Регулятивні та стимулюючі засоби реалізації інтеграційних прагнень України у сфері зовнішньої торгівлі

У статті розглянуто складові регулюючих та стимулюючих засобів у системі державної підтримки експортної діяльності вітчизняних товаровиробників, виділено проблемні й «вузькі» місця в забезпеченні
 ефективної зовнішньої торгівлі. Обґрунтовано напрями та шляхи їх подолання із використанням дос...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Економiчний часопис-XXI
Date:2011
Main Author: Фліссак, К.А.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України 2011
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47662
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Регулятивні та стимулюючі засоби реалізації інтеграційних прагнень України у сфері зовнішньої торгівлі / К.А. Фліссак // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 5-6. — С. 3-7. — Бібліогр.: 9 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860108066835398656
author Фліссак, К.А.
author_facet Фліссак, К.А.
citation_txt Регулятивні та стимулюючі засоби реалізації інтеграційних прагнень України у сфері зовнішньої торгівлі / К.А. Фліссак // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 5-6. — С. 3-7. — Бібліогр.: 9 назв. — укp.
collection DSpace DC
container_title Економiчний часопис-XXI
description У статті розглянуто складові регулюючих та стимулюючих засобів у системі державної підтримки експортної діяльності вітчизняних товаровиробників, виділено проблемні й «вузькі» місця в забезпеченні
 ефективної зовнішньої торгівлі. Обґрунтовано напрями та шляхи їх подолання із використанням досвіду
 передових країн у сфері зовнішньоекономічної діяльності, розглянуто можливості його адаптації в Україні в контексті реалізації інтеграційної стратегії держави. Запропоновано можливі засоби і інструменти
 підвищення ефективності та державної підтримки діяльності експортерів. В статье рассматриваются составляющие регулирующих и стимулирующих средств в системе
 государственной поддержки экспортной деятельности отечественных товаропроизводителей, выделены проблемные моменты обеспечения эффективности внешней торговли. Обоснованы
 направления и пути их преодоления с использованием опыта передовых государств в сфере внешнеэкономической деятельности, рассмотрены возможности его адаптации в Украине в контексте
 реализации интеграционной стратегии государства. Предложены возможные средства и инструменты повышения эффективности и государственной
 поддержки деятельности экспортеров. The article deals with the components of regulatory
 and incentive funds in the system of state support of
 export activities of domestic producers highlighted the
 problem points to ensure effective trade.The trends and
 ways to overcome them with the experience of
 advanced countries in the field of foreign economic
 activity, the possibility to adapt them to Ukraine in the
 context of the integration strategy of the state.
 Suggested possible means and tools improve efficiency
 and public support for exporters.
first_indexed 2025-12-07T17:32:22Z
format Article
fulltext 3 ѲÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² ̲ÆÍÀÐÎÄͲ ÅÊÎÍÎ̲×Ͳ ²ÄÍÎÑÈÍÈ ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI5-6’2011 Постановка проблеми. Реалізація соціально-еко- номічної політики України, спрямованої на адаптацію її економічної системи до новітньої парадигми еко- номічного розвитку, ще раз підтверджує необхідність урахування світових досягнень при формуванні сучас- ної ефективної економічної моделі. Цей процес пови- нен здійснюватися в контексті сучасних інтеграційних процесів у міжнародному поділі праці й трансформації конкурентних методів забезпечення національних інтересів у використанні старих та освоєнні нових зовнішніх ринків збуту продукції і експорту послуг. При цьому суттєве значення має вибір та обґрун- тування пріоритетів у сфері зовнішньоекономічної діяльності, зокрема у зовнішній торгівлі, вироблення моделей і механізмів, спрямованих на ефективне до- сягнення поставлених цілей, розподіл функціонально- го навантаження між учасниками процесу, тобто суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності – підпри- ємствами-експортерами та відповідними державними інституціями. Аналіз останніх досліджень і публікацій. В умо- вах тісного взаємопроникнення економічних інтересів УДК 339.942:334.7 К. А. Фліссак, кандидат економічних наук, доцент Тернопільського національного економічного університету РЕГУЛЯТИВНІ ТА СТИМУЛЮЮЧІ ЗАСОБИ РЕАЛІЗАЦІЇ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРАГНЕНЬ УКРАЇНИ У СФЕРІ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ У статті розглянуто складові регулюючих та стимулюючих засобів у системі державної підтримки екс- портної діяльності вітчизняних товаровиробників, виділено проблемні й «вузькі» місця в забезпеченні ефективної зовнішньої торгівлі. Обґрунтовано напрями та шляхи їх подолання із використанням досвіду передових країн у сфері зовнішньоекономічної діяльності, розглянуто можливості його адаптації в Ук- раїні в контексті реалізації інтеграційної стратегії держави. Запропоновано можливі засоби і інструменти підвищення ефективності та державної підтримки діяльності експортерів. Ключові слова: зовнішня торгівля,експорт, імпорт,зовнішньоекономічна діяльність, інтеграція,регулювання, система державної підтримки. К. А. Флиссак РЕГУЛЯТИВНЫЕ И СТИМУЛИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА РЕАЛИЗАЦИИ ИНТЕГРАЦИОННЫХ УСТРЕМЛЕНИЙ УКРАИНЫ В СФЕРЕ ВНЕШНЕЙ ТОРГОВЛИ В статье рассматриваются составляющие ре- гулирующих и стимулирующих средств в системе государственной поддержки экспортной деятель- ности отечественных товаропроизводителей, вы- делены проблемные моменты обеспечения эф- фективности внешней торговли. Обоснованы направления и пути их преодоления с использова- нием опыта передовых государств в сфере внешне- экономической деятельности, рассмотрены воз- можности его адаптации в Украине в контексте реализации интеграционной стратегии государст- ва. Предложены возможные средства и инструмен- ты повышения эффективности и государственной поддержки деятельности экспортеров. Ключевые слова: внешняя торговля, экспорт, им- порт, внешнеэкономическая деятельность, интегра- ция, регулирование, система государственной под- держки. K. A. Flissak REGULATORY AND INCENTIVE TOOL FOR IMPLEMENTING THE INTEGRATION ASPIRATIONS OF UKRAINE IN THE SPHERE OF FOREIGN TRADE The article deals with the components of regulatory and incentive funds in the system of state support of export activities of domestic producers highlighted the problem points to ensure effective trade.The trends and ways to overcome them with the experience of advanced countries in the field of foreign economic activity, the possibility to adapt them to Ukraine in the context of the integration strategy of the state. Suggested possible means and tools improve efficiency and public support for exporters. Key words: foreign trade, export, import, foreign eco- nomic activity, integration, regulation, system of state sup- port. 4 ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 5-6’2011 різних держав, відокремити питання економічної інте- грації від реалізації зовнішньої торгівлі країни стає практично неможливо. Адже саме завдяки товарним потокам створюються нові та зміцнюються існуючі зв’язки між державами. Дослідженням зазначених питань у різний час присвячували свої праці такі вітчизняні вчені, як Бураковський І. В., Козак Ю. Г., Козик В. В., Новицький В. Є., Циганкова Т. М. та ін., а також зарубіжні дослідники Б. Баласса, Е. Бенуа, М. Дюватріон, Р. Купер, К. Майер, А. Паніч, П. Робсон, Ж. Рюєф, Я. Тінберген, А. Філіп та ін. Мета статті – розглянути складові регулюючих і стимулюючих засобів у системі державної підтримки експортної діяльності вітчизняних товаровиробників у контексті реалізації євроінтеграційних прагнень Ук- раїни, виділити проблемні та «вузькі» місця в забезпе- ченні ефективної зовнішньої торгівлі України з наступ- ним виходом на обґрунтування напрямів і шляхів їх подолання. Пов’язати використання досвіду передо- вих країн світу із можливостями його застосування у сфері зовнішньоекономічної діяльності України в кон- тексті реалізації інтеграційної стратегії держави і на цій основі запропонувати можливі засоби та інстру- менти підвищення ефективності й державної підтрим- ки діяльності експортерів. Основні результати дослідження. З огляду на національні економічні інтереси України найбільш прийнятною на нинішньому етапі, на наш погляд, слід вважати орієнтацію української економіки в напрямах взаємодії її господарського комплексу з партнерами різних країн та економічних блоків. Актуальність таких акцентів обумовлюється, передусім, достатньо висо- ким рівнем експортної залежності ВВП України. За- вдяки цьому, з одного боку, відбувається заповнення відповідних ніш та сегментів міжнародних ринків това- рами українського виробництва і походження, отри- мання валютних надходжень та формування позитив- них позицій платіжного балансу держави. З другого боку, забезпечується реалізація виробленої україн- ськими