Стан вегетативної регуляції у дітей з нейрогенними дисфункціями сечового міхура за умов застосування динамічної електронейростимуляції та M-холінолітика

У 71 дитини з проявами нейрогенних дисфункцій сечового міхура, у яких спостерігався нічний енурез, визначали стан вихідного вегетативного тонусу за даними інтервалокардіографії. У більшості обстежених пацієнтів (69,0 %) визначався підвищений тонус парасимпатичного відділу нервової системи, тимчасом...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Досягнення біології та медицини
Date:	2012
Main Authors:	Зубаренко, О.В., Стоєва, Т.В., Годлевська, Т.Л.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Національна академія наук України 2012
Subjects:	Оригінальні дослідження
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47552
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Стан вегетативної регуляції у дітей з нейрогенними дисфункціями сечового міхура за умов застосування динамічної електронейростимуляції та M-холінолітика / О.В. Зубаренко, Т.В. Стоєва, Т.Л. Годлевська // Досягнення біології та медицини. — 2012. — № 2(20). — С. 59-63. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860183434026024960
author	Зубаренко, О.В. Стоєва, Т.В. Годлевська, Т.Л.
author_facet	Зубаренко, О.В. Стоєва, Т.В. Годлевська, Т.Л.
citation_txt	Стан вегетативної регуляції у дітей з нейрогенними дисфункціями сечового міхура за умов застосування динамічної електронейростимуляції та M-холінолітика / О.В. Зубаренко, Т.В. Стоєва, Т.Л. Годлевська // Досягнення біології та медицини. — 2012. — № 2(20). — С. 59-63. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Досягнення біології та медицини
description	У 71 дитини з проявами нейрогенних дисфункцій сечового міхура, у яких спостерігався нічний енурез, визначали стан вихідного вегетативного тонусу за даними інтервалокардіографії. У більшості обстежених пацієнтів (69,0 %) визначався підвищений тонус парасимпатичного відділу нервової системи, тимчасом як у групі контролю цей показник становив 36,0 % (P<0,05). За умов середнього та виразного за ступенем тяжкості порушень уродинаміки поєднане використання М-холінолітика та ДЕНС зменшувало кількість пацієнтів з ваготонією відповідно більше ніж утричі та у чотири рази, що також було менше порівняно з відповідними показниками у групах з окремим використанням традиційного лікування та ДНЕП, у яких зниження кількості при окремому застосуванні традиційного лікування та ДЕНС становило від 12,5 до 28,6 % (P<0,05). In 71 children who suffered from neurogenic dysfunction of the urinary bladder and night enuresis were determined the state of vegetative tonus via cardiointervalography. Most of patients (69.0%) demonstrated the heightened level of parasympathetic tonus, while in the control group such tonus was prevalent in 36.0% cases (P<0.05). In children with the average and severe urodymanic disturbances combined usage of M-cholynolytic and dynamic neuroelectrostimulation (DNES) reduced the number of patients with vagal hypertonus three and four times as much correspondently, and that reduction was significantly greater when compared with the usage of traditional treatment — by 12.5% and with DNES — by 28.6% (P<0.05).
first_indexed	2025-12-07T18:03:29Z
format	Article
fulltext	¹ 2 (20) 2012 59 Лікування нейрогенних дис- функцій сечового міхура (НДСМ) у дітей спрямоване не лише на усунення проявів симптомів ім- перативного сечовипускання, але й на ліквідацію в 70–80 % випадків міхурово-сечовідного рефлюксу, профілактику ре- цидивів інфекції сечовивідних шляхів, запобігання розвитку хронічної хвороби нирок [1; 2]. Ця проблема у практиці лікаря- педіатра виникає досить часто, оскільки у віці 5–7 років кожна п’ята дитина страждає на нейро- генні порушення уродинаміки [1]. Сьогодні фармакотерапія за- лишається одним із найбільш дійових методів лікування по- рушень сечовиведення і нетри- мання сечі. Нині встановлено, що в основі НДСМ за гіперкі- нетичним типом лежить підви- щена чутливість детрузора до медіатора парасимпатичної си- стеми