Ісламський банкінг та його фінансові інструменти в контексті концепції потенційної моделі фінансової системи
Стаття присвячена особливостям розвитку ісламської моделі фінансової системи в сучасному світі. Аналізуються цілі,аргументи на користь та проти впровадження ісламського банкінгу й використання ісламських фінансових інструментів. Розглядаються перспективи появи ісламських фінансів в Україні. Статья п...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Економiчний часопис-XXI |
|---|---|
| Datum: | 2011 |
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
2011
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47572 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Ісламський банкінг та його фінансові інструменти в контексті концепції потенційної моделі фінансової системи / О.А. Чугаєв, А.В. Чередниченко // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 3-4. — С. 13-16. — Бібліогр.: 15 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859518179662888960 |
|---|---|
| author | Чугаєв, О.А. Чередниченко, А.В. |
| author_facet | Чугаєв, О.А. Чередниченко, А.В. |
| citation_txt | Ісламський банкінг та його фінансові інструменти в контексті концепції потенційної моделі фінансової системи / О.А. Чугаєв, А.В. Чередниченко // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 3-4. — С. 13-16. — Бібліогр.: 15 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економiчний часопис-XXI |
| description | Стаття присвячена особливостям розвитку ісламської моделі фінансової системи в сучасному світі. Аналізуються цілі,аргументи на користь та проти впровадження ісламського банкінгу й використання ісламських фінансових інструментів. Розглядаються перспективи появи ісламських фінансів в Україні.
Статья посвящена особенностям развития исламской модели финансовой системы в современном мире. Анализируются цели, аргументы за и против внедрения исламского банкинга и использования исламских финансовых инструментов. Рассматриваются перспективы появления исламских финансов в Украине.
The article is devoted to the specific features of the development of the Islamic financial system model in the modern world. It analyses purposes, arguments for and against the implementation of Islamic banking practice and the use of Islamic financial instruments. Prospects of Islamic finance emerging in Ukraine are also considered.
|
| first_indexed | 2025-11-25T20:46:32Z |
| format | Article |
| fulltext |
13
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI3-4’2011
Comparative Advantage / Peter A. Hall, David Soskice. – Oxford : University
Press, 2001. – 560 c.
3. Iankova E. Government – Business – Civil Society Relations: Globalization
and Competing Models of Contemporary Capitalism / E. Iankova ; Cornell’s
Johnson Graduate School of Management. – http://www.johnson.cornell.edu/
internationaleducation/index.cfm/
4. Капелюшников Р. Концентрация собственности и корпоративный
ландшафт современной мировой экономики / Р. Капелюшников // Оте-
чественные записки. – 2005. – № 1 [Електронний ресурс]. – Режим до-
ступу : http://www.strana-oz.ru/numid=22&article=1013
5. Hopner M. Wer beherrscht die Unternehmen? Shareholder – Value,
Managerherrschaft und Mitbestimmung in Deutschland / Martin Hopner. –
Frankfurt/M and New York : Campus Verlag, 2003. – 265 c.
6. Hoffman J. Co-ordinated continental European market economies under
pressure from globalisation. Case study: Germany’s «Rhineland capitalism»
/ J. Hoffman ; The Canadian Centre for German and European Studies //
Working Paper Series Number 8. – 2004. – 27 c.
7. Кузнецов А. В. Великобритания и ипотечный кризис в США / А. В.
Кузнецов // Збірник наукових праць. – Вип. 55. – К. : Інститут світової
економіки і міжнародних відносин НАН України, 2007. – С. 38–55.
8. Стиглиц Дж. Глобализация: тревожные тенденции / Джозеф Стиглиц
; пер. с англ. и примеч. Г. Г. Пирогова. – М. : Мысль, 2003. – 300 с.
9. Фукуяма Ф. Доверие: социальные добродетели и путь к процвета-
нию / Фрэнсис Фукуяма ; пер. с англ. – М. : АСТ Москва: Хранитель,
2006. – 730 с.
10. Casey T. Comparative Disadvantage: Models of Capitalism and Economic
Performance in the Global Era / Terrence Casey // Paper presented at the
2004 Political Studies Association Conference, University of Lincoln, Lincoln,
England. – 2004. – 20 p.
11. Grant C. Why is Britain eurosceptic? / Charles Grant. – London : Centre
for European Reform. – December 2008. – 8 p.
12. Алле М. Глобализация: разрушение условий занятости и экономи-
ческого роста. Эмпирическая очевидность / М. Алле ; пер. с франц. И.
