Зростання впливу екологічних факторів природного та техногенного походження на економічну безпеку
У статті на прикладі актуальних криз у Північній Африці, на Близькому Сході та в Японії на початку 2011 року проаналізовано глобальні тенденції зростання впливу екологічних факторів природного, у тому числі ресурсного, і техногенного походження на економічну безпеку держав. Показано зростання ролі...
Saved in:
| Published in: | Економiчний часопис-XXI |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47579 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Економічна безпека / В.Г. Потапенко // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 3-4. — С. 32-35. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-47579 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Потапенко, В.Г. 2013-07-17T03:15:48Z 2013-07-17T03:15:48Z 2011 Економічна безпека / В.Г. Потапенко // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 3-4. — С. 32-35. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. 1728-6220 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47579 338.2 У статті на прикладі актуальних криз у Північній Африці, на Близькому Сході та в Японії на початку 2011 року проаналізовано глобальні тенденції зростання впливу екологічних факторів природного, у тому числі ресурсного, і техногенного походження на економічну безпеку держав. Показано зростання ролі економічної складової в системах національної та міжнародної безпеки. В статье на примере актуальных кризисов в Северной Африке, на Ближнем Востоке и в Японии в начале 2011 года проанализированы глобальные тенденции роста влияния экологических факторов природного,в том числе ресурсного, и техногенного происхождения на экономическую безопасность государств. Показано повышение роли экономической составляющей в системах национальной и международной безопасности. In the article on the example of the current crises in the Northern Africa and the Middle East and Japan in early 2011 the global trends in the growth effects of natural environmental factors on economic security of states are analyzed, including those of the resource and technological origin. The increasing role of the economic component in national and international security is shown. uk Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України Економiчний часопис-XXI Економічна безпека Зростання впливу екологічних факторів природного та техногенного походження на економічну безпеку Рост влияния экологических факторов природного и техногенного происхождения на экономическую безопасность Growing effect of environmental factors of natural and technogenic origin on economic security Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Зростання впливу екологічних факторів природного та техногенного походження на економічну безпеку |
| spellingShingle |
Зростання впливу екологічних факторів природного та техногенного походження на економічну безпеку Потапенко, В.Г. Економічна безпека |
| title_short |
Зростання впливу екологічних факторів природного та техногенного походження на економічну безпеку |
| title_full |
Зростання впливу екологічних факторів природного та техногенного походження на економічну безпеку |
| title_fullStr |
Зростання впливу екологічних факторів природного та техногенного походження на економічну безпеку |
| title_full_unstemmed |
Зростання впливу екологічних факторів природного та техногенного походження на економічну безпеку |
| title_sort |
зростання впливу екологічних факторів природного та техногенного походження на економічну безпеку |
| author |
Потапенко, В.Г. |
| author_facet |
Потапенко, В.Г. |
| topic |
Економічна безпека |
| topic_facet |
Економічна безпека |
| publishDate |
2011 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Економiчний часопис-XXI |
| publisher |
Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Рост влияния экологических факторов природного и техногенного происхождения на экономическую безопасность Growing effect of environmental factors of natural and technogenic origin on economic security |
| description |
У статті на прикладі актуальних криз у Північній Африці, на Близькому Сході та в Японії на початку 2011 року
проаналізовано глобальні тенденції зростання впливу екологічних факторів природного, у тому числі ресурсного, і техногенного походження на економічну безпеку держав. Показано зростання ролі економічної складової в
системах національної та міжнародної безпеки.
В статье на примере актуальных кризисов в Северной Африке, на Ближнем Востоке и в Японии в начале
2011 года проанализированы глобальные тенденции
роста влияния экологических факторов природного,в
том числе ресурсного, и техногенного происхождения
на экономическую безопасность государств. Показано
повышение роли экономической составляющей в системах национальной и международной безопасности.
In the article on the example of the current crises in the
Northern Africa and the Middle East and Japan in early 2011
the global trends in the growth effects of natural environmental factors on economic security of states are analyzed,
including those of the resource and technological origin.
