Сутність поняття «екологічне регулювання»

У статті досліджено різні підходи зарубіжних та вітчизняних науковців до визначення поняття «екологічне регулювання». Вивчено взаємозв’язок понять «державне регулювання» і «державне управління». Визначено сутність поняття «екологічне регулювання». Надано авторське трактування поняття екологічного ре...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Економiчний часопис-XXI
Date:	2011
Main Author:	Харіна, О.О.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України 2011
Subjects:	Економіка та управління підприємствами
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47814
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Сутність поняття «екологічне регулювання» / О.О. Харіна // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 7-8. — С. 33-36. — Бібліогр.: 16 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859706012840230912
author	Харіна, О.О.
author_facet	Харіна, О.О.
citation_txt	Сутність поняття «екологічне регулювання» / О.О. Харіна // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 7-8. — С. 33-36. — Бібліогр.: 16 назв. — укp.
collection	DSpace DC
container_title	Економiчний часопис-XXI
description	У статті досліджено різні підходи зарубіжних та вітчизняних науковців до визначення поняття «екологічне регулювання». Вивчено взаємозв’язок понять «державне регулювання» і «державне управління». Визначено сутність поняття «екологічне регулювання». Надано авторське трактування поняття екологічного регулювання діяльності підприємства. В данной статье исследованы различные подходы зарубежных и отечественных ученых к определению понятия «экологическое регулирование». Изучена взаимосвязь понятий «государственное регулирование» и «государственное управление». Определена сущность понятия «экологическое регулирование». Представлена авторская трактовка понятия экологического регулирования деятельности предприятия. This article examines different approaches to the definition of «ecological regulation» foreign and native scientists. Studying of correlation of concepts «government regulation», public administration and defines the essence of the concept of «ecological regulation». The interpretation concept of ecological regulation of business was provided.
first_indexed	2025-12-01T02:59:53Z
format	Article
fulltext	33 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI7-8’2011 ємства на основі використання програмного за- безпечення DEA os, а також встановити, чи є впровадження концепції контролінгу доцільним. Така методика є доволі простою в застосуванні та передбачає використання математичних ме- тодів, що забезпечують високу достовірність ре- зультатів. Література 1. Ґудзь П. Інститут контролінгу в системі управління / П. Ґудзь, Г. Мізерна // Підприємництво, господарство і пра- во. – 2006. – № 9. – С. 154–156. 2. Дедов О. А. Методология контроллинга и практика уп- равления крупным промышленным предприятием : учеб- ное пособ. / О. А. Дедов. – М. : Альпина Бізнес Букс, 2008. – 248 с. 3. Карминский А. М. Контроллинг в бизнесе. Мето- дологические и практические основы построения контроллинга в организациях / А. М. Карминский, Н. И. Оленев, А. Г. Примак, С. Г. Фалько. – М.: Фи- нансы и статистика, 2003. – 256 с. 4. Контроллинг как инструмент управления пред- приятием / [Е. А. Ананькина, С. В. Данилочкин, Н. Г. Данилочкина и др.] ; под ред. Н. Г. Данилочкиной. – М. : Аудит, ЮНИТИ, 1999. – 297 с. 5. Концепция контроллинга: Управленческий учет. Система отчетности. Бюджетирование / Hor- vath&Partners ; пер. с нем. – 3-е изд. – М. : Альпина Бизнес Букс, 2008. – 269 с. 6. Слепцов С. А. Создание управленческой инфор- мационной системы / С. А. Слепцов // Корпоратив- ные системы. – 2003. – № 5 – С. 12–18. 