Зовнішньополітичні та економічні пріоритети України у країнах Центральної, Південної і Південно-Східної Азії

Стаття розглядає основні напрями сучасної стратегії розвитку відносин України з країнами Центральної, Південної і Південно-Східної Азії в контексті зовнішньоекономічних пріоритетів нашої країни. Наголошується на посиленні геополітичної ролі Азії у світі та стрімкій динаміці економічного зростання...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Економiчний часопис-XXI
Datum:	2011
1. Verfasser:	Майко, В.А.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України 2011
Schlagworte:	Світове господарство і міжнародні економічні відносини
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48025
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Зовнішньополітичні та економічні пріоритети України у країнах Центральної, Південної і Південно-Східної Азії / В.А. Майко // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 9-10. — С. 3-7. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859640272712892416
author	Майко, В.А.
author_facet	Майко, В.А.
citation_txt	Зовнішньополітичні та економічні пріоритети України у країнах Центральної, Південної і Південно-Східної Азії / В.А. Майко // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 9-10. — С. 3-7. — укp.
collection	DSpace DC
container_title	Економiчний часопис-XXI
description	Стаття розглядає основні напрями сучасної стратегії розвитку відносин України з країнами Центральної, Південної і Південно-Східної Азії в контексті зовнішньоекономічних пріоритетів нашої країни. Наголошується на посиленні геополітичної ролі Азії у світі та стрімкій динаміці економічного зростання у цьому регіоні. Статья рассматривает основные направления современной стратегии развития отношений Украины со странами Центральной, Южной и Юго-Восточной Азии в контексте внешнеэкономических приоритетов нашей страны. Отмечается усиление геополитической роли Азии в мире и стремительная динамика экономического роста в этом регионе. Article examines the main trends of modern strategy of Ukraine’s relations with Central, South and Southeast Asia in the context of foreign policy priorities of Ukraine. Special attention was given to increasing geopolitical role of Asia and dynamics of economic growth in this region.
first_indexed	2025-12-07T13:20:48Z
format	Article
fulltext	3 ÑÂ²ÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² Ì²ÆÍÀÐÎÄÍ² ÅÊÎÍÎÌ²×Í² Â²ÄÍÎÑÈÍÈ ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI9-10’2011 Постановка проблеми. Останнім часом у співвідно- шенні наявних і потенційних можливостей розвитку дер- жав, економічного та політичного «запасу міцності» на глобальній арені спостерігається помітний «зсув» у бік Азії, де знаходяться такі економічні велети, як Китай, Індія, Японія, Республіка Корея, а також інші країни, що демон- струють стрімку динаміку економічного зростання в регіо- нах Індокитаю, Південно-Східної і Центральної Азії. Низка цих країн завдяки своїй активній політичній позиції в міжнародних організаціях, потужному економічному, вели- чезному людському та ресурсному потенціалу здобули значний авторитет і «вагу» не тільки в регіональному, а й у глобальному масштабі. Швидкі темпи економічного зростання провідних країн цих регіонів створюють для України передумови істотного розширення політичного та економічного діалогу, збільшення обсягів торговельно- економічного, науково-технічного і гуманітарного співро- бітництва з ними. Для нашої держави активізація участі в існуючих та створення нових політичних і господарських зв’язків із азійськими країнами мають стати не тимчасо- вим явищем чи кон’юнктурним вибором, а свідомо обра- ною перспективою. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослід- ження проблематики розвитку відносин України із країна- ми Центральної, Південної та Південно-Східної Азії і поси- лення економічної присутності нашої країни за кордоном відповідає її зовнішньоекономічним пріоритетам та знахо- диться в межах основних завдань Міністерства закордон- них справ України. Порушені у статті питання тією чи іншою мірою відображалися у значній кількості дослід- ницьких матеріалів, зокрема в розробках Київського на- ціонального університету ім. Тараса Шевченка, Києво-Мо- гилянської академії, Фонду ім. Разумкова, Інституту «Схід-Захід», а також багатьох інших ВНЗ та науково- дослідних центрів країни. Роль і місце Міністерства закор- донних справ та закордонних дипломатичних установ Ук- раїни в забезпеченні економічних інтересів нашої країни на світових ринках, у т. ч. на ринках Азії, визначається зо- крема Указом Президента України «Про деякі питання представництва економічних інтересів України за кордо- ном» від 8 квітня 2010 року № 522. При підготовці статті використано інформаційно-аналітичні матеріали МЗС України, а також матеріали до підготовки і проведення Ради експортерів при МЗС України та Робочої групи з пи- тань взаємодії з Радою Міністрів АР Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними ад- міністраціями. Мета статті. Дослідження відносин України з країнами Центральної, Південної і Південно-Східної Азії в контексті зовнішньоекономічних пріоритетів України, у т. ч. розши- рення політичного та економічного діалогу, збільшення обсягів торговельно-економічного, науково-технічного і гуманітарного співробітництва нашої держави з країнами Азії; вироблення конкретних шляхів та ефективних ме- УДК 339 В. А. Майко, кандидат економічних наук, Надзвичайний і Повноважний Посол України, заступник Міністра закордонних справ України ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ПРІОРИТЕТИ УКРАЇНИ У КРАЇНАХ ЦЕНТРАЛЬНОЇ, ПІВДЕННОЇ І ПІВДЕННО-СХІДНОЇ АЗІЇ Стаття розглядає основні напрями сучасної стратегії розвитку відносин України з країнами Центральної, Південної і Південно-Східної Азії в контексті зовнішньоекономічних пріоритетів нашої країни. Наголошується на посиленні геополітичної ролі Азії у світі та стрімкій динаміці економічного зростання у цьому регіоні. Ключові слова: Центральна,Південна та Південно-Східна Азія; економізація зовнішньої політики України; державна підтримка вітчизняних експортерів; іноземні інвестиції; торговельно-економічне співробітництво; посилення присутності українських компаній на зовнішніх ринках. В. А. Майко ВНЕШНЕПОЛИТИЧЕСКИЕ И ЭКОНОМИЧЕСКИЕ ПРИОРИТЕТЫ УКРАИНЫ В СТРАНАХ ЦЕНТРАЛЬНОЙ, ЮЖНОЙ И ЮГО-ВОСТОЧНОЙ АЗИИ Статья рассматривает основные направления современной стратегии развития отношений Украины со странами Центральной, Южной и Юго-Восточной Азии в контексте внешнеэкономических приоритетов нашей страны. Отмечается усиление геополитической роли Азии в мире и стремительная динамика экономи- ческого роста в этом регионе. Ключевые слова: Центральная, Южная и Юго-Вос- точная Азия; экономизация внешней политики Украины; государственная поддержка отечественных экспорте- ров; иностранные инвестиции; торгово-экономическое со- трудничество; усиление присутствия украинских компа- ний на внешних рынках. V. А. Mayko EXTERNAL POLITICAL AND ECONOMIC PRIORITIES OF UKRAINE IN CENTRAL, SOUTH AND SOUTHEAST ASIA Article examines the main trends of modern strategy of Ukraine’s relations with Central, South and Southeast Asia in the context of foreign policy priorities of Ukraine. Special attention was given to increasing geopolitical role of Asia and dynamics of economic growth in this region. Key words: Central,South and Southeast Asia; economiza- tion of foreign policy of Ukraine; state support of domestic exporters; foreign investment; trade and economic coopera- tion; strengthening of the presence of Ukrainian companies in foreign markets. 4 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 9-10’2011 ханізмів залучення азійських інвестиційних ресурсів в еко- номіку України і посилення позицій українських виробників на ринках провідних країн Азії. Основні результати дослідження. Основні напрями сучасної стратегії розвитку відносин України з країнами Центральної, Південної та Південно-Східної Азії, особливо в контексті наших зовнішньоекономічних пріоритетів на цьому напрямі, висвітлені у проголошеній керівництвом Держави і Уряду концепції «економізації зовнішньої полі- тики України». Швидкі темпи економічного зростання провідних країн Центральної, Південної і Південно-Східної Азії створюють для України передумови для розширення політичного та економічного діалогу, збільшення обсягів торговельно- економічного, науково-технічного і гуманітарного спів- робітництва з ними. Активізація участі в існуючих та ство- рення нових політичних і господарських зв’язків із азійськими країнами мають стати для нашої держави свідомо обраною перспективою. Слід зазначити, що останнім часом політичний діалог України з деякими азійськими країнами на вищому рівні був досить млявий, а з окремими – його взагалі не було 5–10 років. Подеколи доводилося докладати неймовірних зусиль, щоб налагодити, відновити, а з деякими партнера- ми знову розпочати майже з нуля повномасштабне спів- робітництво. І нам це вдалося. Маємо вагомі практичні ре- зультати. Свого роду «переламним» моментом в українсько- китайських відносинах став візит Президента України В. Ф. Януковича до Китайської Народної Республіки восе- ни 2010 року, який надав їм суттєвого імпульсу для роз- ширення та інтенсифікації. Сьогодні у світі усвідомлюють, що будь-які процеси двосторонньої і багатосторонньої взаємодії в Азійському регіоні (а також у глобальних пи- таннях на міжнародній арені в цілому) є неможливими без урахування «китайського фактору». Тому МЗС України на- разі приділяє особливу увагу зміцненню співпраці з офіційним Пекіном. На підтвердження цього хотів би зазначити, що лише у 2011 році відбулася низка українсько-китайських заходів високого рівня, зокрема: візити Прем’єр-міністра України М. Я. Азарова в КНР та Віце-прем’єра Державної Ради Ки- таю Чжан Децзяна в Україну, в рамках яких було проведе- но установче засідання Міжурядової українсько-китайсь- кої Комісії зі співробітництва й установче засідання Українсько-китайської Ділової