The increasing role of the economic component in national
and international security is shown.
|
| issn |
1728-6220 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47579 |
| citation_txt |
Економічна безпека / В.Г. Потапенко // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 3-4. — С. 32-35. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT potapenkovg zrostannâvplivuekologíčnihfaktorívprirodnogotatehnogennogopohodžennânaekonomíčnubezpeku AT potapenkovg rostvliâniâékologičeskihfaktorovprirodnogoitehnogennogoproishoždeniânaékonomičeskuûbezopasnostʹ AT potapenkovg growingeffectofenvironmentalfactorsofnaturalandtechnogenicoriginoneconomicsecurity |
| first_indexed |
2025-11-24T03:26:55Z |
| last_indexed |
2025-11-24T03:26:55Z |
| _version_ |
1850840715194531840 |
| fulltext |
32
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 3-4’2011
Постановка проблеми. Екологічні фактори природ-
ного та техногенного походження значною мірою вплива-
ють на життя людства і все більше стають системоформу-
ючими для економічної безпеки держав. Як приклади дії
екологічних факторів природного походження можна на-
вести такі природні явища, як землетруси і цунамі, що
відбулися в Японії, або зростання потреби у природних,
зокрема енергетичних, ресурсах в ЄС, США, Китаї, Японії
та інших країнах, що спонукає до боротьби за вільний до-
ступ до ринків і місць локалізації видобутку природної
нафти та газу. У Північний Африці й на Близькому Сході на
початку 2011 року розгорнулася інституціональна криза, а
молоде покоління, виховане на глобальних цінностях, ви-
магає змін. Особливу роль тут відіграють армія, релігійні та
племінні структури. Одночасно ці регіони є місцем ло-
калізації інтересів ресурсної складової економічної безпе-
ки країн ЄС, США, Японії та Китаю.
Аварія на АЕС Фукусіма-1 – яскравий приклад впливу
екологічних чинників на економічну безпеку. Техногенна
аварія, спричинена землетрусом та цунамі, тобто надзви-
чайною ситуацією природного походження, сама стала
джерелом надзвичайної радіаційної ситуації техногенної
генези. Одним із чинників економічної небезпеки стало
припинення виробництва електроенергії на АЕС. Попри
бурхливий розвиток інформаційних, біологічних та інших
сучасних технологій роль природних і техногенних фак-
торів як джерела надзвичайних ситуацій, що створюють
загрозу економічній безпеці держав та цілих регіонів, не-
впинно зростає. Дослідженню саме цієї проблеми в кон-
тексті збільшення ролі природних, зокрема ресурсних та
техногенних, чинників в умовах інноваційного розвитку
присвячено цю роботу, здійснену на основі аналізу акту-
альних прикладів формування загроз економічній безпеці.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питання
глобальних загроз людству, ресурсної кризи, зміни кліма-
ту, розбалансування природної екосистеми Землі стали
актуальними на рівні світосприйняття інтелектуальної
еліти людства у 60–70-х роках минулого століття. Про це
свідчать публікації засновника Римського клубу А. Печчеі
[1] про загрози існуванню людства, а також стратегічні
оцінювальні дослідження Д. Медоуза [2] про очікувану ви-
черпність ресурсів. Сучасні інтелектуали не просто став-
лять проблему, а й починають шукати рецепти виходу із
кризи, висвітлюючи глобальні перспективи зеленої еко-
номіки як нового шляху економічної безпеки людства – П.
Кругман [3], описуючи засоби запобігання світовій кліма-
тичній катастрофі – Л. Браун [4].
Вітчизняні вчені давно і ретельно вивчають питання
екологічної економіки та безпеки. Серед них великою по-
вагою користуються праці провідних науковців Т. Галуш-
кіної, З. Герасимчук, В. Горбуліна, Б. Данилишина, А. Ка-
чинського, В. Степанова, С. Харічкова, Є. Хлобистова і
багатьох інших. Але питання щодо зростання ролі еко-
логічних чинників природного, в тому числі ресурсного, та
техногенного походження на економічну безпеку держав,
зокрема в умовах глобалізації, висвітлено недостатньо.