ацетилхоліну. Виходячи з цього факту, основним підґрун- тям фармакотерапії проявів НДСМ слід вважати застосу- вання М-холінолітиків. Однак одним із перспективних мето- дів, який може підвищити ре- зультати лікування, є викорис- тання динамічної електроней- ростимуляції (ДЕНС), здатної впливати на центри парасимпа- тичної регуляції [3; 6]. Зважаючи на патогенетичне значення підвищеного тонусу парасимпатичного відділу нер- вової системи у виникненні проявів НДСМ, завданням до- слідження було вивчення особ- ливостей вихідного стану відді- лів вегетативної нервової систе- ми у дітей з проявами НДСМ та їх динаміки за умов лікування, яке включало ДЕНС на фоні застосування М-холінолітика. Матеріали та методи дослідження Спостерігали 71 дитину ві- ком від 5 до 11 років, серед яких було 39 ((54,9±5,9) %) хлопчи- ків та 32 ((45,1±5,9) %) дівчин- ки. Усі діти скаржилися на по- рушення уродинаміки у вигля- ді нетримання сечі та часте се- човипускання протягом дня. Середній вік дітей — (9,5±1,1) ро- ку. У всіх пацієнтів було діагнос- товано НДСМ з нічним енуре- зом. При аналізі ефективності лікування відносно проявів парасимпатикотонусу з метою збільшення кількості пацієнтів в групах додатково включили 14 дітей аналогічного віку з НДСМ без проявів нічного ену- резу. Групою контролю слугу- вали 25 дітей (13 хлопчиків і 12 дівчаток) віком 5–10 років, які були практично здорові. Оцінку клінічних ознак ім- перативного сечовипускання здійснювали за опитувальни- ком Е. Л. Вишневського [1], згід- но з яким результати досліджен- ня визначались у балах, що ві- дображували ступінь позиву до сечовипускання, нетримання сечі, полакіурію, ніктурію, змен- шення середнього об’єму сечо- вого міхура, наявність і вираз- ність лейкоцитурії, нічний ену- рез. Також реєстрували ритм спонтанних сечовипускань. При цьому тяжкий характер перебі- гу енурезу визначали, якщо кіль- кість балів перевищувала 21. Мимовільне сечовипускання реєструвалось у цьому разі що- ночі або через ніч, нерідко кіль- ка разів, при середньотяжкому перебігу — 1 раз на тиждень, при легкому — 1 раз на місяць. Усім дітям проводили уро- логічне та неврологічне обсте- ження, ультразвукове та рентге- нологічне дослідження нирок і сечовивідних шляхів для ви- ключення органічної обструк- тивної патології. Уродинамічне обстеження передбачало прове- дення урофлоуметрії на прила- ді уродинамічної системи (УДС) ACS 180 Plus (MENFIS BioMed., США). Усі дослідження здійснюва- ли до лікування та протягом першого тижня з моменту за- кінчення відповідного лікуван- ня. З метою оцінки стану вегета- тивної нервової системи (ВНС) у дітей проводили кардіоінтер- валографію (КІГ). Для аналізу КІГ ми використовували не мен- ше ніж 100 послідовних кардіо- циклів (інтервалів R–R) у друго- му відведенні за Ейндховеном. Дослідження здійснювали за умов спокою, після три- і п’яти- хвилинного відпочинку дитини у положенні лежачи на спині. За- пис КІГ виконували на комп’ю- терному кардіографі (КАД-03). УДК 616.62-008.61-07-08 О. В. Зубаренко, д-р мед. наук, проф., Т. В. Стоєва, д-р мед. наук, доц., Т. Л. Годлевська СТАН ВЕГЕТАТИВНОЇ РЕГУЛЯЦІЇ У ДІТЕЙ З НЕЙРОГЕННИМИ ДИСФУНКЦІЯМИ СЕЧОВОГО МІХУРА ЗА УМОВ ЗАСТОСУВАННЯ ДИНАМІЧНОЇ ЕЛЕКТРОНЕЙРОСТИМУЛЯЦІЇ ТА М-ХОЛІНОЛІТИКА Одеський національний медичний університет ÄÎÑßÃÍÅÍÍß Á²ÎËÎÃ²¯ òà ÌÅÄÈÖÈÍÈ60 Для оцінки стану вегетативної нервової системи дитини за- стосовували динамічний запис кардіоінтервалограм при вико- нанні клінортостатичної проби [5]. Як нормативні показники КІГ використовували загально- визнані параметри [5]. Основ- ними показниками, які мають певний фізіологічний сенс, є: Мо (мода) — значення дослі- джуваного показника (інтервал R–R), які траплялися найчасті- ше, вимірювалися в секундах; АМо (амплітуда моди) — чис- ло значень інтервалів, які дорів- нювали величині Мо, у відсот- ках до загальної кількості за- реєстрованих циклів кардіоцик- лів, взятої за 100 %; DХ (варіа- ційний розмах) — різниця між максимальним і мінімальним значеннями тривалості зареєст- рованих інтервалів R–R у се- кундах. Обробляли 100 