Інституціональні фактори економічного зростання в сучасних умовах
У статті розглянуто фактори впливу на поведінку господарюючих суб’єктів в умовах розвитку ринкової економіки. Особлива увага приділяється інституціональним факторам економічного зростання....
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
2011
|
| Назва видання: | Економiчний часопис-XXI |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47810 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Інституціональні фактори економічного зростання в сучасних умовах / Н.В. Колодрубська // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 7-8. — С. 20-22. — Бібліогр.: 16 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-47810 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-478102025-02-09T13:36:26Z Інституціональні фактори економічного зростання в сучасних умовах Институциональные факторы экономического роста в современных условиях Institutional factors of the economy growing in modern terms Колодрубська, Н.В. Економічна теорія У статті розглянуто фактори впливу на поведінку господарюючих суб’єктів в умовах розвитку ринкової економіки. Особлива увага приділяється інституціональним факторам економічного зростання. В статье рассмотрены факторы влияния на поведение хозяйствующих субъектов в условиях развития рыночной экономики. Особое внимание уделяется институциональным факторам экономического роста. In the article the factors of influence on the conduct of being in charge subjects are considered in the conditions of development of market economy.The special attention is spared the institutional factors of the economy growing. 2011 Article Інституціональні фактори економічного зростання в сучасних умовах / Н.В. Колодрубська // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 7-8. — С. 20-22. — Бібліогр.: 16 назв. — укp. 1728-6220 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47810 330(075.8) uk Економiчний часопис-XXI application/pdf Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Економічна теорія Економічна теорія |
| spellingShingle |
Економічна теорія Економічна теорія Колодрубська, Н.В. Інституціональні фактори економічного зростання в сучасних умовах Економiчний часопис-XXI |
| description |
У статті розглянуто фактори впливу на поведінку господарюючих суб’єктів в умовах розвитку ринкової економіки. Особлива увага приділяється інституціональним факторам економічного зростання. |
| format |
Article |
| author |
Колодрубська, Н.В. |
| author_facet |
Колодрубська, Н.В. |
| author_sort |
Колодрубська, Н.В. |
| title |
Інституціональні фактори економічного зростання в сучасних умовах |
| title_short |
Інституціональні фактори економічного зростання в сучасних умовах |
| title_full |
Інституціональні фактори економічного зростання в сучасних умовах |
| title_fullStr |
Інституціональні фактори економічного зростання в сучасних умовах |
| title_full_unstemmed |
Інституціональні фактори економічного зростання в сучасних умовах |
| title_sort |
інституціональні фактори економічного зростання в сучасних умовах |
| publisher |
Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Економічна теорія |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47810 |
| citation_txt |
Інституціональні фактори економічного зростання в сучасних умовах / Н.В. Колодрубська // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 7-8. — С. 20-22. — Бібліогр.: 16 назв. — укp. |
| series |
Економiчний часопис-XXI |
| work_keys_str_mv |
AT kolodrubsʹkanv ínstitucíonalʹnífaktoriekonomíčnogozrostannâvsučasnihumovah AT kolodrubsʹkanv institucionalʹnyefaktoryékonomičeskogorostavsovremennyhusloviâh AT kolodrubsʹkanv institutionalfactorsoftheeconomygrowinginmodernterms |
| first_indexed |
2025-11-26T07:31:26Z |
| last_indexed |
2025-11-26T07:31:26Z |
| _version_ |
1849837275168374784 |
| fulltext |
20
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 7-8’2011
ÅÊÎÍÎ̲×ÍÀ ÒÅÎвß
Постановка проблеми. Життєвий рівень населення
будь-якої країни напряму залежить від темпів економічно-
го зростання. Одними із важливих чинників впливу на еко-
номічне зростання є інституціональні фактори. Тому на
нинішньому етапі розвитку ринкових відносин є досить ак-
туальною проблема дослідження впливу інституційного
середовища на економічне зростання.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вітчизняна
та зарубіжна література налічує чимало праць, присвяче-
них вивченню інституціональних факторів. Особливу роль
інституційного середовища в економічному зростанні
підкреслювали такі видатні економісти, як Й. Шумпетер
[1], Р. Коуз [2], Д. Норт [3], Дж. Гелбрейт [4], О. Вільямсон
[5], Я. Корнаї [6] та ін. Проблемам інституціональних змін в
Україні присвячені праці ряду вітчизняних авторів, а саме
А. Ткача [7], А. Чухна [8], Г. Башнянина [9], С. Степаненка
[10], А. Чаусовського [11], О. Прутської [12] та ін.
