Англосаксонська модель капіталізму та економічний розвиток Європи

Проаналізовано вплив англосаксонської моделі капіталізму на розвиток європейської континентальної моделі; визначено особливості та ризики трансформації європейської економічної системи господарювання під впливом неоліберальної парадигми. Проанализировано влияние англосаксонской модели капитализма на...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Економiчний часопис-XXI
Дата:2011
Автор: Кузнецов, О.В.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України 2011
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47573
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Англосаксонська модель капіталізму та економічний розвиток Європи / О.В. Кузнецов // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 3-4. — С. 10-13. — Бібліогр.: 12 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859777906235932672
author Кузнецов, О.В.
author_facet Кузнецов, О.В.
citation_txt Англосаксонська модель капіталізму та економічний розвиток Європи / О.В. Кузнецов // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 3-4. — С. 10-13. — Бібліогр.: 12 назв. — укp.
collection DSpace DC
container_title Економiчний часопис-XXI
description Проаналізовано вплив англосаксонської моделі капіталізму на розвиток європейської континентальної моделі; визначено особливості та ризики трансформації європейської економічної системи господарювання під впливом неоліберальної парадигми. Проанализировано влияние англосаксонской модели капитализма на развитие европейской континентальной модели; определены особенности и риски трансформации европейской экономической системы хозяйствования под влиянием неолиберальной парадигмы. Impact of Anglo-Saxon model of capitalism on development of the European continental model is analyzed; features and risks of transformation of the European economic system of management under influence of neoliberal paradigm are revealed.
first_indexed 2025-12-02T08:55:37Z
format Article
fulltext 10 ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 3-4’2011 Постановка проблеми. Протягом останнього деся- тиліття економічний розвиток в Європі безапеляційно ба- зувався на неоліберальних підходах. Зв’язок між фінансо- вими інноваціями та зростанням доходів, виробництва, споживання, рівня життя представлявся як самоочевид- ний. У неоліберальній моделі системоутворювальним фак- тором виступає ринок, головним чином його фінансовий сегмент, на забезпечення ефективності якого спрямована діяльність органів виконавчої, законодавчої та судової гілок влади суверенних демократичних держав. Після введення євро країни Європейського валютного союзу по- ступово відмовлялися від традиційної схеми фінансування господарської діяльності за рахунок банківського кредиту- вання, здійснюючи активну інтеграцію до системи міжна- родних ринків капіталу. В результаті зазначеної транс- формації Європа потрапила у залежність від глобальних фінансових посередників, що, з урахуванням існуючих в зоні євро структурних диспропорцій, призвело до втрати її платоспроможності та звернення по фінансову допомогу до МВФ. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналізу моделей соціально-економічного розвитку присвячені праці багатьох відомих вітчизняних учених, зокрема Ю. М. Пахомова, А. С. Гальчинського, В. М. Гейця, В. Р. Сіденко, О. І. Соскіна, Н. А. Татаренко, В. П. Череваня. Досліджен- ня автора цієї статті акцентує увагу на особливостях взаємодії англосаксонської моделі капіталізму та європей- ської континентальної моделі в умовах неоліберальної трансформації Європи. Мета статті – проаналізувати вплив англосаксонської моделі капіталізму на розвиток європейської континен- тальної моделі; визначити особливості трансформації європейської економічної системи господарювання під впливом неоліберальної парадигми. Основні результати дослідження. З методологічної точки зору дискусія щодо ефективності моделей капіталізму була ініційована у 1991 році французьким еко- номістом Мішелем Альбером у книзі «Капіталізм проти капіталізму», в якій він виділив «англосаксонську» та «рейнську» моделі капіталізму, розглянувши їх відмінності на прикладах США і Німеччини. «Протистояння неоамери- канського й