Екодеструктивний вплив на довкілля енергетичного продукту на різних стадіях його життєвого циклу

У статті досліджено поняття життєвого циклу енергетичного продукту, визначено моделі життєвого циклу, розглянуто екодеструктивний вплив його стадій на навколишнє природне середовище, проаналізовано екоспрямований вплив на довкілля окремих етапів життєвого циклу енергетичного продукту. Ключові слов...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2011
Main Author: Прийменко, С.А.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України 2011
Series:Економiчний часопис-XXI
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47668
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Екодеструктивний вплив на довкілля енергетичного продукту на різних стадіях його життєвого циклу / С.А. Прийменко // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 5-6. — С. 66-69. — Бібліогр.: 12 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-47668
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-476682025-02-10T01:04:19Z Екодеструктивний вплив на довкілля енергетичного продукту на різних стадіях його життєвого циклу Экодеструктивное воздействие на окружающую среду энергетического продукта на разных стадиях его жизненного цикла The energy product’s ecodestructive impact on the environment at various stages of its life cycle Прийменко, С.А. Економіка природокористування У статті досліджено поняття життєвого циклу енергетичного продукту, визначено моделі життєвого циклу, розглянуто екодеструктивний вплив його стадій на навколишнє природне середовище, проаналізовано екоспрямований вплив на довкілля окремих етапів життєвого циклу енергетичного продукту. Ключові слова: життєвий цикл,життєвий цикл енергетичного продукту,навколишнє природне середовище, екодеструктивний вплив, екоспрямований вплив. В статье исследовано понятие жизненного цикла энергетического продукта, определены модели жизненного цикла, рассмотрено экодеструктивное воздействие его стадий на окружающую природную среду, проанализовано эконаправленное воздействие на окружающую среду отдельных стадий жизненного цикла энергетического продукта. In the article the concept of energy product ‘s life cycle is explored,defined his models,his stages’ ecodestructive impact on the environment is considered, ekodirected impact of the energy product life cycle’s individual stages on the environment is offered is analyzed. 2011 Article Екодеструктивний вплив на довкілля енергетичного продукту на різних стадіях його життєвого циклу / С.А. Прийменко // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 5-6. — С. 66-69. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. 1728-6220 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47668 005.41:620.9:502.174 uk Економiчний часопис-XXI application/pdf Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Економіка природокористування
Економіка природокористування
spellingShingle Економіка природокористування
Економіка природокористування
Прийменко, С.А.
Екодеструктивний вплив на довкілля енергетичного продукту на різних стадіях його життєвого циклу
Економiчний часопис-XXI
description У статті досліджено поняття життєвого циклу енергетичного продукту, визначено моделі життєвого циклу, розглянуто екодеструктивний вплив його стадій на навколишнє природне середовище, проаналізовано екоспрямований вплив на довкілля окремих етапів життєвого циклу енергетичного продукту. Ключові слова: життєвий цикл,життєвий цикл енергетичного продукту,навколишнє природне середовище, екодеструктивний вплив, екоспрямований вплив.
format Article
author Прийменко, С.А.
author_facet Прийменко, С.А.
author_sort Прийменко, С.А.
title Екодеструктивний вплив на довкілля енергетичного продукту на різних стадіях його життєвого циклу
title_short Екодеструктивний вплив на довкілля енергетичного продукту на різних стадіях його життєвого циклу
title_full Екодеструктивний вплив на довкілля енергетичного продукту на різних стадіях його життєвого циклу
title_fullStr Екодеструктивний вплив на довкілля енергетичного продукту на різних стадіях його життєвого циклу
title_full_unstemmed Екодеструктивний вплив на довкілля енергетичного продукту на різних стадіях його життєвого циклу
title_sort екодеструктивний вплив на довкілля енергетичного продукту на різних стадіях його життєвого циклу
publisher Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
publishDate 2011
topic_facet Економіка природокористування
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47668
citation_txt Екодеструктивний вплив на довкілля енергетичного продукту на різних стадіях його життєвого циклу / С.А. Прийменко // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 5-6. — С. 66-69. — Бібліогр.: 12 назв. — укp.