Метою статті є аналіз глобальних тенденцій зростання
впливу екологічних факторів природного, в тому числі ре-
сурсного, та техногенного походження на економічну без-
пеку держав.
ÅÊÎÍÎ̲×ÍÀ ÁÅÇÏÅÊÀ
УДК 338.2
В. Г. Потапенко,
кандидат географічних наук,
старший науковий співробітник, головний консультант
відділу техногенної та екологічної безпеки Національного інституту
стратегічних досліджень при Президентові України
ЗРОСТАННЯ ВПЛИВУ
ЕКОЛОГІЧНИХ ФАКТОРІВ ПРИРОДНОГО
ТА ТЕХНОГЕННОГО ПОХОДЖЕННЯ
НА ЕКОНОМІЧНУ БЕЗПЕКУ
У статті на прикладі актуальних криз у Північній Африці, на Близькому Сході та в Японії на початку 2011 року
проаналізовано глобальні тенденції зростання впливу екологічних факторів природного, у тому числі ресурсно-
го, і техногенного походження на економічну безпеку держав. Показано зростання ролі економічної складової в
системах національної та міжнародної безпеки.
Ключові слова: екологічні фактори економічної безпеки, надзвичайні ситуації природного та техногенного поход-
ження, природні ресурси, глобалізація.
В. Г. Потапенко
РОСТ ВЛИЯНИЯ ЭКОЛОГИЧЕСКИХ ФАКТОРОВ
ПРИРОДНОГО И ТЕХНОГЕННОГО
ПРОИСХОЖДЕНИЯ НА ЭКОНОМИЧЕСКУЮ
БЕЗОПАСНОСТЬ
В статье на примере актуальных кризисов в Север-
ной Африке, на Ближнем Востоке и в Японии в начале
2011 года проанализированы глобальные тенденции
роста влияния экологических факторов природного,в
том числе ресурсного, и техногенного происхождения
на экономическую безопасность государств. Показано
повышение роли экономической составляющей в сис-
темах национальной и международной безопасности.
Ключевые слова: экологические факторы экономи-
ческой безопасности, чрезвычайные ситуации природно-
го и техногенного происхождения, природные ресурсы,
глобализация.
V. G. Potapenko
GROWING EFFECT OF ENVIRONMENTAL FACTORS
OF NATURAL AND TECHNOGENIC ORIGIN ON
ECONOMIC SECURITY
In the article on the example of the current crises in the
Northern Africa and the Middle East and Japan in early 2011
the global trends in the growth effects of natural environ-
mental factors on economic security of states are analyzed,
including those of the resource and technological origin.
The increasing role of the economic component in national
and international security is shown.
Key words: environmental factors of economic security,
emergency situations of natural and technological origin, na-
tural resources, globalization.
33
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI3-4’2011
Основні результати дослідження. На початку 2011
року розпочалася хвиля «мережевих» революцій освіче-
ної арабської молоді на «світових Балканах» – за влучним
виразом З. Бжезинського [5, c. 34], яку підтримали місцеві
військові й дипломати, ісламські фундаменталісти та інте-
лектуали. Масові протести проти авторитарних режимів,
що контролюють владу та, головне, місцеві природні ре-
сурси, і насамперед нафту, розпочалися в Тунісі, Марокко,
Лівії, Єгипті, Сирії, Саудівській Аравії, Бахрейні, Іраку,
Ємені, Ірані та інших країнах регіону. Безумовно, ці акції
мають свої соціальні, історичні, національні, релігійні та
економічні передумови.
Події, які відбуваються, можна назвати інституціональ-
ними кризами в ресурсному регіоні Північної Африки та
Близького Сходу, що віднесений до сфер економічної без-
пеки і національних інтересів США, ЄС та інших потужних
економік світу.
