Майстер книжкової гравюри Григорій Сребреницький

Висвітлюються окремі питання життєвого і творчого шляху українського майстра книжкової гравюри Григорія Федотовича Сребреницького (1741-1779). There are viewed individual questions of a vital and creative way of the Ukrainian master of a book engraving Gregory Fedotovitch Srebrenitsky (1741-1779)....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Сумський історико-архівний журнал
Datum:2008
1. Verfasser: Подоляка, Н.С.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainisch
Veröffentlicht: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2008
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47896
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Майстер книжкової гравюри Григорій Сребреницький / Н.С. Подоляка // Сумський історико-архівний журнал. — 2008. — № IV-V. — С. 178-184. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860250862694170624
author Подоляка, Н.С.
author_facet Подоляка, Н.С.
citation_txt Майстер книжкової гравюри Григорій Сребреницький / Н.С. Подоляка // Сумський історико-архівний журнал. — 2008. — № IV-V. — С. 178-184. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Сумський історико-архівний журнал
description Висвітлюються окремі питання життєвого і творчого шляху українського майстра книжкової гравюри Григорія Федотовича Сребреницького (1741-1779). There are viewed individual questions of a vital and creative way of the Ukrainian master of a book engraving Gregory Fedotovitch Srebrenitsky (1741-1779).
first_indexed 2025-12-07T18:42:59Z
format Article
fulltext 178 СУМСЬКИЙ ІСТОРИКО-АРХІВНИЙ ЖУРНАЛ. №IV-V. 2008 ПЕРСОНАЛІЇ ПОДОЛЯКА Н.С. МАЙСТЕР КНИЖКОВОЇ ГРАВЮРИ ГРИГОРІЙ СРЕБРЕНИЦЬКИЙ Висвітлюються окремі питання життєвого і творчого шляху українського майстра книжкової гравюри Григорія Федотовича Сребреницького (1741-1779). Друга половина XVII - XVIII ст. - період небувалого розквіту українського граверства, особливо у книговидавничій справі. Крім Києва і Львова, друкарні працювали в Чернігові, Новгороді-Сіверському, Почаєві. Графічне оздоблення стародруків стає дедалі багатшим і вишуканим. Особливу увагу художники приділяють титульному аркушу, композиція якого збагачується сюжетно-орнаментальними елементами та фронтисписом, що друкувався на звороті титулу. Текст книги щедро ілюструється сторінковими або невеликими текстовими гравюрами і декорується сюжетно-орнаментальними заставками з гарною шрифтовою в’яззю, ініціалами, кінцівками та іншими декоративними елементами. Орнаментика книжкових прикрас завжди компонується з елементами ренесансного та барокового мистецтва, яке було співзвучне добі національного піднесення і стало органічною часткою української культури. Наприкінці XVII - XVIII ст. у київській друкарні у техніці гравюри на міді й офорті працював великий колектив обдарованих художників, які своєю творчістю підняли українську різцеву гравюру на високий щабель. Серед них був уродженець нашого краю, гравер Григорій Федотович Сребреницький (1741-1779). Треба відзначити, що вивченню творчого шляху цієї видатної постаті XVIII ст. не приділялося належної уваги. У роботах, присвячених українській книжковій гравюрі, прізвище Г.Сребреницького майже не згадується1. В енциклопедично- довідкових виданнях подаються лише короткі біографічні відомості та описи його гравюр2. У деяких з них місце народження не визначене, або вказується просто: “Малоросія”, “Слобожанщина”3. Конкретне місце народження зазначається в енциклопедичному довіднику “Сумщина в іменах” та “Енциклопедії українознавства”4. А в енциклопедичному словнику видавців Ф.Брокгауза та І.