Механізм державного управління науково-технічним та інноваційним розвитком регіонів України

У статті розглянуто роль та місце держави в розвитку інноваційної діяльності України. Охарактеризовано сучасний стан інноваційного розвитку національної економіки порівняно з економікою розвинених країн. Запропоновано розробку економічного механізму державного управління науково-технічною та іннова...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Економiчний часопис-XXI
Дата:	2011
Автор:	Колісник, О.П.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України 2011
Теми:	Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48011
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Механізм державного управління науково-технічним та інноваційним розвитком регіонів України / О.П. Колісник // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 9-10. — С. 51-53. — Бібліогр.: 8 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-48011
record_format	dspace
spelling	Колісник, О.П. 2013-08-13T11:55:41Z 2013-08-13T11:55:41Z 2011 Механізм державного управління науково-технічним та інноваційним розвитком регіонів України / О.П. Колісник // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 9-10. — С. 51-53. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. 1728-6220 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48011 330.341.1.025.2 : 332.1 (477) У статті розглянуто роль та місце держави в розвитку інноваційної діяльності України. Охарактеризовано сучасний стан інноваційного розвитку національної економіки порівняно з економікою розвинених країн. Запропоновано розробку економічного механізму державного управління науково-технічною та інноваційною діяльністю в регіонах України з використанням методологічного підходу побудови інноваційної моделі розвитку держави. В статье рассмотрены роль и место страны в развитии инновационной деятельности Украины. Охарактеризовано современное состояние инновационного развития экономики по сравнению с экономикой развитых стран. Предложена разработка экономического механизма государственного управления научно-технической и инновационной деятельностью в регионах Украины с использованием методологического подхода построения инновационной модели экономики страны. The author considers the role and place of the state in innovation activity in Ukraine. The current state of innovation development of economics is characterized and compared to the economies of developed countries. Development of the economic mechanism of state management of scientific-technical and innovation activity in Ukraine’s regions using the methodological approach of building an innovative model of development is proposed. uk Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України Економiчний часопис-XXI Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка Механізм державного управління науково-технічним та інноваційним розвитком регіонів України Механизм государственного управления научно-техническим и инновационным развитием регионов Украины The mechanism of Ukrainian regions’ scientific-technical and innovative development state management Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Механізм державного управління науково-технічним та інноваційним розвитком регіонів України
spellingShingle	Механізм державного управління науково-технічним та інноваційним розвитком регіонів України Колісник, О.П. Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка
title_short	Механізм державного управління науково-технічним та інноваційним розвитком регіонів України
title_full	Механізм державного управління науково-технічним та інноваційним розвитком регіонів України
title_fullStr	Механізм державного управління науково-технічним та інноваційним розвитком регіонів України
title_full_unstemmed	Механізм державного управління науково-технічним та інноваційним розвитком регіонів України
title_sort	механізм державного управління науково-технічним та інноваційним розвитком регіонів україни
author	Колісник, О.П.
author_facet	Колісник, О.П.
topic	Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка
topic_facet	Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка
publishDate	2011
language	Ukrainian
container_title	Економiчний часопис-XXI
publisher	Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
format	Article
title_alt	Механизм государственного управления научно-техническим и инновационным развитием регионов Украины The mechanism of Ukrainian regions’ scientific-technical and innovative development state management
description	У статті розглянуто роль та місце держави в розвитку інноваційної діяльності України. Охарактеризовано сучасний стан інноваційного розвитку національної економіки порівняно з економікою розвинених країн. Запропоновано розробку економічного механізму державного управління науково-технічною та інноваційною діяльністю в регіонах України з використанням методологічного підходу побудови інноваційної моделі розвитку держави. В статье рассмотрены роль и место страны в развитии инновационной деятельности Украины. Охарактеризовано современное состояние инновационного развития экономики по сравнению с экономикой развитых стран. Предложена разработка экономического механизма государственного управления научно-технической и инновационной деятельностью в регионах Украины с использованием методологического подхода построения инновационной модели экономики страны. The author considers the role and place of the state in innovation activity in Ukraine. The current state of innovation development of economics is characterized and compared to the economies of developed countries. Development of the economic mechanism of state management of scientific-technical and innovation activity in Ukraine’s regions using the methodological approach of building an innovative model of development is proposed.
