Заснування монастирів північного заходу Слобожанщини у козацьку добу

Стаття присвячена подіям, які відбувалися на території Лівобережної України в середині XVII ст., і які призвели до виникнення монастирів на північному заході Слобожанщини. Аналізується взаємозв’язок між розташуванням монастирів та фортець Слобожанщини, їх роль у заселенні регіону. Статья посвящена с...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Сумський історико-архівний журнал
Date:2010
Main Author: Кравченко, О.М.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2010
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48124
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Заснування монастирів північного заходу Слобожанщини у козацьку добу / О.М. Кравченко // Сумський історико-архівний журнал. — 2010. — № X-XI. — С. 197-202. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860028677638586368
author Кравченко, О.М.
author_facet Кравченко, О.М.
citation_txt Заснування монастирів північного заходу Слобожанщини у козацьку добу / О.М. Кравченко // Сумський історико-архівний журнал. — 2010. — № X-XI. — С. 197-202. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Сумський історико-архівний журнал
description Стаття присвячена подіям, які відбувалися на території Лівобережної України в середині XVII ст., і які призвели до виникнення монастирів на північному заході Слобожанщини. Аналізується взаємозв’язок між розташуванням монастирів та фортець Слобожанщини, їх роль у заселенні регіону. Статья посвящена событиям, которые происходили на территории Левобережной Украины в середине XVII в., и которые привели к возникновению монастырей на северо-западе Слобожанщины. Анализируется взаимосвязь монастырей и крепостей Слобожанщины, их роль в заселении региона. The article is devoted to the events, which took place on the territory of left-bank Ukraine in the middle of XVII century and their consequences, which led to monasteries foundation in the North-West of Slobozhanshchyna. Interdependence of Slobozhanshchyna monasteries and fortresses location, their role in the process of settlement in the region is analysed.
first_indexed 2025-12-07T16:51:19Z
format Article
fulltext 197СУМСЬКИЙ ІСТОРИКО-АРХІВНИЙ ЖУРНАЛ. №X-ХІ. 2010 КРАВЧЕНКО О.М. ЗАСНУВАННЯ МОНАСТИРІВ ПІВНІЧНОГО ЗАХОДУ СЛОБОЖАНЩИНИ У КОЗАЦЬКУ ДОБУ Стаття присвячена подіям, які відбувалися на території Лівобережної України в середині XVII ст., і які призвели до виникнення монастирів на північному заході Слобожанщини. Аналізується взаємозв’язок між розташуванням монастирів та фортець Слобожанщини, їх роль у заселенні регіону. Початок колонізації північно-західної Слобожанщини відбувається на початку XVII ст., коли невеликі ватаги козаків, переважно селітроварів, намагалися закріпи- тися на незаселених південно-західних прикордонних землях Московського царства. Такі дії, особливо з боку роменського державця К.Сіножацького, приводили до пост- ійних збройних конфліктів між роменськими козаками та путивльськими служилими людьми. За наявності цих конфліктів, які до того ж проходили на фоні постійної заг- рози з боку Кримського ханства, виникнення монастирів було неможливе [4, с.79- 80]. Метою даної роботи є аналіз військових та соціально-економічних процесів, які передували заснуванню слобожанських монастирів у середині XVII ст. Уперше слобожанські монастирі були описані архієпископом Філаретом (Д.Г.Гу- мілевським) [9]. Згадки про Слобожанські монастирі є у працях А.С.Лебедєва [7], Д.І.Багалія [1, с.167-280] та П.М.Фомина [10]. У 20-х роках ХХ ст. С.А.