7. Сухарева Л. А. Контроллинг – основа управления бизнесом / Л. А. Сухарева, С. Н. Петренко. – К. : Эльга, Ника-Центр, 2002. – 208 с. 8. www.deaos.com Стаття надійшла до редакції 1 липня 2011 року ÅÊÎÍÎÌ²ÊÀ ÒÀ ÓÏÐÀÂË²ÍÍß Ï²ÄÏÐÈªÌÑÒÂÀÌÈ Таблиця Рівень розвиненості комплексу контролінгу підприємств фармацевтичної галузі Рис 5. Матриця визначення доцільності впровадження системи контролінгу на вітчизняних фармацевтичних підприємствах Джерело: Розроблено автором Джерело: Розроблено автором УДК: 351.82 О. О. Харіна, аспірант кафедри екологічного менеджменту та підприємництва Київського національного університету імені Тараса Шевченка СУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ «ЕКОЛОГІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ» У статті досліджено різні підходи зарубіжних та вітчизняних науковців до визначен- ня поняття «екологічне регулювання». Вивчено взаємозв’язок понять «державне регулювання» і «державне управління». Визначено сутність поняття «екологічне регу- лювання». Надано авторське трактування поняття екологічного регулювання діяль- ності підприємства. Ключові слова: екологічне регулювання, державне регулювання, екологічний менеджмент, забруднення довкілля. Е. О. Харина СУЩНОСТЬ ПОНЯТИЯ «ЭКОЛОГИЧЕСКОЕ РЕГУЛИРОВАНИЕ» В данной статье исследованы различные подходы зарубежных и отечественных ученых к определению понятия «экологическое регулирование». Изучена вза- имосвязь понятий «государственное регулирование» и «государственное управление». Определена сущ- ность понятия «экологическое регулирование». Пред- ставлена авторская трактовка понятия экологическо- го регулирования деятельности предприятия. Ключевые слова: экологическое регулирование, го- сударственное регулирование, экологический менедж- мент, загрязнение окружающей среды. О. О. Kharina THE ESSENCE OF THE «ECOLOGICAL REGULATION» CONCEPT This article examines different approaches to the defin- ition of «ecological regulation» foreign and native scien- tists. Studying of correlation of concepts «government reg- ulation», public administration and defines the essence of the concept of «ecological regulation». The interpretation concept of ecological regulation of business was provided. Key words: ecological regulation, government regulation, environmental management, pollution. Постановка проблеми. Наприкінці ХХ століття над- звичайно загострилася світова екологічна криза. Стрімке погіршення якості природного середовища та виснаження природних ресурсів зробили актуальним розроблення на- прямів подальшого розвитку людської цивілізації. Людст- во зрозуміло, що виробництво товарів і послуг призводить до вичерпування ресурсів та численних екологічних про- блем, внаслідок чого збільшуються економічні й соціальні втрати. Тому питання досягнення сталого розвитку людського суспільства набуває в наш час дедалі більшої актуальності. На порядок денний вийшла потреба ефек- тивного регулювання комплексного процесу екологізації 34 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 7-8’2011 виробництва, всієї господарської діяльності суспільства з урахуванням фактору екологічної безпеки. При цьому еко- логізація виробництва вимагає відповідного вдосконален- ня господарського механізму. Відтак актуальною стала потреба впровадження дієвої системи екологічного регу- лювання в усіх секторах економіки. Події минулих десятиліть, а саме: започаткування про- цесу «Довкілля для Європи» у 1991 р., Конференція ООН з навколишнього середовища і розвитку, що проходила в Ріо-де-Жанейро у 1992 р., Всесвітній саміт зі сталого роз- витку в Йоганнесбурзі у 2002 р., підписання низки приро- доохоронних конвенцій тощо свідчать про те, що питання, які стосуються охорони навколишнього середовища, дер- жавної екологічної політики та екологічного регулювання діяльності підприємств набувають усе більшого значення в умовах екологічної кризи. На сучасному етапі розвитку суспільства теоретико-методична база екологічного уп- равління є досить широкою, спектр методів екологічного регулювання постійно розширюється. Це пов’язано із за- гостренням еколого-економічних протиріч. Усупереч цьо- му деякі його аспекти залишаються невирішеними, зокре- ма не відпрацьований повною мірою механізм здійснення екологічного регулювання. Окрім того, незважаючи на значну кількість досліджень та публікацій з питань еко- логічної політики, нині в науковій літературі відсутнє чітке визначення поняття екологічного регулювання діяльності підприємства. Актуальність екологічних проблем і нагальна потреба їх вирішення потребує, на нашу думку, подальшої розроб- ки теоретико-методологічних положень щодо