На етапі розвитку і становлення ринкової економіки
виникає необхідність подальшого вивчення впливу інсти-
туційних факторів на економічну поведінку суб’єктів гос-
подарювання. Зокрема недостатньо досліджено вплив
інституційного середовища на економічне зростання.
Метою статті є аналіз інституціональних факторів еко-
номічного зростання в умовах ринкової трансформації
економіки України.
Основні результати дослідження. Важливе значен-
ня у формуванні організаційних форм ведення економічної
діяльності та темпів економічного зростання належить
інституціональній структурі національного господарства.
Економічні інститути мають вплив на економічне зростан-
ня, оскільки вони формують систему мотивацій ключових
економічних акторів у суспільстві, сприяючи інвестуванню
в людський та інтелектуальний капітал, інновації, орга-
нізацію виробничого процесу тощо.
Відомий зарубіжний економіст К. Піч у своїй праці по-
дає таку класифікацію інституціональних факторів еко-
номічного зростання [13]:
• загальні (домінуюча ідея або думка у суспільстві; істо-
ричний розвиток суспільства);
• соціальні та психологічні (порівняно стабільні характе-
ристики суспільства, які змінюються еволюційним шля-
хом; психологічні риси людей, які живуть у суспільстві;
особлива роль національної культури, менталітет, види
етнічної поведінки);
• політичні (якість конституції та методів кооперації між
державою, бізнесом, політичною культурою, нефор-
мальними правилами та традиціями);
• економічні (чіткі «правила гри», які визначають ефек-
тивні й неефектні види діяльності; права власності;
функції і соціальні правила торгівлі; ефективність
банківської та фінансової систем; відповідні методи уп-
равління ризиками і страхова система; загальноприй-
нята система податків; децентралізована економічна
система; формальні економічні інститути, які позитив-
но впливають на довгострокове зростання).
Економічне зростання – інтегральна характеристика,
яка відбиває рівень розвитку продуктивних сил, науки і
техніки, ринкових відносин, інноваційності, а також багато
інших параметрів, що визначають місце країни у світовому
господарстві. У наш час розвиток економічної теорії відбу-
вається шляхом поглиблення аналізу сутності економічно-
го зростання, виявлення нових факторів, які впливають на
динаміку народного господарства окремих країн і світу в
цілому. Окрім традиційних структурних факторів, у центрі
уваги дослідників дедалі частіше з’являються інсти-
туціональні фактори: соціальна та політична стабільність,
зрілість ринкових інститутів, стан інфраструктури [14].
Різноманітність факторів економічного зростання відо-
бражає складну природу функціонування економіки, бага-
торівневість її складових. Іншими словами, народне госпо-
дарство характеризується тією чи іншою структурою
факторів виробництва, які використовуються для отри-
мання певного продукту.
Прогресивні структурні зрушення – основний ресурс
економічного зростання [15]. Структурні характеристики
свідчать про досягнутий рівень використання виробничих
ресурсів, ступінь зрілості, особливості спеціалізації і рівень
диверсифікації економіки, тобто про все те, що визначає
місце країни в міжнародному поділі праці, її конкурентну
нішу на світових ринках товарів і послуг.
УДК 330(075.8)
Н. В. Колодрубська,
асистент кафедри економічної теорії
Приватного вищого навчального закладу
«Галицька академія»
ІНСТИТУЦІОНАЛЬНІ ФАКТОРИ
ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ В
СУЧАСНИХ УМОВАХ
У статті розглянуто фактори впливу на поведінку господарюючих суб’єктів в умовах розвитку ринкової
економіки. Особлива увага приділяється інституціональним факторам економічного зростання.
Ключові слова: суб’єкти господарювання, інституційне середовище, інституціональні фактори, економічне
зростання.
Н. В. Колодрубская
ИНСТИТУЦИОНАЛЬНЫЕ ФАКТОРЫ
ЭКОНОМИЧЕСКОГО РОСТА В
СОВРЕМЕННЫХ УСЛОВИЯХ
В статье рассмотрены факторы влияния на пове-
дение хозяйствующих субъектов в условиях развития
рыночной экономики. Особое внимание уделяется ин-
ституциональным факторам экономического роста.