Таранушен- ком було проведено дослідження великої кількості церков та монастирів, на сьогодні зруйнованих [8]. Багато років тема вивчення історії монастирів була вузькоспеціаль- ною, як об’єкт дослідження бралися до уваги виключно храми. Загальна характерис- тика монастирів Лівобережжя як комплексних пам’яток була здійснена М.П.Цапен- ком. Ним було проаналізовано устрій, топографію та укріплення монастирів козацької доби. Було розроблено першу типологію монастирів, що базується на топографії [11]. Вагомий внесок у вивчення монастирів як комплексних пам’яток належить В.В.Ве- черському [2; 3]. Верхнє Посулля та Середня Ворскла стали тими регіонами, де у 30-х роках XVII ст. починають виникати козацькі остроги. Вони стали осередками колонізаційного руху. Навколо них починають виникати слободи. Так, у середині 30-х років XVII ст. виникають остроги Недригайлів та Вільшана [6, с.310-340]. Згодом на території Верхнього Посулля будуються нові укріплені поселення, однак на сьогодні тут невідомі монастирі XVII-XVIIІ ст. Причиною відсутності мона- стирів у Верхньому Посуллі може бути те, що засновники острогів, козаки-кондотьє- ри, були зацікавлені перш за все у військовій безпеці. Будівництво невеликих острогів велося під керівництвом незаможних шляхтичів та козаків, які не могли забезпечити монастирі ні коштами, ні землею. Вони напряму залежали від польських урядників, які ставали ініціаторами заснування острогів. Невелика площа острогів не могла за- хистити все населення округи, а монастирі через незначні укріплення, відсутність зброї та гарнізону були найбільш вразливими об’єктами під час нападів татар. 198 СУМСЬКИЙ ІСТОРИКО-АРХІВНИЙ ЖУРНАЛ. №X-ХІ. 2010 Рис. 1. Монастирі північного заходу Слобожанщини середини XVII-XVIII ст.: 1- Преображенський Скельський, 2 - Охтирський Благовіщенський (Свято-Троїцький), 3 - Вольненський Троїцький, 4 - Михайлівський Іоанно-Предтечів, 5 - Сумський Іоанно-Предтечів, 6 - Сумський Успенський, 7 - Білогірський Миколаївський, 8 - Суджанський Іоанно-Предтечів, 9 - печерний скит. 199СУМСЬКИЙ ІСТОРИКО-АРХІВНИЙ ЖУРНАЛ. №X-ХІ. 2010 Крім військової загрози існуванню, був ще один фактор - політичний, який за- важав виникненню монастирів. На початку XVII ст. московський уряд був катего- рично проти присутності на своїх західних кордонах вихідців з Речі Посполитої. Зас- нування монастиря вихідцями з Речі Посполитої на цих землях могло стати однією з причин заснування поряд низки хуторів та слобод. Таким чином була б порушена цілісність московського західного кордону. До того ж, незаможна польська та украї- нська шляхта, яка підтримувалася королем та Сеймом, була переважно католицького або греко-католицького віросповідання. Крім того, гарантувати безпеку монастирів на цій території не могло ні Московське царство, ні Річ Посполита. Ще одним регіоном, де проходило поступове освоєння території майбутньої Слобожанщини, стало межиріччя Псла та Ворскли. Цією територією проходив шлях путивльських прикордонних сторож. Тут у 40-х роках XVII ст. виникає кілька неве- ликих фортець, які стали частиною Бєлгородської засічної смуги. Вони мали пост- ійний контингент, який складався зі стрільців. Фортеці часто зазнавали нападів з боку загонів татарської кінноти, тому до другої половини XVII ст. слободи та хутори на- вколо фортець не виникали [5, с.111-112]. У всіх випадках заснування укріплених поселень на території майбутньої Сло- божанщини їх населення було в першу чергу військовим контингентом, який перебу- вав тут тимчасово, без сімей та земельних наділів. Ротація військового контингенту московського царства та сезонна присутність селітроварів з Речі Посполитої стали причиною відсутності монастирів у регіоні до другої половини XVII ст. Численні селянські повстання на території Речі Посполитої у 30-х роках XVII ст. також завдавали