Особливості територіальної організації влади Львівської області
У статті розглянуто основні проблеми територіальної організації влади Львівської області та визначено особливості розвитку територій, які необхідно врахувати під час процесу реформування адміністративно-територіального устрою країни і регіону. В статье рассмотрены основные проблемы территориальной...
Saved in:
| Published in: | Економiчний часопис-XXI |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48010 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Особливості територіальної організації влади Львівської області / І.А. Верещук // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 9-10. — С. 54-56. — Бібліогр.: 5 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-48010 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Верещук, І.А. 2013-08-13T11:54:17Z 2013-08-13T11:54:17Z 2011 Особливості територіальної організації влади Львівської області / І.А. Верещук // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 9-10. — С. 54-56. — Бібліогр.: 5 назв. — укp. 1728-6220 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48010 316.3/.4 У статті розглянуто основні проблеми територіальної організації влади Львівської області та визначено особливості розвитку територій, які необхідно врахувати під час процесу реформування адміністративно-територіального устрою країни і регіону. В статье рассмотрены основные проблемы территориальной организации власти Львовской области и определены особенности развития территорий, которые необходимо учесть в процессе реформирования административно-территориального устройства страны и региона. In the article the basic problems of territorial organiza- tion of authority in Lviv Region are considered and author determined the special features of development of territories that should be taken into account during the process of reformation of administrative and territorial structure of the country and the region. uk Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України Економiчний часопис-XXI Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка Особливості територіальної організації влади Львівської області Особенности территориальной организации власти Львовской области Special features of territorial organization of authority in Lviv region Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Особливості територіальної організації влади Львівської області |
| spellingShingle |
Особливості територіальної організації влади Львівської області Верещук, І.А. Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка |
| title_short |
Особливості територіальної організації влади Львівської області |
| title_full |
Особливості територіальної організації влади Львівської області |
| title_fullStr |
Особливості територіальної організації влади Львівської області |
| title_full_unstemmed |
Особливості територіальної організації влади Львівської області |
| title_sort |
особливості територіальної організації влади львівської області |
| author |
Верещук, І.А. |
| author_facet |
Верещук, І.А. |
| topic |
Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка |
| topic_facet |
Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка |
| publishDate |
2011 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Економiчний часопис-XXI |
| publisher |
Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Особенности территориальной организации власти Львовской области Special features of territorial organization of authority in Lviv region |
| description |
У статті розглянуто основні проблеми територіальної організації влади Львівської
області та визначено особливості розвитку територій, які необхідно врахувати під час
процесу реформування адміністративно-територіального устрою країни і регіону.
В статье рассмотрены основные проблемы территориальной организации власти Львовской области и
определены особенности развития территорий, которые необходимо учесть в процессе реформирования
административно-территориального устройства страны и региона.
In the article the basic problems of territorial organiza-
tion of authority in Lviv Region are considered and author
determined the special features of development of territories that should be taken into account during the process
of reformation of administrative and territorial structure of
the country and the region.
|
| issn |
1728-6220 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48010 |
| citation_txt |
Особливості територіальної організації влади Львівської області / І.А. Верещук // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 9-10. — С. 54-56. — Бібліогр.: 5 назв. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT vereŝukía osoblivostíteritoríalʹnoíorganízacíívladilʹvívsʹkoíoblastí AT vereŝukía osobennostiterritorialʹnoiorganizaciivlastilʹvovskoioblasti AT vereŝukía specialfeaturesofterritorialorganizationofauthorityinlvivregion |
| first_indexed |
2025-11-26T00:17:31Z |
| last_indexed |
2025-11-26T00:17:31Z |
| _version_ |
1850597614373830656 |
| fulltext |
54
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 9-10’2011
ÐÎÇÂÈÒÎÊ ÏÐÎÄÓÊÒÈÂÍÈÕ ÑÈË ² ÐÅòÎÍÀËÜÍÀ ÅÊÎÍÎ̲ÊÀ
УДК 316.3/.4
І. А. Верещук,
Рава-Руський міський голова (Львівська обл.)
ОСОБЛИВОСТІ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ
ОРГАНІЗАЦІЇ ВЛАДИ
ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У статті розглянуто основні проблеми територіальної організації влади Львівської
області та визначено особливості розвитку територій, які необхідно врахувати під час
процесу реформування адміністративно-територіального устрою країни і регіону.
