Методичний інструментарій дослідження трудового потенціалу в розрізі його компонентної структури
У статті розглянуто окремі методи дослідження трудового потенціалу та обґрунтовано доцільність їх застосування при дослідженні його компонентної структури. В статье рассмотрены отдельные методы исследования трудового потенциала и обоснована целесообразность их использования при исследовании его комп...
Saved in:
| Published in: | Економiчний часопис-XXI |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47820 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Методичний інструментарій дослідження трудового потенціалу в розрізі його компонентної структури / С.С. Гринкевич // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 7-8. — С. 54-57. — Бібліогр.: 13 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859836159492882432 |
|---|---|
| author | Гринкевич, С.С. |
| author_facet | Гринкевич, С.С. |
| citation_txt | Методичний інструментарій дослідження трудового потенціалу в розрізі його компонентної структури / С.С. Гринкевич // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 7-8. — С. 54-57. — Бібліогр.: 13 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економiчний часопис-XXI |
| description | У статті розглянуто окремі методи дослідження трудового потенціалу та обґрунтовано доцільність їх застосування при дослідженні його компонентної структури.
В статье рассмотрены отдельные методы исследования трудового потенциала и обоснована целесообразность их использования при исследовании его компонентной структуры.
In the article the separate methods of labour potential research are analyzed and an expedience of their application in research of its component structure is grounded.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:34:51Z |
| format | Article |
| fulltext |
54
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 7-8’2011
ÑÎÖ²ÀËÜÍÀ ÅÊÎÍÎ̲ÊÀ ² ÏÎ˲ÒÈÊÀ
Постановка проблеми. В економічній сфері в умовах
формування інформаційного суспільства зростає роль і
значення трудового потенціалу у становленні нової фази
розвитку економіки, що вимагає високого рівня інтелекту
працівників, освіти, кваліфікації, здоров’я, культури,
підприємливості, творчих здібностей, креативності тощо.
Перед вітчизняною наукою постає питання подальшо-
го дослідження процесів формування, використання та
розвитку трудового потенціалу відповідно до змін еко-
номічної системи і доведення результатів досліджень до
можливого їх використання у практичній діяльності вітчиз-
няних підприємств.
Очевидно, що дослідження трудового потенціалу ви-
магає застосування широкого арсеналу методичного
інструментарію, який дозволяє виявити тенденційні зако-
номірності та проблемні напрями в явищах і процесах, що
детермінують його формування та реалізацію. Викорис-
тання такого інструментарію доцільно здійснювати на
різних рівнях функціонування трудового потенціалу, ета-
пах його формування, реалізації та відтворення. Понад те,
такі дослідження мають здійснюватись у розрізі його ком-
понентної структури, поєднуючи вивчення трудового по-
тенціалу як складної економічної категорії, яку формують
визначені складові з прив’язкою до територіально-про-
сторового розташування.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вагомий
внесок у теоретичну і методологічну розробку проблем
формування, використання та розвитку трудового по-
тенціалу в умовах структурної трансформації економіки
України зроблено відомими українськими вченими О. Амо-
шею, Л. Безчасним, Д. Богинею, І. Бондарем, В. Близнюк,
С. Вовканичем, О. Грішновою, М. Долішнім, С. Злупком, В.
Куценко, Е. Лібановою, І. Лукіновим, О. Макаровою, В.
Мікловдою, С. Писаренко, С. Пирожковим, У. Садовою,
Л. Семів, М. Шаленко, Л. Шевчук.
Однак у більшості наукових розвідок мало уваги
приділено обґрунтуванню методичного інструментарію
дослідження процесів формування та використання тру-
дового потенціалу. Усе це свідчить про актуальність теми,
що й зумовило вибір напряму дослідження в науковому і
практичному аспектах.
Метою статті є дослідження широкого арсеналу мето-
дичного інструментарію, який дозволяє виявити тен-
денційні закономірності та проблемні напрями формуван-
ня і використання трудового потенціалу.
