Новий виток конкурентної боротьби в інтернеті: cloud computing
У статті аналізується виникнення нового технологічного мегатренду – cloud computing, який використовує Інтернет і центральні віддалені сервери для підтримки даних та аплікацій. Визначається парадигмальний зсув до cloud computing і його вплив на такі різні підкатегорії комп’ютерної індустрії, як со...
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
2011
|
| Назва видання: | Економiчний часопис-XXI |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48008 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Новий виток конкурентної боротьби в інтернеті: cloud computing / О.В. Зернецька // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 9-10. — С. 61-64. — Бібліогр.: 15 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-48008 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-480082025-02-10T00:17:50Z Новий виток конкурентної боротьби в інтернеті: cloud computing Новый виток конкурентной борьбы в интернете: cloud computing A new round of competition in the internet: cloud computing Зернецька, О.В. Математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці У статті аналізується виникнення нового технологічного мегатренду – cloud computing, який використовує Інтернет і центральні віддалені сервери для підтримки даних та аплікацій. Визначається парадигмальний зсув до cloud computing і його вплив на такі різні підкатегорії комп’ютерної індустрії, як софтверні компанії, провайдери Інтернет-послуг і виробники хардверу. Досліджується новий виток конкурентної боротьби між глобальними ІТ та ІКТ- компаніями. В статье анализируется возникновение нового технологического мегатренда – cloud computing, который использует Интернет и центральные удаленные серверы для поддержки данных и приложений. Oпределяется парадигмальный сдвиг к cloud computing и его влияние на такие разные подкатегории компьютерной индустрии, как софтверные компании, провайдеры Інтернет-услуг и производители хардвера. Исследуется новый виток конкурентной борьбы между глобальными ИТ и ИКТ-компаниями. The emergence of a new technological mega trend – cloud computing that uses the Internet and central remote servers to maintain data and applications is analyzed in the article. A paradigm shift to cloud computing and its impact on many different sub-categories in computer industry such as software companies, Internet service providers and hardware manufacturers are assigned. A new round of competition between global IT and ICT companies is researched. 2011 Article Новий виток конкурентної боротьби в інтернеті: cloud computing / О.В. Зернецька // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 9-10. — С. 61-64. — Бібліогр.: 15 назв. — укp. 1728-6220 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48008 339.137:004.738.5 uk Економiчний часопис-XXI application/pdf Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці Математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці |
| spellingShingle |
Математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці Математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці Зернецька, О.В. Новий виток конкурентної боротьби в інтернеті: cloud computing Економiчний часопис-XXI |
| description |
У статті аналізується виникнення нового технологічного мегатренду – cloud computing, який використовує
Інтернет і центральні віддалені сервери для підтримки даних та аплікацій. Визначається парадигмальний зсув до
cloud computing і його вплив на такі різні підкатегорії комп’ютерної індустрії, як софтверні компанії, провайдери
Інтернет-послуг і виробники хардверу. Досліджується новий виток конкурентної боротьби між глобальними ІТ та
ІКТ- компаніями. |
| format |
Article |
| author |
Зернецька, О.В. |
| author_facet |
Зернецька, О.В. |
| author_sort |
Зернецька, О.В. |
| title |
Новий виток конкурентної боротьби в інтернеті: cloud computing |
| title_short |
Новий виток конкурентної боротьби в інтернеті: cloud computing |
| title_full |
Новий виток конкурентної боротьби в інтернеті: cloud computing |
| title_fullStr |
Новий виток конкурентної боротьби в інтернеті: cloud computing |
| title_full_unstemmed |
Новий виток конкурентної боротьби в інтернеті: cloud computing |
| title_sort |
новий виток конкурентної боротьби в інтернеті: cloud computing |
| publisher |
Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48008 |
| citation_txt |
Новий виток конкурентної боротьби в інтернеті: cloud computing / О.В. Зернецька // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 9-10. — С. 61-64. — Бібліогр.: 15 назв. — укp. |
| series |
Економiчний часопис-XXI |
| work_keys_str_mv |
AT zernecʹkaov noviivitokkonkurentnoíborotʹbivínternetícloudcomputing AT zernecʹkaov novyivitokkonkurentnoiborʹbyvinternetecloudcomputing AT zernecʹkaov anewroundofcompetitionintheinternetcloudcomputing |
| first_indexed |
2025-12-02T02:44:45Z |
| last_indexed |
2025-12-02T02:44:45Z |
| _version_ |
1850362811439382528 |
| fulltext |
61
ÌÀÒÅÌÀÒÈ×Ͳ ÌÅÒÎÄÈ, ÌÎÄÅ˲ ÒÀ ²ÍÔÎÐÌÀÖ²ÉͲ ÒÅÕÍÎËÎò¯  ÅÊÎÍÎֲ̲
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI9-10’2011
Постановка проблеми. Останні три роки спостері-
гається посилення конкурентної боротьби в ІТ та ІКТ-сек-
торах світової економіки навколо нового мегатренду,
пов’язаного із розвитком Інтернет-послуг, – cloud comput-
ing. Оскільки цей мегатренд зовсім новітній, вважаємо за
необхідне зробити кілька ввідних ремарок щодо цього фе-
номену. Адже від прояснення його технологічного смислу
залежить більш глибоке розуміння, що це означає для ве-
дення сучасного бізнесу. Нагально важливим є з’ясування
економічного ефекту в разі активного впровадження
cloud computing у різні сфери діяльності: починаючи від ІТ-
підрозділів будь-яких підприємств та наукових установ і
закінчуючи розвитком ІТ-секторів цілих країн та регіонів.