підприємствами продукції чи наданих послуг, формування фінансових ресурсів підприємств-експор- терів, поповнення бюджетних надходжень, нарощен- ня валютних резервів, вирішення певною мірою про- блеми зайнятості. Характерними особливостями міжнародних еко- номічних відносин у ХХІ столітті є як поглиблення інте- граційних процесів, поєднання фінансових, технічних, технологічних, інтелектуальних та ресурсних можли- востей їх учасників, так і подальше загострення конку- ренції та посилення боротьби за відповідні сегменти міжнародних ринків. При цьому визначальними в роз- витку експортної діяльності є такі чинники: •сприятлива кон’юнктура на міжнародному ринку; •ефективна діяльність підприємств у сфері зовнішньо- економічної діяльності (завоювання відповідного ринку та просування на ньому, забезпечення не- обхідного асортименту та якості продукції і послуг, виважена та конкурентна цінова політика); •раціональна й ефективна державна політика у сфері підтримки національного експорту. Державна політика щодо сприяння та підтримки експортної діяльності проявляється як у основних на- прямах зовнішньоекономічної політики, так і в складо- вих зовнішньоторговельної політики. Необхідним тут є вироблення головних зовнішньоекономічних пріори- тетів країни у питаннях оптимізації структури експорту та надання безпосередньої підтримки національним експортерам, налагодження результативної співпраці з відповідними міжнародними організаціями, участі в їх діяльності та виробленні оптимальних і найбільш спри- ятливих умов для національних суб’єктів підпри- ємницької діяльності, які виходять на міжнародні ринки. У цьому контексті до головних зовнішньоеко- номічних пріоритетів України сьогодні належить роз- виток співробітництва з Європейським Союзом. Важ- ливим залишається і визначення остаточної позиції України щодо участі у формуванні економічного про- стору на сході (ЄЕП). Результативність утілення інтеграційного курсу Ук- раїни багато в чому залежить від розвитку зовнішньо- економічної складової, а підвищення ефективності торговельно-економічних зв’язків із країнами ЄС, своєю чергою, є однією із найважливіших складових у стратегії інтеграції української економіки до світового господарства та її євроінтеграційного курсу. Нині част- ка України в товарообороті Євросоюзу становить ли- ше приблизно 0,4%, а в зовнішньоторговельному обо- роті України протягом останніх років на країни ЄС припадало від 23% до 31,5% його обсягів [1], хоч для ефективної інтеграції з Європейським Союзом ця ча- стка повинна досягати не менш як 60%. Вагомим у су- часних умовах залишається значення зовнішньої торгівлі і з країнами СНД, частка яких становить від 31% до понад 38% обсягів зовнішньої торгівлі України [2]. Як бачимо, ринок ЄС є одним із найважливіших ек- спортних ринків України. Виходячи з цього, нарощу- вання торговельних, інвестиційних та коопераційних зв’язків із провідними країнами ЄС набуває пріоритет- ного значення. Важливість співробітництва України з Європейським Союзом та його окремими державами- членами пов’язана з тим, що це угруповання буде виз- начати напрями економічного прогресу та політичну стабільність у регіоні в довгостроковій перспективі. Як свідчить практика зовнішньоекономічної діяль- ності, торговельно-економічні відносини України з країнами Євросоюзу регулюються, по-перше, загаль- ними для всіх країн ЄС положеннями торгового режи- му, по-друге, тими інструментами, які застосовуються у Світовій організації торгівлі. Враховуючи вигідність географічного положення, наявність багатих природних ресурсів, потенціал на- лежно підготовлених фахівців, з одного боку, та висо- ку зацікавленість іноземного капіталу щодо поглиб- лення економічних зв’язків – з другого, Україна має вагомі підстави для органічного входження в систему європейського поділу праці, а отже, і у сферу еко- номічних інтересів країн – членів ЄС. При цьому до конкурентних переваг України в на- маганнях закріпитися на європейському ринку пере- дусім належать: •високий експортний та науково-технологічний потен- ціал; •вигідне географічне положення; •порівняно низькі виробничі витрати. Одночасно у виробленні та реалізації євроінтег- раційних заходів України важливе значення має вико- ристання досвіду найпотужнішої країни ЄС – ФРН у сфері зовнішньоекономічної політики, яка орієнтована на розширення експансії товарів німецького поход- ження на світових ринках, нарощення присутності ні- ѲÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² ̲ÆÍÀÐÎÄͲ ÅÊÎÍÎ̲×Ͳ ²ÄÍÎÑÈÍÈ 5 ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI5-6’2011 