Ефрона, Великій радянській (“Большой советской”) та Українській радянській енциклопедіях ім’я художника взагалі відсутнє. У російських виданнях, присвячених історії гравіювальної палати Петербурзької Академії мистецтв, прізвище Г.Сребреницького не зустрічається, або згадується лише побіжно5. Тим більше, відсутні публікації про життя та творчість Г.Сребреницького у наукових виданнях Сумщини. Можливо, такий стан речей зумовлений прикрою помилкою німецьких (зокрема, І.Фіорілло) та російських (П.Бекетов) науковців, з легкої руки яких у довідниках з історії російського мистецтва XVII-XVIII ст. прізвище “Сребреницький” подавалося як “Фебруїцький” або “Сребрянніков”6. Тому сьогодні мусимо її виправити. За своє коротке життя гравер встиг набути високої майстерності у своїй справі та передати її учням Петербурзької Академії мистецтв. Дана публікація має на меті привернути увагу дослідників до вивчення життєвого і творчого шляху майстра-гравера другої половини XVIII ст. _____________________________ Подоляка Надія Степанівна - науковий редактор робочої групи “Зводу пам’яток історії та культури України” при управлінні культури і туризму Сумської облдержадміністрації 179СУМСЬКИЙ ІСТОРИКО-АРХІВНИЙ ЖУРНАЛ. №IV-V. 2008 Г.Сребреницький народився у с.Чернеччина Охтирського повіту Харківської губернії (нині - Охтирський р-н Сумської обл.). До 1758 р. навчався і працював у друкарні Києво-Печерської лаври, яка на той час була провідним центром книговидання в Україні, ініціатором оновлення і збагачення тематики видань, поліпшення їхнього мистецького оформлення. Відомий дослідник української культури Д.Антонович повідомляє про перші кроки до майстерності українського гравера: “Так було у Київській лаврі з “коперптихаторським учнем” Грицьком Сребреницьким, цебто сином попа в с.Чернечин біля Охтирки на Слобожанщині. Цей “Грицько попович” зі своїм товаришем Іваном Хмаровським утікли із Лаври “забравши тайно” деякі монастирські “до их майстерства принадлежащие інструменти”. Лавра одразу ж послала наказ до ігумена приписаного до Лаври Синянського монастиря на Слобожанщині, щоб утікши хлопців знайти та заарештуватий “под кріпким присмотром, заковавши в кандали” доставити до Лаври. Цей наказ було виконано, обох хлопців настигли в хаті батька Сребреницького. Правда, Хмаровський все- таки встиг утекти, але Грицько Сребреницький, здається випив чашу до дна. Та все ж скоро після цієї пригоди Сребреницький опинився у Петербурзі, в Академії, де удосконалювався у граверському мистецтві під проводом Чемесова”7. Проект Петербурзької Академії наук був підписаний Петром I у січні 1724 р. У ньому, зокрема, зазначалося: “Без живописца и градыровального мастера обойтися невозможно будет, понеже издания, которые в науках чиниться будут (ежели оные сохранять и публиковать) имеют срисованы и градированы быть”8. Наприкінці того ж року було складено проект Академії мистецтв А.Нартова. Але в той період, як відомо, академію ще не було створено, гравери працювали у Санкт-Петербурзькій друкарні. А коли останню в 1727 р. було закрито - виникли умови для розвитку гравюри при Академії наук9. Першими її співробітниками були запрошені з-за кордону “градировальщики”, згодом - російські майстри. У 1730-1740-х роках учнями у гравіювальній палаті Академії наук були гравери І.Єляков, Є.Внуков, О.Греков, Є.Виноградов, Я.Васильєв, наприкінці 50-х - на початку 60-х років ХVІІІ ст. - І.Стрижев, О.Рудаков, І.Букрєєв, О.Колпашников, Є.Федосєєв, В.Соколов. З ініціативи І.Шувалова у 1757 р. було затверджено статут Петербурзької Академії мистецтв, а наступного року вона вже працювала. Першими професорами академії були іноземні художники: Джузеппе Валеріані, Жан Луї де Веллі, Луї-Жан-Франсуа Лагерне-старший, Стефано Тореллі та інш. Згодом викладачами академії стали російські художники Ф.