Ключові слова: адміністративно-територіальний устрій, територіальна громада, місцеве
самоуправління, населення, фінансові ресурси.
И. А. Верещук
ОСОБЕННОСТИ ТЕРРИТОРИАЛЬНОЙ
ОРГАНИЗАЦИИ ВЛАСТИ ЛЬВОВСКОЙ ОБЛАСТИ
В статье рассмотрены основные проблемы терри-
ториальной организации власти Львовской области и
определены особенности развития территорий, кото-
рые необходимо учесть в процессе реформирования
административно-территориального устройства стра-
ны и региона.
Ключевые слова: административно-территориаль-
ное устройство, территориальная громада, местное само-
управление, финансовые ресурсы.
I. A. Verеschuk
SPECIAL FEATURES OF TERRITORIAL
ORGANIZATION OF AUTHORITY IN LVIV REGION
In the article the basic problems of territorial organiza-
tion of authority in Lviv Region are considered and author
determined the special features of development of territo-
ries that should be taken into account during the process
of reformation of administrative and territorial structure of
the country and the region.
Key words: administrative and territorial structure, commu-
nity, local self-government, financial resources.
Постановка проблеми. Сучасна система адміністра-
тивно-територіального устрою дісталася Україні у спадок
від колишнього СРСР і характеризується високим ступе-
нем централізації влади по вертикалі. За 20 років неза-
лежності представницькі органи на місцях так і не стали
провідниками ефективної політики в інтересах людини і
забезпечення захисту нагальних потреб територіальних
громад. Низька ефективність діяльності органів місцевого
самоврядування в Україні значною мірою обумовлена не-
достатнім рівнем бюджетного фінансування та відсут-
ністю механізму трансферу фінансових ресурсів на рівень
територіальних громад.
Ось чому безумовно необхідне часткове реформуван-
ня системи адміністративно-територіального устрою. На-
самперед це стосується питань, пов’язаних із розташуван-
ням декількох територіальних громад на одній і тій самій
території. Проте територіальний аспект – лише частина
багатьох нагальних проблем у сфері місцевого самовряду-
вання, що потребують вирішення. Серед них – створення
відповідної матеріально-фінансової основи органів місце-
вого самоврядування, що дозволить їм отримувати до-
статні фінансові ресурси, необхідні для виконання покла-
дених на них завдань. З огляду на це питання
трансформації адміністративно-територіального устрою
потрібно розглядати спільно із ресурсними та фінансови-
ми аспектами проведення реформ.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослід-
ження проблем проведення адміністративно-територіаль-
ної реформи останнім часом отримало в Україні новий
імпульс, оскільки воно тісно пов’язане із законодавчим
вирішенням проблем забезпечення надання органами
місцевого самоврядування державних та громадських по-
слуг населенню і формування територіальних громад,
спроможних у повному обсязі виконувати функції та за-
вдання місцевого розвитку. Залишається сподіватися, що
під час наступної фази реформування урядові структури
дослухаються до голосу науковців та фахівців-практиків, і
це дасть змогу належним чином урахувати характерні
особливості окремих територій при здійсненні необхідної
трансформації адміністративно-територіального устрою.
Мета статті. Проаналізувати характерні особливості
розвитку адміністративно-територіальних одиниць Львів-
ської області та визначити на їх основі загальні принципи
раціонального територіального поділу, що дозволить пев-
ною мірою забезпечити інтереси і потреби територіальних
громад у ході територіально-адміністративної реформи.
Основні результати дослідження. Процес удоскона-
лення адміністративно-територіального устрою – це лан-
цюг основних дій, що передбачає:
• проведення якісного системного аналізу та досліджен-
ня існуючого адміністративно-територіального устрою,
вивчення його характерних особливостей з метою вра-
хування їх під час подальшого моделювання майбутніх
громад;
• моделювання адміністративно-територіальних оди-
ниць;
• аналіз розроблених моделей;
• формування пропозицій та рекомендацій за результа-
тами моделювання.
У статті пропонується розглянути основні проблеми те-
риторіальної організації влади Львівської області та особ-
ливості соціально-економічного розвитку її територій, які
необхідно врахувати під час подальшої трансформації
адміністративно-територіального устрою цього регіону.
