 2(20). — С. 10-16. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. XXXX-0102 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47539 615.356.577.164.15 Вивчався вплив системного введення ізопікамілону (ІП) і пікамілону (П) на динаміку частоти та тривалості пікротоксин-індукованої генералізованої активності лобної кори, медіодорсального таламуса й вентрального гіпокампа. У перші 5–10 хв після введення ІП і П дозою 50 мг/кг відбувалося різке посилення генералізованої активності. Максимальне збільшення інтенсивності судом на фоні значного зростання частоти і тривалості епілептиформних судомних розрядів зареєстрували після введення ІП. Показали неефективність використання П і, особливо, ІП як протисудомних препаратів під час вираженої генерації генералізованих спайк-хвильових розрядів. У 17,5 % випадківформування генералізованоїЕпАсупроводжувалося розвитком окремих спайків. Після введення П не відбувалось їхнього пригнічення. На фоні збільшення частоти генерації спайків судомні прояви обмежувалися клонусами м’язів голови та передньої частини тулуба. Effects of systemic administration of isopicamilon (IP) and picamilon (P) on the frequency and duration of the picrotoxininduced generalized activity in the rat’s frontal cortex, mediodorsal thalamus and ventral hippocampus were investigated. IP and P in dose of 50 mg/kg increased generalized activity during first 5–10 minutes after their administration. The maximum intensity of seizures with significant increasing frequency and duration of epileptiform convulsive discharges were registered after injection of IP. It was shown that P and, especially, IP didn’t reveal anticonvulsive effects in the model of generalized spike-wave discharges. The generation of cortical individual spikes was observed in 17.5% rats during the formation of the generalized epileptiform activity. The depression of spikes wasn’t observed after injection of P. The increasing of the spike’s frequency was accompanied only with ear and facial twitching and myoclonic contractions of body. uk Національна академія наук України Досягнення біології та медицини Фундаментальні проблеми медицини та біології Ефекти введення ізопікамілону та пікамілону в умовах формування пікротоксин-індукованої генералізованої активності у щурів Effects of isopicamilon and picamilon under formation of the picrotoxin-induced generalized activity in rats Article published earlier |
| spellingShingle | Ефекти введення ізопікамілону та пікамілону в умовах формування пікротоксин-індукованої генералізованої активності у щурів Денисенко, О.В. Шандра, О.А. Карпов, Л.М. Фундаментальні проблеми медицини та біології |
| title | Ефекти введення ізопікамілону та пікамілону в умовах формування пікротоксин-індукованої генералізованої активності у щурів |
| title_alt | Effects of isopicamilon and picamilon under formation of the picrotoxin-induced generalized activity in rats |
| title_full | Ефекти введення ізопікамілону та пікамілону в умовах формування пікротоксин-індукованої генералізованої активності у щурів |
| title_fullStr | Ефекти введення ізопікамілону та пікамілону в умовах формування пікротоксин-індукованої генералізованої активності у щурів |
| title_full_unstemmed | Ефекти введення ізопікамілону та пікамілону в умовах формування пікротоксин-індукованої генералізованої активності у щурів |
| title_short | Ефекти введення ізопікамілону та пікамілону в умовах формування пікротоксин-індукованої генералізованої активності у щурів |
| title_sort | ефекти введення ізопікамілону та пікамілону в умовах формування пікротоксин-індукованої генералізованої активності у щурів |
| topic | Фундаментальні проблеми медицини та біології |
| topic_facet | Фундаментальні проблеми медицини та біології |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47539 |
| work_keys_str_mv | AT denisenkoov efektivvedennâízopíkamílonutapíkamílonuvumovahformuvannâpíkrotoksiníndukovanoígeneralízovanoíaktivnostíuŝurív AT šandraoa efektivvedennâízopíkamílonutapíkamílonuvumovahformuvannâpíkrotoksiníndukovanoígeneralízovanoíaktivnostíuŝurív AT karpovlm efektivvedennâízopíkamílonutapíkamílonuvumovahformuvannâpíkrotoksiníndukovanoígeneralízovanoíaktivnostíuŝurív AT denisenkoov effectsofisopicamilonandpicamilonunderformationofthepicrotoxininducedgeneralizedactivityinrats AT šandraoa effectsofisopicamilonandpicamilonunderformationofthepicrotoxininducedgeneralizedactivityinrats AT karpovlm effectsofisopicamilonandpicamilonunderformationofthepicrotoxininducedgeneralizedactivityinrats |