Надто це зачіпає інтереси глобальних лідерів комп’ютер-
них і телекомунікаційних послуг, конкурентна боротьба
між якими набуває стрімкого загострення, у тому числі й
за використання ресурсів Інтернету.
Поняття «cloud computing» настільки нове, що коли
«2009 року компанія VersionOne проводила дослідження,
було з’ясовано, що 41% професіоналів інформаційного
бізнесу вищого рівня не знає, що таке cloud computing, а
дві третини професіоналів вищого рівня у сфері фінансів
плуталися у поясненні цього поняття» [1].
Поняття «cloud computing» виникло в англомовному
науковому середовищі приблизно три роки тому. Ось чому
в українських перекладах цей термін ще не набув устале-
ності й має суттєві розбіжності. Це той випадок, коли нау-
ковці, а також практики – комп’ютерники, телеко-
мунікаційники та інтернет-провайдери, а разом із ними і
журналісти, які пишуть про відповідні бізнеси, ще не
дійшли одностайності щодо адекватного відтворення
терміну «cloud computing» українською мовою. Одні нау-
ковці пропонують перекладати цей термін як «хмарні об-
числення», інші – як «хмарові обчислення», маючи на увазі,
що на слензі комп’ютерників та Інтернет-користувачів
«хмарою» метафорично називають Інтернет, який прихо-
вує забезпечення, з яким працює [2]. Тому вони вважають,
що правильно говорити і писати саме «хмарові обчислен-
ня». А от інші українські дослідники використовують, на-
приклад, дескриптивні варіанти перекладу, як-от «обчис-
лення у хмарах», де слово «хмара» вже вживається у
множині. На українських Інтернет-форумах точиться гос-
тра дискусія з цього приводу. Пропонуються різноманітні
переклади, які вдаються до інших тактик: намагаються
або надати у перекладі наближений еквівалент поняття,
або застосувати транскодування метафори з експлі-
кацією дієслівної форми. Наприклад, існують такі пере-
клади «cloud computing», як «захмарене використання
комп’ютерів», «захмарене комп’ютування», «віддалена
обробка даних», «хмарова обробка», «хмарове обчислен-
ня», «хмарова технологія», «хмарова інформаційна техно-
логія» тощо [3]. Україномовна «Вікіпедія» теж веде з цьо-
го приводу дискусію й серед інших варіантів означає
термін «cloud computing» як «хмароподібні обчислення» та
«обчислення у хмарі» [4]. До речі, і в російській науці
виникли подібні проблеми з перекладом цього англомов-
ного терміну. «Сloud computing» там перекладається із
використанням простого метонімічного калькування, як
«облачные вычисления», і є наближено еквівалентним.
Пропонується також дескриптивний варіант перекладу
«вычисления в облаке», де задіяна метафора «облако»,
яка в українському перекладі виступає у множині. З’яви-
УДК 339.137:004.738.5
О. В. Зернецька,
доктор політичних наук, професор,
головний науковий співробітник відділу глобалістики,
геополітики та геоекономіки Інституту світової економіки і
міжнародних відносин НАН України
НОВИЙ ВИТОК КОНКУРЕНТНОЇ
БОРОТЬБИ В ІНТЕРНЕТІ:
CLOUD COMPUTING
У статті аналізується виникнення нового технологічного мегатренду – cloud computing, який використовує
Інтернет і центральні віддалені сервери для підтримки даних та аплікацій. Визначається парадигмальний зсув до
cloud computing і його вплив на такі різні підкатегорії комп’ютерної індустрії, як софтверні компанії, провайдери
Інтернет-послуг і виробники хардверу. Досліджується новий виток конкурентної боротьби між глобальними ІТ та
ІКТ- компаніями.