ради за участю понад 400 бізнесменів і промисловців з України та Китаю. Заходом, значення якого для подальшого розвитку українсько-китайських взаємин важко переоцінити, став державний візит в Україну у червні 2011 р. Голови КНР Ху Цзіньтао. Українська сторона задоволена результата- ми візиту Лідера Китаю, кульмінацією якого стало підпи- сання Спільної декларації про встановлення і розвиток відносин стратегічного партнерства між Україною та КНР і прийняття принципового рішення щодо започаткування та реалізації низки взаємовигідних спільних проектів. Сьогодні майже всі держави Азійського регіону вияв- ляють зацікавленість в активізації взаємодії з Україною, підтвердженням чому є успішне проведення 25–31 бе- резня 2011 р. турне Президента України В. Януковича до країн Південно-Східної Азії, у ході якого він відвідав і провів результативні переговори з керівництвом Соціа- лістичної Республіки В‘єтнам (тут я хотів би підкреслити – це перший після 15-річної паузи візит такого рівня); Рес- публіки Сінгапур (це взагалі перший в історії двосторонніх відносин візит Президента до цієї країни) та Брунею Даруссалам. У рамках зазначеного турне було підписано низку важливих угод щодо розширення торгово-еко- номічного та інвестиційного співробітництва із вищеназва- ними державами. У травні поточного року в Улаанбаатарі відбулося 2-ге засідання Спільної міжурядової українсько-монгольської комісії зі співробітництва, а вже у червні – ми приймали в Україні з державним візитом Президента Монголії пана Елбегдоржа. Проведені зустрічі та переговори, а також досягнуті у ході цих заходів домовленості й підписані уго- ди підтвердили наявність значного потенціалу в розвитку українсько-монгольських взаємин. У рамках офіційного візиту Президента України В. Яну- ковича до Японії в січні 2011 р. було підписано Спільну за- яву щодо українсько-японського глобального партнерст- ва. Крім того, важливим практичним результатом цього візиту стало укладення Кредитної угоди між Державним експортно-імпортним банком України та Японським бан- ком міжнародного співробітництва про надання кредиту на суму близько $100 млн. Нової динаміки набули економічні та політичні відноси- ни з країнами Центральної Азії, зокрема з одним із наших традиційних партнерів у цьому регіоні – Казахстаном. Ли- ше у 2010 р. відбулося чотири взаємних візити на рівні глав держав, підписано План дій «Україна – Казахстан» на 2010–2011 роки. У вересні минулого року проведено 9-те засідання Спільної міждержавної українсько-казахстансь- кої комісії з економічного співробітництва та українсько- казахстанський бізнес-форум – заходи, наповнені абсо- лютно конкретним змістом. Значна увага керівництва Української держави, Уряду та Міністерства закордонних справ приділяється розвитку відносин із Туркменистаном – країною, з якою Україна має давні традиційно конструктивні та взаємовигідні зв’язки. Зокрема, після майже восьмирічної перерви в роботі, у квітні 2011 р. в Ашгабаті відбулося 2-е засідання Спільної міжурядової українсько-туркменської комісії з питань еко- номічного співробітництва. Важливою подією українсько- туркменської співпраці цього року стало проведення 12–13 вересня офіційного візиту до Ашгабату Президента Ук- раїни В. Януковича та у його рамках – другого українсько- туркменського бізнес-форуму. Візит засвідчив прагнення сторін до активізації співпраці на всіх рівнях та у багатьох сферах, що становлять взаємний інтерес, – політичній, торговельно-економічній, паливно-енергетичній, науково- технічній, культурно-гуманітарній, освітній, інвестиційно- будівельній та ін. Було досягнуто низки конкретних домо- вленостей і підписано ряд договірно-правових документів про співпрацю, зокрема у культурній, освітній, науковій, торговельно-економічній, зовнішньополітичній сферах. Хотів би зазначити, що ця країна надзвичайно цікава для нас не лише з точки зору економічної співпраці – ри- нок Туркменістану є чи не найбільшим майданчиком серед інших країн світу, де сьогодні українські компанії реалізу- ють масштабні будівельні проекти. Протягом 2011 року відбулася низка двосторонніх зус- трічей Міністра закордонних справ України К. І. Грищенка з главами зовнішньополітичних відомств центрально- азійських країн, проведено черговий раунд українсько- узбецьких політичних консультацій на рівні заступників мі- ністрів закордонних справ. Ми також продовжуємо роботу з активізації співпраці в політичній, торговельно-економічній та гуманітарній сферах із державами Південної Азії. У липні минулого ро- ку відбувся візит в Україну Президента Демократичної Соціалістичної Республіки Шрі-Ланка М. Раджапакси, у ході якого підписано низку міжурядових угод. Важливим етапом у розвитку політичного діалогу з країнами Південної Азії стало проведення у 2010 р. черго- вих раундів українсько-бангладешських (лютий), украї- нсько-пакистанських (червень) та українсько-індійських (вересень, м. Нью-Делі) політичних консультацій на рівні заступників міністрів закордонних справ. Ми налаштовані на продовження і