Звичайно, країни, що розташовані в зазначених регіо-
нах, мають традиційні режими із пожиттєвим правлінням,
злегка задрапірованим наявністю посад президентів і пар-
ламентів. Вочевидь, ці режими не відповідають жодним
європейським та американським стандартам щодо прав
людини, рівня корупції, свободи слова, відкритості ринку,
розвитку економіки, рівня життя. Викликає сумнів бажан-
ня еліт і більшості населення країн Північної Африки та
Близького Сходу, яке ще не емігрувало, насправді жити в
західній системі цінностей, моралі, права і соціального
пріоритету економічного розвитку. Необхідно констатува-
ти: події останніх двох десятиріч свідчать про те, що пита-
ння державного суверенітету в сучасній глобальній систе-
мі міжнародної безпеки набувають відносного характеру.
Лівія є найбільшим власником доведених запасів наф-
ти в Африці, а ЄС – основним ринком для експорту нафти
та природного газу, що становить близько 85%. В експорт-
них доходах Лівії нафтогазова складова сягає 95%, а наф-
товидобування становить майже 40% ВВП. Доведені запа-
си нафти в Лівії дорівнюють 29,5 млрд. барелів (5,1 млрд.
тонн), що забезпечує їй п’яте місце серед країн – членів
ОПЕК, складаючи 1,8% світового виробництва нафти.
Італія є основним імпортером лівійської нафти, її частка у
2010 р. становила 28% і дорівнювала 376 тис. барелів на
добу. Сполучені Штати постачали з Лівії в середньому 70,5
тис. барелів на добу, або 0,6% загального обсягу імпорту.
Поставки лівійської нафти в Китай оцінюються в 150 тис.
барелів на добу, або близько 3% загального обсягу імпор-
ту. Країнами – імпортерами нафти з Лівії є також Німеччи-
на, Франція та Іспанія [6].
У 2009 році Лівія видобувала 562 млрд. куб. футів
природного газу, тільки третина з якого споживалася все-
редині країни, а 349 млрд. куб. футів експортувалося,
переважно по трубопроводу Грінстрим (Greenstream) дов-
жиною 370 миль на о.Сицилію, а далі – на материк до
Італії. Лівійський природний газ складав 13% загального
обсягу італійського імпорту газу в перші 11 місяців 2010 ро-
ку. Лівія стала експортером скрапленого природного газу
в 1971 році, і була другою країною у світі після Алжиру.
Із початком заворушень у середині лютого 2011 р. екс-
порт лівійської нафти та природного газу було скорочено.
У кінці березня 2011 року за мандатом Ради Безпеки ООН
відбулося реальне військове втручання в Лівію. Тамтешні
події стали причиною бурхливого зростання світових цін
на нафту, які досягли $100 за барель – найвищий рівень із
жовтня 2008 року. Попри те, що на Лівію припадає близь-
ко 1,8% світового виробництва нафти, наслідки цієї кризи,
на думку експертів, потенційно можуть виявитися довгот-
ривалими і руйнівними [7].
За оцінкою К. Лафакісу (C. Lafakis) із Moody’s Analytics,
за найгіршого сценарію розвитку світовий ринок нафти не
дорахується цих 1,8%, а світові ціни на нафту значно зро-
стуть, причому це відбудеться дуже швидко. Д. Кіш (D.
Kish) із Institute for Energy Research (Вашингтон) вважає,
що ця криза є короткостроковою, але вона може переро-
сти в довгострокову в тому випадку, якщо заворушення
на Близькому Сході будуть продовжуватися. Невизна-
ченість є фактором, що призводить до подорожчання
нафти.
Японська Фукусіма-1 змусила європейців переглянути
стандарти безпеки АЕС. Н. Віктор (N. Victor) із IBM Global
Business Services, який виконує замовлення Міністерства
енергетики США, прогнозує, що через зростання цін на
нафту в США та Європі знову може розпочатися рецесія.
Сьогодні очевидно, що ситуація не буде стабілізована
швидко. Ми станемо свідками її погіршення ще до того, як
справи в Лівії підуть на лад [7].