кардіо- інтервалів і розраховували ін- декс напруження (ІН) за форму- лою: ІН = АМо/2 ⋅ Мо ⋅ DX, де Мо — характеристика гумо- рального каналу регуляції ді- яльності серця; АМо — актив- ність симпатичного відділу ВНС; DX — активність парасимпа- тичного відділу ВНС. Індекс напруження визнача- ли після 10-хвилинного відпо- чинку. У положенні лежачи про- водили перший запис КІГ (ви- хідні дані, ІН1). Друга реєстра- ція КІГ здійснювалась у поло- женні стоячи, відразу після пе- реходу дитини у вертикальне положення, у якому дитина пе- ребувала протягом наступних 10 хв (ІН2). Третій запис КІГ здійснювали протягом першої- другої хвилин після повернення дитини в горизонтальне поло- ження (ІН3). Вихідний вегета- тивний тонус (ВВТ) оцінювали за показниками ІН1, а також за показником ІН3 у такий спосіб: ейтонія (збалансований стан регуляторних систем ВНС) ви- значалася за умови, що ІН — 30–90 ум. од. Ваготонію визна- чали при ІН < 30 ум. од.; сим- патикотонію з помірним прева- люванням тонусу симпатично- го відділу ВНС — при ІН від 90 до 160 ум. од., гіперсимпатико- тонію — ІН > 160 ум. од. Усіх пацієнтів розділили на три підгрупи (по 21 пацієнту в кожній). До першої групи спостере- ження було зараховано 21 хво- рого (15 дітей з НДСМ і нічним енурезом та 6 — з НДСМ), яким призначали традиційну терапію (згідно з чинним клі- нічним протоколом) протягом місяця. До другої групи було включено 21 пацієнта (16 з НДСМ і нічним енурезом та 5 — з НДСМ), які водночас із тра- диційною терапією отримували процедури ДЕНС. Хворі тре- тьої групи (18 з НДСМ і нічним енурезом та 3 — з НДСМ) на фоні традиційної терапії от- римували ДЕНС і препарат М-холінолітичної дії (дриптан) по 2,5 мг тричі на добу вранці й увечері. Фізіотерапевтичні лікувальні впливи проводили за допомо- гою апарата «ДіаДЕНС-ПКМ», який дозволяє виконувати че- резшкірну електростимуляцію біологічно активних зон (свідоц- тво про державну реєстрацію в Україні № 6523/2007). У дітей вплив здійснювали паравертеб- рально на рівні Th1–L3 в енер- гетичному діапазоні ЕД-2 (ком- форт) при частоті впливу 77 Гц та експозиціях з кожного боку тривалістю 5 хв (5–7-річних ді- тей) та 7 хв (8–11-річних). Вплив виконували рівномірними по- вільними рухами вздовж хреб- та зверху донизу. Курс фізіо- терапевтичного лікування — 10 сеансів. Результати обробляли із за- стосуванням загальноприйня- тих у медико-біологічних дослі- дженнях критеріїв оцінки від- мінностей між групами. Результати дослідження та їх обговорення За результатами досліджен- ня, наведеними у табл. 1, по- казник КІГ стану симпатичного відділу вегетативної нервової системи АМо був знижений на 29,7 % порівняно з групою кон- тролю (P<0,05). Також спосте- рігалося значне превалювання парасимпатичного впливу, який є відповідальним за підвище- ний тонус детрузора — показ- ник DX зріс у 2,3 разу (P<0,05). Зниження адаптивних можли- востей організму проявлялося в редукції ІН — на 46,6 % по- рівняно з контролем (P<0,05). Співвідношення ІН2/ІН1 було підвищеним порівняно з конт- ролем у 1,8 разу (P<0,05). Отже, схильність до гіперсимаптико- тонічних реакцій у пацієнтів з НДСМ та енурезом досить ви- сока. Нормальний вегетативний тонус — ейтонію — було визна- чено у 23,9 % дітей, симпатико- тонію — у 7,0 %, а у більшості обстежених пацієнтів (69,0 %) визначався підвищений тонус парасимпатичного відділу нер- вової системи. Тим же часом у групі контролю (практично здорові діти), навпаки, у біль- шості пацієнтів спостерігалась ейтонія — у 60 % (P<0,05), ва- Таблиця 1 Показники кардіоінтервалографії у дітей з нейрогенними дисфункціями сечового міхура і здорових дітей (контроль), M±m Досліджуваний показник НДСМ, n=71 Контроль, n=25 АМo, % 19,05±1,52 27,10±0,93* dx, с 0,55±0,03 0,24±0,03* ІН1, ум. од. 35,46±4,57 64,52±5,81* ІН2, ум. од. 97,24±8,77 90,21±7,24 ІН2/ІН1 2,74±0,25 1,40±0,29* Примітка. * — P<0,05 порівняно з відповідним показником у групі спосте- реження. ¹ 2 (20) 2012 61 готонія — у 36,0 % (P<0,05), а симпатикотонія — у 5,0 % ді- тей (P>0,05) (рис. 1). З метою визначення ефек- тивності лікування