активізацію співпраці. Завдяки зусиллям української дипломатичної служби та безпосередньо Міністра закордонних справ К. Грищен- ка із 17-ма країнами Азійського регіону встановлено без- візовий режим поїздок громадян, готуються ще сім ана- логічних угод; спрощуються процедури перетину кордону і перебування осіб на територіях цих держав. Останні події у світі підтверджують необхідність акти- візації міжнародного співробітництва в консульській сфері, ÑÂ²ÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² Ì²ÆÍÀÐÎÄÍ² ÅÊÎÍÎÌ²×Í² Â²ÄÍÎÑÈÍÈ 5 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI9-10’2011 орієнтованого на оперативне надання комплексної фахо- вої допомоги громадянам, протидію викликам та загрозам сьогодення. Прикладом цьому є успішно проведена мас- штабна евакуація українських громадян з Японії та країн Близького Сходу і Північної Африки. Ми маємо достатньо розгалужену систему закордон- них представництв (загалом – 129), які дислоковані на всіх континентах та успішно діють у 82-х країнах світу. Одне із основних завдань, яке стоїть перед закордонними дипло- матичними установами України, окрім надання підтримки українським громадянам, є захист національних політич- них та економічних інтересів нашої держави, надання сприяння у просуванні на міжнародні ринки українських товарів, послуг і технологій, які, до речі, займають гідне місце в багатьох країнах Азії. Хотів би зазначити, що більшість центральноазійських нафто- і газопроводів спо- руджено із використанням українських труб. В окремих країнах, наприклад у Казахстані, продукція машинобудів- ників, обладнання для теплових та гідроелектростанцій займає до 50% імпорту цієї товарної групи, з Індією підпи- сано стомільйонний контракт на постачання двигунів ви- робництва ВАТ «Мотор Січ». Українська продукція металургійної, машинобудівної, хімічної, транспортної і харчової промисловості, елементи рухомого складу та залізничної інфраструктури давно ста- ли товарами першої необхідності у країнах Центральної Азії. Гарними прикладами економічного співробітництва можуть бути спільні підприємства із виробництва сільсько- господарської техніки і будівництва тваринницьких ком- плексів із Казахстаном, отримання низки контрактів на ремонт, продовження ресурсу та модернізацію транспорт- них одиниць, які використовуються в багатьох країнах Центральної, Південної і Східної Азії. Імідж надійних партнерів у Туркменистані здобули ук- раїнські підприємці, які забезпечили будівництво мостів через річку Амудар’я, а також реалізацію низки масштаб- них проектів державного значення паливно-енергетичної, транспортної та комунальної інфраструктури. На тлі боротьби за джерела енергоресурсів і маршрути їх доставки на європейські ринки в азійських столицях по- чинають дедалі більше усвідомлювати, що Україна, з огля- ду на її особливе географічне положення та динамічний розвиток економіки, здатна зайняти вагоме місце на євразійському просторі як невід’ємна частина системи енергетичної безпеки Євразії і зручний центр міжрегіо- нальної транспортної та трубопровідної інфраструктури. Використовуючи свою промислову, сільськогосподар- ську і науково-технічну бази, Україна може запропонувати азійським країнам співробітництво за такими напрямами: • реконструкція і модернізація діючих промислових та ін- ших інфраструктурних об’єктів, що були споруджені за участю спеціалістів колишнього СРСР, а також будів- ництво нових; • розбудова транспортної інфраструктури азійських країн (будівництво морських портів, аеропортів, магістральних залізничних ліній, шляхопроводів тощо), а також залучення азійських інвестицій для розвитку інфраструктури євразійських транспортних коридорів українською територією, в тому числі в рамках підго- товки до проведення Євро-2012; • співпраця в розвитку гірничовидобувної промисловості (участь у геологорозвідувальних роботах, проектах з видобутку та переробки корисних копалин); • співробітництво в галузі електроенергетики (будів- ництво ГЕС, ЛЕП, постачання енергогенеруючого об- ладнання), включаючи ядерну й альтернативну енер- гетику; • важке, судно-, авіа- та сільськогосподарське машино- будування із наданням сервісних послуг; • поставки сільськогосподарської продукції і продуктів харчування, створення спільних підприємств у агро- промисловому комплексі; • співпраця у сфері високих технологій та наукових досліджень, зокрема використання космосу в мирних цілях, нарощування співробітництва у галузі інформа- ційних, інформаційно-комунікаційних і біотехнологій; • медицина, медичні прилади, засоби діагностики та лі- кування, фармацевтика, освіта. І це далеко не вичерпує український потенціал. Наразі потребує особливої уваги діяльність у напрямі посилення української присутності на зовнішніх ринках, а саме: поліпшення та розширення інструментів інформу- вання потенційних партнерів у країнах Азії про можливості українського бізнесу, зокрема шляхом активізації роботи спільних комісій, ділових рад, розширення міжрегіонально- го співробітництва, взаємної участі у