Бюджетний дефіцит і державний борг: динаміка та основні проблеми управління
У статті розглянуто динаміку дефіцитів зведеного та державного бюджетів, розкрито причини зростання державного боргу України. Визначено основні проблеми, що виникають у процесі
 управління названими показниками. Запропоновано можливі заходи щодо мінімізації означених ризиків. В статье рассмо...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Економiчний часопис-XXI |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48015 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Бюджетний дефіцит і державний борг: динаміка та основні проблеми управління / О.І. Футерко // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 9-10. — С. 37-40. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859998763392696320 |
|---|---|
| author | Футерко, О.І. |
| author_facet | Футерко, О.І. |
| citation_txt | Бюджетний дефіцит і державний борг: динаміка та основні проблеми управління / О.І. Футерко // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 9-10. — С. 37-40. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економiчний часопис-XXI |
| description | У статті розглянуто динаміку дефіцитів зведеного та державного бюджетів, розкрито причини зростання державного боргу України. Визначено основні проблеми, що виникають у процесі
управління названими показниками. Запропоновано можливі заходи щодо мінімізації означених ризиків.
В статье рассмотрена динамика дефицитов сводного и государственного бюджетов, раскрыты причины увеличения государственного долга Украины.
Выявлены основные проблемы, возникающие в процессе управления названными показателями. Предложены возможные меры по минимизации определенных рисков.
The paper considers the dynamics of consolidated and
state budget of Ukraine, as well as data on government
debt. Detected main problems in the management of these
indicators. Possible measures to minimize identified risks
are given.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:35:14Z |
| format | Article |
| fulltext |
37
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI9-10’2011
Постановка проблеми. Проблеми формування бюд-
жетного дефіциту та державного боргу, визначення їх
розміру і пошук джерел погашення є одними з ключових
при розробці стратегії розвитку держави на наступні
періоди. При цьому наявність дефіциту ще не дає остаточ-
ного уявлення про ефективність роботи економіки.
Профіцитний бюджет може формуватися на етапах еко-
номічного підйому з метою створення додаткових ре-
зервів або погашення існуючого боргу. Зростання бюджет-
ного дефіциту, своєю чергою, у більшості випадків
впливає на підвищення боргової залежності країни, що ви-
ступає фактором стримування розвитку економіки та зни-
жує інвестиційну привабливість. Відволікання коштів на
виплату відсотків за зобов’язаннями автоматично змен-
шує інші соціальні чи інвестиційні витрати держави і є фак-
тором сповільнення економічного розвитку. З другого бо-
ку, якщо кошти матимуть інвестиційне спрямування, то це
полегшить обслуговування боргів за рахунок додатково
отриманого прибутку. Це актуалізує питання вибору опти-
мальної стратегії управління бюджетним дефіцитом і дер-
жавним боргом, частиною яких є ретроспективний аналіз
з метою визначення основних ризиків та ефективності
проведених дій.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослід-
женню проблем бюджетного дефіциту присвячені наукові
праці таких учених, як О. Д. Василик, А. І. Даниленко,
В. М. Опарін, Г. О. П’ятаченко, В. М. Суторміна, В. М. Фе-
досов, І. Я. Чугунов та інші. Державний борг об’єктом
свого аналізу обирали В. Л. Андрущенко, О. Д. Василик,
Т. П. Вахненко, О. А. Кириченко, І. Луніна, В. М. Суторміна,
В. М. Федосов, С. І. Юрій та інші науковці. Але недостат-
ньо дослідженими залишаються питання комплексного
підходу і створення механізму управління бюджетним де-
фіцитом та державним боргом.
Метою статті є стислий аналіз динаміки бюджетного
дефіциту та державного боргу, визначення основних ри-
зиків як частини загальної стратегії управління ними, а та-
кож розробка пропозицій щодо їх мінімізації.