мецького капіталу в банківській сфері та інвестиційних вкладеннях у країнах світу. При цьому одним із най- важливіших питань зовнішньоекономічної політики є вирішення проблеми зайнятості та зниження рівня безробіття насамперед у самій Німеччині. Останній мо- мент стосується всіх країн ЄС. У цьому аспекті з позиції України заслуговує на увагу адаптована до діяльності у глобалізованому середовищі ринкової економіки модель реалізації зовнішньоекономічної політики у сфері підтримки експортної експансії власних товаровиробників, яка успішно апробована ФРН. Підтвердження зазна- ченому – динаміка обсягів експорту німецьких під- приємств: якщо у 1990 р. обсяг німецького експорту склав 348,1 млрд. євро, то у 1995 – 383,2 млрд. євро, у 2000 – 597,4 млрд. євро, у 2005 – 786,2 млрд. євро, у 2006 – 893 млрд. євро, у 2007 – 965,2 млрд. євро, у 2008 – 984,1 млрд. євро, у 2009 – 803,3 млрд. євро, а в 2010 р. – 959,5 млрд. євро [3]. Свідченням ефектив- ності державної підтримки експорту в цій країні є те, що впродовж 2004–2009 років ФРН посідала перше місце серед світових експортерів, та й за динамікою розвитку експорту з початку 2011 року є підстави очі- кувати її повернення на цю саму позицію. У такій ситуації розвиток співробітництва між Україною і Фе- деративною Республікою Німеччина, як одним із най- потужніших членів ЄС, може стати взірцем та локомо- тивом для прискорення євроінтеграційних процесів у нашій державі. Розглядаючи індикативні показники розвитку еко- номіки країн ЄС, слід врахувати, що зростання обсягів промислового виробництва в нинішніх умовах не завжди може бути об’єктивним показником, оскільки його наповнення відбувається і за межами самої країни. Нових рис набувають складові зовнішньо- економічної політики у зв’язку із розширенням ЄС та входженням до Європейського Союзу нових країн. Із розширенням ЄС і наближенням його кордонів до Ук- раїни, у німецьких підприємств та інвесторів постійно зростає зацікавленість у розширенні співробітництва з Україною, використанні висококваліфікованої ук- раїнської робочої сили. Водночас, як свідчить аналіз, існує ряд причин, що стримують динамічний розвиток зовнішньої торгівлі Ук- раїни з країнами ЄС. Їх можна розділити на дві групи: 1 – Внутрішні чинники. Це, насамперед, перешкоди із відшкодуванням податку на додану вартість експор- терам продукції, слабкість механізмів державної підтримки експорту, організаційна та структурна слабкість українських виробників експортоспроможної продукції; 2 – Зовнішні чинники. Серед них слід назвати не- гармонізованість європейських та українських стан- дартів, недостатню інформаційну підтримку експорту з України, слабкість інфраструктури зовнішньоеко- номічних представництв. Порівняймо: якщо у ФРН сьо- годні є лише 14 представництв українських під- приємств і фірм, то лише в одному місті Гамбурзі працює понад 150 представництв із Китаю. Не на ко- ристь України у цій сфері свідчить порівняння з мере- жею представництв у Німеччині з Польщі, Угорщини, Російської Федерації та інших країн. Аналіз характеру, особливостей і чинників екс- портно-імпортних операцій України, у яких віддзерка- люються конкурентні можливості української еко- номіки, свідчать про недостатній рівень ефективності зовнішньої торгівлі. Стосується це, передусім, її не- сприятливої структури з позиції розширення присут- ності України на ринках Євросоюзу. Водночас, безпе- речним є факт, що розвиток зовнішньоторговельного співробітництва України з країнами ЄС стримується через відсутність позитивних змін у галузевій струк- турі української економіки. Високотехнологічні товари та послуги посідають в українському експорті до Євросоюзу досить незначну частку. При цьому наявні переваги щодо формування високотехнологічного типу конкурентоспроможності використовуються недостатньо. А конкурентоспро- можність української економіки в зовнішньоторговель- них відносинах із ЄС ґрунтується переважно на ціно- вих чинниках та порівнянних перевагах низької вартості робочої сили та експорту природних ресурсів. Розвиток торговельно-економічних відносин Ук- раїни з ЄС стримують також наявні проблеми, пов’язані з режимом доступу українських експортерів на ринок ЄС. Невирішеність проблеми гармонізації стандартів і процедури сертифікації України та ЄС є чи не найголовнішою перешкодою на шляху організації кооперування промислових підприємств України і європейських країн, зокрема Німеччини, а отже, і пе- реходу до якісно нового стану торговельних зв’язків між країнами. Значною перешкодою на шляху українських то- варів