Теоретичні засади розвитку індустрії туризму
У статті досліджено теоретико-методологічний базис індустрії туризму. Розглянуто в
 історичній ретроспективі етимологію понять «туризм», «турист». Досліджено понятійні
 категорії «туристична послуга», «туристичний ринок» та «індустрія туризму». В статье исследован теоретико-методолог...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Економiчний часопис-XXI |
|---|---|
| Дата: | 2012 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
2012
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48229 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Теоретичні засади розвитку індустрії туризму / М.П. Бондаренко // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 3-4. — С. 19-22. — Бібліогр.: 20 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860225756235300864 |
|---|---|
| author | Бондаренко, М.П. |
| author_facet | Бондаренко, М.П. |
| citation_txt | Теоретичні засади розвитку індустрії туризму / М.П. Бондаренко // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 3-4. — С. 19-22. — Бібліогр.: 20 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економiчний часопис-XXI |
| description | У статті досліджено теоретико-методологічний базис індустрії туризму. Розглянуто в
історичній ретроспективі етимологію понять «туризм», «турист». Досліджено понятійні
категорії «туристична послуга», «туристичний ринок» та «індустрія туризму».
В статье исследован теоретико-методологический
базис индустрии туризма. Рассмотрена в исторической ретроспективе этимология понятий «туризм», «турист». Исследованы понятийные категории «туристическая услуга», «туристический рынок» и «индустрия
туризма».
The article researches theoretical-methodological basis
of tourism industry. It covers etymology of «tourism»,
«tourist» meanings in historical retrospective. Such conceptual categories as «tourist service», «tourism market»
and «tourism industry» are explored.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:19:40Z |
| format | Article |
| fulltext |
19
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI3-4’2012
орієнтація фармацевтичних корпорацій США на внут-
рішній ринок (43% світового), швидке накопичення капіта-
лу та інтенсивна інноваційна політика стали поштовхом до
швидкого зростання фармацевтичної промисловості США.
Висновки. Постійне нарощування масштабів діяль-
ності та активів, наявність інтелектуальних ресурсів, інші
переваги, які отримують ТНК як суб’єкти світової еконо-
міки формують передумови їх лідерства у створенні інно-
вацій. Державні замовлення на інноваційну продукцію,
повне або часткове фінансування державою науково-
дослідних робіт, особливо в періоди економічного спаду,
виконують стабілізуючу функцію в діяльності потужних
національних компаній, забезпечуючи їх інноваційний роз-
виток.
ТНК впроваджують стратегії відповідно до поставле-
них цілей та можливостей корпорацій. З метою отримання
науково-технічних знань і досвіду компанії формують
стратегічні альянси. Міжнародна науково-технічна коопе-
рація сприяє підвищенню ефективності використання ча-
су та витрат на проведення наукових розробок.
Досить агресивна інноваційна політика, про що
свідчать значні щорічні витрати на проведення НДДКР,
впливає на формування ринкових позицій компаній, особ-
ливо це характерно для фармацевтичної промисловості.
Останнім часом посилюється роль процесів злиття і погли-
нання у забезпеченні ринкових та інноваційних переваг
міжнародних корпорацій.
Література
1. Гохберг Л. М. Новая инновационная система для «новой эконо-
мики» / Л. М. Гохберг. – М. : ГУ ВШЭ, 2000. – 254 с.
2. Occasional Note. UNCTAD Survey on the Internationalization of
R&D // United Nations Conference on Trade and Development, 12
December, 2005 [Electronic resource]. – Access mode : httр://www.unc-
tad.org
3. Lockheed Martin. Awarded $789.8 Million THAAD Production Contract
[Electronic resource]. – Access mode : httр://www.lockheedmartin.com
4. Будкін В. Інноваційна модель розвитку національних економік /
В. Будкін // Економіка України. – 2010. – № 6. – С. 67–78.