Основні результати дослідження. На етапі форму-
вання бюджетної системи покриття дефіциту проводило-
ся за рахунок емісійного фінансування. Економіка не мог-
ла акумулювати достатньо фінансових ресурсів для
забезпечення необхідних витрат. Не були доступними й
боргові джерела фінансування, зокрема через відсутність
кредитної історії України. У 1992 році дефіцит зведеного
бюджету становив 692,2 млрд. крб., або 17,3%, проти
9,71% у 1994 р. У 1997 році його рівень поступово зни-
жується до 6,75% ВВП [1]. Кредити Національного банку
були присутні у структурі джерел фінансування до 1996
року, що призвело до гіперінфляції.
Якщо скористатись статистичними даними Міністерст-
ва фінансів і Державного комітету статистики України [2;
3; 4; 5], а також інформацією, представленою Федосовим
В. М. та Юрієм С. І. [6], то динаміка бюджетного дефіциту
виглядає таким чином (див. табл. 1, табл. 2).
Починаючи із 1995 року, основним джерелом покриття
бюджетного дефіциту стають боргові джерела фінансо-
вих ресурсів. Внутрішні позикові ресурси для фінансуван-
ня бюджетного дефіциту залучалися через проведення
першої емісії та закритого розміщення облігацій внут-
рішньої державної позики. Причиною звернення до борго-
вих джерел була кризова ситуація в економіці, що не да-
вала можливості нарощувати дохідну базу бюджету, та
необхідність відмови від емісії ресурсів для покриття
дефіциту.
Боргова політика щодо внутрішніх запозичень харак-
теризувалася поступовим збільшенням відсоткових ста-
вок з метою залучення додаткових грошей. З огляду на
ÃÐÎز, Ô²ÍÀÍÑÈ ² ÊÐÅÄÈÒ
УДК 336.14
О. І. Футерко,
асистент кафедри фінансів та обліку
Приватного вищого навчального закладу
«Галицька академія»
БЮДЖЕТНИЙ ДЕФІЦИТ І
ДЕРЖАВНИЙ БОРГ: ДИНАМІКА ТА
ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ УПРАВЛІННЯ
У статті розглянуто динаміку дефіцитів зведеного та державного бюджетів, розкри-
то причини зростання державного боргу України. Визначено основні проблеми, що виникають у процесі
управління названими показниками. Запропоновано можливі заходи щодо мінімізації означених ризиків.
Ключові слова: державний бюджет, зведений бюджет, бюджетний дефіцит, державний борг, прямий державний
борг, гарантований державний борг.
А. И. Футерко
БЮДЖЕТНЫЙ ДЕФИЦИТ И ГОСУДАРСТВЕННЫЙ
ДОЛГ: ДИНАМИКА И ОСНОВНЫЕ ПРОБЛЕМЫ
УПРАВЛЕНИЯ
В статье рассмотрена динамика дефицитов свод-
ного и государственного бюджетов, раскрыты причи-
ны увеличения государственного долга Украины.
Выявлены основные проблемы, возникающие в про-
цессе управления названными показателями. Предло-
жены возможные меры по минимизации определен-
ных рисков.
Ключевые слова: государственный бюджет,сводный
бюджет, бюджетный дефицит, государственный долг,
прямой государственный долг, гарантированный государ-
ственный долг.
O. I. Futerko
BUDGET DEFICIT AND PUBLIC DEBT:
DYNAMICS AND MAJOR MANAGEMENT ISSUES
The paper considers the dynamics of consolidated and
state budget of Ukraine, as well as data on government
debt. Detected main problems in the management of these
indicators. Possible measures to minimize identified risks
are given.
Key words: state budget, the consolidated budget deficit,
public debt, direct debt, guaranteed state debt.