У світі є можливості збільшити нафтовидобуток. Це
спроможні зробити, наприклад, Саудівська Аравія, Ніге-
рія, Бразилія і навіть США. У минулому році Сполучені
Штати істотно збільшили виробництво нафти. Однак після
аварії на платформі British Petroleum більше не проводить-
ся буріння в Мексиканській затоці, що також збурює ри-
нок. Розглядаючи довгострокову перспективу, слід
відзначити, що нафти у світі достатньо, але на її видобу-
ток і поставки впливає політичний чинник. Якщо завору-
шення перекинуться на Саудівську Аравію та Іран, то
наслідки для економічної безпеки можуть стати катаст-
рофічними. М. Делягін із Інституту проблем глобалізації
(Москва) висловив думку, що зростання цін на нафту,
спровоковане лівійськими подіями, особливо не вплине на
Росію. Вона здатна наростити експорт нафти і газу, але є
проблеми із транспортуванням. Навіть якщо ЄС або НАТО
зобов’яже Туреччину пропускати російські танкери через
протоки Босфор та Дарданелли, Росія зможе забезпечити
лише частину потреб Європи. Якщо енергетична криза не
досягне катастрофічних масштабів, то Росія виграє,
оскільки вона давно намагається позиціонувати себе як
надійного постачальника і партнера. Однак, якщо у США і
Європі почнеться новий виток рецесії, викликаний зрос-
танням цін на нафту, то всі країни зазнають серйозних
втрат [7].
Землетрус магнітудою 9,0 бала за шкалою Ріхтера, що
відбувся в Японії 11 березня 2011 року, викликав цунамі,
яке завдало великих руйнацій та жертв. Порушилося по-
стачання електроенергії в систему охолодження реак-
торів, що спричинило надзвичайну ситуацію техногенного
походження навколо АЕС Фукусіма-1. Події на АЕС, своєю
чергою, стали причиною перебоїв із електропостачанням
у всій країні, що викликало масове припинення вироб-
ництва на підприємствах і обвал на фондовому ринку
Японії.
За 14 хвилин від першого землетрусу до закриття
торгів на Токійській біржі індекс Nikkei 225 втратив 1,7%, а
в наступні два дні японський ринок впав ще на 6,5% та
10,55% відповідно. Розповсюдження радіації з АЭС є дуже
сильним фактором дестабілізації ринків. Після безпреце-
дентних валютних інтервенцій фондовий ринок зріс на
5,68%. Подальший розвиток подій є невизначеним і буде
залежати від продовження землетрусів та стану АЕС [8].
Стурбованість інвесторів викликає і укріплення націо-
нальної валюти Японії, що може вкрай негативно позначи-
тися на компаніях-експортерах. Очікується репатріація
капіталів японськими фондами з метою відновлення
інфраструктури. В умовах глобалізації вірогідним є те, що
вивід ризикованих активів почнеться за всіма напрямка-
ми, але, перш за все, із Китаю, Кореї та Бразилії. За дани-
ми Світового банку, наслідки землетрусу і цунамі в Японії
оцінюються в $235 млрд., що становить близько 4% ВВП
країни і є більшим за приріст економіки минулого року [8].
Toyota Motor Group наразі припинила роботу всіх 12 за-
водів у країні, що складає 38% загального обсягу вироб-
ництва. Зупинені також заводи Nissan Motor, Honda Motor,
Suzuki Motor і Mitsubishi Motors. Частково працюють заво-
ди Mazda Motor, розташовані в західній частині країни.
Після катаклізму через нестачу та відключення електро-
енергії частково припинено виплавку сталі на Nippon
Steel, Sumitomo Metal Industries, JFE Steel, Pan Pacific Cop-
per, Mitsui Mining і Mitsubishi Material [8]. Аналітики прогно-
зують, що внаслідок зупинки виробництва на багатьох
металургійних заводах попит у Японії на залізну руду най-
ÅÊÎÍÎ̲×ÍÀ ÁÅÇÏÅÊÀ
34
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 3-4’2011
ближчим часом зменшиться на 20 млн. тонн, і це призведе
до зниження ціни на неї.
Японія є другим після Китаю споживачем міді, яка ви-
користовується для цілей електронної та комп’ютерної
індустрії. У 2010 р. виручка японських виробників напів-
провідників склала $63,8 млрд., а їх частка на світовому
ринку становила близько 20%. Sony зупинила шість за-
водів, які виробляють електронні компоненти. Panasonic,
Toshiba, Fujitsu, Canon зазнають збитків.