Сучасна система адміністративно-територіального ус-
трою Львівської області склалася під дією природно-гео-
графічних, історичних, демографічних та соціально-еко-
номічних факторів, які не можна не враховувати,
здійснюючи трансформацію територіальної організації
влади регіону.
Львівська область розташована у трьох зонах: лісовій,
лісостеповій, передгірних і гірських районах Карпат. Ліси
займають понад чверть площі Львівщини. Через область
проходить Головний Європейський вододіл між басейнами
Балтійського та Чорного морів. Область межує із Волинсь-
кою, Рівненською, Тернопільською, Івано-Франківською,
Закарпатською областями та Республікою Польща. Пере-
бування у складі різних державних утворень (Польща, Ав-
стро-Угорська імперія і Радянський Союз), що відрізняли-
ся своїм конституційним устроєм, рівнем економічного
55
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI9-10’2011
ÐÎÇÂÈÒÎÊ ÏÐÎÄÓÊÒÈÂÍÈÕ ÑÈË ² ÐÅòÎÍÀËÜÍÀ ÅÊÎÍÎ̲ÊÀ
розвитку, етнічними та релігійними домінантами, справило
беззаперечний вплив на територіальний поділ регіону.
Станом на 1 січня 2011 р. чисельність наявного насе-
лення в області становила 2,549 млн. осіб, що складає
5,5% всього населення України. В області проживає
міського населення 1,548 млн. осіб (або 60,7% загальної її
кількості), сільського – 1,002 млн. осіб (або 39,3%).
Сьогодні до складу адміністративно-територіального
устрою Львівської області входять: 20 районів та 6 районів
у містах; 9 міст обласного значення; 35 міст районного зна-
чення; 34 селища міського типу; 1 850 сіл. Загалом населе-
них пунктів 1 928.
Систему місцевого самоврядування в області складає
731 місцева рада, в тому числі: Львівська обласна рада; 20
районних рад; 44 міських ради; 34 селищних ради; 632
сільські ради.
У сфері адміністративно-територіального устрою
Львівської області за роки незалежності держави накопи-
чилося багато проблем, що стримують подальший соціаль-
но-економічний розвиток громад, унеможливлюють удос-
коналення місцевого самоврядування, міжбюджетних
відносин та знижують ефективність реалізації державної
регіональної політики на цих територіях.
Однією з основних проблем у сфері територіальної
організації влади Львівської області є надмірна подріб-
неність адміністративно-територіальних одиниць базового
рівня – сіл, селищ, міст – та їх фінансово-економічна не-
спроможність. Львівська область посідає перше місце в
Україні за кількістю міст районного значення, друге
місце – за кількістю сільських рад (перше місце займає
Вінницька область) та перше місце за кількістю сільських
населених пунктів.
За роки незалежності в Україні спостерігалася загаль-
на тенденція до необґрунтованого збільшення кількості
сільських та селищних рад (за одночасного зменшення
чисельності населення, в тому числі сільського). У
1991–2010 рр. у цілому по країні кількість сільських і
селищних рад зросла на 925 одиниць. Процес утворення
нових територіальних громад прискорився із прийняттям
Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»
та Бюджетного кодексу.
Тенденція до збільшення кількості сільських і селищ-
них рад особливо помітна в західних областях: Львівська
область має один із найвищих у країні темп приросту кіль-
кості сільських та селищних рад – 28,3% (для порівняння:
Івано-Франківська область – 29,2%, Сумська область –
1,1%, Автономна Республіка Крим – 2,6%). Починаючи з
1990 року, на Львівщині утворено 147 нових сільських і
селищних рад (у 1991 р. налічувалося 519 сільських та
селищних рад, у 2010 р. – 666 зазначених рад).
Таке подрібнення сільських і селищних рад було еко-
номічно необґрунтованим та спричинене, насамперед, ба-
жанням представників місцевої влади самостійно розпо-
ряджатися ресурсами територіальної громади. У більшості
своїй воно призводило до утворення нових малочисельних
територіальних громад без відповідних фінансових ре-
сурсів та резервів для розвитку, збільшуючи при цьому
штат посадових осіб місцевого самоврядування і видатки
на їх утримання.
Як відомо, самодостатньою вважається громада, що
здатна формувати свій бюджет розвитку, тобто акуму-
лювати «власні доходи» та спрямовувати їх на розвиток
інфраструктури, соціально-культурної сфери громади
тощо.
