Економічні засади відтворення водних живих ресурсів

Висвітлено ключові питання державного регулювання відтворення водних живих ресурсів. Розкрито механізм комплексної дії риборесурсного циклу з урахуванням структури аквакультури. Проаналізовано економічні проблеми проведення селекційно-племінної роботи в рибництві....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2011
1. Verfasser:	Вдовенко, Н.М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України 2011
Schriftenreihe:	Економiчний часопис-XXI
Schlagworte:	Економіка природокористування
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47669
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Економічні засади відтворення водних живих ресурсів / Н.М. Вдовенко // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 5-6. — С. 62-65. — Бібліогр.: 6 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-47669
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-476692025-02-09T20:52:26Z Економічні засади відтворення водних живих ресурсів Экономические основы воспроизводства водных живых ресурсов Economic bases of reproduction of water alive resources Вдовенко, Н.М. Економіка природокористування Висвітлено ключові питання державного регулювання відтворення водних живих ресурсів. Розкрито механізм комплексної дії риборесурсного циклу з урахуванням структури аквакультури. Проаналізовано економічні проблеми проведення селекційно-племінної роботи в рибництві. Освещены ключевые вопросы государственного регулирования воспроизводства водных живых ресурсов. Раскрыт механизм комплексного действия рыборесурсного цикла с учетом структуры аквакультуры. Проанализированы экономические проблемы проведения селекционно-племенной работы. The article is devoted the main questions by government intervention in reproduction water living resources. Modern machinery of complex activity of environmental resources cycle with the regard for aquaculture is exposing. The main economic problems of selection and pedigree work are analyzed. 2011 Article Економічні засади відтворення водних живих ресурсів / Н.М. Вдовенко // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 5-6. — С. 62-65. — Бібліогр.: 6 назв. — укp. 1728-6220 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47669 33:639.3/.5 uk Економiчний часопис-XXI application/pdf Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Економіка природокористування Економіка природокористування
spellingShingle	Економіка природокористування Економіка природокористування Вдовенко, Н.М. Економічні засади відтворення водних живих ресурсів Економiчний часопис-XXI
description	Висвітлено ключові питання державного регулювання відтворення водних живих ресурсів. Розкрито механізм комплексної дії риборесурсного циклу з урахуванням структури аквакультури. Проаналізовано економічні проблеми проведення селекційно-племінної роботи в рибництві.
format	Article
author	Вдовенко, Н.М.
author_facet	Вдовенко, Н.М.
author_sort	Вдовенко, Н.М.
title	Економічні засади відтворення водних живих ресурсів
title_short	Економічні засади відтворення водних живих ресурсів
title_full	Економічні засади відтворення водних живих ресурсів
title_fullStr	Економічні засади відтворення водних живих ресурсів
title_full_unstemmed	Економічні засади відтворення водних живих ресурсів
title_sort	економічні засади відтворення водних живих ресурсів
publisher	Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Економіка природокористування
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47669
citation_txt	Економічні засади відтворення водних живих ресурсів / Н.М. Вдовенко // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 5-6. — С. 62-65. — Бібліогр.: 6 назв. — укp.
series	Економiчний часопис-XXI
work_keys_str_mv	AT vdovenkonm ekonomíčnízasadivídtvorennâvodnihživihresursív AT vdovenkonm ékonomičeskieosnovyvosproizvodstvavodnyhživyhresursov AT vdovenkonm economicbasesofreproductionofwateraliveresources
first_indexed	2025-11-30T16:48:27Z
last_indexed	2025-11-30T16:48:27Z
_version_	1850234695020707840