5. Twelve Huge M&A Deals For 2010: [The Stuff That Dreams Are Made
off [Electronic resource]. – Access mode : http://247wallst.com/2009/12/
14/twelve-huge-ma-deals-for-2010-the-stuff-that-dreams-are-made-of/
6. UNCTAD Training Manual on Statistics for FDI and the Operations of
TNCs. V.II. Statistics on the Operations of Transnational Corporations,
2009 [Electronic resource]. – Access mode : httр://www.unctad.org
8. Top 50 venture – funded companies. Dr. Diane Hamilton. Improving
your lifetime potential [Electronic resource]. – Access mode :
http://drdianehamilton.wordpress.com/2011/03/10/top-50-venture-fund-
ed-companies-for-2011/
9. The year 2001 will Stand Out in Any Histirical Acounting [Electronic
resource]. – Access mode : http://www.pharmexec.compharmexec/
data/articlelong//pharmexec/182002/17966/article.pdf
10. The Tool between Two Storms 12th Annual Pharm Exec 50
[Electronic resource]. – Access mode : http://topforeignstocks.com/wp-
content/uploads/2011/08/Top-Pharama-Companies-2011-RPT.pdf
11. The World Top 50 Pharmaceutical Companies [Electronic
resource]. – Access mode : http://www.pharmexec.com/pharmexec/
data/articlestandard//pharmexec/182006/323799/article.pdf
Стаття надійшла до редакції 15 лютого 2012 року
ѲÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² ̲ÆÍÀÐÎÄͲ ÅÊÎÍÎ̲×Ͳ ²ÄÍÎÑÈÍÈ
УДК 339.9(4)+339.137.2+338.48
М. П. Бондаренко,
аспірантка Інституту світової економіки
і міжнародних відносин НАН України
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ
РОЗВИТКУ ІНДУСТРІЇ ТУРИЗМУ
У статті досліджено теоретико-методологічний базис індустрії туризму. Розглянуто в
історичній ретроспективі етимологію понять «туризм», «турист». Досліджено понятійні
категорії «туристична послуга», «туристичний ринок» та «індустрія туризму».
Ключові слова:туризм,турист,туристична послуга,туристичний ринок, індустрія туризму.
М. П. Бондаренко
ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ
РАЗВИТИЯ ИНДУСТРИИ ТУРИЗМА
В статье исследован теоретико-методологический
базис индустрии туризма. Рассмотрена в историчес-
кой ретроспективе этимология понятий «туризм», «ту-
рист». Исследованы понятийные категории «туристи-
ческая услуга», «туристический рынок» и «индустрия
туризма».
Ключевые слова:туризм,турист,туристическая услу-
га, туристический рынок, индустрия туризма.
M. P. Bondarenko
THEORETICAL BACKGROUND OF
TOURISM INDUSTRY DEVELOPMENT
The article researches theoretical-methodological basis
of tourism industry. It covers etymology of «tourism»,
«tourist» meanings in historical retrospective. Such con-
ceptual categories as «tourist service», «tourism market»
and «tourism industry» are explored.
Key words: tourism, tourist, tourist service, tourism market,
tourism industry.