сутності та важелів екологічного регулювання діяльності суб’єктів господарювання. Аналіз останніх досліджень і публікацій. В останні роки в економічній літературі питанням державного регу- лювання та управління приділяється значна увага. Ваго- мий внесок у розвиток науки регулювання економіки зро- били такі зарубіжні вчені, як А. Абалкін, В. Афанасьєв, Г. Брейнс, Т. Васильєва, К. Гелбрейт, Дж. Кейнс, А. Мар- шалл, В. Ойкен, П. Самуельсон, Ф. Хайєк та ін. Значні наукові результати у сфері регулювання економіки отри- мані в дослідженнях вітчизняних науковців, а саме: А. Александрова, С. Білої, А. Гальчинського, В. Геєця, М. Долішного, С. Мочерного, В. Черняка та ін. Однак досі за- лишаються невирішеними питання, які стосуються тотож- ності понять регулювання та управління, не визначено, яке з них є глибшим у науковій площині. Нині екологічна проблематика є досить популярною серед науковців. На увагу заслуговують праці В. Андрей- цева, Г. Бачинського, О. Веклича, О. Величко, Т. Галуш- кіної, В. Лозанської, Л. Кожушко, І. Синякевич, М. Хилька, В. Шевчука та ін. Ці вчені проаналізували особливості взаємозв’язків між природою, суспільством і економікою, які підтверджують тісну взаємозалежність між природни- ми та економічними чинниками і розвитком суспільства. Проте, незважаючи на численні наукові дослідження та публікації, більшість із них торкається лише окремих інс- трументів державної екологічної політики. На наш погляд, рівень наукового опрацювання проблем екологічної полі- тики, зокрема питання тлумачення поняття «екологічне регулювання», й нині залишається не розкритим. Метою статті є визначення й обґрунтування змісту екологічного регулювання, аналіз наукових поглядів щодо цієї проблематики визначних представників економічних доктрин, а також формулювання власного комплексного тлумачення терміну «екологічне регулювання», визначен- ня основних його складових. Для досягнення цієї мети бу- ли поставлені такі завдання: упорядкувати поняття «дер- жавне регулювання» і «державне управління», розкрити їх сутність, визначити специфічні риси, розробити власне формулювання поняття екологічного регулювання діяль- ності підприємств. Основні результати дослідження. Останніми роками такі поняття, як «екологічне регулювання», «екологічне управління» і «екологічний менеджмент» міцно закріпили- ся в лексиконі науковців-практиків та теоретиків. Викори- стовують ці терміни здебільшого спонтанно, часто ототож- нюючи і не заглиблюючись у їх зміст. Понятійному апарату притаманні нечіткість, невизначеність, узагальнення, дис- кусійність, що, своєю чергою, негативно впливає на розви- ток як теорії, так і практики. У результаті дослідження встановлено, що зазначені визначення не є тотожними, і співвідношення між ними доцільно розглядати як похідне від тлумачення загальних категорій «регулювання» та «управління». На рівні загаль- ної науки вони майже ніколи не використовуються як іден- тичні, але співвідношення між ними роз’яснюється по- різному. Загальновизнано, що регулювання й управління як со- ціальні явища мають спільну сферу застосування, проте передбачають різний за характером вплив на об’єкти уп- равління з метою досягнення певних результатів, тобто реалізації встановлених цілей та завдань управлінського впливу. При цьому регулювання охоплює порівняно з уп- равлінням ширшу сферу організаційної діяльності. На думку М. Макаренка та В. Дудченка, обидва понят- тя мають самостійну основу, змістовну характеристику і напрям розвитку. Категорія «управління» включає су- купність прийомів та методів цілеспрямованої дії на об’єкт з метою досягнення певних результатів його діяльності. Управління означає використання методів, що передбача- ють підпорядкування цих об’єктів управлінському впливу з боку суб’єкта управління. Категорія «регулювання» означає дію на об’єкт з ме- тою не лише досягнення певних результатів, а й для упо- рядкування їх у межах заданих параметрів, планів, кори- гування відхилення від останніх [10, с. 72]. Відтак «регулювання», на нашу думку, є більш широким понят- тям, ніж «управління», оскільки охоплює ширшу сферу ор- ганізаційної діяльності держави. Варто додати, що регулю- вання пов’язане не