Основні результати дослідження. Основою викори-
стання методів дослідження трудового потенціалу є
відповідне інформаційне забезпечення. На недоліки в йо-
го формуванні вказує чимало вітчизняних науковців. Зок-
рема І. Антохова звертає увагу на необхідність створення
інформаційно-аналітичної бази, яка б відповідала таким
умовам [1, с. 239–240]: служити базою моніторингу розвит-
ку трудового потенціалу; нести розгорнуту та достовірну
інформацію кількісних і якісних характеристик трудового
потенціалу в розрізі населених пунктів, адміністративних
районів, галузей, великих підприємств. Від наявності
відповідних інформаційних даних суттєво залежить підбір
методичного інструментарію та, як наслідок, результа-
тивність проведеного дослідження.
Очевидно, що методів дослідження такої складної і
комплексної економічної категорії, як трудовий потенціал
у розрізі його компонентної структури, є дуже багато. То-
му зосередимося на найбільш важливих із них (табл.).
До основних методів дослідження компонентної струк-
тури трудового потенціалу відносимо економіко-матема-
тичні та статистичні методи, ключовим серед яких є
аналіз як надзвичайно важливий спосіб пізнання складних
явищ та процесів, що може використовуватись при дос-
лідженнях і компонентної, і територіальної структури тру-
дового потенціалу. Цей метод є досить диференційованим
у застосуванні, що доводять висновки Л. Шевчук, яка
розподіляє напрями аналізу окремих аспектів використан-
ня трудового потенціалу за блоками [2, с. 47–48]: по-
нятійно-термінологічний апарат; закони економічної на-
УДК 331.536
С. С. Гринкевич,
кандидат економічних наук,
доцент кафедри економіки підприємства
Львівської комерційної академії
МЕТОДИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ
ДОСЛІДЖЕННЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ
В РОЗРІЗІ ЙОГО КОМПОНЕНТНОЇ
СТРУКТУРИ
У статті розглянуто окремі методи дослідження трудового потенціалу та обґрунтовано доцільність їх застосу-
вання при дослідженні його компонентної структури.
Ключові слова: трудовий потенціал, економіко-математичні методи, статистичні методи, спеціальні методи
економічного дослідження.
С. С. Гринкевич
МЕТОДИЧЕСКИЙ ИНСТРУМЕНТАРИЙ
ИССЛЕДОВАНИЯ КОМПОНЕНТНОЙ
СТРУКТУРЫ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦИАЛА
В статье рассмотрены отдельные методы исследо-
вания трудового потенциала и обоснована целесооб-
разность их использования при исследовании его
компонентной структуры.
Ключевые слова: трудовой потенциал,экономико-ма-
тематические методы, статистические методы, специаль-
ные методы экономического исследования.
S. S. Hrynkevych
METHODICAL TOOLS OF LABOUR POTENTIAL
COMPONENT STRUCTURE RESEARCH
In the article the separate methods of labour potential
research are analyzed and an expedience of their applica-
tion in research of its component structure is grounded.
Key words: labour potential,economic-mathematical meth-
ods, statistical methods, special methods of economic
research.
55
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI7-8’2011
ÑÎÖ²ÀËÜÍÀ ÅÊÎÍÎ̲ÊÀ ² ÏÎ˲ÒÈÊÀ
уки; теорії економічної науки; науки,
об’єктом вивчення яких є трудовий по-
тенціал чи його складові; нова парадигма
науки; методика дослідження; концепція
факторів використання трудового по-
тенціалу. Автори колективної монографії
Інституту регіональних досліджень НАН
України розглядають аналіз регіонально-
го процесу відтворення трудового по-
тенціалу, який містить такі напрями [3, с.