series Економiчний часопис-XXI
work_keys_str_mv AT priimenkosa ekodestruktivniivplivnadovkíllâenergetičnogoproduktunaríznihstadíâhiogožittêvogociklu
AT priimenkosa ékodestruktivnoevozdeistvienaokružaûŝuûsreduénergetičeskogoproduktanaraznyhstadiâhegožiznennogocikla
AT priimenkosa theenergyproductsecodestructiveimpactontheenvironmentatvariousstagesofitslifecycle
first_indexed 2025-12-02T09:16:34Z
last_indexed 2025-12-02T09:16:34Z
_version_ 1850387458690121728
fulltext 66 ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI ÅÊÎÍÎ̲ÊÀ ÏÐÈÐÎÄÎÊÎÐÈÑÒÓÂÀÍÍß 5-6’2011 Постановка проблеми. Економічне зростання в енерге- тичній галузі за нинішнього технологічного виробництва еле- ктричної енергії призводить до нераціонального та нееко- номічного використання природних ресурсів, погіршення кількісного і якісного стану навколишнього середовища, ви- никнення причинно-наслідкового зв’язку між екодеструктив- ним та екоспрямованим впливами. Спочатку економічне зро- стання стало причиною накопичення негативних явищ у взаємодії «людина – природа», а сьогоднішній стан навко- лишнього середовища затримує розвиток економічних показ- ників електроенергетичної галузі (завчасне зношення основ- них фондів, вичерпність енергоресурсів). Електрична енергія має відмінний від інших продуктів життєвий цикл із різним ан- тропогенним навантаженням на кожному з етапів. Про- аналізувавши наукові праці вітчизняних та зарубіжних уче- них, нами було виявлено, що екодеструктивний вплив життєвого циклу енергетичного продукту на навколишнє се- редовище раніше не досліджувався. Мета статті полягає у визначенні поняття життєвого цик- лу енергетичних продуктів та дослідженні впливу окремих його стадій на навколишнє середовище. Основні результати дослідження. В економіці розрізня- ють два поняття життєвого циклу: життєвий цикл виробу та життєвий цикл товару. Життєвим циклом виробу (ЖЦВ) вва- жається період часу від зародження нової ідеї, її практичного втілення в нових виробах до морального старіння та зняття цих виробів із виробництва і значного зменшення практично- го використання. Життєвий цикл товару (ЖЦТ) – термін, ко- ли товар має життєздатність, обертається на ринку, викори- стовується, приносить дохід виробникам та продавцям. Кожний життєвий цикл має свої стадії. Зазвичай стадії життєвого циклу товару і виробу різні. Що стосується елект- ричної енергії, то вона також має свій життєвий цикл. За виз- наченням електрична енергія відрізняється від інших товарів особливими споживчими якостями і фізико-технічними ха- рактеристиками, що обумовлює необхідність регулювання та регламентації його використання [1]. Для того щоб окреслити стадії життєвого циклу електрич- ної енергії, необхідно, перш за все, визначити, до якого із предметів необхідності вона належить: виробу чи товару. По-перше, електроенергія відноситься до товарів, які ма- ють певні індивідуальні характеристики, не властиві іншим товарам. Серед таких унікальних особливостей слід виділи- ти: неможливість зберігання і складування; потреба у відповідній інфраструктурі транспортування; високий ступінь однорідності та одиничний потік; непостійність споживання і нееластичність попиту. Функціональне значення електроенергії надає їй головну властивість – вона є предметом першої необхідності. У цьому сенсі електроенергія – це товар із нееластичним попитом, що зумовлюється двома обставинами: відсутністю товарів- замінників та неможливістю швидкого будівництва нових ге- УДК 005.41:620.9:502.174 С. А. Прийменко, аспірант кафедри економіки Сумського державного університету ЕКОДЕСТРУКТИВНИЙ ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ПРОДУКТУ НА РІЗНИХ СТАДІЯХ ЙОГО ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ У статті досліджено поняття життєвого циклу енергетичного продукту, визначено моделі життєвого циклу, розглянуто екодеструктивний вплив його стадій на навколишнє природне середовище, проана- лізовано екоспрямований вплив на довкілля окремих етапів життєвого циклу енергетичного продукту. Ключові слова: життєвий цикл,життєвий цикл енергетичного продукту,навколишнє природне середовище, екодеструктивний