Глобальний економічний цикл та синхронізація поточної світової рецесії

У статті описується вплив найсильнішого за останні півсторіччя фінансового потрясіння на світову економічну систему; за допомогою моделі перемикання Маркова досліджується ступінь синхронізації економічних циклів між окремими країнами. В статье описывается влияние сильнейшего за последние по...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Економiчний часопис-XXI
Datum:	2011
1. Verfasser:	Паламарчук, М.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України 2011
Schlagworte:	Cвітове господарство і міжнародні економічні відносини
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47576
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Світове господарство і міжнародні економічні відносини / М.В. Паламарчук // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 3-4. — С. 24-27. — Бібліогр.: 16 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860112891457306624
author	Паламарчук, М.В.
author_facet	Паламарчук, М.В.
citation_txt	Світове господарство і міжнародні економічні відносини / М.В. Паламарчук // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 3-4. — С. 24-27. — Бібліогр.: 16 назв. — укp.
collection	DSpace DC
container_title	Економiчний часопис-XXI
description	У статті описується вплив найсильнішого за останні півсторіччя фінансового потрясіння на світову економічну систему; за допомогою моделі перемикання Маркова досліджується ступінь синхронізації економічних циклів між окремими країнами. В статье описывается влияние сильнейшего за последние полвека финансового потрясения на мировую экономическую систему; с помощью модели переключения Маркова исследуется степень синхронизации экономических циклов между отдельными странами. In this paper we describe the influence of the past halfcentury strongest financial turmoil on the global economic system, and using the Markov switching model, we investigate the degree of synchronization of business cycles between countries.
first_indexed	2025-12-07T17:34:50Z
format	Article
fulltext	24 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 3-4’2011 ÑÂ²ÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² Ì²ÆÍÀÐÎÄÍ² ÅÊÎÍÎÌ²×Í² Â²ÄÍÎÑÈÍÈ 19. Ito H., Chinn M. East Asia and Global Imbalances: Saving, Investment, and Financial Development. SCCIE Working Paper No. 07-11. – Calofornia : SCCIE, 2007. – 44 p. 20. Krugman P. R. Will There Be a Dollar Crisis? // Economic Policy. – 2007. – Vol. 22. – No. 51. – P. 435–467. 21. Legg A., Prasad N., Robinson T. Global Imbalances and the Global Saving Glut – A Panel Data Assessment. Research Discussion Paper No. 2007-11. – Sidney : Reserve Bank of Australia. – 35 p. 22. Nickel С., Vansteenkiste I. Fiscal policies, the current account and Ricardian equivalence. Working Paper No. 935. – Frankfurt : European Central Bank, 2008. – 27 p. 23. Noeth B., Sengupta R. Flight to Safety and U.S. Treasury Securities // The Regional Economist. – 2010. – Іssue Jul. – P. 18–19. 24. Palley T. I. The Fallacy of the Revised Bretton Woods Hypothesis: Why Today’s System is Unsustainable and Suggestions for a Replacement / International workshop «Currency Conflicts and Currency Cooperation in the Global Economy», (Vancouver, February 9–10, 2006). – Vancouver : University of British Columbia, Institute for European Studies, 2006. – 20 p. 25. Roubini N., Setser B. Will the Bretton Woods 2 Regime Unravel Soon? The Risk of a Hard Landing in 2005–2006 / Symposium on «The Revived Bretton Woods System: A New Paradigm for Asian Development?» (San Francisco, February 4, 2005). – San Francisco : Federal Reserve Bank of San Francisco, 2005. – 7 p. 26. Soros G. The US-China Dialogue of the Deaf. – http://www.project-syndi- cate.org/commentary/soros65/English 27. Steindel C. How Worrisome Is a Negative Saving Rate? // Current Issues In Economics And Finance. – 2007. – Vol. 13. – No. 4. – 7 p. 28. Summers L., Carroll C., Blinder A. S. Why is U.S. National Saving so Low? // Brookings Papers on Economic Activity. – 1987. – Vol. 1987. – No. 2. – P. 607–642. 