Рокотов, А.Лосенко, Г.Левицький, С.Щедрін та інш. Академія давала на той час ґрунтовні знання з малюнку та композиції, широко знайомила з історією світового мистецтва. З 1764 р. випускники академії здобули особливі привілеї. Вони отримували шпагу, тобто дворянське звання, та вхід до імператорського двору, звільнялися від податків та рекрутської повинності, мали право від’їжджати за кордон безстроково10. В академії було чимало вихідців з України. Серед них і Г.Сребреницький. Його наставником був відомий художник-гравер Є.Чемесов (1737-1765), який з 1762 р. очолював гравіювальний клас та друкарську палату. Саме під його керівництвом гравіювальний клас набув розквіту. Однак, незабаром президент Академії мистецтв І.Шувалов, який протигував Є.Чемесова, був змушений залишити свою посаду. За нового президента І.Бецького Є.Чемесов пішов у відставку11. 180 СУМСЬКИЙ ІСТОРИКО-АРХІВНИЙ ЖУРНАЛ. №IV-V. 2008 Г.Сребреницький навчався спочатку в Академії наук. У 1760 р. він подав І.Шувалову таке прохання: “Я, нижеподписавший, через одну привычку обучился рисовать и резать на меди, потом, помощию некоторых благодетелей, изыскав случай приехать в Санктпитербурх, с прошлого 759 года обучался рисовальному художеству при академии наук, на своем коште. А ныне по бедности моей, будучи не в состоянии содержать себя, принял смелость просить об определении меня, нижайшего, в академию худождеств к гравировальному художеству, к коему склоннее являюсь”12. Наступного року був зарахований до Петербурзької Академії мистецтв. У 1763 р. нагороджений двома срібними медалями, а у 1765 р. постановлено “дать шпагу при первом конкурсе”. У 1767 р. йому доручили навчати молодших учнів Академії мистецтв, одночасно він очолив гравіювальний клас (замість М.Колпакова)13. Одружився Григорій Федотович з німкенею, лютеранкою Дарією Федоровою. У 1769 р. залишив службу при Академії мистецтв. Помер Г.Сребреницький 10 грудня 1779 р. За іншими даними смерть датована 7 вересня 1773 р.14 Д.Атонович зауважує: “Із Сребреницького вийшов добрий гравер, як це видно з гравюр, що він різав з образів відомих французьких майстрів - Греза, Бурдана та ін. В тому числі він вирізав і гравюру з образу Лагрене - “Донька годує свого батька, засудженого на голодну смерть”. Але особливо цікаві портрети Сребреницького, як гравера - портрет княгині Борятинської, скомпонований виразно в стилі ранньої класичності”15. Відомі також портретні гравюри художника: “Генерал П.І.Яковлєв” (один з генералів Петра I, який відзначився у боях під Полтавою і Переволочиним у 1709 р.), “Купець І.С.Чиркин”. Мистецтвознавець І.Фіорілло відзначає у творчості гравера два відомих твори: “Римская любовь (charitas)” з картини Лагрене та “Страждущий в болезни отец семейства” (копія з картини фон Грейца)16. Художник гравіював фронтисписи до книг І.Бецького “Краткое наставление выбранное из лучших авторов с некоторыми примечаниями о воспитании детей от рождения их до юношества” (СПб., 1768), “Привилегия и Устав Императорской Академии трех знатнейших художеств, живописи, скульптуры и архитектуры с воспитательным при оной Академии училищем” (СПб., 1765), “Устав воспитания двухсот благородных девиц учрежденного Е.В. государынею императрицею Екатериною Второю…” (СПб., 1768-1769), “Устав Императорского Шляхетного сухопутного кадетского корпуса учрежденного в Санктпетербурге для воспитания и обучения благородного российского юношества” (СПб., 1766), “Учреждение Императорского Воспитательного для приносимых детей дома и госпиталя для бедных родильниц в столичном городе Москве” (СПб., 1767), “Учреждения и уставы касающиеся до воспитания и обучения в России юношества обоего пола. Во удовольствие общества собраны и новым тиснением изданы. В 2 т.” (СПб., 1774), а також виконував гравюри до книги О.