шкоди монастирям. Часто ченці ставали на бік польської шляхти або українських повстанців, чим ставили під загрозу власне існування. Окремі мона- стирі на території Речі Посполитої часто були розташовані в межах укріплених міст. При облозі та штурмі міста православні монастирі часто руйнувалися загонами під керівництвом заможної шляхти католицького віросповідання. У 1648 та 1649 роках на Лубенщині було спалено Густинський та Мгарський монастирі, які підтримував князь Ієремія Вишневецький. Багато монастирів Лівобе- режної України були розорені під час війни під проводом Б.Хмельницького. Вони піддавалися нападу з боку як Речі Посполитої, так і московських військ. У 1658 р. армія під командуванням князя Ромадановського захопила та розори- ла Лубенський Мгарський монастир. Це змусило ченців, які залишилися, покинути монастир та шукати нового місця для проживання. Війна та розорення стали однією з основних причин, що змусили ченців разом з козаками шукати нових місць для проживання. Відомо, що ченці долучалися до ватаг козаків, які вирушали на незаселені землі Московського царства. Під захистом озброєних козаків вони прибували на нові тери- торії. Часто ситуація складалася так, що ченці змушені були самі вирушати в небез- печний похід, як це видно з повідомлення про заснування Охтирського Благовіщенсь- кого монастиря у 1654 р. “Монастырь по указу благочестивейшаго Государя Царя и В.К. Алексея Михайловича, по челобитью игумена с братьею, устроен 1654 г. а оный игумен от унеи бежал с Подпольской области, из-за Днепра, с Лебединскаго монас- тыря, под державу предков ваших, с братиею 40 человек монахами и с подданными тамошними вольными черкасами, церковными утварьми и священническими обла- чении, сосудами и со всеми принадлежащими церковными потребами и сему игуме- ну по указу Государя Царя и В.К. Алексея Михайловича, по свидетельству гор. Алеш- ни всякаго чина и звания людей, та гора Ахтирь с пахатным полем и сенными поко- 200 СУМСЬКИЙ ІСТОРИКО-АРХІВНИЙ ЖУРНАЛ. №X-ХІ. 2010 сы лесными дачи и рыбными ловли яко впусте состоящая и ни кем не владеема, была отведена под монастырь” [9, с.3]. Після початку у 1648 р. Визвольної війни під проводом Б. Хмельницького зміни- лася військово-політична ситуація на північно-східному кордоні Речі Посполитої. Вона вже не контролювала територію Дніпровського Лівобережжя, а московський уряд був зацікавлений у заселенні вільних територій Середньої Ворскли та Псла. Тому з середини 50-х років XVII ст. Слобожанщина переживає колонізаційний бум, коли за кілька років було засновано та збудовано більше десятка великих фортець із потуж- ною системою укріплень. Наявність нових фортець та розвиненої інфраструктури стала однією з причин появи нових монастирів саме у середній течії Псла і Ворскли та відсутності їх у Посуллі. Осадчі нових населених пунктів, представники освіченої козацької старшини часто ставали ініціаторами заснування монастирів та підтриму- вали їх матеріально. Береги Ворскли та Псла у їх середній течії мають велику кількість мисів та ос- танців, зручних для заснування невеликого укріплення. Протягом кількох століть сіве- рянами, а пізніше давньоруськими князями, було збудовано велику кількість городищ. Їх залишки не викликали інтересу у багаточисельних козацьких ватаг, яким потрібна була велика площа для розбудови нових фортець, а для ченців старі укріплення підхо- дили якнайкраще. Будівництво монастирів починається неподалік фортеці, одразу ж після завер- шення будівництва основних укріплень (рис. 1). Поблизу Сум виникають одразу два монастиря : чоловічий, а трохи пізніше - жіночий, між Миропіллям та Суджею - чо- ловічий, поблизу Вольного - чоловічий, між Охтиркою, Олешнею та