29. Taylor J. B. Government Actions and Interventions More harm than good? // Development Outreach. – 2009. – Vol. 11. – No. 3. – P. 50–53. 30. Zumbrun J., Lanman S. Bernanke Says Unemployment Will «Remain Elevated». – http://www.bloomberg.com/news/2011-02-09/bernanke-says- unemployment-in-u-s-to-remain-elevated-even-after-decline.html Стаття надійшла до редакції 2 березня 2011 року УДК 339.9.012.23 М. В. Паламарчук, здобувач ступеню кандидата економічних наук, економіст науково-дослідної частини Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Т. Шевченка ГЛОБАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ЦИКЛ ТА СИНХРОНІЗАЦІЯ ПОТОЧНОЇ СВІТОВОЇ РЕЦЕСІЇ У статті описується вплив найсильнішого за останні півсторіччя фінансового по- трясіння на світову економічну систему; за допомогою моделі перемикання Маркова досліджується ступінь син- хронізації економічних циклів між окремими країнами. Ключові слова: глобальний економічний цикл, синхронізація економічних циклів, модель перемикання Маркова. М. В. Паламарчук ГЛОБАЛЬНЫЙ ЭКОНОМИЧЕСКИЙ ЦИКЛ И СИНХРОНИЗАЦИЯ ТЕКУЩЕЙ МИРОВОЙ РЕЦЕССИИ В статье описывается влияние сильнейшего за последние полвека финансового потрясения на ми- ровую экономическую систему; с помощью модели переключения Маркова исследуется степень синхро- низации экономических циклов между отдельными странами. Ключевые слова: глобальный экономический цикл, синхронизация экономических циклов, модель переклю- чения Маркова. M. V. Palamarchuk GLOBAL BUSINESS CYCLE AND CURRENT WORLD RECESSION SYNCHRONIZATION In this paper we describe the influence of the past half- century strongest financial turmoil on the global economic system, and using the Markov switching model, we investi- gate the degree of synchronization of business cycles between countries. Key words:global economic cycle,synchronization of busi- ness cycles, Markov switching model. Постановка проблеми. Світова економіка у 2008–2009 роках стикнулася із найглибшою рецесією за останні 50 років. Багато спостерігачів стверджують, що цей спад має всі ознаки глобальної рецесії. У 1960-х роках для відповіді на питання, що таке глобальний економічний цикл, було досить розглянути циклічні коливання у країнах із розвиненою економікою, зокрема США. На ці країни припадає левова частка світового виробництва, майже 70% за паритетом купівельної спроможності (ПКС). Крім того, циклічна активність у більшій частині решти світу ба- гато у чому залежить від кон’юнктури у країнах із розви- неною економікою. Сьогодні, коли частка країн із розви- неною економікою у світовому обсязі виробництва знизилася приблизно до 55% за ПКС, збіги ділових циклів у цих країнах і глобальний економічний цикл більше не мо- жуть вважатися тотожними. І справді, у 2007 році, коли рівень економічної діяльності у США та інших країнах із розвиненою економікою почав знижуватися, було споді- вання, що ринки, які розвиваються, деякою мірою ізольо- вані від цих подій через розмір і силу внутрішнього попиту в економіці та збільшення значення внутрішньорегіональ- ної торгівлі в Азії. У результаті розширення зворотного зв’язку, в обох напрямах, між плином бізнес-циклів у країнах з розвиненою економікою і країнах, що розвива- ються, збільшується ймовірність синхронності та глобаль- них циклів ділової активності. Хоч коливання були найбільш очевидними на фінансо- вих ринках, обсяги світового виробництва і торгівлі також зазнали удару. За перші десять місяців після початку кри- зи (у квітні 2008 р.) світове промислове виробництво пада- ло з такою самою швидкістю, як під час Великої депресії, а темпи скорочення світової торгівлі були набагато більшими [1]. Економічний спад, з яким стикнулися деякі країни, важко було навіть уявити. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Незважа- ючи на поширене використання терміну «синхронізація» як формального поняття, він тільки нещодавно був офіційно представлений у літературі, присвяченій бізнес- циклу. Гардінг Д. та Пеган А. [2] запропонували визначен- ня синхронізації економічних циклів у дусі традиційних концепцій, розроблених Національним бюро економічних досліджень (NBER), починаючи із 1920-х рр. Зокрема національні ділові цикли вважаються синхронізованими, якщо поворотні точки відповідних циклів відбуваються 25 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI3-4’2011 ÑÂ²ÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² Ì²ÆÍÀÐÎÄÍ² ÅÊÎÍÎÌ²×Í² Â²ÄÍÎÑÈÍÈ приблизно в тих самих точках у часі. Виходячи з цього, ви- щезгадані дослідники вивели статистичну міру, кореляцію конкордації (узгодженості), що дозволяє перевірити, чи є національні цикли істотно синхронізованими. Такий підхід до вимірювання синхронізації зводиться до національних економічних циклів, які перебувають у тій самій фазі – роз- ширення чи спаду – приблизно в той самий час [3]. Дослідження зв’язку між економічною інтеграцією та синхронізацією економічного циклу сягає вчення Роберта Манделла про бажаність оптимальної валютної зони, де акцент був зроблений на торгівлі. Головним аргументом цієї теорії є те, що країни будуть готові відмовитися від своєї автономної грошово-кредитної політики, якщо їхні ділові цикли більш корелюються один із одним. Дж. Фран- кель і А. Роуз [4] відзначають, що навіть якщо країни з асинхронними циклами ділової активності створюють ва- лютний союз, то він може стати оптимальним, якщо ендо- генна торгівля сприяє спільному руху рівня виробництва згідно із змінами попиту. Проте теоретично вплив торгівлі на виробництво може бути іншим. Якщо зниження бар’єрів у торгівлі спонукатиме країни підвищувати спеціалізацію, тоді коливання рівня виробництва стане менш симетрич- ним, як стверджує П. Кругман [5]. З другого боку, якщо торгівля ведеться переважно в межах секторів (внутріш- ньогалузева торгівля), незважаючи на спеціалізацію на га- лузевому рівні, то економічні цикли стануть більш син- хронізованими. Починаючи із досліджень Дж. Франкеля і А. Роуза у 1998 р., багато дослідників – таких, як Т. Кларк і ван Вінкуп [6], Г. Отто, Г. Восс та Л. Віллард [7], М. Бакс- тер і М. Купаріцас [8], С. Кальдерон, А. Чонг та Є. Стейн [9] – показують, що торговельна інтеграція призводить до більшої синхронізації ділових циклів. Проте в досліджен- нях останніх років відзначається набагато слабший зв’язок між інтенсивністю торгівлі й спільним рухом рівня виробництва [10]. Останній високосинхронізований спад у промислово розвинених країнах посилив поняття міжнародної син- хронізації економічного циклу. Парадоксально, проте емпіричні дані за останні три десятиліття настільки різняться, що, як і раніше, важко робити висновки про збільшення або зменшення синхронізації економічних циклів між промислово розвиненими країнами. Залежно від періоду вибірки кореляція рівня виробництва навіть знизилася в останні десятиліття – багато у чому через помітну десинхронізацію циклів головних промислово роз- винених країн наприкінці 1980-го і початку 1990-х років [11]. Емпіричне дослідження, що спростувало зростання синхронізації, було проведено Б. Доулем та Дж. Фаустом [12], які проаналізували зміни в спільному русі між темпа- ми зростання країн Великої сімки з 1971 року і не виявили жодних доказів значного збільшення кореляції обсягів ви- робництва із плином часу, навіть у випадку Канади та Спо- лучених Штатів або серед країн – членів єврозони. Водно- час, дослідження із використанням динамічних факторних моделей наводять докази на користь збільшення міжна- родних зв’язків економічних циклів. Наприклад, М. Козе, С. Отрок і С. Уайтман [13] повідомляють, що глобальний фактор більше впливав на зміну рівня виробництва у країнах Великої сімки протягом 1986–2001 рр., ніж у часи Бреттон-Вудської системи (1960–1972 рр.). Результати іншого емпіричного дослідження взаємоза- лежності міжнародних циклів ділової активності в період між 1960-м і 2005 роками показують, що бізнес-цикли у промислово розвинених країнах були конвергентними про- тягом останніх 20 років (1985–2005). Те ж саме стосується і країн, що розвиваються. Однак розбіжності між циклами промислово розвинених країн і країн, що розвиваються, зросли ще більше. Такі дослідження не давали підстав для очікування швидкого глобального поширення кризи. Мета статті: дослідити вплив найсильнішої за останні півсторіччя фінансової кризи на світову економічну систе- му, виявити ступінь