А. Егорова. – М. : ТЕИС, 2003. – 314 с.
Стаття надійшла до редакції 22 грудня 2010 року
ѲÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² ̲ÆÍÀÐÎÄͲ ÅÊÎÍÎ̲×Ͳ ²ÄÍÎÑÈÍÈ
УДК 336.71
ІСЛАМСЬКИЙ БАНКІНГ ТА ЙОГО ФІНАНСОВІ
ІНСТРУМЕНТИ В КОНТЕКСТІ КОНЦЕПЦІЇ
ПОТЕНЦІЙНОЇ МОДЕЛІ ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ
Стаття присвячена особливостям розвитку ісламської моделі фінансової системи в сучасному світі. Аналізу-
ються цілі,аргументи на користь та проти впровадження ісламського банкінгу й використання ісламських фінан-
сових інструментів. Розглядаються перспективи появи ісламських фінансів в Україні.
Ключові слова: ісламський банкінг, ісламські фінансові інструменти, закони шаріату, мушарака, сукук.
О. А. Чугаєв,
кандидат економічних наук,
доцент кафедри світового господарства
та міжнародних економічних відносин
Інституту міжнародних відносин
Київського національного університету
імені Тараса Шевченка
А. В. Чередниченко,
студент Інституту міжнародних відносин
Київського національного університету
імені Тараса Шевченка
А. А. Чугаев, А. В. Чередниченко
ИСЛАМСКИЙ БАНКИНГ И ЕГО ФИНАНСОВЫЕ
ИНСТРУМЕНТЫ В КОНТЕКСТЕ КОНЦЕПЦИИ
ПОТЕНЦИАЛЬНОЙ МОДЕЛИ ФИНАНСОВОЙ
СИСТЕМЫ
Статья посвящена особенностям развития ислам-
ской модели финансовой системы в современном
мире. Анализируются цели,аргументы за и против вне-
дрения исламского банкинга и использования ислам-
ских финансовых инструментов. Рассматриваются
перспективы появления исламских финансов в Ук-
раине.
Ключевые слова: исламский банкинг, исламские
финансовые инструменты, законы шариата, мушарака,
сукук.
O. A. Chugaiev, F. V. Cherednichenko
ISLAMIC BANKING AND ITS FINANCIAL
INSTRUMENTS IN THE CONTEXT OF THE CONCEPT
OF POTENTIAL FINANCIAL SYSTEM MODEL
The article is devoted to the specific features of the
development of the Islamic financial system model in the
modern world. It analyses purposes, arguments for and
against the implementation of Islamic banking practice and
the use of Islamic financial instruments. Prospects of
Islamic finance emerging in Ukraine are also considered.
Key words: Islamic banking, Islamic financial instruments,
Sharia law, Musharakah, Sukuk.
Постановка проблеми. В економічній літературі до
останнього часу дослідниками виокремлювалися дві мо-
делі фінансових систем:
• ринкова або фондова, або англо-американська;
• банківська або євроконтинентальна, або німецько-
японська.
На початку ХХІ ст. з огляду на економічні зрушення в
мусульманському фінансовому світі в наукових колах по-
чали говорити про становлення ісламської моделі фінан-
сової системи, яка ґрунтується значною мірою на релі-
гійній основі із використанням мусульманського права –
шаріату. Ісламські фінансові інститути розгорнули діяль-
ність у міжнародних масштабах, а фінансові установи за-
хідного типу натомість створюють філії в мусульманських
країнах. У період глобальної фінансової кризи 2008 р.
ісламські банки практично не постраждали, а в умовах
кризи ліквідності їхні послуги користувалися значним по-
питом. Тому в сучасних умовах впровадження ісламських
14
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 3-4’2011
фінансів є актуальним питанням економічної політики не-
мусульманських країн.
Аналіз останніх досліджень. Аналізом ісламського
банкінгу та його фінансових інструментів займалися такі
закордонні дослідники, як Л. Альнасер, М. Цихак, І. Саба,
М. Юн. Серед вітчизняних учених, які присвятили свої
праці цій тематиці, слід назвати насамперед таких на-
уковців та експертів, як В. Корнєєв, О. Сніжко, О. Стан-
ков та ін. Але сьогодні вченим важко робити однозначні
прогнози щодо того, наскільки швидко ісламські банки
з’являться в Україні або коли українські фінансові інститу-
ти почнуть надавати послуги з використанням ісламських
фінансових інструментів.