рейнського капіталізму, – пише М. Альбер, – це війна носіїв двох антагоністичних логік капіталізму під покровом єдиного лібералізму» [1, c. 27]. Теоретичне обґрунтування типології моделей капіталізму дістало по- дальший розвиток у спільній роботі канадського політеко- нома Пітера Хола та британського економіста Девіда Соскіса, які популяризували термін «різноманіття капіта- лізму», виділивши дві моделі сучасного капіталізму: «лібе- ральну ринкову економіку», яка характерна для країн англосаксонського типу; і «координовану ринкову еконо- міку», яка характерна для країн континентальної Європи та Азії [2]. Професор політекономії Корнельського університету О. Янкова, своєю чергою, розрізняє три моделі капіта- лізму, які репрезентують суттєво різні підходи: неолібера- лізм, або вільний ринковий капіталізм у США і Великобри- танії, який також називають англосаксонською моделлю; корпоратизм, або соціально-демократичний капіталізм, характерний для країн Північної Європи та Німеччини (він дістав назву рейнської моделі, або континентальної євро- пейської моделі), і етатизм, притаманний Японії та новим індустріальним країнам Азії (також відомий як азійський девелопменталізм) [3]. Традиційно континентальна європейська модель капіталізму (корпоратизм) характеризується щільною координацією між політичними партіями, профспілками та асоціаціями промисловців. Європейська держава зазви- чай відіграє більш активну роль в управлінні економікою, ніж в англосаксонській моделі, хоч ступінь її впливу на економічні процеси різниться від директивного у Франції до менш визначального в Нідерландах, Данії, Бельгії та Німеччині. Ідеологія корпоратизму укорінюється у формування соціальної і політичної думки XIX ст. як реакція проти по- ширення індивідуалізму, який був стрижневим елементом ѲÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² ̲ÆÍÀÐÎÄͲ ÅÊÎÍÎ̲×Ͳ ²ÄÍÎÑÈÍÈ УДК 339.97 О. В. Кузнецов, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України АНГЛОСАКСОНСЬКА МОДЕЛЬ КАПІТАЛІЗМУ ТА ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ЄВРОПИ Проаналізовано вплив англосаксонської моделі капіталізму на розвиток європейської континентальної моделі; визначено особливості та ризики трансформації європейської економічної системи господарювання під впливом неоліберальної парадигми. Ключові слова: англосаксонська модель капіталізму, європейська континентальна модель, міжнародні ринки капіталу, лібералізм. А. В. Кузнецов АНГЛОСАКСОНСКАЯ МОДЕЛЬ КАПИТАЛИЗМА И ЭКОНОМИЧЕСКОЕ РАЗВИТИЕ ЕВРОПЫ Проанализировано влияние англосаксонской мо- дели капитализма на развитие европейской континен- тальной модели; определены особенности и риски трансформации европейской экономической системы хозяйствования под влиянием неолиберальной пара- дигмы. Ключевые слова: англосаксонская модель капита- лизма, европейская континентальная модель, междуна- родные рынки капитала, либерализм. О. V. Kuznetsov ANGLO-SAXON MODEL OF CAPITALISM AND ECONOMIC DEVELOPMENT IN EUROPE Impact of Anglo-Saxon model of capitalism on develop- ment of the European continental model is analyzed; fea- tures and risks of transformation of the European econom- ic system of management under influence of neoliberal paradigm are revealed. Key words: Anglo-Saxon model of capitalism, European continental model, international capital markets, liberalism. 11 ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI3-4’2011 нового капіталістичного способу виробництва. У моделі корпоратизму робиться акцент на колективному успіху, консенсусі та довгострокових інтересах. Модель корпора- тизму не поділяє принципу невтручання (laissez-faire): еко- номічні умови не є погодними умовами, які потрібно прий- мати такими, які вони є; вони створюються людиною і тому їх можна змінювати. На відміну від невидимої політи- ки неоліберальної моделі економічна політика моделі кор- поратизму чітко визначається політичними міркуваннями. Відтак ринок вважається частиною політичних та соціаль- них процесів. Ця модель базується на понятті того, що ре- зультати капіталістичної діяльності повинні розподілятися в суспільстві, що успіхи або негаразди людей часто пов’язані скоріш із недосконалістю суспільства та соціаль- ної організації, ніж з