Нині беззаперечним є факт прямої залежності здат-
ності громади формувати власний бюджет розвитку від
наявної чисельності її жителів. Для прикладу: лише 10%
рад із чисельністю населення до 1 тис. мають можливість
формувати бюджет розвитку. Водночас, понад 60% рад із
населенням більш як 3 тис. жителів уже повноцінно фор-
мують бюджет розвитку, оскільки зі збільшенням кількості
населення зростає доходна база громади.
Довідково. Сьогодні у Львівській області налічується
понад 20 сільських рад (близько 4%) із чисельністю
жителів до 500 осіб та більш ніж 120 сільрад (або близь-
ко 20%) із чисельністю майже 1 тис.жителів.Лише близь-
ко 50 сільрад області (або 8%) мають чисельність понад
3 тис. жителів. Найбільше таких «великих» сільрад зна-
ходиться у Пустомитівському (9 сільрад із чисельністю
жителів понад З тис. осіб), Симбірському (7 сільрад), Ми-
колаївському (5 сільрад) та Яворівському (5 сільрад) рай-
онах. Відсутні такі чисельні сільради у Буському, Переми-
шлянському, Сокальському і Турківському районах.
Майже всі сільські територіальні громади перебувають
на дотації держави, оскільки не мають необхідних фінан-
сових та економічних ресурсів для надання повноцінних
громадських, державних, комунально-побутових і соціаль-
но-культурних послуг. Для переважної більшості сільських
рад обсяг дотацій із державного бюджету становить
70–90% видатків місцевих бюджетів. Місцева влада таких
сільських територій не спроможна надавати принаймні
мінімальний перелік послуг населенню, не говорячи вже
про можливість реалізовувати власні місцеві програми
розвитку. Як результат, держава змушена відволікати
значний фінансовий ресурс на розв’язання проблем місце-
вого значення.
Сьогодні в середньому до складу однієї сільради у
Львівській області входить три сільських населених пунк-
ти, а у 1991 р. до складу однієї сільради входило в серед-
ньому чотири села. Тому одним із основних напрямів удо-
сконалення територіальної організації влади на базовому
рівні є, перш за все, укрупнення адміністративно-тери-
торіальних одиниць та створення на їх основі нових еко-
номічно самодостатніх територіальних громад із відпо-
відною ресурсною базою для розвитку.
Статус багатьох адміністративно-територіальних оди-
ниць Львівської області є завищеним, а їх ресурсний,
фінансовий та кадровий потенціал є недостатнім для на-
дання населенню мінімально необхідного переліку послуг,
передбачених законодавством.
До сьогодні питання віднесення населених пунктів до
відповідних категорій адміністративно-територіальних
одиниць регулюється Порядком вирішення питань ад-
міністративно-територіального устрою Української РСР,
затвердженим Указом Президії Верховної Ради Ук-
раїнської РСР від 12 березня 1981 року.
Зазначеним порядком установлено вимоги, зокрема
щодо чисельності населення, під час віднесення населе-
них пунктів до категорії міст обласного та районного підпо-
рядкування, а також селищ міського типу, а саме:
• для міст обласного підпорядкування чисельність насе-
лення повинна становити понад 50 тис. жителів;
• для міст районного підпорядкування – понад 10 тис.
жителів;
• для селищ міського типу – понад 2 тис. жителів.
Насправді протягом останніх 19 років зазначені
вимоги знівелювалися, що призвело до завищення стату-
су багатьох адміністративно-територіальних одиниць,
невідповідності та недостатності їх ресурсного, фінансо-
вого, кадрового потенціалу для виконання встановленого
законодавством обсягу повноважень.
Верховною Радою України за сприяння місцевої влади
протягом зазначеного періоду необґрунтовано надано
статус міст обласного значення низці міст районного зна-
чення та навіть селищ міського типу. У цілому по Україні у
1991–2010 рр. кількість міст обласного значення зросла на
30 одиниць (у 1991 р. було 147 міст обласного підпорядку-
вання, у 2010 р. – 177 міст зазначеної категорії). При цьому
більшість із цих міст завищеної категорії не мають до-
статніх ані фінансових, бюджетних, людських ресурсів, ані
відповідної інфраструктури для надання тих послуг, які
відповідно до законодавства повинні отримувати жителі
міст обласного значення.