Метою статті є з’ясування особливостей і перспектив
розвитку ісламської банківської діяльності та ролі ісламсь-
ких фінансів у контексті сучасних тенденцій міжнародних
економічних і політичних відносин між мусульманським та
західним світом.
Основні результати дослідження. Останнім часом
ісламська фінансова модель дедалі більше привертає ува-
гу наукових кіл. Зростання ісламських банків, заснованих
на законах шаріату, особливо на тлі фінансової кризи та її
наслідків, виглядає контрастно.
Незважаючи на те, що фундаментальні концепції іс-
ламського банкінгу уходять корінням в історію на 1400
років, реальні ісламські фінансові інститути з’явилися
зовсім нещодавно. Перший ісламський ощадний банк-каса
Mit Garm Bank виник у Єгипті в 1963 р. Він обслуговував
периферійні райони країни, використовуючи збереження
населення для видачі кредитів на основі спільної участі.
Тоді ж подібний ісламський банк з’явився у Малайзії, аби
мусульмани могли відкладати на хадж. Але фактичним
початком розвитку ісламських банків вважається 1975
рік, коли в Саудівській Аравії був створений Ісламський
банк розвитку, а в Об’єднаних Арабських Еміратах –
Ісламський банк Дубаю. Виділяють два фактори, що спри-
яли становленню ісламського банкінгу: 1) доходи від екс-
порту нафти країнами Перської затоки та 2) революція в
Ірані 1979 р.
Центрами ісламських фінансів є такі країни:
• Іран, де взагалі немає банків західного типу. У 2009 р.
на іранські банки припадало 40% загальних активів
100 найбільших ісламських банків, а Bank Melli Iran вва-
жається найбільшим серед них. На Іран припадає $235
млрд. ісламських фінансових активів. Згідно із рейтин-
гом Top 500 Islamic Finance Institutions журналу The
Banker, сім із перших 10 позицій займають іранські
фінансові установи;
• Саудівська Аравія та ОАЕ, на які припадає більше по-
ловини ісламських банківських активів країн Ради зі
співробітництва країн Перської затоки;
• Бахрейн, де сконцентровано найбільшу кількість іс-
ламських банків – 35;
• Малайзія, яка вважається інноваційним центром му-
сульманського фінансового світу (яскравим прикладом
чого є новостворена спеціальна офшорна зона Лабуан)
і випереджає в розвитку цієї сфери країни Перської за-
токи практично на десятиліття. Сьогодні в Малайзії є
п’ять банків, які надають винятково ісламські фінан-
сові послуги, а 14 іноземних банків, серед яких HSBC,
Oversea-Chinese та Standard Chartered, пропонують по-
слуги, які відповідають законам шаріату [7; 15].
Згідно із доповіддю Kuwait Finance House Research Ltd,
у вересні 2010 р. на ісламський банкінг припадало 16,6%
банківських активів країн Ради зі співробітництва країн
Перської затоки, а в Кувейті – 34,3%. Станом на кінець бе-
резня 2010 р. найбільшими ісламськими банками регіону є
Al Rajhi Bank в Саудівській Аравії та Kuwait Finance House
в Кувейті з активами $46 млрд. і $40 млрд. відповідно [5].
За даними Euromoney Islamic Finance Review, сектор
ісламського фінансування демонструє найбільші показни-
ки зростання на планеті – 15–20% щорічно, а під час кри-
зи – не менш як 10%. Ісламський банкінг практикують по-
над 400 фінансових інститутів у 75 країнах світу із
загальними активами приблизно $815 млрд. та щорічним
оборотом $11 трлн. Очікується, що до 2016 р. загальні ак-
тиви ісламських банків і фінансових інститутів зростуть до
$1 трлн. [9, с. 10]. Понад те, в різних країнах функціонують
400 мусульманських фондів прямих інвестицій, в управ-
лінні яких знаходиться більш як $5 млрд., та 250 взаємних
фондів ($50 млрд.), хоч це «крапля в морі» порівняно із
$22 трлн. в управлінні взаємних фондів усього світу.
Водночас, Ernst & Young прогнозує, що ринок управління
активами за законами шаріату покаже зростання як тіль-
ки відновиться фінансова стабільність [5]. За оцінками
експертів Управління ісламських фінансових послуг у Куа-
ла-Лумпурі (Малайзія)‚ ісламська фінансова індустрія‚ що
виникла у 1970-х рр. як нішева галузь‚ до 2015 р. може
збільшити свої активи до $2‚8 трлн. [9, с. 10].
Логічно запитати: у чому секрет успіху? Виокремимо
кілька причин.