синхронізації економічних циклів між промислово розвиненими країнами та країнами, що розви- ваються. Основні результати дослідження. У 2009 році ре- цесія торкнулася практично всіх країн із розвиненою еко- номікою. Нинішня рецесія відрізняється найвищим рівнем синхронізації протягом останніх 50 років. Хоч це сталося, очевидно, через зниження ділової активності у країнах із розвиненою економікою, рецесія на деяких ринках, що формуються, і в країнах, що розвиваються, сприяє її погіршенню та збільшує ступінь синхронізації. Протікання останньої глобальної рецесії і фінансової кризи підкреслює центральне місце у цих процесах еко- номічної ситуації у Сполучених Штатах, особливо розрос- тання й подальший вибух фінансової «бульбашки» у сфері нерухомості та його вплив на надлишкові позикові кошти як у США, так і в глобальній фінансовій системі. Серед інших основних причин – м’яка грошово-кредитна політи- ка, дуже низькі процентні ставки й маржа, загальна знева- га до зростання ризиків у фінансовій системі. Окремі авто- ри вказують на «глобальний надлишок заощаджень», маючи на увазі ту частину, що випливає з масиву активно- го сальдо поточного платіжного балансу та накопичення золотовалютних резервів Китаю як на основну причину нинішньої глобальної нерівноваги. Як показано на рис.1, у минулому американські рецесії або збігалися, або призводили до глобального спаду діло- вої активності, тому що решта торговельних і фінансових ринків світу пов’язана з ринками Сполучених Штатів. Деякі аналітики вважають, що світова економіка стала менш чутливою до подій у США в результаті швидкого зростання на ринках, що формуються. На рис.2 можна по- бачити надзвичайно високий внесок країн із ринками, що формуються, до світового економічного зростання в ос- танні роки. З огляду на бурхливий ріст у країнах БРІК (Бра- зилія, Росія, Індія і Китай) багато аналітиків висловлює думку, що ринки, які розвиваються, «відокремлені» від ре- шти світу. За останні п’ять десятиліть кореляція між основними економічними блоками світу була позитивною, але дале- кою від абсолютної. У середньому, на глобальний еко- номічний цикл припадає близько 50–60% зміни реального зростання ВВП серед основних розвинених країн та країн із ринком, що формується, від 1950 року [15, с. 5]. Інші 40–50% економічних змін, які спостерігаються у чотирьох основних економічних регіонах, були пов’язані з конкрет- ними специфічними для регіонів і країн чинниками, напри- клад такими, чи є країна експортером або імпортером то- вару; рівень її залежності від міжнародних потоків капіталу. Водночас, процес глобалізації супроводжується кіль- кома структурними змінами у світовій економіці, які спри- яли зменшенню орієнтованості глобальної економіки на США. Найголовніше – збільшилася частка внутрішньо- регіональної торгівлі порівняно із традиційними торговель- ними зв’язками між ринками, що розвиваються, і розвину- Рис 1. Дуже синхронізовані рецесії, % Джерело: [14, с. 119] Примітка: Затемнення вказує періоди, коли рецесія відбувається у США. Вибірка включає 21 країну: Австралію, Австрію, Бельгію, Канаду, Данію, Фінляндію, Францію, Німеччину, Грецію, Ірландію, Італію, Японію, Нідерланди, Нову Зеландію, Норвегію, Португалію, Іспанію, Швецію, Швейцарію, Сполучене Королівство і США. 26 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 3-4’2011 ÑÂ²ÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² Ì²ÆÍÀÐÎÄÍ² ÅÊÎÍÎÌ²×Í² Â²ÄÍÎÑÈÍÈ тим світом. Вражаючі по- казники розвитку деяких країн, що розвиваються, сприяли більшій дивер- сифікації торгівлі за на- прямами, позаяк країни з економікою, що розви- вається, почали частіше торгувати одна з одною. Відповідно до гіпотези відокремленості ринків, що формуються, від реш- ти світу, економічні цикли цих країн тепер не підпа- дають під вплив рівня економічного зростання у США. Водночас, існують аргументи, які суперечать гіпотезі відокремленості ринків, що розвиваються (див. табл.). Відносне послаблення торговельних зв’язків ринків, що розвиваються, зі Сполученими Штатами, на- приклад, повинно братися до уваги на тлі збільшення фінансових зв’язків із розвиненими ринками. Ступінь синхронізації