Ключевые слова: хозяйствующие субъекты, институ-
циональная среда,институциональные факторы,экономи-
ческий рост.
N. V. Kolodrubska
INSTITUTIONAL FACTORS OF THE ECONOMY
GROWING IN MODERN TERMS
In the article the factors of influence on the conduct of
being in charge subjects are considered in the conditions
of development of market economy.The special attention is
spared the institutional factors of the economy growing.
Key words: subjects of manage, institutional environment,
institutional factors, economy growing.
21
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI7-8’2011
ÅÊÎÍÎ̲×ÍÀ ÒÅÎвß
Інституціональні фактори зростання пов’язані з різни-
ми аспектами соціально-економічного середовища, в яко-
му діють приватні господарюючі суб’єкти. Його формують
як вони самі, так і держава в ролі ініціатора та провідника
тієї чи іншої політики економічного зростання.
Інституціональні фактори зростання можуть мати різні
форми прояву, але об’єднує їх те, що вони визначають
рамки діяльності господарюючих суб’єктів із врахуванням
інтересів суспільства і створюють додаткові можливості
для їх ефективного бізнесу в умовах розвитку економіки.
Саме через інституціональні фактори реалізовується по-
літика стійкого, збалансованого економічного зростання,
яка дозволяє своєчасно протидіяти негативним ефектам
середньострокової циклічності господарської діяльності.
Розгляньмо найважливіші групи інституціональних
факторів, які впливають на економічне зростання. Перш
за все, проаналізуємо групу факторів, об’єднаних понят-
тям «організаційні структури бізнесу». Як відомо, такі
структури можуть відрізнятися за розмірами з урахуван-
ням галузевої специфіки (великий, середній і малий
бізнес), ступеня корпоратизованості (корпоративний та
некорпоративний бізнес), ступеня диверсифікованості
(спеціалізований і диверсифікований бізнес), ступені мо-
нополізації ринку (монополія, олігополія, вільний ринок),
характеру використання найманої праці (особисті й сімейні
підприємства, акціонерний капітал з найманою працею).
Усі ці структури є відображенням складної картини ор-
ганізації господарського процесу, в рамках якого здійс-
нюється процес безпосереднього виробництва продукції
та управління цим процесом.
У більш широкому розумінні поняття «організаційна
структура бізнесу» співпадає з поняттям «структура рин-
ку». Від ефективності структури галузевого чи продукто-
вого ринку (рівня його концентрації, монополізації, дивер-
сифікації) залежать можливості росту діючих на ньому
господарюючих суб’єктів.
До організаційних структур, які збільшують потенціал
економічного росту, можна віднести промислові кластери
(локальні територіальні об’єднання виробництв з визна-
ченою спеціалізацією, які досягають високої конкуренто-
спроможності), галузеві організації підприємців (провід-
ників технологічних новинок та інших ефективних
бізнес-рішень, що сприяють росту галузі), різні кооперати-
ви (аграрні, збутові тощо, підвищуючи стійкість і продук-
тивність відповідного бізнесу). Всі ці явища більшою або
меншою мірою сприяють інтересам розвитку приватного
бізнесу, які вони охоплюють.
Другою важливою групою інституціональних факторів
росту є «економічна інфраструктура». Сюди відносять ті
галузі господарства, які самі не створюють матеріальний
продукт, але забезпечують процес його виробництва. Це
електроенергетика й комунальне господарство вироб-
ничого призначення, виробничий транспорт, складське
господарство і зв’язок, а також різноманітні галузі сфери
послуг для потреб виробництва (фінансово-кредитна сфе-
ра, оптова й роздрібна торгівля, наука, освіта, послуги
бізнесу та ін.).
Названі галузі сприяють нормальному функціонуван-
ню виробництв, зайнятих випуском товарів проміжного і
кінцевого попиту, забезпечуючи їх енергією, фінансовими
ресурсами, інноваціями, висококваліфікованою робочою
силою та управлінськими кадрами. Вони також здійс-
нюють різні види перевезень (готової продукції, сировини
і матеріалів, робочої сили), налагоджують ефективний
зв’язок усередині компанії та ззовні, надають консал-
тингові, аудиторські та інші види послуг із ведення бізне-
су. Реалізація таких послуг пов’зана з високими затрата-
ми, проте без них у сучасних умовах ефективний і
конкурентоспроможний бізнес неможливий.