issn	1728-6220
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48011
citation_txt	Механізм державного управління науково-технічним та інноваційним розвитком регіонів України / О.П. Колісник // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 9-10. — С. 51-53. — Бібліогр.: 8 назв. — укp.
work_keys_str_mv	AT kolísnikop mehanízmderžavnogoupravlínnânaukovotehníčnimtaínnovacíinimrozvitkomregíonívukraíni AT kolísnikop mehanizmgosudarstvennogoupravleniânaučnotehničeskimiinnovacionnymrazvitiemregionovukrainy AT kolísnikop themechanismofukrainianregionsscientifictechnicalandinnovativedevelopmentstatemanagement
first_indexed	2025-11-25T21:05:29Z
last_indexed	2025-11-25T21:05:29Z
_version_	1850544810039967744
fulltext	51 ÐÎÇÂÈÒÎÊ ÏÐÎÄÓÊÒÈÂÍÈÕ ÑÈË ² ÐÅÃ²ÎÍÀËÜÍÀ ÅÊÎÍÎÌ²ÊÀ ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI9-10’2011 Постановка проблеми. Основними факторами стало- го економічного зростання всієї економічної системи є ма- кроекономічна стабільність і конкурентоспроможність на- ціональної економіки, яка сьогодні дедалі більшою мірою визначається інноваційним розвитком. Усвідомлюючи надзвичайність сучасного стану економіки України, необ- хідною стає наукова розробка економічного механізму державного регулювання інноваційної діяльності, яка вра- ховує національні особливості науково-технічного та інно- ваційного розвитку, здатного забезпечувати динамічний розвій усього суспільства. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми науково-технічної сфери завжди становити предмет особ- ливої уваги вчених-економістів. Дослідженню інноваційних процесів присвячено праці Й. А. Шумпетера, Г. Менша, П. Друкера, Б. Твісса, Б. Санто, В. Д. Хартмана, Х.-Д. Хау- штайна, Р. Солоу, Є. Тоффлера, Е. Менсфілда, Е. фон Хіппеля, Х. Барнета, В. Александрової, Ю. Бажала, П. Бєлєнького, Л. Бляхмана, Л. Гатовського, Г. Доброва, М. Долішнього, П. Завліна, С. Ільдеменова, С. Ільєнкової, О. Карлика, О. Кузьміна, Є. Лібермана, Д. Львова, Б. Ма- лицького, О. Оксанича, Я. Плоткіна, І. Продіуса, Д. Черва- ньова, І. Школи, С. Ямпольського та ін. Мета статті. З огляду на науково-практичну актуаль- ність теми метою статті є розробка і запровадження дієвого механізму управління науково-технічним та інно- ваційним розвитком регіонів України; розробка концепції управління інноваційною діяльністю, що містить актуальні напрями для нинішнього стану економічної науки. Основні результати дослідження. Інноваційний роз- виток економіки є одним із найактуальніших питань для України. Цілями інноваційної політики в нашій державі є формування соціально-економічних, організаційно-право- вих умов для ефективного створення, розвитку та викори- стання науково-технічного потенціалу країни, впровад- ження сучасних екологічно чистих, безпечних, енерго- та ресурсозбережувальних технологій, виробництва і реалі- зації нових видів конкурентоспроможної продукції. Залу- чаючи науково-технічні розробки і передові технології, можна розраховувати на успіх у ринковій економіці [1]. Ринкова економіка характеризується принциповими змінами у відносинах власності, методах державного регу- лювання. Змінюються організаційно-правові форми суб’єк- тів господарювання, мотиви та орієнтири їх діяльності. Метою діяльності підприємств стає досягнення певно- го рівня конкурентоспроможності, найсуворіше ресурсо- збереження, впровадження нових технологій, покра- щання науково-виробничого потенціалу. Особливості перехідного періоду обумовлюють необхідність специ- фічного підходу до інноваційної діяльності, адже стан на- уково-технічного розвитку, сприйнятливість економіки до науково-технічного прогресу є одним із найважливіших факторів, що визначають рівень добробуту країни. Сьогодні спостерігається екстенсивне розширення діяльності обмеженого кола інноваційно орієнтованих компаній без чітких сигналів стосовно формування стійких тенденцій до набуття якісних характеристик, що дозволи- ли б їм справляти вплив на макроекономічні процеси у країні [5]. Сучасний стан інноваційного розвитку економіки характеризується: 1) браком власних коштів для здійснення інноваційної діяльності, що підтверджується