виставково-ярмарко- вих, презентаційних заходах тощо. Для успішного входження в торговельно-економічний простір азійських держав українській діловій спільноті не- обхідно ефективніше використовувати свої ринкові пере- ваги, здійснювати більш агресивну маркетингову політику, інвестувати у перспективні спільні проекти та ін. У цьому контексті постають питання переорієнтації українського експорту із поставок сировини і напівсировини на товари з високою доданою вартістю, підвищення якості та зни- ження собівартості українських товарів з метою посилен- ня їхньої конкурентоспроможності на ринках Азії, а також інших країн. Слід взяти до уваги, що Азійський регіон починає вихо- дити на новий рівень глобального економічного позиціону- вання – інвестиційної експансії. Такі країни, як Індія, Ка- захстан, Китай, Південна Корея, Сінгапур, Японія, можуть стати джерелом тривалих і вигідних інвестицій. Реальною формою зміцнення позицій України в Азійсь- кому регіоні є її участь в економіко-політичних (НВЗДА, ОІС, ШОС), регіональних (АТЕС, АСЕАН, АСЕАН+3), транснаціональних та трансрегіональних (AСEM, БРІКС) структурах як спостерігача або партнера по діалогу із пер- спективою залучення до багатосторонніх проектів чи от- римання преференцій у регіональних зонах вільної торгівлі. Налагодження взаємовигідних відносин України з дер- жавами Азії не тільки відповідає завданням географічної диверсифікації зовнішньої політики України, а й, за актив- ної політики державної підтримки економічних зв’язків із цим потужним регіоном, може найближчим часом значно наростити торгову та економічну присутність у цих краї- нах, а також сприяти розвитку взаємовигідного інвести- ційного співробітництва. Не слід забувати, що низка країн Азії є потенційними «донорами» з фінансування різноманітних перспективних проектів, а також із надання гуманітарної допомоги. Зок- рема, нагадаю, що в рамках проведення у квітні ц. р. захо- дів, приурочених до 25-х роковин аварії на Чорнобильській АЕС, діяльність Міністерства закордонних справ була спрямована, передусім, на залучення міжнародної фінан- сової допомоги для ліквідації наслідків катастрофи. За ре- зультатами Донорської конференції МЗС вдалося зібрати найбільшу за всю історію аналогічних заходів суму – 740 млн. євро, яка є достатньою для фінансування чорно- бильських проектів. Приємно відзначити, що до цієї місії долучилося, в тому числі, й керівництво азійських держав. Слід відзначити вагому роль власне Міністерства за- кордонних справ та закордонних дипломатичних установ України в забезпеченні економічних інтересів України на світових ринках, у т. ч. на ринках Азії, зокрема в контексті реалізації Указу Президента України «Про деякі питання представництва економічних інтересів України за кордо- ном» від 8 квітня 2010 року № 522. Відповідно до цього Указу Міністерством було проведено комплексну роботу щодо реорганізації та оптимізації діяльності наших дип- представництв, практичним результатом якої стало утво- рення відділів з економічних питань закордонних дипло- матичних установ. Один із пріоритетних напрямів їхньої роботи – поліпшення умов торгівлі на зовнішніх ринках для вітчизняних виробників. На цьому напрямі перед МЗС стоять декілька завдань, серед яких можна виділити такі: ÑÂ²ÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² Ì²ÆÍÀÐÎÄÍ² ÅÊÎÍÎÌ²×Í² Â²ÄÍÎÑÈÍÈ 6 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 9-10’2011 • просування і захист економічних інтересів України шляхом використання механізмів СОТ; • постійний моніторинг зовнішньоторговельних режимів країн та внесення запитів з питань подальшого розши- рення доступу українських підприємств на ринки країн- членів організації; • використання переговорного процесу для поширення присутності України на ринках країн, що вступають до СОТ. Актуальним залишається завдання підвищення гео- графічної і товарної диверсифікованості вітчизняного екс- порту, насамперед за рахунок товарів з високою доданою вартістю. Нагальність цього питання продемонструвала світова фінансово-економічна криза, яка довела враз- ливість експортозалежних економік із недиверсифікова- ним до зовнішніх потрясінь експортом. Ще одне завдання, яке постає перед МЗС у контексті нарощування вітчизняного експорту та вдосконалення йо- го структури, – сприяння якнайповнішому використанню експортного потенціалу аграрного сектору економіки Ук- раїни. У доповіді Генерального секретаря ООН «Сільсько- господарський розвиток та продовольча безпека», опри- людненій у жовтні 2010 року, Україну визнано одним із лідерів за динамікою зростання виробництва сільськогос- подарської продукції. У контексті нарощування українського експорту, зок- рема до країн, що розвиваються, та його товарної дивер- сифікації великі надії пов’язуємо з планованим запровад- женням механізмів державної фінансової підтримки експортних операцій (кредитування і страхування експор- ту) шляхом прийняття відповідного закону. Водночас, змушений констатувати, що за останні роки не вдалося досягти помітних позитивних