Куземином - два чоловічих, між Лебедином, Азаком та Межиричем - один чоловічий. Розташу- вання монастирів поруч з великими містами-фортецями відомі у Московській дер- жаві та Речі Посполитій XVI-XVIIІ ст. Укріплення використовувалися виключно для самозахисту. Поряд з монастирями, які виникли у середині - другій половині XVII ст., розта- шовані слободи пушкарів. Топонім з коренем “пушка”, яке можна віднести до посе- лень пушкарів, зустрічається часто поряд з великими фортецями. Артилеристи були елітою козацького гарнізону, від них залежало успішне відбиття нападів татар. Велику увагу пушкарям приділяли і московські воєводи, які платили їм сріблом та виділяли кращі землі для заснування слобод та хуторів. Таким чином, утворився досить за- можний прошарок слобожанського українського козацтва, спроможний на рівні зі старшиною економічно підтримувати монастирі. Цим можна пояснити назви деяких населених пунктів, розташованих неподалік монастирів: поряд з Сумським Успенсь- ким монастирем - село Пушкарівка, поруч Вольненського монастиря - слобода Стре- лецкая Пушкарка, частина села Михайлівка, поблизу якого розташований Михайлі- вський монастир, має назву “Пушкарівка”. Про існування слободи Пушкарної по- близу Охтирки відомо за писемними джерелами, вона розташовувалася за 13 верст на південний захід від Охтирки, точніше локалізувати її на даний час неможливо [12, с.185]. Збереглися пізньосередньовічні маршрути, що зв’язували Суми і Миропілля. На них розташовано два монастирі. Сумський Іоанно-Предтечів знаходився поряд з до- рогою, що сполучала Суми зі слободою Лука, далі дорога йшла в напрямку Миропіл- ля. Сумський Успенський розташовувався за 3 км на схід від цього шляху. Така ж ситуація простежується і з розташуванням Михайлівського Іоанно-Предтечевого мо- настиря. До сьогодні існує ґрунтова дорога, що проходить уздовж берегової тераси 201СУМСЬКИЙ ІСТОРИКО-АРХІВНИЙ ЖУРНАЛ. №X-ХІ. 2010 правого берега р.Псел. Саме цим шляхом йшло сполучення з фортецями Азак, Ме- жиріч, Ворожба та далі з Сумами. Вольненський Троїцький монастир був розташова- ний неподалік місця, де сходяться шляхи з Вольного, Великої Писарівки на Охтирку та Богодухів, а далі - у напрямку Харкова. Таке розташування надавало монастирю економічні переваги. Надходження товарів та продуктів з Московської держави до новозбудованих фортець проходило не без участі монастирів, які часто ставали пун- ктами відпочинку на торгових шляхах. Скельський Преображенський монастир зас- новано неподалік Зіньківського шляху, від якого відходили шляхи на Куземин, Охтир- ку, Олешню, Грунь. Поряд з монастирем існує човновий перевіз через р.Ворскла, звідки дорога йшла на село Лутище, а потім - на Охтирку. Засновниками монастирів, як це зазначено у писемних джерелах, були ченці - вихідці з Гетьманщини. Вони тікали з розорених польськими військами православних монастирів. Часто, прибув- ши на нове місце та отримавши землю для заснування монастиря, настоятелі зму- шені були відправлятися у багатоденні мандрівки з метою пошуку майбутніх ченців. Найбільша кількість ченців, які заснували на північному заході Слобожанщини пра- вославний монастир, становила близько 40 чоловік. Звісно, нечисленні чернецькі колективи були не в змозі на перших етапах будувати великі та потужні монастирські укріплення. Часто відомо про одного-двох ченців, які селилися у важкодоступній та відлюдній місцевості. Тому допомога з боку козаків, які славилися як майстри буду- вання фортець, була дуже доречною. Отже, зміна військової та економічної ситуації в Речі Посполитій у середині XVII ст. стала причиною масового переселення козаків та посполитих на південно-західні рубежі Московської держави. Колоністи