стільки із впливом на об’єкти управління, скільки на навколишнє середовище, передба- чає високий ступінь альтернативності поведінки керова- них об’єктів й тим самим є відмінним від поняття уп- равління. Регулювання створює умови для діяльності суб’єктів та об’єктів управління в напрямі, що є бажаним для держави і за яким відбуватиметься розвиток системи управління у цілому, а також передбачає декілька варіан- тів майбутньої діяльності керованих об’єктів, створюючи можливість діяти економічним суб’єктам найбільш ефек- тивно. З переходом до ринкових відносин поняття дер- жавного регулювання поступово витіснило поняття дер- жавного управління, залишивши йому лише управлінські функції відносно об’єктів, що знаходяться в державній власності, а всі інші галузі та сфери охопило державне ре- гулювання. Отже, на підставі цього, вважаємо, що регулю- вання є ширшим і цілком самостійним елементом уп- равління економікою. Поняття «екологічне регулювання» для вітчизняної науки також не є абсолютно новим, багато уваги у цій сфері науковці приділяють теоретичним та прикладним аспектам. Проте, незважаючи на це, ще й досі не існує єдиного загальноприйнятого тлумачення поняття еко- логічного регулювання діяльності підприємств. Зокрема, як зазначають Ю. Лисенко і А. Садеков у [2], багато ав- торів повністю відмовляються від точного визначення, роблячи наголос на описі окремих вихідних позицій та за- ходів щодо екологізації системи управління. Сьогодні в літературі можна зустріти такі категорії, як «екологічний менеджмент» [2; 5; 10], «менеджмент довкілля підприємств» [1], «екологічне управління» [3; 6], «еко- логічне керування» [6], «екологічне регулювання» [7; 15], «управління навколишнім середовищем» [10] та ін. Аналіз зарубіжної та вітчизняної літератури, зорієнто- ваної на екологічне регулювання, свідчить про відсутність консенсусу в різних авторів щодо конкретного змісту й формування такого регулювання. Наприклад, предмет екологічного регулювання часто уточнюється через опи- сання окремо виділених характеристик і він зовсім не ÅÊÎÍÎÌ²ÊÀ ÒÀ ÓÏÐÀÂË²ÍÍß Ï²ÄÏÐÈªÌÑÒÂÀÌÈ 35 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI7-8’2011 пов’язаний із цілісною системою уявлень. У німецько- та англомовній літературі нині можна зустріти такі формулю- вання екологічного регулювання, як: менеджмент охорони навколишнього середовища, екологічний менеджмент, екологічна політика підприємства тощо. В українській і російській науковій літературі останнім часом спостерігається тенденція до застосування та тлу- мачення понять «екологічне регулювання», «екологічне управління» і «екологічний менеджмент» як синонімів. Проте у цих визначеннях, на нашу думку, існують суттєві відмінності щодо суб’єктів та об’єктів діяльності, мотива- ції, ролі відповідальних осіб, відповідальності за результа- ти діяльності, відмінними є також основні принципи здійс- нення господарської діяльності підприємств (див. табл.). Екологічне управління – це процес, який передбачає виявлення екологічних проблем, формулювання еко- логічної політики, вибір інструментів запровадження політики, трансформацію її в закони й регулятивні акти, а також примусове впровадження цих законів і регулятив- них актів у дію [3, с. 24]. Успіх екологічного управління за- лежить не стільки від специфічних організаційних та інсти- туційних особливостей, притаманних тій чи іншій країні, скільки від таких факторів, як твердий намір громадсь- кості переслідувати цілі охорони довкілля, віддзеркален- ня цього наміру в політичній волі представників влади, пе- редбачуваність і спроможність уряду діяти відповідно до цієї волі. Основою ефективного екологічного управління є ступінь важливості, що надають громадськість та її пред- ставники екологічним проблемам. Для екологічного управління характерними є такі риси: здійснюється органами державної влади, інколи еко- номічними суб’єктами; зовні вмотивована діяльність обу- мовлена вимогами природоохоронного законодавства; спостерігається відносна легкість імітації та фальсифікації ефективної діяльності; перевага надається процесу уп- равління діяльністю над її результатам; здійснюється ви- нятково в межах посадових інструкцій та