індивідуальною поведінкою. При цьо- му держава активно стимулює політику соціального захи- сту населення. На думку Р. Капелюшникова, відмінності в корпора- тивному ландшафті між країнами континентальної Європи і США або Великобританією багато в чому пояснюються впливом ідей соціалізму та націоналізму, під знаком яких пройшла більша частина розвитку Європи в минулому сторіччі. Прихід до влади соціалістичних і націоналістич- них сил в Європі незмінно супроводжувався бурхливим злетом концентрації виробництва, що, по-перше, відпо- відало їх ідеологічній прихильності, і, по-друге, диктувало- ся міркуваннями цілком практичного порядку. З одного боку, соціалісти завжди розглядали великі корпорації як найбільш пе- редову форму економічної органі- зації, перехід до якої диктується об’єктивними вимогами технічного прогресу. З другого боку, вони вва- жали, що планувати й регулювати діяльність обмеженого числа ком- паній-гігантів, склад яких не міняє- ться, набагато простіше, ніж мати справу із непередбачуваною ринко- вою стихією [4]. П. Хол та Д. Соскіс розглядають розвиток фінансових ринків і від- повідний вплив на структури корпо- ративного управління як загрозу інституціональній стабільності євро- пейської континентальної моделі. Активна трансформація підприєм- ницької політики в Європі в напрямі фінансування бізнесу через фондо- ву біржу виявляється, зокрема, у посиленні співпраці євро- пейських компаній з інвесторами, переорієнтації політики доходів на цілі отримання короткострокових прибутків на ринках капіталів та переході до більш гнучкої політики ма- теріального стимулювання менеджменту, коли розмір зар- плат ставиться в залежність від результату діяльності компанії. Німецький економіст М. Хьопнер зазначає, що протягом 1990-х рр. понад третина великих корпорацій Німеччини змінили практику бухгалтерського обліку з метою приведення її у відповідність до англо-американ- ських міжнародних стандартів фінансової звітності (IAS та US-GAAP) [5]. На думку професора політичної соціології Гамбурзько- го університету Ю. Гоффмана, підвищення міжнародного конкурентного тиску та необхідність задоволення вимог акціонерів щодо підтримання високої прибутковості бізне- су змушує європейських експортерів конкурувати за ціною, а не за якістю продукції. Прагнення до отримання надприбутків веде до змін у стратегіях європейських фінансових корпорацій. Наприклад, великі європейські банки, такі як німецький Deutsche Bank або французький BNP Paribas, спрямовують значну частину своєї ліквід- ності у здійснення інвестиційного бізнесу – придбання ви- сокодохідних і ризикованих фінансових інструментів – та управляють своїми акціями у «спеціальних фондах» із слабкою підконтрольністю регулюючим органам. Таким чином, діяльність великих європейських банків скеро- вується на отримання короткострокових прибутків і вже не є лояльною до корпорацій [6, c. 15]. У передкризовий період впливові німецькі економісти та політики неодноразово попереджали про ризики участі німецьких банків у ринках фінансових інновацій. Утім, бан- ки залишалися байдужими до цих попереджень. Останній резонансний випад глави німецьких соціал-демократів Ф. Мюнтеферінга у квітні 2005 р. слід трактувати не інак- ше, як вигуком розпачу. Тоді член кабінету Г. Шредера виступив із закликом обмежити участь Німеччини на міжнародних ринках капіталу, порівнявши при цьому аме- риканські й британські інвестиційні фонди з біблійною са- раною, що пожирає активи німецьких компаній. Британсь- кий щотижневик The Economist з обуренням поставився до цього випаду, а метафора «саранча» міцно закріпилася за інвестиційними фондами в міжнародному біржовому й політичному лексиконі. Самовідданий вчинок німецького політика справив певний вплив на економіку зони євро, але був цілковито зігнорований німецькими банками, залу- ченими в іпотечну спіраль і постраждалими поряд із англо- саксонськими фінансовими установами (табл.) [7, c. 41–42]. Слід зазначити, що в самій Німеччині (так само, як і в Японії) у передкризовий період протягом десятиліття ціни на нерухомість мали від’ємне зростання на противагу Великобританії та США, де за цей час вони подвоїлися (рис.). Прикладом зростання залежності країн Євросоюзу від глобальних фінансових