fulltext	62 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI ÅÊÎÍÎÌ²ÊÀ ÏÐÈÐÎÄÎÊÎÐÈÑÒÓÂÀÍÍß 5-6’2011 Постановка проблеми. Загроза кризи аквакультури Ук- раїни очевидна і змушує переглянути звичні уявлення про кількісні та якісні критерії взаємовідносин суспільства і при- роди. Подальше збільшення обсягів виробництва шляхом за- лучення нових природних ресурсів уже неможливо. Тому ви- никає потреба у збільшенні кількості та підвищенні якості племінного матеріалу культивованих видів риб, проведенні селекційно-племінної роботи для забезпечення попиту рибо- господарських підприємств необхідним якісним рибопосадко- вим матеріалом об’єктів аквакультури. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значний вне- сок у методологію дослідження питання ефективності відтво- рення водних живих ресурсів зробили С. І. Алимов, М. В. Грин- жевський, О. М. Третяк та ін., праці яких містять аналіз ключових категорій, філософське обґрунтування проблем у контексті вирішення завдань селекційно-племінної роботи в рибництві у цілому. Узагальнення і критичний огляд напрацю- вань учених із досліджуваного питання здійснили С. М. Ква- ша, І. К. Кавер, В. Ф. Плічко, М. С. Стасишен. Аналіз дос- ліджень і публікацій, у яких започатковано розв’язання цієї проблеми, свідчить, що в більшості робіт учених об’єктом дослідження є державне регулювання рибогосподарського виробництва у цілому, а проблеми регулювання відтворення водних живих ресурсів вивчаються та оцінюються в загально- му контексті. Метою статті є обґрунтування методологічних основ ме- ханізму державного регулювання відтворення водних живих ресурсів в Україні. Основні результати дослідження. Процес обміну речо- вин між суспільством і природою має поліциклічний характер. Сумарний потік речовини поділяється на окремі ресурсні цик- ли, які являють собою «сукупність перетворень і просторових переміщень (відтворення, вилов, включаючи виявлення, підготовку до експлуатації, обробку, переробку, транспорту- вання, зберігання, навантажувально-розвантажувальні робо- ти, споживання) певного природного компонента, вилученого із природного середовища на всіх етапах використання його людиною до виходу знову в природне середовище» [1; 2]. Особливістю ресурсних циклів (далі – РЦ) є виникнення у процесі їх здійснення ряду побічних циклів, які ґрунтуються на різнобічному використанні основного ресурсу. Серед РЦ виділяють цикли, характерною рисою яких є об’єднання кінцевих і початкових стадій процесами відтворення цих ресурсів. Стадії будь-якого циклу, які змінюють одна одну, просторово відділені між собою, проте на кожній з них відбу- вається різна за ефективністю взаємодія людини з приро- дою. РЦ складаються із фаз перетворень і переміщень при- родної речовини, що відбуваються в межах суспільної ланки її кругообігу. При цьому на кожній стадії РЦ слід забезпечити найбільш ефективне й повне використання природної речо- вини, залученої в господарський обіг, що слугуватиме осно- вою раціоналізації відтворення та використання ресурсів. Визначення побічних підциклів, що формуються у ході основ- ного РЦ, дозволяє більш ефективно використати природну речовину, створивши додаткові виробництва, і звести до мінімуму виробничі відходи. Формування замкнутих виробни- чо-господарських систем із максимально можливим круго- обігом у них матеріальних ресурсів зберігає навколишнє се- редовище, забезпечує розширене відтворення відновних ресурсів. УДК 33:639.3/.5 Н. М. Вдовенко, кандидат економічних наук, доцент Національного університету біоресурсів і природокористування ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ ВІДТВОРЕННЯ ВОДНИХ ЖИВИХ РЕСУРСІВ Висвітлено ключові питання державного регулювання відтворення водних живих ресурсів. Розкрито механізм комплексної дії риборесурсного циклу з урахуванням структури аквакультури. Проаналізовано економічні проблеми проведення селекційно-племінної роботи в рибництві. Ключові слова: аквакультура,відтворення,економіка,попит,пропозиція,державне регулювання,рибогоспо- дарське підприємство, селекція. Н. М. Вдовенко ЭКОНОМИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ ВОСПРОИЗВОДСТВА ВОДНЫХ ЖИВЫХ РЕСУРСОВ Освещены ключевые вопросы государственно- го регулирования воспроизводства водных живых ресурсов. Раскрыт механизм комплексного дейст- вия рыборесурсного цикла с учетом структуры ак- вакультуры. Проанализированы экономические проблемы проведения селекционно-племенной работы. Ключевые слова: аквакультура, воспроизводст- во, экономика, спрос, предложение, государственное регулирование, рыбохозяйственное предприятие, се- лекция. N. M. Vdovenko ECONOMIC BASES OF REPRODUCTION OF WATER ALIVE RESOURCES The article is devoted the main questions