вплив, екоспрямований вплив. С. А. Прийменко ЭКОДЕСТРУКТИВНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ НА ОКРУЖАЮЩУЮ СРЕДУ ЭНЕРГЕТИЧЕСКОГО ПРОДУКТА НА РАЗНЫХ СТАДИЯХ ЕГО ЖИЗНЕННОГО ЦИКЛА В статье исследовано понятие жизненного цик- ла энергетического продукта, определены модели жизненного цикла, рассмотрено экодеструктивное воздействие его стадий на окружающую природ- ную среду, проанализовано эконаправленное воз- действие на окружающую среду отдельных стадий жизненного цикла энергетического продукта. Ключевые слова: жизненный цикл, жизненный цикл энергетического продукта, окружающая среда, экодеструктивное воздействие, эконаправленное воздействие. S. А. Priymenko THE ENERGY PRODUCT’S ECODESTRUCTIVE IMPACT ON THE ENVIRONMENT AT VARIOUS STAGES OF ITS LIFE CYCLE In the article the concept of energy product ‘s life cycle is explored, defined his models, his stages’ ecode- structive impact on the environment is considered, ekodirected impact of the energy product life cycle’s individual stages on the environment is offered is ana- lyzed. Key words: life cycle, life cycle of the energy product, environment, ecodestructive impact, ekodirected impact. 67 ÅÊÎÍÎ̲ÊÀ ÏÐÈÐÎÄÎÊÎÐÈÑÒÓÂÀÍÍß ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI5-6’2011 неруючих потужностей електростанцій, навіть попри значні капітальні вкладення [2]. По-друге, окремі стадії життєвого циклу і виробу, і товару стосуються електричної енергії. Отже, можна сказати, що во- на є виробом і товаром одночасно. Далі розглянемо соціо- еколого-економічні проблеми, що виникають на кожному з етапів життєвого циклу цього унікального енергетичного про- дукту. Життєвий цикл енергетичного продукту (ЖЦЕП) – це період від зародження нової ідеї стосовно добування (отри- мання) енергоресурсів для їх подальшого перетворення в електричну енергію до повного її споживання (використання). Можна виділити такі основні стадії життєвого циклу енерге- тичного продукту: 1) зародження ідеї щодо добування енергоресурсів, вті- лення її у науково-дослідні роботи; 2) вилучення та концентрація енергетичного ресурсу (до- бування енергоресурсу); 3) утилізація відходів добування; 4) переробка енергоресурсу в енергоносій; 5) виробництво електричної енергії; 6) утилізація відходів виробництва електричної енергії; 7) передача і розподіл електричної енергії; 8) споживання електричної енергії. Кожну із стадій ЖЦЕП можна розглядати і як окремий процес, що має тісні зв’язки із навколишнім середовищем, і як систему в цілому. Дослідження ЖЦЕП дозволить нам проаналізувати еко- логодеструктивний вплив енергетичної галузі на навколишнє середовище (НС) на всіх етапах життєвого циклу. Зрозуміло, що навантаження на НС має неоднаковий характер і різні прояви на окремих стадіях [3]. Якщо можливий екодеструк- тивний вплив на НС на стадії зародження ідеї про добування енергоресурсу було виявлено вчасно й одразу ж були вжиті заходи щодо запобігання йому, то на етапі добування енерго- ресурсів екологічний збиток не матиме обтяжливих наслідків. Запобігання екодеструктивного впливу будь-якої галузі на навколишнє середовище називається екологоспря- мованим. У цьому контексті розглянемо та проаналізуємо ко- жен етап ЖЦЕП і визначимо, який із них може мати екодес- труктивний вплив на НС. Сьогодні в Україні основними джерелами виробництва електричної енергії є теплові, атомні, гідравлічні, вітрові (ВЕС) та сонячні (СОЕС) електричні станції. Електрична енергія, отримана на різних електричних станціях, має неод- накові життєві цикли. Наприклад, гідроенергія отримується на ГЕС, збудованих на водних об’єктах – місцях безпосеред- нього використання енергоресурсу і переробки його в елект- ричну енергію. Це саме стосується ВЕС та СЕС, для яких енергоресурсом виступають вітер і сонце відповідно. Тому за- пропонований вище життєвий цикл можна розглядати в рам- ках двох моделей: моделі повного життєвого циклу енерге- тичного продукту (період від зародження ідеї про добування енергоресурсу до споживання електричної енергії) і моделі скороченого життєвого циклу енергетичного продукту (період від перетворення енергоресурсу в електричну енергію до її