38
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 9-10’2011
ÃÐÎز, Ô²ÍÀÍÑÈ ² ÊÐÅÄÈÒ
стан економіки і брак фінансових ресурсів держава зму-
шена була погашати існуючі позики за рахунок залучення
нових боргів. Це створило ризик виникнення облігаційної
піраміди та відповідно потенційного дефолту за держав-
ними цінними паперами. Цей період характеризувався
тенденцією до нарощення кількості аукціонів із розміщен-
ня облігацій і підвищення вартості залучення ресурсів. По-
будова облігаційної піраміди, проблеми з обслуговуванням
наприкінці 1998 року призвели до суттєвого зростання
платежів (більш як 70% доходів бюджету), що змусило
державу проводити реструктуризацію боргу, який стано-
вив близько $14,8 млрд. [7]. Динаміка державного боргу,
починаючи із 1999 року, за даними Міністерства фінансів
України, наведена в табл. 3 і на рис. 1 [8].
У 1999 р. порівняно з попередніми періодами збільшив-
ся зовнішній борг держави, і до 2002 року він залишався
приблизно на одному рівні.
У 2000-му, 2002 роках бюджет України бувсформова-
ний із профіцитом у розмірі 0,97 млрд. грн. і 1,64 млрд. грн.
відповідно, що зумовлено збільшенням надходжень від
приватизації майна. Профіцитний бюджет надав можли-
вість погасити частину внутрішнього боргу. Від 2003 року
встановлюється тенденція до його зростання на фоні до-
статньо невисокої вартості залучення.
Від 2004 року на фоні поліпшення еко-
номічної ситуації формується тенденція до
збільшення бюджетного дефіциту, яка на-
буває постійного характеру. Здійснено
спроби покращити управління внутрішнім
державним боргом за рахунок випуску
ПДВ-облігацій. Зростає частка внутрішніх
джерел фінансування на тлі невеликого
обсягу зовнішніх джерел із збереженням
тенденції у 2005 році.
У цей період відзначалася низька пла-
тіжна дисципліна, високий обсяг планово-
го погашення іноземних державних кре-
дитів та кредитів під державні гарантії. У
2004 році фактичне виконання склало
менше 1/3 планового, у 2005 році розмір
погашення дещо зріс, але все одно стано-
вив не набагато більше половини необ-
хідного. Від 2006 року починається посту-
пове зростання державного боргу із
переходом до зовнішніх джерел покриття
дефіциту. Позитивним фактором є посту-
пове зниження вартості внутрішнього бор-
гу, що свідчить про підвищення довіри до
державних цінних паперів. Окрім того, це
дало можливість державі рефінансувати
старі борги за рахунок випуску нових облігаційних позик із
значно нижчою ставкою дохідності.
У 2004–2007 рр. загальний зовнішній борг зріс на 20%
[9]. У його структурі можна відзначити тенденцію до
зменшення державного боргу та нарощення боргів бан-
ківського сектору. Починаючи з 2005 року, зростає пито-
ма вага короткострокового боргу із залишковим терміном
погашення.
Світова фінансова криза призвела до погіршення еко-
номічної ситуації у країні та нестачі державних фінансових
ресурсів у 2008 році. Планові надходження до бюджету не
виконувались, відповідно бракувало ресурсів на фінансу-
вання державних видатків, що стало причиною залучення
внутрішніх боргових ресурсів під 25–28% середньо-
зваженої дохідності за 2009 рік. Внутрішній борг за цей
період зріс на 46,4 млрд. грн. [10]. Як негативний фактор
необхідно відзначити зростання в загальній структурі
кількості ОВДП, що знаходяться у власності НБУ з 4 квар-
талу 2008 року. Варто зазначити також зростання випус-
ку короткострокових ОВДП. Якщо до 2007 року у струк-
турі внутрішнього боргу були присутні в основному піврічні
облігації, то з 2008 р. випускаються цінні папери з термі-
ном погашення 3 місяці, що вказує на різку нестачу дер-
жавних ресурсів. Уряд змушений був підвищувати ставки
дохідності аж до 25–27% для її по-
криття, що стало причиною зростан-
ня вартості обслуговування внутріш-
нього боргу [10]. У цей час на фоні
світової фінансової кризи зростання
зовнішнього боргу України становило
60% у доларовому еквіваленті, або
154% у гривневому вираженні. Це
відбулося внаслідок запозичень і зни-
ження курсу гривні [9]. Суттєву части-
ну нових запозичень склали державні
борги, а борг банківського сектору
знижувався.