by gov- ernment intervention in reproduction water living resources. Modern machinery of complex activity of environmental resources cycle with the regard for aquaculture is exposing. The main economic problems of selection and pedigree work are analyzed. Key words: aquaculture, reproduction, economics, demand,supply,state regulation, fishing enterprises,selec- tion. 63 ÅÊÎÍÎÌ²ÊÀ ÏÐÈÐÎÄÎÊÎÐÈÑÒÓÂÀÍÍß ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI5-6’2011 Сукупність виробництв, пов’язаних із іхтіофауною, її від- творенням, виловом, переробкою і використанням відходів переробки, об’єднаних зв’язками з кооперування та комбіну- вання, формує риборесурсний цикл. Риборесурсний цикл складається з ряду послідовних етапів впливу людини на рибні ресурси, починаючи з їх вияв- лення, вивчення, оцінки і закінчуючи процесом їх відтворен- ня. На рис. 1 наведено модель риборесурсного циклу, яка по- будована на основі диференціації технологічного процесу виробництва з урахуванням структури аквакультури. Від- повідно до представленої схеми, цикл рибних ресурсів із ура- хуванням структури аквакультури, оснований на викорис- танні різних видів іхтіофауни, є частиною загального циклу ресурсів фауни та флори. Його головна риса – постійне відновлення ресурсів і підвищення первинної біологічної про- дуктивності, оскільки з кожним роком дедалі більшу роль в управлінні цими процесами відіграє людина [3; 4]. Фаза розведення, вирощування та вилову рибних за- пасів – це «нижній поверх» циклу. Виробництва цієї фази жорстко прив’язані до ресурсу, і цикл на їх основі може роз- виватися за умови екологічної припустимості їх експлуатації. У процесі проходження вихідної сировини по техно- логічному ланцюгу знижується матеріаломісткість техно- логічних стадій виробництва, що послаблює вплив сировинно- го фактору на їх розміщення, тобто розширює можливості маневру в їх територіальній організації. Послідовна переробка сировини зазвичай складає основну вертикальну вісь моделі. Комплексне використання сировини та утилізація відходів – два види комбінування виробництва – можуть утворювати до- даткові вертикальні осі, пов’язані з основною. Вивчення кож- ного етапу риборесурсного циклу дозволяє виявити проблеми підприємств, що відповідають певній ланці технологічного ланцюга, підвищити рибопродуктивність водойм, віднайти до- даткові резерви для розвитку, а також скоротити витрати си- ровини, енергоресурсів, зменшити фінансові витрати, забез- печити більш повне використання трудових і виробничих ресурсів, покращити постачання населення продуктами хар- чування, зберегти параметри природного середовища. У то- варному рибництві не вилов, а вирощування риби – основна складова виробничого процесу. Селекційно-племінна робота, формування маточного стада, отримання та інкубація ікри, личинки, вирощування мальків, цьоголітки, однорічки, товар- ної риби – результати живої й уречевленої праці. Риби як об’єкт селекції мають цілий ряд переваг порівня- но із гомойотермними тваринами. Великі перспективи селекції у риб закладені в їх високій плодючості. Кожна самка коропа за один сезон дає сотні тисяч, а окремі – понад мільйон личи- нок. Це дозволяє проводити масову та індивідуальну се- лекцію з високою інтенсивністю, при цьому напруження добо- ру зростає в багато разів порівняно з іншими тваринами. За відповідної організації селекційно-племінної роботи з урахуванням зональних особливостей розміщення рибництва і створення племінного стада плідників риб можна збільшити вихід продукції з 1 га площі ставу приблизно на 18–20%. Та- кого приросту аквакультурної продукції реально досягти за- вдяки вдосконаленню співвідношення витрати – корми – на- важка, більшої стійкості до захворювань та зменшення відходів у сезон нагулу. Від нащадків однієї племінної самки коропа можна отримати більш як 400 ц риби (100–120 ц від звичайного коропа). Це означає, що для отримання відпо- відної кількості товарної риби можна втричі зменшити необ- хідне маточне стадо й відповідно площу для його утримання. Цілком слушним є висновок Алимова С. І. та Андрющенко А. І. про те, що останнім часом зростають вимоги до якості ви- рощуваних порід і культивованих видів риб та забезпечення ними господарств [5]. Кірпічніков В. С. відмічає, що біологічні особливості риб, пов’язані із життям у водному середовищі, зовнішнім заплідненням, високою плодючістю, потужним