Ключові слова: cloud computing, Інтернет, конкуренція, глобальні ІТ та ІКТ-компанії, комерціалізація.
О. В. Зернецкая
НОВЫЙ ВИТОК КОНКУРЕНТНОЙ БОРЬБЫ В
ИНТЕРНЕТЕ: CLOUD COMPUTING
В статье анализируется возникновение нового тех-
нологического мегатренда – cloud computing, который
использует Интернет и центральные удаленные серве-
ры для поддержки данных и приложений. Oпределя-
ется парадигмальный сдвиг к cloud computing и его
влияние на такие разные подкатегории компьютерной
индустрии, как софтверные компании, провайдеры
Інтернет-услуг и производители хардвера. Исследует-
ся новый виток конкурентной борьбы между глобаль-
ными ИТ и ИКТ-компаниями.
Ключевые слова: cloud computing, Интернет, конку-
ренция, глобальные ИТ и ИКТ-компании, коммерциали-
зация.
O. V. Zernetska
A NEW ROUND OF COMPETITION IN
THE INTERNET: CLOUD COMPUTING
The emergence of a new technological mega trend –
cloud computing that uses the Internet and central remote
servers to maintain data and applications is analyzed in the
article. A paradigm shift to cloud computing and its impact
on many different sub-categories in computer industry
such as software companies, Internet service providers and
hardware manufacturers are assigned. A new round of
competition between global IT and ICT companies is
researched.
Key words: cloud computing, Internet, competition, global
IT and ICT companies, commercialization.
62
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 9-10’2011
лися й похідні від цього терміну: «облачные технологии»
тощо. Оскільки цей термін поки що не має остаточного пе-
рекладу в українській науці, ми вирішили за доцільне в
нашій статті користуватися його англійським оригіналом,
прояснивши при цьому ті значення, які в нього вкладають-
ся зарубіжними і вітчизняними вченими.
У чому ж полягає його інноваційність? Застосування
«cloud computing» дає можливість масштабувати фізичні
ресурси (наприклад, процесор та дисковий простір) і нада-
вати до них доступ через Інтернет. При цьому обробка та
збереження розглядаються як сервіс [5].
Одні експерти вважають, що вплив цього тренду може
бути порівняним із запровадженням та швидким розвит-
ком е-комерції. Інші вбачають, що cloud computing узагалі
стане тим технологічним трендом, який у майбутньому
визначатиме розвиток промисловості у цілому.
У принципі, те, що закладено в концепції, – не нова
ідея, але саме нині стало можливим ще більш ефективно
організовувати доступ до спільних ресурсів завдяки роз-
витку технологій серверної віртуалізації. Під віртуалі-
зацією розуміється абстрагування від фізичних ресурсів.
Вона відокремлює конкретну технологію від її первісного і
реального середовища й надає її користувачам у віртуаль-
ному вигляді. Компоненти, які відповідають за перетво-
рення реальних ресурсів у віртуальні, мають назву
«гіпервізор», або «монітор віртуальної машини». Існує бага-
то типів віртуалізації: від віртуалізації пристроїв збережен-
ня, віртуалізації мережі, віртуалізації додатків (вірту-
алізації процесів) й віртуалізації серверів до вітруалізації
настільних систем (віртуалізація доступу). Найбільш роз-
повсюдженим видом технології віртуалізації нині є віртуа-
лізація серверів.
Якщо новий технологічний мегатренд має величезний
потенціал щодо зміни моделей, пов’язаних із функціону-
ванням ІТ не тільки в економіці, а й у науці, він має бути
розглянутим, на наш погляд, під тими кутами зору, які
найбільше хвилюють бізнесову та наукову спільноти: по-
перше, з точки зору його впливу на конкурентоспро-
можність тих чи інших суб’єктів бізнес-процесів і наукових
досліджень, а по-друге – з точки зору безпеки його вико-
ристання.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Про
«хмарні обчислення» пишуть і кібернетики, і спеціалісти в
галузі телекомунікацій, ІТ та ІКТ-бізнесів, й економісти.
Сама конфігурація цього феномену залучає до його опису
та аналізу дослідників (практиків і теоретиків), що нале-
жать як до технічних, так і до соціально-економічних дис-
циплін, серед яких: Ф. Альтаф, П. Берроуз, П. Вінізіа, Дж.