На 34%-ве зростання у 2010 році
вплинули отримані транші МВФ, які
мали сприяти відновленню ук-
раїнської економіки. На 1 січня 2011
року зовнішній борг держави ста-
новив $22,836 млрд. [9]. Його
збільшення у 2010 році відбулося в
напрямі зростання прямої заборгова-
ності держави, довгострокових позик
реального сектору та короткостроко-
вих позик інших секторів економіки.
Таблиця 1
Зведений бюджет України
Джерело: [2-6]
Таблиця 2
Державний бюджет України
Джерело: [2-6]
Таблиця 3
Динаміка державного боргу, 1999-2010 рр.
Джерело: [8]
39
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI9-10’2011
За рахунок
впливу платіж-
ного балансу
зовнішній борг
зріс на 15,6
млрд. грн., за
рахунок впливу
курсових різ-
ниць – знизився
на 1,7 млрд.
грн. [9].
За даними
Національного
банку України,
валовий зов-
нішній борг на
кінець 1 квар-
талу 2011 року
досяг 84,1% ВВП [9] (див. рис. 2). Отже, з одного боку,
можна стверджувати, що можливості для подальшого ко-
ристування зовнішніми позиковими ресурсами все ж таки
залишаються, особливо зважаючи на ставки їх залучення.
З другого боку, це вказує на ризики дефолту України за
зовнішніми зобов’язаннями. Якщо оцінити динаміку кре-
дитних рейтингів України, то наразі чотири агентства да-
ють стабільний прогноз розвитку, тоді як у 2008–2009 рр.
відбулося його пониження, причому Standard and Poor’s і
Fitch Ratings давали негативний прогноз.
Структура зовнішнього боргу показує, що наша держа-
ва є залежною від динаміки курсу однієї валюти.
Як позитивні зрушення варто відзначити зниження
боргів банківського сектору, хоч це і відбувалося на фоні
приросту заборгованості інших секторів економіки. Основ-
ний приріст зовнішніх боргів стався внаслідок прямих дер-
жавних запозичень.
Варто погодитись із
думкою про вклю-
чення до показ-
ників, що характе-
ризують політику
управління дефі-
цитом, співвідно-
шення витрат на
о б с л у г о в у в а н н я
державного боргу
та доходів бюд-
жету у відповідно-
му періоді, оскільки
це характеризува-
тиме ефективність
функц іонування
економіки з точки зору погашення заборгованості.
Фактором ризику при управлінні бюджетним дефіци-
том є підвищення соціальних виплат у передвиборчі
періоди без урахування економічної ситуації у країні. В ос-
новному, воно є незапланованим, що призводить до зрос-
тання навантаження на державні фінанси і необхідності
пошуку джерел покриття. В такій ситуації для формуван-
ня фінансових ресурсів держава переважно звертається
до позикових джерел, що зумовлює нарощення держав-
ного боргу.
Достатньо спірним є питання розміру бюджетного
дефіциту. Відповідно до Маахстриської угоди його розмір
не повинен перевищувати 3% ВВП, що часто ставиться як
одна з умов отримання кредитів. На фоні світової фінансо-
вої кризи спостерігалося різке падіння ВВП, тож розмір
бюджетного дефіциту також повинен був істотно знизи-
тись. Його фактичне зростання та проблеми покриття ста-
ли одними із причин секвестру бюджету у 2010 році. В цей
самий період негативні симптоми спостерігались у
більшості країн. Але підходи до управління бюджетним
дефіцитом були різні. Наприклад, розмір бюджетного
дефіциту за 2010 рік у Греції склав 10,5% ВВП, Іспанії –
9,2% ВВП [11]. Уряди цих країн змушені були обрати режим
жорсткої економії та політику максимального скорочення
бюджетного дефіциту з метою покращення економічної
ситуації і зниження негативного впливу на інші країни
Євросоюзу внаслідок існування однієї валюти та відносної
спільності економік. Бюджетний дефіцит США за 2010
фінансовий рік склав близько $1,3 млрд., або 8,9% ВВП
[11]. При цьому з метою відновлення економіки США вико-
ристовували різноманітні пільги та прямі вливання в еко-
номіку разом із зниженням облікової ставки. В Україні
також існує точка зору, що секвестр бюджету був не-
доцільним і дотримуватися вимог скорочення бюджетного
дефіциту не варто, оскільки для розвитку економіки не-
обхідні дешеві фінансові ресурси у випадку відсутності у
підприємств власних коштів.