значно відрізняється по групах країн, на що впливають такі фактори, як «гравітаційні» змінні або розмір країни. Міра, якою гравітаційні змінні чи- нять вплив на ступінь синхронізації, залежить від регіону. Для основних європейських країн (старі члени ЄЕС) і країн континентальної Європи підвищення рівня синхронізації економічних циклів було явно більшим, ніж загалом у світі. Водночас, синхронізація економічних циклів між Японією та іншими країнами з вище наведеної вибірки збільшилася меншою мірою. Той факт, що зростання синхронізації економічних циклів для всіх континентальних країн Європи було мен- шим, ніж в основних європейських країнах, показує, що по- при гравітаційні змінні вплив справляють такі фактори, як спільна політика, угоди про преференційну торгівлю, спе- цифічні валютні домовленості. Збільшення кореляції між англосаксонськими країнами також є помітним, навіть як- що цей факт важко пояснити гравітаційними змінними. Хоч ми не вважаємо, що загальні інститути та спільна істо- рична спадщина англосаксонських країн безпосередньо впливають на збільшення синхронізації, проте вони, ймовірно, сприяли аналогічній моделі руху економічних циклів. Попри те, що регіональна перспектива посилює тен- денцію синхронізації, суттєві регіональні відмінності виник- ли тільки в сучасному періоді плаваючих валютних курсів. Гравітаційні чинники не виступали фактором синхронізації економічних циклів у період класичного золотого стандар- ту, оскільки відмінності в кореляції між регіонами були незначними, за винятком високої кореляції між Канадою та Сполученими Штатами і, в набагато меншому ступені, серед Скандинавських країн. За бреттон-вудських часів підвищення регіональної синхронізації спостерігалося в основних європейських країнах. Важливо зазначити, що в міжвоєнний період збільшення синхронізації відбулося в основному через збільшення синхронізації між економіч- ними циклами у Сполучених Штатах та інших країнах, що, своєю чергою, відображає наслідки краху фондового ринку, починаючи із середини 1920-х років до середини 1930-х років. Для визначення ступеню синхронізації економічних циклів між країнами ми також можемо використовувати модель перемикання полюсів чи режимів Маркова (Markov switching model). Дж. Гамільтон у 1989 р. був першим, хто застосував модель перемикання Маркова з метою вияв- лення економічних циклів у реальному ВНП. Це означає, що рівень зростання ВВП «перемикається» між двома ста- нами: фазою спаду і фазою розширення. У моделі переми- кання Маркова передбачається, що процес генерації спос- тережуваних даних (у нашому випадку – зростання реального ВВП) залежить від змінної, що є якісно неспос- тережною. Значення, які набуває ця змінна, підлягають певним систематичним правилам, в літературі відомим як «ланцюги Маркова». Конкретні значення цієї змінної опи- суються як «стани». У дослідженні коливань економічних циклів ланцюг Маркова має два стани: «розширення» і «спад». Стан «розширення» зазвичай пов’язаний із пози- тивним зростанням реального ВВП, а «спад» – із негатив- ним. У статистичній процедурі оцінки метою є пов’язати припущення про ці стани з реально існуючими динамічни- ми структурами в реальних часових рядах ВВП і забезпе- чити оцінку вірогідності для станів «розширення» або «спаду» в кожний момент часу. Число лагів авторегресії, що входять до формули, позначається як p. Для всіх країн можливими є тільки два стани – «розширення» чи «спаду». Однак число лагів авторегресії визначається динамічними характеристиками кожного часового ряду. Описана вище формула має вигляд [16]: , (1) де фixt–i – це лаги із відповідними параметрами – елемент авторегресії (ЕA); а ut – похибка. St означає ланцюг Марко- ва та набуває значень «розширення» чи «спаду». У стані «розширення» параметр a(.) має позитивне значення, а у стані «спаду» – негативне. Отже, a(.) є єдиним залежним від стану параметром і вирішальним чином позначається на характеристиці бізнес-циклу. Якщо не враховувати той факт, що a(.) залежить від неспостережного дискретного процесу, то формула відповідає розрахунку лінійної авто- регресії у степені p. Цей факт має значення для вибору