164]: діагностика протиріч регіонального
процесу, його відтворення; аналіз індика-
торів – пропорцій регіонального трудово-
го потенціалу; оцінка елементів трудово-
го потенціалу регіону; діагностика
локальних циклів відтворення трудового
потенціалу. Таким чином, беззаперечно,
аналіз є базовим методом дослідження
трудового потенціалу, що обумовлює глибина диферен-
ціації сфери його застосування та відповідно різнобічність
одержаних результатів.
У контексті дослідження компонентної структури
звернемо увагу на необхідність використання факторного
і компаративного аналізу з метою визначення факторів
впливу на трудовий потенціал та порівняння окремих за-
кономірностей його формування та використання.
Наступний важливий метод дослідження трудового
потенціалу в розрізі його компонентної структури – прогно-
зування, що передбачає використання величезної кількос-
ті методів (близько 150), зокрема інтуїтивних і форма-
лізованих (екстраполяції, моделювання). При відборі
методів прогнозування потрібно керуватись такими кри-
теріями [4, с. 244]: поєднання суб’єктивної цінності й об’єк-
тивної значущості оцінок; чітке застосування оцінок, яке
не допускає різних тлумачень щодо вибору методів; ство-
рення можливості накопичення статистичної інформації та
її використання для прогнозування.
Прогнозування в контексті використання трудового
потенціалу як метод дослідження досить ґрунтовно дослі-
див С. Сембер. Учений зазначає, що прогнозування зазви-
чай базується на одному із двох методів роботи з часови-
ми рядами, а саме методі Бокса-Дженкінса, що переважно
використовується для короткострокового прогнозування,
та методі із застосуванням економетричної моделі, в якій
змінна специфікується як ендогенна і є частиною всієї мо-
делі [5, с. 89–114].
У дослідженні Л. Згалат-Лозинської запропонована
методика прогнозування стану використання трудового
потенціалу, яка ґрунтується на аналізі впливу тенденцій
демографічного розвитку на процес формування трудово-
го потенціалу та його якісні параметри, характеристиці й
прогнозуванні змін розподілу трудового потенціалу за
сферами і галузями економіки, визначенні основних прог-
нозних показників реалізації трудового потенціалу та ко-
регуванні їх відповідно до тенденцій макроекономічного
розвитку і змін суспільної продуктивності праці [6, с. 11].
Метод прогнозування активно застосований і в
дослідженнях Н. Тітової. Автор пропонує формулу розра-
хунку кількості трудоактивного населення у перспективі
[7, с. 15–17]:
(1)
де NПЗ – кількість населення працездатного віку;
NПЗВ
2 – кількість непрацездатного населення працездат-
ного віку; N1, N2 – кількість працюючих пенсіонерів і
підлітків у базовому році; J1П, J2П – коефіцієнт працездат-
ності відповідно пенсіонерів та підлітків; Jгр – коефіцієнт
зайнятості безробітних на громадських роботах; Б –
кількість безробітних за базовий період.
Прогноз як метод дослідження трудового потенціалу
досить часто стосується прогнозування демографічних
параметрів на довгострокову перспективу. Демографічні
прогнози є основоположними при подальших прогностич-
них розрахунках інших тенденцій, що дуже важливі при
формуванні та використанні трудового потенціалу. Для
прикладу, вони детермінують прогнозування виробничо-
територіальної потреби в кадрах, що є дуже важливими
розрахунками з точки зору визначення ефективності ви-
користання трудового потенціалу [8, с. 205–226]. Отже,
прогнозування – надзвичайно важливий метод досліджен-
ня трудового потенціалу, оскільки виявлені прогнозні тен-
денції визначають головні напрями державної політики у
сфері відтворення трудового потенціалу і є основою для
розробки заходів, важелів економічного механізму ефек-
тивного використання трудового потенціалу [6, с. 13].