Достатньо спірним питанням є наявність додаткових
резервів щодо залучення внутрішніх боргових фінансових
ресурсів. З одного боку, експерти стверджують, що
внутрішні резерви є практично вичерпаними і держава
змушена буде звертатися до зовнішніх джерел фінансу-
вання. З другого боку, у банківської системи та небанків-
ських фінансових установ наявні вільні ресурси. Необхідно
також оцінити перспективу активної участі окремих юри-
дичних чи фізичних осіб на ринку внутрішніх державних
цінних паперів.
До ризиків управління внутрішнім боргом слід віднести
структуру ОВДП за термінами погашення, згідно з якою в
певні періоди часу вартість обслуговування та сума повер-
нення суттєво зростає порівняно із середньорічною ве-
личиною. Наступним кроком у більшості випадків є залу-
чення додаткових фінансових ресурсів та вимушене
підвищення відсоткових ставок за облігаціями державної
позики. Подібна ситуація може вказувати на небезпеку
побудови облігаційних пірамід, коли попередні випуски
цінних паперів погашаються за рахунок нової емісії. Як
варіант, потрібно розглядати реструктуризацію боргу, що
дасть змогу уникнути різкого зростання вартості залучен-
ня порівняно із рефінансуванням.
Проблемою, що стосується управління дефіцитом, є
його переважно споживчий характер. На етапі еко-
номічного підйому замість того, щоб направляти ресурси
на прискорення та розширений розвиток, гроші спрямову-
валися на споживчі статті витрат. Вибір таких напрямів
фінансування не закладав базу для отримання додатко-
вих ресурсів і обслуговування новоствореного державного
боргу. Виникла ситуація, коли позичені гроші «проїда-
лись», а на бюджет, окрім необхідності повернення боргів,
покладалися також витрати на їх обслуговування, що не
компенсувалися приростом економіки.
Наступним фактором ризику, пов’язаним із управлін-
ням дефіцитом чи боргом, є те, що у загальній структурі
ОВДП близько 8% становлять короткотермінові облігації із
терміном погашення до 1 року [9]. При цьому, якщо порів-
няти динаміку ставок дохідності за короткостроковими,
середньо- і довгостроковими облігаціями, то можна припу-
стити, що уряд очікує зниження ставок у майбутньому.
Політика управління зовнішнім боргом потребуватиме
удосконалення його структури з метою зниження залеж-
ності від однієї валюти. Факторами впливу на політику уп-
равління зовнішнім боргом також є динаміка валютного
курсу та розмір валютних резервів НБУ.
У періоди кризи деякі фахівці відстоюють точку зору
про необхідність девальвації національної валюти з метою
підвищення конкурентоспроможності експортних підпри-
ємств. Такий захід, з одного боку, збільшить виручку для
суб’єктів підприємницької діяльності, а з другого – призве-
де до зростання зовнішнього боргу за рахунок його пере-
оцінки. Формується ситуація, коли ризики експортних ком-
паній перекладаються на економічну систему країни в
цілому, оскільки приріст зовнішнього боргу через курсові
коливання буде змушений сплачувати кожен громадянин
у формі податкових платежів.