По-перше, принципи шаріату забороняють кредиторам
укладати ризикові угоди, тобто вкладати кошти у «вірту-
альні» активи, наприклад, похідні фінансові інструменти
або деривативи, які сприяли розгортанню кризи західної
фінансової системи. Всі фінансові операції пов’язані із
транзакціями матеріальних активів, тому ймовірність
«мильних бульбашок» мінімальна. Банки вирізняються
високою ліквідністю та високим коефіцієнтом адекват-
ності капіталу.
По-друге, коли банк видає кредит «мушараку», він ви-
ступає як учасник угоди позичальника і ділить з ним і при-
бутки, і збитки. У Європі це називають кредитуванням за
LBO-механізмом (leveraged buy-out).
По-третє, для акумуляції ресурсів замість традиційних
депозитних рахунків використовуються контракти на
пайових довірчих засадах, тобто інструменти, виплати за
якими наперед не фіксуються і здійснюються на основі
розподілу перспективного прибутку з фінансовою устано-
вою.
По-четверте, ісламські банки повинні уникати ситуації
невизначеності – «гарара», що загрожує великими збитка-
ми, тому вони підтримують високий рівень резервів та бе-
руть участь в особливому кооперативному страхуванні.
По-п’яте, у часи кризового та посткризового звуження
кредитного ринку через нестачу ліквідності на Заході
ісламські банки мали у розпорядженні надлишкову
ліквідність, забезпечену зростанням надходжень нафто-
доларів, обумовленим рекордним стрибком цін на нафту
[7, с. 14].
До всіх окреслених економічних переваг можна дода-
ти й те, що закони шаріату забороняють ісламським бан-
кам фінансувати виробництво алкоголю, тютюну, свини-
ни, індустрію азартних ігор та порнографії, що, очевидно,
зберігає мораль суспільства [3].
Зазначені та деякі інші правила роблять ісламський
банкінг ефективнішим за американо-європейський, що бу-
ло доведено під час останньої глобальної фінансової кри-
зи. Цей факт визнає навіть МВФ, який вбачає секрет
успіху в індивідуальному підході до компаній-клієнтів, що
дає змогу якісніше оцінити ризики, та в тому, що ісламські
банки зацікавлені не просто в надходженнях платежів за
кредит, а й у прибутку компанії-боржника. Тому вони від-
бирають позичальників більш ретельно, ніж це роблять на
Заході. За даними дослідження МВФ «Ісламські банки та
фінансова стабільність», у якому розглянуто результати
діяльності 77 ісламських та 397 традиційних банків за 12
років, виявилося, що невеликі ісламські банки з активами,
які не перевищують $1 млрд., на третину ефективніші від
західних фінансових установ такого самого розміру й на
чверть – тих, чиї активи перетнули позначку в $1 млрд. [2].
Найважливішим поточним напрямом ісламського
банкінгу є розвиток сегмента середньострокових боргових
цінних паперів – ісламських облігацій «сукук». Сукук вва-
жають альтернативою синдиційованому фінансуванню.
Світовий ринок сукука скоротився від $39 млрд. у 2007 р.
до $7,6 млрд. у 2009 р. У 2010 р. відновилася позитивна ди-
наміка: за першу половину 2010 р. валовий випуск сукука
ѲÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² ̲ÆÍÀÐÎÄͲ ÅÊÎÍÎ̲×Ͳ ²ÄÍÎÑÈÍÈ
15
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI3-4’2011
дорівнював $16,5 млрд. (у річному вимірі – $30 млрд.) [5].
Характерно, що на Малайзію припадає 2/3 цього ринку.
Для закріплення успіху малайські фінансові установи
вирішили запропонувати на Куала-Лумпурській біржі два
нових продукти: перший – Commodity Murabahah, що
дасть змогу вкладати кошти в торгівлю пальмовою олією,
та другий, – який дозволить брати та надавати в борг
облігації із дотриманням правил шаріату. До торгівлі суку-
ком прагне долучитися Японія. Агентство Moody’s перед-
бачає обсяги їх продажів на ринку цієї країни в обсязі $0,5
млрд. Гонконг, Сінгапур та Індонезія теж виявляють інте-
рес [15] до цього інструменту.
Водночас, слід зазначити й негативні властивості рин-
ку сукука. У часи кризи він виявився більш вразливим, ніж
інші ринки облігацій. За даними агентства S&P, за період
2007–2008 рр. обсяг корпоративних та державних про-
дажів сукука впав на 56%, тоді як для традиційних міжна-
родних облігацій негативна динаміка не перевищила 5%
[4, с. 23].