намагалися перенести на нові землі не тільки соціальний устрій життя, а й духовний. Одним з аспектів духовного життя українців на нових землях було заснування православних монастирів. Аналіз розташування монастирів та їх фортифікаційних елементів свідчить про схожість планування із новозбудованими фортецями. У середині XVII ст. монастирі будувалися одночасно з фортецями і розташовувалися неподалік від укріпленого го- родка. Такий принцип розташування ми спостерігаємо у всіх випадках. Ця відстань гарантувала усамітненість монастиря, а в разі небезпеки - швидку евакуацію до най- ближчої фортеці. Монастирі в середині - другій половині XVII ст. розташовувались неподалік дороги, яка з’єднувала дві фортеці. Це давало змогу монастирю отримува- ти припаси. Водночас монастирі ставали пунктами перепочинку та, у разі небезпе- ки, захисту. Вибір місця заснування та проектування монастирів проходило, найімо- вірніше, за активною участю козаків з навколишніх містечок та хуторів під керівницт- вом старшини . При порівнянні укріплень козацьких фортець та монастирів можна виділити багато спільних рис, що вказує на перенесення традицій військового зодче- ства на монастирське. ________________________________________ 1. Багалей Д.И. Новые материалы для истории Слободской Украины / Д.И.Багалей // Сборник Харьковского Историко-Филологического Общества. - Харьков, 1893. - Т.V. - Вып.1. - С.167-280. 2. Вечерський В.В. Спадщина містобудування України: Теорія і практика містобудівних пам’яткоохоронних досліджень населених місць / В.В.Вечерський. - К.: НДІТІАМ, 2003. - 600 с. 3. Вечерський В.В. Пам’ятки архітектури й містобудування Лівобережної України: Виявлення, дослідження, фіксація / В.В.Вечерський. - К.: Видавничий дім А.С.С, 2005. - 584 c. 4. Кравченко О.М. Фортеці XVII ст. на Московсько-Польському порубіжні / О.М.Кравченко, Є.М.Осадчий // Середньовічні старожитності Південної Русі-України: Тези доповідей 3 Міжнародної студентської наукової археологічної конференції [ред. Дятлов В.О., Івакін Г.Ю., Коваленко В.П., Коваленко О.Б., Моця О.П., Ричка В.М., Ячменіхін К.М.]. - Чернігів: ЧДПУ, 2005. - С.79-81. 202 СУМСЬКИЙ ІСТОРИКО-АРХІВНИЙ ЖУРНАЛ. №X-ХІ. 2010 5. Коротя О.В. Фортеці Межиріччя Псла та Ворскли як складова частина Бєлгородської засічної смуги / О.В.Коротя, Є.М.Осадчий // Середньовічні старожитності Центрально-Східної Європи. - Тези доповідей VІІ Міжнародної студентської наукової археологічної конференції [ред. Дятлов В.О., Коваленко В.П., Коваленко О.Б., та ін.]. - Чернігів: ЧДПУ, 2008. - С.111-114. 6. Кулаковський П. Чернігово-Сіверщина у складі Речі Посполитої (1618-1648) / П.М.Кулаковський. - К.: Темпора, 2006. - 496 с. 7. Лебедев А.С. Исторические изыскания в южнорусских архивах (В чтениях общества истории и древностей) / А.С. Лебедев. - Харьков 1884. - Книга 2. - 237 с. 8. Таранушенко С.А. Монументальна дерев’яна архітектура Лівобережної України. / С.А.Таранушенко. - К.: Будівельник, 1976. - 236 с. 9. Филарет (Д.Г.Гумилевский). Историко-статистическое описание Харьковской епархии. Краткий обзор епархии и монастыри / Архиепископ Филарет. - Отд.І. - М.: Типография В.Готье, 1852. - 236 с. 10. Фомин П. Церковные древности Харьковского края (Историко-археологический очерк) / П.М.Фомин. - Харьков, 1916. - Вып.1. - 208 с. 11. Цапенко М.П. Архитектура Левобережной Украины XVII-XVIII веков / М.П.Цапенко. - М., 1967. - 234 с. 12. Экономические примечания на Ахтырский уезд 1785 г. - Х., 2008. - 215 с. Кравченко А.Н. Основание монастырей северо-запада Слобожанщины в казацкий период Статья посвящена событиям, которые происходили на территории Левобережной Украины в середине XVII в., и которые привели к возникновению монастырей на северо-западе Слобожанщины. Анализируется взаимосвязь монастырей и крепостей Слобожанщины, их роль в заселении региона. Kravchenko A.