Салтикова “Речь, которую Академия художеств при своей инагурации Ее Величеству Екатерине Второй императрице и самодержице Всероссийской, всемилостивейшей основательнице всеподданейше приносит благодарение, говоренная той же академии конференц-секретарем Александром Салтыковым” (СПб., 1765). У техніці оформлення книг працював разом з відомими майстрами-граверами М.Колпаковим, Д.Герасимовым, С.Карновичем, С.Паніним. 181СУМСЬКИЙ ІСТОРИКО-АРХІВНИЙ ЖУРНАЛ. №IV-V. 2008 Після Г.Сребреницького, як зауважує Д.Атонович, “взагалі на протязі цілого XIX ст. кращих виявів українського граверського мистецтва треба глядіти у Петербурзі”17. У фондах Державного музею книги і друкарства України (м.Київ) документів, які б могли розширити інформацію про перебування майстра-гравера у друкарні Києво- Печерської лаври, поки що не виявлено. Більшість ілюстративних матеріалів та стародруки XVIII ст. зберігаються у фонді державного закладу “Російська національна бібліотека” (м.Санкт-Петербург, Російська Федерація). Отже, навіть поверхове висвітлення творчого доробку Г.Сребреницького свідчить про високу майстерність гравера серед мистецької еліти України і Росії другої половини XVIII ст. Сподіваємося, що подана вище інформація про нашого земляка дасть поштовх до наступних досліджень. ________________________________________ 1Каманин И. K истории Киево-Печерской лаврской типографи // Киевская старина. - 1894. - Т.46. - С.276-278; Гальченко О. М. Оправа українських книг та стародруків як об’єкт кодикографії: Автореф. дис. ... канд. істор. наук. - К., 1994. - 18 с.; Ісаєвич Я. Українське книговидання: витоки, розвиток, проблеми. - Львів, 2002. - 520 с. 2Сборник материалов для истории Императорской С.-Петербургской Академии художеств за сто лет ее существования: В 3 ч. / Ред. и примеч. П.Н.Петрова. - СПб., 1864-1866; Подробный словарь русских гравированных портретов: в 4 т. / Сост. Д.А.Ровинский. - СПб., 1886-1889; Русский биографический словарь / Под ред. А.А.Половцова. - СПб., 1909. 3Ровинский Д.А. Подробный словарь русских граверов XVI-XIX вв.: В 2 т. - СПб., 1895. - С.960; Молева Н.М., Белютин Э.М. Педагогическая система Академии художеств XVIII века. - М., 1956. - С.352. 4Сумщина в іменах: Енциклопедичний довідник. - Суми, 2003. - С.419; Енциклопедія українознавства. - Т.8. Словникова частина. - Париж - Нью-Йорк, 1976. - С.3008. 5Голлербах Э.Ф. История гравюры и литографии в России. - М., 1923. - 217 с.; Яремич С.П. Художества в период президенства И.И.Бецкого (1763-1793 гг.) // Русская академическая художественная школа XVIII века. - М.; Л., 1934. - С.99-206; Коростин А.Ф., Смирнова Е.И. Русская гравюра XVIII века. - М., 1952. - 41 с.; Комелова Г.Н. Русский гравер Н.Я.Колпаков // Культура и искусство России XVIII века: новые материалы и исследования: Сб. ст. - Л., 1981. - С.131-143; Гравировальная палата Академии наук XVIII века: Сб. док. / Сост.: М.А.Алексеева, Ю.А.Виноградова, Ю.А.Пятницкий; отв. ред. Б.В.Левшин. - Л., 1985. - 293 с. 6Бекетов П.П. К истории русской гравюры // Русский архив. - 1893. - Кн.2. - С.300-303; [Ровинский] Фебруицкий // http://www.biografija.ru/show_bio.aspx?id=127850. 7Українська культура: Лекції за редакцією Дмитра Антоновича / Упоряд. С.В.Ульяновська. - К., 1993. - С.366. 8Алексеева М.А. Граверная палата Академии наук // Русское искусство XVIII века: материалы и исследования. - М., 1968. - С.72. 9Русское искусство XVIII века: материалы и исследования. - М., 1968. - С.72-94. 10Коваленская Н.