зрушень у струк- турі українського експорту, який залишається переважно сировинним та, як наслідок, вкрай залежним від кон’юнк- турних коливань на світових ринках. Також потребує зміц- нення напрям залучення інвестиційних ресурсів до ук- раїнської економіки, зокрема на регіональному рівні. На жаль, на заваді ефективному використанню екс- портного та інвестиційного потенціалу нашої країни все ще стоять такі чинники, як нерозвиненість системи державної підтримки експорту високотехнологічних товарів і послуг, інертність, безініціативність та непослідовність українсь- ких компаній у просуванні своєї продукції на перспективні ринки, брак досвіду роботи на зовнішніх ринках в умовах високої конкуренції. Вважаю, що МЗС має всі можливості сприяти бізнесу в подоланні зазначених проблем, зокрема шляхом: • спільної координації діяльності щодо вдосконалення механізму залучення інвестицій в українську економіку з метою вирішення низки соціально-економічних пи- тань, посилення позицій українських виробників на сві- тових ринках, забезпечення участі наших підприємств у реалізації масштабних інвестиційних та інфраструк- турних проектів в інших країнах світу; • сприяння в організації і проведенні міжнародних захо- дів щодо створення привабливого інвестиційного імід- жу регіонів України та просування їх експортного по- тенціалу; • інформування щодо передового світового досвіду ефективного регулювання інвестиційної та експортної сфери, надання рекомендацій щодо вдосконалення профільного законодавства; • сприяння у створенні ефективного механізму обміну відповідною інформацією. Саме з цією метою Міністр закордонних справ України К. Грищенко ініціював створення при Міністерстві Ради експортерів Робочої групи з питань співпраці з регіонами України, які повинні стати ефективною платформою для обговорення й вироблення шляхів залучення інвестицій- них ресурсів до українських регіонів, посилення позицій наших виробників на світових ринках, сприяння участі ук- раїнських підприємств у реалізації масштабних інвес- тиційних інфраструктурних проектів в інших країнах світу. Проведення перших установчих засідань цих органів, у яких взяли участь представники провідних машино- будівних компаній України та керівництво українських регіонів, відбулося 17 травня ц.р. За результатами заходів уже сьогодні МЗС разом із сімома підприємствами – ДП «Зоря-Машпроект», ВАТ «Сумське МНВО ім. Фрунзе», ВАТ «Запоріжтрансформатор», ВАТ «Азовмаш», ПАТ «Крю- ківський вагонобудівний завод», ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан»» і ДП «Електровозобуду- вання» – опрацьовує конкретні питання виходу на нові ринку збуту у 12 країнах Латинської Америки, Близького Сходу та Азії. У подальшому планується суттєво розширити склад Ради експортерів, залучивши до її роботи провідні під- приємства інших галузей економіки України. Зокрема, вже заплановано проведення найближчим часом другого за- сідання Ради, в якому візьмуть участь топ-менеджери найбільших українських фінансово-промислових груп гірничо-металургійного комплексу, енергетики, хімічної га- лузі та аграрної сфери. Стратегічне завдання такої діяльності МЗС – створити в рамках Ради експортерів п’ять-шість «фокусних груп» (орієнтовно по 15–20 підприємств у кожній), які здатні, а головне – готові суттєво розширити географію своєї закор- донної присутності, збільшити експорт, а також залучати та ефективно освоювати інвестиції під власні масштабні проекти в Україні. Зі свого боку зазначу, що Міністерство, у межах компетенції, надаватиме цим компаніям макси- мальну дипломатичну та організаційну підтримку за кор- доном, допомагатиме їм у виході на нові ринки. Упевнений, що саме такий підхід дозволить провідним вітчизняним компаніям, а відтак і Україні в цілому, посили- ти економічну присутність у тих регіонах, де вона поки що незначна, але потенціал для цього існує чималий (Азія, Африка, Латинська Америка). Що стосується розвитку робочої кооперації з регіонами України, то під час згаданого першого засідання Ради, серед іншого, було обговорено низку проблемних питань, що негативно впливають на динаміку залучення інвес- тиційних коштів у регіони, а саме: відсутність єдиного інформаційного ресурсу для інвесторів; слабка підготовка інвестиційних пропозицій для інвесторів; необхідність під- вищення кваліфікації співробітників відповідних підроз- ділів виконавчої влади обласних адміністрацій, що займа- ються питаннями залучення інвестицій. За результатами обговорення учасниками засідання було домовлено: • започаткувати механізм проведення презентацій еко- номічного та інвестиційного потенціалу регіонів Ук- раїни на базі МЗС України (в Дипломатичній академії України) і дипломатичних представництв України; • створити на сайті МЗС (та електронних носіях) інтерак- тивну інвестиційну карту України, в якій розмістити по- вну інформацію щодо інвестиційних можливостей регіонів нашої країни; • започаткувати на базі МЗС (Дипакадемії) тренінг-курси для фахівців зовнішньоекономічних підрозділів регіо- нальних державних адміністрацій щодо міжнародного досвіду у сфері залучення інвестицій. Принагідно зазначаю, що 14 вересня ц.