М. Monasteries foundation during the Cossack period in the North- West of Slobozhanshchyna The article is devoted to the events, which took place on the territory of left-bank Ukraine in the middle of XVII century and their consequences, which led to monasteries foundation in the North-West of Slobozhanshchyna. Interdependence of Slobozhanshchyna monasteries and fortresses location, their role in the process of settlement in the region is analysed. _____________________ Отримано 22.09.2010
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-48124
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 2227-183X
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T16:51:19Z
publishDate 2010
publisher Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
record_format dspace
spelling Кравченко, О.М.
2013-08-15T14:21:44Z
2013-08-15T14:21:44Z
2010
Заснування монастирів північного заходу Слобожанщини у козацьку добу / О.М. Кравченко // Сумський історико-архівний журнал. — 2010. — № X-XI. — С. 197-202. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
2227-183X
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48124
Стаття присвячена подіям, які відбувалися на території Лівобережної України в середині XVII ст., і які призвели до виникнення монастирів на північному заході Слобожанщини. Аналізується взаємозв’язок між розташуванням монастирів та фортець Слобожанщини, їх роль у заселенні регіону.
Статья посвящена событиям, которые происходили на территории Левобережной Украины в середине XVII в., и которые привели к возникновению монастырей на северо-западе Слобожанщины. Анализируется взаимосвязь монастырей и крепостей Слобожанщины, их роль в заселении региона.
The article is devoted to the events, which took place on the territory of left-bank Ukraine in the middle of XVII century and their consequences, which led to monasteries foundation in the North-West of Slobozhanshchyna. Interdependence of Slobozhanshchyna monasteries and fortresses location, their role in the process of settlement in the region is analysed.
uk
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
Сумський історико-архівний журнал
Історія України
Заснування монастирів північного заходу Слобожанщини у козацьку добу
Основание монастырей северо-запада Слобожанщины в казацкий период
Monasteries foundation during the Cossack period in the NorthWest of Slobozhanshchyna
Article
published earlier
spellingShingle Заснування монастирів північного заходу Слобожанщини у козацьку добу
Кравченко, О.М.
Історія України
title Заснування монастирів північного заходу Слобожанщини у козацьку добу
title_alt Основание монастырей северо-запада Слобожанщины в казацкий период
Monasteries foundation during the Cossack period in the NorthWest of Slobozhanshchyna
title_full Заснування монастирів північного заходу Слобожанщини у козацьку добу
title_fullStr Заснування монастирів північного заходу Слобожанщини у козацьку добу
title_full_unstemmed Заснування монастирів північного заходу Слобожанщини у козацьку добу
title_short Заснування монастирів північного заходу Слобожанщини у козацьку добу
title_sort заснування монастирів північного заходу слобожанщини у козацьку добу
topic Історія України
topic_facet Історія України
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48124
work_keys_str_mv AT kravčenkoom zasnuvannâmonastirívpívníčnogozahoduslobožanŝiniukozacʹkudobu
AT kravčenkoom osnovaniemonastyreiseverozapadaslobožanŝinyvkazackiiperiod
AT kravčenkoom monasteriesfoundationduringthecossackperiodinthenorthwestofslobozhanshchyna