Постановка проблеми. Індустрія туризму відіграє
важливу роль в економіці країни та справляє відчутний
вплив на світове господарство: розвиває національні еко-
номіки та економіки інтеграційних об’єднань, сприяє фор-
муванню іміджу регіону, дозволяє загострити увагу на про-
блемах розвитку суспільства. Світова криза останніх років
обумовила необхідність кардинального перегляду ак-
центів у формуванні туристичних послуг, що насамперед
вимагає ґрунтовного аналізу категоріального апарату і ме-
тодологічних концепцій. Незважаючи на те, що історія роз-
витку туризму бере свій початок від давніх часів, питання
теоретико-методологічного базису неодноразово підійма-
лося в наукових колах й викликало чимало дискусій у
розрізі географії, економіки, соціології, філософії, медици-
ни, екології. Складність чіткого визначення методико-по-
нятійного апарату індустрії туризму спричинено його полі-
функціональністю та роллю в суспільстві.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням
дослідження теоретико-методологічного базису індустрії
туризму займалися такі вітчизняні та зарубіжні вчені, як
Г. Алейнікова, А. Александрова, І. Балабанов, А. Бівер,
М. Біржаков, В. Герасименко, Л. Гонтаржевська, В. Да-
нильчук, О. Дмитрук, Л. Дядечко, Е. Левицька, О. Любіце-
ва, М. Мальська, В. Новиков, В. Пазенок, Н. Покровський,
В. Стафійчук, Д. Стеченко, В. Теобальд, Т. Ткаченко,
Л. Устименко, В. Федорченко, В. Хунцікер, Дж. Холловей,
Н. Чорненька. Основні теоретичні детермінанти визначен-
ня стратегічних концепцій міжнародної конкурентоспро-
ec-3-4_12.qxp 17.05.2012 9:06 Page 19
20
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 3-4’2012
ѲÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² ̲ÆÍÀÐÎÄͲ ÅÊÎÍÎ̲×Ͳ ²ÄÍÎÑÈÍÈ
можності індустрії туризму передбачають вивчення таких
складових теоретико-методологічного базису, як: туризм,
турист, туристична послуга, туристичний ринок та індуст-
рія туризму. На жаль, доводиться констатувати той факт,
що на відміну від російської наукової школи туризму в Ук-
раїні за деяким винятком майже відсутні фундаментальні
дослідження в галузі теоретичних засад туризмології.
Мета статті: дослідити теоретико-методологічний ба-
зис індустрії туризму, розглянути в історичній ретроспек-
тиві етимологію понять «туризм», «турист», дослідити по-
нятійні категорії «туристична послуга», «туристичний
ринок» та «індустрія туризму».
Основні результати дослідження. Розкриття сут-
ності туризму, його функцій та ролі в суспільстві вимагає
ґрунтовного аналізу і звернення до історичних витоків.
Вивчення понятійного апарату доречно розпочати з
дослідження терміну «туризм». Дефініція «туризм» не має
одностайного визначення серед науковців через надто
широкий спектр діяльності та множинність функцій, що по-
кладаються на туризм у суспільстві. Як зазначає науко-
вець О. Любіцева, туризм має поліфункціональний харак-
тер [1, c. 8]. Крім того, А. Александрова вважає, що
«робочі дефініції, обмежені вузькогалузевими рамками, не
розкривають всього розмаїття внутрішніх та зовнішніх
зв’язків цього суспільно-економічного явища. Тому вини-
кає потреба концептуального, чи сутнісного, визначення
туризму» [2, c. 16]. Ретроспектива визначення поняття
фіксує декілька офіційних версій, що з часом доповнюва-
лися функціональною складовою та обмежилися часови-
ми рамками перебування.
Із наукової праці Л. Устименко та І. Афанасьєва випли-
ває, що термін «туризм» уперше з’явився у Франції у 18
столітті та в перекладі з французької означає «мандрівка
заради задоволення; а турист – це людина, яка здійснює
мандрівку» [3, c. 10]. Проте можна зафіксувати розбіж-
ності в етимології поняття: не існує чіткої визначеності
країни походження та часових рамок щодо цього терміну.
За переконанням окремих дослідників, термін «туризм»
має англосаксонське походження і вперше з’являється на
початку 19 століття з виходом у 1811 р. друкованого бри-
танського видання «Anecdotes of English language». У
1816 р. слово «туризм» було офіційно включено у словник
французької мови. Використання терміну в літературних
виданнях Франції та Англії кінця 18-го – початку 19 ст. дає
право припускати, що у повсякденному вжитку цей термін
використовувався ще на початку 18 століття, а, за даними
Етимологічного словника, вживання терміну «tour» у зна-
ченні «подорож навкруги/мандрівка» було зафіксовано
ще у 1640 р. [4].