Політика управління зовнішнім боргом повинна врахо-
вувати можливість активізації курсових ризиків за раху-
нок зовнішніх джерел впливу, пов’язаних із загальною
ÃÐÎز, Ô²ÍÀÍÑÈ ² ÊÐÅÄÈÒ
Рис 1. Динаміка дефіциту державного
бюджету та прямого державного боргу
Джерело: Складено на основі даних
Міністерства фінансів України [8]
Рис 2. Структура валового зовнішнього
боргу України на 01.04.2011 р.
Джерело: Складено на основі даних
Національного банку України [9]
40
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 9-10’2011
ÃÐÎز, Ô²ÍÀÍÑÈ ² ÊÐÅÄÈÒ
кон’юнктурою на світових валютних фінансових ринках. У
разі істотної переваги однієї валюти над іншими у струк-
турі зовнішньої заборгованості держава опиняється за-
лежною від політики тих урядів, у валюті яких здійснені
основні запозичення України. Для прикладу: якщо США з
метою підтримки власної економіки дотримуватиметься
політики «дешевого долара» відповідно до інших світових
валют, то суттєвого впливу на суму зовнішнього боргу на-
шої держави не відбуватиметься. Якщо через суто
внутрішні причини, приміром унаслідок покращення еко-
номічної ситуації у США, вартість долара зростатиме, то
відповідно збільшуватиметься і сума зовнішнього боргу
України незалежно від розвитку внутрішньої економічної
ситуації. Тому політика управління зовнішнім боргом по-
винна передбачати більшу диверсифікацію валют з метою
зниження залежності від американського долара, хоч він
є однією із основних світових валют. Окрім того, доцільно
надавати перевагу внутрішнім джерелам фінансування
дефіциту.
Як ще один фактор ризику можна виділити інвести-
ційну репутацію України, що впливатиме на вартість залу-
чення зовнішнього фінансування. Хоч наша країна пога-
шає свої борги відносно вчасно, але рівень корупції,
нормативно-правові умови діяльності, темпи розвитку та
обсяг тінізації економіки автоматично стимулюватимуть
інвесторів до підвищення вартості фінансових ресурсів
для України.
До спірних позицій варто віднести форму аналізу
управління державним боргом, що подана в офіційних
аналітичних матеріалах Міністерства фінансів: розміри
державного боргу та його динаміка характеризуються без
урахування ОВДП, які випущені для погашення боргів за
податком на додану вартість, і збільшення статутного
капіталу Державної іпотечної установи. Якщо фінансу-
вання цієї установи можна віднести до інвестиційних
капіталовкладень, то заборгованість за ПДВ не повинна
виводитися за межі чинного боргу, вона є його реструкту-
ризованою складовою.
Загалом слід зауважити, що в періоди нестабільності
спостерігалося зростання як бюджетного дефіциту, так і
відповідно державного боргу із поступовим підвищенням
вартості обслуговування останнього. Як негативний фак-
тор потрібно відзначити переважно споживчий характер
бюджетного дефіциту. При цьому сформувалася тен-
денція до зростання державного боргу і в періоди від-
носної фінансової стабільності та підвищення темпів
економічного зростання. Відбувалося «проїдання» ново-
створених ресурсів без належного підґрунтя для погашен-
ня раніше накопичених боргів.
Висновки. Проведене дослідження дає підстави для
таких висновків:
1. Зростання бюджетного дефіциту прямо не пов’язане
з етапами економічного розвитку країни: воно спос-
терігається як у кризові періоди, так і у фазах відносної
стабільності. Це свідчить про відсутність єдиної стратегії
управління ним і вказує на необхідність її розробки.
2. Зміна бюджетного дефіциту є одним із факторів, що
впливають на динаміку державного боргу з певним часо-
вим лагом. Наприклад, зростання дефіциту вимагає до-
даткових позикових джерел покриття, що, своєю чергою,
викликає зростання витрат на обслуговування державно-
го боргу і в більшості випадків призводить до зростання
бюджетного дефіциту. Зазначений зв’язок необхідно вра-
ховувати при визначенні граничного розміру цих показ-
ників на наступні періоди.