впливом навколишнього середовища на значну кількість жит- тєвих функцій визначають специфіку племінної роботи [6]. У рибництві прийнята триступінчата схема організації племінної роботи. При цьому передбачається наявність трьох типів племінних господарств: племінних господарств вищого типу – племінний завод; племінний репродуктор, селекційний Рис 1. Áëîê-ñõåìà ðèáîðåñóðñíîãî öèêëó ç óðàõóâàííÿì ñòðóêòóðè àêâàêóëüòóðè 64 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI ÅÊÎÍÎÌ²ÊÀ ÏÐÈÐÎÄÎÊÎÐÈÑÒÓÂÀÍÍß центр. До завдання племзаводів входить удосконалення існуючих і створення нових порід риб. Племінний матеріал із племзаводів має надходити до репродукторів, які повинні за- безпечувати ремонтним матеріалом та плідниками промис- лові господарства. Можливим є функціонування репродук- торів як відтворюваних комплексів, що забезпечують господарства високоякісним різновіковим рибопосадковим матеріалом, який звільняє товарні господарства від не- обхідності утримання власного маточного стада. При цьому схема племінної роботи стає двоступінчатою. З метою формування відповідної бази даних про племінні ресурси, племінні стада суб’єктів племінної справи, яким при- своєно відповідний статус та які мають племінну (генетичну) цінність і використовуються в селекційному процесі відпо- відно до діючих загальнодержавних програм селекції на вико- нання Закону України «Про племінну справу у тваринництві» та «Положення про Державний племінний реєстр» проходять державну реєстрацію шляхом занесення до бази даних Дер- жавного племінного реєстру. Для цього у 2002 р. розроблене програмне забезпечення й розпочате формування та ведення автоматизованої бази даних про племінні стада. Реєстрація проводиться з метою єдиного державного об- ліку племінних стад; створення бази даних про племінні стада для планування племінної роботи; оцінки діяльності суб’єктів племінної справи, пов’язаної з виконанням певних функцій у племінному рибництві; організації системи маркетингу в риб- ництві; сертифікації племінних (генетичних) ресурсів; здійс- нення контролю за дотриманням законодавства про племінну справу; визначення заходів щодо державної підтримки суб’єктів племінної справи в рибництві. Реєстрація племінного стада в Державному племінному реєстрі здійснюється за результатами проведення державної атестації та переатестації суб’єктів племінної справи. Ведення Державного племінного реєстру за дорученням Міністерства аг- рарної політики України здійснює Державний науко- во-виробничий концерн «Селекція». В умовах глобалізації аграрних ринків та ак- тивізації зовнішньоторговельних операцій держава з увагою підійшла до вирішення проблеми селекції в рибному господарстві. Джерела цільового фінансу- вання і цільових надходжень регламентуються відповідними урядовими постановами та норматив- ними документами, зокрема Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1239 «Про за- твердження Порядку використання коштів, що пе- редбачені у державному бюджеті для проведення заходів, пов’язаних із селекцією в рибному господарстві» та Постано- вою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2007 р. № 352 «Про затвердження Порядку використання коштів, передба- чених у державному бюджеті для проведення селекції у риб- ному господарстві». Цей Порядок визначає механізм викорис- тання коштів, передбачених у державному бюджеті Міністерству аграрної політики та продовольства за програ- мою «Селекція у рибному господарстві». Якщо у 2007 р. на селекцію в рибному господарстві виді- лено 9,5 млн. грн., у 2009 р. лише 1,6 млн. грн., то у 2010 р. – 4,6 млн. грн. У 2011 р. заплановано виділити 10,5 млн. грн. (рис. 2). Збільшення видатків для проведення заходів щодо селекції в рибництві пов’язано з усвідомленням доцільності переорієнтації виробництва на вирощування товарної риби із середньою масою не менш як 0,8–1 кг відповідно до вимог ринку. Надходження коштів із бюджету для рибогосподарської галузі регулюється наказом Мінагрополітики України «Про за- твердження розмірів бюджетних видатків для проведення за- ходів, пов’язаних із селекцією в рибному господарстві» від 6 липня 2007 року № 474. Збільшення розмірів бюджетного фінансування у 2008 році дало змогу підприємствам покращи- ти матеріально-технічну базу селекційних дільниць завдяки оснащенню їх необхідним технологічним та лабораторним об- ладнанням (інкубаційні