домінуванням у структурі джерел фінансування інноваційної діяльності власних або «умовно власних коштів»; УДК 330.341.1.025.2 : 332.1 (477) О. П. Колісник, аспірант Національного аерокосмічного університету М. Є. Жуковського «ХАІ», начальник відділу інвестиційного та інноваційного розвитку Головного управління економіки Харківської обласної державної адміністрації МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИМ ТА ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ У статті розглянуто роль та місце держави в розвитку інноваційної діяльності України. Охарактеризовано сучасний стан інноваційного розвитку національної економіки порівняно з економікою розвинених країн. Запропоновано роз- робку економічного механізму державного управління науково-технічною та інноваційною діяльністю в регіонах України з використанням методологічного підходу побудови інноваційної моделі розвитку держави. Ключові слова: інноваційний механізм, модель, державне управління, методологічний підхід. О. П. Колесник МЕХАНИЗМ ГОСУДАРСТВЕННОГО УПРАВЛЕНИЯ НАУЧНО-ТЕХНИЧЕСКИМ И ИННОВАЦИОННЫМ РАЗВИТИЕМ РЕГИОНОВ УКРАИНЫ В статье рассмотрены роль и место страны в развитии инновационной деятельности Украины. Охарактеризова- но современное состояние инновационного развития экономики по сравнению с экономикой развитых стран. Предложена разработка экономического механизма государственного управления научно-технической и ин- новационной деятельностью в регионах Украины с ис- пользованием методологического подхода построения инновационной модели экономики страны. Ключевые слова: инновационный механизм, модель, го- сударственное управление, методологический подход. O. P. Kolisnyk THE MECHANISM OF UKRAINIAN REGIONS’ SCIENTIFIC-TECHNICAL AND INNOVATIVE DEVELOPMENT STATE MANAGEMENT The author considers the role and place of the state in innovation activity in Ukraine. The current state of innovation development of economics is characterized and compared to the economies of developed countries. Development of the economic mechanism of state management of scientific-tech- nical and innovation activity in Ukraine’s regions using the methodological approach of building an innovative model of development is proposed. Key words: innovative mechanism, model, government, methodological approach. 52 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 9-10’2011 ÐÎÇÂÈÒÎÊ ÏÐÎÄÓÊÒÈÂÍÈÕ ÑÈË ² ÐÅÃ²ÎÍÀËÜÍÀ ÅÊÎÍÎÌ²ÊÀ 2) високою загрозою привласнення іноземними суб’єк- тами інноваційного підприємництва у вигляді інноваційної квазіренти зовнішніх ефектів від діяльності вітчизняного інноваційного сектору; 3) мінімізацією впливу держави через бюджетну полі- тику на темпи та напрями розвитку інноваційного підпри- ємництва, що обумовлена стійкою практикою інерційного бюджетного утримання державних наукових установ і по- глибленням тенденцій концентрації бюджетних ресурсів на фінансування фундаментальних наукових досліджень за мінімальних обсягів фінансування державних цільових науково-технічних програм; 4) катастрофічно низьким рівнем економічної ефекти- вності держави як власника об’єктів права інтелектуаль- ної власності [1]. При вирішенні проблем інноваційно орієнтованого роз- витку вітчизняної економіки та окремих її суб’єктів визна- чальне значення надається питанню державного регулю- вання, участі державних органів у зміцненні інноваційного потенціалу країни. При цьому найважливішими цілями державного регулювання інноваційної діяльності є: забез- печення прогресивних перетворень у сфері матеріального виробництва та підвищення конкурентоспроможності на- ціонального продукту на світових ринках. Виходячи з особливостей розвитку світової економіки і необхідності державного регулювання інноваційної діяль- ності, визначено основні принципи, на яких повинна базу- ватися державна інноваційна політика: • пріоритет інновацій над традиційним виробництвом; • забезпечення свободи наукової та науково-технічної творчості, правової охорони інтелектуальної власності; • сприяння розвиткові конкуренції в науковій сфері; • економічність інноваційних процесів; • концентрація ресурсів на пріоритетних напрямах