Н. История русского искусства XVIII века. - М., 1962. - С.119-124. 11Энциклопедия русской живописи. Русская живопись XIV-XX веков. - М., 2002. - С.313-315. 12Ровинский Д.А. Подробный словарь русских граверов XVI-XIX вв.: В 2 т. - Т.2. - СПб., 1895. - С.960. 13Центральний державний історичний архів Російської Федерації (м.Санкт-Петербург). - Ф.789. - Оп.1. - Спр.446. - Арк.23; Юбилейный справочник Императорской Академии художеств, 1764-1914: В 2 ч. - Ч.1. / Сост. С.Н.Кондаков. - СПб., 1914. - С.188. 14Ровинский Д.А. Подробный словарь русских граверов XVI-XIX вв.: В 2 т. - Т.2. - С.960. 15Українська культура: Лекції за редакцією Дмитра Антоновича. - С.366. 16Фиорилло И.Д. Известнейшие российские граверы прошлого века и лучшие произведения их (в буквальном порядке) // Журнал изящных искусств. - М., 1807. - Ч.1, кн.1. - С.47-63. 17Українська культура: Лекції за редакцією Дмитра Антоновича. - С.366. PODOLYAKA N.S. The Master of a Book Engraving Gregory Srebrenitsky There are viewed individual questions of a vital and creative way of the Ukrainian master of a book engraving Gregory Fedotovitch Srebrenitsky (1741-1779). Отримано 5.08.2008 182 СУМСЬКИЙ ІСТОРИКО-АРХІВНИЙ ЖУРНАЛ. №IV-V. 2008 БІБЛІОГРАФІЯ ПУБЛІКАЦІЙ ПРО ЖИТТЯ ТА ТВОРЧУ ДІЯЛЬНІСТЬ Г.Ф.СРЕБРЕНИЦКОГО (1741-1779)* 1. Бецкой И.И. Краткое наставление выбранное из лучших авторов с некоторыми физическими примечаниями о воспитании детей от рождения их до юношества. - СПб.: Имп.Акад.наук, 1768. - [6], 50 с.: ил. - Виньетки гравированы С.Паниным и Г.Ф.Сребреницким. Шифр РНБ: 140/788. 2. Бецкой И.И. Привелегия и Устав Императорской Академии трех знатнейших художеств, живописи, скульптуры и архитектуры с воспитательным при оной Академии училищем. - СПб.: Имп. Акад. наук, 1765. - 46 с.; 1 л. ил. - Виньетки гравированы Г.Ф.Сребреницким, Н.Я.Колпаковым, Д.Ф.Герасимовым, С.Карновичем. Шифр РНБ: 18.74.2.145; 140/6. 3. Бецкой И.И. Устав воспитания двухсот благородных девиц учрежденного е.в. государынею императрицею Екатериною Второю... . - СПб.: Имп. Акад. наук, 1768-1769. - [4], [10], 54, [2], [4] с.: ил. - Фронтиспис гравирован Г.Ф.Сребреницким по рис. Г.И.Козлова; виньетки - С.Паниным, Д.Ф.Герасимовым, Г.Ф.Сребреницким. Шифр РНБ: 18.72.2.36-38; 14014; 140/786; 140/14. 4. Бецкой И.И. Устав Императорского Шляхетного сухопутного кадетского корпуса учрежденного в Санктпетербурге для воспитания и обучения благороднаго российского юношества. - СПб.: Шляхетный сухопут. кадет. корпус, 1766. - [2], 82, 5, 6, 74, 1, 4, 13, 4, 49, 3, 8 c. - Фронтиспис гравирован Г.Ф.Сребреницким, виньетки - С.Паниным, Д.Ф.Герасимовым, Г.Ф.Сребреницким. Шифр РНБ: 18.71.2.21-23; 37.75.2.25; 140/651. 5. Бецкой И.И. Учреждение Императорского Воспитательного для приносимых детей дома и госпиталя для бедных родильниц в столичном городе Москве: в 3 ч. - 2-е изд. - [СПб.]: Имп. Акад. наук, 1767. - Фронтиспис гравирован Г.Ф.Сребреницким, виньетки - С.Паниным, Д.Ф.Герасимовым, Г.Ф.Сребреницким. Шифр РНБ: 18.71.2.4.; 140/9. 6. Бецкой И.И. Учреждения и уставы касающиеся до воспитания и обучения в России юношества обоего пола. Во удовольствие общества собраны и новым тиснением изданы: В 2 т. - СПб.: [Тип. Сухопут. кадет. корпуса], 1774. - Фронтиспис т.1 гравирован Г.Ф.Сребреницким, т.2 - Н.Я.Колпаковым. Шифр РНБ: 18.71.2. 7; 51/811. 7. Салтыков А.М. Речь, которую Академия художеств при своей инагурации ее величеству Екатерине Второй императрице и самодержице всероссийской всемилостивейшей основательнице и покровительнице всеподданнейше приносит благодарение, говоренная той же Академии конференц-секретарем Александром Салтыковым. - [СПб.]: Имп. Акад. наук, 1765. - 10 с. Шифр РНБ: 37.60.7.327; 38.22.9.49-19. С.3: Гравюра с подписью: “Рис.: Девеллий Г.