Новою стратегією ісламських банків нині є націленість
на малі та середні підприємства, що, з одного боку, част-
ково зумовлюється економічною вигодою, а з другого бо-
ку, означає, що попередня стратегія орієнтації на індивіду-
альні підприємства з великим капіталом та гігантські
корпорації не відповідає очевидним цілям розвитку
ісламського банкінгу [5].
Попри значні успіхи можна виділити й низку проблем
ісламської моделі банківської діяльності та відповідних
фінансових інструментів:
1) низький рівень капіталізації – середній розмір капі-
талу переважної частини ісламських банків не перевищує
$25 млн. – порівняно із західними банками [8, с. 5];
2) уніфікація застосовуваних фінансових інструментів,
переважання великих, зокрема сімейних, власників-інвес-
торів у акціонерних капіталах, відсутність дрібних влас-
ників і спекулянтів, що свідчить про закритість та обмеже-
ну ліквідність ринків, де використовується ісламська
фінансова модель;
3) ускладнений доступ до бізнес-інформації, що обме-
жує можливості проведення зацікавленою стороною
аналізу якості фінансового менеджменту ісламських
фінансових установ, їх ризиків і структури активів;
4) брак належної нормативної бази, яка повинна вра-
ховувати вимоги діяльності в рамках фінансової системи
іншої країни й водночас відповідати нормам шаріату [7, с.
15].
5) відсутність єдиних органів для керування ісламськи-
ми фінансовими інститутами, окрім Малайзії, де була ство-
рена Національна рада із Шаріату, а в Перській затоці та-
кий орган може бути створений не раніше 2013 р. [14].
Ісламські банки надають послуги у США, Європі, Азії.
Дехто вважає, що головним об’єктом тут є США, куди
спрямовуються потоки капіталу з Близького Сходу через
Великобританію та Люксембург [9, с. 11]. Але не меншу ва-
гу має і Лондон, де надійно діють 5 ісламських банків на
чолі із Islamic Bank of Britain, заснованим у 2004 р. Ос-
танній у розпал кризи у вересні 2008 р. став залучати
нових клієнтів, запустивши програму іпотечного кредиту-
вання за законами шаріату. Характерно, що більшість тра-
диційних банків Великобританії запровадила так звані
ісламські вікна, де надаються фінансові послуги за
шаріатом. На сучасному етапі уряд також активно обгово-
рює питання про випуск сукука. По суті, сьогодні саме Ве-
ликобританія є центром ісламського банкінгу в Північній
Атлантиці, що є заслугою Лейбористської партії [3]. У дея-
ких інших країнах Європи також є гарні передумови для
розвитку ісламських фінансових інструментів. Ідеться
передусім про Німеччину, Швецію та Бельгію, де 3–4%
населення – мусульмани, і особливо Францію, де їх частка
становить 10%; вслід за ними потягнуться й корінні жителі
[9, с. 11].
Проте слід наголосити, що внаслідок кризи більш при-
вабливим для ісламського банкінгу експерти вважають
Азіатсько-Тихоокеанський регіон, на який припадає 60%
активів ісламських банків, що сьогодні становить приблиз-
но $600 млрд. [6]. Інвестори із Саудівської Аравії, ОАЕ, Ба-
хрейну, Катару вже спрямовують свій капітал у такі
країни, як Китай, Індія, Індонезія. Західні банки, серед
яких HSBC, Citibank, Deutsche Bank, Societe Generale, теж
відкривають філії в мусульманських країнах [1, с. 20].
Ісламський банкінг упроваджують і країни, що розви-
ваються. Наприклад, в Ефіопії Національний банк завер-
шує розробку постанови щодо банкінгу, сумісного із
шаріатом. А в Танзанії Stanbic Bank та Національний тор-
говий банк випустили власні ісламські фінансові інстру-
менти. Багато інших африканських країн вважає за мож-
ливе розмістити на своїй території філії близькосхідних
банків. А нова стратегія націленості на малі та середні
підприємства знайде застосування в Африці, адже сектор
великих корпорацій там ще незначний [5].
Ісламські фінанси не оминули й пострадянський
простір, де, насамперед, слід назвати Росію, Азербайд-
жан, Казахстан, Киргизстан, Узбекистан. У Росії у 2000 р.