повного споживання). Першою стадією повного життєвого циклу енергетичного продукту є зародження ідеї про добування енергоресурсу, яка вважається найбільш наукоємною, інноваційною і стра- тегічною. Витрати на цьому етапі ЖЦЕП розподіляються на науково-дослідні та геологорозвідувальні роботи, пошукові й конструкторські дослідження, будівництво пошуково- розвідувальних і експлуатаційних свердловин, технологічні розробки та випробування. Перша стадія ЖЦЕП «може впли- вати» на якість навколишнього середовища у вигляді людсь- ких помилок при розробці проекту, здатних спричинити еко- логічне забруднення. На цій стадії доцільно надавати перевагу застосуванню ресурсозберігаючих технологій, що дозволить компенсувати зрослі витрати на одиницю енергетичного ресурсу, а також зменшити як антропогенне навантаження на довкілля на на- ступній стадії, так і сумарний еколого-економічний збиток. Другою стадією ЖЦЕП є добування енергоресурсу. Вона є завершенням попередньої стадії і тут мають бути враховані всі помилки проектно-досліджуваних робіт та прийняті пра- вильні конструкторські рішення. Ця стадія передбачає про- ведення таких робіт, як встановлення технологічного об- ладнання, експлуатація основних фондів і проведення пошуково-розвідувального буріння. Екологодеструктивне на- вантаження стадії добування енергоресурсу проявляється у вилученні значної території під технологічне обладнання, вис- наженні корисних копалин, забрудненні підземних вод, пору- шенні земельних ресурсів, забрудненні атмосферного повітря, порушенні екологічної рівноваги, втратах енергоре- сурсу через недосконалість конструкторського обладнання. Початковими кроками другої стадії для теплових елект- ричних станцій (ТЕС) є будівництво та експлуатація нафтога- зових свердловин. Щороку в Україні пробурюються тисячі метрів свердловин, ефективність яких становить близько 50%. Еколого-економічний збиток на цьому етапі вияв- ляється в тому, що вилучені із сільськогосподарського вико- ристання землі не дали позитивного результату в енергетич- ному комплексі та стали непридатними для подальшого корисного використання в інших секторах економіки [1]. Основними енергоносіями для ТЕС в Україні є нафта, газ, вугілля. У процесі добування вугілля виділяється природний газ, який викидається в атмосферу. Таке витрачання цінного енергоресурсу є екологічно несприятливим та економічно не- вигідним. Тому було б доцільно застосувати відповідні техно- логії щодо його використання, наприклад, для опалення бу- динків прилеглого району. У процесі видобутку нафти відбувається антропогенне навантаження на всі складові біосфери – забруднення атмо- сфери та водних ресурсів відходами добування, порушення структури ґрунтів, підвищення рівня захворюваності населен- ня, зменшення біорізноманіття. Процес добування енергоносія для атомних електричних станцій пов’язаний із добуванням уранової руди. Видобуток урану може здійснюватися трьома способами: шахтний (підземний), кар’єрний (відкритий) та свердловинне вилущу- вання. При облаштуванні та експлуатації будь-якого ураново- го родовища повинна бути розроблена й реалізована система заходів щодо забезпечення безпеки, яка б враховувала гео- логічні та гідрологічні особливості об’єкта, розу вітрів, харак- теристики руди. У разі дотримання цих правил видобуток урану безпечний для населення, що мешкає поруч [4]. У про- тилежному випадку може відбутися катастрофа із подаль- шими економічними збитками на відновлення стану навко- лишнього середовища. На сучасному етапі науково-технічного прогресу немож- ливо забезпечити абсолютну екологічну чистоту техно- логічних процесів, тому виникнення певної частини відходів на стадії добування ВД є неминучим процесом ЖЦЕП [5]. Головною екологічною проблемою цієї стадії залишається за- бруднення та деградація земельних ресурсів. На місцях добу- вання залишаються втрачені через недосконалість техно- логічного обладнання енергетичні ресурси, які із дощами потрапляють у ґрунт та підземні води і спричинюють зростан- ня захворюваності населення. 