Сребреницкий”. 8. Подробный словарь русских гравированных портретов: В 4 т. / Сост. Д.А.Ровинский. - СПб.: Тип. Акад. наук, 1886-1889. Шифр РНБ: С897-420/P-58. Т.1. Стб.374: Описание гравюры “Княгиня Е.П.Барятинская”; Т.3. Стб.2126: Описание гравюры “Купец И.С.Чиркин”; Стб.2192: Описание гравюры “Генерал П.И.Яковлев”. 9. Ровинский Д.А. Подробный словарь русских граверов XVI-XIX вв.: В 2 т. - СПб.: Тип.Имп.Акад.наук, 1895. Шифр РНБ: 18.340а.6.14. Т.2. С.960-964: Биографические сведения о Г.Ф.Сребреницком. Перечень работ. 3 иллюстрации в тексте: “Св. семейство”. С картины С.Бурдона; “Княгиня Барятинская”; “Дочь кормит отца грудью”. С картины Л.Лагрене. 10. Сребреницкий Григорий Федорович // Русский биографический словарь / Под ред. А.А.Половцова. - СПб., 1909. - [Т.18]: Смеловский-Суворин. - С.273. - Библиогр. в конце ст. - Подп.: А.З. Шифр РНБ: 321/1896; То же [Электронный ресурс] // Биография.ру : биогр. энцикл.: сайт. - М., 2006. - URL: http://www.biografija.ru/show_bio.aspx?id=127850 (01.07.08). 11. Юбилейный справочник Императорской Академии художеств, 1764-1914: В 2 ч. / Сост. С.Н.Кондаков. - СПб.: Товарищество Р.Голике, А.Вильбор, [1914-1915]. Шифр РНБ: 18.340а.1.11/1-2. 183СУМСЬКИЙ ІСТОРИКО-АРХІВНИЙ ЖУРНАЛ. №IV-V. 2008 Ч.1. С.188: “Сребреницкий Григорий. Воспитанник АХ. В 1763 г. - 2 серебр. медали. Живописец”; Ч.2. С.439-440: “Сребреницкий (он Сребрницкий и Серебрянников) Григорий Федорович. Род. в 1741 г. + 10 дек. 1779. Воспитанник АХ с 1761г. (обучался с 1759 г. рисованию в Академии наук); в 1763 г. - 2 серебр. медали; в 1765 г. постановлено дать шпагу “при первом конкурсе”; в 1767 г. поручено учить писать и рисовать младший возраст учеников АХ; ему же был поручен гравировальный класс; в 1769 г. оставил службу при АХ. Гравер резцом”. 12. Бекетов П.П. К истории русской гравюры // Русский архив. - 1893. - Кн.2. - С.300- 303. Шифр РНБ: 1/348. Перечень граверов с указанием основных работ. С.303: “Сребреницкий Григ.Фед.: Отец семейства больной, с Греза, в поллиста; Римская любовь, в малый лист; Фебрицкий. Святое семейство, в малый лист. Хорошая копия с эстампа Сахусина”. 13. Фиорилло И.Д. Известнейшие российские граверы прошлого века и лучшие произведения их (в буквальном порядке) / Пер. И.Г.Буле // Журнал изящных искусств. - М., 1807. - Ч.1, кн.1. - С.47-63. - Сокр. из кн.: Fioriollo. Versuch einer Geschichte der bildenden Kunste in Russland (Gottingen, 1806). Шифр РНБ: 1/130. С.60: “Сребреницкий (Г.). Два известнейшие произведения артиста. Оне весьма прекрасны: Римская любовь (charitas) c картины Ла Гренье; Страждущий в болезни отец семейства. Копия в малом виде с трогательной картины фон Грейца”. С.61: “Фебруцкий снял верную копию резцом с эстампа Сихусина, представляющего “Святое семейство”. 14. Сведения о Фебруицком (Г.Ф. Сребреницком) на сайте “Биография.ру”: Фебруицкий - искажение фамилии гравера Сребреницкого. Под именем Фебруицкого он упоминается в следующих изданиях: Fiorillo. Versuch einer Geschichte der bildenden Kunste in Russland”, Gоttingen, 1806 (в приложении); “Журнал Изящных Искусств”, Москва, 1807, кн.I; П.П.Бекетов повторил эту ошибку (Русский Архив, 1893, с.303). {Ровинский} Фебруицкий // Биография.ру – биографическая энциклопедия : сайт. - URL: http://www.biografija.ru/show_bio.aspx?id=127850 (01.07.08). 15. Nagler G.K. Neues allgemeines Kunstler-Lexikon oder Nachrichten von dem Leben und den Werken der Maler, Bildhauer, Baumeister, Kupferstecher, Litographen etc.: in 22 Bd. - Munchen, 1847. - Bd.17. Шифр РНБ: C890-310/N149-1835. S.195: “Srebenitzky G. nennt Fiorillo in den kleinen Schriften einen russischen Kupferstecher und schreibt ihm folgende Blаtter zu: 1.Die rоmische Charitas, nach Lagrenеe; 2. Die kranke Hausvater, nach Greuze”. 