Цікавою у цьому питанні є наукова робота британця
В. Теобальда (William Theobald), який у своїй праці «Гло-
бальний туризм» дуже ґрунтовно підійшов до питання вив-
чення етимології слова «туризм». За його переконанням,
«туризм» походить від англо-французького слова «tourn»,
що, своєю чергою, походить від латинського «tornare» та
грецького «tornos», які в перекладі відповідно означають
«обертання/коло» і «рух навколо своєї осі». Таким чином,
туризм, подібно до кола, відображає дію від’їзду й повер-
нення, спровоковану необхідністю чи бажанням до подо-
рожі [5, c. 6–7].
За офіційною версією ООН, що була прийнята Гене-
ральною Асамблеєю в 1954 році, туризм – це активний
відпочинок, який впливає на зміцнення здоров’я, фізичний
розвиток, пов’язаний із переміщенням за межі постійного
місця проживання. Англійська туристична спілка (Tourism
Society of England) в 1976 р. запропонувала визначати ту-
ризм «як тимчасове, короткострокове переміщення лю-
дей поза межі звичного місця роботи, проживання та іншої
діяльності протягом перебування у країні відвідування. Та-
ке переміщення може здійснюватися з будь-якою метою»
[6]. У 1980 р. на Всесвітній конференції з туризму, що про-
ходила під егідою ЮНВТО в Манілі (Філіппіни), поняття
«туризм» було зафіксовано як діяльність, що має важливе
значення у житті народів у силу безпосереднього впливу
на соціальну, культурну, освітню й економічну сфери жит-
тя держав та їх міжнародні відносини. Розвиток туризму
пов’язаний із соціально-економічним розвитком націй і за-
лежить від доступу людини до активного відпочинку та
його волі подорожувати в рамках вільного часу і розваг,
глибокий гуманітарний характер яких він підкреслює.
Швейцарські дослідники В. Хунцікер (Walter Hunziker)
та К. Краф (Kurt Krapf) розширили визначення, запропоно-
ване Міжнародною асоціацією науковців у галузі туризму
(International Association of Scientific Experts in Tourism/АІST),
давши йому таке трактування: туризм – це «сукупність
феномену і взаємовідносин, що виникають у процесі подо-
рожі та перебування нерезидентів у такий спосіб, що не
передбачає постійного проживання та отримання доходу
в результаті такого сполучення» [7].
Консолідоване визначення туризму запропоновано на-
уковцем М. Біржаковим на основі рекомендацій ЮНВТО із
статистичного обліку туризму [8, c. 14]: «Туризм – тимча-
сові виїзди (подорожі) людей в іншу країну чи місцевість,
відмінну від міста постійного проживання на строк від 24
годин до 6 місяців протягом одного календарного року чи
із здійсненням не менше однієї ночівлі в розважальних, оз-
доровчих, спортивних, гостьових, релігійних та інших цілях
без заняття діяльністю, що оплачується з місцевого дже-
рела» [9, c. 37].
Не можна не погодитися з науковцями А. Клеймено-
вим і Б. Сергеєвим, що пропонують розрізняти поняття
«туризм» відносно суб’єкта дослідження: «…У вузькому
розумінні це форма активного відпочинку (подорожі, екс-
курсії, походи, спортивні заходи). У широкому – галузь
економіки (забезпечення зайнятості населення, збільшен-
ня фінансових надходжень, формування туристичного
ринку)» [10, c. 65].