було відкрито перший на теренах СНД ісламський банк
Бадр-Форте. Він спеціалізується переважно на фінансу-
ванні торгівлі з країнами Азії та Африки [7, с. 15]. Казахсь-
кий «Банк ТуранАлем» (БТА) активно здійснює залучення
ресурсів і фінансування із використанням ісламських інст-
рументів. Зокрема у липні 2007 р. відбулося синдиковане
запозичення на ринках Близького Сходу і Малайзії обся-
гом $250 млн. На початку 2009 р. були прийняті поправки
до казахського законодавства, що дозволили працювати
з інструментами ісламського фінансування. За даними
Fattah Finance, у лютому 2009 р. створено першу компанію,
що спеціалізується на наданні послуг відповідно до прин-
ципів шаріату. У листопаді 2009 р. влада Казахстану зая-
вила, що Міністерство фінансів за допомогою банку HSBC
вперше в історії країни випустить ісламські облігації сукук.
Крім того, передбачалося відкрити в Казахстані банк
«Аль-Хіляль», дочірню установу Al Hilal Bank з ОАЕ [13].
Найближчим часом діяльність ісламських фінансових
інститутів може бути поширена і в Україні, особливо з ог-
ляду на їх активізацію в СНД. Водночас, комерційні банки,
здатні створити відповідні структури на Півдні України та
в Криму, де проживає чимала мусульманська община, сьо-
годні ще не готові сприйняти ісламський банкінг. Тому є
ризик, що ця маркетингова ніша тривалий час буде неза-
повненою відповідним видом послуг. Її можуть зайняти
іноземні банки, які вже розглядають таку перспективу, на-
приклад, Райффайзенбанк Аваль, Bank Credit Agricole,
UniCredit Group. Проте східні фінансисти вивчають ук-
раїнський ринок та виявляють цікавість, наприклад – до
АКБ «Укрсоцбанк» [10, с. 155].
Визначною подією була заява Фортуна-банку, який у
листопаді 2009 р. пообіцяв протягом року запровадити в
Україні послуги, які відповідатимуть канонам ісламу. Зок-
рема заплановано надавати чотири фінансових сервіси:
рахунок на вимогу «Kard Hasan», депозит «Vadi’a Iad
Damana», ощадні комірки «Vadi’a Iad Amana» і карти VISA
«Al Aval».
Слідом за банківськими продуктами в Україні може
з’явитися страхування «такафул». Від звичного страху-
вання такафул відрізняється тим, що компанія не бере на
себе ризики, а виступає лише розпорядником фонду,
сформованого із коштів учасників. Державна комісія з ре-
гулювання ринків фінансових послуг України зазначає, що
такафул-компанії сьогодні у країні працювати не можуть –
заважають законодавчі обмеження. Більшу частину гро-
шей клієнтів страхова компанія зобов’язана тримати в
інструментах, на які нараховуються заборонені ісламом
відсотки, в тому числі на депозитах і в цінних паперах.
Утім, ніщо не заважає страховикові укласти індивідуаль-
ний договір із банком або інвестиційною компанією, який
не суперечитиме ні нормам шаріату, ні українським зако-
нам. До речі, в Україні сьогодні перестраховують ризики
такафул-компаній із Єгипту, Лівії, Судану, Малайзії та
інших мусульманських країн, чия діяльність регулюється
нормами шаріату [11].
ѲÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² ̲ÆÍÀÐÎÄͲ ÅÊÎÍÎ̲×Ͳ ²ÄÍÎÑÈÍÈ
16
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 3-4’2011
Висновки. Практика ісламського банкінгу в контексті
формування сектору традиційних послуг, але за новими
механізмами, поширюється досить швидко. За умов
підтримання високих цін на нафту та розширення ринків
капіталу ісламські фінанси дедалі більше впливатимуть на
фінансові ринки світу. На нашу думку, в короткостроковій
перспективі ісламські фінансові інститути з’являться і в
Україні, для чого вже є підґрунтя та відповідна потреба. А
досвід ісламських банків заслуговує на увагу вітчизняного
банківського менеджменту.
Література
1. Alnasser L. Crisis Presents ‘Golden Opportunity’ for Islamic Finance // True
banking. – 2009. – No. 6. – Р. 20–21.
2. Cihak M. and Hesse H. Islamic Banks and Financial Stability // IMF
Working Paper No. 08/16. – Washington : International Monetary Fund, 2009.
3. Grose T. The Rise of Islamic Banking // U.S. News & World Report. –
2008. – Vol. 145. – No. 13.
4. Saba I. The Rise of Islamic Finance: Expansion of Islamic Finance a
Global Phenomenon // True banking. – 2009. – No. 5. – Р. 22–24.