Галанте, Дж. Джилен, К. Доктороу, Б. Ейнгорн, О. Косив-
ченко, Ф. Клюис, Р. Мистерз, Є. Сат’ядас, Р. Столлмен,
І. Торрес та ін. В Україні до цієї теми зверталися В. Аксак,
Ж. Безп’ятчук, І. Вреде, Т. Бондаренко та ін. До вивчення
сутності й різноманітних ефектів «хмарних обчислень», а
також до тісно пов’язаних із ними питань комерціалізації
Інтернету долучаються спеціалісти з інформаційної і дер-
жавної безпеки, правники, політологи та соціологи.
Мета статті – проаналізувати виникнення нового тех-
нологічного мегатренду cloud computing у контексті його
використання в Інтернеті, визначити парадигмальний зсув
до cloud computing та його вплив на основних «гравців»
комп’ютерної і телекомунікаційної індустрій, дослідити но-
вий виток конкурентної боротьби між глобальними ІТ та
ІКТ-компаніями, означивши ті проблеми безпеки, які мо-
жуть виникати разом із упровадженням cloud computing у
користувачів цими послугами.
Основні результати дослідження. Уважно відстежу-
ючи бурхливо зростаючий технологічний сектор світової
економіки протягом чверть століття, вивчаючи тенденції і
тренди, які виникають та набувають визначного характе-
ру для розвитку глобалізованого світу, можна з великою
мірою впевненості констатувати, що попри гостру конку-
ренцію, яка в ньому точилася й точиться і причини якої ма-
ють як загальноекономічний характер, так і вузькогалузе-
ву специфіку, в цілому останні п’ятнадцять років можна
було б назвати «роками відносного спокою», коли у кож-
ного значного гравця цього сектору була своя «ніша», тоб-
то більш-менш усталений напрям технологічних інтересів і
розвитку, як-от телекомунікації, софрвер (програмне за-
безпечення), хардвер (або «залізо» на слензі компютер-
ників) тощо.
Безперечно, завжди спостерігалися війни між конку-
рентами всередині галузі та у споріднених галузях, відбу-
валися злиття й поглинання, процеси концентрації й ди-
версифікації тощо. Попри всі інноваційні перетворення,
серед яких провідним є експонентний розвиток Інтернету,
до якого намагалися залучитися близькі й далекі від ньо-
го компанії медіа та ІКТ галузей, у головних своїх обрисах
ринок інформаційно-комунікаційних технологій набрав ви-
разно окресленої конфігурації. Саме завдяки інноваційно-
му розвою технологій, пов’язаних з Інтернетом, зростан-
ням кількості та якості високошвидкісних каналів
підключення до нього, а також стабільності роботи цієї ме-
режі, стає реальною можливість розвитку нового техно-
логічного мегатренду cloud computing. Він може надавати
і вже надає його користувачам багато послуг та містить у
собі такі поняття: «програмне забезпечення як послуга»,
«все як послуга», «інфраструктура як послуга», «платфор-
ма як послуга», «дані як послуга», «робоче місце як послу-
га» та ін. Об’єднує всі ці тенденції бачення того, що Інтер-
нет має можливості задовольнити переважну кількість
його користувачів послугами в обробці різноманітних да-
них, наданні послуг тощо.
Численні компанії та індивідуальні користувачі Інтер-
нету в різних країнах світу вже користуються деякими із
цих послуг. Прикладами найпоширеніших послуг cloud
computing є «програмне забезпечення як послуга» (SaaS –
скорочення від англ. Software as a Service); вже діючі
Google Applications велетня Інтернет-пошуку – компанії
Google, а також створена нею власна операційна система
Chrome OS. Це й нові технології у сфері cloud computing
гіганта комп’ютерного бізнесу – компанії Microsoft, про які
із натхненням розповідав студентам та викладачам
Національного технічного університету «Київський полі-
технічний інститут» голова Microsoft Стів Балмер 5.11.2010
р. в Києві. Він присвятив свою промову значенню cloud
computing і ролі його компанії в опануванні новими техно-
логіями: «У нашому випадку йдеться про те, що ми нази-
ваємо технологіями Windows Azure та SQL Azure. «Azure»
означає небо, хмару, блакить, лазур, французькою – Azure
(азюр). Але англійською цього сказати не можна. Тому ми
кажемо Azure (еже). Windows Azure і SQL Azure означають
зміни, що ми здійснюємо в міру переходу до «хмари».