Проте заради відновлення історичної справедливості,
як показують дослідження інформаційного простору, тер-
мін «турист» з’явився раніше терміну «туризм». Перше
офіційне вживання терміну «турист» було зафіксовано в
1772 р. у праці Р. Гріффітса (Ralf Griffiths) «Подорож Чем-
піонського знамені землями Шотландії в 1769» [11]. В. Тео-
бальд визначає туриста як особу, що виконує дію від’їзду
та повернення, спровоковану необхідністю чи бажанням
до подорожі [5, c. 6–7]. У 1936 р. Ліга Націй визначила, що
«іноземний турист» – це «…особа, яка подорожує за кор-
дон на період не менш ніж 24 години» [5, c. 6–7]. Пізніше, у
1945 році, саме це визначення було взято ООН за основу
детермінації поняття з обмеженням максимального пере-
бування до 6 місяців [5, c. 6–7]. Фахівці ЮНВТО в методо-
логічному довіднику зі статистики туризму в 1995 р. запро-
понували більш чітке визначення поняття «турист»:
«Туристи – особи, що подорожують чи перебувають у міс-
цях за межами їх звичного середовища протягом періоду,
що не перевищує одного року поспіль із метою відпочинку,
бізнесу та ін.» [8].
Різноманітність відтінків у визначенні туризму та
поліфункціональність явища потребують певної кла-
сифікації цього поняття за функціональними ознаками і
вектором спрямованості. Диференціація поняття «ту-
ризм» уперше була представлена Міжнародною асоціа-
цією науковців у галузі туризму (АІST/International Associa-
tion of Scientific Experts in Tourism) у 1981 р., що розрізняла
туризм за преференційними видами відпочинку. Пізніше в
Рекомендаціях із туристичної статистики (1994 р.) ООН
представила класифікацію туризму, яка мала три форми
[12, с. 5]: 1) домашній туризм, коли резиденти визначеної
країни подорожують лише в межах своєї країни; 2) в’їзний
туризм, коли нерезиденти подорожують до визначеної
країни; 3) виїзний туризм, коли резиденти подорожують
до іншої країни. Наведені форми туризму є стандартними і
застосовуються відповідно до контексту досліджень.
Окрім того, у наукових працях (переважно російських та
зарубіжних авторів) можна знайти диференційні види за-
значених форм туризму, а саме [14, c. 36; 19]: а) соціаль-
ний, коли компенсації соціального характеру (як державні,
так і приватні) повністю чи частково покривають витрати
ec-3-4_12.qxp 17.05.2012 9:06 Page 20
21
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI3-4’2012
ѲÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² ̲ÆÍÀÐÎÄͲ ÅÊÎÍÎ̲×Ͳ ²ÄÍÎÑÈÍÈ
на подорож; б) ад’єктивний, що відноситься до численної
ніші форм подорожування, які з’явилися за останні роки з
метою задоволення різних цілей подорожі (деталізовані
терміни формуються за напрямками здійснення подорожі,
кожний зі своїм власним прикметником).
Слід відзначити, що в наукових колах немає помітних
розходжень відносно визначення функцій, які виконує
туризм. Їх зазвичай поділяють на п’ять найважливіших
[1, c. 8–10]: рекреаційна, культурна, соціальна, екологічна,
економічна.
Особливий інтерес викликає класифікація видів туриз-
му, серед яких виділяють два основні: рекреаційний та
діловий [1]. Розмаїття туризму за формами і видами,
постійне створення нових тенденцій та зміна туристичних
уподобань практично унеможливлює деталізовану класи-
фікацію видів туризму. Основні характеристики і класи-
фікація туризму за ознаками мети, форми організації,
сезоном та терміном перебування, класом обслуговуван-
ня, способом подорожування, формою розрахунків, те-
риторіальною спрямованістю представлено в наукових
роботах вітчизняних і зарубіжних учених: О. Любіцевої
[1, c. 101–104], В. Герасименка [15], А. Александрової
[2, c. 19–29], В. Квартальнова [13, c. 34–35].
На основі вивчених досліджень ми пропонуємо уза-
гальнене бачення класифікації видів туризму (рис. 1).