апарати, аератори, термооскиметри, мікроскопи, ванни, лотоки, басейни, генератори, насосні уста- новки, автогодівниці, очеретокосарки тощо). Підприємствами проведено капітальний ремонт інкубаційних цехів, а також ре- конструкцію водопостачальних систем інкубаційних цехів і се- лекційних рибдільниць. Сучасний стан виробничо-господарської діяльності суб’єк- тів племінної справи у рибництві спонукає нас провести дослідження в динаміці видового складу племінного стада з урахуванням кількісних та якісних показників продуктивності стада. Масовий констатуючий аналіз за показником «Реалізо- вано племінної молоді» проводився в розрізі родин: коропові, лососеві, сомові, рослиноїдні за віковими групами – цьоголіт- ки, однорічки, ремонтний молодняк (рис. 3). Аналіз рис. 3 висвітлює, що коропові залишаються основ- ним об’єктом аквакультури України. Наприклад, у 2010 р. ре- алізовано 4428 тис. шт. однорічки коропа, що на 2420 тис. шт. більше, ніж у 2009 р., ремонтного молодняку – 861 тис. шт., що відповідно на 475 тис. шт. і 830 тис. шт. більше порівняно з 2009 і 2008 рр. Зусилля науки та практики, орієнтовані на широке вико- ристання рослиноїдних риб, дали суттєві результати, оскільки зріс показник реалізації племінної молоді. У 2010 р. реалізовано 5407 тис. шт. цьоголітки, що на 4951 тис. шт. і 5-6’2011 Рис 2. Äèíàì³êà ðóõó êîøò³â íà ïðîâåäåííÿ çàõîä³â, ïîâ'ÿçàíèõ ³ç ñåëåêö³ºþ â ðèáíîìó ãîñïîäàðñòâ³ ó 2005-2011 ðð. Рис 3. Ðåàë³çîâàíî ïëåì³ííî¿ ìîëîä³ ðèá ó 2008-2010 ðð., òèñ. øò. 65 ÅÊÎÍÎÌ²ÊÀ ÏÐÈÐÎÄÎÊÎÐÈÑÒÓÂÀÍÍß ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 4415 тис. шт. відповідно більше порівняно з 2008 та 2009 рр. Використання сучасних біотехнологій вирощування якісного рибопосадкового матеріалу дало можливість подвоїти в бага- тьох рибокомбінатах обсяги виробництва товарної риби зі значним зниженням собівартості продукції. Ремонтного молодняку рослиноїдних риб у 2010 р. реалізовано 824 тис. шт., проти 11 тис. шт. у 2008 р. та 386 тис. шт. у 2009 р. В умовах відсутнього цінового паритету між товарною продукцією рибництва і витратами на її виробництво росли- ноїдні риби займають провідне положення в пасовищній ак- вакультурі, зберігаючи суттєву позицію при застосуванні еле- ментів інтенсифікації як високоефективного компонента полікультури. До рослиноїдних риб умовно віднесено строка- того товстолобика, який здатний споживати певною мірою фітопланктон, але перевагу віддає зоопланктону. Цьоголітки строкатого товстолобика у 2009 р. реалізовували ДСРП «Уланівський рибцех» СВАТ «Вінницярибгосп» – 45 тис. шт., АРК «Придунайська Нива» – 2010 тис. шт., однорічки – СРВАТ «Черкасирибгосп» – 465 тис. шт. У 2010 р. цьоголітку за цим видом племінного матеріалу реалізовували АРК «При- дунайська Нива» – 2012 тис. шт., РАБК «Ново-Не- красівський» – 1709 тис. шт., 700 тис. шт. однорічки – Ли- манське ДВСГП, 580 тис. шт. ремонтного молодняку – ТОВ фірма «Гемма, ЛТД». Схожість біології і походження призвело до того, що до складу рослиноїдних риб був внесений чорний амур, який жи- виться винятково твердим зообентосом. Протягом 2009 р. в Україні племінне маточне поголів’я чорного амуру утриму- валося лише у ВАТ «Волиньрибгосп», проте реалізації племінної молоді не було. У 2010 р. племінного маточного по- голів’я чорного амуру в Україні не налічувалося, що є одним із негативних аспектів для подальшого розвитку ставової аква- культури. Звертає на себе увагу й показник реалізації племінної мо- лоді осетрових риб, зокрема стерляді, який у 2009 р. по Ук- раїні складав лише 5 тис. шт. (ВАТ «Донрибкомбінат»). Ре- алізації племінної молоді веслоносу в 2009–2010 рр. не спостерігалося. Отже, плідники, ремонтна група риб, племінна молодь є специфічною складовою матеріально-технічної бази риб- ницьких господарств. Низький рівень пропозиції племінної молоді свідчить про те, що попри наявність вітчизняних та імпортованих порід різних видів риб у більшості випадків промислові підприєм- ства самостійно вирощують безпородний матеріал із подаль- шим використанням його в рибогосподарському виробництві. Ефективність використання вказаних живих ресурсів визна- чає результати не лише рибництва, а й віддачу інших засобів виробництва – будівель, споруд, обладнання, машин, рибаць- кої техніки, інкубаційних та личинкових цехів тощо. Водні живі ресурси внутрішніх водойм і територіальних вод є стратегічним державним харчовим