3. Щодо політики управління державним боргом мож-
на відмітити формування так званих пікових навантажень
щодо його обслуговування чи погашення, що ускладнює
пошук оптимальних джерел покриття для бюджетного
дефіциту і створює ризики реструктуризації або рефінан-
сування. Для мінімізації можливих негативних наслідків
доцільно створювати відповідні страхові резерви фінансо-
вих ресурсів на державних рахунках. Як варіант вкладен-
ня можна використовувати короткострокові та середньо-
строкові цінні папери інших держав із стабільним кредит-
ним рейтингом і низьким ступенем ризику з метою
мінімізації інфляційних втрат чи отримання додаткових
прибутків.
4. Однією з причин залучення боргових ресурсів у пе-
ріоди фінансової нестабільності була необхідність покрит-
тя бюджетного дефіциту, фінансування соціальних видат-
ків, на які вони і спрямовувались. Залучені кошти повинні
використовуватися для впровадження інвестиційних
програм, тобто мати цільовий характер із відповідними
штрафними санкціями за його порушення.
5. Позитивним моментом є прийняття у 2010 році Поло-
ження «Про управління ризиками, пов’язаними з держав-
ним боргом», де визначено необхідність формування про-
грами управління, обов’язкового звіту про її виконання, а
також нормативного встановлення системи показників
для оцінки ризиків, пов’язаних із державним боргом. Це
сприятиме посиленню контролю і поглибленню оцінки
ефективності політики держави у сфері бюджетного
дефіциту та державного боргу.
6. Покращення потребує валютна структура зовніш-
нього боргу з метою зниження ризиків коливання курсу
долара і залежності від одного кредитора. Для прикладу,
диверсифікація запозичень у напрямі підвищення питомої
ваги євро в загальній структурі надасть можливість знизи-
ти цей ризик.
7. Основними показниками, які беруться до уваги при
аналізі політики управління бюджетним дефіцитом і дер-
жавним боргом, є відношення їх рівнів та вартості обслуго-
вування до ВВП. До переліку варто включити співвідно-
шення цих величин і резервів Центрального банку, які
можна використати для їх покриття. Приміром, співвідно-
шення короткострокового боргу та розміру резервів ха-
рактеризуватиме поточну ліквідність держави і може вка-
зувати на ризик її дефолту. З точки зору забезпечення
соціальних витрат, необхідно враховувати їх відношення
до розміру бюджетного дефіциту. Це вказує на не-
обхідність розширення прийнятої системи показників для
оцінки боргової політики держави.
Перелік та оцінка ризиків і відповідно заходи щодо їх
усунення чи мінімізації потребують постійного моніторингу
та аналізу, оскільки залежать від ситуації в державі й об-
раної стратегії державної політики у сфері управління бю-
джетним дефіцитом та державним боргом.
Література
1. Чугунов І. Я. Бюджетний механізм регулювання економічного роз-
витку / І. Я. Чугунов; М-во фінансів України. Наук.-дослідний фінансо-
вий ін-т. – К. : НІОС, 2003. – 485 с.
2. Зведений бюджет України у 1992–2008 роках [Електронний ре-
сурс] / Державний комітет статистики України. Офіційний веб-сайт. –
Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/
3. Cтатистичний щорічник України за 1994 р. / Державний комітет
статистики України. – К., 1995.
4. Cтатистичний щорічник України за 2002 р. / Державний комітет
статистики України. – К., 2003.
5. Cтатистичний щорічник України за 2009 р. / Державний комітет
статистики України. – К., 2010.
6. Фінанси : підручник / [С. І. Юрій, В. М. Федосов, Л. М. Алексеєнко,
І. В. Зятковський, О. П. Кириленко]. – К. : Знання, 2008. – 611 c.