Забезпечення туристичної діяльності потребує таких
обов’язкових елементів, як туристична послуга та ринок
туристичних послуг. Розмаїття туристичних послуг і сфер
їх застосування викликає необхідність класифікації цих
послуг за певними ознаками. Ми пропонуємо виділяти ту-
ристичні послуги за такими класифікаційними ознаками:
за формою (матеріальні, нематеріальні); за характером
(духовні, комерційні); за способом оплати (платні, со-
ціальні); за територією (локальні, регіональні, міжнародні);
за спеціалізацією (освітні, юридичні, фінансові, туристичні,
транспортні, страхування, культурні, розміщення, харчу-
вання, рекреації та ін.); за формою організації (державні,
приватні); за тривалістю (безстрокові, строкові); за часто-
тою (разові, періодичні); за сегментом (стандартні, елітні);
за способом надання (мобільні, стаціонарні).
Характерною ознакою туристичних послуг є комплекс-
ність [1, c. 37]. На нашу думку, найбільш науковий та уза-
гальнений характер дефініції ринку туристичних послуг за-
пропоновано О. Любіцевою: «Ринок туристичних послуг –
система багатоаспектна, поліструктурна, поліформна і ба-
гаторівнева, що функціонує за законом врівноваження по-
питу та пропозиції, який відтворює об’єктивно обумовлену
необхідність відповідності у часі й просторі вартісних та
натурально-речових форм платоспроможного попиту і то-
варної пропозиції та діє на основі коливань виробництва і
споживання турпродукту» [16, c. 58].
Градація дослідження ринку туристичних послуг є
стандартною та включає три основні рівні: внутрішній ри-
нок, національний ринок, міжнародний ринок. Ми пропо-
нуємо розглядати сутність поняття «ринок туристичних
послуг» як сукупність соціально-економічних взаємовідно-
син з метою задоволення потреб туристичного потоку і ре-
алізації потенціалу ланцюга туристичної пропозиції у про-
цесі трансформації туристичного продукту в грошовий
еквівалент та інтеграції у світовий простір.
Вивчення сукупності туристичних послуг підводить до
необхідності дослідження причинно-наслідкових зв’язків,
що охоплюються поняттям «індустрія». Воно все частіше
використовується науковцями для опису сучасних еконо-
мічних процесів відокремлено від промисловості, на
відміну від того, як це було прийнято в
епоху індустріалізації. Туризм – це склад-
на система взаємовідносин, що історично
склалися в результаті організації та
здійснення туристичної діяльності.
Різновекторність видів туризму дає
змогу констатувати, що у процесі цієї дія-
льності відбувається активний і тісний
взаємозв’язок усіх сфер соціально-еко-
номічного життя, консолідація зусиль та
ресурсів усіх учасників процесу, що пере-
творює туризм в індустрію туризму.
У наукових колах триває дискусія що-
до компонентів індустрії туризму. Нау-
ковці ряду європейських країн діяльність
у сфері туризму поділяють на індустрію
туризму та індустрію гостинності. Згідно з
таким поділом, індустрія туризму скла-
дається із підприємств з організації і збу-
ту туристичних продуктів, екскурсійних
бюро, індустрії розваг. До індустрії гостин-
ності відносяться послуги з розміщення,
харчування тощо [18]. Іншими словами, до
індустрії гостинності належать ті галузі,
діяльність яких спрямована на надання
послуг, супутніх з організацією подорожі.
Представник російської наукової думки
В. Квартальнов до індустрії туризму
відносить сукупність діяльності туропера-
торів і турагенств, які своєю діяльністю
приводять у дію інші фактори вироб-
ництва в туризмі, пов’язані з сектором
перевезень, розміщення, харчування та
розваг [13, c. 44].
Досліджені джерела дають підставу констатувати, що
українські вчені основний акцент роблять на комплекс-
ності та інтегральній міжгалузевій взаємодії. Нами вио-
кремлено три підходи до визначення туристичної індустрії
(табл.).
Вивчення різних підходів вітчизняних та зарубіжних
науковців до дослідження суті індустрії туризму дозволи-
ло нам глибше поглянути на проблематику поняття і сфор-
мувати власне бачення структури туристичної індустрії.
Роботи в напрямі дослідження рекреалогії дозволяють ви-
окремити лікувально-оздоровчий аспект в окремий ком-
понент структури, а комплексність поняття фіксує тісні
взаємозв’язки всіх сфер соціально-економічного життя.