резервом, охорона, зберігання та відновлення якого нерозривно пов’язані як із природними процесами, так і з діяльністю людини. В останні роки стан природного відтворення водних живих ресурсів значно погіршився внаслідок дії ряду зовнішніх факторів, головними серед яких є антропогенні: несприятливий гідроло- гічний режим, замулення та заростання нерестовищ, забруд- нення води, нерегульований вилов (браконьєрський). Утво- рення дніпровських водосховищ також призвело до суттєвих змін у структурно-функціональних показниках рибного насе- лення і водних екосистем. У процесі дослідження нашу увагу привернула та обстави- на, що в умовах посиленого антропогенного навантаження, яке безпосередньо впливає на шляхи міграцій та умови розмноження водних живих ресурсів, виникає необхідність розробки компенсаційних рибогосподарських заходів. Одним із таких заходів, які широко використовуються у вітчизняній та світовій практиці, є штучне відтворення в контрольованих людиною умовах цінних представників іхтіофауни. Щорічно Державний комітет рибного господарства України здійснює організацію і контроль за забезпеченням проведення заходів із відтворення водних живих ресурсів на підставі «Інструкції про порядок проведення робіт з відтворення водних живих ресурсів», затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України № 215 від 08.06.2004 р. Ця Інструкція визна- чає порядок проведення робіт із відтворення водних живих ресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (крім водних об’єктів, розташованих у межах територій та об’єктів природ- но-заповідного фонду) суб’єктами всіх форм власності, що здійснюють рибогосподарську діяльність. Постанова Кабінету Міністрів України від 1 березня 2007 р. № 337 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів із відтворення водних живих ресурсів у внутрішніх во- доймах та Азово-Чорноморському басейні» визначає ме- ханізм використання коштів, передбачених у державному бю- джеті Міністерству аграрної політики та продовольства за програмою «Відтворення водних живих ресурсів у внутрішніх водоймах та Азово-Чорноморському басейні». Бюджетне фінансування на проведення робіт із відтво- рення риби та інших водних живих ресурсів здійснюється за двома напрямами: а) забезпечення роботи державних ри- бовідтворювальних комплексів (в Україні існує п’ять держав- них заводів, які щороку проводять роботи з відтворення та випуску молоді різних видів риб у рибогосподарські водні об’єкти України); б) проведення робіт із відтворення риби в рамках бюджетної програми «Відтворення водних живих ре- сурсів у внутрішніх водоймах та Азово-Чорноморському ба- сейні». Після закінчення робіт підприємства подають Держав- ному агентству рибного господарства акти виконання робіт із вселення водних живих ресурсів, довідку про фактичні вит- рати, пов’язані з придбанням, вирощуванням водних живих ресурсів, та розрахунок собівартості виконаних робіт згідно із зазначеною Інструкцією. Висновки. Нині питання охорони і раціонального викори- стання водних живих ресурсів, розвиток аквакультури штуч- них водойм та впровадження новітніх екологічних технологій у частині рибництва стають пріоритетними для рибної галузі. Проведені дослідження підтверджують думку про те, що вирішення цих питань неможливо без подальшої наукової підтримки, спрямованої на підвищення культури ведення рибництва, координації та достатнього рівня фінансування за участю держави. Література 1. Комар И. В. Рациональное использование природных ресурсов и ресурсные циклы / И. В. Комар. – М. : Наука, 1975. – 212 с. 2. Михелес Т. П. Рыбохозяйственный комплекс внутренних водо- емов России: современное состояние, проблемы, пути их решения / Т. П. Михелес. – Санкт-Петербург : ООО «ИП Комплекс», 2001. – 316 с. 3. Алимов С. І. Індустріальне рибництво : підручник / С. І. Алимов, А. І. Андрющенко. – Севастополь : Видавництво УМІ, 2010. – 552 с. 4. Грициняк І. І. Науково-практичні основи раціональної годівлі риб / І. І. Грициняк. – К. : Рибка моя, 2007. – 306 с. 5. Андрющенко А. І. Ставове рибництво : підручник / А. І. Андрю- щенко, С. І. Алимов. – К. : Видавничий центр НАУ, 2008. – 637 с. 6. Кирпичников В. С. Генетика и селекция рыб / В. С. Кирпични- ков. – Л. : Наука, 1987. – 520 с. Стаття надійшла до редакції 14 квітня 2011 року 5-6’2011

Економічні засади відтворення водних живих ресурсів

Institution

Ähnliche Einträge