та зважаючи на те, що при терапії порушень уродинаміки застосовували препарати, які блокують пара- симпатичну регуляцію діяльнос- ті сечового міхура, у нашому дослідженні вивчали ефектив- ність застосування розроблено- го методу лікування у пацієнтів з високим тонусом парасимпа- тичного відділу ВНС. Таким чином, із загальної групи (71 пацієнт) дітей з НДСМ і нічним енурезом було відібра- но для аналізу результати спо- стережень 49 пацієнтів, із яких у 13 визначався легкий ступінь, у 17 — середній і у 20 — тяж- кий ступінь уродинамічних по- рушень (УДП). Для порівняння ефективнос- ті різних видів лікування залеж- но від ступеня тяжкості УДП відповідні групи збільшували за рахунок хворих, у яких НДСМ перебігав без проявів нічного енурезу, — до 21 пацієнта в кож- ній групі. Отже, до першої гру- пи спостереження (легкий сту- пінь УДП) було зараховано 21 хворого (15 дітей з НДСМ і нічним енурезом та 6 — з НДСМ), до другої групи (серед- ній ступінь УДП) — 21 паці- єнта (16 з НДСМ і нічним ену- резом та 5 — з НДСМ). Третя група (тяжкий ступінь УДП) включала 18 дітей з НДСМ і ніч- ним енурезом. У кожній групі виділяли три підгрупи (по 7 па- цієнтів), які отримували: I гру- па — традиційну терапію, II гру- па — традиційну терапію разом із ДЕНС і III група — комп- лексне застосування ДЕНС та препарату М-холінолітичної дії на фоні традиційної терапії. Повторне визначення тонусу ВНС за даними КІГ, яке було проведене у пацієнтів протягом першого тижня з моменту завер- шення лікування, засвідчило, що у підгрупі із застосуванням одного лише традиційного лі- кування кількість хворих із ва- готонією зменшилася на 28,6 % — з 21 до 15 пацієнтів (P<0,05) (рис. 2). За умов застосування ДЕНС кількість пацієнтів із ва- готонією зменшилася на трети- ну — до 14 з 21 (P<0,05), тим- часом як комбіноване викорис- тання препарату М-холінолі- тичної дії та ДЕНС супрово- джувалося майже п’ятикратним зменшенням кількості пацієнтів із ваготонією — до 23,8 % (з 21 до 5 хворих), що було достовір- но менше як порівняно з вихід- ними даними у групі, так і з ін- шими групами спостереження, у яких ізольовано застосовува- ли препарат М-холінолітичної дії або ДЕНС (P<0,05). Порівняльний аналіз ефек- тивності різних видів лікування хворих залежно від ступеня тяжкості проявів захворювання засвідчив, що окреме застосу- вання традиційного лікування Рис. 1. Показники вихідного вегетативного тонусу в досліджуваних групах пацієнтів з первинним нічним енурезом; за віссю абсцис — гру- пи пацієнтів; за віссю ординат — кількість дітей з відповідними показни- ками стану ВНС, % від загальної кількості дітей у групі, взятої за 100 %; # — P<0,05 порівняно з групою контролю 70 60 50 40 30 20 10 0 Ваготонія Ейтонія Симпатикотонія % # # 12345678 12345678 12345678 12345678 12345678 12345678 12345678 12345678 12345678 12345678 12345678 12345678 12345678 12345678 12345678 12345678 12345678 12345678 12345678 12345678 12345678 12345678 12345678 12345678 1234567890 1234567890 1234567890 1234567890 1234567890 1234567890 1234567890 1234567890 1234567890 1234567890 1234567890 1234567890 1234567890 1234567890 1234567890 1234567890 1234567 1234567 1234567 1234567 1234567 1234567 1234567 1234567 1234567 1234567890 1234567890 1234567890 1234567890 1234567890 1234567890 1234567890 1234567890 1234567890 1234567890 1234567890 1234567890 1234567890 1234567890 1234567890 1234567890 1234567890 1234567890 1234567890 1234567890 1234567890 1234567890 1234567890 1234567890 1234567890 1234567890 1234567890 1234567890 12345678 12345678 12345678 1234567890 1234567890 1234567890 НДСМ контроль 12 12 12 12 Рис. 2. Ефективність застосування різних видів лікування у дітей з нейрогенними дисфункціями сечового міхура та високою тонічною ак- тивністю парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи (не- залежно від ступеня тяжкості проявів уродинамічних порушень). За віссю абсцис: I — традиційне лікування; II — ДЕНС; III — комбіно- ване використання дриптану та ДЕНС. За віссю ординат — кількість пацієнтів з домінуванням парасимпатичного тонусу, % щодо