роз- витку науки і техніки; • достатність та обмеженість пріоритетних напрямів; • гнучкість інноваційної політики; • інтеграція науки, освіти та підприємницької діяльності; • розвиток інноваційного підприємництва в регіонах че- рез передачу прав і обов’язків на регіональний рівень; • масштабність; • розвиток міжнародного наукового співробітництва. Міжнародний досвід свідчить, що в економіці розвине- них країн фінансові ресурси інноваційної діяльності форму- ються як із державних, так і з приватних джерел. За цих умов відбувається збільшення недержавної частки в за- гальних обсягах фінансування. Активна взаємодія держа- ви і приватного бізнесу у фінансовій підтримці науково- технічного розвитку створює передумови стрімкого поступу національної економіки [3, с. 214]. Високі досягнення в інноваційній сфері провідних країн світу – США, Японії, Великобританії, Ізраїлю та Німеччи- ни – забезпечили три фактори розвитку: ефективна інве- стиційна політика, створення інноваційної інфраструктури та високопрофесійний кадровий потенціал науково-інно- ваційної сфери. Активізація новацій є важливою умовою структурного оновлення суспільного капіталу та його по- зитивної динаміки. Частка вітчизняної наукомісткої про- дукції на світовому ринку високотехнологічної продукції дорівнює менш як 0,1%, тоді як частка США – близько 36%, Японії – 30, Німеччини – 17, Росії – 0,5% [2, с. 203]. На Заході державне регулювання інноваційної сфери стало нормою, і його методи постійно вдосконалюються. Основ- ною метою такого втручання є забезпечення сталого еко- номічного розвитку, підтримка низького рівня інфляції, ви- сокої інноваційної активності та зайнятості. Згідно із Законом України «Про інноваційну діяль- ність», державне регулювання інноваційної діяльності здійснюється такими шляхами [7]: • визначення та підтримка пріоритетних напрямів інно- ваційної діяльності державного, галузевого, регіональ- ного і місцевого рівнів; • формування та реалізація державних, галузевих, регіональних і місцевих програм; • створення нормативно-правової бази та економічних механізмів для підтримки й стимулювання інноваційної діяльності; • фінансова підтримка виконання інноваційних проектів; • встановлення пільгового оподаткування суб’єктів інно- ваційної діяльності; • підтримка функціонування і розвитку сучасної інно- ваційної інфраструктури. Усвідомлюючи надзвичайність сучасного стану еконо- міки України, необхідною стає наукова розробка економіч- ного механізму державного регулювання інноваційної дія- льності, яка враховує національні особливості розвитку та набутий світовий досвід. Інноваційний механізм слід розглядати як організацій- но-економічну систему управління інноваційною діяльніс- тю з диференціацією за економічними рівнями. Складові елементи механізмів виконують функції стимулюючого, регулюючого та організаційного напрямів. На державно- му рівні формується інноваційна стратегія, створюється сприятливий інноваційний клімат та реалізуються дер- жавні програми. Загальна суть державного регулювання інноваційної діяльності полягає у цілеспрямованому впливі органу дер- жавного управління на економічні інтереси інститутів інно- ваційної сфери. Звідси ефективність державного управлі- ння можна досягнути за умови, коли заходи впливу будуть співставними з власними цілями об’єкту регулювання та, в кінцевому підсумку, забезпечать реалізацію певних уп- равлінських рішень у процесі інноваційної діяльності [4]. Сучасна інноваційна політика припускає регулювання цієї сфери на міжнародному рівні. Через це державне ре- гулювання сфери досліджень і розробок знаходиться під прямим впливом зовнішніх зв’язків, а міжнародна науко- во-технічна політика починає займати центральне місце в зовнішньоекономічній політиці держави [6, с. 81]. Створення умов для оптимального розвитку науково- технічного потенціалу національної економіки стає одним із найважливіших принципів формування системи і ме- ханізму управління інноваційної політики. У науковій літературі розглядаються різні види інно- ваційної політики, які представлено на рис. Аналізуючи представлені напрями розвитку інновацій- ної