Моделювання може застосовуватись як один із за-
собів прогнозування (передусім якщо це економічне моде-
лювання), що передбачає розробку різного типу моделей
(їх можливі види вказані нижче згідно із підходом С. Сем-
бера). Найбільш поширеним при дослідженнях трудового
потенціалу є економічне моделювання, що являє собою
здійсненний за допомогою математики та економетрики
формалізований опис економічних процесів і явищ, струк-
тура якого відтворює в абстрактній формі реальну карти-
ну економічного життя [9, с. 546].
За узагальненням С. Сембера, при дослідженнях тру-
дового потенціалу можуть використовуватися такі моделі
[5, с. 93–95]: історичні; моделі якісного вибору; моделі зі
змінними параметрами; моделі технічного росту, які врахо-
вують ефективність різних поколінь техніки; динамічні мо-
делі; моделі вибору між працею і відпочинком; економічні
моделі розміщення; лінійні ймовірнісні моделі; двосекторні
моделі економічного росту; моделі економічного росту
Харрода-Домара та інші. Зокрема автор пропонує модель
оптимального формування й повноцінного використання
локального трудового потенціалу (або модель повної зай-
нятості) [5, с. 116].
Економіко-математичні та статистичні моделі дослід-
ження і регулювання трансформації трудового потенціалу
розроблені в дослідженні В. Приймака, зокрема: модель
прогнозування освітнього рівня населення регіону з ураху-
ванням реформ у системі освіти; модель прогнозування
природного руху населення регіону з використанням для
цього коефіцієнтів смертності; модель динамічного про-
грамування розрахунку плану набору у вищі навчальні за-
клади регіону з урахуванням спеціальності, перерви в на-
вчанні тощо; модель прогнозування кількості безробітних
з урахуванням сезонних змін на ринку праці; модель про-
гнозування зайнятості населення [10, с. 7].
Н. Слівінська пропонує економіко-математичну мо-
дель для аналізу та прогнозування зміни чисельності зай-
нятих у галузях економіки регіону, що враховує вплив
різноманітних чинників [11, с. 11]:
(2)
де Yxi– розрахункова чисель-
ність зайнятих; a0 – вільний
член; a1,a2 – параметри регресійної моделі; xi – чинники, що
впливають на чисельність зайнятих.
Таблиця
Окремі методи дослідження трудового потенціалу
в розрізі його компонентної структури
Джерело: Складено автором
56
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI
ÑÎÖ²ÀËÜÍÀ ÅÊÎÍÎ̲ÊÀ ² ÏÎ˲ÒÈÊÀ
7-8’2011
У сучасних умовах гострої потреби вдосконалення уп-
равління трудовим потенціалом визначеної території зрос-
тає цінність наукових пошуків оптимальної управлінської
моделі. Спроби побудови моделі організаційного ме-
ханізму забезпечення функціонування системи управління
трудовим потенціалом на рівні промислового підпри-
ємства містяться в докторському дослідженні М. Новіко-
вої [12, с. 23]. Водночас важливо підкреслити, що вітчиз-
няні вчені мають приділяти більше уваги цьому напряму
дослідження трудового потенціалу, особливо в частині по-
будови управлінських моделей на різних рівнях формуван-
ня та використання трудового потенціалу.
Каузальний метод дослідження трудового потенціалу
дозволяє виявити причинно-наслідкові зв’язки і залеж-
ності в його компонентній структурі. Це дуже важливо з
точки зору комплексного підходу в розумінні його суті з
глибинними взаємозалежностями складових, що його
формують.
Ще один важливий метод дослідження трудового по-
тенціалу в розрізі компонентної структури – метод групу-
вання та відображення його результатів в аналітичних
таблицях (простих, групових, комбінованих), що дозволяє
наочно і більш коректно відобразити, систематизувати
широкий масив інформації, яка стосується трудового по-
тенціалу.