на європейський ринок є технічні, санітарні та інші бар’єри. Наприклад, торгівля з країнами ЄС про- дукцією сільськогосподарського походження пов’яза- на з необхідністю дотримання високих, подекуди штучно встановлених санітарних стандартів. Окремі вироби із сільськогосподарської сировини можуть по- стачатися тільки за наявності відповідних ліцензій на ввіз, а торгівля ними регламентується обов’язковим дотриманням цінових параметрів, які щорічно встанов- люються Європейською Комісією. Цей момент має важливе значення для України, оскільки після вступу до СОТ торгівля українськими аграрними виробами у європейських країнах може ускладнитись. Таким чином, своєрідний прорив у зовнішній торгівлі України на європейському ринку та активізації коопераційних зв’язків, як передумови наступної інте- грації в європейські структури, можна здійснити за од- ночасного впровадження системи заходів державної підтримки та протекціонізму – з одного боку, і карди- нального розширення присутності українських підприємств на цьому ринку – з другого боку. Перспективними євроінтеграційними напрямами зовнішньоекономічної діяльності України, виходячи із концепції відносин ЄС зі східними і південними країна- ми, можемо вважати такі: 1) вироблення системи преференційних торговель- них відносин і відкриття ринків; 2) розвиток легальної міграції; 3) інтеграцію в транспортну, енергетичну і тепло- комунікаційну мережу та європейський дослідницький простір; 4) використання інструментів захисту і сприяння ін- вестиціям, підтримка інтеграції у глобальну торгову си- стему. Процес наближення до режиму вільної торгівлі Ук- раїни з ЄС повинен, на наш погляд, бути поетапним і асиметричним. Лібералізація ринку Євросоюзу має ви- ѲÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² ̲ÆÍÀÐÎÄͲ ÅÊÎÍÎ̲×Ͳ ²ÄÍÎÑÈÍÈ 6 ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 5-6’2011 переджувати лібералізацію імпорту в Україну. Це важ- ливо для української економіки, яка ще не готова до жорсткого міжнародного суперництва. Аналіз світового досвіду щодо державної підтримки національних експортерів свідчить, що вагомим засо- бом в освоєнні нових зовнішніх ринків є активна зов- нішньоекономічна політика, яку проводять економічно розвинені країни. Важливу роль тут відіграє вироблен- ня та використання відповідних моделей державного регулювання економіки у частині зовнішньої торгівлі. Значну зацікавленість викликає японська модель регулювання економіки [4, с. 44], у складі якої в кон- тексті державної підтримки зовнішньоторговельної діяльності вагоме значення мають такі елементи, як «агресивний розвиток експорту» та «обмеження пря- мих іноземних інвестицій». Використовуючи зазначену модель, Японія розвивала свою економіку з акцентом на розширення експорту у відповідних цільових галу- зях. Засобами регулятивного впливу виступали спеціальні податкові пільги у вигляді прискореної амортизації (пропорційно до обсягів експорту), а та- кож інструменти валютно-кредитного регулювання (дешеві кредити для розвитку виробництва сировини і комплектуючих; фінансування певних видів діяльності за ставками нижче ринкових). У Німеччині вагомий вплив на постійну активну по- зицію німецьких експортерів та розширення експансії німецьких товарів на світових ринках має ефективна зовнішньоекономічна політика ФРН. Однією із її скла- дових є серйозна інституціональна підтримка вітчиз- няних товаровиробників у їх намаганнях зберегти за- войовані та освоїти нові ринки. Зокрема, у Німеччині створена і діє потужна система підтримки та сприяння національному експорту. В основі цієї системи знахо- дяться такі базові правові положення, як «Основний Закон ФРН» [5] і «Закон про зовнішньоекономічні зв’язки» [6] з наступною Постановою про порядок йо- го виконання [7]. Відповідно до цих правових актів ре- гулювання зовнішньоекономічних зв’язків належить до компетенції держави. Підтримку національному ек- спорту надають державні, громадські та приватні структури: парламенти Федерації і Федеральних зе- мель, міністерства, союзи, асоціації, Промислово-тор- гова палата ФРН та земельні палати, Східний комітет німецької економіки, фінансово-кредитні інститути та ін. Велику увагу приділяють цьому питанню Федераль- не міністерство економіки та технологій і Федеральне міністерство фінансів. У численних урядових відомст- вах є структурні підрозділи, які прямо або опосередко- вано надають допомогу і сприяння німецьким експор- терам. Держава через програми Федерації та Федераль- них земель надає підтримку (включаючи заходи фінансового і податкового