Відсутність законодавчо встановленого порядку від-
несення адмінтеродиниць до певних категорій призвела
до збільшення у Львівській області кількості міст обласно-
го значення, завищення статусу окремих селищ міського
типу до категорії міст районного значення.
56
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI
ÐÎÇÂÈÒÎÊ ÏÐÎÄÓÊÒÈÂÍÈÕ ÑÈË ² ÐÅòÎÍÀËÜÍÀ ÅÊÎÍÎ̲ÊÀ
9-10’2011
Починаючи з 1991 року, на Львівщині кількість міст об-
ласного значення зросла на дві одиниці. Однак, станом на
сьогодні, із 9 міст обласного значення лише у чотирьох
містах чисельність жителів перевищує 50 тис. осіб, зокре-
ма це м. Львів (де проживає 753,1 тис. осіб), Дрогобич (97,5
тис.), Червоноград (82,8 тис.) та Стрий (60,1 тис. осіб).
Інші міста обласного значення – Борислав, Моршин,
Новий Розділ, Самбір і Трускавець – за чисельністю насе-
лення відповідають статусу міст районного значення.
Аналіз чисельності жителів у містах районного значен-
ня засвідчив, що не всі зазначені міста відповідають ста-
тусу районного значення – у більшості своїй їх слід віднес-
ти до категорії селищ міського типу.
Сьогодні у 20-ти із 35 міст районного значення чи-
сельність населення не перевищує 10 тис. осіб. Серед них
найменшими є міста Угнів (де проживає 1,1 тис. осіб), Белз
(2,5 тис.), Глиняни (3,4 тис.), Новий Калинів (3,6 тис.) та
Комарно (4,0 тис. жителів). До інших міст районного зна-
чення з низькою чисельністю належать Бібрка (4,5 тис.),
Буськ (8,6 тис.), Великі мости (7,0 тис.), Добромиль (4,9
тис.), Дубляни (9,5 тис.), Мостиська (9,0 тис.), Перемишля-
ни (7,5 тис.), Рава-Руська (8,2 тис.), Радехів (9,2 тис.), Руд-
ки (4,9 тис.), Сколе (6,4 тис.), Старий Самбір (5,6 тис.), Су-
дова Вишня (6,7 тис.), Турка (7,4 тис.) і Хирів (4,6 тис. осіб).
Деякі селища міського типу Львівської області за чи-
сельністю жителів перевищують вищеперелічені міста
районного значення, зокрема це Великолюбінська (де
проживає 5,8 тис. осіб), Верхньосиновидненська (6 тис.),
Дублянська (6,7 тис.), Івано-Франківська (6,2 тис.), Крас-
ненська (6,7 тис.), Лопатинська (6,5 тис.), Магерівська (6,4
тис.), Шклівська (5,6 тис.) та Щирецька (6,1 тис. осіб) се-
лищні ради.
У цілому слід зазначити, що селища міського типу
Львівської області здебільшого є багаточисельними: лише
дві селищні ради мають чисельність до 2 тис. жителів; 13
селищних рад – від 2 до 3 тис.; 5 селищних рад – від 3 до
4 тис.; 9 селищних рад – понад 5 тис. жителів.
Більшість міст обласного та районного значення і се-
лищ міського типу Львівської області в подальшому потре-
бують укрупнення шляхом приєднання до них сусідніх
адміністративно-територіальних одиниць. Враховуючи, що
в них проживає близько 60% населення області, в подаль-
шому їх можна розглядати як центри майбутніх громад.
Одним із аспектів невпорядкованості адміністративно-
територіального устрою Львівської області є наявність
специфічних адміністративно-територіальних утворень, на
території яких розташовані кілька інших адміністративно-
територіальних одиниць, жителі яких належать до різних
територіальних громад.
Ця проблема є актуальною для всієї України, де налі-
чується 64 міста обласного значення, на території яких
розташовані ще 202 інші адміністративно-територіальні
одиниці, що мають власні органи місцевого самоврядуван-
ня. Усі ці органи місцевого самоврядування наділені
відповідно до законодавства майже однаковими повнова-
женнями і однією територію для їх реалізації. Відтак час-
то-густо із земельних питань, питань комунального госпо-
дарства на одній і тій самій території, але різними радами
приймаються рішення, що суперечать одне одному.