зобов’язань. На противагу екологічному управлінню екологічний менеджмент, який спрямований на досягнення еколого- економічної ефективності виробництва та керується при- родоохоронним законодавством, здійснюється тільки еко- номічними суб’єктами. Виходячи з проведеного нами порівняльного аналізу понять, можна стверджувати, що принциповою відмінністю екологічного менеджменту від екологічного управління є його спрямованість на постійне покращення екологічних та економічних характеристик виробничої діяльності – на еколого-економічну ефек- тивність виробництва. Відмінними рисами екологічного ме- неджменту від екологічного управління є також те, що він здійснюється лише економічними суб’єктами, їх діяльність має бути внутрішньо мотивована й обумовлена принципа- ми екологічної справедливості та екологічної ефективності, засто- совується лише на ініціативній і добровільній основі та в основ- ному залежить від особистої зацікавленості менеджера в кінцевих результатах, його досвіду та кваліфікації. Варто додати, що деякі автори засто- совують термін «екологічний менеджмент» для позначення управління регіональною еколо- го-економічною системою, цим самим створюючи плутанину, адже також існує й інше припу- щення, зокрема, що термін «еко- логічний менеджмент» коректно використовувати лише для характеристики функцій на під- приємстві. Здійснивши порівняльний аналіз зарубіжних та вітчизняних наукових праць, ми дійшли вис- новку, що екологічне регулюван- ня є саме тим поняттям, що уо- соблює в собі характерні ознаки як екологічного управління, так і екологічного менеджменту, тоб- то є глибшим за своєю сутністю. Воно поєднує всі ті основні ха- рактеристики, що є надзвичайно важливими в подоланні нинішніх еколого-економічних суперечно- стей економічного зростання. Таким чином, екологічне ре- гулювання – це цілеспрямована, свідома діяльність економічних суб’єктів господарювання, органів державної влади та громадськості, що спрямована на розроблення, запровад- ження, реалізацію, контроль та свідоме управління діяльністю суб’єктів господарювання, включає в себе су- купність принципів, форм, методів, прийомів та інших за- ходів природоохоронного характеру, які повинні забезпе- чити раціональне використання і збереження природних ресурсів, дотримання екологічної безпеки. Екологічне ре- гулювання застосовується не тільки для різного рівня при- мусу забруднювачів навколишнього середовища обмежи- ти викиди шкідливих речовин у природні та техногенні середовища, а й для матеріального стимулювання сум- лінних природокористувачів. Як вид діяльності екологічне регулювання охоплює виробничі процеси, законодавчі, нормативні та соціально-економічні аспекти діяльності суспільства, методи управління якістю навколишнього природного середовища тощо й здійснюється на всіх ор- ганізаційних рівнях, зокрема: локальному, місцевому, регіональному та національному. Варто додати, що як га- лузь наукового знання екологічне регулювання тільки по- чинає формуватися. Воно народжується на стику уп- равлінських та екологічних наук і сьогодні належить до емпіричних наук. Вбираючи у себе основні положення те- ÅÊÎÍÎÌ²ÊÀ ÒÀ ÓÏÐÀÂË²ÍÍß Ï²ÄÏÐÈªÌÑÒÂÀÌÈ Таблиця Порівняльна характеристика екологічного регулювання, екологічного управління та екологічного менеджменту Джерело: Складено автором за [4; 5; 6; 7; 9; 14; 15; 16] 36 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 7-8’2011 ÅÊÎÍÎÌ²ÊÀ ÒÀ ÓÏÐÀÂË²ÍÍß Ï²ÄÏÐÈªÌÑÒÂÀÌÈ орії соціально-екологічного управління, практично втілює їх у життя, використовуючи при цьому економічні, адміністративні, соціальні, технологічні та інформаційні фактори з метою досягнення якості (стану) природного середовища, що забезпечує можливість сталого розвитку суспільства і природи. Висновки. Таким чином, провівши порівняльний ана- ліз понять екологічного управління, екологічного менедж- менту та екологічного регулювання, дослідивши їх основні характеристики та виокремивши відмінні риси, ми сфор- мулювали власну комплексну дефініцію такого терміну, як «екологічне регулювання». На жаль, в Україні дієвість системи екологічного регу- лювання неможливо об’єктивно оцінити за його кінцевим результатом через відсутність законодавчого