сприяння) німецьким під- приємствам при організації виробництва продукції, конкурентоспроможної як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку, послідовно виступаючи при цьому в рамках Організації з економічного співробітництва (OECD) за поступову відміну наявних у ряді країн дер- жавних дотацій при експортних операціях. Система державної підтримки національного експорту ФРН здійснюється шляхом: •страхування експортних кредитів; •надання сприяння у здійсненні ярмарково-виставко- вої діяльності за межами ФРН; •консультаційно-інформаційного забезпечення фірм- експортерів. Як свідчить практика, ФРН має тверді наміри й на- далі зміцнювати свої позиції як на старих, традиційних, так і на нових ринках збуту, підвищувати конкуренто- спроможність своїх товарів і технологій, всіляко спри- яти експортерам, посилювати представництво німець- кої економіки за кордоном із допомогою державних (у тому числі, дипломатичних) та громадських ор- ганізацій і приватних структур. Про це свідчать, пере- дусім, дії Федерального уряду Німеччини. На найближ- чу перспективу «зовнішньоекономічна політика є центральною частиною політики економічного зрос- тання та зайнятості, яку проводить Федеральний уряд Німеччини. Вона включається в політичні рамки, обу- мовлені соціальною ринковою економікою та систе- мою світового господарства» [8, с. 85]. При цьому зовнішньоекономічна експансія під гас- лом «Всесвітня активність» отримала продовження як частина програми дій до 2010 року. Її метою стало міцніше фокусування зовнішньоекономічного інстру- ментарію у практичному використанні на середніх підприємствах та складному ринку. В рамках зовніш- ньоекономічної політики ФРН зовнішня економіка і політика розвитку стають ще більш взаємопов’язани- ми, в результаті чого прискорюється співпраця між відповідними їх складовими. Для гарантування можли- востей забезпечення сировинними ресурсами працю- ючих німецьких підприємств в умовах світової конку- ренції Федеральний Уряд у тісній співпраці з господарським сектором країни планує сировинну стратегію, зокрема у сприянні зарубіжній діяльності німецьких підприємств у сировинному секторі та збе- реженні конкурентних умов при міжнародній торгівлі сировиною. Головні стратегічні питання зовнішньоеко- номічної політики в найближчій перспективі вирішува- тимуться передусім у Росії, Китаї та Індії. Починаючи з 2006 р. та на подальшу перспективу були передбачені такі головні інструменти зовнішньо- економічного впливу в рамках зовнішньоекономічної експансії Німеччини [9, с. 86–87]: 1) гарантії експортного кредитування (страхове по- криття АТ «Гермес») у зміцненні німецьких експортних підприємств у міжнародній конкуренції; 2) кредитні гарантії для вільних фінансових кре- дитів (UFK); 3) інвестиційні гарантії для захисту від ризиків за- кордонних інвестиційних вкладень німецьких під- приємств. Зазначені елементи моделі інституціональної під- тримки розвитку експорту ФРН залишаються актуаль- ним інструментом для трансформації в країнах із новітньою парадигмою економічного розвитку. В Україні особлива роль щодо сприяння і підтримки експортної експансії належить таким інструментам державного регулювання зовнішньої торгівлі, як та- рифне і нетарифне регулювання; забезпечення конку- рентних умов для її здійснення та проведення змін у за- конодавстві, передусім згідно із критеріями СОТ; ефективні монетарні дії, особливо валютно-кредитного регулювання. Ці питання є особливо актуальними для України, насамперед з огляду на її високу експортну залежність – до 46% ВВП. Водночас, відсутність відпо- відних регуляторний дій на державному рівні не зав- жди дають необхідний результат і очікуваний ефект. ѲÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² ̲ÆÍÀÐÎÄͲ ÅÊÎÍÎ̲×Ͳ ²ÄÍÎÑÈÍÈ 7 ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI5-6’2011 Висновки. Регулятивні дії держави задля підтрим- ки зовнішньої торгівлі України та успішної реалізації стратегічного курсу на інтеграцію до світового госпо- дарства доцільно проводити за такими напрямами діяльності: 1) здійснення заходів щодо поглиблення партнер- ства і співробітництва, створення зони вільної торгівлі, зміцнення договірно-правової бази відносин між Ук- раїною та ЄС; 2) активізація діяльності щодо усунення тарифних, нетарифних і технічних перешкод на шляху україн- ської експортної продукції, відміна дискримінаційної торговельної практики, зокрема у частині антидемпін- гових розслідувань; 3) проведення роботи щодо позитивного позиціону- вання європейських країн відносно України в міжна- родних фінансових