ступеню лагу p, який спершу визначається на основі лінійного процесу авторегресії з інформаційними кри- теріями Шварца (Schwarz Information Criteria – SIC), а потім використовується в оцінці моделі перемикання Маркова. Оцінивши модель методом максимальної правдо- подібності, на наступному етапі необхідно отримати інфор- мацію про неспостережні стани St. Задля цієї мети викори- стовуються два алгоритми, які являють собою фактично основу методу: алгоритм фільтра і алго- ритм згладжування. За допомогою алго- ритму фільтра можна обчислити вірогід- ність конкретного стану залежно від наявних даних у заданий момент часу t, на- приклад, імовірність «спаду»: , (2) На відміну від алгоритму фільтра алго- ритм згладжування визначає ймовірність заданого стану на основі всіх наявних да- них (до останнього моменту часу T), що за- безпечує більш точний висновок: , (3) При розгляді останніх наявних даних T результати алгоритмів фільтру і згладжу- вання збігаються. Вірогідність, розрахова- Таблиця Зв'язок країн із ринками, що розвиваються, з розвиненими країнами Джерело: [15, с. 5] Рис 2. Зростання економік країн із ринками, що формуються (внесок у світові темпи зростання реального ВВП) Джерело: [15, с. 4] Примітка: Дані по ВВП тут визначаються за паритетом купівельної спроможності. 27 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI3-4’2011 ÑÂ²ÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² Ì²ÆÍÀÐÎÄÍ² ÅÊÎÍÎÌ²×Í² Â²ÄÍÎÑÈÍÈ на із використанням алгоритму згладжування, часто опи- сується як «згладжена» ймовірність. Вона являє собою ча- сові ряди, які відповідають величині початкових даних ча- сових рядів ВВП. Ці часові ряди можна інтерпретувати кількома способами, наприклад, шляхом порівняння їх з офіційними датами, що стосуються кризових періодів. Метод для визначення ступеня синхронізації еко- номічних циклів між окремими країнами і всередині еко- номічних блоків також засновується на моделях переми- кання Маркова. Представлений аналіз оцінює ступінь синхронізації економічних циклів у найбільш важливих промислово роз- винених країнах (країни Великої сімки, що складається із США, Німеччини, Японії, Великобританії, Франції, Канади та Італії). Для вимірювання синхронізації коливань економічного циклу ймовірність того, що кожна країна пе- ребуває в рецесії, спочатку розраховується для кожного кварталу. Ця ймовірність може мати значення від 0 (роз- ширення) та 1 (спад). Далі, середня ймовірність рецесії для всіх країн визначається для кожного кварталу. Якщо се- реднє значення близьке до 0 або 1, то це означає, що більшість країн перебуває у фазі розширення або спаду. В умовах поточної кризи середньозважена ймовірність рецесії для країн Великої сімки становить майже 1 [16]. З 1-го кварталу 1956 року це значення ніколи не було таким високим під час будь-якої іншої рецесії. Найвище значення протягом першої (1973 р.) і другої (1979 р.) нафтових криз і пов’язаних із ними спадами не перевищувало 0,8. Наба- гато вищий ступінь дисперсії між економічними циклами країн Великої сімки також проявляється у порівнянні з нинішньою рецесією. На підставі вищезазначеного можна зробити висновок, що нафтові кризи мали набагато різно- манітніший вплив на країни, ніж нинішня рецесія. Однак у минулі періоди розширення ситуація вигляда- ла дещо інакше. Країни проходили фазу експансії значною мірою паралельно, з дуже невеликою розбіжністю еко- номічних циклів, про що свідчить украй низька дисперсія. Це, ймовірно, пояснюється досить тісною інтеграцією національних економік Західної Європи. Попри те, що значна нестабільність, свідками якої ста- ли останнім часом усі країни світу, не могла бути передба- ченою, криза не повинна була прийти як цілковита не- сподіванка. Внутрішня волатильність знижувалася як наслідок поліпшення управління та інновацій у приват- ному секторі. Але ці фактори не впливали на поточну інте- грацію глобальної економіки. Міжнародна трансмісія не- стабільності країн виявилася прихованим джерелом підсилення волатильності. За сприятливого глобального навколишнього середовища міжнародне передання шоків також чинило несприятливий вплив. Поліпшення внутріш- ньої