Принагідно зазначимо, що компанія Microsoft, обираю-
чи для означення своїх технологій французьке слово
«Azure», з одного боку, пішла на рідкісний для англомов-
них компаній маркетинговий крок, віддаючи перевагу
неанглійській назві. Але з другого – у цьому читається й по-
зитивна конотація з усесвітньо відомим курортом для ви-
щого світу «Сote d’Azure» (Лазурне узбережжя у Франції), й
намагання зацікавити своєю технологією франкомовний
світ. А ще С. Балмер акцентує на тому, що вони вимовля-
ють слово Azure за правилами не французької вимови
(азюр), а англійської (еже). Тобто, йому важливо, щоб в
Україні назву його технологій вимовляли на англійський
лад. І це не дрібничка. Це й маркетинговий хід (при об-
ранні назви з натяком на глобальність її застосування), й
американський патріотизм, який він демонструє у Східній
Європі, радячи вимовляти українським програмістам
Azure як «еже».
Повертаючись до економічної складової цього нового
технологічного мегатренду, необхідно наголосити, що його
сегмент додатків підтвердив на практиці свою прибут-
ковість у сенсі вправно діючої бізнес-моделі. Чого варта
хоча б публікація Meril Lynch від 7 травня 2008 р. «The
Cloud Wars: 100 Billions at Stake». У ній ідеться про те, що
«використовуючи бізнес-додатки через Інтернет, коли
задіяні централізовані сервери..., компанії можуть вели-
кою мірою скоротити свої витрати. Понад те, зменшують-
ÌÀÒÅÌÀÒÈ×Ͳ ÌÅÒÎÄÈ, ÌÎÄÅ˲ ÒÀ ²ÍÔÎÐÌÀÖ²ÉͲ ÒÅÕÍÎËÎò¯  ÅÊÎÍÎֲ̲
63
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI9-10’2011
ся витрати на підтримку, ліцензування і хардвер. При цьо-
му у цій грі, яка одними оцінюється у $100 млрд., а інши-
ми – набагато вище (наприклад, голова компанії Dell
Майкл Делл заявив у жовтні 2009 р., «що йому відомий
спосіб економії $200 млрд. на ІТ-витратах за рік і що він
планує розвивати новий напрям «сервісів як послугу» [6]).
Є компанії, які безперечно виграють, пов’язавши свою
діяльність із розвитком cloud computing, а є й такі, яким,
аби вижити, треба негайно перебудовувати свій устале-
ний і досі прибутковий бізнес. Ідеться, перш за все, про
гіганти ІТК та, зокрема, компанії комп’ютерного сектору,
так би мовити, «першого ярусу».
Отже, по-перше, виграють ті компанії, які вже мають у
себе бізнес «програмне забезпечення як послуга» (SaaS).
Вони надають цю послугу за передплатою, а користувач
отримує хостінг у їхніх центральних серверах через Інтер-
нет. Це такі компанії, як Google, Salesforce.com, NetSuite,
Taleo, Concur Technologies.
Традиційне програмне забезпечення користувачам
пропонують такі велетні софтверного бізнесу, як компанії
SAP AG, Oracle, Blackbaud, Lawson Software, Blackboard.
Саме вони сьогодні опинилися в несприятливій ситуації.
Розглянувши сегмент cloud computing «платформа як
послуга» (РaaS), побачимо, що тут перед ведуть такі ком-
панії, як Google з активною платформою Аpps Engine,
Amazon.com – із платформою EC2, вже згадувана ком-
панія Microsoft з платформами Windows Azure та SQL
Azure, а також SAVVIS – із Symphony VPDC, Terrenmark
Worldwide – із The Enterprise Cloud, Salesforce.com – із
Force.com, NetSuite – із Suiteflex та ін.
І нарешті, у царині сегменту cloud computing «інфраст-
руктура як послуга» (ІaaS) серед тих, хто опинився у ліде-
рах, знаходимо такі найвідоміші бренди, як Google,
SAVVIS, Terrenmark Worldwide Amazon.com і Package
Hosting.
Вочевидь вимальовується картина, коли є компанії, що
виграють від розвитку мегатренду cloud computing. За
оцінками американських аналітиків [7], це передовсім ком-
панії, що займаються консалтингом/софтвером/хардвером
та наданням послуг (IBM, HP); виробники софтверу, які
можуть виграти від зсуву до cloud computing (NetSuite,
Salesforce.com,Taleo,Concur Tecnologies,Omniture,Microsoft,
Hyperic, Quest Software, Walt Disney Company, Paralells);
Інтернет-базовані компанії (Amazon.com, Yahoo!, Microsoft,
Google, Cisco Systems), а також консалтингові компанії
(Cloud Technology Partners, SAVVIS).