Отже, розвинута виробнича інфраструктура є клю-
човим фактором ефективного функціонування галузей
матеріального виробництва та необхідною умовою стійко-
го економічного росту. Про це ж свідчить сучасна тен-
денція підвищення ролі сфери послуг (у тому числі й
виробничого призначення) у структурі народного госпо-
дарства.
Особливу групу інституціональних факторів створює
законодавчо-нормативне середовище ділової активності –
продукт діяльності держави на різних рівнях владної вер-
тикалі (центральному, регіональному, локальному). Проте
далеко не завжди регламентовані дії держави здатні
сприяти економічному зростанню.
Найбільш відчутний вплив на процес ділової актив-
ності, а відтак і на економічний ріст, здійснює податкове,
антимонопольне, фінансово-кредитне, ліцензійне, корпо-
ративне, науково-технологічне й трудове законодавство.
Таке законодавство може як позитивно, так і негативно
впливати на здатність бізнесу збільшувати свій внесок в
економічне зростання.
Високі податки в будь-якому випадку не є благом для
бізнесу і не сприяють економічному зростанню, однак
«соціальні відрахування» необхідні. Без них держава не
зможе виконувати свої функції. Тут існують дві вічні «про-
блеми» – формування ефективного рівня податкових ста-
вок і збільшення віддачі від ресурсів, які перерозподіляє
держава через податковий механізм.
Антимонопольне законодавство впливає на структуру
галузевих ринків із метою підвищення рівня конкуренції.
Тим самим воно блокує можливі негативні наслідки, обу-
мовлені намаганням окремих господарюючих суб’єктів
встановити абсолютний контроль над цінами, якістю про-
дукції і співвідношенням попиту-пропозиції на певних
ринках. Монопольна практика, як відомо, призводить до
сповільнення інноваційного процесу, зниження рівня кон-
курентоспроможності національної продукції на відпо-
відних сегментах світового ринку та витіснення національ-
ного виробника на внутрішньому ринку. Високий рівень
монополізації окремого галузевого ринку в кінцевому ре-
зультаті призводить до зменшення його внеску в еко-
номічне зростання.
Фінансово-кредитне законодавство регулює діяль-
ність бізнесу в сфері надання боргових засобів, здійснен-
ня поточних платежів, оплати цінних паперів, розміщення
акцій і облігацій суб’єктів господарювання на фондових
біржах та ін. Особливе значення для стимулювання еко-
номічного росту має ефективне регулювання операцій з
акумулювання засобів для інвестицій у розширення і (або)
модернізацію виробничих потужностей чи створення но-
вих підприємств. Як показує практика країн із розвинутою
економікою, інвестиції все більшою мірою фінансуються
приватним бізнесом за рахунок залучення боргових за-
собів, оскільки власних засобів для цього, як правило, не-
достатньо. Це пов’язано з тим, що капіталоємність нових
проектів досить велика і продовжує зростати, тоді як дов-
гострокової тенденції росту рівня рентабельності вироб-
ництва не спостерігається.
У цих умовах важко переоцінити роль послуг бізнесу з
боку фінансово-кредитної сфери, а її ефективність, своєю
чергою, напряму залежить від досконалості фінансово-
кредитного законодавства, яке повинно максимально
сприяти кредитуванню бізнесу для розвитку виробництва.
Складність полягає в тому, що нові види виробництва,
спираючись на інноваційні технології, в які насамперед
потрібно вкладати інвестиційні ресурси, пов’язані з підви-
щеними фінансовими ризиками і, відповідно, небезпекою
неповернення боржником отриманих засобів, що зменшує
мотивацію до кредитування таких інвестицій. Це ставить
питання чіткого правового оформлення процедури дер-
жавного гарантування приватних інвестиційних кредитів.
Існує і другий аспект державного впливу на фінансово-
кредитну систему з метою активізації економічного росту.