7. Пасічник Ю. В. Бюджетна система України : навч. посіб. / Ю. В. Па-
січник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К. : Знання, 2008. – 670 с.
8. Державний борг та гарантований державою борг [Електронний ре-
сурс] Міністерство фінансів України. Офіційний веб-сайт. – Режим
доступу : http://www.minfin.gov.ua/
9. Статистичні дані щодо зовнішнього боргу України [Електронний ре-
сурс] / Національний банк України. Офіційний веб-сайт. – Режим
доступу : www.bank.gov.ua/Statist/index_DEBT.htm
10. Результати розміщення облігацій внутрішньої державної позики
[Електронний ресурс] / Національний Банк України. Офіційний веб-
сайт. – Режим доступу : http://www.bank.gov.ua/Fin_ryn/Rynok_kap/
11. Government deficit/surplus, debt and associated data [Electronic
resource] / European Commission. Eurostat. – Access mode : http://
appsso.eurostat.ec.europa.eu/nui/show.do?dataset=gov_dd_edpt1&lang=en
12. Василик О. Д. Бюджетна система України : підручник / О. Д. Васи-
лик, К. В. Павлюк. – К. : Центр навчальної літератури, 2004. – 544 с.
Стаття надійшла до редакції 13 вересня 2011 року
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-48015 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1728-6220 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:35:14Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Футерко, О.І. 2013-08-13T12:02:40Z 2013-08-13T12:02:40Z 2011 Бюджетний дефіцит і державний борг: динаміка та основні проблеми управління / О.І. Футерко // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 9-10. — С. 37-40. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. 1728-6220 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48015 336.14 У статті розглянуто динаміку дефіцитів зведеного та державного бюджетів, розкрито причини зростання державного боргу України. Визначено основні проблеми, що виникають у процесі
 управління названими показниками. Запропоновано можливі заходи щодо мінімізації означених ризиків. В статье рассмотрена динамика дефицитов сводного и государственного бюджетов, раскрыты причины увеличения государственного долга Украины.
 Выявлены основные проблемы, возникающие в процессе управления названными показателями. Предложены возможные меры по минимизации определенных рисков. The paper considers the dynamics of consolidated and
 state budget of Ukraine, as well as data on government
 debt. Detected main problems in the management of these
 indicators. Possible measures to minimize identified risks
 are given. uk Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України Економiчний часопис-XXI Гроші, фінанси і кредит Бюджетний дефіцит і державний борг: динаміка та основні проблеми управління Бюджетный дефицит и государственный долг: динамика и основные проблемы управления Budget deficit and public debt: dynamics and major management issues Article published earlier |
| spellingShingle | Бюджетний дефіцит і державний борг: динаміка та основні проблеми управління Футерко, О.І. Гроші, фінанси і кредит |
| title | Бюджетний дефіцит і державний борг: динаміка та основні проблеми управління |
| title_alt | Бюджетный дефицит и государственный долг: динамика и основные проблемы управления Budget deficit and public debt: dynamics and major management issues |
| title_full | Бюджетний дефіцит і державний борг: динаміка та основні проблеми управління |
| title_fullStr | Бюджетний дефіцит і державний борг: динаміка та основні проблеми управління |
| title_full_unstemmed | Бюджетний дефіцит і державний борг: динаміка та основні проблеми управління |
| title_short | Бюджетний дефіцит і державний борг: динаміка та основні проблеми управління |
| title_sort | бюджетний дефіцит і державний борг: динаміка та основні проблеми управління |
| topic | Гроші, фінанси і кредит |
| topic_facet | Гроші, фінанси і кредит |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48015 |
| work_keys_str_mv | AT futerkooí bûdžetniidefícitíderžavniiborgdinamíkataosnovníproblemiupravlínnâ AT futerkooí bûdžetnyideficitigosudarstvennyidolgdinamikaiosnovnyeproblemyupravleniâ AT futerkooí budgetdeficitandpublicdebtdynamicsandmajormanagementissues |