68 ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI ÅÊÎÍÎ̲ÊÀ ÏÐÈÐÎÄÎÊÎÐÈÑÒÓÂÀÍÍß 5-6’2011 Після видобування енергетичного ресурсу відбувається процес його переробки в енергоносій, придатний для викори- стання на електричних станціях. Наприклад, для уранової ру- ди необхідно збагачення природного урану його ізотопом та виготовлення паливних елементів (твелів) для подальшого їх використання на АЕС [1]. Ця стадія життєвого циклу потре- бує більшої уваги й обережності персоналу, надійності та до- сконалості технологічного обладнання, що вимагає значних капітальних вкладень для досягнення екологічної безпеки. Видобуті нафтопродукти транспортуються на нафтопере- робні заводи та підприємства, виробнича потужність яких в Україні покривається лише на 50% за рахунок більш дешевих імпортованих нафтопродуктів. На цій стадії виникають такі еколого-економічні проблеми, як низький рівень завантажен- ня технологічних установок і невисокі показники рентабель- ності виробництва, що є причиною значних економічних втрат від їх нераціонального використання та неефективної роботи технологічного обладнання [4]. Одним із напрямів зменшення екодеструктивного впливу енергетичної галузі може стати вилучення стадії видобутку енергетичних ресурсів із ЖЦЕП. За умови високого рівня економічного розвитку країни цю стадію можна замістити імпортом енергетичних ресурсів. Проте цей варіант моделі життєвого циклу, в силу стратегічної важливості енергетич- ної галузі, ставить під загрозу питання національної безпеки країни. Наступним кроком ЖЦЕП є переробка енергетичного ре- сурсу та безпосереднє виробництво електричної енергії. Ця стадія є найбільш значущою з точки зору антропогенного на- вантаження, має ряд проблем економічного, екологічного та соціального характеру. Екологічні проблеми виробництва електричної енергії різними електричними станціями висвітлено в ряді робіт [1; 6; 7; 4; 9; 10]. У процесі переробки ресурсів виникають відходи вироб- ництва (ВВ), утилізація яких є процедурою недешевою. На- приклад, утилізація відходів атомних електричних станції Таблиця Напрями екологізації для кожного окремого етапу ЖЦЕП Джерело: Складено автором 69 ÅÊÎÍÎ̲ÊÀ ÏÐÈÐÎÄÎÊÎÐÈÑÒÓÂÀÍÍß ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI5-6’2011 (АЕС) є найдорожчою стадією, яка впливає на собівартість виробленої електричної енергії. Водночас, собівартість енергії на АЕС є найменшою, оскільки витрати на захоронен- ня відходів виробництва цього виду енергії бере на себе оп- товий ринок електричної енергії (ОРЕ). Під відходи вироб- ництва вилучаються значні площі ґрунтів, забруднюються земельні, водні ресурси та атмосферне повітря. Поводження з відходами добування в атомній енергетиці потребує особливої уваги та обережності. Сьогодні в багать- ох розвинених країнах проводяться дослідження можливос- тей їх глибинного захоронення для ізоляції високоактивних компонентів, що мають тривалий життєвий цикл. Досвід інших країн свідчить, що для вибору територій з метою подібного захоронення необхідні попередні дослідження та значні капітальні вкладення. Одним із таких можливих місць в Україні є Чорнобильська зона відчуження. Проблема надійного зберігання найбільш небезпечних від- ходів є нагальною для України вже сьогодні, насамперед че- рез перетворення об’єкта «Укриття» в екологічно безпечну систему. Вилучення та надійна ізоляція паливоємних матеріа- лів з цього об’єкта дозволить зберегти значні кошти для тако- го перетворення і створить нормальний соціально-психологіч- ний клімат навколо всієї проблеми поводження з відходами АЕС та усунення наслідків Чорнобильської катастрофи [4]. Невід’ємним етапом у ЖЦЕП є транспортування енерго- ресурсу від місця його добування до місця складування і пе- реробки (електричної станції), а також транспортування (пе- редавання) електричної енергії від виробника до споживача. На наш погляд, «транспортування» можна не виділяти в ок- ремі стадії, а вважати його перехідною ланкою від поперед- ньої стадії до наступної. Під час передачі електричної енергії до споживача відбу- вається вібраційне та шумове забруднення, яке негативно впливає на організм людини і спричинює економічні збитки. Дослідивши стадії життєвого циклу енергетичної про- дукції, можна сказати, що