організаціях з метою проведення реструктуризації зовнішніх боргів на оптимальних для нашої країни умовах, отримання фінансової та тех- нічної допомоги для здійснення структурних реформ, підтримки платіжного балансу; 4) залучення фінансового, технологічного і науко- вого потенціалу країн-партнерів у зовнішньоекономіч- ній діяльності для прискорення реформування еко- номіки, органічного входження до системи світового поділу праці та підвищення конкурентоспроможності української продукції; 5) поглиблення коопераційних зв’язків із країнами та раціоналізація на цій основі зовнішньої торгівлі шля- хом нарощування українського експорту з високим рівнем технологічної переробки й оптимізації імпорту через збільшення в ньому частки інвестиційних то- варів; 6) раціональне використання та реалізація в повно- му обсязі проектів технічної, економічної та консульта- тивної допомоги нашій країні з боку урядів основних країн – партнерів у зовнішньоекономічній діяльності. Основними засобами реалізації інтересів України у сфері експортно-імпортної діяльності з огляду на інте- граційні прагнення органів виконавчої влади України, які наділені функціями державного регулювання еко- номіки, в найближчій перспективі могли б стати: •надання інформативно-аналітичної підтримки зов- нішньоекономічній діяльності, яка, зокрема, повинна складатися із моніторингу зовнішніх ринків товарів та розробки рекомендацій для нарощування експор- ту українських товарів, проведення рекламних, імід- жевих, пропагандистських кампаній для популяри- зації розвитку економічних стосунків з Україною, сприяння реалізації перспективного плану участі ук- раїнських суб‘єктів господарювання в закордонних виставкових заходах; •розробка стимулюючих заходів щодо нарощування присутності українських суб‘єктів господарювання на міжнародному ринку шляхом запровадження сис- теми кредитної підтримки українського експорту, сприяння проникненню українського капіталу на зовнішні ринки та створення спільних підприємниць- ких, банківських та страхових структур; •впровадження комплексних галузевих програм сти- мулювання експорту українських підприємств, зни- ження енергоємності виробництва, стимулювання формування потужних національних фінансово-про- мислових груп та надання політико-економічної під- тримки розвитку їх зовнішньоекономічної діяльності. Окреслені проблеми у сфері зовнішньоекономічно- го співробітництва України залишаються не тільки конкретними питання для подальшої реалізації, а й са- мостійними об’єктами для наукового дослідження. Від ефективності їх позитивного вирішення залежить до- сягнення поставленої мети щодо успішної інтеграції України як у світові, так і, передусім, в європейські економічні структури. Література 1. Зовнішня торгівля України товарами з країнами ЄС. – http://www.ukrstat.gov.ua 2. Географічна структура зовнішньої торгівлі товарами. – http://www.ukrstat.gov.ua 3. Ausenhandel. Gesamtentwicklung des deutschen Ausenhandels ab 1950. – Statistisches Bundesamt, Wiesbaden, 2011. 4. Michael E.Porter, Hirotaka Takeuchi, Mariko Sakakibara. Can Japan compete? BASIC BOOKS, PERSEUS PUBLISHING. Cambridge, Massachusetts, 2000. – P. 44. 5. Grundgesetz fur die Bundesrepublik Deutschland vom 23. Mai 1949 (BGBl S.1), zuletzt geandert durch zwei Gesetze zur Anderung des Grundgesetzes vom 26. Juli 2002 (BGBl. I, S. 2862/ 2863). 6. Ausenwirtschaftsgesetz vom 28. April 1961. Zuletzt geandert durch V v. 19.12.2005 BAnz. Nr. 248, 17325; Einfuhrliste neugefasst durch V v. 19.12.2005. – http://www.bundesregierung.de 7. Verordnung zur Durchfuhrung des Ausenwirtschaftsgesetzes. – http://www.bundesrecht.juris.de 8. Jahreswirtschaftsbericht 2006: Reformieren, investieren, Zukunft gestalten – Politik fur mehr Arbeit in Deutschland. – Berlin: Bundesministerium fur Wirtschaft und Technologie, 2006. – S. 85. 9. Jahreswirtschaftsbericht 2006: Reformieren, investieren, Zukunft gestalten – Politik fur mehr Arbeit in Deutschland. – Berlin: Bundesministerium fur Wirtschaft und Technologie, 2006. – S. 86–87. Стаття надійшла до редакції 17 травня 2011 року ѲÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² ̲ÆÍÀÐÎÄͲ ÅÊÎÍÎ̲×Ͳ ²ÄÍÎÑÈÍÈ Íàóêîâèé æóðíàë «Åêîíîì³÷íèé ÷àñîïèñ-ÕÕ²» ÷èòàéòå íà âåá-ïîðòàë³ www.soskin.info/ea/
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-47662
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1728-6220
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T17:32:22Z
publishDate 2011
publisher Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
record_format dspace
spelling Фліссак, К.А.