Особливу увагу хочемо звернути на балансовий метод
дослідження трудового потенціалу. Цей метод активно
використовувався в умовах командно-адміністративної
економіки, зокрема в розробці планових балансів трудо-
вих ресурсів. Сьогодні балансовий метод у дослідженні
трудового потенціалу насамперед потрібно використову-
вати в побудові балансів робочої сили. Це доводять Н.
Лук’янченко, В. Антонюк та інші з посиланням на наукові
напрацювання В. Онікієнка, стверджуючи, що саме балан-
си дозволяють найбільш конкретно аналізувати кількісні
та якісні характеристики наявних ресурсів робочої сили,
виявляти резерви підвищення ефективності їх викорис-
тання, системно досліджувати основні показники ринку
праці, пропорції і взаємозв’язки між ними, структурні зру-
шення та тенденції розвитку, прогнозувати попит і пропо-
зицію праці [8, с. 31].
Досить ґрунтовно балансовий метод при дослідженні
трудового потенціалу розглянуто у працях І. Антохової
[1, с. 31–46]. Автор наводить показники балансу та групи
трудових ресурсів на прикладі Чернівецької області [1,
с. 38–39]:
1. Загальна кількість трудових ресурсів, у тому числі:
працездатне населення у працездатному віці; особи стар-
шого віку та підлітки, зайняті в народному господарстві;
розподіл трудових ресурсів.
2. Загальна кількість зайнятих в усіх сферах еконо-
мічної діяльності (у % до трудових ресурсів), у тому числі:
зайнятих у народному господарстві (без учнів); зайнятих в
інших сферах економічної діяльності.
3. Учні в працездатному віці, які навчаються з відри-
вом від виробництва (у % до трудових ресурсів).
4. Кількість не зайнятих працездатних осіб у пра-
цездатному віці (включаючи безробітних).
5. Повний ринок праці (у % до трудових ресурсів).
Таким чином, балансовий метод сьогодні може стати
ефективним засобом наукових пошуків шляхів оптимізації
кількісно-якісних характеристик економічно активного на-
селення як основного носія трудового потенціалу.
Група методів коефіцієнтів також є досить широкою та
передбачає розрахунки різних коефіцієнтів, у тому числі з
метою приведення відповідних показників до зважених
величин за допомогою вагових коефіцієнтів. Вагові ко-
ефіцієнти важливо розраховувати в компонентній струк-
турі трудового потенціалу з метою пошуку оптимальних
пропорцій (близьких до ідеальних) між його складовими.
Методи оптимізації в дослідженні компонентної струк-
тури трудового потенціалу важливі з точки зору визначен-
ня найкращого, «оптимального» рішення, виходячи з по-
точної ситуації. Такі методи найчастіше застосовують для
пошуку шляхів оптимізації чисельності персоналу (кількісні
характеристики трудового потенціалу на рівні
підприємства) та підвищення ефективності використання
трудового потенціалу, з огляду на розрахункові характе-
ристики його складових.
Групу спеціальних методів дослідження компонентної
структури трудового потенціалу формують методи ретро-
спективного аналізу, соціологічного опитування, систем-
ний, класифікації та інші.
Ретроспективний аналіз важливий у застосуванні при
дослідженнях трудового потенціалу з використанням істо-
рико-формаційного підходу та найчастіше передбачає
вивчення еволюції поглядів на суть трудового потенціалу,
особливості його формування та реалізації в різних часо-
вих умовах (аграрного, індустріального, інформаційного
суспільства тощо).
Методи соціологічного опитування дуже важливі через
відсутність необхідної інформаційної бази офіційного ха-
рактеру. Такі дослідження дозволяють локалізувати сфе-
ру вивчення трудового потенціалу, і за своїм значенням та
масштабом є досить різними.
Метод класифікації при вивченні трудового потенціалу
дозволяє забезпечити систематизоване подання велико-
го обсягу інформації, що відображає його формування та
використання. Цей метод, для прикладу, застосований в
дослідженні О. Гнибіденка з метою класифікації ме-
ханізмів та чинників використання і розвитку трудового
потенціалу промисловості [3, с. 7–8].