У програші можуть опинитися традиційні виробники
софтверу, які мають переорієнтуватися, якщо cloud com-
puting стане всеохоплюючим трендом у комп’ютерній та ІТ
індустрії (Oracle, SAP AG, Blackbaud, Lawson Software). На-
гадаємо, що комп’ютерний ринок оцінюється у $1 трлн., і
те, що нині в ньому відбувається, схоже на реакцію у відо-
мому всьому світі колайдері, де стикаються інтереси ви-
робників усіх напрямків індустрії ІТ. Уявіть собі: «Виробни-
ки хардверу, такі, як Dell та HP, входять до ринку
софтверу, а софтверні компанії, такі, як Oracle, йдуть на
ринок хардверу. Мета цих компаній – мати можливість
продавати софтвер у тандемі із хардвером та допомогти
покупцям корпорації вирішити складні завдання, як-от уп-
равління глобальними відправками компонентів пристроїв
або здійснення нових відкриттів від обробки даних» [8].
Зупинимося докладніше на ситуації із компанією
Oracle, генеральним директором і співзасновником якої є
дуже відома постать у корпоративному світі – Ларрі Еллі-
сон. До того ж він є шостою найбагатшою у світі людиною.
Єдиний вихід для нього та його колег, аби не втратити
найвищі прибутки і частку ринку, – це придбання та вход-
ження у чужий бізнес. Ось чому Еллісон планує створити
систему додатків Fusion. Це дасть йому змогу конкурува-
ти із більш сприятливих позицій із компанією Sales-
force.com, онлайновий софтвер якої допомагає компаніям
управляти відносинами користувачів із Вебом. Але ще
більшу загрозу для Oracle Еллісон вбачає у не менш мо-
гутній компанії Hewlett Packard (HP). Це відбувається че-
рез те, що обидві компанії мають схожі наміри, продикто-
вані мегатрендом cloud computing: вони намагаються
створити інтегровані хардверні та софтверні системи, які
зможуть задовольняти потреби корпоративних користу-
вачів у будь-якому сегменті потреб, пов’язаних із інфор-
маційними технологіями. Для цього здійснюються карко-
ломні придбання. Наприклад, у 2009 р. Oracle придбала
відому велику компанію Sun Microsystems за $7,4 млрд.,
«обійшовши» при цьому славнозвісного комп’ютерного
гіганта ІВМ. Ясна річ, що саме останній є найзапеклішим
ворогом в очах Еллісона. Аби конкурувати із ІВМ, йому не
вистачає деяких необхідних пристроїв, які він сподівався
купити у НР. Ось чому стратегія Еллісона полягає у
відкритих нападах на компанію НР. За цим стоїть його
сподівання на зниження її ціни. Але НР сама веде активні
пошуки у цій сфері, посилюючи свою присутність на софт-
верному ринку та мобільному комп’ютуванні. Тож публічні
атаки Еллісона на НР можна розцінювати як загострення
конкурентної боротьби на ринку комп’ютерного вироб-
ництва.
Деякі аналітики навіть розробили прогнози щодо того,
які компанії (в сенсі поглинання) зацікавлять «бегемотів»
комп’ютерного бізнесу – Cisco,Dell,HP, ІВМ і Oracle,аби ви-
грати перегони й наздогнати технологічний мегатренд
cloud computing. Як кажуть, разом вони мають $100 млрд.
готівкою [9]. Інші дослідники, наприклад Дж. Джилан, у
статті «150 головних гравців у cloud computing» [10], скла-
дають списки головних компаній, задіяних у розвитку цьо-
го технологічного тренду, окреслюючи їх сфери діяльності
та стислу історію, яка привела кожну із зазначених ком-
паній у цей бізнес. Російські джерела вводять до списку
провідних компаній цієї індустрії поряд із переважною
більшістю американських компаній і російську компанію
ВС Soft, яка «більш ніж десять років займає провідні по-
зиції на ринку ІТ-сервісів у Росії та розробляє додаткове
програмне забезпечення для систем SAP і Oracle, надаю-
чи послуги щодо впровадження продуктів SAP» [11].
Аби наздогнати лідерів у cloud computing, окремі вели-
чезні компанії створюють глобальні бізнес-альянси, щоб
відповідати всім потребам корпоративних замовників у цій
сфері. Приміром, наприкінці 2010 р. Orange Business Ser-
vices – підрозділ France Telecom Orange, що працює на кор-
поративному ринку і є провідним світовим інтегратором
телекомунікаційних серверів для багатонаціональних ком-
паній, створила альянс із такими велетнями, як Cisco,EMC
i VMware з метою надання корпоративним замовникам
усього спектру послуг у cloud computing. Альянс дістав на-
зву Flexible 4. «Цей бізнес-альянс допоможе зробити cloud
computing більш доступним для глобальних компаній, на-
даючи замовникам рішення, які відповідають вимогам
безпеки і зменшують складність технічної міграції... Разом
із провідними гравцями у cloud computing ми ще більше
спростимо міграцію наших замовників на передові техно-
логії», – пообіцяв генеральний директор Orange Business
Services Вівек Бадринат [12].