політики, слід зазначити, що Україна застосовувала елементи кожної із наведених моделей, але й досі чітко не визначилася з конкретним варіантом, обґрунтувавши його стратегічну доцільність. Спираючись на стратегічний доку- мент розвитку країни, а саме Стратегію економічного і со- ціального розвитку України на 2004–2015 рр. [8], визна- чається політика, спрямована на зміну економічної структури господарського механізму, яку держава повин- на забезпечити на державному й регіональному рівнях. В умовах ринкових відносин система управління регіо- нальною інноваційною діяльністю має свою специфіку і по- винна виступати основним елементом економічної політи- ки місцевих органів влади. Ця система полягає у вирішенні таких важливих завдань: 1. Створення необхідних передумов для швидкого і ефективного впровадження технічних нововведень в усі ланки промисловості регіону, забезпечення структурно- технологічної перебудови. 2. Створення та розвиток стратегічного науково-тех- нічного потенціалу з пріоритетних напрямів розвитку. 3. Створення необхідних матеріальних умов для роз- витку кадрового потенціалу науки і техніки, запобігання його відтоку за кордон. В основу регіональної інноваційної політики доцільно покласти стратегію випереджаючого техніко-економічно- го розвитку з концентрацією існуючого потенціалу на клю- чових ділянках нового технологічного укладу. До її основ- них елементів відносяться: вибір, оцінка і стимулювання пріоритетних напрямів інноваційної діяльності; програмно- цільові методи планування інноваційної діяльності; випе- реджаючий розвиток фундаментальних досліджень; роз- виток системи безперервної освіти та забезпечення 53 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI9-10’2011 ÐÎÇÂÈÒÎÊ ÏÐÎÄÓÊÒÈÂÍÈÕ ÑÈË ² ÐÅÃ²ÎÍÀËÜÍÀ ÅÊÎÍÎÌ²ÊÀ можливості її своєчасного пристосування до завдань інно- ваційної діяльності; створення сприятливих умов для різних форм інтеграції науки та виробництва. Стратегічні цільові орієнтири регіональної інноваційної політики при цьому служать основою для ефективної структурно-інвестиційної політики, яка передбачає пере- розподіл ресурсів із застарілих і традиційних виробництв у новітні, здатні забезпечити багаторазове підвищення про- дуктивності праці, ресурсозбереження, і на цій основі – но- ву якість життя людей. Забезпечення вищенаведених умов досягається шля- хом розробки та реалізації програмно-цільової методології планування регіональної інноваційної діяльності, що врахо- вує тенденції розвитку ринку, забезпечує пріоритетне ви- конання робіт зі створення принципово нових видів тех- ніки і технологій. З метою стимулювання та розвитку інноваційної діяль- ності в регіонах України автором запропоновано реаліза- цію методології управління інноваційною діяльністю, що передбачає: 1. Розробку комплексного довгострокового прогнозу соціально-економічного та інноваційного розвитку регіону з широким використанням конкурсних основ, практики не- залежної експертизи, громадських обговорень. У прогнозі визначаються орієнтири розвитку регіону на 20 років із по- глибленим опрацюванням першого десятиріччя, а також варіанти основних рішень для реалізації пріоритетних за- вдань соціально-економічного та інноваційного розвитку. 2. Відмову від безперспективної практики розпилення наявних у регіоні фінансових засобів на всі ланки госпо- дарської діяльності й забезпечення концентрації ресурсів, інноваційного та виробничого потенціалу на розвитку тільки пріоритетних напрямів інноваційної діяльності. 3. Вибір пріоритетів повинен відбуватися на основі комплексного прогнозу соціально-економічного та інно- ваційного розвитку регіону з широким залученням учених, конструкторів, технологів і виробників. 4. Розробку в рамках пріоритетного напряму іннова- ційної діяльності науково-технічних програм регіонального рівня: програми фундаментальних досліджень за пріори- тетними напрямами науки, які передбачають підвищення рівня знань; інноваційні програми науково-технічного і тех- нологічного прориву за пріоритетними напрямами інно- ваційної діяльності, розвитку випереджаючих фундамен- тальних та пошукових досліджень, розробку принципово нових видів техніки і технологій. 