загальної кількості пацієнтів у групі, взятої за 100 %; # — P<0,05 порівняно з вихід- ною кількістю пацієнтів; * — P<0,05 порівняно з групами з окремим за- стосуванням дриптану та ДЕНС (метод ANOVA + тест Newman–Keuls) 80 70 60 50 40 30 20 10 0 I II III % # 1234567890 1234567890 1234567890 1234567890 1234567890 1234567890 1234567890 1234567890 1234567890 1234567890 1234567890 1234567890 1234567890 1234567890 1234567890 1234567890 1234567890 1234567890 1234567890 1234567890 1234567890 1234567890 1234567890 1234567890 12345678901234 12345678901234 12345678901234 12345678901234 12345678901234 12345678901234 12345678901234 12345678901234 12345678901234 12345678901234 # #* ÄÎÑßÃÍÅÍÍß Á²ÎËÎÃ²¯ òà ÌÅÄÈÖÈÍÈ62 та ДЕНС виявилося досить ефек- тивним у групі пацієнтів з від- носно легкими проявами (див. рис. 2). За цих умов під впливом традиційного лікування кіль- кість пацієнтів з ваготонією зменшилася вдвічі, тимчасом як ДЕНС викликав п’ятикратне зменшення цього показника. Водночас за умов середнього та тяжкого перебігу порушень уродинаміки окреме застосу- вання як традиційного лікуван- ня, так і ДЕНС було менш ефек- тивним — редукція кількості хворих з ваготонією становила від 14,3 до 28,6 %. Проте за цих умов поєднане використання препарату М-холінолітичної дії та ДЕНС зменшувало кількість пацієнтів з ваготонією у групі з середніми проявами більш ніж утричі (на 71,4 %), а в групі з тяжкими проявами УДП — біль- ше ніж у чотири рази, що було нижче порівняно з відповідни- ми показниками у групах з окремим використанням препа- рату М-холінолітичної дії та ДЕНС (P<0,05) (рис. 3). Відповідно до зменшення кіль- кості пацієнтів із ваготонією у процесі застосування відповідно- го лікування знизився показник клінічних проявів захворювання. Отже, отримані результати засвідчили, що у дітей, які мали виразні прояви НДСМ, у струк- турі симптоматики якого наяв- ним був нічний енурез, вихід- ний вегетативний тонус харак- теризувався превалюванням то- нусу парасимпатичного підвід- ділу ВНС. Окреме застосування тради- ційного лікування та ДЕНС є ефективним щодо корекції по- рушеного тонусу ВНС, а саме ваготонії у дітей з НДСМ, що характеризується відносно біль- шою ефективністю у пацієнтів з легким ступенем порушень. Ефективність ДЕНС, отримана у нашому дослідженні, збіга- ється з результатами інших ав- торів [3; 6]. Тим же часом ком- біноване використання пре- парату М-холінолітичної дії та ДЕНС викликає виразний ліку- вальний ефект у дітей з тяжки- ми та середніми за тяжкістю по- рушеннями НДСМ. Паралель- но нормалізації стану вегетати- вної регуляції у пацієнтів спо- стерігалося зменшення пору- шень УДП. Виявлене у цьому досліджен- ні посилення коригувального впливу за рахунок ДЕНС до- зволяє припустити можливість зменшення медикаментозного навантаження при лікуванні НДСМ і запобігання стороннім ефектам, які характерні при тривалому використанні холі- нолітиків [4; 7]. Висновки 1. Вихідний тонус вегетати- вної нервової системи у дітей, які страждають на нейрогенні дисфункції сечового міхура, характеризується переважан- ням тонусу парасимпатичного відділу (69,0 %). 2. Комплексне застосування динамічної черезшкірної електро- нейростимуляції спинномозко- вих центрів парасимпатичної регуляції та препарату М-холі- нолітичної дії викликає потен- ційований коригувальний ефект з відновленням балансу вегета- тивної нервової системи. ЛІТЕРАТУРА 1. Вишневский Е. Л. Клиническая оценка расстройств мочеиспускания / Е. Л. Вишневский, О. Б. Лоран, А. Л. Вишневский. – М., 2001. – 300 c. 2. Зоркий С. Н. Нейрогенный мо- чевой пузырь у детей. Возможности фармакотерапии / С. Н. Зоркий, Т. Н. Гусарова, С. А. Борисова // Лечащий врач. – 2009. – № 1. – С. 37–44. 3. Применение динамической элек- тронейростимуляции при нейрогенной дисфункции мочевого пузыря и энуре- зе у детей / М. А. Хан, И. П. Бобров- ницкий, В. В. Малахов [и др.] // Реф- лексология. – 2006. – № 2 (10). – С. 60–63. 4. Слобдян O. M. Гіперактивний сечовий міхур: діагностика та лікуван- ня / O. M. Слобдян // Клінічна та екс- периментальна патологія. – Т. XI, № 2 (40). – 2012. – С. 173–177. 