посередників є також ситуація, що склалася у Греції та Ірландії, а також в інших країнах пери- ферії зони євро (Португалія, Іспанія та частково Італія). Загострення глобальної фінансової і економічної кризи спричинило різке погіршення економічного стану в цих країнах, що було пов’язано із переоцінкою міжнародними ѲÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² ̲ÆÍÀÐÎÄͲ ÅÊÎÍÎ̲×Ͳ ²ÄÍÎÑÈÍÈ Таблиця Банки Великобританії та Німеччини з найбільшим розміром списаних активів у результаті іпотечної кризи у США, млрд. дол. Джерело: Складено автором за даними: Financial Times, Bloomberg, CNN,The New York Times,The Daily Telegraph, BBC, International Herald Tribune,The Times,The Scotsman, Forbes. Рис. Зміни цін на житлову нерухомість у Великобританії, США, Німеччині та Японії у 1996–2007 роках, у % до попереднього року Джерело: Складено автором за даними: http://www.oecd.org 12 ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 3-4’2011 інвестиційними колами ризиків неповернення ними зов- нішнього боргу та призвело до різкого підвищення вар- тості обслуговування їх зовнішніх запозичень. Для заспокоєння інституціональних і портфельних інвесторів щодо спроможності виконання своїх боргових зобов’язань Греція була змушена погодитися на пакет фінансової допомоги в розмірі $145 млрд. (майже третина цих коштів – кредит МВФ). Окрім того, для решти країн зони євро створили Європейський фонд фінансової ста- більності, у розпорядження якого, з метою стабілізації єв- ропейських економік і підвищення довіри до єдиної євро- пейської валюти, були виділені фінансові ресурси в сумі $1 трлн. (третина цієї суми – частка МВФ). Однак звернення до Міжнародного валютного фонду зашкоджує не тільки репутації країн зони євро, які, за класифікацією ООН, належать до промислово розвинутих країн, а й власно репутації ЄС, який погодився на втручання у внутрішні «суверенні» справи Співтовариства з боку сторонньої фінансової організації, яка сама залежить від глобальних фінансових посередників. За словами нобелівського лау- реата Дж. Стігліца, МВФ «розглядає проблеми, виходячи з …ідеології фінансового співтовариства, і …тісно …зав’язаний на його інтереси» [8, c. 242]. Як зазначає впливовий американський філософ та по- літеконом Ф. Фукуяма, значною мірою завдяки перепле- тенню інтересів великих банків і бізнесу в Німеччині стала можливою поява ряду успішних компаній, що глобально оперують, серед яких AEG, Siemens, BMW, Daimler-Benz. Натомість британська автомобільна та електротехнічна промисловість не отримали необхідного фінансування від британських банків (які вважали довгострокові вклади надто ризикованими) і через це не стали конкурентоспро- можними на світовому ринку» [9, c. 349]. Інша проблема, яка виникає внаслідок зазначених інс- титуційних змін, стосується малих і середніх підприємств, на які в Європі припадає близько 80% робочої сили та по- над 50% ВВП. Зміни у фінансових стратегіях, що пов’язані з переорієнтацією комерційних банків із роздрібного на інвестиційний бізнес, ускладнюють процедуру позичання коштів для малих і середніх підприємств. Одночасно зрос- тає частка іноземних активів у портфелях європейських банків. Внаслідок все більшої орієнтації на ринки капіталу та зменшення перехресного володіння активами євро- пейська модель виробництва високоякісної продукції втрачає свою привабливість, цілі короткострокової при- бутковості отримують пріоритет над цілями довгостроко- вого зростання і зайнятості. Орієнтація на ринки капіталу та капіталізацію ринку акцій, втрата стратегічних цілей та внесення змін у законодавство, що полегшують процеду- ри залучення фінансування на ринках капіталу, призво- дять до зростання ризиків ворожих поглинань європейсь- ких компаній. Як зазначає Ю. Гоффман, досвід негативної інтеграції гетерогенних соціально-економічних систем країн Євро- пейського Союзу є ще однією причиною трансформації європейської континентальної моделі. Через те, що до ЄС входять країни, які представляють обидві моделі: «лібе- ральну ринкову економіку» й «координовану ринкову еко- номіку», і оскільки «координовані ринкові економіки» не мають єдиної структури і складаються з рейнської (Німеч- чина, країни Бенілюксу, Австрія), етатистської (Франція, Італія) і соціал-демократичної (Швеція, Данія, Норвегія) моделей, а також різних гібридних систем, тому політика гармонізації та координації в Європі зводиться не до роз- робки ефективних форм регулювання, а до загального рівня ринкової свободи на основі мінімальних стандартів [6, c. 18]. Після падіння соціалістичної системи країни з пе- рехідною економікою не мали можливості сформувати відповідним чином інституційні структури для ринкової економіки. Тож на цей час більшість цих країн створює нові структури на основі приватної власності та ринку, тобто лібералізму. Ю. Гоффман зауважує, що ці структури мають набагато більше спільного з радикальними ринко- вими економіками англосаксонського типу, ніж із конти- нентальними формами капіталізму. У багатьох країнах Центральної та Східної Європи системи промислових відносин, які виникли в результаті трансформації, більше нагадують плюралістичну, волюнтаристську систему Спо- лученого Королівства, ніж системи інших західноєвро- пейських країн [6, c. 19]. На думку американського політеконома Т. Кейсі, успіх тієї чи іншої моделі можливо пояснити лише через здатність відносної адаптації цієї моделі до трансформації структурних характеристик глобальної економічної систе- ми. Через це посилення процесів глобалізації, що перед- бачає більшу роль ринків у міжнародному обміні, знижує значення інституціональних переваг континентальної європейської моделі капіталізму внаслідок підвищення альтернативних витрат (opportunity costs) її застосування. На переконання Т. Кейсі, за умови подальшого розвитку процесів глобалізації порівняльна ефективність неолібе- ральної моделі ринкової економіки має зростати [10, c. 1]. Справді, в міру посилення інтеграційних процесів Євросоюзу вплив англосаксонської моделі у країнах кон- тинентальної Європи стає дедалі відчутнішим. За тверд- женням Ч. Гранта, директора Центру європейських ре- форм (Лондон), новий Лісабонський договір (прототип конституції ЄС) багато в чому «символізує зростаючу анг- лосаксонську та ліберально-економічну природу ЄС» [11, c. 7]. Останнє викликає природний опір з боку французів і німців, що цілком обґрунтовано претендують на головну роль у процесах управління Європою. Ще в 1990-х рр. нобелівський лауреат М. Алле попере- джав про згубний вплив принципів фрітрейдерства на роз- виток європейських інститутів. Зокрема він зазначав: «Торговельна політика Європейського співтовариства по- ступово еволюціонувала в бік глобалістської політики сво- боди торгівлі, що знаходиться у протиріччі із самою ідеєю створення справжнього Європейського Економічного Співтовариства. Ця глобалістська політика, що була поси- лена через систему плаваючих валютних курсів та дерегу- лювання руху капіталів, породила лише нестабільність і безробіття. Вона неухильно та послідовно приводила до розвалу наших промислових структур і серйозного зни- ження темпів зростання нашого рівня життя» [12, c. 32]. Слід констатувати, що обґрунтовані застереження впли- вового нобелівського лауреата дотепер не знаходять адекватної оцінки та реакції з боку правлячих кіл Європи. Висновки. На підставі аналізу трансформації євро- пейського розвитку під впливом процесів глобалізації до- ходимо висновку, що нині відбувається конвергенція євро- пейської континентальної моделі в напрямі моделі неоліберальної економіки англо-американського типу, що є вигідним для США і Великобританії. Водночас, ця мо- дель руйнує традиційну структуру взаємодії бізнесу, дер- жави та громадянського суспільства в Європі, девальвує стандарти якості продукції і системи соціального страху- вання населення. Прагнення до отримання короткостро- кового прибутку як мети продуктивної діяльності суспіль- ства, а також переважання інтересів акціонерів у корпоративній стратегії підприємства входить у проти- річчя з традиційними європейськими цінностями, в основі яких – тісні міжфірмові зв’язки, довгострокова кооперація і скоординована взаємодія профспілок, роботодавців і держави в регулюванні бізнесу. Сьогодні Європа постала перед важким випробуванням, коли ціною створення кон- курентного середовища стає відмова від збереження тра- диційних елементів європейської корпоративної культури. Чи знайде Європа сили протидіяти цим небезпечним тен- денціям? Відповідь на це питання належить майбутньому. Література 1. Альбер М. Капитализм против капитализма / М. Альбер. – СПб. : Эко- номическая школа, 1998. – 296 c. – (Этическая экономия: исследова- ния по этике, культуре и философии хозяйства; вып.4). 