5. Strong signs of growth for Islamic banking // The Middle East. – 2010. –
No. 416.
6. Yun M. Islamic banks grow as recession impact muted // USA Today. –
2010. – Oct 19.
7. Корнєєв В. Особливості діяльності та фінансові інструменти ісламсь-
ких банків / В. Корнєєв // Вісник НБУ. – 2008. – № 9. – С.14–16.
8. Семенова Е. Особенности и перспективы развития исламской бан-
ковской деятельности / Е. Семенова // БИКИ. – 2007. – № 13. – С. 4–5.
9. Снежко Е. Спасёт ли исламский банкинг финансовую систему? / Е.
Снежко // Инвестгазета. – 2009. – № 10. – С. 10–11.
10. Станков О. Особливості діяльності арабських фінансових інсти-
туцій на світових ринках / О. Станков // Регіональна економіка. –
2008. – № 4. – С. 151–156.
11. Шариат-банкинг: украинские банки пытаются привлечь мусульман-
ских инвесторов [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://islam.com.ua/articles/actuality/reviews/509/
12. Исламские банки завоевывают мир [Електронний ресурс]. – Режим
доступу : http://www.burocrats.ru/scredit/061116140649.html
13. Надоело болеть «по-голландски» [Електронний ресурс]. – Режим
доступу : http://www.expert.ua/articles/22/0/7356/
14. Исламский банкинг в Малайзии [Електронний ресурс]. – Режим до-
ступу : http://www.islam.ru/pressclub/smi/qurgofin/
15. Финансы под зеленым стягом: Исламские банки богатеют на фоне
мирового кризиса [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.klerk.ru/bank/articles/123571/
Стаття надійшла до редакції 11 лютого 2011 року
ѲÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² ̲ÆÍÀÐÎÄͲ ÅÊÎÍÎ̲×Ͳ ²ÄÍÎÑÈÍÈ
УДК 334.726:336.647.2
Т. В. Балюк,
аспірант кафедри міжнародних фінансів
Інституту міжнародних відносин Київського національного
університету імені Тараса Шевченка
ВНУТРІШНЬОФІРМОВЕ УПРАВЛІННЯ
КОРОТКОСТРОКОВИМИ ФІНАНСОВИМИ
РЕСУРСАМИ ТНК
У статті досліджується політика транснаціональних компаній (ТНК) з управління короткостроковими кошта-
ми за допомогою внутрішньофірмових фінансових інструментів. Розглянуто такі інструменти, як об’єднання кре-
дитових та дебетових сальдо поточних рахунків у внутрішньофірмові пули, накопичення коштів на концент-
раційних рахунках, взаємозаліки кредиторської та дебіторської заборгованості, прискорювання і затримування
платежів за внутрішньофірмовими операціями.
Ключові слова: внутрішньофірмове управління, ТНК, фінансові ресурси.
Т. В. Балюк
ВНУТРИФИРМЕННОЕ УПРАВЛЕНИЕ
КРАТКОСРОЧНЫМИ ФИНАНСОВЫМИ
РЕСУРСАМИ ТНК
В статье исследуется политика транснациональ-
ных компаний (ТНК) по управлению краткосрочными
денежными средствами с помощью внутрифирмен-
ных финансовых инструментов. Рассмотрены такие
инструменты, как объединение кредитовых и дебето-
вых сальдо текущих счетов во внутрифирменные
пулы, накопление денежных средств на концентраци-
онных счетах, взаимозачеты кредиторской и дебитор-
ской задолженности, ускорение и задержка платежей
по внутрифирменным операциям.
Ключевые слова: внутрифирменное управление,
ТНК, финансовые ресурсы.
T. V. Balyuk
INTRA-FIRM MANAGEMENT OF SHORT-TERM
FINANCIAL RESOURCES OF TNCs
In the article, the author investigates into the policy of
transnational companies (TNCs) with respect to cash man-
agement with the use of intra-firm financial instruments.
The author discusses such tools as intra-firm pooling of
debit and credit current account balances, sweeping of
cash to concentration accounts, netting of receivables and
payables centers and leads and lags of payments for intra-
firm transactions.
Key words: intra-firm management, TNC, financial
resources.