5. Соболева Е. А. Структура сину- сового сердечного цикла у здоровых детей / Е. А. Соболева, В. Б. Ляшко- ва, Г. Г. Осокина // Вопросы охраны материнства и детства. – 1984. – № 3. – С. 10–13. 6. Столповская О. К. Опыт приме- нения ДЭНС-терапии при лечении энуреза у детей / О. К. Столповская // Динамическая электронейрости- мулирующая терапия : материалы междунар. симпозиума. – Екатерин- бург, 2004. – С. 170–171. 7. Andersson К. E. Antimuscarinics for treatment of overactive bladder / К. E. Andersson // Lancet Neurol. – 2004. – Vol. 3, N 1. – P. 46–53. Рис. 3. Характеристики наявності ваготонії у пацієнтів з нейроген- ними дисфункціями сечового міхура залежно від тяжкості перебігу за- хворювання та виду лікування. За віссю абсцис — ступені тяжкості уродинамічних розладів: I — легкий; II — середній; III — тяжкий. За віссю ординат — кількість пацієнтів з ваготонією, % щодо загальної кількості пацієнтів у групі, взятої за 100 %; # — P<0,05 порівняно з показниками у групах з окремим застосуванням традиційного лікування (ТЛ) та ДЕНС 90 80 70 60 50 40 30 20 10 0 I II III % # 123456 123456 123456 123456 123456 123456 123456 123456 123456 123456 123456 123456 123456 123456 123456 123456 123456 123456 1234567 1234567 1234567 1234567 1234567 1234567 1234567 1234567 12345 12345 12345 12345 12345 12345 12345 12345 12345 12345 12345 12345 12345 12345 12345 12345 12345 12345 12345 12345 12345 12345 12345 12345 12345 12345 12345 12345 12345 12345 1234567 1234567 1234567 1234567 1234567 1234567 1234567 1234567 1234567 1234567 1234567 1234567 1234567 1234567 123456 123456 123456 123456 123456 123456 123456 123456 123456 123456 123456 123456 123456 123456 123456 123456 123456 123456 123456 123456 123456 123456 123456 123456 123456 1234567 1234567 1234567 1234567 1234567 1234567 1234567 1234567 1234567 1234567 1234567 1234567 # ТЛ ДЕНС дриптан + ДЕНС 12 12 123 123 123 ¹ 2 (20) 2012 63 УДК 616.62-008.61-07-08 О. В. Зубаренко, Т. В. Стоєва, Т. Л. Годлевська СТАН ВЕГЕТАТИВНОЇ РЕГУЛЯЦІЇ У ДІТЕЙ З НЕЙ- РОГЕННИМИ ДИСФУНКЦІЯМИ СЕЧОВОГО МІХУРА ЗА УМОВ ЗАСТОСУВАННЯ ДИНАМІЧНОЇ ЕЛЕКТРО- НЕЙРОСТИМУЛЯЦІЇ ТА М-ХОЛІНОЛІТИКА У 71 дитини з проявами нейрогенних дисфункцій сечо- вого міхура, у яких спостерігався нічний енурез, визначали стан вихідного вегетативного тонусу за даними інтервало- кардіографії. У більшості обстежених пацієнтів (69,0 %) ви- значався підвищений тонус парасимпатичного відділу нер- вової системи, тимчасом як у групі контролю цей показник становив 36,0 % (P<0,05). За умов середнього та виразного за ступенем тяжкості порушень уродинаміки поєднане ви- користання М-холінолітика та ДЕНС зменшувало кількість пацієнтів з ваготонією відповідно більше ніж утричі та у чо- тири рази, що також було менше порівняно з відповідними показниками у групах з окремим використанням традицій- ного лікування та ДНЕП, у яких зниження кількості при окремому застосуванні традиційного лікування та ДЕНС становило від 12,5 до 28,6 % (P<0,05). Ключові слова: нейрогенний сечовий міхур, порушен- ня уродинаміки, М-холінолітик, динамічне нейроелектро- подразнення. UDC 616.62-008.61-07-08 O. V. Zubarenko, T. V. Stoyeva, T. L. Godlevska THE STATE OF VEGETATIVE REGULATION IN CHILDREN WITH NEUROGENIC DYSFUNCTION OF URINARY BLADDER UNDER CONDITIONS OF US- AGE OF DYNAMIC NEUROELECTROSTIMULATION AND M-CHOLYNOLYTIC In 71 children who suffered from neurogenic dysfunction of the urinary bladder and night enuresis were determined the state of vegetative tonus via cardiointervalography. Most of patients (69.0%) demonstrated the heightened level of parasym- pathetic tonus, while in the control group such tonus was pre- valent in 36.0% cases (P<0.05). In children with the average and severe urodymanic disturbances combined usage of M-choly- nolytic and dynamic neuroelectrostimulation (DNES) reduced the number of patients with vagal hypertonus three and four times as much correspondently, and that reduction was signif- icantly greater when compared with the usage of traditional treatment — by 12.5% and with DNES — by 28.6% (P<0.05). Key words: neurogenic urinary bladder, urodynamic distur- bances, М-cholynolytic, dynamic neuroelectrostimulation. Один из важных аспектов оценки возможностей лапаро- скопического оборудования — получение информативно дос- таточных изображений при от- носительно невысокой величи- не контраста [2; 6]. Данный ас- пект практически не исследован при анализе изображений ес- тественных тканей, наблюдае- мых в брюшной полости хирур- гом при выполнении лапароско- пического вмешательства. Эта проблема нами исследовалась в процессе оценки цветопередачи различных лапароскопических систем в тесте Colorcheck про- граммы Imatest. При этом было установлено ухудшение цвето- передачи при использовании ла- пароскопа минимального (2 мм) диаметра в сравнении с тради- ционно применяемым 10,0- и 5,0-мм лапароскопами. Поэтому представляло су- щественный интерес определе- ние приемлемого для хирурги- ческой практики и достаточно- го по информативности качест- ва изображения на дисплее для проведения лапароскопическо- го изображения на основе та- ких характеристик, как разре- шение и контраст, представля- ющих собой два наиболее важ- ных параметра оценки опера- ционного поля [4; 5]. Цель работы — определение разрешающе-контрастных ха- рактеристик изображений, по- лучаемых с помощью оптиче- ских систем стандартных и ми- нилапароскопов. Дополнитель- ной задачей работы было прове- дение экспертной оценки инфор- мационных характеристик изоб- ражений, полученных при при- менении мини- и традиционных лапароскопических систем в со- ответствующих случаях ложно- положительных и ложноотрица- тельных диагнозов заболеваний органов брюшной полости. Материалы и методы исследования В работе применяли монито- ры Sony PVM-1453 MD, осна- щенные электронно-лучевой трубкой — Fine Pitch Trinitron, разрешающая способность ко- торых составляла 750 ТВЛ, диа- гональ — 14′′. УДК 617.55-072.1+615.471.03:616.072.1 Н. Р. Баязитов, д-р мед. наук, доц., А. В. Ляшенко, Е. А. Биднюк, Л. С. Годлевский, д-р мед. наук, проф. КОНТРАСТНО-ДИСКРИМИНАТИВНЫЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ КАК ФАКТОР ДИАГНОСТИЧЕСКОЙ ИНФОРМАТИВНОСТИ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКИХ ИЗОБРАЖЕНИЙ Одесский национальный медицинский университет
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-47552
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	XXXX-0102
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T18:03:29Z
publishDate	2012
publisher	Національна академія наук України
record_format	dspace
spelling	Зубаренко, О.В. Стоєва, Т.В. Годлевська, Т.Л. 2013-07-15T04:27:24Z 2013-07-15T04:27:24Z 2012 Стан вегетативної регуляції у дітей з нейрогенними дисфункціями сечового міхура за умов застосування динамічної електронейростимуляції та M-холінолітика / О.В. Зубаренко, Т.В. Стоєва, Т.Л. Годлевська // Досягнення біології та медицини. — 2012. — № 2(20). — С. 59-63. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. XXXX-0102 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47552 616.62-008.61-07-08 У 71 дитини з проявами нейрогенних дисфункцій сечового міхура, у яких спостерігався нічний енурез, визначали стан вихідного вегетативного тонусу за даними інтервалокардіографії. У більшості обстежених пацієнтів (69,0 %) визначався підвищений тонус парасимпатичного відділу нервової системи, тимчасом як у групі контролю цей показник становив 36,0 % (P<0,05). За умов середнього та виразного за ступенем тяжкості порушень уродинаміки поєднане використання М-холінолітика та ДЕНС зменшувало кількість пацієнтів з ваготонією відповідно більше ніж утричі та у чотири рази, що також було менше порівняно з відповідними показниками у групах з окремим використанням традиційного лікування та ДНЕП, у яких зниження кількості при окремому застосуванні традиційного лікування та ДЕНС становило від 12,5 до 28,6 % (P<0,05). In 71 children who suffered from neurogenic dysfunction of the urinary bladder and night enuresis were determined the state of vegetative tonus via