2. Hall P. Varieties of Capitalism – The Institutional Foundations of ѲÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² ̲ÆÍÀÐÎÄͲ ÅÊÎÍÎ̲×Ͳ ²ÄÍÎÑÈÍÈ 13 ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI3-4’2011 Comparative Advantage / Peter A. Hall, David Soskice. – Oxford : University Press, 2001. – 560 c. 3. Iankova E. Government – Business – Civil Society Relations: Globalization and Competing Models of Contemporary Capitalism / E. Iankova ; Cornell’s Johnson Graduate School of Management. – http://www.johnson.cornell.edu/ internationaleducation/index.cfm/ 4. Капелюшников Р. Концентрация собственности и корпоративный ландшафт современной мировой экономики / Р. Капелюшников // Оте- чественные записки. – 2005. – № 1 [Електронний ресурс]. – Режим до- ступу : http://www.strana-oz.ru/numid=22&article=1013 5. Hopner M. Wer beherrscht die Unternehmen? Shareholder – Value, Managerherrschaft und Mitbestimmung in Deutschland / Martin Hopner. – Frankfurt/M and New York : Campus Verlag, 2003. – 265 c. 6. Hoffman J. Co-ordinated continental European market economies under pressure from globalisation. Case study: Germany’s «Rhineland capitalism» / J. Hoffman ; The Canadian Centre for German and European Studies // Working Paper Series Number 8. – 2004. – 27 c. 7. Кузнецов А. В. Великобритания и ипотечный кризис в США / А. В. Кузнецов // Збірник наукових праць. – Вип. 55. – К. : Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2007. – С. 38–55. 8. Стиглиц Дж. Глобализация: тревожные тенденции / Джозеф Стиглиц ; пер. с англ. и примеч. Г. Г. Пирогова. – М. : Мысль, 2003. – 300 с. 9. Фукуяма Ф. Доверие: социальные добродетели и путь к процвета- нию / Фрэнсис Фукуяма ; пер. с англ. – М. : АСТ Москва: Хранитель, 2006. – 730 с. 10. Casey T. Comparative Disadvantage: Models of Capitalism and Economic Performance in the Global Era / Terrence Casey // Paper presented at the 2004 Political Studies Association Conference, University of Lincoln, Lincoln, England. – 2004. – 20 p. 11. Grant C. Why is Britain eurosceptic? / Charles Grant. – London : Centre for European Reform. – December 2008. – 8 p. 12. Алле М. Глобализация: разрушение условий занятости и экономи- ческого роста. Эмпирическая очевидность / М. Алле ; пер. с франц. И. А. Егорова. – М. : ТЕИС, 2003. – 314 с. Стаття надійшла до редакції 22 грудня 2010 року ѲÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² ̲ÆÍÀÐÎÄͲ ÅÊÎÍÎ̲×Ͳ ²ÄÍÎÑÈÍÈ УДК 336.71 ІСЛАМСЬКИЙ БАНКІНГ ТА ЙОГО ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТИ В КОНТЕКСТІ КОНЦЕПЦІЇ ПОТЕНЦІЙНОЇ МОДЕЛІ ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ Стаття присвячена особливостям розвитку ісламської моделі фінансової системи в сучасному світі. Аналізу- ються цілі,аргументи на користь та проти впровадження ісламського банкінгу й використання ісламських фінан- сових інструментів. Розглядаються перспективи появи ісламських фінансів в Україні. Ключові слова: ісламський банкінг, ісламські фінансові інструменти, закони шаріату, мушарака, сукук. О. А. Чугаєв, кандидат економічних наук, доцент кафедри світового господарства та міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка А. В. Чередниченко, студент Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка А. А. Чугаев, А. В. Чередниченко ИСЛАМСКИЙ БАНКИНГ И ЕГО ФИНАНСОВЫЕ ИНСТРУМЕНТЫ В КОНТЕКСТЕ КОНЦЕПЦИИ ПОТЕНЦИАЛЬНОЙ МОДЕЛИ ФИНАНСОВОЙ СИСТЕМЫ Статья посвящена особенностям развития ислам- ской модели финансовой системы в современном мире. Анализируются цели,аргументы за и против вне- дрения исламского банкинга и использования ислам- ских финансовых инструментов. Рассматриваются перспективы появления исламских финансов в Ук- раине. Ключевые слова: исламский банкинг, исламские финансовые инструменты, законы шариата, мушарака, сукук. O. A. Chugaiev, F. V. Cherednichenko ISLAMIC BANKING AND ITS FINANCIAL INSTRUMENTS IN THE CONTEXT OF THE CONCEPT OF POTENTIAL FINANCIAL SYSTEM MODEL The article