Йдеться про формування законодавчих та організаційних
передумов для створення фінансово-промислових корпо-
рацій. У сучасних умовах тісна інтеграція фінансового і
промислового капіталу дає додатковий імпульс процесу
фінансування зростання промислового виробництва. У
той же час у компетенції держави стримувати таку інтег-
рацію в тому випадку, якщо вона веде до невиправданого
22
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 7-8’2011
підвищення концентрації виробництва в окремих галузях і
посилення монопольного тиску на ринку.
Однією з основоположних вимог ефективного функ-
ціонування будь-якої сфери бізнесу, особливо банківської
та фінансової, є прозорість господарської діяльності й ре-
гулярне надання фінансової звітності, підкріплене про-
фесійним аудитом. Законодавче закріплення такої вимо-
ги, безумовно, має прогресивний характер. Тим самим
створюються необхідні передумови для об’єктивної оцінки
фінансового здоров’я тих або інших компаній, обмежують-
ся можливості отримання позик малоефективними або та-
кими, що знаходяться в кризисному стані підприємствами,
знижуються кредитні ризики банків.
Прозорість діяльності бізнесу – це свого роду інстру-
мент очищення господарського організму, що дозволяє
виявити його нежиттєздатні частини. Господарюючі
суб’єкти, чия діяльність не відповідає законодавчо вста-
новленим фінансовим нормативам, можуть бути піддані
процедурі банкрутства і реорганізації, у тому числі злиття
та поглинання. Чітко прописані у відповідному розділі за-
конодавства механізми санації підприємств і призначення
арбітражних керівників можуть мінімізувати суспільний
збиток від банкрутства та зберегти економічний потенціал
збанкрутілих компаній.
У сучасних умовах підвищилася роль ринку цінних па-
перів і похідних фінансових інструментів (деривативів) у
регулюванні потоків фінансових ресурсів. Розширення
асортименту фінансових інструментів, з одного боку,
збільшує можливості акумуляції засобів, необхідних для
розвитку та модернізації виробництва, прискорення еко-
номічного зростання. Водночас, похідні інструменти є
об’єктом спекуляцій на фондових біржах. Оборот фіктив-
них (часто віртуальних) ресурсів на сучасних електронних
біржах слабо пов’язаний із динамікою реального сектору
економіки і первинних фінансових інструментів, що обслу-
говують його оборот. Тут закладена бомба сповільненої
дії, здатна підірвати (у чому ми вже неодноразово переко-
нувалися) всю світову фінансову систему. Для того щоб
цього не сталося, держава повинна жорстко регулювати
ринки цінних паперів, створюючи бар’єри для безконт-
рольного нарощування високоризикових спекулятивних
операцій.
Важливим фактором економічного зростання, що
базується на активному впровадженні результатів фунда-
ментальних і прикладних наукових досліджень у госпо-
дарську практику, є законодавче регулювання науково-
технічної сфери. Особлива роль тут належить патентному
законодавству, покликаному стимулювати винахідницьку
діяльність. Ліцензійне законодавство може полегшити до-
ступ на ринки для тих економічних гравців (компаній), що
впроваджують нові революційні технології. Навпаки, неви-
правдане посилення порядку надання ліцензій сковує
підприємницьку ініціативу, обмежуючи потенціал еко-
номічного зростання.
Однією з найбільш конфліктних сфер законодавчої
діяльності держави часто виявляється трудове законо-
давство. Воно встановлює права та обов’язки праце-
давців і найманих робітників, визначає процедуру укла-
дання трудових угод, регламентує оплату праці,
тривалість робочого тижня та відпочинку, діяльність
профспілок, інші аспекти праці, тобто регулює весь процес
використання трудового фактора у виробництві, від ефек-
тивності якого безпосередньо залежить динаміка еко-
номічного розвитку будь-якої країни.
Соціально орієнтоване і збалансоване економічне зро-
стання вимагає такого трудового законодавства, яке за-
безпечувало б розумний компроміс між інтересами праце-
давця та найманих робітників. Це дозволить запобігати
соціальним конфліктам, страйкам, втратам продукції і обу-
мовленим ними зривам контрактів, тобто тим негативним
процесам, які можуть виникнути внаслідок існування
об’єктивних протиріч між працею та капіталом.
Висновки. Таким чином, аналіз розглянутих у статті
проблема вказує на необхідність подальшого вивчення й
удосконалення всіх аспектів економічного зростання.