2013-07-24T18:40:49Z
2013-07-24T18:40:49Z
2011
Регулятивні та стимулюючі засоби реалізації інтеграційних прагнень України у сфері зовнішньої торгівлі / К.А. Фліссак // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 5-6. — С. 3-7. — Бібліогр.: 9 назв. — укp.
1728-6220
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47662
339.942:334.7
У статті розглянуто складові регулюючих та стимулюючих засобів у системі державної підтримки експортної діяльності вітчизняних товаровиробників, виділено проблемні й «вузькі» місця в забезпеченні
 ефективної зовнішньої торгівлі. Обґрунтовано напрями та шляхи їх подолання із використанням досвіду
 передових країн у сфері зовнішньоекономічної діяльності, розглянуто можливості його адаптації в Україні в контексті реалізації інтеграційної стратегії держави. Запропоновано можливі засоби і інструменти
 підвищення ефективності та державної підтримки діяльності експортерів.
В статье рассматриваются составляющие регулирующих и стимулирующих средств в системе
 государственной поддержки экспортной деятельности отечественных товаропроизводителей, выделены проблемные моменты обеспечения эффективности внешней торговли. Обоснованы
 направления и пути их преодоления с использованием опыта передовых государств в сфере внешнеэкономической деятельности, рассмотрены возможности его адаптации в Украине в контексте
 реализации интеграционной стратегии государства. Предложены возможные средства и инструменты повышения эффективности и государственной
 поддержки деятельности экспортеров.
The article deals with the components of regulatory
 and incentive funds in the system of state support of
 export activities of domestic producers highlighted the
 problem points to ensure effective trade.The trends and
 ways to overcome them with the experience of
 advanced countries in the field of foreign economic
 activity, the possibility to adapt them to Ukraine in the
 context of the integration strategy of the state.
 Suggested possible means and tools improve efficiency
 and public support for exporters.
uk
Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
Економiчний часопис-XXI
Світове господарство і міжнародні економічні відносини
Регулятивні та стимулюючі засоби реалізації інтеграційних прагнень України у сфері зовнішньої торгівлі
Регулятивные и стимулирующие средства реализации интеграционных устремлений Украины в сфере внешней торговли
Regulatory and incentive tool for implementing the integration aspirations of Ukraine in the sphere of foreign trade
Article
published earlier
spellingShingle Регулятивні та стимулюючі засоби реалізації інтеграційних прагнень України у сфері зовнішньої торгівлі
Фліссак, К.А.
Світове господарство і міжнародні економічні відносини
title Регулятивні та стимулюючі засоби реалізації інтеграційних прагнень України у сфері зовнішньої торгівлі
title_alt Регулятивные и стимулирующие средства реализации интеграционных устремлений Украины в сфере внешней торговли
Regulatory and incentive tool for implementing the integration aspirations of Ukraine in the sphere of foreign trade
title_full Регулятивні та стимулюючі засоби реалізації інтеграційних прагнень України у сфері зовнішньої торгівлі
title_fullStr Регулятивні та стимулюючі засоби реалізації інтеграційних прагнень України у сфері зовнішньої торгівлі
title_full_unstemmed Регулятивні та стимулюючі засоби реалізації інтеграційних прагнень України у сфері зовнішньої торгівлі
title_short Регулятивні та стимулюючі засоби реалізації інтеграційних прагнень України у сфері зовнішньої торгівлі
title_sort регулятивні та стимулюючі засоби реалізації інтеграційних прагнень україни у сфері зовнішньої торгівлі
topic Світове господарство і міжнародні економічні відносини
topic_facet Світове господарство і міжнародні економічні відносини
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47662
work_keys_str_mv AT flíssakka regulâtivnítastimulûûčízasobirealízacíííntegracíinihpragnenʹukraíniusferízovníšnʹoítorgívlí
AT flíssakka regulâtivnyeistimuliruûŝiesredstvarealizaciiintegracionnyhustremleniiukrainyvsferevnešneitorgovli
AT flíssakka regulatoryandincentivetoolforimplementingtheintegrationaspirationsofukraineinthesphereofforeigntrade