Схематичне зображення узагальненої структури індустрії
туризму наведено на рис. 2.
Рис. 1. Класифікація видів туризму
Джерело: Розробка автора
ec-3-4_12.qxp 17.05.2012 9:06 Page 21
22
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 3-4’2012
ѲÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² ̲ÆÍÀÐÎÄͲ ÅÊÎÍÎ̲×Ͳ ²ÄÍÎÑÈÍÈ
Як видно зі схематичного зображення на рис. 2, індус-
трія туризму абсорбує в себе здобутки інших індустрій.
Інтегральна взаємодія індустрії туризму із соціальними та
виробничими сферами робить туризм каталізатором
суспільно-економічних процесів.
Висновки. Поліфункціональність туризму і його тісний
взаємозв’язок з іншими секторами економіки приводить
до того, що дослідження теоретично-праксеологічного ба-
зису туризму відбувається із використанням різних
підходів та методик. Це, з одного боку, дозволяє краще
вивчити умови, причини, рушійні сили, механізми і зако-
номірності функціонування туризму, а з другого – усклад-
нює відображення загальних тенденцій та змісту індустрії
туризму на ґрунтовній теоретичній основі. Індустрія туриз-
му – це сукупність різних напрямів економічної діяльності,
взаємодія яких, прямо чи опосередковано, задовольняє
потреби туристичного потоку та виступає каталізатором
сучасних суспільно-економічних процесів. Перспективним
у подальшому дослідженні заданої тематики є поглиблене
вивчення теоретико-понятійного апарату, що утворюється
на межі суміжних галузей.
Література
1. Любіцева О. О. Ринок туристич-
них послуг / О. Любіцева. – К. : Аль-
терпрес, 2005. – 436 с.
2. Александрова А. Ю. Междуна-
родный туризм / А. Ю. Александ-
рова. – М. : Аспект Пресс, 2002. –
470 с.
3. Устименко Л. М. Історія туриз-
му / Л. М. Устименко, І. Ю. Афа-
насьєв. – К. : Альтерпрес, 2008. –
354 с.
4. Harper D. Online etymology dictio-
nary [Electronic resource] / D. Har-
per. – Access mode : http://www.ety-
monline.com/index.php?allowed_
in_frame=0&search=tour&search-
mode=none
5. Theobald W. Global tourism /
W. Theobald. – Oxford : Butterworht-
Heinemann, 1998. – P. 6–7.
6. Beaver A. A Dictionary of Travel and
Tourism Terminology / A. Baever. –
Wallingford : CAB International,
2002. – P. 313.
7. Hunziker W. Grundris Der
Allgemeinen Fremdenverkehrslehre /
W. Hunziker, K. Krapf // Schriftenreihe
des Seminars fur Fremdenverkehr an
der Handels. – Zurich : Polygraph,
1942. – № 1. – 392 p.
8. UNWTO technical manual:
Collection of Tourism Expenditure
Statistics. – Madrid : World Tourism
Organization, 1995. – P. 14.
9. Биржаков М. Б. Введение в ту-
ризм : учеб. пособ. – СПб. : Изда-
тельский дом Герда, 2004. – С. 37.
10. Клейменов А. М. Инновацион-
ные процессы в развитии туриз-
ма / А. М. Клейменов, Б. И. Сер-
геев // Культура народов
Причерономорья. – 2004. – Т. 2. –
№ 52. – С. 62–66.
11. Griffiths R.Griffiths, G. E.
Pennant’s Tour in Scotland in 1769 /
R. Griffiths, G. Griffiths // Literary
Joulnal. – London : Printed for R.
Griffiths, 1972. – 150 p.
12. Recommendations on Tourism Statistics // Statistical Papers. –
New York : United Nations, 1994. – № (83):54. – Р. 5.