cardiointervalography. Most of patients (69.0%) demonstrated the heightened level of parasympathetic tonus, while in the control group such tonus was prevalent in 36.0% cases (P<0.05). In children with the average and severe urodymanic disturbances combined usage of M-cholynolytic and dynamic neuroelectrostimulation (DNES) reduced the number of patients with vagal hypertonus three and four times as much correspondently, and that reduction was significantly greater when compared with the usage of traditional treatment — by 12.5% and with DNES — by 28.6% (P<0.05). uk Національна академія наук України Досягнення біології та медицини Оригінальні дослідження Стан вегетативної регуляції у дітей з нейрогенними дисфункціями сечового міхура за умов застосування динамічної електронейростимуляції та M-холінолітика The state of vegetative regulation in children with neurogenic dysfunction of urinary bladder under conditions of usage of dynamic neuroelectrostimulation and m-cholynolytic The state of vegetative regulation in children with neurogenic dysfunction of urinary bladder under conditions of usage of dynamic neuroelectrostimulation and M-cholynolytic Article published earlier
spellingShingle	Стан вегетативної регуляції у дітей з нейрогенними дисфункціями сечового міхура за умов застосування динамічної електронейростимуляції та M-холінолітика Зубаренко, О.В. Стоєва, Т.В. Годлевська, Т.Л. Оригінальні дослідження
title	Стан вегетативної регуляції у дітей з нейрогенними дисфункціями сечового міхура за умов застосування динамічної електронейростимуляції та M-холінолітика
title_alt	The state of vegetative regulation in children with neurogenic dysfunction of urinary bladder under conditions of usage of dynamic neuroelectrostimulation and m-cholynolytic The state of vegetative regulation in children with neurogenic dysfunction of urinary bladder under conditions of usage of dynamic neuroelectrostimulation and M-cholynolytic
title_full	Стан вегетативної регуляції у дітей з нейрогенними дисфункціями сечового міхура за умов застосування динамічної електронейростимуляції та M-холінолітика
title_fullStr	Стан вегетативної регуляції у дітей з нейрогенними дисфункціями сечового міхура за умов застосування динамічної електронейростимуляції та M-холінолітика
title_full_unstemmed	Стан вегетативної регуляції у дітей з нейрогенними дисфункціями сечового міхура за умов застосування динамічної електронейростимуляції та M-холінолітика
title_short	Стан вегетативної регуляції у дітей з нейрогенними дисфункціями сечового міхура за умов застосування динамічної електронейростимуляції та M-холінолітика
title_sort	стан вегетативної регуляції у дітей з нейрогенними дисфункціями сечового міхура за умов застосування динамічної електронейростимуляції та m-холінолітика
topic	Оригінальні дослідження
topic_facet	Оригінальні дослідження
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47552
work_keys_str_mv	AT zubarenkoov stanvegetativnoíregulâcííudíteizneirogennimidisfunkcíâmisečovogomíhurazaumovzastosuvannâdinamíčnoíelektroneirostimulâcíítamholínolítika AT stoêvatv stanvegetativnoíregulâcííudíteizneirogennimidisfunkcíâmisečovogomíhurazaumovzastosuvannâdinamíčnoíelektroneirostimulâcíítamholínolítika AT godlevsʹkatl stanvegetativnoíregulâcííudíteizneirogennimidisfunkcíâmisečovogomíhurazaumovzastosuvannâdinamíčnoíelektroneirostimulâcíítamholínolítika AT zubarenkoov thestateofvegetativeregulationinchildrenwithneurogenicdysfunctionofurinarybladderunderconditionsofusageofdynamicneuroelectrostimulationandmcholynolytic AT stoêvatv thestateofvegetativeregulationinchildrenwithneurogenicdysfunctionofurinarybladderunderconditionsofusageofdynamicneuroelectrostimulationandmcholynolytic AT godlevsʹkatl thestateofvegetativeregulationinchildrenwithneurogenicdysfunctionofurinarybladderunderconditionsofusageofdynamicneuroelectrostimulationandmcholynolytic

Стан вегетативної регуляції у дітей з нейрогенними дисфункціями сечового міхура за умов застосування динамічної електронейростимуляції та M-холінолітика

Institution

Similar Items