Системний метод важливий у дослідженні компонент-
ної структури трудового потенціалу як комплексної
економічної категорії, глибинне розуміння якої вимагає
вивчення процесів формування й розвитку соціально-тру-
дових відносин у взаємозв’язку та взаємозалежності з ре-
гулюванням ринку праці, умов праці та її оплати.
Висновки. Таким чином, методологічний інструмен-
тарій дослідження трудового потенціалу в розрізі його
компонентної структури є дуже диференційованим, а
підбір методу залежить від наявного інформаційного за-
безпечення і мети здійснюваного дослідження. Основний
результат використання методичного інструментарію по-
лягає в кількісно-якісній оцінці трудового потенціалу, що
дає змогу визначити ефективність його реалізації та
обґрунтувати пріоритетні напрями вдосконалення його уп-
равління. Вважаємо, що в сучасних умовах вітчизняні
вчені повинні особливо активно використовувати в
дослідженнях трудового потенціалу методи моделювання
(зокрема побудову управлінських моделей), а також фак-
торного аналізу з метою визначення сили впливу екзо- та
ендогенних факторів і максимально можливого нівелю-
вання негативного їх прояву для підвищення ефективності
використання трудового потенціалу.
Література
1. Антохова І. М. Підвищення ефективності використання трудового
потенціалу (регіональні аспекти): дис. на здобуття наукового ступеня
канд. економ. наук: 08.09.01 «Демографія, економіка праці, соціальна
економіка і політика» / І.М. Антохова. – Львів, 2000. – 173 с.
2. Шевчук Л. Т. Медико-соціальні аспекти використання трудового по-
тенціалу: регіональний аналіз і прогноз / Л.Т. Шевчук. – Львів, 2001. –
489 с.
3. Трудовий потенціал і зайнятість: теоретичні основи та регіональні
особливості / [Долішній М. І., Злупко С. М. та інш.] : монографія. – Уж-
город: Карпати, 1997. – 422 с.
4. Юрчак Н. В. Методи прогнозування у вивченні проблем зайнятості
населення (на прикладі Івано-Франківської області) / Н. В. Юрчак //
Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Соціальні ас-
пекти регіональної політики : зб. наук. пр. – Вип. IX. – Львів,: ІРД, 1999. –
С. 242–252.
5. Сембер С. Трудовий потенціал обласного центру в умовах перехідної
економіки (на матеріалах міста Ужгорода) / Степан Сембер ; НАН Ук-
раїни. Ін-т регіональних досліджень ; відп. ред. М. І. Долішній. – Ужго-
род, 2001. – 162 с.
6. Згалат-Лозинська Л. О. Економічний механізм ефективного викори-
стання трудового потенціалу за умов формування ринкових відносин:
автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. економ. наук: спец.
08.02.03 «Організація управління, планування і регулювання еко-
57
ÅÊÎÍÎ̲ÊÀ ÒÀ ÓÏÐÀÂ˲ÍÍß Ï²ÄÏÐȪÌÑÒÂÀÌÈ
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI7-8’2011
номікою» / Л. О. Згалат-Лозинська. – Київ, 2002. – 20 с.
7. Тітова Н. А. Трудовий потенціал і його реалізація в умовах формуван-
ня регіональних ринків праці (питання теорії та практики): автореф.
дис. на здобуття наук. ступеня доктора економ. наук: спец. 08.09.02
«Зайнятість та ринок праці» / Н. А. Тітова. – Львів, 1996. – 48 с.
8. Регіональні проблеми формування трудового потенціалу і шляхи їх
вирішення / [Н. Д. Лук’янченко, В. П. Антонюк, Л. В. Шаульська, Л. Л.
Шамільова та ін.] ; М-во освіти України; Донецький нац. ун-т.; НАН Ук-
раїни; Ін-т економіки промисловості. – Донецьк, 2004. – 340 с.