Постановка проблеми. Анатомія сучасної транс-
національної компанії (ТНК) дозволяє говорити не лише
про еволюцію організаційно-управлінської структури ком-
панії в міжнародному масштабі, а й про ускладнення і упо-
рядкування внутрішньофірмових економічних та фінансо-
вих процесів. Комплементарний характер діяльності
окремих підрозділів ТНК є важливою передумовою інтер-
налізації операцій [1] і виникнення внутрішньофірмового
ланцюга створення вартості, а об’єднання цих підрозділів
у рамках однієї ієрархічної структури ТНК дозволяє отри-
мати синергію не лише від виробничої, а й від фінансової
діяльності.
Проводячи аналогію з глобальними макроекономічни-
ми процесами, деякі підрозділи ТНК можуть претендувати
на роль внутрішньофірмових фінансових центрів, забезпе-
чуючи накопичення та перерозподіл великих обсягів
фінансових ресурсів усередині ТНК. Внутрішньофірмовий
рух фінансових ресурсів відбувається доти, доки рента-
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-47572 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1728-6220 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-25T20:46:32Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Чугаєв, О.А. Чередниченко, А.В. 2013-07-16T18:25:58Z 2013-07-16T18:25:58Z 2011 Ісламський банкінг та його фінансові інструменти в контексті концепції потенційної моделі фінансової системи / О.А. Чугаєв, А.В. Чередниченко // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 3-4. — С. 13-16. — Бібліогр.: 15 назв. — укp. 1728-6220 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47572 336.71 Стаття присвячена особливостям розвитку ісламської моделі фінансової системи в сучасному світі. Аналізуються цілі,аргументи на користь та проти впровадження ісламського банкінгу й використання ісламських фінансових інструментів. Розглядаються перспективи появи ісламських фінансів в Україні. Статья посвящена особенностям развития исламской модели финансовой системы в современном мире. Анализируются цели, аргументы за и против внедрения исламского банкинга и использования исламских финансовых инструментов. Рассматриваются перспективы появления исламских финансов в Украине. The article is devoted to the specific features of the development of the Islamic financial system model in the modern world. It analyses purposes, arguments for and against the implementation of Islamic banking practice and the use of Islamic financial instruments. Prospects of Islamic finance emerging in Ukraine are also considered. uk Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України Економiчний часопис-XXI Світове господарство і міжнародні економічні відносини Ісламський банкінг та його фінансові інструменти в контексті концепції потенційної моделі фінансової системи Исламский банкинг и его финансовые инструменты в контексте концепции потенциальной модели финансовой системы Islamic banking and its financial instruments in the context of the concept of potential financial system model Article published earlier |
| spellingShingle | Ісламський банкінг та його фінансові інструменти в контексті концепції потенційної моделі фінансової системи Чугаєв, О.А. Чередниченко, А.В. Світове господарство і міжнародні економічні відносини |
| title | Ісламський банкінг та його фінансові інструменти в контексті концепції потенційної моделі фінансової системи |
| title_alt | Исламский банкинг и его финансовые инструменты в контексте концепции потенциальной модели финансовой системы Islamic banking and its financial instruments in the context of the concept of potential financial system model |
| title_full | Ісламський банкінг та його фінансові інструменти в контексті концепції потенційної моделі фінансової системи |
| title_fullStr | Ісламський банкінг та його фінансові інструменти в контексті концепції потенційної моделі фінансової системи |
| title_full_unstemmed | Ісламський банкінг та його фінансові інструменти в контексті концепції потенційної моделі фінансової системи |
| title_short | Ісламський банкінг та його фінансові інструменти в контексті концепції потенційної моделі фінансової системи |
| title_sort | ісламський банкінг та його фінансові інструменти в контексті концепції потенційної моделі фінансової системи |
| topic | Світове господарство і міжнародні економічні відносини |
| topic_facet | Світове господарство і міжнародні економічні відносини |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47572 |
| work_keys_str_mv | AT čugaêvoa íslamsʹkiibankíngtaiogofínansovíínstrumentivkontekstíkoncepcíípotencíinoímodelífínansovoísistemi AT čeredničenkoav íslamsʹkiibankíngtaiogofínansovíínstrumentivkontekstíkoncepcíípotencíinoímodelífínansovoísistemi AT čugaêvoa islamskiibankingiegofinansovyeinstrumentyvkontekstekoncepciipotencialʹnoimodelifinansovoisistemy AT čeredničenkoav islamskiibankingiegofinansovyeinstrumentyvkontekstekoncepciipotencialʹnoimodelifinansovoisistemy AT čugaêvoa islamicbankinganditsfinancialinstrumentsinthecontextoftheconceptofpotentialfinancialsystemmodel AT čeredničenkoav islamicbankinganditsfinancialinstrumentsinthecontextoftheconceptofpotentialfinancialsystemmodel |