В Європі знов розпочалися дебати з приводу безпеки
атомної енергетики, яка вимагає великих початкових вит-
рат, але у виробництві є дуже дешевою. Водночас, вихо-
дячи з позицій традиційної економіки та пріоритету ма-
теріальних цінностей у соціальному житті, дискусії про
заміну технологій і перехід до застосування вугілля, наф-
ти, енергії вітру та сонця, на думку деяких експертів, не
мають особливих перспектив.
Вартість акцій енергетичних компаній в Японії значно
знизилася, тому деякі інвестори їх купляють із розрахунку
на довгострокову перспективу. Акції будівельних ком-
паній, навпаки, подорожчали. Багато аналітиків порівню-
ють сьогоднішню ситуацію на островах із післявоєнною,
що призвело до стрімкого економічного зростання. Голова
правління американської фінансової компанії Goldman
Sachs Д. О’Ніл, аналізуючи ситуацію в Японії, відзначив,
що стихійне лихо заподіяло компаніям прямий збиток.
Землетрус викликав кризу в глобальному індустріальному
ланцюгу, і криза постачання за кілька місяців завдасть
істотної шкоди фірмам-виробникам по всій планеті [9].
У 2010 році в Японії було зафіксовано стрибок еконо-
міки: її ВВП виріс на 3,9% і досяг найвищого за останні 20
років рівня. В. Лем із німецького Commerzbank AG вважає,
що в першому кварталі 2011 р. в японській економіці, мож-
ливо, спостерігатиметься незначне падіння. На думку
Ж. Ліон із банку Standard Charted Bank, у найближчий
період японській економіці загрожує ризик стагфляції.
Очікується, що японська економіка розвиватиметься за V-
подібною моделлю, коли падіння змінюється зростанням,
як то було після землетрусу в Кобе у 1995 році. Д. Ресслер
із брокерського будинку Номура (Nomura Securities) у Нью-
Йорку припускає, що кошти від уряду, страхових компаній,
приватних підприємств та приватних осіб будуть витрачені
на процес відновлення, завдяки чому з’являться нові ро-
бочі місця, а енергетична і будівельна галузі, які зазнали
серйозного удару внаслідок землетрусу, отримають по-
штовх до розвитку. За прогнозами багатьох аналітиків, у
наступні три квартали 2011 р. річне зростання японської
економіки знову складе 3% [9].
Д. Ландсберг із Commodore Research вважає, що, з
точки зору світової економіки, негативний вплив потужно-
го землетрусу в Японії буде короткочасним. А. Коутіньйо з
компанії Moodys дійшов висновку, що процес відновлення
після потужного землетрусу і потреба в матеріалах навіть
певною мірою стимулюватимуть розвиток глобальної
торгівлі.
Нині борги уряду Японії становлять приблизно 200%
ВВП, що вище боргового рівня інших розвинених країн
світу. Необхідність значних капіловкладень для віднов-
лення після природного та техногенного катаклізму, без-
сумнівно, погіршить фінансовий стан країни. Міжнародна
рейтингова агенція Standard Poor’s у січні 2011 року знизи-
ла рейтинг державних довгострокових облігацій Японії, а
Moodis Investor Servis у лютому оцінила кредитний рейтинг
Японії як «негативний». Аналітики очікують посилення
боргового ризику країни й підвищення вартості позик для
японського уряду [9].
Японія є третьою державою світу за імпортом нафти.
Через землетрус тимчасово закрилися п’ять нафтопере-
робних заводів загальною потужністю 1,2 млн. барелів на
добу. Порівняймо: у 2010 році Японія імпортувала 3,7 млн.
барелів нафти на добу. Тепер ситуація вимагає імпорту
нафтопродуктів, що вплине на глобальне підвищення цін
на нафту. Попит на імпорт нафти зменшився, а ціна на
нафту на міжнародному ринку 11 березня 2011 р. значно
впала, ф’ючерсна ціна на сиру нафту на Нью-Йоркській
товарній біржі вперше знизилася нижче $100 доларів за
барель. Трейдери вважають, що потужний землетрус у
Японії призведе до зниження ціни на нафту, але воно три-
ватиме недовго, як це буває зазвичай після серйозних
стихійних лих у світі. Процес відновлення економіки при-
зводить до збільшення попиту на сиру нафту і, відповідно,
до зростання ціни.