9. Історія економічних учень : підручник: У 2 ч. – Ч. 1 / За ред. В. Д. Ба-
зилевича. – 3-тє вид., випр. і доп. – К. : Знання, 2006. – 582 с.
10. Приймак В. С. Регулювання трансформації трудового потенціалу в
регіональній системі ринку праці: автореф. дис. на здобуття наук. сту-
пеня доктора економ. наук: спец. 08.02.03 «Організація управління,
планування і регулювання економікою» / В. С. Приймак. – Львів, 2005. –
36 с.
11. Слівінська Н. М. Соціально-економічні та демографічні чинники ре-
алізації трудового потенціалу регіону: автореф. дис. на здобуття наук.
ступеня канд. економ. наук: спец. 08.09.01 «Демографія, економіка
праці, соціальна економіка і політика» / Н. М. Слівінська. – Донецьк,
2003. – 20 с.
12. Новікова М. М. Методологічне забезпечення системи управління
трудовим потенціалом промислових підприємств: автореф. дис. на
здобуття наук. ступеня доктора економ. наук: спец. 08.00.04 «Еко-
номіка та управління підприємствами (за видами економічної діяль-
ності)» / М. М. Новікова. – Харків, 2010. – 36 с.
13. Гнибіденко О. І. Соціально-економічний механізм ефективного ви-
користання та розвитку трудового потенціалу промисловості: авто-
реф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. економ. наук: спец. 08.00.07
«Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політики» / О. І.
Гнибіденко. – К., 2008. – 20 с.
Стаття надійшла до редакції 19 липня 2011 року
Олег Соскин,
директор Института трансформации общества,
профессор Национальной академии управления
Nord Stream: Пиррова победа Кремля
Аналитический комментарий
Nord Stream («Северный поток») – это проект, ко-
торый, прежде всего, преследует геополитические
цели. Трубопровод состоит из двух сухопутных и од-
ного морского участков. По суше он пройдет от г. Гря-
зовец Вологодской области до бухты Портовая близ
г. Выборга Ленинградской области. Протяженность
этой трассы – 917 км. Морская часть газопровода со-
ставляет 1224 км от Выборга (Ленинградская об-
ласть) до Грайфсвальда (земля Мекленбург-Перед-
няя Померания), из которых 506 км припадает на
шведский участок и 374 км – на финский участок.
Далее труба снова пойдет по суше – по террито-
рии Германии. Два трубопровода-отвода из Грайф-
свальда на юг и запад Германии общей протяженно-
стью 850 км будут построены компаниями WINGAS и
E.ON Ruhrgas. Таким образом, эксплуатация «Север-
ного потока» потребует колоссальных человеческих
усилий и материальных затрат. Бесспорно, транзит
газопроводом Nord Stream будет дорогим. Минималь-
ная цена за транзит газа составит $6 за 1 тыс. куб. м
на 100 км.
Цена на газ также будет высокой, что подтверж-
дают последние события. Немецкие концерны E.ON и
RWE (РВЕТ) подали в Международный арбитражный
суд иски на российского газового монополиста. Круп-
нейшие покупатели российского газа требуют пере-
смотра механизма ценообразования, заложенного в
контрактах «Газпрома». Штокмановское газовое мес-
торождение, из которого должен был поступать рос-
сийский газ, не запущено. Первая фаза освоения
Штокмана (поставки газа по трубопроводу с шельфа
на берег) должна начаться не позднее конца 2016 го-
да, а вторая (то есть запуск завода СПГ) – в 2017 го-
ду. Даже если будет достигнута максимальная пропу-
скная способность первой нитки трубопровода в 27,5
млрд. м3/год – это не повлияет на Украину.
Таким образом, «Северный поток» не приведет к
сокращению объемов газа, который идет транзитом
из России через Украину в Западную Европу.