політики та структурні зміни зменшили розмір внут- рішніх потрясінь, а отже, сукупної волатильності. Але не- зважаючи на це, все більш взаємопов’язаний характер світової економіки призвів до компенсаційної тенденції. Оскільки глобальна економіка стала більш інтегрованою, шоки з однієї країни передаються швидше і до більшого числа країн. Країни, що значною мірою залежать від гло- бальних фінансових та торговельних зв’язків, зазнали найтяжчого удару. Політичні уроки є простими в теорії, але складними в реалізації. Дисбаланс чи потрясіння, що походять з однієї країни, мають дедалі серйозніші наслідки для інших країн. Хоч це спостереження дістало широке визнання, сила ефектів, викликаних глобальною інтеграцією, зростає. Вертикальна спеціалізація є сприятливим підґрунтям гло- бального зростання та добробуту, але може швидко пере- творитися на фактор посилення спаду. Країни зреагували на недавню кризу шляхом координації (в різному ступені) фінансової, грошово-кредитної і фіскальної політики. Забігаючи наперед, відзначимо, що всі країни мають зацікавленість щодо політичної позиції інших країн. Не- давні зусилля з досягнення більшої прозорості й коорди- нації політики в набагато більших масштабах, ніж у мину- лому, під егідою Великої вісімки і в рамках Європейського Союзу також докладаються у цьому зв’язку. Але в кінце- вому підсумку, найкращою координацією, ймовірно, буде поміркована економічна політика, що проводиться у влас- них інтересах країни. Від результатів цих зусиль може за- лежати, чи матиме наступна глобальна криза руйнівний вплив на економіки країн. Висновки. Економічні цикли промислово розвинених країн виявили безпрецедентну ступінь синхронізації від початку недавньої кризи. Найбільш впливові національні економіки одна за одною потрапили у вир глобального економічного спаду, який став найсильнішим від моменту закінчення Другої світової війни. Незважаючи на більш інтегровані торговельні та фі- нансові зв’язки в усьому світі, глобальний економічний цикл залежить лише на 50–60% від змін у рівнях зростан- ня реального ВВП в основних розвинених країнах і країнах із ринком, що розвивається. Решта масиву економічної не- стабільності є результатом чинників, специфічних для конкретного регіону чи країни. Економіка США залишається основним рушієм зрос- тання світової економіки, хоч країни БРІК сьогодні також відіграють важливу роль у цьому процесі. Під впливом цих та інших факторів країни із ринком, що формується, як і раніше, цілковито залежать від важких спадів у США та глобальних фінансових криз. Література 1. Eichengreen B., O’Rourke K. A tale of two depressions: What do the new data tell us? 8 March 2010. – http://www.voxeu.org/ index.php?q=node/3421 2. Harding D., Pagan A. A Comparison of Two Business Cycle Dating Methods // Journal of Economic Dynamics and Control, issue 27 (3), 2003, pp. 1681–90. 3. Kose A.., Otrok C., Whiteman C. Understanding the Evolution of World Business Cycles. IMF Working Paper # 211, November 2005. – http://www.imf.org/external/pubs/ft/wp/2005/wp05211.pdf 4. Frankel J., Rose A.. The Endogeneity of the Optimum Currency Area Criterion // Economic Journal, 108(6), 1998, pp. 1009–1025. 5. Krugman P. Geography and Trade // MIT Press, Cambridge, MA, 1991. 6. Clark T., van Wincoop E. Borders and Business Cycles // Journal of International Economics, 2001, vol. 55(1), pp. 59–85. 7. Otto G., Voss G., Willard L. Understanding OECD Output Correlations // Reserve Bank of Australia Research Discussion Paper No 2001/05. 8. Baxter M., Kouparitsas M. Determinants of Business Cycle Co- movement: A Robust Analysis // Journal of Monetary Economics, 2005, vol. 52(1), pp. 113–157. 9. Calderon C., Chong A.., Stein E. Trade Intensity and Business Cycle Synchronization: Are Developing Countries Any Different? // Journal of International Economics, 2007, vol. 71(1), pp. 2–21. 10. Inklaar R., Jong-A-Pin R., de Haan J. Trade and Business Cycle Synchronization in OECD Countries – A Re-examination // European Economic Review, 2008, vol. 52(2), pp. 646–665. 