Реактори для АЕС Фукусіма-1 були виготовлені за
проектами компанії General Electric. Д. Г. Брайденбо (D.G.
Bridenbaugh) відзначає, що існують документи, де описані
особливості конструкції реактору, який може вибухнути
через збій роботи в системі охолодження. Експерт вис-
ловлює доволі песимістичні прогнози щодо перебігу ядер-
ної катастрофи на Фукусіма і вважає, що рано чи пізно
водневі вибухи зруйнують внутрішні оболонки й виникне
ситуація, подібна до чорнобильської [10].
Аварія на АЕС Фукусіма-1 змусила ЄС та США пере-
глянути стандарти безпеки АЕС. За результатами перего-
ворів експертів і політиків країн Європейського Союзу у
Брюсселі, 431 атомний реактор на території ЄС має прой-
ти перевірку, з огляду на нові стандарти безпеки. Навіть
Франція, яка на 80% залежить від енергії, виробленої на
атомних електростанціях, підтримує ці стандарти. Німеч-
чина вирішила зупинити роботу семи АЕС, побудованих до
1980-го року. ЄС знепокоєний безпекою АЕС в сусідніх
державах. У США розглядається можливість припинення
дії ліцензії для АЕС, побудованої у 1960-х роках поблизу
Нью-Йорка. Після японської кризи в усьому світі вкотре
задумалися про відмову від атомної енергії. На Японію, ра-
зом із США і Францією, припадає 50% світових ядерних
енергоресурсів. Імовірно, що Японія припинить розвиток
атомної енергетики, а багато країн обмежить її застосу-
вання військовими потребами. Вплив екологічних, і насам-
перед ресурсних, чинників на економічну безпеку зростає.
Змінити цю ситуацію можна завдяки розширенню викори-
стання відновлювальних ресурсів, зокрема в енергетично-
му секторі. Питання щодо їх вартості є дуже відносним,
оскільки існує недооцінка природного та людського
капіталу у схемах підрахунку вартості використання атом-
ної енергетики, нафти і газу для енергетичних потреб.
Висновки. На сучасному етапі розвитку цивілізації та
глобальних процесів значно зростає роль екологічних
факторів економічної безпеки. Чим більш економічно роз-
винутою є держава, тим її економічна безпека є чут-
ливішою до екологічних чинників функціонування госпо-
дарської системи природного та техногенного характеру.
Питання економічної безпеки стають дедалі вагомішими в
системі національної і міжнародної безпеки.
Постіндустріальне інформаційне суспільство з його
інноваційним розвитком у багатьох дослідників та екс-
пертів викликало очікування зменшення вартості природ-
ного капіталу, зниження залежності від природних ре-
сурсів і умов. Екологічні катаклізми природного, у тому
числі ресурсного та техногенного походження, безпосе-
редньо впливають на економічну безпеку як окремих
країн, так і людства в цілому, навпаки, набуваючи все
більшого значення.
Нафта, газ та атомна енергетика залишаються ключо-
вими компонентами енергозабезпечення і, відповідно, ди-
намічного розвитку націй. Відкритий доступ до вільного
споживання енергетичних та інших природних ресурсів і
сьогодні є основним пріоритетом країн із вільною ринко-
вою економікою. Економічна безпека держав – чи то збе-
реження функціонування атомних електростанцій, чи
вільний доступ до нафтових і газових ресурсів – це основ-
ний напрям національної політики попри ризики небезпеки
для населення та значні економічні втрати від природних
катаклізмів і військових конфліктів.