визначення цілей та термінів їх досягнення. Нині в державі сформова- но розвинуту систему екологічного законодавства, в тому числі з акцентуванням уваги на використанні природних ресурсів, проте законодавство у цій сфері має переважно відомчий характер, чинна система регулювання викорис- тання природних ресурсів не відповідає вимогам переходу до стійкого розвитку та є однією із серйозних перешкод гармонізації відносин природи і суспільства. Предметом наших подальших наукових досліджень буде оцінка систе- ми еколого-економічного регулювання на підприємствах України в ринкових умовах господарювання. Література 1. Біла С. О. Державне регулювання екологізації виробництва в Україні: реалії та перспективи / С. О. Біла // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія економічна. – Донецьк : ДонНТУ, 2008. – Вип. 33-2. – С. 19–25. 2. Большой экономический словарь / Под. ред. Азрилияна А. Н. – 7-е изд., доп. – М. : Институт новой экономики, 2008. – 1472 с. 3. Величко О. М. Екологічне управління : навч. посіб. / О. М. Величко, Д. В. Зеркалов. – К. : Наук. світ, 2001. – 193 с. 4. Галушкіна Т. П. Екологічний менеджмент в Україні / Т. П. Галушкіна // Економіка України. – 1999. – № 6. – С. 78–83. 5. Глосарій зеленого бізнесу: українсько-німецько-російсько-анг- лійський // [В. Базилевич, Д. Вальтер, В. Хартманн та ін.] ; наук. ред.: В. Базилевич, Д. Вальтер. – К. : Знання, 2010. – 518 с. 6. Лисенко Ю. Екологічний підхід до управління підприємством: про- блеми і перспективи / Ю. Лисенко, А. Садеков // Економіка України. – 2003. – № 5. – С. 33–40. 7. Лозанський В. Р. Екологічне управління в розвинутих країнах світу в порівнянні з Україною / В. Р. Лозанський. – Харків : УкрНДІЕП, 2000. – 68 с. 8. Макаренко М. І. Сутнісно-структурна визначеність механізму регу- лювання державного боргу / М. І. Макаренко, В. Ю. Дудченко // Вісн. СумДУ. – 2006. – № 7(91). – С. 68–75. 9. Максимів Л. І. Сутність, функції, завдання і нормативно-правове за- безпечення екологічного менеджменту / Л. І. Максимів, О. А. Потай // Наукові праці Лісівничої академії наук України. – Випуск 5. – 2007. – С. 103–109. 10. Маліков В. В. Визначення напрямів державного регулювання еко- номіки / В. В. Маліков // Науково-виробничий журнал «Держава та регіони». Серія: державне управління. – Дніпропетровськ, 2011. – № 1. – С. 72–76. 11. Мельник Л. Г. Екологічна економіка / Л. Г. Мельник. – Суми : Універ- ситетська книга, 2006. – 367 с. 12. Садеков А. А. Механизмы эколого-экономического управления предприятием : монография / А. А. Садеков. – Х. : Издательский дом «ИНЖЭК», 2004. – С. 81–82. 13. Синякевич І. Інструменти екополітики: теорія і практика / І. Синяке- вич. – Львів : ЗУКЦ, 2003. – 183 с. 14. Советский экономический словарь / Гл. ред.. А. М. Прохоров. – М. : Сов. энцикл., 1988. – 1600 с. 15. Baumol W. J. The theory of environmental policy / W. J. Baumol, W.E. Oates. – Cambridge : University press, 1988. – 299 p. 16. Christoph Knill. Europische Umweltpolitik. Steuerungsprobleme und Regulierungsmuster im Mehrebenensystem. – GWV Fachverlage GmbH, Wiesbaden 2008. – 240 p. Стаття надійшла до редакції 17 червня. 2011 року УДК 331:378.12 О. М. Козак, аспірантка Тернопільського національного економічного університету ОЦІНКА РОБОТИ ВИКЛАДАЧА ЯК ЕЛЕМЕНТ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ У статті проаналізовано вітчизняні та зарубіжні підходи до оцінки ефективності діяль- ності викладацького складу вищих навчальних закладів. Запропоновано кілька методич- них підходів оцінки результативності діяльності викладача вищої школи. Ключові слова: викладач вищої школи, професіоналізм, рейтингова оцінка, критерії оцінювання. Е. Н. Козак ОЦЕНКА РАБОТЫ ПРЕПОДАВАТЕЛЯ КАК ЭЛЕМЕНТ СИСТЕМЫ ОБЕСПЕЧЕНИЯ КАЧЕСТВА ВЫСШЕГО ОБРАЗОВАНИЯ В статье проанализированы отечественные и зару- бежные подходы к оценке эффективности деятель- ности преподавательского состава высших учебных заведений. Предложено несколько методических под- ходов оценки результативности деятельности препо- давателя высшей школы. Ключевые слова: преподаватель высшей школы, профессионализм, рейтинговая оценка, критерии оцени- вания. O. M. Kozak AN ESTIMATION OF HIGH SCHOOL