р. вже успішно проведено на базі Дипломатичної академії України при МЗС України презентацію економічного, промислового та інвестиційного потенціалу Житомирської області, заплано- вано проведення найближчим часом аналогічного заходу по Запорізькій області, на який будуть запрошені пред- ставники центральних органів влади, іноземного диплома- тичного корпусу, торгово-економічних представництв, провідних зарубіжних і вітчизняних інвесторів. Учасниками згаданого засідання було підписано Ме- морандум про взаєморозуміння, відповідно до якого МЗС України: • забезпечуватиме загальну координацію заходів, що здійснюються регіональними органами виконавчої вла- ди у сфері зовнішніх зносин; ÑÂ²ÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² Ì²ÆÍÀÐÎÄÍ² ÅÊÎÍÎÌ²×Í² Â²ÄÍÎÑÈÍÈ 7 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI9-10’2011 • надаватиме політичну підтримку в роботі українських регіональних підприємств та їх об’єднань на нових пер- спективних ринках, зокрема у країнах Близького Схо- ду, Латинської Америки, Африки, Азії; • організовуватиме інформаційно-аналітичну допомогу, зокрема щодо запозичення національного досвіду і практики інших країн стосовно вироблення та впро- вадження національних/регіональних програм і заходів зі стимулювання експортного потенціалу, розвитку торговельно-економічного та інвестиційного співробіт- ництва; • забезпечуватиме організаційне сприяння з боку Мініс- терства і закордонних дипломатичних установ України делегаціям областей щодо проведення відповідних за- ходів економічного спрямування за кордоном. Отже, сподіваюсь, що спільними зусиллями ми зможе- мо налагодити системну роботу із просування вітчизняної продукції на зовнішні ринки, сприяти залученню інвес- тиційних ресурсів в економіку України, що, своєю чергою, допоможе її модернізації та підвищенню конкурентоспро- можності. Стаття надійшла до редакції 10 вересня 2011 року ÑÂ²ÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² Ì²ÆÍÀÐÎÄÍ² ÅÊÎÍÎÌ²×Í² Â²ÄÍÎÑÈÍÈ УДК 339.56:620.91(145) Х. С. Мітюшкіна, старший викладач кафедри міжнародної економіки Маріупольського державного університету СТВОРЕННЯ ІНТЕГРОВАНИХ РЕГІОНАЛЬНИХ ЕНЕРГОРИНКІВ В УМОВАХ РОЗВИТКУ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ У статті досліджено особливості формування регіональних ринків, зокрема енерге- тичних; запропоновано та обґрунтовано механізм створення європейського регіонального енергоринку. Ключові слова: регіоналізація, регіональні ринки, енергетична безпека, енергоринок. К. С. Митюшкина СОЗДАНИЕ ИНТЕГРИРОВАННЫХ РЕГИОНАЛЬНЫХ ЭНЕРГОРЫНКОВ В УСЛОВИЯХ РАЗВИТИЯ ГЛОБАЛИЗАЦИИ В статье исследованы особенности формирования региональных рынков, в частности энергетических; предложен и обоснован механизм создания евро- пейского регионального энергорынка. Ключевые слова: регионализация, региональные рынки, энергетическая безопасность, энергорынок. Н. S. Mityushkina CREATION OF INTEGRATED REGIONAL ENERGY MARKETS IS IN THE CONDITIONS OF DEVELOPMENT OF GLOBALIZATION The features of regional markets forming, in particular energy markets are investigated in the article; the mecha- nism of the European regional energy market creation is offered and grounded. Key words: regionalization, regional markets, power safety, energy market. Постановка проблеми. За прогнозами Міжнародного Енергетичного Агентства, потреби людства в первинних джерелах енергії до 2030 року зростатимуть у середньому на 1,6% щорічно [1]. У цей період основними джерелами енергії залишаться традиційні вуглеводи: нафта, природ- ний газ і вугілля, запаси яких обмежені. До того ж ціни на енергетичні ресурси доволі високі та нестабільні. Попе- редні дослідження також підтвердили тенденцію до збільшення залежності багатьох країн від імпорту енерго- носіїв, необхідність суттєвих інвестиційних вкладень у енергетичний сектор і розвиток енергетичної інфраструк- тури. Взаємозалежність між країнами-виробниками, тран- зитними країнами й країнами-споживачами свідчить про глобальний характер проблем та спонукає до розвитку партнерських відносин між усіма зацікавленими сторона- ми з метою зміцнення глобальної енергетичної безпеки. Одним із найбільш ефективних способів досягнення енер- гетичної безпеки є формування прозорих, ефективних і конкурентних світових енергетичних ринків, важлива роль у створенні яких належить національним урядам та відповідним міжнародним організаціям. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Еконо- місти приділяють велику увагу дослідженню питань енер- гетичної безпеки країн світу та напрямів її забезпечення. Зокрема слід відзначити наукові роботи таких вітчизняних і зарубіжних учених, як О. Власюк, Д. Прейгер, А. Масте- панов [2], І. Корнілов, И. Грицевич [3], Т. Мітрова, О. Амо- ша, Ю. Макогон, С. Пирожков, В. Фейгін [4; 5; 6], О. Мед- ведєва [4; 5]. Сучасні умови глобалізації світових ринків відбиті в наукових працях О. Білоруса, Б. Губського, Д. Лук’яненка, О. Булатової [7], Г. Матусевич та ін. Незва- жаючи на досить широкий спектр досліджень щодо зазна- чених проблем, на додаткову увагу заслуговують питання щодо механізму створення і функціонування інтегрованих регіональних енергетичних ринків. Метою дослідження є обґрунтування необхідності створення інтегрованих регіональних енергоринків для більш ефективного вирішення проблем забезпечення гло- бальної енергетичної безпеки; виділення складових ме- ханізму регіонального енергетичного ринку на європейсь- кому просторі. Основні результати дослідження. Зміна епох оха- рактеризувалася активною глобалізацією економіки й розвитком нової моделі багатополярного світу. Це спричи- нило необхідність міждержавної взаємодії та багато- національного врегулювання для забезпечення сталого розвитку світового співтовариства, регіональних груп і ок- ремих країн. Головними ознаками глобальної економіки стали роз- ширення міжнародної торгівлі; активізація міграційних про- цесів, що охоплюють ресурсну базу світового вироб- ництва; посилення інтеграційної взаємодії країн та виникнення регіональних інтеграційних об’єднань, дія яких стає більш впливовою. Досвід показує, що в зовнішньоеко-
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-48025
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1728-6220
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T13:20:48Z
publishDate	2011
publisher	Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
record_format	dspace
spelling	Майко, В.А. 2013-08-13T12:24:52Z 2013-08-13T12:24:52Z 2011 Зовнішньополітичні та економічні пріоритети України у країнах Центральної, Південної і Південно-Східної Азії / В.А. Майко // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 9-10. — С. 3-7. — укp. 1728-6220 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48025 339 Стаття розглядає основні напрями сучасної стратегії розвитку відносин України з країнами Центральної, Південної і Південно-Східної Азії в контексті зовнішньоекономічних пріоритетів нашої країни. Наголошується на посиленні геополітичної ролі Азії у світі та стрімкій динаміці економічного зростання у цьому регіоні. Статья рассматривает основные направления современной стратегии развития отношений Украины со странами Центральной, Южной и Юго-Восточной Азии в контексте внешнеэкономических приоритетов нашей страны. Отмечается усиление геополитической роли Азии в мире и стремительная динамика экономического роста в этом регионе. Article examines the main trends of modern strategy of Ukraine’s relations with Central, South and Southeast Asia in the context of foreign policy priorities of Ukraine. Special attention was given to increasing geopolitical role of Asia and dynamics of economic growth in this region. uk Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України Економiчний часопис-XXI Світове господарство і міжнародні економічні відносини Зовнішньополітичні та економічні пріоритети України у країнах Центральної, Південної і Південно-Східної Азії Внешнеполитические и экономические приоритеты Украины в странах Центральной, Южной и Юго-Восточной Азии External political and economic priorities of Ukraine in Central, South and Southeast Asia Article published earlier
spellingShingle	Зовнішньополітичні та економічні пріоритети України у країнах Центральної, Південної і Південно-Східної Азії Майко, В.А. Світове господарство і міжнародні економічні відносини
title	Зовнішньополітичні та економічні пріоритети України у країнах Центральної, Південної і Південно-Східної Азії
title_alt	Внешнеполитические и экономические приоритеты Украины в странах Центральной, Южной и Юго-Восточной Азии External political and economic priorities of Ukraine in Central, South and Southeast Asia
title_full	Зовнішньополітичні та економічні пріоритети України у країнах Центральної, Південної і Південно-Східної Азії
title_fullStr	Зовнішньополітичні та економічні пріоритети України у країнах Центральної, Південної і Південно-Східної Азії
title_full_unstemmed	Зовнішньополітичні та економічні пріоритети України у країнах Центральної, Південної і Південно-Східної Азії
title_short	Зовнішньополітичні та економічні пріоритети України у країнах Центральної, Південної і Південно-Східної Азії
title_sort	зовнішньополітичні та економічні пріоритети україни у країнах центральної, південної і південно-східної азії
topic	Світове господарство і міжнародні економічні відносини
topic_facet	Світове господарство і міжнародні економічні відносини
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48025
work_keys_str_mv	AT maikova zovníšnʹopolítičnítaekonomíčnípríoritetiukraíniukraínahcentralʹnoípívdennoíípívdennoshídnoíazíí AT maikova vnešnepolitičeskieiékonomičeskieprioritetyukrainyvstranahcentralʹnoiûžnoiiûgovostočnoiazii AT maikova externalpoliticalandeconomicprioritiesofukraineincentralsouthandsoutheastasia

Зовнішньополітичні та економічні пріоритети України у країнах Центральної, Південної і Південно-Східної Азії

Institution

Ähnliche Einträge