13. Квартальнов В. А. Туризм / В. А. Квартальнов. – М. : Фи-
нансы и статистика, 2002. – 320 с.
14. Гуляев В. Г. Организация туристской деятельности :
учеб. пособ. / В. Г. Гуляев. – М. : Нолидж, 1996. – C. 36.
15. Герасименко В. Г. Основы туристского бизнеса / В. Г. Гера-
сименко. – Одеса : Черноморье, 1997. – 160 с.
16. Яценко Б. П. Мегатренди світового господарства // Ук-
раїнський географічний журнал. – 1998. – № 4. – С. 3–7.
17. Дядечко Л. П. Економіка туристичного бізнесу / Л. П. Дя-
дечко. – К. : Центр учбової літератури, 2007. – 224 с.
18. Ваген Л. Гостиничный бизнес / Линн ван дер Ваген. – Рос-
тов-на-Дону : Фенікс, 2001. – 416 с.
19. Бушуев В. В. О дефиниции «индустрия туризма» / В. В. Бу-
шуев // Культура Народів Причорномор’я. – 2001. – № 25. –
С. 179–182.
20. Чорненька Н. В. Організація туристичної індустрії : навч.
посіб. / Н. В. Чорненька. – К. : Атіка, 2006. – 264 с.
Стаття надійшла до редакції 28 березня 2012 року
Таблиця
Підходи до визначення туристичної індустрії
Джерело: Складено автором на основі [9; 10; 11]
Рис. 2. Компонентна структура індустрії туризму
Джерело: Розробка автора
ec-3-4_12.qxp 17.05.2012 9:06 Page 22
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-48229 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1728-6220 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:19:40Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Бондаренко, М.П. 2013-08-17T09:39:18Z 2013-08-17T09:39:18Z 2012 Теоретичні засади розвитку індустрії туризму / М.П. Бондаренко // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 3-4. — С. 19-22. — Бібліогр.: 20 назв. — укp. 1728-6220 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48229 339.9(4)+339.137.2+338.48 У статті досліджено теоретико-методологічний базис індустрії туризму. Розглянуто в
 історичній ретроспективі етимологію понять «туризм», «турист». Досліджено понятійні
 категорії «туристична послуга», «туристичний ринок» та «індустрія туризму». В статье исследован теоретико-методологический
 базис индустрии туризма. Рассмотрена в исторической ретроспективе этимология понятий «туризм», «турист». Исследованы понятийные категории «туристическая услуга», «туристический рынок» и «индустрия
 туризма». The article researches theoretical-methodological basis
 of tourism industry. It covers etymology of «tourism»,
 «tourist» meanings in historical retrospective. Such conceptual categories as «tourist service», «tourism market»
 and «tourism industry» are explored. uk Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України Економiчний часопис-XXI Світове господарство і міжнародні економічні відносини Теоретичні засади розвитку індустрії туризму Теоретические основы развития индустрии туризма Theoretical background of tourism industry development Article published earlier |
| spellingShingle | Теоретичні засади розвитку індустрії туризму Бондаренко, М.П. Світове господарство і міжнародні економічні відносини |
| title | Теоретичні засади розвитку індустрії туризму |
| title_alt | Теоретические основы развития индустрии туризма Theoretical background of tourism industry development |
| title_full | Теоретичні засади розвитку індустрії туризму |
| title_fullStr | Теоретичні засади розвитку індустрії туризму |
| title_full_unstemmed | Теоретичні засади розвитку індустрії туризму |
| title_short | Теоретичні засади розвитку індустрії туризму |
| title_sort | теоретичні засади розвитку індустрії туризму |
| topic | Світове господарство і міжнародні економічні відносини |
| topic_facet | Світове господарство і міжнародні економічні відносини |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48229 |
| work_keys_str_mv | AT bondarenkomp teoretičnízasadirozvitkuíndustrííturizmu AT bondarenkomp teoretičeskieosnovyrazvitiâindustriiturizma AT bondarenkomp theoreticalbackgroundoftourismindustrydevelopment |