Місце локалізації джерела небезпеки часто не співпа-
дає із місцем прояву її наслідків. Скажімо, енергетичне по-
стачання Італії приблизно на чверть залежить від нафти
та газу з Лівії. Відповідно, питання економічної безпеки
Італії та інших країн ЄС і НАТО може залежати від джере-
ÅÊÎÍÎ̲×ÍÀ ÁÅÇÏÅÊÀ
35
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI3-4’2011
ла небезпеки, локалізованого, зокрема, в Лівії. Третина
світового обсягу нафти видобувається в Північній Африці
та на Близькому Сході, а споживається більше половини в
ЄС, США, Китаї та Японії.
Можна прогнозувати зростання економічних збитків
від надзвичайних ситуацій природного походження, таких
як землетруси, виверження вулканів, повені, посухи, цу-
намі, урагани тощо, пропорційне рівню технологічного роз-
витку країн і регіонів. Головним чином, це відбуватиметь-
ся завдяки тому, що природні причини будуть лише
«спусковим гачком» масштабних техногенних катастроф,
які не тільки зупинять виробництво та споживання, а й
призведуть до масової руйнації житла, численних людсь-
ких жертв.
Спостерігається тенденція наростання тиску, зокрема
збройного, з боку більш технологічно та гуманітарно роз-
винених країн, із більш високим рівнем ВВП на бідніші
країни з нижчим рівнем технологічного та гуманітарного
розвитку, які мають природні ресурси, зокрема енерге-
тичні. Цей тиск має за мету змінити їх закриту, корумпова-
ну, регульовану «вручну» господарську систему та
внутрішній устрій, місцеві традиції та звичаї на відкритий
ринок і міжнародне право, яке склалося після Другої світо-
вої, глобальну масову культуру, відкритий доступ еко-
номік світу до природних ресурсів та умов на міжнародних
засадах вільної конкуренції. Конструктивним виходом із
ситуації жорсткої конкуренції, що склалася, може стати
створення і впровадження технологій, які дозволяють ви-
користовувати місцеві відновлювальні джерела енергії.
Література
1. Печеи А. Человеческие качества / А. Печеи. – М. : Прогресс,
1985. – 312 с.
2. Медоуз Д. Пределы роста: 30 лет спустя / Д. Медоуз, Д. Ме-
доуз, Й. Рандерс. – М. : ИКЦ Академкнига, 2007. – 342 с.
3. Paul Krugman Building a Green Economy New York Times
[Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nytimes.
com/2010/04/11/magazine/11Economy-t.html?_r=1&hpw
4. Браун Л. Как избежать климатических катастроф; План Б
4.0: Спасение цивилизации / Л. Браун. – М. : Эксимо, 2010. –
416 с.
5. Бжезинський Зб. Україна у геостратегічному контексті / Зб.
Бжезинський. – К. : Видавничій дім «Києво-Могилянська ака-
демія», 2006. – 102 с.
6. US Energy Information Administration [Електронний ресурс]. –
Режим доступу : http://www.eia.doe.gov/todayinenergy/detail.
cfm?id=590
7. Ливия: нефть и кризис [Електронний ресурс]. – Режим
доступу : http://www.voanews.com/russian/news/AG-Lybia-Oil-
2011-02-23-116759429.html
8. Офіційний сайт Агентства Reuters [Електронний ресурс]. –
Режим доступу : www.reuters.com
9. Экономическая безопасность [Електронний ресурс]. –
Режим доступу : http://www.ekonbez.ru/news/cat/10239
10. Экономическая безопасность [Електронний ресурс]. – Ре-
жим доступу : http://www.ekonbez.ru/news/cat/10292 із посилан-
ням на http://abcnews.go.com/Blotter/fukush...ry?id=13141287
Стаття надійшла до редакції 29 березня 2011 року
ÅÊÎÍÎ̲×ÍÀ ÁÅÇÏÅÊÀ
Науково-редакційна група
Інституту суспільної трансформації
на високому професійному рівні надає послуги з
наукового і літературного редагування
(відповідно до вимог ВАК України)
наукових праць економічного, політичного та
суспільно-гуманітарного спрямування:
• докторських і кандидатських дисертацій;
• наукових монографій;
• книг та статей.
Гарантія якісного кінцевого результату!
Звертайтеся за тел.: (044) 235 98 27, 235 98 28, 235 80 23;
e-mail: editor@osp.com.ua
|