На сторінках журналів, газет, Інтернет-сайтах і фору-
мах можна знайти багато висловлювань «капітанів вели-
кого бізнесу» на кшталт Стіва Балмера, Майкла Делла,
Ларрі Еллісона, Вівека Бадрината та інших, які переконли-
во розповідають про переваги нового технологічного мега-
тренду. У цьому їх підтримують аналітики із «Європейсь-
кого центру досліджень економічної політики», які
вважають, що «у разі активного впровадження «хмарних
обчислень» країни ЄС зекономлять протягом найближчих
п’яти років щонайменше близько 2,4 млрд. євро і створять
близько 2,4 млн. робочих місць» [13].
І справді, переваги у застосуванні cloud computing існу-
ють. Це передовсім: відсутність встановлення програмно-
го забезпечення (ПЗ) на робочих місцях користувачів –
для доступу до ПЗ потрібний звичайний браузер; відсут-
ність витрат на розгортання системи в організації; скоро-
чення витрат на технічну підтримку та оновлення розгор-
нутих систем; підвищення швидкості впровадження;
зрозумілий інтерфейс – більшість співробітників уже звик-
ÌÀÒÅÌÀÒÈ×Ͳ ÌÅÒÎÄÈ, ÌÎÄÅ˲ ÒÀ ²ÍÔÎÐÌÀÖ²ÉͲ ÒÅÕÍÎËÎò¯  ÅÊÎÍÎֲ̲
64
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI
ли до використання веб-сервісів, а також можливість от-
римати більш високий рівень обслуговування ПЗ.
Поряд із цим існує ряд обмежувальних факторів. На-
приклад, концепція SaaS не може бути застосована для
деяких функціональних класів систем (значна інди-
відуальна адаптація інформаційних систем для своїх по-
треб). Окрім того, використання складової на вимогу оз-
начає прив’язку замовника до єдиного розробника. Не
менш важливим негативним фактором є необхідність
наявності постійно діючого підключення Інтернету на до-
сить високій швидкості [2]. Небезпечним є те, що, втрача-
ючи зв’язок з Інтернетом, користувач автоматично втра-
чає доступ до своїх програм і, що вкрай критично, до
файлів із даними. Існує також проблема хакерів, пробле-
ми нетехнічних причин [14].
Важливо відзначити й такий момент: оплата на серед-
ньострокову перспективу SaaS дійсно є помірною для кор-
поративних клієнтів, але якою вона буде в разі довгостро-
кової перспективи – нікому із користувачів невідомо. Та,
мабуть, найголовнішим негативним моментом є проблеми
безпеки, пов’язані із використанням послуг cloud compu-
ting.Навіть теоретично можливі проблеми з безпекою роз-
гортання практично унеможливлюють використання кон-
цепції у промислових центрах даних тощо.
«SaaS – це не вільне ПЗ, і це погано», – заявляє у своїй
статті «Кому цей сервер дійсно служить?» лідер руху
«Вільне ПЗ» Річард Столлмен. На його думку, SaaS – це не
вільне ПЗ, так само, як і ПЗ, яке продають за ліцензією.
Принагідно зазначимо, що стаття Річарда Столлмена
розійшлася в Інтернеті на цитати, і що він розглядає cloud
computing не тільки в суто технологічному, а й у філо-
софсько-етичному аспекті, вбачаючи у його використанні
втрату своїх свобод користувачами Інтернету.
Про небезпеки, пов’язані із cloud computing, пише ана-
літик комп’ютерних та Інтернет-технологій Поль Вінізіа:
«Ми всі (і пересічні користувачі, й ІТ-професіонали – пояс-
нення автора статті – О. З.) опинилися в руках провайде-
ра хмари, і все, що ми можемо зробити, це надсилати йо-
му розлючені електронні листи або дзвонити до нього... Ті
із вас, хто рухається до послуг cloud computing, будьте на-
поготові, що ви будете почуватися менш впевнено щодо
деяких аспектів вашої власної роботи і звикнете до
відчуття, що не приймаєте жодної участі у розв’язанні
своєї проблеми та не можете протидіяти катастрофі жод-
ним іншим чином, ніж канарейка у клітці, яку шахтарі бе-
руть до шахти» [15].