Поскольку проект Nord Stream априори убыточен,
весьма сомнительно, что он будет функционально ра-
ботоспособным. Кроме того, «Северный поток» пред-
назначался для увеличения объемов поставок газа в
Европу, а не для того, чтобы уменьшить транзит газа
через территорию Украины.
Украинское руководство должно твердо стоять
на позициях защиты национальных интересов. Для
этого необходимо осуществить следующие шаги:
1. Немедленно разорвать Харьковские соглаше-
ния от 21 апреля 2010 года.
2. Подать иск в Международный арбитраж отно-
сительно пересмотра газового договора 2009 года.
3. Отказаться от покупки российского газа.
4. Поставить под контроль добычу украинского
газа.
5. Провести открытый аудит распределения укра-
инского газа.
6. Поднять транзитную ставку до $6 за 1 тыс.
куб. м на 100 км расстояния.
7. Контракты на транзит подписывать с европей-
скими компаниями, которые покупают газ у России.
8. Поднять арендную плату за пребывание Рос-
сийского флота в Севастополе минимум в 15–20 раз
(половину этой суммы отдавать городу Севастополю
на развитие).
9. Национализировать облгазы, ликвидировать
НАК «Нафтогаз Украины» и создать новые специали-
зированные структуры в соответствии с требования-
ми Европейского Союза.
Вы можете ознакомиться с актуальными
комментариями О. Соскина на его персональном
портале www.soskin.info
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-47820 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1728-6220 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:34:51Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Гринкевич, С.С. 2013-08-02T15:28:08Z 2013-08-02T15:28:08Z 2011 Методичний інструментарій дослідження трудового потенціалу в розрізі його компонентної структури / С.С. Гринкевич // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 7-8. — С. 54-57. — Бібліогр.: 13 назв. — укp. 1728-6220 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47820 331.536 У статті розглянуто окремі методи дослідження трудового потенціалу та обґрунтовано доцільність їх застосування при дослідженні його компонентної структури. В статье рассмотрены отдельные методы исследования трудового потенциала и обоснована целесообразность их использования при исследовании его компонентной структуры. In the article the separate methods of labour potential research are analyzed and an expedience of their application in research of its component structure is grounded. uk Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України Економiчний часопис-XXI Соціальна економіка і політика Методичний інструментарій дослідження трудового потенціалу в розрізі його компонентної структури Методический инструментарий исследования компонентной структуры трудового потенциала Methodical tools of labour potential component structure research Article published earlier |
| spellingShingle | Методичний інструментарій дослідження трудового потенціалу в розрізі його компонентної структури Гринкевич, С.С. Соціальна економіка і політика |
| title | Методичний інструментарій дослідження трудового потенціалу в розрізі його компонентної структури |
| title_alt | Методический инструментарий исследования компонентной структуры трудового потенциала Methodical tools of labour potential component structure research |
| title_full | Методичний інструментарій дослідження трудового потенціалу в розрізі його компонентної структури |
| title_fullStr | Методичний інструментарій дослідження трудового потенціалу в розрізі його компонентної структури |
| title_full_unstemmed | Методичний інструментарій дослідження трудового потенціалу в розрізі його компонентної структури |
| title_short | Методичний інструментарій дослідження трудового потенціалу в розрізі його компонентної структури |
| title_sort | методичний інструментарій дослідження трудового потенціалу в розрізі його компонентної структури |
| topic | Соціальна економіка і політика |
| topic_facet | Соціальна економіка і політика |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47820 |
| work_keys_str_mv | AT grinkevičss metodičniiínstrumentaríidoslídžennâtrudovogopotencíaluvrozrízíiogokomponentnoístrukturi AT grinkevičss metodičeskiiinstrumentariiissledovaniâkomponentnoistrukturytrudovogopotenciala AT grinkevičss methodicaltoolsoflabourpotentialcomponentstructureresearch |