Структурні та інституційні фактори економічного зростан-
ня діють у нерозривному зв’язку. Структурні чинники
впливають на економічне зростання безпосередньо, виз-
начаючи вартісні компоненти, що збільшують реальний
ВВП як основний показник економічного зростання.
Вплив інституційного середовища має опосередкований
характер (через дію структурних чинників), але від цього
воно не стає менш важливим. Держава, як складова
інституційного середовища, здатна ефективно регулюва-
ти економічне зростання, при цьому не втручаючись без-
посередньо у виробничі процеси, що обумовлюють
збільшення реального ВВП.
Література
1. Шумпетер Й. Теория экономического развития. Капитализм, социа-
лизм и демократия / Й. Шумпетер ; предисл. В. С. Автономова. – М. :
ЭКСМО, 2007. – 864 с.
2. Коуз Р. Фирма, рынок и право / Р. Коуз ; пер. с англ. Б. Пинскера. –
М. : Дело ЛТД, 1993. – 192 с.
3. Норт Д. Інституції, інституційна зміна та функціонування економіки /
Д. Норт ; пер. з англ. І. Дзюб. – К. : Основи, 2000. – 198 с.
4. Гелбрейт Дж. К. Экономические теории и цели общества / Дж. К.
Гелбрейт ; пер. с англ. – М. : Прогресс, 1976. – 368 с.
5. Уильямсон О. И. Экономические институты капитализма: Фирмы,
рынки, «отношенческая» контрактация / О. И. Уильямсон ; научное ре-
дактирование и вступительная статья В. С. Канькало ; пер. с англ. Ю.
Е. Благова и др. – СПб. : Лениздат; CEV Press. 1996. – 702 с.
6. Корнаи Я. Дефицит / Я. Корнаи ; пер. с венгр. – М. : Наука, 1990. –
607 с.
7. Ткач А. А. Інституціональні основи ринкової інфраструктури : моно-
графія / А. А. Ткач ; НАН. України. Об’єднаний ін-т економіки. – К.,
2005. – 295 с.
8. Чухно А. А. Твори у 3 т. / А. А. Чухно ; НАН України. Київ. нац. ун-т ім.
Т.Шевченка, Наук-дослід. фін. ін-т при М-ві фін. України. – Т. 3: Станов-
лення еволюційної парадигми економічної теорії. – 2007. – 712 с.
9. Башнянин Г. І. Економічні системи: проблеми структуризації і типо-
логізації / Г. І. Башнянин, І. М. Копич, Б. М. Шевчик. – Львів : Коопосвіта,
1999. – 220 с.
10. Степаненко С. В. Інституціональний аналіз економічних систем
(проблеми методології) : монографія / С. В. Степаненко. – К. : КНЕУ,
2008. – 312 с.
11. Чаусовский А. М. Экономические институты: сущность, структура,
функции / А. М. Чаусовский // Економіка: проблеми теорії та практики.
Збiрник наукових праць. Випуск 96. – Дніпропетровськ : ДНУ, 2001. –
С. 90–96.
12. Прутська О. О. Інституціоналізм і проблеми економічної поведінки в
перехідній економіці / О. О. Прутська. – К. : Логос, 2003. – 256 с.
13. Piech, K. (ed.), Economic Policy and Growth of Central and East
European Countries. London, University College London, 2003, р. 8.
14. Белоусов А. Эволюция системы воспроизводства российской эко-
номики. От кризиса к развитию / А. Белоусов. – М. : МАКС ПРЕСС,
2006. – 350 с.
15. Beyond Reforms. Struktural Dynamics and Macroeconomic Theory. Ed.
By J.A. Ocampo, Stanford (Ca.), 2005.
16. Інституціональна парадигма цивілізаційного розвитку : монографія:
у 4 кн. / За ред. А. Ткача. – Запоріжжя : КПУ, 2008. – Кн. 2: Інсти-
туціоналізація економічного розвитку / А. Ткач, О. Покатаєва,
М. Радєва, В. Коломієць, М. Вожняк та ін. – 264 с.
Стаття надійшла до редакції 18 липня 2011 року
ÅÊÎÍÎ̲×ÍÀ ÒÅÎвß
|