на кожній із них виникає негатив- ний вплив на НC, який потім потребує додаткових витрат на його ліквідацію. Для запобігання негативного впливу зазначених етапів ЖЦЕП на довкілля необхідно використовувати потенційні можливості їх екоспрямованого впливу та екологізацію галузі. Деякі автори під екологізацією виробництва розуміють досконалість організаційно-економічних відносин [11]. Вико- ристовуючи окреслені цими авторами методи екологізації енергетичної галузі спробуймо запропонувати напрями еко- логізації для кожного окремого етапу ЖЦЕП (табл.). Як показує практика, запобігання негативному впливу на об’єкти – це процедура більш дешева, ніж витрачання коштів на ліквідацію неочікуваного екодеструктивного впливу. Дослідивши кожну стадію життєвого циклу, ми дійшли вис- новку, що жодна з них не позбавлена екодеструктивного впливу. Для його зменшення необхідно проводити постадійну екологізацію енергетичної галузі. Висновки. У статті розглянуто поняття життєвого циклу енергетичної продукції, проведено еколого-економічний аналіз окремих його стадій. Виявлено, що залежно від кількості стадій життєвого циклу енергетичної продукції існу- ють дві його моделі: модель повного та скороченого ЖЦ. Між стадіями ЖЦЕП існує причинно-наслідковий зв’язок: екодес- труктивний вплив попередньої стадії є причиною значних економічних збитків наступної. З метою зменшення екодест- руктивного впливу кожної стадії ЖЦЕП потрібно здійснювати екологізацію енергетики не лише на рівні окремих стадій, а й на рівні всієї галузі. Література 1. Шидловський А. К. Паливно-енергетичний комплекс Ук- раїни на порозі третього тисячоліття / А. Шидловський, М. Ко- валка. – К. : Українські енциклопедичні видання, 2001. – 400 с. 2. Кобушко И. Н. Финансово-экономический механизм эколо- гизации промышленного производства : дис.… канд. экон. на- ук : спец. 08.08.06 «Экономика природопользования и охраны окружающей среды» / И. Н. Кобушко. – Сумы, 2007. – 208 с. 3. Медоуз Д. Х. За пределами роста: уч. пособ. / Д. Х. Медоуз, Д. Л. Медоуз, И. Рандерс ; пер. с англ. Ягодина Г. А. – М. : Про- гресс, 1994. – 359 с. 4. Канаев А. А. Взаимодействие энергетики и окружающей среды / А. А.Канаев, И. З. Копп. – Ленинград, 1980. – 35 с. 5. Бурлакова І. М. Економічний механізм забезпечення стало- го розвитку на основі екологізації життєвого циклу продукції : дис.… канд. екон. наук : спец. 08.08.06 «Економіка природо- користування та охорони навколишнього середовища» / І. М. Бурлакова. – Суми, 2010. – 225 с. 6. Ященко Б. В. Экологизация управления теплоэнергетичес- ким комплексом в условиях корпоратизации : дис. канд. экон. наук : спец. 08.08.01 «Економіка природокористування і охо- рони навколишнього середовища» / Б. В. Ященко. – Суми, 2001. – 212 с. 7. Яструбинський В. І. Еколого-економічна оцінка ефектив- ності переводу теплоенергетики України на вугільну стра- тегію розвитку : дис. … канд. екон. наук : спец. 08.08.01 «Еко- номіка природокористування і охорони навколишнього середовища» / В. І. Яструбинський. – Суми, 2000. – 197 с. 8. Мельник Л. Г. Экономика и информация: экономика инфор- мации и информация в экономике. Энциклопедический сло- варь / Л. Г. Мельник. – Сумы : Университетская книга, 2005. – 384 с. 9. Шапочка М. К. Перспективи функціонування гідроенергети- ки України як альтернативного джерела енергії / М. К. Шапоч- ка, С. А. Прийменко // Вісник СумДУ. – 2011 – № 1. Серія «Еко- номіка». – С. 40–44. 10. Теплоенергетика: зовнішні витрати і проблеми прийняття рішень : монографія / [О. Ф. Балацький, А. Ю. Жулавський, В. Н. Кислий та ін.] ; за заг. ред. О. Ф. Балацького, О. М. Теліжен- ка. – Суми : Слобожанщина, 2001. – 396 с. 11. Кислый В. Н. Экологизация управления предприятием / В. Н. Кислый, Н. А. Лапин, Н. А. Трофименко. – Сумы : Универси- тетская книга, 2002. – 233 с. 12. The economic aspects of the energy sector in CIS countries [Electron resourse] : Economic papers, June 2008. – http://ec.europa.eu/economy_finance/publications/publica- tion12678_en.pdf Стаття надійшла до редакції 4 квітня 2011 року Шановні колеги! Триває передплата наукового журналу «Економічний часопис-ХХІ» на 2011 рік