16. Allgemeines Lexikon der bildenen Kоnstler von der Antike bis zur Gegenwart / begrund. von U.Thieme und F.Becker; hrsg.von H.Vollmer: in 37 Bd. - Leipzig, 1937. - Bd.31. S.428: “Ssrebrenizkij (Сребреницкий) Grigorij Fjodorowitsch, rus. Kupferstecher. *1741 in Kleinrussland, + 10(21).12.1779 in St. Petersburg. Rowinskij D. Russ. Stecherlex., 1895”. 17. Агафонова Ю.А. Роль академической системы преподавания в формировании творческого метода гравера в России второй половины XVIII века // Вопросы гуманитарных наук. - М., 2003. - №3(6). - С.127-134. Шифр РНБ: П2/636. 18. Алексеева М.А. Граверная палата Академии наук // Русское искусство XVIII века: материалы и исслед. / АН СССР, Ин-т истории искусств. - М., 1968. - С.72-93. - Библиогр. в примеч. в конце ст. Шифр РНБ: 19. Алексеева М.А. Коронация императрицы Екатерины II: рисунки, живопись, гравюры // Екатерина Великая: эпоха рос. истории. В память 200-летия со дня смерти Екатерины II (1720-1796). К 275-летию Академии наук: Тез. докл. Междунар. конф. С.-Петербург, 26-29 августа 1996 г. - СПб., 1996. - С.220-222; То же [Электронный ресурс] // Екатерина II, 1729- 1796: [сайт]. - СПб., 1996. - URL: http://www.ekaterina2.com/konf/konf_083.shtml (04.07.08). 20. Алексеева М.А. Некоторые вопросы русской художественной жизни середины XVIII века: (положение рус. художников, состоящих на гос. службе) // Русское искусство XVIII века: материалы и исследования / АН СССР, Ин-т истории искусств. - М., 1973. - С.90-96; 184 СУМСЬКИЙ ІСТОРИКО-АРХІВНИЙ ЖУРНАЛ. №IV-V. 2008 То же [Электронный ресурс] // История искусств: [сайт]. - М., 2001-2008. - URL: http:// artyx.ru/books/item/f00/s00/z0000005/st010.shtml (01.07.08). 21. Голлербах Э.Ф. История гравюры и литографии в России. - М.; Пг.: тип. Печат. двора, 1923. - 217 с.: ил. - Библиогр.: с.187-193. Шифр РНБ: 18.340а. 5. 10. Имеется репринт. изд. 2003 г. 22. Гравировальная палата Академии наук XVIII века: Сб. док. / АН СССР, Ин-т истории искусств; Сост. М.А.Алексеева, Ю.А.Виноградова, Ю.А.Пятницкий. - Л.: Наука, 1985. - 293 с.: ил. - Библиогр. в примеч. Шифр РНБ: 86-5/3555. 23. Коваленская Н.Н. История русского искусства XVIII века. - М.: Изд-во Моск. гос. ун-та, 1962. - 285 с.: ил. - Библиогр.: С.276-280. Шифр РНБ: 62-7/516. С.119-124: Академия художеств середины XVIII века. 24. Комелова Г.Н. Гравировальный класс Академии художеств и русская гравюра второй половины XVIII века: Автореф дис. ... канд. искусствовед. наук / Ин-т живописи, скульптуры и архитектуры им. И.Е.Репина. - Л., 1967. - 23 с. Шифр РНБ: 67-4/22729 25. Комелова Г.Н. Русский гравер Н.Я.Колпаков // Культура и искусство России XVIII века: новые материалы и исслед.: Сб. ст. / Государственный Эрмитаж. - Л., 1981. - С.131- 143. - Библиогр. в примеч. Шифр РНБ: 82-7/508 С.133, 136, 141: Замечание о Г.Ф.Сребреницком, сменившем Н.Я.Колпакова на должности главы гравировального класса Академии художеств. 26. Коростин А.Ф., Смирнова Е.И. Русская гравюра XVIII века. - М.: Изд-во Гос. Третьяковской галереи, 1952. - 41 с.: ил. - (Русская графика). Шифр РНБ: Ис30Г-2/515 27. Михайлова О.В. Учебный рисунок в Академии художеств XVIII века. - М.: Изд- во Акад. художеств СССР, 1951. - 82 с. : ил. - Библиогр. в примеч. Шифр РНБ: Ис30Г-6/51 28. Молева Н.М., Белютин Э.М. Педагогическая система Академии художеств XVIII века. - М.: Искусство, 1956. - 405 с.; 105 вкл. л. ил. - Примеч.: С.327-393. - Указ. имен: С.394-405. Шифр РНБ: Пр40Г-7/17. С.114, 292, 352, 353, 387: Упоминания о Г.Ф.Сребреницком. 29. Плюснина Е.