LECTURER WORK AS AN ELEMENT OF QUALITY PROVIDING SYSTEM IN HIGHER EDUCATION Analysis of domestic and foreign approach to an evalu- ation of efficiency of higher education faculty lecturers’ work is given in the article. Several methodical approaches are offered to estimate the effectiveness of higher school teacher activity. Key words: teacher of higher school, professionalism, rating estimation, evaluation criteria.. Постановка проблеми. На шляху до підвищення якості знань і ефективності системи вищої освіти постає проблема оцінки професійної діяльності кожного виклада- ча. Проведення аналізу роботи науково-педагогічного працівника вимагає застосування відповідної методики, яка б враховувала особливості функціонування вищого навчального закладу. Однак у літературі практично відсутнє наукове обґрунтування комплексного аналізу ре- зультатів діяльності викладачів, розглядаються певні складові внутрішнього оцінювання, які не інтегруються в єдину систему. Не визначено місце рейтингу в системі оцінювання діяльності професорсько-викладацького складу. З огляду на вищесказане актуальною є проблема формування та застосування обґрунтованих методів і мо- делей оцінювання діяльності науково-педагогічного пер- соналу вищих навчальних закладів з метою управління
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-47814
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1728-6220
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-01T02:59:53Z
publishDate	2011
publisher	Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
record_format	dspace
spelling	Харіна, О.О. 2013-08-02T15:17:32Z 2013-08-02T15:17:32Z 2011 Сутність поняття «екологічне регулювання» / О.О. Харіна // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 7-8. — С. 33-36. — Бібліогр.: 16 назв. — укp. 1728-6220 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47814 351.82 У статті досліджено різні підходи зарубіжних та вітчизняних науковців до визначення поняття «екологічне регулювання». Вивчено взаємозв’язок понять «державне регулювання» і «державне управління». Визначено сутність поняття «екологічне регулювання». Надано авторське трактування поняття екологічного регулювання діяльності підприємства. В данной статье исследованы различные подходы зарубежных и отечественных ученых к определению понятия «экологическое регулирование». Изучена взаимосвязь понятий «государственное регулирование» и «государственное управление». Определена сущность понятия «экологическое регулирование». Представлена авторская трактовка понятия экологического регулирования деятельности предприятия. This article examines different approaches to the definition of «ecological regulation» foreign and native scientists. Studying of correlation of concepts «government regulation», public administration and defines the essence of the concept of «ecological regulation». The interpretation concept of ecological regulation of business was provided. uk Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України Економiчний часопис-XXI Економіка та управління підприємствами Сутність поняття «екологічне регулювання» Сущность понятия «экологическое регулирование» The essence of the «ecological regulation» concept Article published earlier
spellingShingle	Сутність поняття «екологічне регулювання» Харіна, О.О. Економіка та управління підприємствами
title	Сутність поняття «екологічне регулювання»
title_alt	Сущность понятия «экологическое регулирование» The essence of the «ecological regulation» concept
title_full	Сутність поняття «екологічне регулювання»
title_fullStr	Сутність поняття «екологічне регулювання»
title_full_unstemmed	Сутність поняття «екологічне регулювання»
title_short	Сутність поняття «екологічне регулювання»
title_sort	сутність поняття «екологічне регулювання»
topic	Економіка та управління підприємствами
topic_facet	Економіка та управління підприємствами
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47814
work_keys_str_mv	AT harínaoo sutnístʹponâttâekologíčneregulûvannâ AT harínaoo suŝnostʹponâtiâékologičeskoeregulirovanie AT harínaoo theessenceoftheecologicalregulationconcept

Сутність поняття «екологічне регулювання»

Institution

Similar Items