11. Helbling T., Bayoumi T. Are They All in the Same Boat? The 2000–2001 Growth Slowdown and the G-7 Business Cycle Linkages // IMF Working Paper, 2003, vol. 03/46, pp. 1–42. – http://ssrn.com/abstract=879121 12. Doyle B., Faust J. An investigation of co-movements among the growth rates of the G-7 countries // Federal Reserve Bulletin, Board of Governors of the Federal Reserve System (U.S.), issue Oct, 2002, pp. 427–437. 13. Kose M., Otrok C., Whiteman C., International business cycles: World, region, and country specific factors // American Economic Review, 2003. 14. World Economic Outlook. IMF, April 2009. From recession to recovery: how soon and how strong? (Chapter III). 15. Joseph H. Davis J., Aliaga-Dіaz R. The global recession and international investing. // Vanguard Investment Counseling and Research, 2009. – www.vanguard.com 16. Kuzin V., Hillebrand M. Global Business Cycles: Degree of Synchronization in the Current Downturn is Unprecedented // German Institute for Economic Research, No. 27/2009, Volume 5, September 30, 2009. – http://www.diw.de/sixcms/media.php/ 73/diw_wr_2009-27.pdf Стаття надійшла до редакції 3 березня 2011 року
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-47576
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1728-6220
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T17:34:50Z
publishDate	2011
publisher	Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
record_format	dspace
spelling	Паламарчук, М.В. 2013-07-17T03:09:51Z 2013-07-17T03:09:51Z 2011 Світове господарство і міжнародні економічні відносини / М.В. Паламарчук // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 3-4. — С. 24-27. — Бібліогр.: 16 назв. — укp. 1728-6220 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47576 339.9.012.23 У статті описується вплив найсильнішого за останні півсторіччя фінансового потрясіння на світову економічну систему; за допомогою моделі перемикання Маркова досліджується ступінь синхронізації економічних циклів між окремими країнами. В статье описывается влияние сильнейшего за последние полвека финансового потрясения на мировую экономическую систему; с помощью модели переключения Маркова исследуется степень синхронизации экономических циклов между отдельными странами. In this paper we describe the influence of the past halfcentury strongest financial turmoil on the global economic system, and using the Markov switching model, we investigate the degree of synchronization of business cycles between countries. uk Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України Економiчний часопис-XXI Cвітове господарство і міжнародні економічні відносини Глобальний економічний цикл та синхронізація поточної світової рецесії Глобальный экономический цикл и синхронизация текущей мировой рецессии Global business cycle and current world recession synchronization Article published earlier
spellingShingle	Глобальний економічний цикл та синхронізація поточної світової рецесії Паламарчук, М.В. Cвітове господарство і міжнародні економічні відносини
title	Глобальний економічний цикл та синхронізація поточної світової рецесії
title_alt	Глобальный экономический цикл и синхронизация текущей мировой рецессии Global business cycle and current world recession synchronization
title_full	Глобальний економічний цикл та синхронізація поточної світової рецесії
title_fullStr	Глобальний економічний цикл та синхронізація поточної світової рецесії
title_full_unstemmed	Глобальний економічний цикл та синхронізація поточної світової рецесії
title_short	Глобальний економічний цикл та синхронізація поточної світової рецесії
title_sort	глобальний економічний цикл та синхронізація поточної світової рецесії
topic	Cвітове господарство і міжнародні економічні відносини
topic_facet	Cвітове господарство і міжнародні економічні відносини
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47576
work_keys_str_mv	AT palamarčukmv globalʹniiekonomíčniicikltasinhronízacíâpotočnoísvítovoírecesíí AT palamarčukmv globalʹnyiékonomičeskiiciklisinhronizaciâtekuŝeimirovoirecessii AT palamarčukmv globalbusinesscycleandcurrentworldrecessionsynchronization

Глобальний економічний цикл та синхронізація поточної світової рецесії

Institution

Ähnliche Einträge