У Львівській області зазначена проблематика є ана-
логічною до загальнодержавної. На Львівщині на території
окремих міських рад міст обласного значення розташовані
інші міські та селищні ради, а саме:
• до складу Львівської міської ради входять одна міська
та дві селищні ради (Винниківська міська рада, Брюхо-
вецька і Рудненська селищні ради);
• до складу Дрогобицької міської ради – одна міська ра-
да (Стебницька міська рада);
• до складу Бориславської міської ради – одна селищна
рада (Східницька селищна рада);
• до складу Червоноградської міської ради – одна міська
та одна селищна ради (Соснівська міська рада і
Гірницька селищна рада).
Звідси виникає проблема наявності міст (селищ) – са-
телітів великих адміністративних одиниць, які входять до
складу міських рад міст обласного значення.
У Львівській області таких налічується сім (Гірник, Сос-
нівка, Брюховичі, Винники, Рудно, Східниця, Стебник). І
тут також виникають курйози – громадяни обирають двох
голів, два депутатські корпуси. Взаємовідносини таких ор-
ганів місцевого самоврядування законодавчо неврегульо-
вані, керівництво таких міст (селищ)-сателітів проблеми
територіальної громади намагається перекласти на уп-
равління вищого рівня, але ті питання, де «є власний інте-
рес», вирішує самостійно, не погоджуючи ні з ким. Особли-
во це стосується продажу та оренди земельних ділянок
під забудову в рекреаційних і відпочинкових зонах.
Отже, під час подальшого вдосконалення адміністра-
тивно-територіального устрою області необхідно уникати
формування таких специфічних адміністративно-тери-
торіальних утворень («матрьошок»). Доцільно розглянути
питання щодо їх приєднання до складу великих міст (на
території яких вони розташовані), утворивши на їх основі
єдині територіальні громади з одним органом місцевого са-
моврядування.
Проблемою також залишається врегулювання майно-
вих та міжбюджетних взаємовідносин між містами облас-
ного значення, які є одночасно районними центрами із
відповідними районами. Таких у Львівській області налі-
чується три (Дрогобич, Самбір, Стрий). Це питання, зокре-
ма розподіл бюджетних надходжень (розподіл платників
податків), а також бюджетних видатків (дублювання
однорідних функцій на утримання бюджетних установ, не
перерахування бюджетних трансфертів, зокрема в галузі
медицини) чинним законодавством чітко не регламен-
товане.
Висновки. Таким чином, аналіз розглянутих у статті
проблем на прикладі Львівської області вказує на необ-
хідність виваженого підходу до питань проведення в Ук-
раїні адміністративно-територіальної реформи. Слід за-
значити, що навіть на теперішньому етапі ця реформа
викликає більше запитань, ніж відповідей. Головною її ме-
тою повинно стати створення заможних громад. Меха-
нічне об’єднання існуючих сільських рад та приєднання до
складу міст їх сателітів не вирішить повною мірою цього
питання. Для зміцнення бюджетів громад необхідно пере-
дати їм частину закріплених загальнодержавних доходів
разом із додатковими повноваженнями. Залишається до-
дати, що при вирішенні будь-яких питань щодо майбутніх
змін територіального устрою повинна в обов’язковому по-
рядку враховуватися думка жителів територіальних гро-
мад, висловлена ними шляхом референдуму.
Література
1. Крючков М. Історико-правові аспекти становлення і розвитку місце-
вого самоврядування: світовий та український досвід / М. Крючков, А.
Зельницький, П. Удовенко. – К., 1998. – 415 с.
2. Гринишин М. Місцеве самоврядування в Україні та Польщі на шляху
до спільного європейського дому / М. Гринишин, С. Трохимчук. – Львів.
нац. ун-т ім. І. Франка. Ф-т міжнар. відносин. – Л., 2002. – 96 с.
3. Батанов О. В. Територіальна громада – основа місцевого самовря-
дування в Україні / О. В. Батанов. – К., 2001.
4. Кравченко В. В. Основи муніципального менеджменту / В. В. Крав-
ченко, М. В. Пітцик. – К. : Атака-Н, 2003. – 304 с.
5. Стеченко Д. М. Управління регіональним розвитком / Д. М. Стечен-
ко. – К. : Вища школа, 2000. – 223 с.
Стаття надійшла до редакції 16 червня 2011 року
|