Отже, перестороги щодо небезпеки, яку містить у собі
таке новітнє явище, як cloud computing, з якими зверта-
ються до корпоративних професіоналів та пересічних ко-
ристувачів фахівці-аналітики, варті того, аби взяти їх до
уваги. Важливе рішення щодо використання cloud compu-
ting у себе в компанії чи мережі компаній або відмови від
нього має доволі спокусливі фінансово-економічні мотиви
для керівників підприємств і навіть цілих галузей промис-
ловості різних країн під час непевної фінансової ситуації у
світі. В той самий час воно несе в собі реальні й перспек-
тивні загрози безпеці бізнесів, якими вони керують, і це
може розглядатися як новий технологічний, економічний,
фінансовий та безпековий виклик початку ХХІ ст.
Висновки. Глобальний ринок інформаційних техно-
логій відкрив новий мегатренд, який може принести ве-
ликі надприбутки тим, хто першими опанують важелі, яки-
ми керуються процеси й послуги cloud computing.
Вочевидь, ставки у цій конкурентній грі є карколомними.
По суті, відбувається перерозподіл величезного і чи не
найприбутковішого ринку світової економіки в період, ко-
ли глобальна фінансово-економічна криза, що розпочала-
ся 2008 р., ще не зовсім подолана, а обриси наступної вже
вимальовуються досить яскраво.
Література
1. Cloud Confusion Аmongst IT Professionals // Version One, June
6, 2009.
2. Обчислення у хмарах [Електронний ресурс]. – Режим до-
ступу : http://ukrartikles.pp.ua/pk-internet/7669-vyichislenia-v-
oblakax.html
3. Cloud Computing [Electronic resource]. – Access mode :
http://r2u.org.ua/forum/viewtopic.php?f=6&t=37–
4. Вікіпедія: Перейменування статей / хмарні обчислення –
хмароподібні обчислення [Електронний ресурс]. – Режим
доступу : http://uk.wikipedia.
org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%...;
Cloud Computing і Linux [Electronic resource]. – Access mode :
http://linux.org.ru/view-news/jsp?tag= cloud+computing –
5. Клюис Ф. Клиентское решение IBM Open Collaboration: Ар-
хитектурные решения и варианты реализации для открытого
виртуального клиента IBM [Электронный ресурс] / Ф. Клюис,
Э. Сатьядас, И. Торрес, Ф. Альтаф, Р. Мистерз. – Режим до-
ступа : http://www.ibm.com/developerworks/ru/library/ls-occos-
pt5/index.html?s_tast=105agx9985_cmp=gr01
6. Майкл Делл знає, як зекономити $200 мільярдів [Елек-
тронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.miromix.com.ua/news/135/
7. Cloud Computing [Electronic resource]. – Access mode :
http://www.wikinvest.com/concept/ Cloud_Computing
8. Culpan T. ...And Finally, My New No.2 Is Way Better Than
Yours / Tim Kalpan // Bloomberg Businessweek, October 11 –
October 17, 2010. – P. 36.
9. A Field Guide to Silicon Valley Takeover Bait // Bloomberg
Businessweek, October 11 – October 17, 2010. – P. 37.
10. Geelan J. The Top 150 Players in Cloud Computing [Electronic
resource]. Jeremy Geelan – Access mode : http://cloudcomput-
ing.utilizer.com/node/770174/print
11. Компании [Электронный ресурс]. – Режим доступа :
http://cloudzone.ru/companies/alphabet/a.html
12. Orange Business Services, Cisco, EMC и VMware готовят
почву для легкого перехода к облачным вычислениям [Элек-
тронный ресурс]. – Режим доступа :
http://www.lenta.ru/news2/2010/09/29/orange/
13. УКРІНФОРМ: http://www.ukrinform.ua/ukr/order/?id=968729
14. Аксак В. Туманна хмарність в... Інтернеті [Електронний
ресурс] / Валерій Аксак. – Режим доступу :
http://www.d.t.ua/3000/3100/65635/?printpreview
15. Venezia P. CloudComputing Makes Users of Us All [Electronic
resource] / Paul Venezia. – Access mode :
http://www.infoworld.com/?source=footer
Стаття надійшла до редакції 26 вересня 2011 року
9-10’2011
² Í Ò Å Ð Í Å Ò - Õ Î Ë Ä È Í Ã
² Í Ñ Ò È Ò Ó Ò Ó Ò Ð À Í Ñ Ô Î Ð Ì À Ö ³ ¿ Ñ Ó Ñ Ï ² Ë Ü Ñ Ò Â À
5 5 â å á - ð å ñ ó ð ñ ³ â
w w w . S O S K I N . i n f o
ÌÀÒÅÌÀÒÈ×Ͳ ÌÅÒÎÄÈ, ÌÎÄÅ˲ ÒÀ ²ÍÔÎÐÌÀÖ²ÉͲ ÒÅÕÍÎËÎò¯  ÅÊÎÍÎֲ̲
|