А. Документ, подписанный Екатериной II: (к вопросу о подносном экземпляре Устава Императорской Академии художеств) // Екатерина Великая: эпоха рос. истории. В память 200-летия со дня смерти Екатерины II (1720-1796). К 275-летию Академии наук: тез. докл. Междунар. конф. С.-Петербург, 26-29 августа 1996 г. - СПб., 1996. - С.267- 268; То же [Электронный ресурс] // Екатерина II, 1729-1796: [сайт]. - СПб., 1996. - URL: http://www.ekaterina2.com/konf/konf_099.shtml (04.07.08). С.267: Упоминание о Г.Ф.Сребреницком. 30. Пронина И.А. О преподавании декоративно-прикладного искусства в XVIII веке // Русское искусство XVIII века: материалы и исслед. / АН СССР, Ин-т истории искусств. - М., 1973. - С.76-89. - Библиогр. в примеч. в конце ст.; То же [Электронный ресурс] // История искусств: [сайт]. - М., 2001-2008. - URL: http://artyx.ru/books/item/f00/s00/z0000005/ st010.shtml (01.07.08). 31. Сборник материалов для истории Императорской С.-Петербургской Академии художеств за сто лет ее существования : в 3 ч. / Ред. и примеч. П.Н.Петрова. - СПб., 1864- 1866. - Ч.1(1758-1811гг.). С.85, 86, 96: Упоминания Г.Ф.Сребреницкого. Шифр РНБ: 18.59.3.1/1-3 32. Яремич С.П. Художества в период президенства И.И.Бецкого (1763-1793 гг.) // Русская академическая художественная школа XVIII века. - М.; Л., 1934. - С.99-206. - Из содерж.: Гравирование. - С.174-187. - (Известия Государственной академии истории материальной культуры; вып.123). Шифр РНБ: 31-19/372-123 С.177, 179, 180, 181, 182: Упоминание о Г.Ф.Сребреницком. С.177: Гравюра “Флерон” по рисунку Г.И.Козлова для Устава Кадетского корпуса. *Список публікацій складено на основі даних інформаційно-бібліографічного відділу державного закладу “Російська національна бібліотека” (м.Санкт-Петербург, Російська Федерація). Упорядкування Н.С.ПОДОЛЯКИ
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-47896
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 2227-183X
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T18:42:59Z
publishDate 2008
publisher Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
record_format dspace
spelling Подоляка, Н.С.
2013-08-06T12:31:02Z
2013-08-06T12:31:02Z
2008
Майстер книжкової гравюри Григорій Сребреницький / Н.С. Подоляка // Сумський історико-архівний журнал. — 2008. — № IV-V. — С. 178-184. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.
2227-183X
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47896
Висвітлюються окремі питання життєвого і творчого шляху українського майстра книжкової гравюри Григорія Федотовича Сребреницького (1741-1779).
There are viewed individual questions of a vital and creative way of the Ukrainian master of a book engraving Gregory Fedotovitch Srebrenitsky (1741-1779).
uk
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
Сумський історико-архівний журнал
Персоналії
Майстер книжкової гравюри Григорій Сребреницький
The Master of a Book Engraving Gregory Srebrenitsky
Article
published earlier
spellingShingle Майстер книжкової гравюри Григорій Сребреницький
Подоляка, Н.С.
Персоналії
title Майстер книжкової гравюри Григорій Сребреницький
title_alt The Master of a Book Engraving Gregory Srebrenitsky
title_full Майстер книжкової гравюри Григорій Сребреницький
title_fullStr Майстер книжкової гравюри Григорій Сребреницький
title_full_unstemmed Майстер книжкової гравюри Григорій Сребреницький
title_short Майстер книжкової гравюри Григорій Сребреницький
title_sort майстер книжкової гравюри григорій сребреницький
topic Персоналії
topic_facet Персоналії
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/47896
work_keys_str_mv AT podolâkans maisterknižkovoígravûrigrigoríisrebrenicʹkii
AT podolâkans themasterofabookengravinggregorysrebrenitsky