is devoted to the specific features of the development of the Islamic financial system model in the modern world. It analyses purposes, arguments for and against the implementation of Islamic banking practice and the use of Islamic financial instruments. Prospects of Islamic finance emerging in Ukraine are also considered. Key words: Islamic banking, Islamic financial instruments, Sharia law, Musharakah, Sukuk. Постановка проблеми. В економічній літературі до останнього часу дослідниками виокремлювалися дві мо- делі фінансових систем: • ринкова або фондова, або англо-американська; • банківська або євроконтинентальна, або німецько- японська. На початку ХХІ ст. з огляду на економічні зрушення в мусульманському фінансовому світі в наукових колах по- чали говорити про становлення ісламської моделі фінан- сової системи, яка ґрунтується значною мірою на релі- гійній основі із використанням мусульманського права – шаріату. Ісламські фінансові інститути розгорнули діяль- ність у міжнародних масштабах, а фінансові установи за- хідного типу натомість створюють філії в мусульманських країнах. У період глобальної фінансової кризи 2008 р. ісламські банки практично не постраждали, а в умовах кризи ліквідності їхні послуги користувалися значним по- питом. Тому в сучасних умовах впровадження ісламських
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-47573
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1728-6220
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-02T08:55:37Z
publishDate 2011
publisher Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
record_format dspace
spelling Кузнецов, О.В.
2013-07-16T18:28:48Z
2013-07-16T18:28:48Z
2011
Англосаксонська модель капіталізму та економічний розвиток Європи / О.В. Кузнецов // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 3-4. — С. 10-13. — Бібліогр.: 12 назв. — укp.
1728-6220
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47573
339.97
Проаналізовано вплив англосаксонської моделі капіталізму на розвиток європейської континентальної моделі; визначено особливості та ризики трансформації європейської економічної системи господарювання під впливом неоліберальної парадигми.
Проанализировано влияние англосаксонской модели капитализма на развитие европейской континентальной модели; определены особенности и риски трансформации европейской экономической системы хозяйствования под влиянием неолиберальной парадигмы.
Impact of Anglo-Saxon model of capitalism on development of the European continental model is analyzed; features and risks of transformation of the European economic system of management under influence of neoliberal paradigm are revealed.
uk
Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
Економiчний часопис-XXI
Світове господарство і міжнародні економічні відносини
Англосаксонська модель капіталізму та економічний розвиток Європи
Англосаксонская модель капитализма и экономическое развитие Европы
Anglo-Saxon model of capitalism and economic development in Europe
Article
published earlier
spellingShingle Англосаксонська модель капіталізму та економічний розвиток Європи
Кузнецов, О.В.
Світове господарство і міжнародні економічні відносини
title Англосаксонська модель капіталізму та економічний розвиток Європи
title_alt Англосаксонская модель капитализма и экономическое развитие Европы
Anglo-Saxon model of capitalism and economic development in Europe
title_full Англосаксонська модель капіталізму та економічний розвиток Європи
title_fullStr Англосаксонська модель капіталізму та економічний розвиток Європи
title_full_unstemmed Англосаксонська модель капіталізму та економічний розвиток Європи
title_short Англосаксонська модель капіталізму та економічний розвиток Європи
title_sort англосаксонська модель капіталізму та економічний розвиток європи
topic Світове господарство і міжнародні економічні відносини
topic_facet Світове господарство і міжнародні економічні відносини
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47573
work_keys_str_mv AT kuznecovov anglosaksonsʹkamodelʹkapítalízmutaekonomíčniirozvitokêvropi
AT kuznecovov anglosaksonskaâmodelʹkapitalizmaiékonomičeskoerazvitieevropy
AT kuznecovov anglosaxonmodelofcapitalismandeconomicdevelopmentineurope