5. У програмно-цільовій технології планування новий зміст набуває державне замовлення, яке відіграє роль своєрідного мосту, який з’єднує поточні суспільні потреби з новими технологічними можливостями та виступає каталізатором, що ініціює рево- люційні технологічні зміни. Висновки. Таким чином, принципами нового підходу в управлінні регіональною інноваційною діяльністю мають виступати: 1. Тісна взаємодія законодавчих органів, ви- конавчої влади і науково-технічної громадськості в управлінні інноваційною діяльністю; участь на- уковців у виробленні та прийнятті найваж- ливіших рішень у галузі науки і техніки на всіх рівнях управління. 2. Активне використання ринку як ефектив- ного інструменту координації діяльності учас- ників інноваційного циклу «наукові дослідження, проекти, розробки – виробництво – збут – обслу- говування»; створення умов для розвитку різно- манітних форм підприємництва у сфері науки, виробництва і обороту; гнучке поєднання цент- ралізованих та ринкових механізмів регулюван- ня інноваційної діяльності; орієнтація управління на довгострокову перспективу; здійснення круп- них структурних зрушень в економіці. 3. Формування ефективного механізму вибо- ру пріоритетних напрямів та надання їм усебічної організаційно-економічної підтримки. 4. Розробка і застосування механізмів реалізації визна- чених пріоритетів інноваційної діяльності, серед яких: пря- мий вплив на суб’єктів господарювання через систему державних замовлень, цільових субсидій, грантів, пільго- вих кредитів, а також непряме стимулювання технічного розвитку виробництва на основі різноманітних податкових і цінових пільг, прискореної амортизації. 5. Активне використання засобів, насамперед законо- давчих актів, як основи для здійснення ефективної державної та регіональної інноваційної політики для за- безпечення сприйнятливості економіки до інноваційної діяльності. Реалізація запропонованих заходів дозволить створи- ти дієвий економічний механізм державної підтримки інно- ваційної активності, підвищити конкурентоспроможність вітчизняних підприємств, що сприятиме соціально-еко- номічному піднесенню регіонів, підвищенню добробуту на- селення, адже вирішення проблем розвитку науково-інно- ваційної сфери в напрямі розкриття потенціалу регіонів є однією з необхідних передумов виходу України з кризи. Література 1. Алєксєєва К. А. Удосконалення організаційно-економічного ме- ханізму державного регулювання інноваційної діяльності / К. А. Алєксєєва // Економіка та держава. – 2008. – № 9. – С. 30–32. 2. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / За ред. В. М. Гейця. – К. : НАН України, Ін-т екон. прогнозування; Фенікс, 2003. – 1008 с. 3. Лазутін Г. І. Фінансове забезпечення інноваційної діяльності як фак- тор структурних змін економіки України / Г. І. Лазутін // Вісник техно- логічного університету Поділля. – 2002. – № 5. – Ч. ІІ, Т. 2. Економічні науки. – С. 213–216. 4. Федулова Л. І. Інноваційний розвиток економіки: модель, система управління, державна політика / Л. І. Федулова – К. : Основа, 2005. – 552 с. 5. Чеберкус Д. В. Державне регулювання розвитку інноваційного підприємництва в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : 08.00.03 «Економіка та управління національним господарством» / Д. В. Чеберкус. – К., 2009. – 23 с. 6. Чербякова О. В. Концептуальні основи та існуючі підходи до пробле- ми регулювання інноваційної діяльності на державному рівні / О. В. Чербякова // Інвестиції: практика та досвід. – 2009. – № 17. – С. 79–81. 7. Про інноваційну діяльність : Закон України вiд 04.07.2002 № 40-IV [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://zakon.rada. gov.ua/cgi- bin/laws/main.cgi?nreg=40-15 8. Про Стратегію економічного та соціального розвитку України «Шля- хом європейської інтеграції на 2004–2015 роки» : Указ Президента Ук- раїни від 28 квітня 2004 року № 493/2004. Стаття надійшла до редакції 19 вересня 2011 року Рис Моделі інноваційної політики Джерело: Складено особисто автором

Механізм державного управління науково-технічним та інноваційним розвитком регіонів України

Репозитарії

Схожі ресурси